Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хо́зін Миха́йло Семе́нович (рос. Хозин Михаил Семёнович) (*10 (22) жовтня 1896, с. , , Тамбовська губернія — †27 лютого 1979, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник, командувач військами фронту, оперативної групи та армій, а також військових округів за роки Другої світової війни.
| Хозін Михайло Семенович | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Ім'я при народженні | Хозин Михаил Семёнович | |||||||||||
| Народження | 10 (22) жовтня 1896 с. Скачиха, , Тамбовська губернія | |||||||||||
| Смерть | 27 лютого 1979 (82 роки) Москва | |||||||||||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |||||||||||
| Країна | СРСР | |||||||||||
| Приналежність | ||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||
| Роки служби | 1915—1917 1918—1963 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | |||||||||||
| Командування | Ленінградський військовий округ, Військова академія імені М. В. Фрунзе, Ленінградський фронт, 54-та армія, 33-тя армія, 20-та армія, Волховська оперативна група, Особлива група військ генерала Хозіна, Приволзький військовий округ, Вищий військово-педагогічний інститут, | |||||||||||
| Війни / битви | Війни та битви: | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Хозін Михайло Семенович у Вікісховищі | ||||||||||||
Біографія
Військова кар'єра
- 7 серпня 1915 — рядовий
- 1915 — єфрейтор
- 1915 — молодший унтерофіцер
- червень 1916 — прапорщик
- 1917 — підпоручник
- 1917 — поручник
- 26 листопада 1935 — комдив
- 22 лютого 1938 — комкор
- 8 лютого 1939 — командарм II рангу
- 4 червня 1940 — генерал-лейтенант
- 19 січня 1943 — генерал-полковник
Хозін Михайло Семенович Народився 10 (22) жовтня 1896 року у селі Скачиха Тамбовської губернії в родині Семена Васильовича Хозіна, працівника залізниці. У 1907 році закінчив церковно-парафіяльну школу. У 1911 році поступив на навчання до Саратовського технічного залізничного училища.
7 серпня 1915 року призваний рядовим до лав Російської імператорської армії. Військову службу розпочав у 60-му запасному полку (місто Тамбов). Згодом підвищений у єфрейтори, а потім у молодші унтерофіцери.
У лютому 1916 року був направлений до 4-ї Київської школи прапорщиків. У червні 1916 року закінчив і призначений молодшим офіцером кулеметної команди 37-го Сибірського стрілецького полку 10-ї Сибірської стрілецької дивізії. У складі цього полку та дивізії брав участь у бойових діях на Південно-Західному та Румунському фронтах. У серпні 1917 року переведений до штабу 6-ї армії та призначений офіцером для доручень топографічного відділення відділу генерал-квартирмейстера штабу армії. За хоробрість нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня. У грудні 1917 року демобілізувався.
У листопаді 1918 року вступив до Червоної армії і призначений заступником командира 14-го Ртищівського стрілецького полку, з травня 1919 року став його командиром. Полк виконував завдання з охорони та оборони залізничних мостів у регіоні. Командуючи цим полком брав участь у боях під станціями , Романівка поблизу міста Балашов; на лінії Грязі-Борисоглєбськ під станціями Жердівка та Борисоглєбськ та станцією Поворино. У серпні-вересні 1919 року полк під і Тамбовом, а також під Воронежем на станції Сомово Південно-Східної залізниці.
З жовтня 1919 року командував 34-м окремим стрілецьким батальйоном у Кірсанові. З квітня 1920 року — 194-м окремим стрілецьким батальйоном , з 13 жовтня 1920 — 472-м батальйоном ВОХР. З 31 жовтня 1920 року — командир 294-го стрілецького полку . З цим полком брав участь у придушенні селянського повстання, «Антонівщини».
У квітні 1921 року Хозін призначений командиром 22-ї окремої бригади військ ВЧК з охорони державного кордону РРФСР з Латвією, а жовтні цього року переведений у місто Воронеж командиром 113-ї окремої бригади Орлівського військового округу. З грудня 1921 — командир 84-ї стрілецької бригади 28-ї стрілецької дивізії в Північно-Кавказькому військовому окрузі. Залучався до придушення більшовиками тамтешніх повстань на Кубані, Тереку та в Дагестані.
З січня 1924 року Хозін перебував на посаді помічника командира (Краснодар). Восени 1924 року поступив на навчання на військові академічні курси (ВАК) при Військовій академії РСЧА. З травня 1925 року помічник командира 32-ї стрілецької дивізії (Саратов), з вересня 1925 року — командир Приволзького військового округу, з вересня 1926 — військовим керівником Саратовського інституту сільського господарства і меліорації, з січня 1932 року — командиром (Куйбишев).
У 1930 році закінчив курси партполітпідготовки командирів-єдиноначальників при . Продовжив командування 34-ю стрілецькою дивізією, а в січні 1932 року призначений командиром-комісаром (Чита). З травня 1935 року — командир-комісар (Ярославль і Петрозаводськ).
З березня до вересня 1937 року Хозін був командиром Ленінградського військового округу, з штаб-квартирою в Новгороді. З вересня по грудень 1937 року — інспектор Ленінградського військового округу, а з кінця грудня 1937 року — заступник командувача військ Ленінградського військового округу. 2 квітня 1938 року Хозін призначений командувачем військ Ленінградського військового округу.
7 жовтня 1938 року затверджений членом Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.
З січня 1939 року до початку німецько-радянської війни — начальник Військової академії РСЧА імені М. В. Фрунзе.
З липня 1941 року генерал-лейтенант Хозін М. С. заступник командувача Резервного фронту Г. К. Жукова. 11 вересня 1941 року був призначений начальником штабу Ленінградського фронту. З 26 вересня 1941 — командувач 54-ї армії, сформованої для прориву блокади Ленінграда. З жовтня 1941 до травня 1942 року — командувач військами Ленінградського фронту і одночасно з квітня — командувач Волховської групою військ фронту. Керував проведенням операції з виведення з оточення 2-ї ударної армії (13 травня — 10 липня 1942). Але, відновити повідомлення з армією та організовано вивести її з оточення не зумів, за що 8 червня 1942 року був знятий з посади командувача Ленінградського фронту й переведений зі пониженням на Західний фронт командувачем 33-ї армії.
««...війська Західного і Калінінського фронтів на ржевському і гжацько-вяземському напрямах частиною сил перейшли у наступ. Розвиваючи наступ і завдаючи противнику безперервні удари, наші війська розбили 161-шу, 342-гу, 292-гу, 129-ту, 6-ту, 256-ту, 328-му, 183-тю і 78-му німецькі піхотні дивізії, 14-ту і 36-ту мотодивізії, 1-шу, 5-ту танкові дивізії. Фронт німецьких військ у зазначених напрямках відкинули на 40-50 км. У боях особливо відзначилися війська 33-ї армії під командуванням генерала Хозіна»
Оригінальний текст (англ.)«...войска Западного и Калининского фронтов на ржевском и гжатско-вяземском направлениях частью сил перешли в наступление. Развивая наступление и нанося противнику непрерывные удары, наши войска разбили 161, 342, 292, 129, 6, 256, 328, 183 и 78-ю германские пехотные дивизии, 14-ю и 36-ю мотодивизии, 1-ю и 5-ю танковые дивизии. Фронт немецких войск на указанных направлениях отбросили на 40-50 км. В боях особо отличились войска 33-й армии под командованием генерала Хозина»
З жовтня 1942 до грудня 1942 року — заступник командувача Західного фронту. Знову знято з посади за бездіяльність та несерйозне ставлення до справи та направити у розпорядження начальника Головного управління кадрів НКО.
З 4 грудня 1942 року до кінця місяця — командувач 20-ї армії.
У січні — березні 1943 року — командувач особливої групи військ Північно-Західного фронту, так званої Особливої групи військ генерала М. С. Хозіна, яка проводила операцію «Полярна Зірка».
З березня до грудня 1943 року — заступник командувача військ Північно-Західного та Західного фронтів. З грудня 1943 року участі у бойових діях більше не брав.
З березня 1944 року — командувач військами Приволзького військового округу. У липні 1945 року звільнений з посади за службовою невідповідністю, близько року перебував у розпорядженні Головного управління кадрів Збройних Сил СРСР. З липня 1946 — начальник Військово-педагогічного інституту, з лютого 1954 — начальник . З листопада 1956 очолював Вищі академічні курси, з листопада 1959 — факультет Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР. З листопада 1963 року — у відставці.
27 лютого 1979 року генерал-полковник Хозін Михайло Семенович помер у Москві. Похований у закритому колумбарії Ваганьківського цвинтаря у Москві.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Волховська оперативна група складалася з 2-ї ударної, 4-ї, 8-ї, 54-ї, 52-ї, 59-ї армій, , ,
- Особлива група військ генерала Хозіна розгорнута на основі і складалася з 27-ї, 68-ї загальновійськових армій і 1-ї танкової армії
- Джерела
- Хозин Михаил Семенович
Джерела
- Хозин Михаил Семёнович
- Хозин Михаил Семенович
- Хозин Михаил Семенович(рос.)
- ХОЗИН Михаил Семенович(1896—1979)(рос.)
Література
- Великая Отечественная: Командармы. Военный биографический словарь / В. С. Абрамов, Г. Н. Агеев, П. Д. Алексеев [и др.]; под общей редакцией генерал-лейтенанта М. Г. Вожакина — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — 408 с
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho zin Miha jlo Seme novich ros Hozin Mihail Semyonovich 10 22 zhovtnya 1896 18961022 s Tambovska guberniya 27 lyutogo 1979 Moskva radyanskij voyenachalnik general polkovnik komanduvach vijskami frontu operativnoyi grupi ta armij a takozh vijskovih okrugiv za roki Drugoyi svitovoyi vijni Hozin Mihajlo SemenovichIm ya pri narodzhenni Hozin Mihail SemyonovichNarodzhennya 10 22 zhovtnya 1896 1896 10 22 s Skachiha Tambovska guberniyaSmert 27 lyutogo 1979 1979 02 27 82 roki MoskvaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Rosijska imperatorska armiya Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1915 1917 1918 1963Partiya KPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya Leningradskij vijskovij okrug Vijskova akademiya imeni M V Frunze Leningradskij front 54 ta armiya 33 tya armiya 20 ta armiya Volhovska operativna grupa Osobliva grupa vijsk generala Hozina Privolzkij vijskovij okrug Vishij vijskovo pedagogichnij institut Vijni bitvi Vijni ta bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva za Leningrad Leningradska oboronna operaciya Blokada Leningrada Lyubanska operaciya Operaciya Polyarna Zirka Tretya Dem yanska operaciya Voronezko Harkivska operaciya Ostrogozko Rozsoshanska operaciya Rzhevska bitva Operaciya Byuffel Nagorodi Hozin Mihajlo Semenovich u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 7 serpnya 1915 ryadovij 1915 yefrejtor 1915 molodshij unteroficer cherven 1916 praporshik 1917 pidporuchnik 1917 poruchnik 26 listopada 1935 komdiv 22 lyutogo 1938 komkor 8 lyutogo 1939 komandarm II rangu 4 chervnya 1940 general lejtenant 19 sichnya 1943 general polkovnik Hozin Mihajlo Semenovich Narodivsya 10 22 zhovtnya 1896 roku u seli Skachiha Tambovskoyi guberniyi v rodini Semena Vasilovicha Hozina pracivnika zaliznici U 1907 roci zakinchiv cerkovno parafiyalnu shkolu U 1911 roci postupiv na navchannya do Saratovskogo tehnichnogo zaliznichnogo uchilisha 7 serpnya 1915 roku prizvanij ryadovim do lav Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Vijskovu sluzhbu rozpochav u 60 mu zapasnomu polku misto Tambov Zgodom pidvishenij u yefrejtori a potim u molodshi unteroficeri U lyutomu 1916 roku buv napravlenij do 4 yi Kiyivskoyi shkoli praporshikiv U chervni 1916 roku zakinchiv i priznachenij molodshim oficerom kulemetnoyi komandi 37 go Sibirskogo strileckogo polku 10 yi Sibirskoyi strileckoyi diviziyi U skladi cogo polku ta diviziyi brav uchast u bojovih diyah na Pivdenno Zahidnomu ta Rumunskomu frontah U serpni 1917 roku perevedenij do shtabu 6 yi armiyi ta priznachenij oficerom dlya doruchen topografichnogo viddilennya viddilu general kvartirmejstera shtabu armiyi Za horobrist nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 4 go stupenya U grudni 1917 roku demobilizuvavsya U listopadi 1918 roku vstupiv do Chervonoyi armiyi i priznachenij zastupnikom komandira 14 go Rtishivskogo strileckogo polku z travnya 1919 roku stav jogo komandirom Polk vikonuvav zavdannya z ohoroni ta oboroni zaliznichnih mostiv u regioni Komanduyuchi cim polkom brav uchast u boyah pid stanciyami Romanivka poblizu mista Balashov na liniyi Gryazi Borisoglyebsk pid stanciyami Zherdivka ta Borisoglyebsk ta stanciyeyu Povorino U serpni veresni 1919 roku polk pid i Tambovom a takozh pid Voronezhem na stanciyi Somovo Pivdenno Shidnoyi zaliznici Z zhovtnya 1919 roku komanduvav 34 m okremim strileckim bataljonom u Kirsanovi Z kvitnya 1920 roku 194 m okremim strileckim bataljonom z 13 zhovtnya 1920 472 m bataljonom VOHR Z 31 zhovtnya 1920 roku komandir 294 go strileckogo polku Z cim polkom brav uchast u pridushenni selyanskogo povstannya Antonivshini U kvitni 1921 roku Hozin priznachenij komandirom 22 yi okremoyi brigadi vijsk VChK z ohoroni derzhavnogo kordonu RRFSR z Latviyeyu a zhovtni cogo roku perevedenij u misto Voronezh komandirom 113 yi okremoyi brigadi Orlivskogo vijskovogo okrugu Z grudnya 1921 komandir 84 yi strileckoyi brigadi 28 yi strileckoyi diviziyi v Pivnichno Kavkazkomu vijskovomu okruzi Zaluchavsya do pridushennya bilshovikami tamteshnih povstan na Kubani Tereku ta v Dagestani Z sichnya 1924 roku Hozin perebuvav na posadi pomichnika komandira Krasnodar Voseni 1924 roku postupiv na navchannya na vijskovi akademichni kursi VAK pri Vijskovij akademiyi RSChA Z travnya 1925 roku pomichnik komandira 32 yi strileckoyi diviziyi Saratov z veresnya 1925 roku komandir Privolzkogo vijskovogo okrugu z veresnya 1926 vijskovim kerivnikom Saratovskogo institutu silskogo gospodarstva i melioraciyi z sichnya 1932 roku komandirom Kujbishev U 1930 roci zakinchiv kursi partpolitpidgotovki komandiriv yedinonachalnikiv pri Prodovzhiv komanduvannya 34 yu strileckoyu diviziyeyu a v sichni 1932 roku priznachenij komandirom komisarom Chita Z travnya 1935 roku komandir komisar Yaroslavl i Petrozavodsk Z bereznya do veresnya 1937 roku Hozin buv komandirom Leningradskogo vijskovogo okrugu z shtab kvartiroyu v Novgorodi Z veresnya po gruden 1937 roku inspektor Leningradskogo vijskovogo okrugu a z kincya grudnya 1937 roku zastupnik komanduvacha vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu 2 kvitnya 1938 roku Hozin priznachenij komanduvachem vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu 7 zhovtnya 1938 roku zatverdzhenij chlenom Vijskovoyi radi pri narodnomu komisari oboroni SRSR Z sichnya 1939 roku do pochatku nimecko radyanskoyi vijni nachalnik Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M V Frunze Z lipnya 1941 roku general lejtenant Hozin M S zastupnik komanduvacha Rezervnogo frontu G K Zhukova 11 veresnya 1941 roku buv priznachenij nachalnikom shtabu Leningradskogo frontu Z 26 veresnya 1941 komanduvach 54 yi armiyi sformovanoyi dlya prorivu blokadi Leningrada Z zhovtnya 1941 do travnya 1942 roku komanduvach vijskami Leningradskogo frontu i odnochasno z kvitnya komanduvach Volhovskoyi grupoyu vijsk frontu Keruvav provedennyam operaciyi z vivedennya z otochennya 2 yi udarnoyi armiyi 13 travnya 10 lipnya 1942 Ale vidnoviti povidomlennya z armiyeyu ta organizovano vivesti yiyi z otochennya ne zumiv za sho 8 chervnya 1942 roku buv znyatij z posadi komanduvacha Leningradskogo frontu j perevedenij zi ponizhennyam na Zahidnij front komanduvachem 33 yi armiyi vijska Zahidnogo i Kalininskogo frontiv na rzhevskomu i gzhacko vyazemskomu napryamah chastinoyu sil perejshli u nastup Rozvivayuchi nastup i zavdayuchi protivniku bezperervni udari nashi vijska rozbili 161 shu 342 gu 292 gu 129 tu 6 tu 256 tu 328 mu 183 tyu i 78 mu nimecki pihotni diviziyi 14 tu i 36 tu motodiviziyi 1 shu 5 tu tankovi diviziyi Front nimeckih vijsk u zaznachenih napryamkah vidkinuli na 40 50 km U boyah osoblivo vidznachilisya vijska 33 yi armiyi pid komanduvannyam generala Hozina Originalnij tekst angl vojska Zapadnogo i Kalininskogo frontov na rzhevskom i gzhatsko vyazemskom napravleniyah chastyu sil pereshli v nastuplenie Razvivaya nastuplenie i nanosya protivniku nepreryvnye udary nashi vojska razbili 161 342 292 129 6 256 328 183 i 78 yu germanskie pehotnye divizii 14 yu i 36 yu motodivizii 1 yu i 5 yu tankovye divizii Front nemeckih vojsk na ukazannyh napravleniyah otbrosili na 40 50 km V boyah osobo otlichilis vojska 33 j armii pod komandovaniem generala Hozina Z zhovtnya 1942 do grudnya 1942 roku zastupnik komanduvacha Zahidnogo frontu Znovu znyato z posadi za bezdiyalnist ta neserjozne stavlennya do spravi ta napraviti u rozporyadzhennya nachalnika Golovnogo upravlinnya kadriv NKO Z 4 grudnya 1942 roku do kincya misyacya komanduvach 20 yi armiyi U sichni berezni 1943 roku komanduvach osoblivoyi grupi vijsk Pivnichno Zahidnogo frontu tak zvanoyi Osoblivoyi grupi vijsk generala M S Hozina yaka provodila operaciyu Polyarna Zirka Z bereznya do grudnya 1943 roku zastupnik komanduvacha vijsk Pivnichno Zahidnogo ta Zahidnogo frontiv Z grudnya 1943 roku uchasti u bojovih diyah bilshe ne brav Z bereznya 1944 roku komanduvach vijskami Privolzkogo vijskovogo okrugu U lipni 1945 roku zvilnenij z posadi za sluzhbovoyu nevidpovidnistyu blizko roku perebuvav u rozporyadzhenni Golovnogo upravlinnya kadriv Zbrojnih Sil SRSR Z lipnya 1946 nachalnik Vijskovo pedagogichnogo institutu z lyutogo 1954 nachalnik Z listopada 1956 ocholyuvav Vishi akademichni kursi z listopada 1959 fakultet Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Z listopada 1963 roku u vidstavci 27 lyutogo 1979 roku general polkovnik Hozin Mihajlo Semenovich pomer u Moskvi Pohovanij u zakritomu kolumbariyi Vagankivskogo cvintarya u Moskvi Div takozhRichard Nelson Gejl Ioan Dumitrache Gulyelmo Nasi Vilyam Hud Simpson Kazakov Vasil Ivanovich marshal artileriyi PrimitkiVinoskiVolhovska operativna grupa skladalasya z 2 yi udarnoyi 4 yi 8 yi 54 yi 52 yi 59 yi armij Osobliva grupa vijsk generala Hozina rozgornuta na osnovi i skladalasya z 27 yi 68 yi zagalnovijskovih armij i 1 yi tankovoyi armiyi DzherelaHozin Mihail SemenovichDzherelaHozin Mihail Semyonovich Hozin Mihail Semenovich Hozin Mihail Semenovich ros HOZIN Mihail Semenovich 1896 1979 ros LiteraturaVelikaya Otechestvennaya Komandarmy Voennyj biograficheskij slovar V S Abramov G N Ageev P D Alekseev i dr pod obshej redakciej general lejtenanta M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2005 408 s Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami SRSRPoperednik komandarm II rangu Dibenko P Yu Komanduvach Leningradskogo vijskovogo okrugu 2 kvitnya 1938 31 sichnya 1939 Nastupnik komandarm II rangu Mereckov K P Poperednik komkor Verovkin Rahalskij M A Nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze 31 sichnya 1939 cherven 1941 Nastupnik general lejtenant Verovkin Rahalskij M A Poperednik Marshal Radyanskogo Soyuzu Kulik G I Komanduvach 54 yi armiyi 26 veresnya zhovten 1941 Nastupnik general major Fedyuninskij I I Poperednik sformovana Komanduvach Volhovskoyi operativnoyi grupi 23 kvitnya 9 chervnya 1942 Nastupnik peretvorena na Volhovskij frontPoperednik general armiyi Mereckov K P Komanduvach 33 yi armiyi cherven zhovten 1942 Nastupnik general lejtenant Gordov V M Poperednik general major Kiryuhin M I Komanduvach 20 yi armiyi 4 grudnya 1942 sichen 1943 Nastupnik general major Berzarin M E Poperednik sformovana Komanduvach Osoblivoyi grupi vijsk 30 sichnya 12 bereznya 1943 Nastupnik rozformovanaPoperednik general lejtenant Kalinin S A Komanduvach Privolzkogo vijskovogo okrugu 23 bereznya 1944 lipen 1945 Nastupnik general polkovnik Gordov V M