Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балканська кампанія (нім. Balkanfeldzug) — військова кампанія збройних сил країн Осі проти Югославії та Греції під час Другої світової війни. Кампанія розпочалася з невдалого вторгнення Італії в Грецію 28 жовтня 1940 року і закінчилася захопленням Криту німецькими та італійськими військами 1 червня 1941 року.
| Балканська кампанія | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Частина Середземноморського театру воєнних дій Другої світової війни | |||||||
 Німецькі парашутисти на Криті в 1941 році | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Вісь: Німеччина Італія | Союзники: Югославія Греція Велика Британія Австралія Нова Зеландія | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Вільгельм Ліст Максиміліан фон Вейхс Курт Штудент Уго Кавальєро Джованні Мессе Анте Павелич | Александрос Папагос Генрі Мейтленд Вільсон | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 560 000 солдатів і офіцерів 2,672 танки 752 500 солдатів і офіцерів563 танки  87 500 солдатів і офіцерів113 танків Всього: 1 400 000 солдатів і офіцерів 3 348 танків | 688,800 солдатів і офіцерів 100 танків 8,375 гармат і мінометів 369,600 солдатів і офіцерів100 танків 5,250 гармат і мінометів 42,000 солдатів і офіцерів100 танків 500 гармат і мінометів Всього: 1 100,400 солдатів і офіцерів 300 танків 14 125 гармат і мінометів | ||||||
| Втрати | |||||||
| 34 453 убитих 120,895 поранених 52,531 зниклих безвісти 21 170 полонених 52 108 хворих 12,368 замерзлих на смерть | 106 543 убитих 109 173 поранених 2 527 зниклих безвісти 407 579 полонених | ||||||
Передумови конфлікту
Анексія Албанії, здійснена італійцями 7 квітня 1939 року в наслідування німецької акції у Чехословаччині, не задовольнила Муссоліні. Не охолодив його прагнення до військової слави і удар в спину поваленій Франції. Тому, не поставивши до відома навіть свого партнера по «осі», Муссоліні 28 жовтня 1940 року віддав наказ своїм військам зосередитися в Південній Албанії і почати наступ на Грецію. Таким чином він сподівався на дешевий військовий успіх і розраховував зміцнити вплив Італії у Південно-Східній Європі. Але, починаючи наступ, Муссоліні не врахував ні здатності грецького народу до опору, ні силу його армії. До кінця року військова обстановка в Греції стала настільки небезпечною для італійців, що, здавалось, уникнути втрати Албанії можна було тільки в тому випадку, якщо Німеччина надасть своєму союзнику безпосередню допомогу. Тому Гітлер почав обмірковувати можливість використання німецьких військ на Балканах у тісній взаємодії з італійськими військами. Після проведення рекогносцировки на місці з причин, пов'язаних, зокрема, з постачанням військ, від плану спільних операцій довелося відмовитися.
Надання Румунією своєї території для розгортання німецької армії і приєднання болгарського короля Бориса до держав «осі» дозволили в березні 1941 року зосередити 12-у німецьку армію фельдмаршала Ліста в районі між Софією та Пловдивом. Цей район був найсприятливішим для початку наступу на Грецію як в оперативному відношенні, так у відношенні постачання військ. Добитися від Югославії пропуску німецьких військ через цю територію планувалося за допомогою угоди, підписаної урядом Стоядиновича у Відні 23 березня 1941 року. Однак незабаром після цього в Белграді відбувся військовий путч, який зірвав усі плани німців. Оскільки новий югославський уряд Симовича негайно уклав з СРСР пакт про дружбу, виникла небезпека того, що західні союзники спільно з радянськими вживуть відповідних контрзаходів, щоб не допустити німецького наступу на Балканах, яке ось-ось повинно було розпочатися.
Розгортання німецьких сил та перші бої на Балканах
27 березня 1941 року Гітлер віддав наказ про початок операції проти Греції та Югославії. Кілька днів по тому війська приступили до здійснення наміченого плану операції. 6 квітня 12-та армія, перегрупувавши свої війська, перейшла силами двох корпусів у наступ через прикриту сучасними довготривалими укріпленнями північний кордон Фракії, а силами одного корпусу і однієї танкової дивізії увійшла до Македонії.
Через 48 годин повернена на 90° танкова група фон Клейста почала наступ з району північно-західніше від Софії. Її війська з першого удару опанували містом Ниш і просунулися вниз за течією Морави до Белграда.
На території Банату в Румунії німцям вдалося без будь-якої підготовки створити велике угруповання, що складалася з півтори моторизованих дивізій. На півночі, в районі Граца, була розгорнута 2-га армія, яка налічувала у своєму складі 7 дивізій. Ця армія почала наступ без звичайного заняття початкового положення прямо з району зосередження і вже в перший день війни оволоділа Марибором, Копривницею та Вировитцею. 9 квітня банатські угруповання (півтори моторизованих дивізії), отримавши в результаті дипломатичних переговорів можливість пройти через територію Угорщини, вступили своїми передовими частинами в межі Воєводини.
Ще в перші дні операції німецька авіація розгромила аеродроми і бази югославської авіації і найважливіші вузли управління військами. Німецькі війська, що наступали в Греції, підтримував 8-й повітряний корпус, що базувався на аеродромах Південної Італії і Сицилії.
Німці не чекали від італійських військ ніякої значної допомоги у своїх діях на Балканах, тому і плани спільних дій передбачали, що італійці повинні обмежитися лише прикриттям північного крила німецьких військ і утриманням займаних ними позицій до тих пір, поки німецькі танкові дивізії, наступали у південних районах Югославії в загальному напрямку на Албанію, не прибудуть до них. Нічого більшого вони до речі, й не зробили. Перший етап битви на Балканах закінчився 17 квітня беззаперечною капітуляцією всіх югославських збройних сил. Відкинуті в сторону і залишені без командування 30 югославських дивізій склали зброю, скористатися якою вони просто не встигли. Слідуючи по п'ятах за переможцями, через Далмацію до Чорногорії кинулися й італійські війська, у той час як болгарські частини вийшли до Цариброду () і .
Боротьба проти Греції
Рішучішим у бою виявився грецький супротивник. Перша атака зроблена 125-м німецьким піхотним полком на Рупельському перевалі проти лінії Метаксаса, захлинулася під зосередженим вогнем обладнаних на скелях вогневих точок греків. Тільки після того, як 2-га танкова дивізія німців, обійшовши ворога з флангу, прорвала грецьку оборону на річці Струма і, обійшовши Дойранське озеро, вийшла 9 квітня до Салоніки, опинившись відрізаною Східно-македонська армія припинила свій опір. Наступаючи двома групами, танки фельдмаршала Ліста почали борознити грецький півострів. Лівофлангова група, що складалася з 2 гірськострілецьких і 1 танкової дивізій, швидко підійшла до Олімпу. Інша група в складі 2 танкових, 1 моторизованої і 1 піхотної дивізій вийшла до міста Флоріна та заволоділа перевалом Кліді, змусивши тим самим греків розпочати виведення своїх військ з Албанії. Коли ж полк особистої охорони Гітлера з'явився в Яніні, вся грецька армія в Епірі капітулювала.
 |  |  |
| Перший італійський наступ 28 жовтня – 13 листопада 1940. | Грецький контрнаступ 14 листопада 1940 – березень, 1941. | Другий італійський наступ 9 березня – 23 квітня 1941. |
Зустріч з англійськими військами
14 квітня 1941 року німецькі війська увійшли в бойове зіткнення з частинами Британського експедиційного корпусу в Греції. Англійцям вдалося на досить нетривалий час зупинити стрімке просування німецьких з'єднань у Фермопілах. Розчистити шлях до Аттики німці зуміли тільки в ході ретельно підготовленого наступу танкових і гірсько-егерських частин, підтриманих пікіруючими бомбардувальниками.
27 квітня впали Афіни, а за день до цього німецький парашутний десант захопив міст через Коринфський канал. Парашутисти зберегли від руйнування цей важливий шлях для проходу суден і відкрили своїм рухомим з'єднанням дорогу на Пелопоннес. Проте англійці завдяки зразковій організації відходу, змогли завантажити на свої кораблі близько 45 тис. грецьких, новозеландських і англійських солдатів і офіцерів і евакуювати їх на острів Крит.
Захоплення острова Крит
Оволодіння цим останнім опорним пунктом противника в Егейському морі (всі менші острова вдалося зайняти майже без бою і без підтримки з боку авіації, в результаті окремих вилазок) зажадало тритижневої підготовки. Тому події, пов'язані із захопленням Криту, стоять ніби осторонь від Балканської кампанії не тільки за часом, але й стратегічно. Якщо війна на Балканах була операцією, що носила локальний характер, то Критська операція виходила за рамки європейської суперечки. Знову була світова війна, тому що тут мова йшла вже про контроль над всією східною частиною Середземного моря, про захоплення або утримання вирішальних позицій в поєдинку між Німеччиною і Великою Британією. Це була боротьба за Суец, за Сирію і навіть за Туреччину. Наступ, що розпочався 20 травня, здійснювався під загальним керівництвом головного командування військово-повітряних сил вівся і з повітря і з моря. У ході цієї битви німецькі війська часто потрапляли у важке становище, і успіх у ньому було досягнуто ціною великих зусиль і значних втрат.
Перемога на Криті була затьмарена однією обставиною: саме в цей час в Атлантичному океані був потоплений німецький лінкор «Бісмарк». Тверезо оцінюючи загальну ситуацію, турки тоді були абсолютно праві, кажучи, що «у англійців є ще багато островів, а другого „Бісмарка“ у німців немає».
Період окупації
Після закінчення бойових дій на Балканах німці та італійці приступили до врегулювання питань про сфери впливу і порядку підлеглості військ і адміністрації в цьому районі Європи. Тут їм довелося зустрітися з масою труднощів, впоратися з якими їм так і не вдалося протягом всіх подальших років. Західна частина Балканського півострова як окупаційна зона була віддана з міркувань політичного характеру італійцям. Демаркаційна лінія між італійською та німецькою зонами проходила від Загреба через Сараєво, Рудно і далі по гребені гірського масиву Пінд.
Підкорені народи Балкан визнавали зверхність німецьких збройних сил і права німців як переможців, проте дозволити управляти собою італійцям, позбавленим цієї переваги, вони не могли.
Болгарія, якій була віддана вся Фракія і частина Македонії до лінії Пірот — Вране, часто викликала невдоволення населення окупованих областей різними військово-політичними заходами, що проводились в них.
Хорвати, використовуючи сильну підтримку з боку італійців, заснували свою власну державу, в яку включили Боснію і Герцеговину, де основна маса населення сповідує іслам. Проголошене 18 травня 1941 року «королівство Хорватія» з італійським герцогом Сполето на троні було абсолютною політичною фікцією, проте вже сам факт існування цього режиму давав можливість усім шовіністичним і расистським елементам країни підняти свою голову і тим самим виключав будь-яку можливість підтримки в ній справжнього порядку і спокою.
Італія анексувала більшу частину Словенії, включаючи Любляну і всі острови Далмації. Угорщина приєднала до себе великі області північніше Драви, а Німеччина ввела до складу рейху Південну Штирію, включивши її у межі райхсгау Штирія. Тим самим була створена сприятлива підстава для виникнення різного роду непорозумінь та інцидентів.
Початок підпільного руху
Тільки-но основні сили німецької діючої армії покинули Балкани, щоб почати наступ на СРСР, як тут виникли різні підпільні організації. Деякі з них мали націоналістичні тенденції і складалися з офіцерів розпущених німцями армій. На чолі таких організації стояли особи, що визнавали емігрантські уряди, які знаходилися за кордоном. У Сербії вони гуртувалися навколо Драголюба Михайловича, який за дорученням югославського короля Петра виконував обов'язки військового міністра і змушував своїх зведених у сотні прихильників — четників — давати клятву в тому, що вони не почнуть стригти волосся та голити бороди перш, ніж їхня батьківщина не стане вільною. У Греції виникли загони ЕДЕС (Національно-демократична армія Греції), яку очолював колишній генерал Зервас.
Найкращий матеріал для агітації проти німців мали комуністи. Майстерно користуючись патріотичними гаслами, вони вселяли народу ідею про визвольну місію СРСР і комуністичну ідею про завоювання пролетаріатом світового панування. Яскраво виражені станові відмінності, що існували на Балканах, були для їхньої агітації найсприятливішою підставою, а продовольчі труднощі, що незабаром виникли і які відчувало населення (особливо це стосується Греції, імпорт в яку зовсім припинився і яка не могла сама себе прогодувати), посилили його ненависть до окупантів. Розпочата тим часом війна на Сході розвіяла у балканських народів останні сумніви щодо справжніх цілей Гітлера і Муссоліні.
Створений комуністами в Греції Єдиний національний фронт (ЕАМ) сформував народно-визвольну армію (ЕЛАС), яка негайно почала партизанську війну.
Відразу ж після 22 червня 1941 року рішення розпочати боротьбу прийняло і керівництво Комуністичної партії Югославії, в якій ще з осені 1940 року було кілька представників Радянської Армії. Тут був створений так званий «Головний штаб партизанських загонів Югославії», який очолив боротьбу югославів проти невеликої кількості німецьких, італійських і болгарських окупаційних дивізій і поліцейських підрозділів, що залишилися тут. У липні 1941 року на чолі руху став Тіто — навчений в Москві партійний працівник. Головною метою визвольної боротьби він оголосив не тільки очищення від окупантів всієї території Югославії, але і рівноправність всіх народів, що населяють країну, в єдиній незалежній Югославії.
Див. також
Література
- Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А. Мировая война. 1939–1945. — Москва : «Издательство Полигон», 2000. — 736 с. с. — 6000 экз. прим. — ISBN 5–89173–076–6. (рос.)
- F. W. von Mellenthin. Panzer battles 1939-1945: A study of the employment of armour in the second world war. — 2nd edition, enlarged. — London, 1956. (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балканська кампанія (Друга світова війна) |
- Хронологія Балканської каманії [ 26 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Друга світова війна на Балканському півострові [ 27 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balkanska kampaniya nim Balkanfeldzug vijskova kampaniya zbrojnih sil krayin Osi proti Yugoslaviyi ta Greciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kampaniya rozpochalasya z nevdalogo vtorgnennya Italiyi v Greciyu 28 zhovtnya 1940 roku i zakinchilasya zahoplennyam Kritu nimeckimi ta italijskimi vijskami 1 chervnya 1941 roku Balkanska kampaniya Chastina Seredzemnomorskogo teatru voyennih dij Drugoyi svitovoyi vijni Nimecki parashutisti na Kriti v 1941 roci Nimecki parashutisti na Kriti v 1941 roci Data 28 zhovtnya 1940 1 chervnya 1941 Misce Albaniya Yugoslaviya materikova chastina Greciyi i grecki ostrovi Rezultat Virishalna peremoga krayin Osi Storoni Vis Nimechchina Italiya Albaniya Ugorshina Bolgariya Horvatiya z 10 kvitnya 1941 Soyuzniki Yugoslaviya Greciya Velika Britaniya Avstraliya Nova Zelandiya Komanduvachi Vilgelm List Maksimilian fon Vejhs Kurt Shtudent Ugo Kavalyero Dzhovanni Messe Ante Pavelich Aleksandros Papagos Genri Mejtlend Vilson Vijskovi sili 560 000 soldativ i oficeriv 2 672 tanki 752 500 soldativ i oficeriv 563 tanki 87 500 soldativ i oficeriv 113 tankiv Vsogo 1 400 000 soldativ i oficeriv 3 348 tankiv 688 800 soldativ i oficeriv 100 tankiv 8 375 garmat i minometiv 369 600 soldativ i oficeriv 100 tankiv 5 250 garmat i minometiv 42 000 soldativ i oficeriv 100 tankiv 500 garmat i minometiv Vsogo 1 100 400 soldativ i oficeriv 300 tankiv 14 125 garmat i minometiv Vtrati 34 453 ubitih 120 895 poranenih 52 531 zniklih bezvisti 21 170 polonenih 52 108 hvorih 12 368 zamerzlih na smert 106 543 ubitih 109 173 poranenih 2 527 zniklih bezvisti 407 579 polonenihPeredumovi konfliktuAneksiya Albaniyi zdijsnena italijcyami 7 kvitnya 1939 roku v nasliduvannya nimeckoyi akciyi u Chehoslovachchini ne zadovolnila Mussolini Ne oholodiv jogo pragnennya do vijskovoyi slavi i udar v spinu povalenij Franciyi Tomu ne postavivshi do vidoma navit svogo partnera po osi Mussolini 28 zhovtnya 1940 roku viddav nakaz svoyim vijskam zosereditisya v Pivdennij Albaniyi i pochati nastup na Greciyu Takim chinom vin spodivavsya na deshevij vijskovij uspih i rozrahovuvav zmicniti vpliv Italiyi u Pivdenno Shidnij Yevropi Ale pochinayuchi nastup Mussolini ne vrahuvav ni zdatnosti greckogo narodu do oporu ni silu jogo armiyi Do kincya roku vijskova obstanovka v Greciyi stala nastilki nebezpechnoyu dlya italijciv sho zdavalos uniknuti vtrati Albaniyi mozhna bulo tilki v tomu vipadku yaksho Nimechchina nadast svoyemu soyuzniku bezposerednyu dopomogu Tomu Gitler pochav obmirkovuvati mozhlivist vikoristannya nimeckih vijsk na Balkanah u tisnij vzayemodiyi z italijskimi vijskami Pislya provedennya rekognoscirovki na misci z prichin pov yazanih zokrema z postachannyam vijsk vid planu spilnih operacij dovelosya vidmovitisya Nadannya Rumuniyeyu svoyeyi teritoriyi dlya rozgortannya nimeckoyi armiyi i priyednannya bolgarskogo korolya Borisa do derzhav osi dozvolili v berezni 1941 roku zoserediti 12 u nimecku armiyu feldmarshala Lista v rajoni mizh Sofiyeyu ta Plovdivom Cej rajon buv najspriyatlivishim dlya pochatku nastupu na Greciyu yak v operativnomu vidnoshenni tak u vidnoshenni postachannya vijsk Dobitisya vid Yugoslaviyi propusku nimeckih vijsk cherez cyu teritoriyu planuvalosya za dopomogoyu ugodi pidpisanoyi uryadom Stoyadinovicha u Vidni 23 bereznya 1941 roku Odnak nezabarom pislya cogo v Belgradi vidbuvsya vijskovij putch yakij zirvav usi plani nimciv Oskilki novij yugoslavskij uryad Simovicha negajno uklav z SRSR pakt pro druzhbu vinikla nebezpeka togo sho zahidni soyuzniki spilno z radyanskimi vzhivut vidpovidnih kontrzahodiv shob ne dopustiti nimeckogo nastupu na Balkanah yake os os povinno bulo rozpochatisya Rozgortannya nimeckih sil ta pershi boyi na BalkanahDokladnishe Italijske vtorgnennya v Albaniyu ta Operaciya Aufmarsh 25 27 bereznya 1941 roku Gitler viddav nakaz pro pochatok operaciyi proti Greciyi ta Yugoslaviyi Kilka dniv po tomu vijska pristupili do zdijsnennya namichenogo planu operaciyi 6 kvitnya 12 ta armiya peregrupuvavshi svoyi vijska perejshla silami dvoh korpusiv u nastup cherez prikritu suchasnimi dovgotrivalimi ukriplennyami pivnichnij kordon Frakiyi a silami odnogo korpusu i odniyeyi tankovoyi diviziyi uvijshla do Makedoniyi Cherez 48 godin povernena na 90 tankova grupa fon Klejsta pochala nastup z rajonu pivnichno zahidnishe vid Sofiyi Yiyi vijska z pershogo udaru opanuvali mistom Nish i prosunulisya vniz za techiyeyu Moravi do Belgrada Na teritoriyi Banatu v Rumuniyi nimcyam vdalosya bez bud yakoyi pidgotovki stvoriti velike ugrupovannya sho skladalasya z pivtori motorizovanih divizij Na pivnochi v rajoni Graca bula rozgornuta 2 ga armiya yaka nalichuvala u svoyemu skladi 7 divizij Cya armiya pochala nastup bez zvichajnogo zanyattya pochatkovogo polozhennya pryamo z rajonu zoseredzhennya i vzhe v pershij den vijni ovolodila Mariborom Koprivniceyu ta Virovitceyu 9 kvitnya banatski ugrupovannya pivtori motorizovanih diviziyi otrimavshi v rezultati diplomatichnih peregovoriv mozhlivist projti cherez teritoriyu Ugorshini vstupili svoyimi peredovimi chastinami v mezhi Voyevodini She v pershi dni operaciyi nimecka aviaciya rozgromila aerodromi i bazi yugoslavskoyi aviaciyi i najvazhlivishi vuzli upravlinnya vijskami Nimecki vijska sho nastupali v Greciyi pidtrimuvav 8 j povitryanij korpus sho bazuvavsya na aerodromah Pivdennoyi Italiyi i Siciliyi Nimci ne chekali vid italijskih vijsk niyakoyi znachnoyi dopomogi u svoyih diyah na Balkanah tomu i plani spilnih dij peredbachali sho italijci povinni obmezhitisya lishe prikrittyam pivnichnogo krila nimeckih vijsk i utrimannyam zajmanih nimi pozicij do tih pir poki nimecki tankovi diviziyi nastupali u pivdennih rajonah Yugoslaviyi v zagalnomu napryamku na Albaniyu ne pribudut do nih Nichogo bilshogo voni do rechi j ne zrobili Pershij etap bitvi na Balkanah zakinchivsya 17 kvitnya bezzaperechnoyu kapitulyaciyeyu vsih yugoslavskih zbrojnih sil Vidkinuti v storonu i zalisheni bez komanduvannya 30 yugoslavskih divizij sklali zbroyu skoristatisya yakoyu voni prosto ne vstigli Sliduyuchi po p yatah za peremozhcyami cherez Dalmaciyu do Chornogoriyi kinulisya j italijski vijska u toj chas yak bolgarski chastini vijshli do Caribrodu i Borotba proti GreciyiDokladnishe Operaciya Marita Tri zoni okupaciyi Italijska Nimecka Bolgarska Rishuchishim u boyu viyavivsya greckij suprotivnik Persha ataka zroblena 125 m nimeckim pihotnim polkom na Rupelskomu perevali proti liniyi Metaksasa zahlinulasya pid zoseredzhenim vognem obladnanih na skelyah vognevih tochok grekiv Tilki pislya togo yak 2 ga tankova diviziya nimciv obijshovshi voroga z flangu prorvala grecku oboronu na richci Struma i obijshovshi Dojranske ozero vijshla 9 kvitnya do Saloniki opinivshis vidrizanoyu Shidno makedonska armiya pripinila svij opir Nastupayuchi dvoma grupami tanki feldmarshala Lista pochali borozniti greckij pivostriv Livoflangova grupa sho skladalasya z 2 girskostrileckih i 1 tankovoyi divizij shvidko pidijshla do Olimpu Insha grupa v skladi 2 tankovih 1 motorizovanoyi i 1 pihotnoyi divizij vijshla do mista Florina ta zavolodila perevalom Klidi zmusivshi tim samim grekiv rozpochati vivedennya svoyih vijsk z Albaniyi Koli zh polk osobistoyi ohoroni Gitlera z yavivsya v Yanini vsya grecka armiya v Epiri kapitulyuvala Pershij italijskij nastup 28 zhovtnya 13 listopada 1940 Greckij kontrnastup 14 listopada 1940 berezen 1941 Drugij italijskij nastup 9 bereznya 23 kvitnya 1941 Zustrich z anglijskimi vijskami14 kvitnya 1941 roku nimecki vijska uvijshli v bojove zitknennya z chastinami Britanskogo ekspedicijnogo korpusu v Greciyi Anglijcyam vdalosya na dosit netrivalij chas zupiniti strimke prosuvannya nimeckih z yednan u Fermopilah Rozchistiti shlyah do Attiki nimci zumili tilki v hodi retelno pidgotovlenogo nastupu tankovih i girsko egerskih chastin pidtrimanih pikiruyuchimi bombarduvalnikami 27 kvitnya vpali Afini a za den do cogo nimeckij parashutnij desant zahopiv mist cherez Korinfskij kanal Parashutisti zberegli vid rujnuvannya cej vazhlivij shlyah dlya prohodu suden i vidkrili svoyim ruhomim z yednannyam dorogu na Peloponnes Prote anglijci zavdyaki zrazkovij organizaciyi vidhodu zmogli zavantazhiti na svoyi korabli blizko 45 tis greckih novozelandskih i anglijskih soldativ i oficeriv i evakuyuvati yih na ostriv Krit Zahoplennya ostrova KritDokladnishe Kritska povitryano desantna operaciya Desantuvannya nimeckoyi 7 yi pdd na Krit 1941 Ovolodinnya cim ostannim opornim punktom protivnika v Egejskomu mori vsi menshi ostrova vdalosya zajnyati majzhe bez boyu i bez pidtrimki z boku aviaciyi v rezultati okremih vilazok zazhadalo tritizhnevoyi pidgotovki Tomu podiyi pov yazani iz zahoplennyam Kritu stoyat nibi ostoron vid Balkanskoyi kampaniyi ne tilki za chasom ale j strategichno Yaksho vijna na Balkanah bula operaciyeyu sho nosila lokalnij harakter to Kritska operaciya vihodila za ramki yevropejskoyi superechki Znovu bula svitova vijna tomu sho tut mova jshla vzhe pro kontrol nad vsiyeyu shidnoyu chastinoyu Seredzemnogo morya pro zahoplennya abo utrimannya virishalnih pozicij v poyedinku mizh Nimechchinoyu i Velikoyu Britaniyeyu Ce bula borotba za Suec za Siriyu i navit za Turechchinu Nastup sho rozpochavsya 20 travnya zdijsnyuvavsya pid zagalnim kerivnictvom golovnogo komanduvannya vijskovo povitryanih sil vivsya i z povitrya i z morya U hodi ciyeyi bitvi nimecki vijska chasto potraplyali u vazhke stanovishe i uspih u nomu bulo dosyagnuto cinoyu velikih zusil i znachnih vtrat Peremoga na Kriti bula zatmarena odniyeyu obstavinoyu same v cej chas v Atlantichnomu okeani buv potoplenij nimeckij linkor Bismark Tverezo ocinyuyuchi zagalnu situaciyu turki todi buli absolyutno pravi kazhuchi sho u anglijciv ye she bagato ostroviv a drugogo Bismarka u nimciv nemaye Period okupaciyiPislya zakinchennya bojovih dij na Balkanah nimci ta italijci pristupili do vregulyuvannya pitan pro sferi vplivu i poryadku pidleglosti vijsk i administraciyi v comu rajoni Yevropi Tut yim dovelosya zustritisya z masoyu trudnoshiv vporatisya z yakimi yim tak i ne vdalosya protyagom vsih podalshih rokiv Zahidna chastina Balkanskogo pivostrova yak okupacijna zona bula viddana z mirkuvan politichnogo harakteru italijcyam Demarkacijna liniya mizh italijskoyu ta nimeckoyu zonami prohodila vid Zagreba cherez Sarayevo Rudno i dali po grebeni girskogo masivu Pind Pidkoreni narodi Balkan viznavali zverhnist nimeckih zbrojnih sil i prava nimciv yak peremozhciv prote dozvoliti upravlyati soboyu italijcyam pozbavlenim ciyeyi perevagi voni ne mogli Bolgariya yakij bula viddana vsya Frakiya i chastina Makedoniyi do liniyi Pirot Vrane chasto viklikala nevdovolennya naselennya okupovanih oblastej riznimi vijskovo politichnimi zahodami sho provodilis v nih Horvati vikoristovuyuchi silnu pidtrimku z boku italijciv zasnuvali svoyu vlasnu derzhavu v yaku vklyuchili Bosniyu i Gercegovinu de osnovna masa naselennya spoviduye islam Progoloshene 18 travnya 1941 roku korolivstvo Horvatiya z italijskim gercogom Spoleto na troni bulo absolyutnoyu politichnoyu fikciyeyu prote vzhe sam fakt isnuvannya cogo rezhimu davav mozhlivist usim shovinistichnim i rasistskim elementam krayini pidnyati svoyu golovu i tim samim viklyuchav bud yaku mozhlivist pidtrimki v nij spravzhnogo poryadku i spokoyu Italiya aneksuvala bilshu chastinu Sloveniyi vklyuchayuchi Lyublyanu i vsi ostrovi Dalmaciyi Ugorshina priyednala do sebe veliki oblasti pivnichnishe Dravi a Nimechchina vvela do skladu rejhu Pivdennu Shtiriyu vklyuchivshi yiyi u mezhi rajhsgau Shtiriya Tim samim bula stvorena spriyatliva pidstava dlya viniknennya riznogo rodu neporozumin ta incidentiv Pochatok pidpilnogo ruhuStrilba nimeckoyi artileriyi pid chas nastupu cherez Greciyu Tilki no osnovni sili nimeckoyi diyuchoyi armiyi pokinuli Balkani shob pochati nastup na SRSR yak tut vinikli rizni pidpilni organizaciyi Deyaki z nih mali nacionalistichni tendenciyi i skladalisya z oficeriv rozpushenih nimcyami armij Na choli takih organizaciyi stoyali osobi sho viznavali emigrantski uryadi yaki znahodilisya za kordonom U Serbiyi voni gurtuvalisya navkolo Dragolyuba Mihajlovicha yakij za doruchennyam yugoslavskogo korolya Petra vikonuvav obov yazki vijskovogo ministra i zmushuvav svoyih zvedenih u sotni prihilnikiv chetnikiv davati klyatvu v tomu sho voni ne pochnut strigti volossya ta goliti borodi persh nizh yihnya batkivshina ne stane vilnoyu U Greciyi vinikli zagoni EDES Nacionalno demokratichna armiya Greciyi yaku ocholyuvav kolishnij general Zervas Najkrashij material dlya agitaciyi proti nimciv mali komunisti Majsterno koristuyuchis patriotichnimi gaslami voni vselyali narodu ideyu pro vizvolnu misiyu SRSR i komunistichnu ideyu pro zavoyuvannya proletariatom svitovogo panuvannya Yaskravo virazheni stanovi vidminnosti sho isnuvali na Balkanah buli dlya yihnoyi agitaciyi najspriyatlivishoyu pidstavoyu a prodovolchi trudnoshi sho nezabarom vinikli i yaki vidchuvalo naselennya osoblivo ce stosuyetsya Greciyi import v yaku zovsim pripinivsya i yaka ne mogla sama sebe progoduvati posilili jogo nenavist do okupantiv Rozpochata tim chasom vijna na Shodi rozviyala u balkanskih narodiv ostanni sumnivi shodo spravzhnih cilej Gitlera i Mussolini Stvorenij komunistami v Greciyi Yedinij nacionalnij front EAM sformuvav narodno vizvolnu armiyu ELAS yaka negajno pochala partizansku vijnu Vidrazu zh pislya 22 chervnya 1941 roku rishennya rozpochati borotbu prijnyalo i kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi v yakij she z oseni 1940 roku bulo kilka predstavnikiv Radyanskoyi Armiyi Tut buv stvorenij tak zvanij Golovnij shtab partizanskih zagoniv Yugoslaviyi yakij ocholiv borotbu yugoslaviv proti nevelikoyi kilkosti nimeckih italijskih i bolgarskih okupacijnih divizij i policejskih pidrozdiliv sho zalishilisya tut U lipni 1941 roku na choli ruhu stav Tito navchenij v Moskvi partijnij pracivnik Golovnoyu metoyu vizvolnoyi borotbi vin ogolosiv ne tilki ochishennya vid okupantiv vsiyeyi teritoriyi Yugoslaviyi ale i rivnopravnist vsih narodiv sho naselyayut krayinu v yedinij nezalezhnij Yugoslaviyi Div takozhBalkani 1941 Horch 108 Kfz 69 Italo grecka vijna Kritska povitryano desantna operaciya Seredzemnomorskij teatr vijskovih dijLiteraturaHrushev V L Agadzhanyan N A Mirovaya vojna 1939 1945 Moskva Izdatelstvo Poligon 2000 736 s s 6000 ekz prim ISBN 5 89173 076 6 ros F W von Mellenthin Panzer battles 1939 1945 A study of the employment of armour in the second world war 2nd edition enlarged London 1956 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Balkanska kampaniya Druga svitova vijna Hronologiya Balkanskoyi kamaniyi 26 travnya 2009 u Wayback Machine angl angl Druga svitova vijna na Balkanskomu pivostrovi 27 kvitnya 2005 u Wayback Machine angl