Південно-Східні залізниці (рос. Юго-Восто́чные желе́зные доро́ги) — приватні залізниці, побудовані в період з 1862 по 1900 рік.
Рейки залізниць проходили по теренах Воронезької, Орловської, Тульської, Тамбовської, Саратовської та Курської губерній (Центрально-Чорноземній області), а також по області Війська Донського (Східному Донбасу і Донщині).
Шляхи належали акціонерному товариству Південно-Східних залізниць. Статут цього товариства затверджений в 1870 році. До складу товариства увійшли [ru] та Козлово-Воронезька залізниця. Акціонери товариства—великі промисловці, близькі до уряду. Правління товариства розташовувалося у Петербурзі, а управління залізницею знаходилося у Воронежі.
Основні лінії товариства залізниць: Царицин — Калач-на-Дону (1862 рік), Козлов — Воронеж (1869), Орел — Грязі (1868—1870), Грязі — Царицин (1869—1871), [ru] — Ростов-на-Дону (1876), Харків — Балашов (1895), Графська — Ганна, Єлець — Валуйки (1897), Графська — Рамонь, Лиха — (1900).
Протяжність залізниць на 1913 рік становила 3447 км, в тому числі 685 км двоколійних ділянок. У своєму парку залізниця мала 1056 паровозів різних типів, 24774 товарних і 1023 пасажирських вагонів. Для обслуговування парку паровозів і вагонів були побудовані майстерні на станціях Воронеж, [ru], Борисоглєбськ.
При будівництві залізниць було збудовано багато штучних споруд. Товариство будувало елеватори і зерносховища. При залізницях було відкрито 33 училища, які навчали залізничним професіям.
У вересні 1918 року залізниці були націоналізовані і перейшли до відання НКШС.
Станом на 2006 рік основні лінії цих залізниць входять до Південно-Східної залізниці, частина ліній нині перебуває у складі Приволзької, Північно-Кавказької і Московської залізниць (філій ВАТ «РЖД»)
Примітки
- (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
Джерела архівні
- РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доклад № 76. 29 апреля 1894 г. "Об открыти пассажирского и товарного движения от станции Ртищево до г. Сердобска и от станции Лебедянь Рязанско-Уральской железной дороги до станции Елец Юго-Восточных железных дорог".(рос.)
Посилання
- Юго-Восточные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Юго-восточные железные дороги // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- История Юго-Восточной железной дороги(рос.)
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenno Shidni zaliznici ros Yugo Vosto chnye zhele znye doro gi privatni zaliznici pobudovani v period z 1862 po 1900 rik Reklama poslug Tovaristva Pivdenno Shidnih zaliznic 1897 rik Rejki zaliznic prohodili po terenah Voronezkoyi Orlovskoyi Tulskoyi Tambovskoyi Saratovskoyi ta Kurskoyi gubernij Centralno Chornozemnij oblasti a takozh po oblasti Vijska Donskogo Shidnomu Donbasu i Donshini Shlyahi nalezhali akcionernomu tovaristvu Pivdenno Shidnih zaliznic Statut cogo tovaristva zatverdzhenij v 1870 roci Do skladu tovaristva uvijshli ru ta Kozlovo Voronezka zaliznicya Akcioneri tovaristva veliki promislovci blizki do uryadu Pravlinnya tovaristva roztashovuvalosya u Peterburzi a upravlinnya zalizniceyu znahodilosya u Voronezhi Osnovni liniyi tovaristva zaliznic Caricin Kalach na Donu 1862 rik Kozlov Voronezh 1869 Orel Gryazi 1868 1870 Gryazi Caricin 1869 1871 ru Rostov na Donu 1876 Harkiv Balashov 1895 Grafska Ganna Yelec Valujki 1897 Grafska Ramon Liha 1900 Protyazhnist zaliznic na 1913 rik stanovila 3447 km v tomu chisli 685 km dvokolijnih dilyanok U svoyemu parku zaliznicya mala 1056 parovoziv riznih tipiv 24774 tovarnih i 1023 pasazhirskih vagoniv Dlya obslugovuvannya parku parovoziv i vagoniv buli pobudovani majsterni na stanciyah Voronezh ru Borisoglyebsk Pri budivnictvi zaliznic bulo zbudovano bagato shtuchnih sporud Tovaristvo buduvalo elevatori i zernoshovisha Pri zaliznicyah bulo vidkrito 33 uchilisha yaki navchali zaliznichnim profesiyam U veresni 1918 roku zaliznici buli nacionalizovani i perejshli do vidannya NKShS Stanom na 2006 rik osnovni liniyi cih zaliznic vhodyat do Pivdenno Shidnoyi zaliznici chastina linij nini perebuvaye u skladi Privolzkoyi Pivnichno Kavkazkoyi i Moskovskoyi zaliznic filij VAT RZhD Primitki ros doref Istoricheskij ocherk razvitiya Zheleznyh dorog Rossii s ih osnovaniya po 1897 g vklyuchitelno Vypusk vtoroj S Peterburg Tipografiya Ministerstva Putej Soobsheniya 1899 g Dzherela arhivniRGIA f 446 op 29 d 13 Doklad 76 29 aprelya 1894 g Ob otkryti passazhirskogo i tovarnogo dvizheniya ot stancii Rtishevo do g Serdobska i ot stancii Lebedyan Ryazansko Uralskoj zheleznoj dorogi do stancii Elec Yugo Vostochnyh zheleznyh dorog ros PosilannyaYugo Vostochnye zheleznye dorogi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Yugo vostochnye zheleznye dorogi Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Istoriya Yugo Vostochnoj zheleznoj dorogi ros Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi