Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Васи ль Олекса ндрович Юшке вич 16 28 лютого 1897 місто Вільно тепер Вільнюс Литва 15 березня 1951 місто Москва Російськ

Юшкевич Василь Олександрович

Юшкевич Василь Олександрович

Васи́ль Олекса́ндрович Юшке́вич (16 [28] лютого 1897, місто Вільно, тепер Вільнюс, Литва — 15 березня 1951, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (1945), командувач військ Одеського військового округу. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.

Юшкевич Василь Олександрович
image
Народився28 лютого 1897(1897-02-28)
Вільнюс, Російська імперія[1]
Помер15 березня 1951(1951-03-15)[1](54 роки)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage СРСР
Діяльністьофіцер
Alma materd
Закладd
УчасникПерша світова війна, Громадянська війна в Росії, громадянська війна в Іспанії і німецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-полковник
ПартіяРКП(б)
Нагороди
image image image image image image

Біографія

Народився в багатодітній родині поштаря. З 1909 року навчався у комерційному училищі. Після закінчення в 1915 році шести класів комерційного училища покинув навчання і був призваний в російську імператорську армію та прийнятий юнкером у Віленське військове училище.

Учасник Першої світової війни. У липні 1915 року в училищі отримав чин військового унтер-офіцера, а у вересні 1915 року закінчив чотиримісячний курс навчання й у чині прапорщика спрямований на Південно-Західний фронт. Служив молодшим офіцером, тимчасово виконував обов'язки командира роти 7-го маршового запасного батальйону 3-ї маршової запасної бригади. У березні 1916 року спрямований в розпорядження начальника штабу 7-го армійського корпусу 11-ї армії для укомплектовування 34-ї піхотної дивізії. До липня 1916 року був прикомандирований до штабу дивізії, потім призначений молодшим офіцером роти 133-го піхотного Сімферопольського полку. У липні — серпні 1916 року у складі полку брав участь у боях на річці Серет, був поранений, але залишився у строю. У вересні 1916 отримав чин підпоручика. У серпні 1917 року прийняв командування ротою 133-го піхотного Сімферопольського полку.

У Червоній армії — з лютого 1919 року. Член РКП(б) з 1919 року.

Учасник громадянської війни в Росії, воював проти військ Денікіна, придушував селянські повстання в Україні. У квітні 1920 року призначений командиром 2-го окремого караульного батальйону в Катеринославі, а в червні 1920 року — начальником загону особливого призначення. З вересня 1920 р. — виконувач обов'язків командира 25-го стрілецького полку, командир окремого запасного батальйону дивізії, командир 25-го стрілецького полку 3-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях проти військ Врангеля на Південному фронті. З травня 1921 року був начальником летючого експедиційного загону 3-ї стрілецької дивізії, воював з армією Махна та загонами анархістів.

Після закінчення громадянської війни продовжував служити в 3-й стрілецькій дивізії: помічник командира 8-ї бригади, командир 21-го стрілецького полку 7-ї бригади, з грудня 1921 року — командир 9-го стрілецького полку. Після закінчення в червні 1926 року Курсів удосконалення вищого начальницького складу (КУВНАС) при Військовій академії РСЧА імені Фрунзе був призначений командиром 113-го стрілецького полку 45-ї стрілецької дивізії Українського військового округу. З січня 1928 року — помічник командира 7-ї стрілецької дивізії цього ж округу. У 1928 році знову закінчив Курси удосконалення вищого начальницького складу при Військовій академії РСЧА імені Фрунзе.

З жовтня 1929 року — викладач Військово-політичної академії імені Толмачова. У листопаді 1930 року був призначений командиром і комісаром 100-ї стрілецької дивізії. З листопада 1936 року — командир і комісар 13-го стрілецького корпусу.

Учасник громадянської війни в Іспанії на стороні Республіканського уряду. Радником брав участь в операціях на річці Харама, в районі міст Сарагоса, Уеска та під Мадридом. Після повернення з Іспанії в серпні 1938 року був заарештований органами НКВС. Проте в грудні 1939 року відновлений в РСЧА і зарахований до розпорядження Управління з командного складу РСЧА, потім у червні 1940 року призначений інспектором 1-го відділу Управління начальника піхоти Червоної армії. З серпня 1940 р. — начальник 1-го відділу Управління бойової підготовки Червоної армії, з березня 1941 р. — командир 44-го стрілецького корпусу в складі Західного Особливого військового округу.

На початку німецько-радянської війни корпус під його командуванням у складі 13-ї армії Західного фронту вів важкі оборонні бої з німецькими військами, спираючись на спорудження Мінського укріпрайону. У липні 1941 року частини корпусу у складі 19-ї армії цього ж фронту брали участь в Смоленській битві.

З серпня 1941 року — командувач 22-ї армії Західного фронту, яка вела наполегливі оборонні бої з супротивником на торопецькому напрямку. У жовтні 1941 року був призначений командувачем 31-ї армії Калінінського фронту. З квітня 1942 року знову очолював 22-у армію Калінінського фронту (потім у складі Північно-Західного, Прибалтійського, 2-го Прибалтійського фронтів). З квітня 1944 року командував військами 3-ї ударної армії у складі 2-го Прибалтійського фронту. У серпні 1944 року, внаслідок хвороби, був звільнений з посади командувача армії і незабаром призначений командувачем військ Одеського військового округу.

У жовтні 1944 — червні 1946 року — командувач військ Одеського військового округу.

У липні 1946 — квітні 1950 року — командувач військ Приволзького військового округу.

У квітні 1950 року був звільнений з посади і зарахований в розпорядження міністра оборони СРСР.

Жив у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Звання

Нагороди

Примітки

  1. Юшкевич Василий Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Юшкевич Василь Олександрович(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasi l Oleksa ndrovich Yushke vich 16 28 lyutogo 1897 misto Vilno teper Vilnyus Litva 15 bereznya 1951 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij vijskovij diyach general polkovnik 1945 komanduvach vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go sklikan Yushkevich Vasil OleksandrovichNarodivsya28 lyutogo 1897 1897 02 28 Vilnyus Rosijska imperiya 1 Pomer15 bereznya 1951 1951 03 15 1 54 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistoficerAlma materdZakladdUchasnikPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi gromadyanska vijna v Ispaniyi i nimecko radyanska vijnaPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral polkovnikPartiyaRKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v bagatoditnij rodini poshtarya Z 1909 roku navchavsya u komercijnomu uchilishi Pislya zakinchennya v 1915 roci shesti klasiv komercijnogo uchilisha pokinuv navchannya i buv prizvanij v rosijsku imperatorsku armiyu ta prijnyatij yunkerom u Vilenske vijskove uchilishe Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni U lipni 1915 roku v uchilishi otrimav chin vijskovogo unter oficera a u veresni 1915 roku zakinchiv chotirimisyachnij kurs navchannya j u chini praporshika spryamovanij na Pivdenno Zahidnij front Sluzhiv molodshim oficerom timchasovo vikonuvav obov yazki komandira roti 7 go marshovogo zapasnogo bataljonu 3 yi marshovoyi zapasnoyi brigadi U berezni 1916 roku spryamovanij v rozporyadzhennya nachalnika shtabu 7 go armijskogo korpusu 11 yi armiyi dlya ukomplektovuvannya 34 yi pihotnoyi diviziyi Do lipnya 1916 roku buv prikomandirovanij do shtabu diviziyi potim priznachenij molodshim oficerom roti 133 go pihotnogo Simferopolskogo polku U lipni serpni 1916 roku u skladi polku brav uchast u boyah na richci Seret buv poranenij ale zalishivsya u stroyu U veresni 1916 otrimav chin pidporuchika U serpni 1917 roku prijnyav komanduvannya rotoyu 133 go pihotnogo Simferopolskogo polku U Chervonij armiyi z lyutogo 1919 roku Chlen RKP b z 1919 roku Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi voyuvav proti vijsk Denikina pridushuvav selyanski povstannya v Ukrayini U kvitni 1920 roku priznachenij komandirom 2 go okremogo karaulnogo bataljonu v Katerinoslavi a v chervni 1920 roku nachalnikom zagonu osoblivogo priznachennya Z veresnya 1920 r vikonuvach obov yazkiv komandira 25 go strileckogo polku komandir okremogo zapasnogo bataljonu diviziyi komandir 25 go strileckogo polku 3 yi strileckoyi diviziyi Brav uchast u boyah proti vijsk Vrangelya na Pivdennomu fronti Z travnya 1921 roku buv nachalnikom letyuchogo ekspedicijnogo zagonu 3 yi strileckoyi diviziyi voyuvav z armiyeyu Mahna ta zagonami anarhistiv Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni prodovzhuvav sluzhiti v 3 j strileckij diviziyi pomichnik komandira 8 yi brigadi komandir 21 go strileckogo polku 7 yi brigadi z grudnya 1921 roku komandir 9 go strileckogo polku Pislya zakinchennya v chervni 1926 roku Kursiv udoskonalennya vishogo nachalnickogo skladu KUVNAS pri Vijskovij akademiyi RSChA imeni Frunze buv priznachenij komandirom 113 go strileckogo polku 45 yi strileckoyi diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1928 roku pomichnik komandira 7 yi strileckoyi diviziyi cogo zh okrugu U 1928 roci znovu zakinchiv Kursi udoskonalennya vishogo nachalnickogo skladu pri Vijskovij akademiyi RSChA imeni Frunze Z zhovtnya 1929 roku vikladach Vijskovo politichnoyi akademiyi imeni Tolmachova U listopadi 1930 roku buv priznachenij komandirom i komisarom 100 yi strileckoyi diviziyi Z listopada 1936 roku komandir i komisar 13 go strileckogo korpusu Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi na storoni Respublikanskogo uryadu Radnikom brav uchast v operaciyah na richci Harama v rajoni mist Saragosa Ueska ta pid Madridom Pislya povernennya z Ispaniyi v serpni 1938 roku buv zaareshtovanij organami NKVS Prote v grudni 1939 roku vidnovlenij v RSChA i zarahovanij do rozporyadzhennya Upravlinnya z komandnogo skladu RSChA potim u chervni 1940 roku priznachenij inspektorom 1 go viddilu Upravlinnya nachalnika pihoti Chervonoyi armiyi Z serpnya 1940 r nachalnik 1 go viddilu Upravlinnya bojovoyi pidgotovki Chervonoyi armiyi z bereznya 1941 r komandir 44 go strileckogo korpusu v skladi Zahidnogo Osoblivogo vijskovogo okrugu Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni korpus pid jogo komanduvannyam u skladi 13 yi armiyi Zahidnogo frontu viv vazhki oboronni boyi z nimeckimi vijskami spirayuchis na sporudzhennya Minskogo ukriprajonu U lipni 1941 roku chastini korpusu u skladi 19 yi armiyi cogo zh frontu brali uchast v Smolenskij bitvi Z serpnya 1941 roku komanduvach 22 yi armiyi Zahidnogo frontu yaka vela napoleglivi oboronni boyi z suprotivnikom na toropeckomu napryamku U zhovtni 1941 roku buv priznachenij komanduvachem 31 yi armiyi Kalininskogo frontu Z kvitnya 1942 roku znovu ocholyuvav 22 u armiyu Kalininskogo frontu potim u skladi Pivnichno Zahidnogo Pribaltijskogo 2 go Pribaltijskogo frontiv Z kvitnya 1944 roku komanduvav vijskami 3 yi udarnoyi armiyi u skladi 2 go Pribaltijskogo frontu U serpni 1944 roku vnaslidok hvorobi buv zvilnenij z posadi komanduvacha armiyi i nezabarom priznachenij komanduvachem vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu U zhovtni 1944 chervni 1946 roku komanduvach vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu U lipni 1946 kvitni 1950 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U kvitni 1950 roku buv zvilnenij z posadi i zarahovanij v rozporyadzhennya ministra oboroni SRSR Zhiv u Moskvi Pohovanij na Novodivichomu kladovishi Zvannyakomdiv 26 11 1935 general major 7 08 1941 general lejtenant 21 03 1942 general polkovnik 11 07 1945 Nagorodidva ordeni Lenina chotiri ordeni Chervonogo Prapora orden Suvorova 1 go stupenya 30 7 1944 orden Kutuzova 1 go stupenya 29 6 1945 orden Chervonoyi Zirki 1936 rosijskij orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami i bantom 10 1916 medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi 22 02 1938 medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 go st medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliPrimitkiYushkevich Vasilij Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaYushkevich Vasil Oleksandrovich ros

Дата публікації:
Топ