Військо́вий о́круг — територіальне загальновійськове оперативно-стратегічне об'єднання частин, з'єднань, об'єднань, військово-навчальних закладів і різних місцевих військових установ. Ділення території держави на військові округа забезпечує зручність управління військами, здійснення оперативної, бойової підготовки, заходів, пов'язаних з підготовкою країни до оборони.
Очолюється командувачем військ округу, що підпорядковується міністрові оборони.
Військові округи в Україні
До 1991 в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський та Прикарпатський; з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. На базі управління округу у воєнний час повинно було розгортатися управління фронту.
У типовий склад округу фронтового розгортання окрім 3-4 загальновійськових і танкових армій чи армійських корпусів, а також повітряної армії входили наступні основні з'єднання та частини:
- артилерійська дивізія в складі 5-7 артилерійських бригад і полків;
- 2-3 ракетні бригади;
- десантно-штурмова бригада;
- окрема бригада спеціального призначення ГРУ;
- 1-2 окремих гелікоптерних полки;
- 1-2 окремих інженерно-саперних полки;
- понтонно-мостовий полк;
- 2 окремих бригади зв'язку (вузлова і територіальна);
- окремий полк зв'язку тилу;
- радіотехнічна бригада.
Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військ, який підпорядковувався міністрові оборони України, а також командувачеві Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. В межах своїх повноважень командувач військ військового округу видавав накази і директиви.
Основним органом командувача для управління військами був штаб округу. На засадах дорадчого органу діяла військова рада у складі командувача, його заступників та керівників структурних підрозділів. На командування військового округу покладалося: безпосереднє керівництво військами (силами) округу; проведення заходів для підтримання їх у постійної бойовій та мобілізаційній готовності; організація безперервного управління військами (силами), їх підготовка до виконання покладених на них завдань з оборони держави; планування, організація і проведення оперативно-тактичної, бойової, мобілізаційної та морально-психологічної підготовки підлеглих органів управління і військ (сил).
Відповідно до Державної програми будівництва Збройних Сил України на період до 2005 на базі колишніх військових округів створено оперативно-тактичні командування: Західне (Львів), Північне (Чернігів) і Південне (Одеса).
В 2015 році, у зв'язку із збройною агресією РФ було прийнято рішення утворити нове окреме оперативне командування «Схід» — на східному напрямку, фактично не прикритому військами до 2014 року. Територію України було розділено на 4 військово-сухопутні зони, які є зонами відповідальності наступних оперативних командувань:
Військові округи в Росії і СРСР
Вперше в Росії військові округи були засновані в 1862-64. У 1907 році існувало 12 військових округів:
- Казанський військовий округ
- Київський військовий округ
- Московський військовий округ
- Одеський військовий округ
- Туркестанський військовий округ
Окремо існував Заамурський військовий округ (прикордонна варта)
У РРФСР перші військові округи (Ярославський, Московський, Орловський, Біломорський, Уральський і Приволзький) були утворені в березні 1918 в період Громадянської війни. З часом кількість військових округів змінювалася.
Після закінчення Німецько-радянської війни 9 липня 1945 вийшов наказ наркома оборони № 0139 «Про організацію нових округів і зміну кордонів існуючих військових округів». За цим наказом фронти були перетворені в округи і створені також нові округи. Були визначені такі округи на території СРСР:
- Архангельський військовий округ
- Бакинський військовий округ
- Барановицький військовий округ
- Біломорський військовий округ
- Білорусько-Литовський військовий округ
- Воронезький військовий округ
- Горьківський військовий округ
- Донський військовий округ
- Забайкальсько-Амурський військовий округ
- Західно-Сибірський військовий округ
- Казанський військовий округ
- Калінінський військовий округ
- Київський військовий округ
- Кубанський військовий округ
- Ленінградський військовий округ
- Львівський військовий округ
- Мінський військовий округ
- Московський військовий округ
- Одеський військовий округ
- Орловський військовий округ
- Особливий військовий округ
- Південно-Уральський військовий округ
- Прибалтійський військовий округ
- Приволзький військовий округ
- Прикарпатський військовий округ
- Смоленський військовий округ
- Ставропольський військовий округ
- Степовий військовий округ
- Східно-Сибірський військовий округ
- Таврійський військовий округ
- Тбіліський військовий округ
- Туркестанський військовий округ
- Уральський військовий округ
- Харківський військовий округ
Перетворення фронтів в округи було завершене до 1 жовтня 1945 року. У період з осені 1945 по осінь 1948 років поступово в умовах демобілізації армії кількість військових округів була різко скорочена.
У 1966 році існували такі військові округи:
- Білоруський військовий округ
- Забайкальський військовий округ
- Закавказький військовий округ
- Далекосхідний військовий округ
- Київський військовий округ
- Ленінградський військовий округ
- Північно-Кавказький військовий округ
- Прибалтійський військовий округ
- Приволзький військовий округ
- Прикарпатський військовий округ
- Одеський військовий округ
- Середньоазійський військовий округ
- Сибірський військовий округ
- Туркестанський військовий округ
- Уральський військовий округ
З невеликими змінами ця структура проіснувала до розпаду СРСР.
Станом на 2009 рік у Росії існувало шість військових округів:
- Московський військовий округ
- Ленінградський військовий округ
- Північно-Кавказький військовий округ
- Приволзько-Уральський військовий округ
- Сибірський військовий округ
- Далекосхідний військовий округ
З 1 грудня 2010 року кількість військових округів скоротили до чотирьох:
Військові округи в інших країнах
Існувало 76 військових округів або воєнних регіонів (軍區), які були найбільшими військовими формуваннями в Національній Революційній Армії Китаю (Армія Гоміндану) під час японсько-китайської війни 1937—1945, які поступово були реформовані у 12 військових регіонів.
Після перемоги комуністів на початку 1950-х років було засновано 13 військових округів, але поступово їх кількість була зменшена до 11 наприкінці 1960-х. Існувало 11 основних округів: Шеньянський, Пекінський, Ланьчжоуський, Сіньцзян-Уйгурський, Цзинанський, Нанкінський, Фучжоуський, Гуанчжоуський (включно з Хайнаньскими островами, Уханьський, Чендуський та Куньмінський, які протягом 1985—1988 були скорочені до 7.
Під час Другої світової війни Німеччина використовувала систему військових округів (нім. Wehrkreis) з метою поліпшення системи призову, (комплектування) та навчання мобілізаційних ресурсів для польової армії:
- 1-й округ
- 2-й округ
- 3-й округ
- 4-й округ
- 5-й округ
- 6-й округ
- 7-й округ
- 8-й округ
- 9-й округ
- 10-й округ
- 11-й округ
- 12-й округ
- 13-й округ
- 17-й округ
- 18-й округ
- 20-й округ
- 21-й округ
- Військовий округ Богемії і Моравії
- Військовий округ Генеральної губернії
На сьогоднішній час Бундесвер (нім. Bundeswehr) має чотири військових округа (нім. Wehrbereichskommando) зі штаб-квартирами в містах:
Індонезійська армія (індонез. Tentara Nasional Indonesia), прийнявши на озброєння німецьку систему військових округів (Wehrkreise), створила власні військові округа в листопаді 1948. Кожен начальник військового округу мав практично безмежну владу у відповідному регіоні в питаннях не лише військових, а й у політичних, економічних, освіти та керування урядовими структурами й організаціями.
Польща
Після завершення Першої світової війни в Польщі було створено 5 військових округів (1918—1921):
- Познаньський військовий округ (пол. Poznański Okręg Wojskowy),
- Краківський військовий округ (пол. Krakowski Okręg Wojskowy),
- Лодзевський військовий округ (пол. Łódzki Okręg Wojskowy),
- Варшавський військовий округ (пол. Warszawski Okręg Wojskowy),
- Люблінський військовий округ (пол. Lubelski Okręg Wojskowy).
З 1921, у зв'язку зі збільшенням території держави кількість округів була доведена до 10. Було ще створено:
- Гродненський військовий округ
- Львівський військовий округ
- Торунський військовий округ
- Брест-Литовський військовий округ
- Перемишльський військовий округ.
Кожен округ мав три піхотні дивізії та одну кавалерійську бригаду.
Після Другій світовій війни в комуністичній Польщі існували 7 округів (Варшавський, Люблінський, Краківський, Лодзинський, Познанський, Померанський та Сілезький)
З 1991 року Військо Польське поділено на два військові округи: Померанський та Сілезький.
Посилання
- О. І. Ганжа. Військовий округ [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 547. — .
- Преобразование фронтов в военные округа в 1945 году [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Військовий округ [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Указ Президента України від 5 лютого 2016 року № 39/2016 «Про затвердження військово-адміністративного поділу території України»
- [1]
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
Див. також
Посилання
- Військовий округ [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijsko vij o krug teritorialne zagalnovijskove operativno strategichne ob yednannya chastin z yednan ob yednan vijskovo navchalnih zakladiv i riznih miscevih vijskovih ustanov Dilennya teritoriyi derzhavi na vijskovi okruga zabezpechuye zruchnist upravlinnya vijskami zdijsnennya operativnoyi bojovoyi pidgotovki zahodiv pov yazanih z pidgotovkoyu krayini do oboroni Ocholyuyetsya komanduvachem vijsk okrugu sho pidporyadkovuyetsya ministrovi oboroni Vijskovi okrugi v UkrayiniDo 1991 v Ukrayini diyali tri vijskovi okrugi Kiyivskij Odeskij ta Prikarpatskij z 1991 po 1997 dva Odeskij i Prikarpatskij Na bazi upravlinnya okrugu u voyennij chas povinno bulo rozgortatisya upravlinnya frontu U tipovij sklad okrugu frontovogo rozgortannya okrim 3 4 zagalnovijskovih i tankovih armij chi armijskih korpusiv a takozh povitryanoyi armiyi vhodili nastupni osnovni z yednannya ta chastini artilerijska diviziya v skladi 5 7 artilerijskih brigad i polkiv 2 3 raketni brigadi desantno shturmova brigada okrema brigada specialnogo priznachennya GRU 1 2 okremih gelikopternih polki 1 2 okremih inzhenerno sapernih polki pontonno mostovij polk 2 okremih brigadi zv yazku vuzlova i teritorialna okremij polk zv yazku tilu radiotehnichna brigada Vijskovij okrug ohoplyuvav teritoriyu kilkoh oblastej i imenuvavsya za teritorialnoyu oznakoyu Buv priznachenij dlya vikonannya operativnih mobilizacijnih i vijskovo administrativnih zavdan Okrug ocholyuvav komanduvach vijsk yakij pidporyadkovuvavsya ministrovi oboroni Ukrayini a takozh komanduvachevi Suhoputnih vijsk Priznachavsya Prezidentom Ukrayini za podannyam ministra oboroni V mezhah svoyih povnovazhen komanduvach vijsk vijskovogo okrugu vidavav nakazi i direktivi Osnovnim organom komanduvacha dlya upravlinnya vijskami buv shtab okrugu Na zasadah doradchogo organu diyala vijskova rada u skladi komanduvacha jogo zastupnikiv ta kerivnikiv strukturnih pidrozdiliv Na komanduvannya vijskovogo okrugu pokladalosya bezposerednye kerivnictvo vijskami silami okrugu provedennya zahodiv dlya pidtrimannya yih u postijnoyi bojovij ta mobilizacijnij gotovnosti organizaciya bezperervnogo upravlinnya vijskami silami yih pidgotovka do vikonannya pokladenih na nih zavdan z oboroni derzhavi planuvannya organizaciya i provedennya operativno taktichnoyi bojovoyi mobilizacijnoyi ta moralno psihologichnoyi pidgotovki pidleglih organiv upravlinnya i vijsk sil Vidpovidno do Derzhavnoyi programi budivnictva Zbrojnih Sil Ukrayini na period do 2005 na bazi kolishnih vijskovih okrugiv stvoreno operativno taktichni komanduvannya Zahidne Lviv Pivnichne Chernigiv i Pivdenne Odesa V 2015 roci u zv yazku iz zbrojnoyu agresiyeyu RF bulo prijnyato rishennya utvoriti nove okreme operativne komanduvannya Shid na shidnomu napryamku faktichno ne prikritomu vijskami do 2014 roku Teritoriyu Ukrayini bulo rozdileno na 4 vijskovo suhoputni zoni yaki ye zonami vidpovidalnosti nastupnih operativnih komanduvan Operativne komanduvannya Pivden Odesa Operativne komanduvannya Pivnich Chernigiv Operativne komanduvannya Zahid Rivne Operativne komanduvannya Shid Dnipro Vijskovi okrugi v Rosiyi i SRSRRosijska imperiya Karta vijskovih okrugiv Rosijskoyi imperiyi 1913 Vpershe v Rosiyi vijskovi okrugi buli zasnovani v 1862 64 U 1907 roci isnuvalo 12 vijskovih okrugiv Kazanskij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug Moskovskij vijskovij okrug Odeskij vijskovij okrug Turkestanskij vijskovij okrug Okremo isnuvav Zaamurskij vijskovij okrug prikordonna varta RRFSR i SRSR U RRFSR pershi vijskovi okrugi Yaroslavskij Moskovskij Orlovskij Bilomorskij Uralskij i Privolzkij buli utvoreni v berezni 1918 v period Gromadyanskoyi vijni Z chasom kilkist vijskovih okrugiv zminyuvalasya Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni 9 lipnya 1945 vijshov nakaz narkoma oboroni 0139 Pro organizaciyu novih okrugiv i zminu kordoniv isnuyuchih vijskovih okrugiv Za cim nakazom fronti buli peretvoreni v okrugi i stvoreni takozh novi okrugi Buli viznacheni taki okrugi na teritoriyi SRSR Arhangelskij vijskovij okrug Bakinskij vijskovij okrug Baranovickij vijskovij okrug Bilomorskij vijskovij okrug Bilorusko Litovskij vijskovij okrug Voronezkij vijskovij okrug Gorkivskij vijskovij okrug Donskij vijskovij okrug Zabajkalsko Amurskij vijskovij okrug Zahidno Sibirskij vijskovij okrug Kazanskij vijskovij okrug Kalininskij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug Kubanskij vijskovij okrug Leningradskij vijskovij okrug Lvivskij vijskovij okrug Minskij vijskovij okrug Moskovskij vijskovij okrug Odeskij vijskovij okrug Orlovskij vijskovij okrug Osoblivij vijskovij okrug Pivdenno Uralskij vijskovij okrug Pribaltijskij vijskovij okrug Privolzkij vijskovij okrug Prikarpatskij vijskovij okrug Smolenskij vijskovij okrug Stavropolskij vijskovij okrug Stepovij vijskovij okrug Shidno Sibirskij vijskovij okrug Tavrijskij vijskovij okrug Tbiliskij vijskovij okrug Turkestanskij vijskovij okrug Uralskij vijskovij okrug Harkivskij vijskovij okrug Peretvorennya frontiv v okrugi bulo zavershene do 1 zhovtnya 1945 roku U period z oseni 1945 po osin 1948 rokiv postupovo v umovah demobilizaciyi armiyi kilkist vijskovih okrugiv bula rizko skorochena U 1966 roci isnuvali taki vijskovi okrugi Biloruskij vijskovij okrug Zabajkalskij vijskovij okrug Zakavkazkij vijskovij okrug Dalekoshidnij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug Leningradskij vijskovij okrug Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug Pribaltijskij vijskovij okrug Privolzkij vijskovij okrug Prikarpatskij vijskovij okrug Odeskij vijskovij okrug Serednoazijskij vijskovij okrug Sibirskij vijskovij okrug Turkestanskij vijskovij okrug Uralskij vijskovij okrug Z nevelikimi zminami cya struktura proisnuvala do rozpadu SRSR Rosijska Federaciya Stanom na 2009 rik u Rosiyi isnuvalo shist vijskovih okrugiv Moskovskij vijskovij okrug Leningradskij vijskovij okrug Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug Privolzko Uralskij vijskovij okrug Sibirskij vijskovij okrug Dalekoshidnij vijskovij okrug Z 1 grudnya 2010 roku kilkist vijskovih okrugiv skorotili do chotiroh Zahidnij vijskovij okrug Centralnij vijskovij okrug Pivdennij vijskovij okrug Shidnij vijskovij okrugVijskovi okrugi v inshih krayinahKitajska Respublika Isnuvalo 76 vijskovih okrugiv abo voyennih regioniv 軍區 yaki buli najbilshimi vijskovimi formuvannyami v Nacionalnij Revolyucijnij Armiyi Kitayu Armiya Gomindanu pid chas yaponsko kitajskoyi vijni 1937 1945 yaki postupovo buli reformovani u 12 vijskovih regioniv Kitajska Narodna Respublika Pislya peremogi komunistiv na pochatku 1950 h rokiv bulo zasnovano 13 vijskovih okrugiv ale postupovo yih kilkist bula zmenshena do 11 naprikinci 1960 h Isnuvalo 11 osnovnih okrugiv Shenyanskij Pekinskij Lanchzhouskij Sinczyan Ujgurskij Czinanskij Nankinskij Fuchzhouskij Guanchzhouskij vklyuchno z Hajnanskimi ostrovami Uhanskij Chenduskij ta Kunminskij yaki protyagom 1985 1988 buli skorocheni do 7 Tretij Rajh Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchina vikoristovuvala sistemu vijskovih okrugiv nim Wehrkreis z metoyu polipshennya sistemi prizovu komplektuvannya ta navchannya mobilizacijnih resursiv dlya polovoyi armiyi 1 j okrug 2 j okrug 3 j okrug 4 j okrug 5 j okrug 6 j okrug 7 j okrug 8 j okrug 9 j okrug 10 j okrug 11 j okrug 12 j okrug 13 j okrug 17 j okrug 18 j okrug 20 j okrug 21 j okrug Vijskovij okrug Bogemiyi i Moraviyi Vijskovij okrug Generalnoyi guberniyiFederativna Respublika Nimechchina Na sogodnishnij chas Bundesver nim Bundeswehr maye chotiri vijskovih okruga nim Wehrbereichskommando zi shtab kvartirami v mistah Kil Majnc Erfurt MyunhenIndoneziya Indonezijska armiya indonez Tentara Nasional Indonesia prijnyavshi na ozbroyennya nimecku sistemu vijskovih okrugiv Wehrkreise stvorila vlasni vijskovi okruga v listopadi 1948 Kozhen nachalnik vijskovogo okrugu mav praktichno bezmezhnu vladu u vidpovidnomu regioni v pitannyah ne lishe vijskovih a j u politichnih ekonomichnih osviti ta keruvannya uryadovimi strukturami j organizaciyami Polsha Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni v Polshi bulo stvoreno 5 vijskovih okrugiv 1918 1921 Poznanskij vijskovij okrug pol Poznanski Okreg Wojskowy Krakivskij vijskovij okrug pol Krakowski Okreg Wojskowy Lodzevskij vijskovij okrug pol Lodzki Okreg Wojskowy Varshavskij vijskovij okrug pol Warszawski Okreg Wojskowy Lyublinskij vijskovij okrug pol Lubelski Okreg Wojskowy Z 1921 u zv yazku zi zbilshennyam teritoriyi derzhavi kilkist okrugiv bula dovedena do 10 Bulo she stvoreno Grodnenskij vijskovij okrug Lvivskij vijskovij okrug Torunskij vijskovij okrug Brest Litovskij vijskovij okrug Peremishlskij vijskovij okrug Kozhen okrug mav tri pihotni diviziyi ta odnu kavalerijsku brigadu Pislya Drugij svitovij vijni v komunistichnij Polshi isnuvali 7 okrugiv Varshavskij Lyublinskij Krakivskij Lodzinskij Poznanskij Pomeranskij ta Silezkij Z 1991 roku Vijsko Polske podileno na dva vijskovi okrugi Pomeranskij ta Silezkij PosilannyaO I Ganzha Vijskovij okrug 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 547 ISBN 966 00 0734 5 Preobrazovanie frontov v voennye okruga v 1945 godu 9 bereznya 2008 u Wayback Machine Vijskovij okrug 4 lipnya 2013 u Wayback Machine PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 5 lyutogo 2016 roku 39 2016 Pro zatverdzhennya vijskovo administrativnogo podilu teritoriyi Ukrayini 1 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 29 chervnya 2016 Div takozhGeneral gubernator Vid Zbrojnih sil Administraciya vijskova Teatr voyennih dij Front vijskove ob yednannya PosilannyaVijskovij okrug 4 lipnya 2013 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1