Приво́лзький військо́вий о́круг (ПриВО) — одиниця військово-адміністративного поділу в СРСР, один з військових округів, що існував у період з 1918 по 1989 та з 1992 по 2001 на території Поволжя.
Приволзький військовий округ | |
---|---|
Радянські солдати на марш-кидку. Поруч УАЗ-452. 1988 | |
На службі | 4 травня 1918–1989 1 жовтня 1992 — 1 вересня 2001 |
Країна | СРСР Росія |
Вид | Червона армія, Радянська армія Сухопутні війська Росії |
Тип | сухопутні війська |
Роль | військовий округ |
У складі | Міністерство оборони СРСР |
Почесні найменування | (1974) |
Командування | |
Визначні командувачі | Маршал Радянського Союзу Тухачевський М. М. генерал-полковник Огарков М. В. |
Історія
Приволзький військовий округ був утворений 4 травня 1918 спочатку на території, що включала Астраханську, Саратовську, Самарську, Симбірську, Пензенську губернії і Уральську область Російської Радянської Федерації. У подальшому межі округу неодноразово змінювалися.
У 1941 році ПриВО включав Саратовську, Куйбишевську, Пензенську, Тамбовську, Воронезьку області і частини Орловської, Курської і Сталінградської областей РРФСР.
У довоєнний час управління військового округу базувалося в Саратові.
З початком і в ході німецько-радянської війни в окрузі сформовано 5 армій, 132 дивізії, 65 окремих полків, 253 окремих батальйони. На території військового округу розпочали формування польські та чехословацькі військові частини, що брали участь у війні на боці Радянського Союзу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1974 за великий внесок у справу зміцнення оборонної могутності країни та її збройного захисту Приволзький і Уральський військові округи були нагороджені орденом Червоного Прапора.
За станом на 1983 Червонопрапорний Приволзький військовий округ включав території Куйбишевської, Саратовської, Ульяновської, Пензенської і Оренбурзької областей, Татарської, Башкирської, Чуваської, Марійської і Мордовської АРСР. Штаб округу — в Куйбишеві.
У 1989 році Червонопрапорний Приволзький військовий округ був об'єднаний з Червонопрапорним Уральським військовим округом у Червонопрапорний Приволзько-Уральський військовий округ (ПУрВО).
1 жовтня 1992 року у складі сухопутних військ Російської Федерації знову утворений Червонопрапорний Приволзький військовий округ другого формування. Новий Приволзький ВО з 1992 включав такі регіони, в адміністративних межах Республіки Башкортостан, Марій Ел, Мордовії, Татарстану, Удмуртської та Чуваської республік, Кіровської, Оренбурзької, Пензенської, Пермської, Самарської, Саратовської, Ульяновської областей та Коми-Перм'яцького автономного округу.
1 вересня 2001 у зв'язку з реформуванням Збройних сил Росії Приволзький військовий округ вдруге об'єднаний з Уральським військовим округом у Приволзько-Уральський військовий округ.
Командування
Командувачі
- 1-ше формування
- воєнком Долгушин О. Ф. (1918)
- воєнком Межлаук І. І. (1918—1919)
- воєнком Коган І. Л. (1919)
- воєнком (1919—1920)
- воєнком Гольдберг Б. І. (1920—1921)
- краском Оськін Д. П. (1921—1923)
- краском (1923—1924)
- Седякін О. Г. (1924—1927)
- Базилевич Г. Д. (1927—1931)
- Шапошников Б. М. (1931—1932)
- Федько І. Ф. (1932—1933)
- командарм 2-го рангу Дибенко П. Ю. (1933—1937)
- Маршал Радянського Союзу Тухачевський М. М. (11-24 травня 1937)
- комкор Єфремов М. Г. (1937)
- комкор (1937—1938)
- комкор Мерецков К. П. (1938—1939)
- генерал-лейтенант (1939—1940)
- генерал-лейтенант Герасименко В. П. (1940—1941)
- генерал-майор (1941)
- генерал-лейтенант Калінін С. А. (1941—1944)
- генерал-полковник Хозін М. С. (1944—1945)
- генерал-полковник Гордов В. М. (1945—1946)
- генерал-полковник Юшкевич В. О. (1946—1950)
- генерал-лейтенант Перекрестов Г. Н. (1950—1953)
- генерал-полковник Кузнецов В. І. (1953—1958)
- генерал-полковник Комаров В. М. (1958—1960)
- генерал-полковник Стученко А. Т. (1960—1961)
- генерал-полковник Павловський І. Г. (1961—1963)
- генерал-полковник Лященко М. Г. (1963—1965)
- генерал-полковник Огарков М. В. (1965—1968)
- генерал-полковник (1968—1971)
- генерал-полковник Науменко Ю. А. (1971—1975)
- генерал-полковник Лушев П. Г. (1975—1977)
- генерал-полковник (1977—1981)
- генерал-полковник (1981—1985)
- генерал-полковник (1985—1989)
- 2-ге формування
- генерал-полковник (1992—2001)
Див. також
Посилання
- Приволжский военный округ
- ПРИВОЛЖСКИЙ ВОЕННЫЙ ОКРУГ
- КОМАНДУЮЩИЕ ВОЙСКАМИ КАЗАНСКОГО, ПРИВОЛЖСКОГО, УРАЛЬСКОГО И ПРИВОЛЖСКО-УРАЛЬСКОГО ВОЕННЫХ ОКРУГОВ
- Краснознаменный Приволжский военный округ (штаб- Куйбышев)
Література
- Краснознамённый Приволжский. История войск Краснознамённого Приволжского военного округа. — 2. — М.: Воениздат, 1985. — 392 с. — 39 000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Privo lzkij vijsko vij o krug PriVO odinicya vijskovo administrativnogo podilu v SRSR odin z vijskovih okrugiv sho isnuvav u period z 1918 po 1989 ta z 1992 po 2001 na teritoriyi Povolzhya Privolzkij vijskovij okrugRadyanski soldati na marsh kidku Poruch UAZ 452 1988Na sluzhbi 4 travnya 1918 1989 1 zhovtnya 1992 1 veresnya 2001Krayina SRSR RosiyaVid Chervona armiya Radyanska armiya Suhoputni vijska RosiyiTip suhoputni vijskaRol vijskovij okrugU skladi Ministerstvo oboroni SRSRPochesni najmenuvannya 1974 KomanduvannyaViznachni komanduvachi Marshal Radyanskogo Soyuzu Tuhachevskij M M general polkovnik Ogarkov M V IstoriyaPrivolzkij vijskovij okrug buv utvorenij 4 travnya 1918 spochatku na teritoriyi sho vklyuchala Astrahansku Saratovsku Samarsku Simbirsku Penzensku guberniyi i Uralsku oblast Rosijskoyi Radyanskoyi Federaciyi U podalshomu mezhi okrugu neodnorazovo zminyuvalisya U 1941 roci PriVO vklyuchav Saratovsku Kujbishevsku Penzensku Tambovsku Voronezku oblasti i chastini Orlovskoyi Kurskoyi i Stalingradskoyi oblastej RRFSR U dovoyennij chas upravlinnya vijskovogo okrugu bazuvalosya v Saratovi Z pochatkom i v hodi nimecko radyanskoyi vijni v okruzi sformovano 5 armij 132 diviziyi 65 okremih polkiv 253 okremih bataljoni Na teritoriyi vijskovogo okrugu rozpochali formuvannya polski ta chehoslovacki vijskovi chastini sho brali uchast u vijni na boci Radyanskogo Soyuzu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 sichnya 1974 za velikij vnesok u spravu zmicnennya oboronnoyi mogutnosti krayini ta yiyi zbrojnogo zahistu Privolzkij i Uralskij vijskovi okrugi buli nagorodzheni ordenom Chervonogo Prapora Za stanom na 1983 Chervonoprapornij Privolzkij vijskovij okrug vklyuchav teritoriyi Kujbishevskoyi Saratovskoyi Ulyanovskoyi Penzenskoyi i Orenburzkoyi oblastej Tatarskoyi Bashkirskoyi Chuvaskoyi Marijskoyi i Mordovskoyi ARSR Shtab okrugu v Kujbishevi U 1989 roci Chervonoprapornij Privolzkij vijskovij okrug buv ob yednanij z Chervonoprapornim Uralskim vijskovim okrugom u Chervonoprapornij Privolzko Uralskij vijskovij okrug PUrVO 1 zhovtnya 1992 roku u skladi suhoputnih vijsk Rosijskoyi Federaciyi znovu utvorenij Chervonoprapornij Privolzkij vijskovij okrug drugogo formuvannya Novij Privolzkij VO z 1992 vklyuchav taki regioni v administrativnih mezhah Respubliki Bashkortostan Marij El Mordoviyi Tatarstanu Udmurtskoyi ta Chuvaskoyi respublik Kirovskoyi Orenburzkoyi Penzenskoyi Permskoyi Samarskoyi Saratovskoyi Ulyanovskoyi oblastej ta Komi Perm yackogo avtonomnogo okrugu 1 veresnya 2001 u zv yazku z reformuvannyam Zbrojnih sil Rosiyi Privolzkij vijskovij okrug vdruge ob yednanij z Uralskim vijskovim okrugom u Privolzko Uralskij vijskovij okrug KomanduvannyaKomanduvachi 1 she formuvannya voyenkom Dolgushin O F 1918 voyenkom Mezhlauk I I 1918 1919 voyenkom Kogan I L 1919 voyenkom 1919 1920 voyenkom Goldberg B I 1920 1921 kraskom Oskin D P 1921 1923 kraskom 1923 1924 Sedyakin O G 1924 1927 Bazilevich G D 1927 1931 Shaposhnikov B M 1931 1932 Fedko I F 1932 1933 komandarm 2 go rangu Dibenko P Yu 1933 1937 Marshal Radyanskogo Soyuzu Tuhachevskij M M 11 24 travnya 1937 komkor Yefremov M G 1937 komkor 1937 1938 komkor Mereckov K P 1938 1939 general lejtenant 1939 1940 general lejtenant Gerasimenko V P 1940 1941 general major 1941 general lejtenant Kalinin S A 1941 1944 general polkovnik Hozin M S 1944 1945 general polkovnik Gordov V M 1945 1946 general polkovnik Yushkevich V O 1946 1950 general lejtenant Perekrestov G N 1950 1953 general polkovnik Kuznecov V I 1953 1958 general polkovnik Komarov V M 1958 1960 general polkovnik Stuchenko A T 1960 1961 general polkovnik Pavlovskij I G 1961 1963 general polkovnik Lyashenko M G 1963 1965 general polkovnik Ogarkov M V 1965 1968 general polkovnik 1968 1971 general polkovnik Naumenko Yu A 1971 1975 general polkovnik Lushev P G 1975 1977 general polkovnik 1977 1981 general polkovnik 1981 1985 general polkovnik 1985 1989 2 ge formuvannya general polkovnik 1992 2001 Div takozhPrivolzko Uralskij vijskovij okrug Centralnij vijskovij okrug Shidnij vijskovij okrug 201 sha rosijska vijskova bazaPosilannyaPrivolzhskij voennyj okrug PRIVOLZhSKIJ VOENNYJ OKRUG KOMANDUYuShIE VOJSKAMI KAZANSKOGO PRIVOLZhSKOGO URALSKOGO I PRIVOLZhSKO URALSKOGO VOENNYH OKRUGOV Krasnoznamennyj Privolzhskij voennyj okrug shtab Kujbyshev LiteraturaKrasnoznamyonnyj Privolzhskij Istoriya vojsk Krasnoznamyonnogo Privolzhskogo voennogo okruga 2 M Voenizdat 1985 392 s 39 000 ekz