Південно-Східна залізниця — філія ВАТ «Російські залізниці» (рос. РЖД).
Тип | транспортна компанія[d] |
---|---|
Засновано | 15 червня 1893 |
Штаб-квартира | Воронеж і d |
Власник(и) | Російські залізниці |
Холдингова компанія | Російські залізниці |
Сайт | uvzd.rzd.ru |
Нагороди | |
Південно-Східна залізниця у Вікісховищі |
Загальна інформація
Залізниця пролягає територією областей розташованих на південному сході європейської частини Росії: Воронезької, Бєлгородської, Волгоградської, Курської, Рязанської, Тамбовської, Липецької, Саратовської. Управління залізниці в Воронежі. Експлуатаційна довжина залізниці — 3 648,3 км (станом на 1991 рік).
До складу залізниці входили відділення: Бєлгородське (до 1992 року у складі Південної залізниці), Мічурінське, Єлецьке, Ртищевське, Ліскинське.
Основні вузлові станції залізниці: , Лиски, , Ртищево, Грязі, , Балашов, , , Поворино, Розсош.
З 2012 замість 5 відділень створено 3 регіони — Бєлгородський, Ліскинський та Мічуринський.
Залізниця межує з залізницями: Приволзькою, Куйбишевською, Московською, Північно-Кавказькою залізницями (Росія) та Донецькою і Південною залізницями (Україна).
Історія
Першою залізницею в межах Південно-Східної залізниці стала Рязансько-Козловська залізниця побудована у 1866 році. Ця лінія була подовжена до Воронежа і Ростова-на-Дону у 1871 році.
Упровдож 1868—1871 років побудована залізниця Єлець — Грязі — Борисоглєбськ — Царицин і лінія Козлов — Тамбов — Саратов (її будувало товариство , але наразі Південно-Східна залізниця володіє ділянкою від Мічурінська до включно).
Упродовж 1880—1890 років побудовано лінії і гілки залізниці: , Єлець — Валуйки, Талова — . У ті ж роки товариство Рязано-Уральської залізниці будує лінії — Данков, Лебедянь — Єлець, — , Раненбург — з гілкою на — Астапово, Данков — Волово, — .
1893 створено акціонерно товариство Південно-Східних залізниць, що об'єднало і залізниці.
1956 , яке обслуговує найвантажонапруженіший хід Пенза — Поворино, переходить на тепловозну тягу.
1992 Бєлгородське відділення Південної залізниці було передане до складу Південно-Східної залізниці (ділянки Клюква — Сараєвка — Бєлгород — Наумівка, Сараєвка — Старий Оскол, Старий Оскол — Валуйки — Соловей, Бєлгород — Готня — Ільок-Пеньковка, Готня — Козачок, Бєлгород — Нежеголь).
У межах залізниці знаходиться кілька заводів що випускають продукцію для потреб залізниць або ремонтуючих рухомий склад: , , , .
1988 залізниця нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
7 серпня 2017 відкрито технічний рух на ділянці Журавка — Міллерово, яка була побудована на території Ростовської та Воронезької областей в обхід історичної лінії, що пролягала теренами України.
З 15 листопада 2017 на залізниці в обхід України (Журавка – Міллерово) відкрито рух пасажирських поїздів.
Посилання
- Мапа залізниці[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- Россия запустила железную дорогу в обход Украины(рос.)
- Обходной манёвр (рос.)
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenno Shidna zaliznicya filiya VAT Rosijski zaliznici ros RZhD Pivdenno Shidna zaliznicyaTip transportna kompaniya d Zasnovano 15 chervnya 1893Shtab kvartira Voronezh i dVlasnik i Rosijski zalizniciHoldingova kompaniya Rosijski zalizniciSajt uvzd rzd ruNagorodi Pivdenno Shidna zaliznicya u VikishovishiZagalna informaciyaZaliznicya prolyagaye teritoriyeyu oblastej roztashovanih na pivdennomu shodi yevropejskoyi chastini Rosiyi Voronezkoyi Byelgorodskoyi Volgogradskoyi Kurskoyi Ryazanskoyi Tambovskoyi Lipeckoyi Saratovskoyi Upravlinnya zaliznici v Voronezhi Ekspluatacijna dovzhina zaliznici 3 648 3 km stanom na 1991 rik Do skladu zaliznici vhodili viddilennya Byelgorodske do 1992 roku u skladi Pivdennoyi zaliznici Michurinske Yelecke Rtishevske Liskinske Osnovni vuzlovi stanciyi zaliznici Liski Rtishevo Gryazi Balashov Povorino Rozsosh Z 2012 zamist 5 viddilen stvoreno 3 regioni Byelgorodskij Liskinskij ta Michurinskij Zaliznicya mezhuye z zaliznicyami Privolzkoyu Kujbishevskoyu Moskovskoyu Pivnichno Kavkazkoyu zaliznicyami Rosiya ta Doneckoyu i Pivdennoyu zaliznicyami Ukrayina IstoriyaPershoyu zalizniceyu v mezhah Pivdenno Shidnoyi zaliznici stala Ryazansko Kozlovska zaliznicya pobudovana u 1866 roci Cya liniya bula podovzhena do Voronezha i Rostova na Donu u 1871 roci Uprovdozh 1868 1871 rokiv pobudovana zaliznicya Yelec Gryazi Borisoglyebsk Caricin i liniya Kozlov Tambov Saratov yiyi buduvalo tovaristvo ale narazi Pivdenno Shidna zaliznicya volodiye dilyankoyu vid Michurinska do vklyuchno Uprodovzh 1880 1890 rokiv pobudovano liniyi i gilki zaliznici Yelec Valujki Talova U ti zh roki tovaristvo Ryazano Uralskoyi zaliznici buduye liniyi Dankov Lebedyan Yelec Ranenburg z gilkoyu na Astapovo Dankov Volovo 1893 stvoreno akcionerno tovaristvo Pivdenno Shidnih zaliznic sho ob yednalo i zaliznici 1956 yake obslugovuye najvantazhonapruzhenishij hid Penza Povorino perehodit na teplovoznu tyagu 1992 Byelgorodske viddilennya Pivdennoyi zaliznici bulo peredane do skladu Pivdenno Shidnoyi zaliznici dilyanki Klyukva Sarayevka Byelgorod Naumivka Sarayevka Starij Oskol Starij Oskol Valujki Solovej Byelgorod Gotnya Ilok Penkovka Gotnya Kozachok Byelgorod Nezhegol U mezhah zaliznici znahoditsya kilka zavodiv sho vipuskayut produkciyu dlya potreb zaliznic abo remontuyuchih ruhomij sklad 1988 zaliznicya nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 7 serpnya 2017 vidkrito tehnichnij ruh na dilyanci Zhuravka Millerovo yaka bula pobudovana na teritoriyi Rostovskoyi ta Voronezkoyi oblastej v obhid istorichnoyi liniyi sho prolyagala terenami Ukrayini Z 15 listopada 2017 na zaliznici v obhid Ukrayini Zhuravka Millerovo vidkrito ruh pasazhirskih poyizdiv PosilannyaMapa zaliznici nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiRossiya zapustila zheleznuyu dorogu v obhod Ukrainy ros Obhodnoj manyovr ros Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi