Рейхсве́р (нім. Reichswehr від Reich держава, імперія та Wehr оборона) — Збройні сили Німеччини в 1919–1935, обмежені за складом і чисельністю умовами Версальського мирного договору 1919. Вербувалися за наймом (115 тис. чоловік і обмежене число кораблів).
Райхсвер | |
---|---|
нім. Reichswehr | |
Військовий прапор Рейхсверу | |
На службі | 6 березня 1919 – 16 березня 1935 |
Країна | Веймарська республіка |
Чисельність | 115 000 (1921) |
У складі | Військове Управління Німеччини (нім. Truppenamt) |
Штаб | Цоссен, біля Берліна |
Війни/битви | Листопадова революція Великопольське повстання Сілезькі повстання Рурське повстання |
Розформовано | 16 березня 1935 |
Командування | |
Визначні командувачі | Пауль фон Гінденбург, Ганс фон Зект, Курт фон Шлейхер, Вернер фон Бломберг |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Після поразки Німецької імперії в Першій світовій війні 1914-18 6 березня 1919 Веймарські національні збори прийняли закон про створення тимчасового рейхсверу чисельністю 400 тис. ос., як перехідної форми на шляху розгортання масової армії. Однак на підставі Версальського мирного договору 1919 і розробленого на його основі військового закону від 23 березня 1921 чисельність рейхсверу скорочувалася до 115 тис. ос. (100 тис. у сухопутних військах і 15 тис. у ВМС), а озброєння різко обмежувалося. За цим законом про оборону країни, німецькі збройні сили (рейхсвер) поділялися на сухопутну армію (нім. Reichsheer) і військово-морський флот (нім. Reichsmarine). Німеччині було заборонено мати Генеральний штаб, військову авіацію, підводні човни, великі бойові кораблі, зенітну і важку артилерію, а також хімічну зброю.
Структура рейхсверу остаточно склалася до початку 1924 року. Вона будувалася з розрахунком, щоб на базі рейхсверу в майбутньому без докорінної організаційної ломки розгорнути масову армію. Міністерство рейхсверу створило дві військові (армійські) групи (1-а — зі штабом в Берліні в складі 4 піхотних і 2 кавалерійських дивізій, 2-а — зі штабом в Касселі в складі 3 піхотних і 1 кавалерійської дивізій) і 7 військових округів, кожен з яких включав 1 піхотну дивізію (12 тис. чол.). Діяльність керівництва рейхсверу була спрямована головним чином на нелегальну підготовку кадрів і розгортання масових збройних сил, поступове переозброєння армії і флоту.
З моменту свого утворення рейхсвер мав прихований резерв, т. зв. , який включав загони місцевої самооборони (хеймвер), солдатські і офіцерські союзи, спілки ветеранів («Сталевий шолом», «Кіфхойзербунд», «Вікінг», «Младогерманський орден», «Національна спілка німецьких офіцерів» тощо), воєнізовані молодіжні та спортивні союзи і клуби, що об'єднували кілька млн осіб і діяли під керівництвом командування рейхсверу. Резервом рейхсверу були також офіційно дозволені частини прикордонної охорони (близько 100 тис. ос.), і поліцейські формування (200 тис. ос.), організація, озброєння і бойова підготовка яких брало будувалися за армійським принципом і знаходилися під контролем міністерства рейхсверу.
Велика робота проводилася зі створення ВПС. Підготовка та перепідготовка військових льотчиків здійснювалися нелегально у військових округах і через цивільну авіацію. Зважаючи на те, що Німеччині заборонялося мати власну воєнну промисловість, виробництво зброї і військової техніки було організовано за кордоном. За проектами німецьких конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, підводні човни та надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр. рейхсвер був тісно пов'язаний з націонал-соціалізмом. У роки економічної кризи 1929-33 його керівництво зіграло вирішальну роль у встановленні в Німеччині нацистської диктатури. З приходом Гітлера до влади почали втілюватися в життя плани створення масової армії. До жовтня 1934 було завершено розгортання 21 піхотних дивізії, збільшилася чисельність армії до 300 тис. ос.
16 березня 1935 Німеччина запровадила загальну військову повинність, в односторонньому порядку анулювавши військові статті Версальського договору. На базі рейхсверу почалося формування багатомільйонного Вермахту.
Див. також
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 99. — ISBN 00101-150. (рос.)
- Рейхсвер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejhsve r nim Reichswehr vid Reich derzhava imperiya ta Wehr oborona Zbrojni sili Nimechchini v 1919 1935 obmezheni za skladom i chiselnistyu umovami Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 Verbuvalisya za najmom 115 tis cholovik i obmezhene chislo korabliv Rajhsvernim ReichswehrVijskovij prapor RejhsveruNa sluzhbi 6 bereznya 1919 105 rokiv tomu 1919 03 06 16 bereznya 1935 89 rokiv tomu 1935 03 16 Krayina Vejmarska respublikaChiselnist 115 000 1921 U skladi Vijskove Upravlinnya Nimechchini nim Truppenamt Shtab Cossen bilya BerlinaVijni bitvi Listopadova revolyuciya Velikopolske povstannya Silezki povstannya Rurske povstannyaRozformovano 16 bereznya 1935KomanduvannyaViznachni komanduvachi Paul fon Gindenburg Gans fon Zekt Kurt fon Shlejher Verner fon BlombergMediafajli na VikishovishiStruktura Rejhsveru 1920 1934 Pislya porazki Nimeckoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni 1914 18 6 bereznya 1919 Vejmarski nacionalni zbori prijnyali zakon pro stvorennya timchasovogo rejhsveru chiselnistyu 400 tis os yak perehidnoyi formi na shlyahu rozgortannya masovoyi armiyi Odnak na pidstavi Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 i rozroblenogo na jogo osnovi vijskovogo zakonu vid 23 bereznya 1921 chiselnist rejhsveru skorochuvalasya do 115 tis os 100 tis u suhoputnih vijskah i 15 tis u VMS a ozbroyennya rizko obmezhuvalosya Za cim zakonom pro oboronu krayini nimecki zbrojni sili rejhsver podilyalisya na suhoputnu armiyu nim Reichsheer i vijskovo morskij flot nim Reichsmarine Nimechchini bulo zaboroneno mati Generalnij shtab vijskovu aviaciyu pidvodni chovni veliki bojovi korabli zenitnu i vazhku artileriyu a takozh himichnu zbroyu General Gans fon Zekt na navchannyah Rejhsveru u 1925 Struktura rejhsveru ostatochno sklalasya do pochatku 1924 roku Vona buduvalasya z rozrahunkom shob na bazi rejhsveru v majbutnomu bez dokorinnoyi organizacijnoyi lomki rozgornuti masovu armiyu Ministerstvo rejhsveru stvorilo dvi vijskovi armijski grupi 1 a zi shtabom v Berlini v skladi 4 pihotnih i 2 kavalerijskih divizij 2 a zi shtabom v Kasseli v skladi 3 pihotnih i 1 kavalerijskoyi divizij i 7 vijskovih okrugiv kozhen z yakih vklyuchav 1 pihotnu diviziyu 12 tis chol Diyalnist kerivnictva rejhsveru bula spryamovana golovnim chinom na nelegalnu pidgotovku kadriv i rozgortannya masovih zbrojnih sil postupove pereozbroyennya armiyi i flotu Z momentu svogo utvorennya rejhsver mav prihovanij rezerv t zv yakij vklyuchav zagoni miscevoyi samooboroni hejmver soldatski i oficerski soyuzi spilki veteraniv Stalevij sholom Kifhojzerbund Viking Mladogermanskij orden Nacionalna spilka nimeckih oficeriv tosho voyenizovani molodizhni ta sportivni soyuzi i klubi sho ob yednuvali kilka mln osib i diyali pid kerivnictvom komanduvannya rejhsveru Rezervom rejhsveru buli takozh oficijno dozvoleni chastini prikordonnoyi ohoroni blizko 100 tis os i policejski formuvannya 200 tis os organizaciya ozbroyennya i bojova pidgotovka yakih bralo buduvalisya za armijskim principom i znahodilisya pid kontrolem ministerstva rejhsveru Velika robota provodilasya zi stvorennya VPS Pidgotovka ta perepidgotovka vijskovih lotchikiv zdijsnyuvalisya nelegalno u vijskovih okrugah i cherez civilnu aviaciyu Zvazhayuchi na te sho Nimechchini zaboronyalosya mati vlasnu voyennu promislovist virobnictvo zbroyi i vijskovoyi tehniki bulo organizovano za kordonom Za proektami nimeckih konstruktoriv u bagatoh krayinah buduvalisya litaki pidvodni chovni ta nadvodni korabli novitnih tipiv Z pershih rokiv svogo isnuvannya i osoblivo z kincya 20 h rr rejhsver buv tisno pov yazanij z nacional socializmom U roki ekonomichnoyi krizi 1929 33 jogo kerivnictvo zigralo virishalnu rol u vstanovlenni v Nimechchini nacistskoyi diktaturi Z prihodom Gitlera do vladi pochali vtilyuvatisya v zhittya plani stvorennya masovoyi armiyi Do zhovtnya 1934 bulo zaversheno rozgortannya 21 pihotnih diviziyi zbilshilasya chiselnist armiyi do 300 tis os 16 bereznya 1935 Nimechchina zaprovadila zagalnu vijskovu povinnist v odnostoronnomu poryadku anulyuvavshi vijskovi statti Versalskogo dogovoru Na bazi rejhsveru pochalosya formuvannya bagatomiljonnogo Vermahtu Soldati Reichsheer en v serpni 1934 z pidnyatimi rukami v tradicijnomu zhesti en Div takozhImperska armiya Nimechchini Imperatorski vijskovo morski sili Vermaht Rejhsmarine Generalnij shtab NimechchiniDzherelaRadyanska vijskova enciklopediya RADIOKONTROL TAChANKA Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1980 T 7 S 99 ISBN 00101 150 ros Rejhsver Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980