Па́уль Лю́двіг Е́вальд фон Кляйст (нім. Paul Ludwig Ewald von Kleist; нар. 8 серпня 1881, Браунфельс, Гессен — пом. 13 листопада 1954, Владимирський централ, Владимир) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та Мечами (1944). Командував танковими об'єднаннями у Європейських кампаніях та під час війни з Радянським Союзом.
Евальд фон Кляйст | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ewald von Kleist | ||||||||||||||||||||||
Ім'я при народженні | Пауль Людвіг Евальд фон Кляйст | |||||||||||||||||||||
Народження | 8 серпня 1881 Браунфельс, Велике герцогство Гессен | |||||||||||||||||||||
Смерть | 13 листопада 1954 (73 роки) Владимирський централ, Владимир | |||||||||||||||||||||
Поховання | d | |||||||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||||||||||||
Рід військ | кавалерія танкові війська | |||||||||||||||||||||
Роки служби | 1900–1938 1939–1944 | |||||||||||||||||||||
Звання | Генерал-фельдмаршал | |||||||||||||||||||||
Командування | 22-й моторизований корпус 1-ша танкова армія Група армій «A» | |||||||||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна • Польська кампанія • Французька кампанія • Балканська кампанія • Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
Евальд фон Кляйст у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Евальд Пауль Людвіг фон Кляйст народився 8 серпня 1881 року в місті Браунфельс (Велике герцогство Гессен) в аристократичній прусській сім'ї Кляйстів, близької до родини Гінденбургів, військова професія вважалася родинною традицією. Серед його предків було багато генералів й три фельдмаршали, один з них, фельдмаршал граф Фрідріх фон Кляйст був героєм Визвольної війни німецького народу й бився проти Наполеона. Тридцять один представник серед його предків був кавалером найвищої військової прусської нагороди «За заслуги». Одним з його далеких родичів був німецький драматург, поет та прозаїк Генріх фон Кляйст. Батько Евальда фон Кляйста Кристоф Альбрехт Август Гуго фон Кляйст був доктором філософії й викладав математику в приватній школі.
У березні 1900 року Евальд фон Кляйст як фанен-юнкер був прийнятий на військову службу до кінного полку польової артилерії, а вже в 18 серпня 1901 він отримав перше офіцерське звання лейтенанта. У 1907 став полковим ад'ютантом. Після закінчення кавалерійської школи в Ганновері (1908–1909), у 1910 отримав звання обер-лейтенанта, згодом поступив на навчання у військову академію в Берліні, де він почав навчатися на офіцера Генерального штабу. У тому ж році в Ганновері він одружився з Гізеллою Вахтель (нім. Gizella Vahtel).
У 1912 року фон Кляйст закінчив Військову академію і продовжив службу в 14-му гусарському полку в Касселі. Незадовго до початку Першої світової війни отримав звання ротмістра й призначений на посаду командира ескадрону 1-го гусарського полку.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни ротмістр Евальд фон Кляйст, на той час командир ескадрону гусар, був відправлений на Східний фронт, де він провів наступні чотири роки. У битві під Танненбергом, яка проходила з 17 серпня по 2 вересня 1914 року, він брав активну участь на чолі свого підрозділу. На початку битви російській армії вдалося просунутися на територію Східної Пруссії, але пізніше ситуація змінилася і росіяни відступили, зазнавши великих втрат (близько 92 000 потрапило до полону і 50 000 вбитих й поранених солдатів). У жовтні 1914 нагороджений Залізним хрестом 2-го класу, у січні 1915 — 1-го класу.
Військова кар'єра
- 13 березня 1900 — фанен-юнкер
- 18 жовтня 1900 — фенріх
- 18 серпня 1901 — лейтенант
- 27 січня 1910 — оберлейтенант
- 22 березня 1914 — ротмістр
- 1 липня 1921 — майор
- 1 грудня 1926 — оберстлейтенант
- 1 жовтня 1929 — оберст
- 1 жовтня 1932 — генерал-майор
- 1 жовтня 1933 — генерал-лейтенант
- 1 серпня 1936 — генерал кавалерії
- 19 липня 1940 — генерал-полковник
- 1 лютого 1943 — генерал-фельдмаршал
З 17 жовтня 1915 офіцер Генерального штабу при 85-й піхотній дивізії (1915), з 1 січня 1916 ад'ютант командира бригади, а в липні того ж року він став ад'ютантом командира дивізії. Наприкінці 1916 був переведений на посаду офіцера артилерійсько-технічної служби штабу (1916), начальник штабу гвардійської кавалерійської дивізії (1917).
Після виходу Росії з війни його дивізія була перекинута на Західний фронт (1918), де Кляйст брав участь у битві на Реймсі, в Шампані і на річці Маас. Війну Кляйст закінчив офіцером Генерального штабу при 225-й піхотній дивізії.
Служба в Рейхсвері
Після підписання перемир'я у 1919, Кляйст короткий час служив під командуванням полковника Ф. фон Епп в «Добровольчому корпусі», у складі якого брав участь в придушенні революції в Німеччині. Після демобілізації старої армії був залишений служити в рейхсвері, отримав посаду начальника штабу кавалерійської дивізії (1919). Потім служив в 13-му кавалерійському полку, майор (1922). З 1923 року викладач кавалерійського училища в Ганновері, оберст-лейтенант (1926). 1927 року призначений начальником штабу 2-ї кавалерійської дивізії (Бреслау), а в 1928 році — начальником штабу 3-ї піхотної дивізії й одночасно начальником штабу 3-го військового округу (Берлін), оберст (1929). 1931 року став командиром елітного 9-го піхотного полку (Потсдам).
1 лютого 1932 року змінив генерала Г. фон Рундштедта на посаді командира 2-ї кавалерійської дивізії і був підвищений в генерал-майори.
Евальд фон Кляйст належав до представників старої військової школи й будучи переконаним монархістом, прихід до влади в Німеччині нацистів у січні 1933 року Кляйст зустрів несхвально й надалі ніколи ним не симпатизував, внаслідок чого надалі, попри всі його військові заслуги перед Рейхом, ставлення до нього нацистського керівництва завжди було досить прохолодним. У 1933 отримав чин генерал-лейтенанта. 1 травня 1935 року 2-гу кавалерійську дивізію розформували, а на базі її управління були створені командування 8-го армійського корпусу, до складу якого входили 3 дивізії (8-ма, 18-та та 28-ма пд). Одночасно він був і командувачем 8-го військового округу в Бреслау (Сілезія).
Під час «генеральської чистки» вищого військового командування, а також після справи «Бломберга-Фріча», фон Кляйст 4 лютого 1938 був звільнений у відставку. Півтора року Евальд фон Кляйст жив на фермі в красивому містечку Вайдельбрук поблизу Бреслау.
Але наближалася війна, і хоча нацисти ставилися з антипатією до фон Кляйста, його військові здібності ніколи не були оскаржені Гітлером. Гітлер потребував досвідчених генералів. У серпні 1939 року Кляйст знову призваний на військову службу і призначається командиром 22-го моторизованого корпусу.
Друга світова війна
Польська кампанія
На чолі цього корпусу (у складі 3-х дивізій: танкової, піхотної та гірсько-піхотної), Кляйст брав участь у Польській кампанії 1939 року. Його корпус входив до складу 14-ї армії генерала В. Ліста й діяв в південній частині Польщі. Перші три дні військової кампанії, корпус знаходився в резерві, й лише 4 вересня був посланий в бій. Після розгрому противника та захоплення нафтовидобувного району в районі Львова, Кляйст здійснив стрімкий кидок до р. Буг, де 16 вересня з'єднався з корпусом генерала Г. Гудеріана, що наступав з півночі. Результатом цього маневру стало стратегічне оточення основних сил польської армії західніше Вісли.
Після розгрому Польщі корпус Кляйста був перекинутий на Західний фронт.
Французька кампанія
Перед початком Французької кампанії на фон Кляйста було покладене дуже важливе завдання. 29 лютого 1940 Гітлер схвалив пропозицію, щодо призначення генерала фон Кляйста на посаду командувача однієї з головних ударних угруповань на Західному фронті — танкової групи («танкова група Кляйста»). До складу його групи входили 41-й моторизований корпус генерала Георга-Ханса Райнхардта (6-та і 8-ї танкові дивізії), 19-й моторизований корпус генерал Гейнца Гудеріана (1-ша, 2-га і 10-та танкові дивізії плюс елітний мотопіхотний полк «Велика Німеччина»), і три моторизовані дивізії з 14-го моторизованого корпусу генерала Густава фон Вітерсгайма. З десяти танкових дивізій готових напасти на Францію, Бельгію та Нідерланди, п'ять були під командуванням фон Кляйста і ще дві знаходилися в резерві.
Й хоча Кляйст не відчував особливої симпатії до танкових частин і завжди віддавав перевагу коню перед танком, й загалом з підозрою дивився на танк ніби на основу концепції «бліцкригу», фон Кляйст став першим командиром «танкової армії» (цей термін офіційно увійшов до вживання лише 1,5 років опісля), а штаб-квартира 22-го корпусу отримала умовну назву «штаб-квартира танкової групи Кляйста».
За планом операції на танкову групу Кляйста покладалося найважливіше завданням всієї кампанії на Західному фронті. За задумом Манштейна «танкова група Кляйста» повинна була після прориву лінії оборони союзників по рубежу річки Маас розгорнути стрімке просування вперед до самого Ла-Маншу, маючи за мету ціль відрізати союзні армії, що знаходилися на півдні від основних сил. У разі успіху, більшість союзних армій опиниться обложеними на північ від Парижа, і результат війни довелося б вважати вирішеним.
План Манштейна передбачав те, що оборонна лінія противника в бельгійських Арденнах була дуже слабка, тому що союзники вважали, що дії танків у великій кількості в цій області неможливі. Замисел операції мав намір зробити прорив ледь прохідної території якомога швидше і досягти річки Маас. На північному фланзі групи Кляйста знаходився 41-й моторизований корпус генерала Райнхардта, в південній частині угруповання 19-й моторизований корпус генералів Гудеріана. 14-й моторизований корпус фон Вітерсгайма залишився в запасі, і він повинен був діяти на вістрі наступу 12-й польової армії генерала Вільгельма Ліста. На додаток до «танкової групи Кляйста» на Західному фронті діяло також інше моторизоване угруповання — 15-й моторизований корпус під командуванням генерала Германа Гота (5-та й 7-ма танкові дивізії), проте за силою була набагато меншою за величезну «танкову групу Кляйста», й мала набагато простіше завдання.
О 18:00 години 9 травня 1940 року «броньовий кулак» фон Кляйста почав рухатися в бік районів, з яких повинен почати наступ. 10 травня 1940 о 4:00 операція за планом «Гельб» розпочалася по всьому кордону між Німеччиною та Нідерландами, Бельгією, Люксембургом і Францією. Винищувачі і бомбардувальники Люфтваффе атакували аеродроми, військові склади і будівлі на глибину до 250 кілометрів від лінії фронту. Танкові та піхотні з'єднання Кляйста, легко ламаючи лінії оборони противника, майже промайнули через Люксембург і легко здолали опір на бельгійському кордоні. Французький кавалерійський корпус, який повинен був в'їхати на територію Бельгії відразу після порушення нейтралітету Бельгії з Німеччиною, не зрушив з місця до пізнього ранку 11 травня. Опір французької армії долався досить повільно. Ввечері першого дня операції передові підрозділи німецької 10-ї танкової дивізії зійшлися в бою з французькими 2-ю кавалерійською та 3-ю колоніальною піхотною дивізіями, і скинули їх у річку Маас.
Здійснивши прорив через Люксембург до Південної Бельгії, його танкові війська вийшли в тил «лінії Мажино», що підірвало її стійкість і дозволило військам генерала В. фон Лееба розпочати прорив цієї сильно укріпленої оборонної смуги з фронту. Після того, як війська Кляйста завдали нищівної поразки французам на р. Маас, 14 травня німці форсували її і розвернули стрімкий наступ до Ла-Маншу.
З їх виходом на узбережжя було завершено утворення «Дюнкеркського котла», у якому опинилися понад 400 тис. французів, англійців і бельгійців.
Після перемоги в Дюнкерку, німецькі війська повернули на південь, щоб закінчити розпочату кампанію. Гудеріану випала честь стати командувачем ударного угруповання, що отримала назву «танкова група Гудеріана», й мала у своєму складі його рідний 19-й моторизований корпус, посилений 39-м моторизованим корпусом генерала Рудольфа Шмідта й 41-м моторизованим корпусом генерала Рейнхарда. На другому етапі кампанії у складі «танкової групи Кляйста» лишилися 14-й (9-та та 10-та танкові, 9-та піхотна, 13-та моторизована дивізія і полк «Гросдойчланд») і 16-й генерала Е.Гьопнер (3-тя та 4-та танкові, 33-тя і 4-та піхотні дивізії) моторизовані корпуси і декілька окремих з'єднань.
Другий етап кампанії розпочався 5 червня 1940 й танкові групи розпочали стрімкий наступ вглиб Франції. Найкращі французькі об'єднання були вже знищені, британський експедиційний корпус відступив на острів. Залишки французької армії швидко впадали в паніку. Коли 22 червня 1940 Франція підписала капітуляцію, 16-й моторизований корпус знаходився в Ліоні й Сент-Етьєні, 14-й моторизований корпус в районі Бордо, зовсім недалеко від кордону з Іспанією.
Вже 15 травня 1940 за успішно проведену кампанію Евальд фон Кляйст був нагороджений Лицарським хрестом за № 15. 19 липня 1940 року за результатами французької кампанії Кляйст отримав чин генерал-полковника. Після короткого перебування у складі окупаційної армії був переведений на схід, де Гітлер готувався до нової військової кампанії на Східному фронті.
Балканська кампанія
У листопаді 1940 року фон Кляйст очолив 1-шу танкову групу, яка навесні 1941 року була перекинута на Балкани (до Болгарії) в районі болгарської столиці Софії. Група готувалася до вторгнення у Грецію, але в ніч з 26 до 27 березня пронімецький військовий уряд прем'єр-міністра Югославії Драгіші Цветковича у Белграді був повалений і на його місце прийшов уряд генерала Душана Симовича, колишнього командувача армією Королівства Югославія.
Адольф Гітлер вирішив атакувати швидко, поки Королівство Югославія знаходилося в стані нестабільності.
1-й танковій групі, що знаходилася в оперативному підпорядкуванні командувача 12-ю армією генерал-фельдмаршала В.Ліста, було наказано прорвавши прикордонні рубежі просуватися в напрямку Ниш-Крагуєвац-Белград й, у взаємодії з 2-ю армією генерала М. фон Вейхса, якомога швидше опанувати югославську столицю — Белград. Місцевість в Південній Сербії переважно горбкувата, покрита лісом, й мала не так багато доріг, і ті, які були, як правило, перебували в жалюгідному стані. Крім того, більшість формувань югославської армії була розташована навколо столиці, а це означало, що фон Кляйсту завдання випало не з легких.
Під його командуванням знаходилося квітня кластерів були 14-й моторизований корпус генерала Густава фон Вітерсгайма (5-та та 11-та танкові, 294-та піхотна та 4-та гірсько-піхотна дивізії) та 11-й армійський корпус генерала Йоахіма фон Корцфляйша (60-та моторизована дивізія і кілька інших формувань).
8 квітня дві танкові дивізії 1-ї танкової групи фон Кляйста вдерлися до Югославії з Болгарії в напрямку на місто Ниш (100 кілометрів від кордону по дорогах). 9 квітня Ниш був узятий німцями. 11-та танкова дивізія пішла на Белград, а 5-та танкова була перенацілена у напрямку на Грецію. 12 квітня німецька 11-та танкова дивізія була за 60 км від Белграда, практично не зустрівши опору з боку двох армій югославської армії, що знаходилися в тому регіоні.
Тим часом і 41-й моторизований корпус вже 11 квітня впритул підійшов до Белграда, не зустрівши практично ніякого опору югославів. Це була рекордно швидка і недокрівна військова операція. Німці за всю Югославську кампанію втратили 151 загиблими, 15 зниклими, 392 пораненими (включаючи небойові втрати). До полону було узято 344 тисячі югославських військовослужбовців.
Після завершення Балканської кампанії вона була в терміновому порядку перекинута до Польщі, де увійшла до складу групи армій «Південь» (генерал-фельдмаршал Г. фон Рундштедт).
Німецько-радянська війна
Операція «Барбаросса»
1-ша танкова група фон Кляйста (3-й генерала Е. фон Макензена, 14-й генерала Г. Вітерсгайма і 48-й генерала В. Кемпфа моторизовані корпуси, в цілому 5 танкових, 2 моторизованих й 2 моторизованих СС дивізій) була зосереджена на лівому крилі групи армій «Південь» фельдмаршала Г. фон Рундштедта, разом з 6-ю генерала В.Райхенау та 17-ю генерала К. фон Штюльпнагеля польовими арміями. 1-ша танкова група фон Кляйста мала головне завдання стрімким наступом в напрямку Дніпра в Київській області вийти в район південніше Києва, а потім повернути під прямим кутом на південний схід і продовжувати наступ в напрямку Чорного моря, з метою заволодіння мостами через Дніпро й подальшим виходом до міста Ростов-на-Дону.
22 червня 1941 танкова група фон Кляйста перетнула радянський кордон. Відразу ж після вторгнення на територію Радянського Союзу танкова група брала участь у найбільшій за всю війну танковій битві, що виникла в районі Рівне-Броди-Луцьк, яка завершилася розгромом радянських військ. Після розгрому радянських механізованих корпусів на південній ділянці фронту, 1-ша танкова група прорвала оборону радянських військ по старому державному кордоні й 10 липня, розвиваючи досягнутий успіх, Кляйст зайняв Житомир, а потім його танки повернули на південний схід і в районі Первомайська, попри контратаки на лівому фланзі 26-ї радянської армії, з'єдналися з військами 17-ї армії (генерал К. фон Штюльпнагель), замкнувши кільце оточення навколо великого угруповання Червоної Армії на Правобережній Україні (Уманський котел). До 8 серпня це угрупування радянських військ було ліквідоване, втративши тільки полоненими понад 100 тис. чоловік, у тому числі два командувача арміями. Як трофеї німці захопили тут 317 танків і від 800 до 1100 гармат.
У середині серпня 1941 року 1-ша танкова група форсувала Дніпро в районі Дніпропетровська, створивши загрозу Донбасу, водночас частини 17-ї армії перейшли Дніпро біля Кременчука. 10 вересня Кляйст прийняв Кременчуцький плацдарм у 17-ї армії. На наступний ранок о 9:00 16-та танкова дивізія генерал-лейтенанта Хубе, почавши наступ з плацдарму, прорвала оборону радянської 38-ї армії і розгорнула наступ на північ. За нею у пролом спрямували 9-та та 14-та танкові дивізії. Цей раптовий прорив застав радянське командування зненацька. За перші 12 годин танки Кляйста пройшли 70 км, і о 6:20 14 вересня 1941 поблизу Ромни, за 180 км на схід від Києва, з'єдналися з передовими частинами 3-ї танкової дивізії генерала Моделя зі складу 2-ї танкової групи під командуванням Гудеріана. Таким чином Кляйст і Гудеріан здійснили наймасштабніше оточення за всю історію воєн: у котлі під Києвом опинилося 5 радянських армій. 26 вересня битва завершилася, це угруповання радянських військ (київське угруповання) припинило своє існування. У полон було захоплено 667 000 солдатів і офіцерів Червоної Армії. Було знищено або захоплено 3 718 гармат і 884 броньованих машин (броньовики, танки тощо).
6 жовтня 1941 1-ша танкова група була перетворена на 1-шу танкову армію. Наступного дня в оперативне підпорядкування фон Кляйста надійшла 11-та армія. 1-ша танкова армія рухалася на схід і потім на південь, в обхід частин радянської армії, зайшовши в тил 18-й армії Південного фронту, що загрожувала силам 11-й армії Манштейна зі сходу.
5 жовтня 1-ша дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» зі складу армії Кляйста, вийшла до Азовського моря біля Бердянська, узявши, таким чином, в оточення основні сили 18-ї армії, зосереджені в районі смт. Чернігівка. У наслідок битви, що закінчилася 10 жовтня, 18-та армія зазнала важких втрат. У полон потрапило близько 100 тис. чоловік. Командувач армією генерал-лейтенант А. К. Смирнов загинув. Німці також знищили 212 танків і 672 гармат.
Армія Кляйста продовжила рух на схід уздовж узбережжя Азовського моря: 17 жовтня пав Таганрог, а 28 жовтня війська Вермахту вийшли до річки Міус, останньої водної перешкоді перед Ростовом.
Але тут військовий талан, який з самого початку Другої світової війни незмінно супроводжував Кляйста, зрадив йому. Наступило осіннє бездоріжжя і брак пального змусив Кляйста затримати просування. Більш того, бойовий потенціал армії Кляйста був майже вичерпаний, війська без перерви пройшли із запеклими боями усю Україну, більшість танків була або знищена або потребувала ремонту; з числа вантажних автомобілів, які перетнули кордон з початком Східної кампанії, залишилося тільки 30% від загальної чисельності.
Попри це, 17 листопада 1-ша танкова армія, продовжила наступ, маючи на вістрі атаки 1-шу дивізії СС «Адольф Гітлер», яку підтримував 4-й танковий полк 13-ї танкової дивізії. 60-та моторизована та 14-та танкова дивізії обійшли Ростов-на-Дону зі сходу, а 1-ша моторизована дивізія СС і 4-й танковий полк в ніч з 20 листопада увірвалися в місто. Радянське командування намагалося організовано протистояти удару німецьких дивізій, однак, цей контрудар був марним.
Ростов-на-Дону з його півмільйонним населенням та ключовим географічним розташуванням на півдні Радянського Союзу грав роль трампліну для подальшого наступу німців у південному та південно-східному напрямку на Кубань, до нафтових полів Кавказу, Закавказзя і далі до Ірану. Радянське керівництво не бажало залишати це місто в руках німців, що мало таку виключну стратегічну роль. 21 листопада Евальд фон Кляйст попередив командування, що лівий фланг його армії небезпечно оголений, потребував резервів та посилення, проте допомоги від командування не надійшло. Крім того, через ранні морози на Доні раніше звичайного встав лід і 25 листопада радянські війська під командуванням маршала Тимошенко завдали удару з півдня, наступаючи по льоду замерзлої річки.
29 листопада 1941 року його танкові з'єднання, піддавшись потужному контрудару радянських військ і були змушені залишити Ростов. Під натиском противника вони почали поспішний відступ на захід, попри суворий наказ Гітлера, який забороняв навіть найменший відхід. Будучи не в змозі стримати наступ радянських військ, Кляйст звернувся до командувача групою армій «Південь» з проханням дозволити йому відступити до р. Міус. Рундштедт на свою відповідальність дав такий дозвіл, за що відразу ж був зміщений Гітлером з посади. Замінив його генерал-фельдмаршал В. фон Райхенау, яки все ж домігся у фюрера дозволу на відхід 1-ї танкової армії. Таким чином, під Ростовом Кляйст здобув сумнівну славу першого німецького воєначальника, який зазнав поразки у Другій світовій війні. Ростов залишався радянським до липня 1942 року.
1942
Радянський контрнаступ по всьому радянсько-німецькому фронту взимку 1941/1942 року спровокував відступ майже на всіх фронтах військ Вермахту. Проте, на весну 1942 німецькі війська були вже готові до нової військової кампанії — кампанії 1942 року. Навесні 1942 року Кляйст брав участь в Харківській битві, що завершилася новою великою перемогою німецьких військ. Під час операції «Фрідерікус», яка закінчилася наступним оточенням радянських військ, Кляйст командував групою армій Кляйста у складі 1-ї танкової та 17-ї польової армій. При ліквідації кільця потрапило в полон 239 000 червоноармійців, Червона армія втратила 1 250 танків і 2 026 гармат.
Після завершення операції «Фрідерікус», 1-ша танкова армія була перекинута на південь від Харкова, де увійшла до складу сформованої групи армій «А» фельдмаршала фон Ліста. Танкова армія прикривала лівий фланг 17-ї армії, яка 24 липня 1942 вдруге опанувала Ростов, а потім спрямувала на Північний Кавказ. Група армій «B» фельдмаршала фон Вейхса (колишня група армій «Південь») продовжила наступ на Сталінград, а група армій «A», форсувавши Дон, просувалася в напрямку на гори Кавказу і місто Баку на Каспійському морі з його нафтовими родовищами. 11-та армія Манштейна після повного розгрому радянських військ в Криму й захоплення Севастополя вирушила на північ на посилення військ, що оточили Ленінград.
8 серпня німецькі війська захопили Майкоп і услід за тим вийшли в передгір'я Головного Кавказького хребта. Але тут вони зустріли запеклий опір радянських військ, їх подальше просування застопорилося.
10 вересня 1942 року старий начальник Кляйста командувач групою армій «А» генерал-фельдмаршал Ліст, під командуванням якого він бився в Польщі, Франції і на Балканах, був зміщений зі свого поста й звільнений у відставку. Командування групою армій «А» перебрав на себе особисто Гітлер, залишаючись у себе в штаб-квартирі в Растенбурзі в Східній Пруссії, на відстані понад 2000 кілометрів від лінії фронту. Поточні проблеми на містах вирішувалися начальником штабу групи армій генерал-лейтенантом . Проте цей жест фюрера до поліпшення обстановки не привів. Більш того, вона продовжувала невблаганно гіршати.
19 листопада 1942 почався потужний контрнаступ Червоної Армії під Сталінградом. Прорваний радянськими військами в багатьох місцях фронт оборони групи армій «В» почав валитися на очах. Ознаки повної катастрофи всього південного крила німецького Східного фронту вже почали набувати реальних обрисів. 22 листопада 1942 року Гітлер призначив на посаду командувача групою армій «А» професіонала — генерала Кляйста. При цьому командування 1-ю танковою армією перейшло до генерала Е. фон Макензена. До складу цієї групи армій тоді входили всього 2 армії — 17-та та 1-ша танкова. У сформованій обстановці новий командувач повинен був вжити термінових заходів з порятунку ввіреного йому угрупування військ.
Бої біля Ростова та на Кубані
Після катастрофи, що спіткала Вермахт під Сталінградом, над німецькими військами на Північному Кавказі нависла загроза ізоляції від основних сил німецького Східного фронту і подальшого розгрому. Ситуація, що склалася, поставила Кляйста в дуже небезпечне становище, оскільки Червона армія знаходилася вже дуже близько до Ростова, й він був повинний зробити що-небудь, щоб не дозволити радянським військам оволодіти містом. Як й у 1941 Ростов-на-Дону грав виключну роль для всієї групи армій «А», через нього війська Кляйста були пов'язані з рештою німецької армії на Східному фронті.
До 27 грудня 1942 року, попри усю загрозливість обстановки, Гітлер не дозволяв Кляйсту розпочати відхід військ. Лише, коли начальник штабу сухопутних військ генерал-полковник Курт Цейтцлер переконав фюрера, що Гітлер може втратити групу армій «А» у повному складі, верховний головнокомандувач німецької армії віддав наказ на відступ. Кляйст впорався з поставленим перед ним завданням з великим мистецтвом.
20 січня прорвавши оборону німців під час операції «Малий Сатурн», радянські війська підійшли до Ростова на відстань до 30 кілометрів, але були зупинені останніми резервами 4-ї танкової армії зі складу групи армій «Дон». Протягом наступних трьох тижнів, війська Червоної армії безуспішно намагалися прорватися та відрізати німецькі частини 1-ї танкової армії від головних сил. Деякі формування армії, у тому числі 40-й танковий корпус, вже відходили через лід на Азовському морі. Наприкінці 6 лютого, ар'єргард 1-ї танкової армії, 111-та піхотна дивізія генерал-майора Г. Рекнагеля знищили міст через річку Дон на півдні Ростова, коли передові загони радянських військ намагалися розмінувати його.
Кляйсту вдалося неймовірне, через вузький коридор біля Ростова він вивів з Північного Кавказу 1-шу танкову армію, а війська 17-ї армії генерала Роуффа організовано відвів в пониззя Кубані і забезпечив, щоб армія міцно закріпилася там.
Але зараз перед фон Кляйстом постала дуже серйозна проблема: як утримати Кубань, яка відокремлена від Кримського півострову Керченською протокою. Після виходу 1-ї танкової армії через річку Дон, у розпорядженні командування групи армій «А» залишилося: 17-та армія (німецькі п'ять піхотних та дві гірсько-піхотні дивізії, румунська кавалерійська дивізія, словацька піхотна дивізія та кілька формувань кінноти, що формувалися суто з козаків і громадян Радянського Союзу, що перейшли на бік німців), командування Криму (штаб 42-го армійського корпусу з 1-ю та 4-ю румунськими гірськими дивізіями та німецькою 153-ю резервною дивізією) і частина групи команд (444-та та 454-та дивізії охорони, що мали по два піхотних полки, але були без артилерії). У резерві групи армій залишалася лише одна дивізія — .
10 січня 1943 року 17-та армія отримала наказ фюрера за будь-яку ціну захищати плацдарм на підступах до Північного Кавказу і поступово залишаючи опорні райони та пункти висунутися на оборонний рубіж, де війська повинні були утворити міцну лінію оборони для утримання Кубані. Знаходячись під постійним тиском з боку 47-ї, 56-ї, 18-ї, 39-ї, 9-ї, 58-ї та 44-ї радянських армій, німці змогли з цим впоратися й незабаром всього за чотири тижні завершити будівництво міцної глибокоешелонованої фортифікаційно-обладнаної лінії оборони на Таманському півострові, що отримала назву «Кубанська» або .
Заслуги Кляйста, який зробив все, щоб не допустити на Північному Кавказі «нового Сталінграда», були очевидні. 31 січня 1943 року Гітлер присвоїв йому військове звання генерал-фельдмаршала.
У період бойових дій на Північному Кавказі Кляйст проводив на окупованій території активну політику залучення на бік німецької армії козацтва та гірських народів Північного Кавказу, в чому досяг певних успіхів. Кляйст за допомогою низки генералів та офіцерів Вермахту був ініціатором формування 162-ї тюркської піхотної дивізії, особовий склад якої комплектувався за рахунок азербайджанців, грузин, вірменів, татар тощо. Неабиякою мірою цьому сприяло досить лояльне ставлення Кляйста до місцевого населення, помірна політика по відношенню до козацтва і гірських народів Кавказу, заборона військам СС проводити каральні операції на підконтрольних йому територіях. Результатом такої поведінки Кляйста стало те, що він зміг залучити на свій бік близько 850 000 людей, що узяли участь в боротьбі проти комуністів. Серед них були карачаївці, кабардинці, чеченці, осетини, інгуші, азербайджанці, калмики, узбеки, проте переважно це були козаки.
У вересні 1943 року домігся у Гітлера дозволу на евакуацію 17-ї армії під командуванням генерал-полковника Ервін Єнеке з Таманського плацдарму до Криму. За 34 дні Кляйст при підтримці військово-морського угруповання евакуювали через протоку до Криму 227 484 німецьких та румунських солдатів, 28 484 військовослужбовців з числа підрозділів, що комплектувалися колишніми радянськими громадянами, 72 899 коней, 21 230 автотранспортних засобів (легкові автомобілі, вантажівки, танки тощо). 9 жовтня 1943 евакуація була завершена, внаслідок чого було врятоване від знищення велике угрупування Вермахту. Виведені з Тамані війська були направлені на оборону Перекопського перешийка.
Але тоді ж у Кляйста почалися серйозні суперечності з Гітлером. Кляйст зажадав від фюрера залишити Крим і евакуювати з півострова німецькі та румунські війська, вважаючи його оборону не тільки безперспективною, а й черговою великою поразкою (що і сталося, але вже після відставки Кляйста). Але Гітлер заборонив Кляйсту про це навіть і думати.
Бої в Південній Україні
У березні 1944 року, будучи не в силах стримати потужний натиск Червоної армії на межі річки Південний Буг, командувач групи армій «A» Кляйст віддав своїм військам наказ відходити до Дністра.
Гітлер прийшов в лють від подібного рішення фельдмаршала, який посмів порушити його наказ, але поставлений перед фактом був змушений 27 березня санкціювати рішення Кляйста.
30 березня 1944 особистий літак фюрера «Кондор» приземлився в Тирасполі, де розміщувався штаб групи армій «А», щоб забрати її командувача, терміново викликаного до Ставки фюрера. Потім літак вилетів до Львова, де зібрав командувача групою армій «Південь» фон Манштейна. Увечері того ж дня Гітлер прийняв Кляйста з Манштейном, нагородив їх мечами до Лицарського хреста, а потім тут же зняв обох з посади командувачів групами армій та звільнив у відставку.
Обґрунтовуючи своє настільки круте рішення, фюрер заявив, що він схвалює все зроблене Кляйстом, але час великих наступальних операцій на Східному фронті, визнаним фахівцем яких є Кляйст, минув. Тепер йому, Гітлеру, потрібні інші командувачі, а саме ті, які мають здатність змусити свої війська оборонятися до останньої можливості. Кляйст скористався цією останньою зустріччю з фюрером, щоб порадити йому укласти мир з Радянським Союзом. Але Гітлер відмахнувся від цієї ради, заявивши у відповідь, що в цьому немає ніякої необхідності, тому що Червона Армія вже повністю виснажила свої сили.
Наступником Кляйста на посаді командувача групою армій «А», яка була перейменована на групу армій «Південна Україна» став затятий нацист генерал-полковник Ф. Шернер, готовий з властивим йому фанатизмом виконувати будь-які накази Гітлера. Вигнаний з армії Кляйст віддалився у свій маєток Вейдельбрюке (Сілезія), де і провів на самоті близько 4 місяців.
У відставці
Але після замаху на Гітлера 20 липня 1944 самітництво Кляйста було порушено. Він був заарештований гестапо за підозрою в участі в змові проти Гітлера. Підозра нацистського керівництва проти Кляйста була викликано тим, що один з його родичів виявився причетним до змови. Оскільки прямих доказів щодо фельдмаршала у слідства не було, то він був звинувачений в тому, що знав про існування змови, але не повідомив про це владу і, отже, є його співучасником. Але Гітлер вирішив не видавати такого відомого фельдмаршала «народному суду». Після страти фельдмаршала Е. Віцлебена і дуже підозрілої кончини ще 2 фельдмаршалів (Клюге і Роммеля) нацистська верхівка виявилася в скрутному положенні — продовжувати репресії проти військової еліти Рейху або на цьому зупинитися. Перше в умовах триваючої війни загрожувало важко передбачуваними наслідками (бо від німецького народу була прихована справжня причина смерті Клюге і Роммеля — фельдмаршалів, не менш славетних, ніж Кляйст), друга виглядала краще, тим більше що урок любителям всякого роду змов учинений був досить суворий і певною мірою вже досяг своєї мети. Тому Кляйст був звільнений з в'язниці і повернувся в свій маєток.
Наближення фронту до Сілезії змусило його на початку 1945 року перебратися в одне з маленьких сіл у Нижній Баварії, де 25 квітня 1945 він був арештований американськими військами. Відступаючи із Сілезії, син Кляйста підірвав будинок батька, щоб він не дістався більшовикам. Як свідок Кляйст брав участь у засіданнях Міжнародного Нюрнберзького військового трибуналу.
У вересні 1946 року американці видали його Югославії, де в 1948 році Кляйст як військовий злочинець був засуджений до 15 років каторжних робіт. Але вже в 1949 році югослави передали його радянській владі. 21 лютого 1952 Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Кляйста за вчинені ним на території Радянського Союзу військові злочини до 25 років тюремного ув'язнення. Навесні 1954 року він був переведений до Владимирської в'язниці, де утримувалися полонені німецькі генерали, також засуджені радянським судом за військові злочини. Звідси Кляйст вперше після свого арешту навесні 1945 року дав знати про себе родичам у ФРН. За офіційною радянською версією німецький фельдмаршал помер у таборі від серцевої недостатності.
Родина
Дружина фон Кляйста Гізелла Вахтель народила йому двох синів. Старший син Юрген Йоганнес Евальд фон Кляйст народився в 1917 році й пішов по стопах батька. Під час Другої світової війни він був гауптманом кінноти на Східному фронті. У 1945 потрапив до радянського полону при облозі Бреслау і був звільнений у 1955 році з сибірських таборів. Він помер у 1976 році.
Молодший син фельдмаршала Генріх Крістоф Гуго Едмунд фон Кляйст народився 1921 й під час Другої світової війни також брав участь в боях на Східному фронті, де він став хворим, страждав астмою. Був звільнений з армії у зв'язку з непридатністю до військової служби. Молодший син фон Кляйста помер у 1973.
Його дружина Гізелла померла в Західній Німеччині у 1958.
Роль Евальда фон Кляйста в історії
Евальд фон Кляйст належав до старшого покоління гітлерівських воєначальників. Насамперед він був прусським генералом старого гарту, прихильником традицій цієї замкнутої і консервативної військової касти, просоченої наскрізь духом мілітаризму і станових забобонів. Кляйст ніколи не приховував своїх промонархічних поглядів і відкрито висловлювався за реставрацію монархії. Негативно ставився з самого початку до нацистського режиму і не поділяв його ідеології, але тим не менше протягом багатьох років продовжував віддано служити йому, поставивши на службу нацистам свій досвід, знання і неабиякі військові здібності. Таке роздвоєння особистості цього прусського аристократа полягало, цілком ймовірно, в тому, що його духовні і життєві принципи (прихильність ортодоксальним догмам прусського юнкерства, пангерманський світогляд, прусський мілітаризм і консерватизм, ворожість до будь-яких проявів демократії тощо) значною мірою знаходили відбиток у проведеній нацистським керівництвом Німеччини політиці.
Разом з тим Кляйст ніколи не йшов на компроміс з нацистами або з кимось ще в принципових для нього питаннях, не відрізнявся, як багато хто з його колег, сліпим послухом Гітлерові, вмів проявити характер і відстоювати свою точку зору, незважаючи ні на що. Його військові здібності і високий професіоналізм ніколи не оскаржувалися навіть Гітлером, хоча той і мав до Кляйста ретельно приховану неприязнь. До певного моменту Кляйст був йому потрібен.
Розлучився з ним фюрер лише тоді, коли через обставини, що склалися, воєначальники типу Кляйста, що мали власний погляд на характер військових дій й способи їх ведення, а також схильні до прояву ініціативи, стали йому більш не потрібні. Їх замінили слухняні виконавці його волі, весь військовий талант яких зводився тільки до одного — стояти, у що б то не стало, утримувати зайняті позиції до останньої можливості.
Будучи людиною твердих принципів, Кляйст не приєднався до антигітлерівської змови, тому що, по-перше, Гітлер був для нього законно обраною головою держави, і Кляйст визнавав цей факт, по-друге, для вихідців з прусського офіцерського корпусу військова присяга була святинею, а Кляйст у 1934 році разом зі всією армією присягнув на вірність Адольфу Гітлеру, по-третє, Кляйст до мозку кісток був прусським солдатом, й тому ні за яких обставин не міг піти на порушення присяги, що в його розумінні уособлювався зі зрадою батьківщині.
Кляйст як військовий діяч
Як воєначальник Кляйст володів неабияким військовим талантом. Командуючи армійським корпусом, він відзначився під час Польської кампанії 1939 року. Під час Французької 1940 року і Балканської 1941 року кампаній очолювана ним танкова група зробила великий внесок у досягнення перемоги, а сам Кляйст зарекомендував себе талановитим воєначальником. Командуючи танковим об'єднанням, він проявив сміливість, рішучість, розумну ініціативу і високу бойову майстерність. Настільки ж успішно Кляйст діяв й на Східному фронті в 1941–1942 роках, очолюючи танкову групу, а потім танкову армію. Його танкові й моторизовані війська здобули цілий ряд великих перемог на Україну і Північному Кавказі, діючи на вістрі ударів групи армій «Південь», потім групи армій «А». Навіть тимчасова невдача під Ростовом наприкінці 1941 року не поставила під сумнів його бойову репутацію.
Видатні якості великого воєначальника Кляйст виявив і на посту командувача групою армій «А», якою він командував 16 місяців. Попри те, що діяти йому довелося у винятково складних умовах, а його ініціатива обмежувалося частим втручанням Гітлера в питання оперативного керівництва військами, Кляйст не допустив жодного великого оперативного промаху.
Після поразки під Сталінградом німецький Вермахт втратив стратегічну ініціативу на Східному фронті. Спроба перехопити її у Червоної армії під Курськом успіхом не увінчалася. У цих умовах Вермахт змушений був перейти до оборони по всьому фронту, з великими труднощами відбиваючи потужні удари радянських військ. Але на багатьох напрямках відбити їх не вдавалося. В обстановці суцільних невдач, які почали переслідувати німецьку армію з кінця 1942 року, очолювана Кляйстом порівняно невелика група армій «A» зуміла уникнути уготованого їй порочною стратегією Гітлера «нового Сталінграду» на Північному Кавказі, а потім тривалий час успішно стримувала великі сили радянських військ на (Таманський плацдарм) та «Міус-фронті» (на півдні Україні).
Всі розумні пропозиції Кляйста, спрямовані на поліпшення оперативного становища своїх військ за рахунок залишення якихось районів або ділянок території, утримувати які далі було безглуздо, Гітлером, як правило, відкидалися. Виявлена їм після краху оборони на Південному Бузі ініціатива, спрямована на те, щоб шляхом своєчасного відходу врятувати залишки своїх військ від повного знищення, коштувала йому втрати посади і відставки.
Взаємини Кляйста з підлеглими були рівними, хоча у вимогливості відмовити йому було не можна. Він завжди з великим небажанням розлучався зі своїми старими соратниками, не мав звички звалювати провину на інших, всю відповідальність за допущені його підлеглими промахи і понесені ними невдачі брав на себе. Кляйст користувався популярністю у військах, якими командував, і великою повагою з боку підлеглих генералів і офіцерів. Так, коли Гітлер оголосив про свій намір звільнити Кляйста, то начальник Генерального штабу сухопутних військ генерал-полковник К. Цейтцлер (колишній начальник штабу Кляйста) на знак протесту подав у відставку. Хоча Гітлер тоді і відмовився прийняти її, але вчинок Цейтцлера справив на нього враження, і його остання зустріч з опальним полководцем пройшла досить коректно.
Пройшовши за час свого більш ніж 9-річного перебування в полоні у переможців 27 в'язниць і таборів, генерал-фельдмаршал Кляйст завершив свій життєвий шлях у радянській тюрмі. Він знайшов останній притулок в одній із безіменних могил тюремного кладовища.
Нагороди
- Залізний Хрест 2-го класу (30 жовтня 1914)
- Залізний Хрест 1-го класу (27 січня 1915)
- Військовий орден «За заслуги» (Баварія) IV ступеня
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) III ступеня з військовою відзнакою
-
- почесний лицар (1917)
- лицар справедливості (1935)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Пряжка до Залізного хреста 2-го класу (17 вересня 1939)
- Пряжка до Залізного хреста 1-го класу (27 вересня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста № 15 (15 травня 1940)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (1942)
- Великий Хрест ордена Заслуг (Угорщина) (13 травня 1941)
- Орден Михая Хороброго
- Командор Савойського військового ордена (30 липня 1942) (Італія)
- 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (за 25 років військової служби) (2 жовтня 1936)
- 10 разів відмічений в доповіді Вермахтберіхт (10 квітня 1941, 13 квітня 1941, 26 серпня 1941, 27 серпня 1941, 11 жовтня 1941, 12 жовтня 1941, 22 листопада 1941, 30 травня 1942, 19 серпня 1943 і 9 жовтня 1943)
Див. також
Джерела та література
- Л. В. Гриневич. Кляйст Пауль-Людвіг-Евальд фон [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 346. — .
Література
- Митчем Семюэль В., Мюллер Джин. Командиры Третьего рейха. Смоленск, «Русич», 1997. (рос.)
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — (рос.)
- Kemp, Anthony (1990 reprint). German Commanders of World War II (#124 Men-At-Arms series). Osprey Pub., London. . (англ.)
- Correlli Barnett. Hitler's Generals. — New York, NY: Grove Press, 1989. — 528 p. — (англ.)
- Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940 — 1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. . (нім.)
- Berger, Florian, Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 2006. . (нім.)
- Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. . (нім.)
- Friedrich-Christian Stahl. Generalfeldmarschall Ewald von Kleist // Hitlers militärische Elite, Vom Kriegsbeginn bis Weltkriegsende. — Darmstadt: Primus Verlag, 1998. — Т. 2. — (нім.)
- Samuel W. Mitcham Jr.: Hitler’s Generals (2003)
- Prominente ohne Maske, FZ-Verlag, 1986, ISBN 3924309019
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 447
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Евальд фон Кляйст
- . на hrono.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2009. Процитовано 22 вересня 2010.(рос.)
- . на s-s.name. Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.(рос.)
- . на peoples.ru. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 22 вересня 2010.(рос.)
- Эвальд фон Клейст, Біографія на сайті battlefront.ru [ 25 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Generalfeldmarschall Ewald von Kleist. на geocities.com. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 22 вересня 2010. (англ.)
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.(нім.)
- Коротка біографічна довідка на сайті німецького історичного музею [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Kleist, von, Ewald [ 27 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди фельдмаршала фон Клейста (англ.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klyajst Pa ul Lyu dvig E vald fon Klyajst nim Paul Ludwig Ewald von Kleist nar 8 serpnya 1881 Braunfels Gessen pom 13 listopada 1954 Vladimirskij central Vladimir nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general feldmarshal 1943 Vermahtu Kavaler Licarskogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami 1944 Komanduvav tankovimi ob yednannyami u Yevropejskih kampaniyah ta pid chas vijni z Radyanskim Soyuzom Evald fon KlyajstEwald von KleistIm ya pri narodzhenniPaul Lyudvig Evald fon KlyajstNarodzhennya8 serpnya 1881 1881 08 08 Braunfels Velike gercogstvo GessenSmert13 listopada 1954 1954 11 13 73 roki Vladimirskij central VladimirPohovannyadKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskkavaleriya tankovi vijskaRoki sluzhbi1900 1938 1939 1944Zvannya General feldmarshalKomanduvannya22 j motorizovanij korpus 1 sha tankova armiya Grupa armij A Vijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijna Polska kampaniya Francuzka kampaniya Balkanska kampaniya Nimecko radyanska vijnaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Ganzejskij hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Licar spravedlivosti ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Velikij hrest ordena Zaslug Ugorshina Orden Mihaya Horobrogo 1 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 2 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Evald fon Klyajst u VikishovishiBiografiyaRanni roki Evald Paul Lyudvig fon Klyajst narodivsya 8 serpnya 1881 roku v misti Braunfels Velike gercogstvo Gessen v aristokratichnij prusskij sim yi Klyajstiv blizkoyi do rodini Gindenburgiv vijskova profesiya vvazhalasya rodinnoyu tradiciyeyu Sered jogo predkiv bulo bagato generaliv j tri feldmarshali odin z nih feldmarshal graf Fridrih fon Klyajst buv geroyem Vizvolnoyi vijni nimeckogo narodu j bivsya proti Napoleona Tridcyat odin predstavnik sered jogo predkiv buv kavalerom najvishoyi vijskovoyi prusskoyi nagorodi Za zaslugi Odnim z jogo dalekih rodichiv buv nimeckij dramaturg poet ta prozayik Genrih fon Klyajst Batko Evalda fon Klyajsta Kristof Albreht Avgust Gugo fon Klyajst buv doktorom filosofiyi j vikladav matematiku v privatnij shkoli U berezni 1900 roku Evald fon Klyajst yak fanen yunker buv prijnyatij na vijskovu sluzhbu do kinnogo polku polovoyi artileriyi a vzhe v 18 serpnya 1901 vin otrimav pershe oficerske zvannya lejtenanta U 1907 stav polkovim ad yutantom Pislya zakinchennya kavalerijskoyi shkoli v Gannoveri 1908 1909 u 1910 otrimav zvannya ober lejtenanta zgodom postupiv na navchannya u vijskovu akademiyu v Berlini de vin pochav navchatisya na oficera Generalnogo shtabu U tomu zh roci v Gannoveri vin odruzhivsya z Gizelloyu Vahtel nim Gizella Vahtel U 1912 roku fon Klyajst zakinchiv Vijskovu akademiyu i prodovzhiv sluzhbu v 14 mu gusarskomu polku v Kasseli Nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni otrimav zvannya rotmistra j priznachenij na posadu komandira eskadronu 1 go gusarskogo polku Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni rotmistr Evald fon Klyajst na toj chas komandir eskadronu gusar buv vidpravlenij na Shidnij front de vin proviv nastupni chotiri roki U bitvi pid Tannenbergom yaka prohodila z 17 serpnya po 2 veresnya 1914 roku vin brav aktivnu uchast na choli svogo pidrozdilu Na pochatku bitvi rosijskij armiyi vdalosya prosunutisya na teritoriyu Shidnoyi Prussiyi ale piznishe situaciya zminilasya i rosiyani vidstupili zaznavshi velikih vtrat blizko 92 000 potrapilo do polonu i 50 000 vbitih j poranenih soldativ U zhovtni 1914 nagorodzhenij Zaliznim hrestom 2 go klasu u sichni 1915 1 go klasu Vijskova kar yera 13 bereznya 1900 fanen yunker 18 zhovtnya 1900 fenrih 18 serpnya 1901 lejtenant 27 sichnya 1910 oberlejtenant 22 bereznya 1914 rotmistr 1 lipnya 1921 major 1 grudnya 1926 oberstlejtenant 1 zhovtnya 1929 oberst 1 zhovtnya 1932 general major 1 zhovtnya 1933 general lejtenant 1 serpnya 1936 general kavaleriyi 19 lipnya 1940 general polkovnik 1 lyutogo 1943 general feldmarshal Z 17 zhovtnya 1915 oficer Generalnogo shtabu pri 85 j pihotnij diviziyi 1915 z 1 sichnya 1916 ad yutant komandira brigadi a v lipni togo zh roku vin stav ad yutantom komandira diviziyi Naprikinci 1916 buv perevedenij na posadu oficera artilerijsko tehnichnoyi sluzhbi shtabu 1916 nachalnik shtabu gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi 1917 Pislya vihodu Rosiyi z vijni jogo diviziya bula perekinuta na Zahidnij front 1918 de Klyajst brav uchast u bitvi na Rejmsi v Shampani i na richci Maas Vijnu Klyajst zakinchiv oficerom Generalnogo shtabu pri 225 j pihotnij diviziyi Sluzhba v Rejhsveri Pislya pidpisannya peremir ya u 1919 Klyajst korotkij chas sluzhiv pid komanduvannyam polkovnika F fon Epp v Dobrovolchomu korpusi u skladi yakogo brav uchast v pridushenni revolyuciyi v Nimechchini Pislya demobilizaciyi staroyi armiyi buv zalishenij sluzhiti v rejhsveri otrimav posadu nachalnika shtabu kavalerijskoyi diviziyi 1919 Potim sluzhiv v 13 mu kavalerijskomu polku major 1922 Z 1923 roku vikladach kavalerijskogo uchilisha v Gannoveri oberst lejtenant 1926 1927 roku priznachenij nachalnikom shtabu 2 yi kavalerijskoyi diviziyi Breslau a v 1928 roci nachalnikom shtabu 3 yi pihotnoyi diviziyi j odnochasno nachalnikom shtabu 3 go vijskovogo okrugu Berlin oberst 1929 1931 roku stav komandirom elitnogo 9 go pihotnogo polku Potsdam 1 lyutogo 1932 roku zminiv generala G fon Rundshtedta na posadi komandira 2 yi kavalerijskoyi diviziyi i buv pidvishenij v general majori Evald fon Klyajst nalezhav do predstavnikiv staroyi vijskovoyi shkoli j buduchi perekonanim monarhistom prihid do vladi v Nimechchini nacistiv u sichni 1933 roku Klyajst zustriv neshvalno j nadali nikoli nim ne simpatizuvav vnaslidok chogo nadali popri vsi jogo vijskovi zaslugi pered Rejhom stavlennya do nogo nacistskogo kerivnictva zavzhdi bulo dosit proholodnim U 1933 otrimav chin general lejtenanta 1 travnya 1935 roku 2 gu kavalerijsku diviziyu rozformuvali a na bazi yiyi upravlinnya buli stvoreni komanduvannya 8 go armijskogo korpusu do skladu yakogo vhodili 3 diviziyi 8 ma 18 ta ta 28 ma pd Odnochasno vin buv i komanduvachem 8 go vijskovogo okrugu v Breslau Sileziya Pid chas generalskoyi chistki vishogo vijskovogo komanduvannya a takozh pislya spravi Blomberga Fricha fon Klyajst 4 lyutogo 1938 buv zvilnenij u vidstavku Pivtora roku Evald fon Klyajst zhiv na fermi v krasivomu mistechku Vajdelbruk poblizu Breslau Ale nablizhalasya vijna i hocha nacisti stavilisya z antipatiyeyu do fon Klyajsta jogo vijskovi zdibnosti nikoli ne buli oskarzheni Gitlerom Gitler potrebuvav dosvidchenih generaliv U serpni 1939 roku Klyajst znovu prizvanij na vijskovu sluzhbu i priznachayetsya komandirom 22 go motorizovanogo korpusu Druga svitova vijna Polska kampaniya Na choli cogo korpusu u skladi 3 h divizij tankovoyi pihotnoyi ta girsko pihotnoyi Klyajst brav uchast u Polskij kampaniyi 1939 roku Jogo korpus vhodiv do skladu 14 yi armiyi generala V Lista j diyav v pivdennij chastini Polshi Pershi tri dni vijskovoyi kampaniyi korpus znahodivsya v rezervi j lishe 4 veresnya buv poslanij v bij Pislya rozgromu protivnika ta zahoplennya naftovidobuvnogo rajonu v rajoni Lvova Klyajst zdijsniv strimkij kidok do r Bug de 16 veresnya z yednavsya z korpusom generala G Guderiana sho nastupav z pivnochi Rezultatom cogo manevru stalo strategichne otochennya osnovnih sil polskoyi armiyi zahidnishe Visli Pislya rozgromu Polshi korpus Klyajsta buv perekinutij na Zahidnij front Francuzka kampaniya Pered pochatkom Francuzkoyi kampaniyi na fon Klyajsta bulo pokladene duzhe vazhlive zavdannya 29 lyutogo 1940 Gitler shvaliv propoziciyu shodo priznachennya generala fon Klyajsta na posadu komanduvacha odniyeyi z golovnih udarnih ugrupovan na Zahidnomu fronti tankovoyi grupi tankova grupa Klyajsta Do skladu jogo grupi vhodili 41 j motorizovanij korpus generala Georga Hansa Rajnhardta 6 ta i 8 yi tankovi diviziyi 19 j motorizovanij korpus general Gejnca Guderiana 1 sha 2 ga i 10 ta tankovi diviziyi plyus elitnij motopihotnij polk Velika Nimechchina i tri motorizovani diviziyi z 14 go motorizovanogo korpusu generala Gustava fon Vitersgajma Z desyati tankovih divizij gotovih napasti na Franciyu Belgiyu ta Niderlandi p yat buli pid komanduvannyam fon Klyajsta i she dvi znahodilisya v rezervi J hocha Klyajst ne vidchuvav osoblivoyi simpatiyi do tankovih chastin i zavzhdi viddavav perevagu konyu pered tankom j zagalom z pidozroyu divivsya na tank nibi na osnovu koncepciyi blickrigu fon Klyajst stav pershim komandirom tankovoyi armiyi cej termin oficijno uvijshov do vzhivannya lishe 1 5 rokiv opislya a shtab kvartira 22 go korpusu otrimala umovnu nazvu shtab kvartira tankovoyi grupi Klyajsta Za planom operaciyi na tankovu grupu Klyajsta pokladalosya najvazhlivishe zavdannyam vsiyeyi kampaniyi na Zahidnomu fronti Za zadumom Manshtejna tankova grupa Klyajsta povinna bula pislya prorivu liniyi oboroni soyuznikiv po rubezhu richki Maas rozgornuti strimke prosuvannya vpered do samogo La Manshu mayuchi za metu cil vidrizati soyuzni armiyi sho znahodilisya na pivdni vid osnovnih sil U razi uspihu bilshist soyuznih armij opinitsya oblozhenimi na pivnich vid Parizha i rezultat vijni dovelosya b vvazhati virishenim Plan Manshtejna peredbachav te sho oboronna liniya protivnika v belgijskih Ardennah bula duzhe slabka tomu sho soyuzniki vvazhali sho diyi tankiv u velikij kilkosti v cij oblasti nemozhlivi Zamisel operaciyi mav namir zrobiti proriv led prohidnoyi teritoriyi yakomoga shvidshe i dosyagti richki Maas Na pivnichnomu flanzi grupi Klyajsta znahodivsya 41 j motorizovanij korpus generala Rajnhardta v pivdennij chastini ugrupovannya 19 j motorizovanij korpus generaliv Guderiana 14 j motorizovanij korpus fon Vitersgajma zalishivsya v zapasi i vin povinen buv diyati na vistri nastupu 12 j polovoyi armiyi generala Vilgelma Lista Na dodatok do tankovoyi grupi Klyajsta na Zahidnomu fronti diyalo takozh inshe motorizovane ugrupovannya 15 j motorizovanij korpus pid komanduvannyam generala Germana Gota 5 ta j 7 ma tankovi diviziyi prote za siloyu bula nabagato menshoyu za velicheznu tankovu grupu Klyajsta j mala nabagato prostishe zavdannya O 18 00 godini 9 travnya 1940 roku bronovij kulak fon Klyajsta pochav ruhatisya v bik rajoniv z yakih povinen pochati nastup 10 travnya 1940 o 4 00 operaciya za planom Gelb rozpochalasya po vsomu kordonu mizh Nimechchinoyu ta Niderlandami Belgiyeyu Lyuksemburgom i Franciyeyu Vinishuvachi i bombarduvalniki Lyuftvaffe atakuvali aerodromi vijskovi skladi i budivli na glibinu do 250 kilometriv vid liniyi frontu Tankovi ta pihotni z yednannya Klyajsta legko lamayuchi liniyi oboroni protivnika majzhe promajnuli cherez Lyuksemburg i legko zdolali opir na belgijskomu kordoni Francuzkij kavalerijskij korpus yakij povinen buv v yihati na teritoriyu Belgiyi vidrazu pislya porushennya nejtralitetu Belgiyi z Nimechchinoyu ne zrushiv z miscya do piznogo ranku 11 travnya Opir francuzkoyi armiyi dolavsya dosit povilno Vvecheri pershogo dnya operaciyi peredovi pidrozdili nimeckoyi 10 yi tankovoyi diviziyi zijshlisya v boyu z francuzkimi 2 yu kavalerijskoyu ta 3 yu kolonialnoyu pihotnoyu diviziyami i skinuli yih u richku Maas Zdijsnivshi proriv cherez Lyuksemburg do Pivdennoyi Belgiyi jogo tankovi vijska vijshli v til liniyi Mazhino sho pidirvalo yiyi stijkist i dozvolilo vijskam generala V fon Leeba rozpochati proriv ciyeyi silno ukriplenoyi oboronnoyi smugi z frontu Pislya togo yak vijska Klyajsta zavdali nishivnoyi porazki francuzam na r Maas 14 travnya nimci forsuvali yiyi i rozvernuli strimkij nastup do La Manshu Z yih vihodom na uzberezhzhya bulo zaversheno utvorennya Dyunkerkskogo kotla u yakomu opinilisya ponad 400 tis francuziv anglijciv i belgijciv Pislya peremogi v Dyunkerku nimecki vijska povernuli na pivden shob zakinchiti rozpochatu kampaniyu Guderianu vipala chest stati komanduvachem udarnogo ugrupovannya sho otrimala nazvu tankova grupa Guderiana j mala u svoyemu skladi jogo ridnij 19 j motorizovanij korpus posilenij 39 m motorizovanim korpusom generala Rudolfa Shmidta j 41 m motorizovanim korpusom generala Rejnharda Na drugomu etapi kampaniyi u skladi tankovoyi grupi Klyajsta lishilisya 14 j 9 ta ta 10 ta tankovi 9 ta pihotna 13 ta motorizovana diviziya i polk Grosdojchland i 16 j generala E Gopner 3 tya ta 4 ta tankovi 33 tya i 4 ta pihotni diviziyi motorizovani korpusi i dekilka okremih z yednan Drugij etap kampaniyi rozpochavsya 5 chervnya 1940 j tankovi grupi rozpochali strimkij nastup vglib Franciyi Najkrashi francuzki ob yednannya buli vzhe znisheni britanskij ekspedicijnij korpus vidstupiv na ostriv Zalishki francuzkoyi armiyi shvidko vpadali v paniku Koli 22 chervnya 1940 Franciya pidpisala kapitulyaciyu 16 j motorizovanij korpus znahodivsya v Lioni j Sent Etyeni 14 j motorizovanij korpus v rajoni Bordo zovsim nedaleko vid kordonu z Ispaniyeyu Vzhe 15 travnya 1940 za uspishno provedenu kampaniyu Evald fon Klyajst buv nagorodzhenij Licarskim hrestom za 15 19 lipnya 1940 roku za rezultatami francuzkoyi kampaniyi Klyajst otrimav chin general polkovnika Pislya korotkogo perebuvannya u skladi okupacijnoyi armiyi buv perevedenij na shid de Gitler gotuvavsya do novoyi vijskovoyi kampaniyi na Shidnomu fronti Nimecki tanki Panzer III v hodi operaciyi Aufmarsh 25 Balkanska kampaniya Dokladnishe Balkanska kampaniya Druga svitova vijna U listopadi 1940 roku fon Klyajst ocholiv 1 shu tankovu grupu yaka navesni 1941 roku bula perekinuta na Balkani do Bolgariyi v rajoni bolgarskoyi stolici Sofiyi Grupa gotuvalasya do vtorgnennya u Greciyu ale v nich z 26 do 27 bereznya pronimeckij vijskovij uryad prem yer ministra Yugoslaviyi Dragishi Cvetkovicha u Belgradi buv povalenij i na jogo misce prijshov uryad generala Dushana Simovicha kolishnogo komanduvacha armiyeyu Korolivstva Yugoslaviya Adolf Gitler virishiv atakuvati shvidko poki Korolivstvo Yugoslaviya znahodilosya v stani nestabilnosti 1 j tankovij grupi sho znahodilasya v operativnomu pidporyadkuvanni komanduvacha 12 yu armiyeyu general feldmarshala V Lista bulo nakazano prorvavshi prikordonni rubezhi prosuvatisya v napryamku Nish Kraguyevac Belgrad j u vzayemodiyi z 2 yu armiyeyu generala M fon Vejhsa yakomoga shvidshe opanuvati yugoslavsku stolicyu Belgrad Miscevist v Pivdennij Serbiyi perevazhno gorbkuvata pokrita lisom j mala ne tak bagato dorig i ti yaki buli yak pravilo perebuvali v zhalyugidnomu stani Krim togo bilshist formuvan yugoslavskoyi armiyi bula roztashovana navkolo stolici a ce oznachalo sho fon Klyajstu zavdannya vipalo ne z legkih Yugoslavskij generalitet pislya kapitulyaciyi pered vidpravlennyam do Nimechchini Pid jogo komanduvannyam znahodilosya kvitnya klasteriv buli 14 j motorizovanij korpus generala Gustava fon Vitersgajma 5 ta ta 11 ta tankovi 294 ta pihotna ta 4 ta girsko pihotna diviziyi ta 11 j armijskij korpus generala Joahima fon Korcflyajsha 60 ta motorizovana diviziya i kilka inshih formuvan 8 kvitnya dvi tankovi diviziyi 1 yi tankovoyi grupi fon Klyajsta vderlisya do Yugoslaviyi z Bolgariyi v napryamku na misto Nish 100 kilometriv vid kordonu po dorogah 9 kvitnya Nish buv uzyatij nimcyami 11 ta tankova diviziya pishla na Belgrad a 5 ta tankova bula perenacilena u napryamku na Greciyu 12 kvitnya nimecka 11 ta tankova diviziya bula za 60 km vid Belgrada praktichno ne zustrivshi oporu z boku dvoh armij yugoslavskoyi armiyi sho znahodilisya v tomu regioni Tim chasom i 41 j motorizovanij korpus vzhe 11 kvitnya vpritul pidijshov do Belgrada ne zustrivshi praktichno niyakogo oporu yugoslaviv Ce bula rekordno shvidka i nedokrivna vijskova operaciya Nimci za vsyu Yugoslavsku kampaniyu vtratili 151 zagiblimi 15 zniklimi 392 poranenimi vklyuchayuchi nebojovi vtrati Do polonu bulo uzyato 344 tisyachi yugoslavskih vijskovosluzhbovciv Pislya zavershennya Balkanskoyi kampaniyi vona bula v terminovomu poryadku perekinuta do Polshi de uvijshla do skladu grupi armij Pivden general feldmarshal G fon Rundshtedt Nimecko radyanska vijna Operaciya Barbarossa General polkovnik Evald fon Klyajst na Shidnomu fronti Ukrayina Listopad 1941 1 sha tankova grupa fon Klyajsta 3 j generala E fon Makenzena 14 j generala G Vitersgajma i 48 j generala V Kempfa motorizovani korpusi v cilomu 5 tankovih 2 motorizovanih j 2 motorizovanih SS divizij bula zoseredzhena na livomu krili grupi armij Pivden feldmarshala G fon Rundshtedta razom z 6 yu generala V Rajhenau ta 17 yu generala K fon Shtyulpnagelya polovimi armiyami 1 sha tankova grupa fon Klyajsta mala golovne zavdannya strimkim nastupom v napryamku Dnipra v Kiyivskij oblasti vijti v rajon pivdennishe Kiyeva a potim povernuti pid pryamim kutom na pivdennij shid i prodovzhuvati nastup v napryamku Chornogo morya z metoyu zavolodinnya mostami cherez Dnipro j podalshim vihodom do mista Rostov na Donu 22 chervnya 1941 tankova grupa fon Klyajsta peretnula radyanskij kordon Vidrazu zh pislya vtorgnennya na teritoriyu Radyanskogo Soyuzu tankova grupa brala uchast u najbilshij za vsyu vijnu tankovij bitvi sho vinikla v rajoni Rivne Brodi Luck yaka zavershilasya rozgromom radyanskih vijsk Pislya rozgromu radyanskih mehanizovanih korpusiv na pivdennij dilyanci frontu 1 sha tankova grupa prorvala oboronu radyanskih vijsk po staromu derzhavnomu kordoni j 10 lipnya rozvivayuchi dosyagnutij uspih Klyajst zajnyav Zhitomir a potim jogo tanki povernuli na pivdennij shid i v rajoni Pervomajska popri kontrataki na livomu flanzi 26 yi radyanskoyi armiyi z yednalisya z vijskami 17 yi armiyi general K fon Shtyulpnagel zamknuvshi kilce otochennya navkolo velikogo ugrupovannya Chervonoyi Armiyi na Pravoberezhnij Ukrayini Umanskij kotel Do 8 serpnya ce ugrupuvannya radyanskih vijsk bulo likvidovane vtrativshi tilki polonenimi ponad 100 tis cholovik u tomu chisli dva komanduvacha armiyami Yak trofeyi nimci zahopili tut 317 tankiv i vid 800 do 1100 garmat U seredini serpnya 1941 roku 1 sha tankova grupa forsuvala Dnipro v rajoni Dnipropetrovska stvorivshi zagrozu Donbasu vodnochas chastini 17 yi armiyi perejshli Dnipro bilya Kremenchuka 10 veresnya Klyajst prijnyav Kremenchuckij placdarm u 17 yi armiyi Na nastupnij ranok o 9 00 16 ta tankova diviziya general lejtenanta Hube pochavshi nastup z placdarmu prorvala oboronu radyanskoyi 38 yi armiyi i rozgornula nastup na pivnich Za neyu u prolom spryamuvali 9 ta ta 14 ta tankovi diviziyi Cej raptovij proriv zastav radyanske komanduvannya znenacka Za pershi 12 godin tanki Klyajsta projshli 70 km i o 6 20 14 veresnya 1941 poblizu Romni za 180 km na shid vid Kiyeva z yednalisya z peredovimi chastinami 3 yi tankovoyi diviziyi generala Modelya zi skladu 2 yi tankovoyi grupi pid komanduvannyam Guderiana Takim chinom Klyajst i Guderian zdijsnili najmasshtabnishe otochennya za vsyu istoriyu voyen u kotli pid Kiyevom opinilosya 5 radyanskih armij 26 veresnya bitva zavershilasya ce ugrupovannya radyanskih vijsk kiyivske ugrupovannya pripinilo svoye isnuvannya U polon bulo zahopleno 667 000 soldativ i oficeriv Chervonoyi Armiyi Bulo znisheno abo zahopleno 3 718 garmat i 884 bronovanih mashin bronoviki tanki tosho 6 zhovtnya 1941 1 sha tankova grupa bula peretvorena na 1 shu tankovu armiyu Nastupnogo dnya v operativne pidporyadkuvannya fon Klyajsta nadijshla 11 ta armiya 1 sha tankova armiya ruhalasya na shid i potim na pivden v obhid chastin radyanskoyi armiyi zajshovshi v til 18 j armiyi Pivdennogo frontu sho zagrozhuvala silam 11 j armiyi Manshtejna zi shodu 5 zhovtnya 1 sha diviziya Lejbshtandarte SS Adolf Gitler zi skladu armiyi Klyajsta vijshla do Azovskogo morya bilya Berdyanska uzyavshi takim chinom v otochennya osnovni sili 18 yi armiyi zoseredzheni v rajoni smt Chernigivka U naslidok bitvi sho zakinchilasya 10 zhovtnya 18 ta armiya zaznala vazhkih vtrat U polon potrapilo blizko 100 tis cholovik Komanduvach armiyeyu general lejtenant A K Smirnov zaginuv Nimci takozh znishili 212 tankiv i 672 garmat Armiya Klyajsta prodovzhila ruh na shid uzdovzh uzberezhzhya Azovskogo morya 17 zhovtnya pav Taganrog a 28 zhovtnya vijska Vermahtu vijshli do richki Mius ostannoyi vodnoyi pereshkodi pered Rostovom Ale tut vijskovij talan yakij z samogo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni nezminno suprovodzhuvav Klyajsta zradiv jomu Nastupilo osinnye bezdorizhzhya i brak palnogo zmusiv Klyajsta zatrimati prosuvannya Bilsh togo bojovij potencial armiyi Klyajsta buv majzhe vicherpanij vijska bez perervi projshli iz zapeklimi boyami usyu Ukrayinu bilshist tankiv bula abo znishena abo potrebuvala remontu z chisla vantazhnih avtomobiliv yaki peretnuli kordon z pochatkom Shidnoyi kampaniyi zalishilosya tilki 30 vid zagalnoyi chiselnosti Popri ce 17 listopada 1 sha tankova armiya prodovzhila nastup mayuchi na vistri ataki 1 shu diviziyi SS Adolf Gitler yaku pidtrimuvav 4 j tankovij polk 13 yi tankovoyi diviziyi 60 ta motorizovana ta 14 ta tankova diviziyi obijshli Rostov na Donu zi shodu a 1 sha motorizovana diviziya SS i 4 j tankovij polk v nich z 20 listopada uvirvalisya v misto Radyanske komanduvannya namagalosya organizovano protistoyati udaru nimeckih divizij odnak cej kontrudar buv marnim Rostov na Donu z jogo pivmiljonnim naselennyam ta klyuchovim geografichnim roztashuvannyam na pivdni Radyanskogo Soyuzu grav rol tramplinu dlya podalshogo nastupu nimciv u pivdennomu ta pivdenno shidnomu napryamku na Kuban do naftovih poliv Kavkazu Zakavkazzya i dali do Iranu Radyanske kerivnictvo ne bazhalo zalishati ce misto v rukah nimciv sho malo taku viklyuchnu strategichnu rol 21 listopada Evald fon Klyajst poperediv komanduvannya sho livij flang jogo armiyi nebezpechno ogolenij potrebuvav rezerviv ta posilennya prote dopomogi vid komanduvannya ne nadijshlo Krim togo cherez ranni morozi na Doni ranishe zvichajnogo vstav lid i 25 listopada radyanski vijska pid komanduvannyam marshala Timoshenko zavdali udaru z pivdnya nastupayuchi po lodu zamerzloyi richki 29 listopada 1941 roku jogo tankovi z yednannya piddavshis potuzhnomu kontrudaru radyanskih vijsk i buli zmusheni zalishiti Rostov Pid natiskom protivnika voni pochali pospishnij vidstup na zahid popri suvorij nakaz Gitlera yakij zaboronyav navit najmenshij vidhid Buduchi ne v zmozi strimati nastup radyanskih vijsk Klyajst zvernuvsya do komanduvacha grupoyu armij Pivden z prohannyam dozvoliti jomu vidstupiti do r Mius Rundshtedt na svoyu vidpovidalnist dav takij dozvil za sho vidrazu zh buv zmishenij Gitlerom z posadi Zaminiv jogo general feldmarshal V fon Rajhenau yaki vse zh domigsya u fyurera dozvolu na vidhid 1 yi tankovoyi armiyi Takim chinom pid Rostovom Klyajst zdobuv sumnivnu slavu pershogo nimeckogo voyenachalnika yakij zaznav porazki u Drugij svitovij vijni Rostov zalishavsya radyanskim do lipnya 1942 roku Shidnij front Zima 1942 1943 Shidnij front Nastup radyanskoyi armiyi v lipni grudni 1943 1942 Radyanskij kontrnastup po vsomu radyansko nimeckomu frontu vzimku 1941 1942 roku sprovokuvav vidstup majzhe na vsih frontah vijsk Vermahtu Prote na vesnu 1942 nimecki vijska buli vzhe gotovi do novoyi vijskovoyi kampaniyi kampaniyi 1942 roku Navesni 1942 roku Klyajst brav uchast v Harkivskij bitvi sho zavershilasya novoyu velikoyu peremogoyu nimeckih vijsk Pid chas operaciyi Friderikus yaka zakinchilasya nastupnim otochennyam radyanskih vijsk Klyajst komanduvav grupoyu armij Klyajsta u skladi 1 yi tankovoyi ta 17 yi polovoyi armij Pri likvidaciyi kilcya potrapilo v polon 239 000 chervonoarmijciv Chervona armiya vtratila 1 250 tankiv i 2 026 garmat Pislya zavershennya operaciyi Friderikus 1 sha tankova armiya bula perekinuta na pivden vid Harkova de uvijshla do skladu sformovanoyi grupi armij A feldmarshala fon Lista Tankova armiya prikrivala livij flang 17 yi armiyi yaka 24 lipnya 1942 vdruge opanuvala Rostov a potim spryamuvala na Pivnichnij Kavkaz Grupa armij B feldmarshala fon Vejhsa kolishnya grupa armij Pivden prodovzhila nastup na Stalingrad a grupa armij A forsuvavshi Don prosuvalasya v napryamku na gori Kavkazu i misto Baku na Kaspijskomu mori z jogo naftovimi rodovishami 11 ta armiya Manshtejna pislya povnogo rozgromu radyanskih vijsk v Krimu j zahoplennya Sevastopolya virushila na pivnich na posilennya vijsk sho otochili Leningrad 8 serpnya nimecki vijska zahopili Majkop i uslid za tim vijshli v peredgir ya Golovnogo Kavkazkogo hrebta Ale tut voni zustrili zapeklij opir radyanskih vijsk yih podalshe prosuvannya zastoporilosya 10 veresnya 1942 roku starij nachalnik Klyajsta komanduvach grupoyu armij A general feldmarshal List pid komanduvannyam yakogo vin bivsya v Polshi Franciyi i na Balkanah buv zmishenij zi svogo posta j zvilnenij u vidstavku Komanduvannya grupoyu armij A perebrav na sebe osobisto Gitler zalishayuchis u sebe v shtab kvartiri v Rastenburzi v Shidnij Prussiyi na vidstani ponad 2000 kilometriv vid liniyi frontu Potochni problemi na mistah virishuvalisya nachalnikom shtabu grupi armij general lejtenantom Prote cej zhest fyurera do polipshennya obstanovki ne priviv Bilsh togo vona prodovzhuvala nevblaganno girshati Nimecki vijska dolayut pontonnij mist Cherven 1942 Nimeckij bronepotyag Krim Yalta 1942 19 listopada 1942 pochavsya potuzhnij kontrnastup Chervonoyi Armiyi pid Stalingradom Prorvanij radyanskimi vijskami v bagatoh miscyah front oboroni grupi armij V pochav valitisya na ochah Oznaki povnoyi katastrofi vsogo pivdennogo krila nimeckogo Shidnogo frontu vzhe pochali nabuvati realnih obrisiv 22 listopada 1942 roku Gitler priznachiv na posadu komanduvacha grupoyu armij A profesionala generala Klyajsta Pri comu komanduvannya 1 yu tankovoyu armiyeyu perejshlo do generala E fon Makenzena Do skladu ciyeyi grupi armij todi vhodili vsogo 2 armiyi 17 ta ta 1 sha tankova U sformovanij obstanovci novij komanduvach povinen buv vzhiti terminovih zahodiv z poryatunku vvirenogo jomu ugrupuvannya vijsk Boyi bilya Rostova ta na Kubani Pislya katastrofi sho spitkala Vermaht pid Stalingradom nad nimeckimi vijskami na Pivnichnomu Kavkazi navisla zagroza izolyaciyi vid osnovnih sil nimeckogo Shidnogo frontu i podalshogo rozgromu Situaciya sho sklalasya postavila Klyajsta v duzhe nebezpechne stanovishe oskilki Chervona armiya znahodilasya vzhe duzhe blizko do Rostova j vin buv povinnij zrobiti sho nebud shob ne dozvoliti radyanskim vijskam ovoloditi mistom Yak j u 1941 Rostov na Donu grav viklyuchnu rol dlya vsiyeyi grupi armij A cherez nogo vijska Klyajsta buli pov yazani z reshtoyu nimeckoyi armiyi na Shidnomu fronti Do 27 grudnya 1942 roku popri usyu zagrozlivist obstanovki Gitler ne dozvolyav Klyajstu rozpochati vidhid vijsk Lishe koli nachalnik shtabu suhoputnih vijsk general polkovnik Kurt Cejtcler perekonav fyurera sho Gitler mozhe vtratiti grupu armij A u povnomu skladi verhovnij golovnokomanduvach nimeckoyi armiyi viddav nakaz na vidstup Klyajst vporavsya z postavlenim pered nim zavdannyam z velikim mistectvom 20 sichnya prorvavshi oboronu nimciv pid chas operaciyi Malij Saturn radyanski vijska pidijshli do Rostova na vidstan do 30 kilometriv ale buli zupineni ostannimi rezervami 4 yi tankovoyi armiyi zi skladu grupi armij Don Protyagom nastupnih troh tizhniv vijska Chervonoyi armiyi bezuspishno namagalisya prorvatisya ta vidrizati nimecki chastini 1 yi tankovoyi armiyi vid golovnih sil Deyaki formuvannya armiyi u tomu chisli 40 j tankovij korpus vzhe vidhodili cherez lid na Azovskomu mori Naprikinci 6 lyutogo ar yergard 1 yi tankovoyi armiyi 111 ta pihotna diviziya general majora G Reknagelya znishili mist cherez richku Don na pivdni Rostova koli peredovi zagoni radyanskih vijsk namagalisya rozminuvati jogo Klyajstu vdalosya nejmovirne cherez vuzkij koridor bilya Rostova vin viviv z Pivnichnogo Kavkazu 1 shu tankovu armiyu a vijska 17 yi armiyi generala Rouffa organizovano vidviv v ponizzya Kubani i zabezpechiv shob armiya micno zakripilasya tam Ale zaraz pered fon Klyajstom postala duzhe serjozna problema yak utrimati Kuban yaka vidokremlena vid Krimskogo pivostrovu Kerchenskoyu protokoyu Pislya vihodu 1 yi tankovoyi armiyi cherez richku Don u rozporyadzhenni komanduvannya grupi armij A zalishilosya 17 ta armiya nimecki p yat pihotnih ta dvi girsko pihotni diviziyi rumunska kavalerijska diviziya slovacka pihotna diviziya ta kilka formuvan kinnoti sho formuvalisya suto z kozakiv i gromadyan Radyanskogo Soyuzu sho perejshli na bik nimciv komanduvannya Krimu shtab 42 go armijskogo korpusu z 1 yu ta 4 yu rumunskimi girskimi diviziyami ta nimeckoyu 153 yu rezervnoyu diviziyeyu i chastina grupi komand 444 ta ta 454 ta diviziyi ohoroni sho mali po dva pihotnih polki ale buli bez artileriyi U rezervi grupi armij zalishalasya lishe odna diviziya Nimecki yegeri vlashtovuyut kanatnu dorogu Kavkaz Zhovten 1942 10 sichnya 1943 roku 17 ta armiya otrimala nakaz fyurera za bud yaku cinu zahishati placdarm na pidstupah do Pivnichnogo Kavkazu i postupovo zalishayuchi oporni rajoni ta punkti visunutisya na oboronnij rubizh de vijska povinni buli utvoriti micnu liniyu oboroni dlya utrimannya Kubani Znahodyachis pid postijnim tiskom z boku 47 yi 56 yi 18 yi 39 yi 9 yi 58 yi ta 44 yi radyanskih armij nimci zmogli z cim vporatisya j nezabarom vsogo za chotiri tizhni zavershiti budivnictvo micnoyi glibokoeshelonovanoyi fortifikacijno obladnanoyi liniyi oboroni na Tamanskomu pivostrovi sho otrimala nazvu Kubanska abo Zaslugi Klyajsta yakij zrobiv vse shob ne dopustiti na Pivnichnomu Kavkazi novogo Stalingrada buli ochevidni 31 sichnya 1943 roku Gitler prisvoyiv jomu vijskove zvannya general feldmarshala U period bojovih dij na Pivnichnomu Kavkazi Klyajst provodiv na okupovanij teritoriyi aktivnu politiku zaluchennya na bik nimeckoyi armiyi kozactva ta girskih narodiv Pivnichnogo Kavkazu v chomu dosyag pevnih uspihiv Klyajst za dopomogoyu nizki generaliv ta oficeriv Vermahtu buv iniciatorom formuvannya 162 yi tyurkskoyi pihotnoyi diviziyi osobovij sklad yakoyi komplektuvavsya za rahunok azerbajdzhanciv gruzin virmeniv tatar tosho Neabiyakoyu miroyu comu spriyalo dosit loyalne stavlennya Klyajsta do miscevogo naselennya pomirna politika po vidnoshennyu do kozactva i girskih narodiv Kavkazu zaborona vijskam SS provoditi karalni operaciyi na pidkontrolnih jomu teritoriyah Rezultatom takoyi povedinki Klyajsta stalo te sho vin zmig zaluchiti na svij bik blizko 850 000 lyudej sho uzyali uchast v borotbi proti komunistiv Sered nih buli karachayivci kabardinci chechenci osetini ingushi azerbajdzhanci kalmiki uzbeki prote perevazhno ce buli kozaki U veresni 1943 roku domigsya u Gitlera dozvolu na evakuaciyu 17 yi armiyi pid komanduvannyam general polkovnika Ervin Yeneke z Tamanskogo placdarmu do Krimu Za 34 dni Klyajst pri pidtrimci vijskovo morskogo ugrupovannya evakuyuvali cherez protoku do Krimu 227 484 nimeckih ta rumunskih soldativ 28 484 vijskovosluzhbovciv z chisla pidrozdiliv sho komplektuvalisya kolishnimi radyanskimi gromadyanami 72 899 konej 21 230 avtotransportnih zasobiv legkovi avtomobili vantazhivki tanki tosho 9 zhovtnya 1943 evakuaciya bula zavershena vnaslidok chogo bulo vryatovane vid znishennya velike ugrupuvannya Vermahtu Vivedeni z Tamani vijska buli napravleni na oboronu Perekopskogo pereshijka Ale todi zh u Klyajsta pochalisya serjozni superechnosti z Gitlerom Klyajst zazhadav vid fyurera zalishiti Krim i evakuyuvati z pivostrova nimecki ta rumunski vijska vvazhayuchi jogo oboronu ne tilki bezperspektivnoyu a j chergovoyu velikoyu porazkoyu sho i stalosya ale vzhe pislya vidstavki Klyajsta Ale Gitler zaboroniv Klyajstu pro ce navit i dumati Nimecki tankovi vijska v boyah pid Harkovom Cherven 1943 Boyi v Pivdennij Ukrayini U berezni 1944 roku buduchi ne v silah strimati potuzhnij natisk Chervonoyi armiyi na mezhi richki Pivdennij Bug komanduvach grupi armij A Klyajst viddav svoyim vijskam nakaz vidhoditi do Dnistra Gitler prijshov v lyut vid podibnogo rishennya feldmarshala yakij posmiv porushiti jogo nakaz ale postavlenij pered faktom buv zmushenij 27 bereznya sankciyuvati rishennya Klyajsta 30 bereznya 1944 osobistij litak fyurera Kondor prizemlivsya v Tiraspoli de rozmishuvavsya shtab grupi armij A shob zabrati yiyi komanduvacha terminovo viklikanogo do Stavki fyurera Potim litak viletiv do Lvova de zibrav komanduvacha grupoyu armij Pivden fon Manshtejna Uvecheri togo zh dnya Gitler prijnyav Klyajsta z Manshtejnom nagorodiv yih mechami do Licarskogo hresta a potim tut zhe znyav oboh z posadi komanduvachiv grupami armij ta zvilniv u vidstavku Obgruntovuyuchi svoye nastilki krute rishennya fyurer zayaviv sho vin shvalyuye vse zroblene Klyajstom ale chas velikih nastupalnih operacij na Shidnomu fronti viznanim fahivcem yakih ye Klyajst minuv Teper jomu Gitleru potribni inshi komanduvachi a same ti yaki mayut zdatnist zmusiti svoyi vijska oboronyatisya do ostannoyi mozhlivosti Klyajst skoristavsya ciyeyu ostannoyu zustrichchyu z fyurerom shob poraditi jomu uklasti mir z Radyanskim Soyuzom Ale Gitler vidmahnuvsya vid ciyeyi radi zayavivshi u vidpovid sho v comu nemaye niyakoyi neobhidnosti tomu sho Chervona Armiya vzhe povnistyu visnazhila svoyi sili Nastupnikom Klyajsta na posadi komanduvacha grupoyu armij A yaka bula perejmenovana na grupu armij Pivdenna Ukrayina stav zatyatij nacist general polkovnik F Sherner gotovij z vlastivim jomu fanatizmom vikonuvati bud yaki nakazi Gitlera Vignanij z armiyi Klyajst viddalivsya u svij mayetok Vejdelbryuke Sileziya de i proviv na samoti blizko 4 misyaciv U vidstavci Ale pislya zamahu na Gitlera 20 lipnya 1944 samitnictvo Klyajsta bulo porusheno Vin buv zaareshtovanij gestapo za pidozroyu v uchasti v zmovi proti Gitlera Pidozra nacistskogo kerivnictva proti Klyajsta bula viklikano tim sho odin z jogo rodichiv viyavivsya prichetnim do zmovi Oskilki pryamih dokaziv shodo feldmarshala u slidstva ne bulo to vin buv zvinuvachenij v tomu sho znav pro isnuvannya zmovi ale ne povidomiv pro ce vladu i otzhe ye jogo spivuchasnikom Ale Gitler virishiv ne vidavati takogo vidomogo feldmarshala narodnomu sudu Pislya strati feldmarshala E Viclebena i duzhe pidozriloyi konchini she 2 feldmarshaliv Klyuge i Rommelya nacistska verhivka viyavilasya v skrutnomu polozhenni prodovzhuvati represiyi proti vijskovoyi eliti Rejhu abo na comu zupinitisya Pershe v umovah trivayuchoyi vijni zagrozhuvalo vazhko peredbachuvanimi naslidkami bo vid nimeckogo narodu bula prihovana spravzhnya prichina smerti Klyuge i Rommelya feldmarshaliv ne mensh slavetnih nizh Klyajst druga viglyadala krashe tim bilshe sho urok lyubitelyam vsyakogo rodu zmov uchinenij buv dosit suvorij i pevnoyu miroyu vzhe dosyag svoyeyi meti Tomu Klyajst buv zvilnenij z v yaznici i povernuvsya v svij mayetok Nablizhennya frontu do Sileziyi zmusilo jogo na pochatku 1945 roku perebratisya v odne z malenkih sil u Nizhnij Bavariyi de 25 kvitnya 1945 vin buv areshtovanij amerikanskimi vijskami Vidstupayuchi iz Sileziyi sin Klyajsta pidirvav budinok batka shob vin ne distavsya bilshovikam Yak svidok Klyajst brav uchast u zasidannyah Mizhnarodnogo Nyurnberzkogo vijskovogo tribunalu U veresni 1946 roku amerikanci vidali jogo Yugoslaviyi de v 1948 roci Klyajst yak vijskovij zlochinec buv zasudzhenij do 15 rokiv katorzhnih robit Ale vzhe v 1949 roci yugoslavi peredali jogo radyanskij vladi 21 lyutogo 1952 Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR zasudila Klyajsta za vchineni nim na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu vijskovi zlochini do 25 rokiv tyuremnogo uv yaznennya Navesni 1954 roku vin buv perevedenij do Vladimirskoyi v yaznici de utrimuvalisya poloneni nimecki generali takozh zasudzheni radyanskim sudom za vijskovi zlochini Zvidsi Klyajst vpershe pislya svogo areshtu navesni 1945 roku dav znati pro sebe rodicham u FRN Za oficijnoyu radyanskoyu versiyeyu nimeckij feldmarshal pomer u tabori vid sercevoyi nedostatnosti Rodina Druzhina fon Klyajsta Gizella Vahtel narodila jomu dvoh siniv Starshij sin Yurgen Jogannes Evald fon Klyajst narodivsya v 1917 roci j pishov po stopah batka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin buv gauptmanom kinnoti na Shidnomu fronti U 1945 potrapiv do radyanskogo polonu pri oblozi Breslau i buv zvilnenij u 1955 roci z sibirskih taboriv Vin pomer u 1976 roci Molodshij sin feldmarshala Genrih Kristof Gugo Edmund fon Klyajst narodivsya 1921 j pid chas Drugoyi svitovoyi vijni takozh brav uchast v boyah na Shidnomu fronti de vin stav hvorim strazhdav astmoyu Buv zvilnenij z armiyi u zv yazku z nepridatnistyu do vijskovoyi sluzhbi Molodshij sin fon Klyajsta pomer u 1973 Jogo druzhina Gizella pomerla v Zahidnij Nimechchini u 1958 Rol Evalda fon Klyajsta v istoriyiEvald fon Klyajst nalezhav do starshogo pokolinnya gitlerivskih voyenachalnikiv Nasampered vin buv prusskim generalom starogo gartu prihilnikom tradicij ciyeyi zamknutoyi i konservativnoyi vijskovoyi kasti prosochenoyi naskriz duhom militarizmu i stanovih zaboboniv Klyajst nikoli ne prihovuvav svoyih promonarhichnih poglyadiv i vidkrito vislovlyuvavsya za restavraciyu monarhiyi Negativno stavivsya z samogo pochatku do nacistskogo rezhimu i ne podilyav jogo ideologiyi ale tim ne menshe protyagom bagatoh rokiv prodovzhuvav viddano sluzhiti jomu postavivshi na sluzhbu nacistam svij dosvid znannya i neabiyaki vijskovi zdibnosti Take rozdvoyennya osobistosti cogo prusskogo aristokrata polyagalo cilkom jmovirno v tomu sho jogo duhovni i zhittyevi principi prihilnist ortodoksalnim dogmam prusskogo yunkerstva pangermanskij svitoglyad prusskij militarizm i konservatizm vorozhist do bud yakih proyaviv demokratiyi tosho znachnoyu miroyu znahodili vidbitok u provedenij nacistskim kerivnictvom Nimechchini politici Razom z tim Klyajst nikoli ne jshov na kompromis z nacistami abo z kimos she v principovih dlya nogo pitannyah ne vidriznyavsya yak bagato hto z jogo koleg slipim posluhom Gitlerovi vmiv proyaviti harakter i vidstoyuvati svoyu tochku zoru nezvazhayuchi ni na sho Jogo vijskovi zdibnosti i visokij profesionalizm nikoli ne oskarzhuvalisya navit Gitlerom hocha toj i mav do Klyajsta retelno prihovanu nepriyazn Do pevnogo momentu Klyajst buv jomu potriben Rozluchivsya z nim fyurer lishe todi koli cherez obstavini sho sklalisya voyenachalniki tipu Klyajsta sho mali vlasnij poglyad na harakter vijskovih dij j sposobi yih vedennya a takozh shilni do proyavu iniciativi stali jomu bilsh ne potribni Yih zaminili sluhnyani vikonavci jogo voli ves vijskovij talant yakih zvodivsya tilki do odnogo stoyati u sho b to ne stalo utrimuvati zajnyati poziciyi do ostannoyi mozhlivosti Buduchi lyudinoyu tverdih principiv Klyajst ne priyednavsya do antigitlerivskoyi zmovi tomu sho po pershe Gitler buv dlya nogo zakonno obranoyu golovoyu derzhavi i Klyajst viznavav cej fakt po druge dlya vihidciv z prusskogo oficerskogo korpusu vijskova prisyaga bula svyatineyu a Klyajst u 1934 roci razom zi vsiyeyu armiyeyu prisyagnuv na virnist Adolfu Gitleru po tretye Klyajst do mozku kistok buv prusskim soldatom j tomu ni za yakih obstavin ne mig piti na porushennya prisyagi sho v jogo rozuminni uosoblyuvavsya zi zradoyu batkivshini Klyajst yak vijskovij diyach Yak voyenachalnik Klyajst volodiv neabiyakim vijskovim talantom Komanduyuchi armijskim korpusom vin vidznachivsya pid chas Polskoyi kampaniyi 1939 roku Pid chas Francuzkoyi 1940 roku i Balkanskoyi 1941 roku kampanij ocholyuvana nim tankova grupa zrobila velikij vnesok u dosyagnennya peremogi a sam Klyajst zarekomenduvav sebe talanovitim voyenachalnikom Komanduyuchi tankovim ob yednannyam vin proyaviv smilivist rishuchist rozumnu iniciativu i visoku bojovu majsternist Nastilki zh uspishno Klyajst diyav j na Shidnomu fronti v 1941 1942 rokah ocholyuyuchi tankovu grupu a potim tankovu armiyu Jogo tankovi j motorizovani vijska zdobuli cilij ryad velikih peremog na Ukrayinu i Pivnichnomu Kavkazi diyuchi na vistri udariv grupi armij Pivden potim grupi armij A Navit timchasova nevdacha pid Rostovom naprikinci 1941 roku ne postavila pid sumniv jogo bojovu reputaciyu Vidatni yakosti velikogo voyenachalnika Klyajst viyaviv i na postu komanduvacha grupoyu armij A yakoyu vin komanduvav 16 misyaciv Popri te sho diyati jomu dovelosya u vinyatkovo skladnih umovah a jogo iniciativa obmezhuvalosya chastim vtruchannyam Gitlera v pitannya operativnogo kerivnictva vijskami Klyajst ne dopustiv zhodnogo velikogo operativnogo promahu Pislya porazki pid Stalingradom nimeckij Vermaht vtrativ strategichnu iniciativu na Shidnomu fronti Sproba perehopiti yiyi u Chervonoyi armiyi pid Kurskom uspihom ne uvinchalasya U cih umovah Vermaht zmushenij buv perejti do oboroni po vsomu frontu z velikimi trudnoshami vidbivayuchi potuzhni udari radyanskih vijsk Ale na bagatoh napryamkah vidbiti yih ne vdavalosya V obstanovci sucilnih nevdach yaki pochali peresliduvati nimecku armiyu z kincya 1942 roku ocholyuvana Klyajstom porivnyano nevelika grupa armij A zumila uniknuti ugotovanogo yij porochnoyu strategiyeyu Gitlera novogo Stalingradu na Pivnichnomu Kavkazi a potim trivalij chas uspishno strimuvala veliki sili radyanskih vijsk na Tamanskij placdarm ta Mius fronti na pivdni Ukrayini Vsi rozumni propoziciyi Klyajsta spryamovani na polipshennya operativnogo stanovisha svoyih vijsk za rahunok zalishennya yakihos rajoniv abo dilyanok teritoriyi utrimuvati yaki dali bulo bezgluzdo Gitlerom yak pravilo vidkidalisya Viyavlena yim pislya krahu oboroni na Pivdennomu Buzi iniciativa spryamovana na te shob shlyahom svoyechasnogo vidhodu vryatuvati zalishki svoyih vijsk vid povnogo znishennya koshtuvala jomu vtrati posadi i vidstavki Vzayemini Klyajsta z pidleglimi buli rivnimi hocha u vimoglivosti vidmoviti jomu bulo ne mozhna Vin zavzhdi z velikim nebazhannyam rozluchavsya zi svoyimi starimi soratnikami ne mav zvichki zvalyuvati provinu na inshih vsyu vidpovidalnist za dopusheni jogo pidleglimi promahi i poneseni nimi nevdachi brav na sebe Klyajst koristuvavsya populyarnistyu u vijskah yakimi komanduvav i velikoyu povagoyu z boku pidleglih generaliv i oficeriv Tak koli Gitler ogolosiv pro svij namir zvilniti Klyajsta to nachalnik Generalnogo shtabu suhoputnih vijsk general polkovnik K Cejtcler kolishnij nachalnik shtabu Klyajsta na znak protestu podav u vidstavku Hocha Gitler todi i vidmovivsya prijnyati yiyi ale vchinok Cejtclera spraviv na nogo vrazhennya i jogo ostannya zustrich z opalnim polkovodcem projshla dosit korektno Projshovshi za chas svogo bilsh nizh 9 richnogo perebuvannya v poloni u peremozhciv 27 v yaznic i taboriv general feldmarshal Klyajst zavershiv svij zhittyevij shlyah u radyanskij tyurmi Vin znajshov ostannij pritulok v odnij iz bezimennih mogil tyuremnogo kladovisha NagorodiNagorodi general feldmarshala Evalda fon KlyajstaZaliznij Hrest 2 go klasu 30 zhovtnya 1914 Zaliznij Hrest 1 go klasu 27 sichnya 1915 Vijskovij orden Za zaslugi Bavariya IV stupenya Ganzejskij Hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina III stupenya z vijskovoyu vidznakoyu pochesnij licar 1917 licar spravedlivosti 1935 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 1934 Pryazhka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 17 veresnya 1939 Pryazhka do Zaliznogo hresta 1 go klasu 27 veresnya 1939 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 15 15 travnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 72 17 lyutogo 1942 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami 60 30 bereznya 1944 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 1942 Velikij Hrest ordena Zaslug Ugorshina 13 travnya 1941 Orden Mihaya Horobrogo III stupenya 16 lipnya 1942 II stupenya 6 zhovtnya 1942 I stupenya 6 zhovtnya 1942 Komandor Savojskogo vijskovogo ordena 30 lipnya 1942 Italiya 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu za 25 rokiv vijskovoyi sluzhbi 2 zhovtnya 1936 10 raziv vidmichenij v dopovidi Vermahtberiht 10 kvitnya 1941 13 kvitnya 1941 26 serpnya 1941 27 serpnya 1941 11 zhovtnya 1941 12 zhovtnya 1941 22 listopada 1941 30 travnya 1942 19 serpnya 1943 i 9 zhovtnya 1943 Div takozhFedor fon Bok Dniprovsko Karpatska operaciya Umansko Botoshanska operaciyaDzherela ta literaturaL V Grinevich Klyajst Paul Lyudvig Evald fon 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 346 ISBN 978 966 00 0692 8 Literatura Mitchem Semyuel V Myuller Dzhin Komandiry Tretego rejha Smolensk Rusich 1997 ros Zalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe M AST 2002 944 s 5000 ekz ISBN 5 271 05091 2 ros Kemp Anthony 1990 reprint German Commanders of World War II 124 Men At Arms series Osprey Pub London ISBN 0 85045 433 6 angl Correlli Barnett Hitler s Generals New York NY Grove Press 1989 528 p ISBN 0 8021 3994 9 angl Schaulen Fritjof 2004 Eichenlaubtrager 1940 1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld Primozic in German Selent Germany Pour le Merite ISBN 3 932381 21 1 nim Berger Florian Mit Eichenlaub und Schwertern Die hochstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges Selbstverlag Florian Berger 2006 ISBN 3 9501307 0 5 nim Fellgiebel Walther Peer Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 nim Friedrich Christian Stahl Generalfeldmarschall Ewald von Kleist Hitlers militarische Elite Vom Kriegsbeginn bis Weltkriegsende Darmstadt Primus Verlag 1998 T 2 ISBN 3 89678 089 1 nim Samuel W Mitcham Jr Hitler s Generals 2003 Prominente ohne Maske FZ Verlag 1986 ISBN 3924309019 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 447PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Evald fon Klyajst na hrono ru Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2009 Procitovano 22 veresnya 2010 ros na s s name Arhiv originalu za 24 chervnya 2010 Procitovano 22 veresnya 2010 ros na peoples ru Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 22 veresnya 2010 ros Evald fon Klejst Biografiya na sajti battlefront ru 25 grudnya 2009 u Wayback Machine ros ros Generalfeldmarschall Ewald von Kleist na geocities com Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 22 veresnya 2010 angl na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 24 veresnya 2010 Procitovano 22 veresnya 2010 nim Korotka biografichna dovidka na sajti nimeckogo istorichnogo muzeyu 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine nim Kleist von Ewald 27 travnya 2009 u Wayback Machine nagorodi feldmarshala fon Klejsta angl PrimitkiKomanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik sformovanij komandir VIII ogo armijskogo korpusu 1 travnya 1935 4 lyutogo 1938 Nastupnik Poperednik sformovanij komandir XXII ogo motorizovanogo korpusu 26 serpnya 1939 5 bereznya 1940 Nastupnik pereformovanij na TGr Klyajst Poperednik sformovana komanduvach tankovoyi grupi Klyajst 5 bereznya 16 listopada 1940 Nastupnik pereformovana na 1 TGr Poperednik sformovana komanduvach 1 yi tankovoyi grupi 16 listopada 1940 25 zhovtnya 1941 Nastupnik pereformovana na 1 TA Poperednik sformovana z 1 TGr komanduvach 1 yi tankovoyi armiyi 25 zhovtnya 1941 21 listopada 1942 Nastupnik general polkovnik Ebergard fon Makkenzen Poperednik Adolf Gitler komanduvach grupoyu armij A 22 listopada 1942 30 bereznya 1944 Nastupnik general polkovnik Jozef Garpe