Рязано-Уральська залізниця (рос. Рязано-Уральская железная дорога, також правильно Рязансько-Уральська, абревіатура — Р. У.ж.д.) — одна з найбільших залізниць, що існували в Росії на рубежі XIX і XX сторіч.
Рязано-Уральська залізниця | |
Дата створення / заснування | 1871 |
---|---|
Країна | Російська імперія і СРСР |
Розташування штаб-квартири | Саратов |
Час/дата припинення існування | 1953 |
Назва дороги походить від її крайніх пунктів: Рязані на півночі і Уральська на сході.
Першою ланкою доріг, що склали Р.У.ж.д,. стала Рязансько-Козловська залізниця, побудована за ініціативи російського підприємця 4 вересня 1866 року (за старим стилем). Потім до цієї дільниці були прибудовані інші лінії та гілки: (відкриття руху 22 грудня 1869 року за старим стилем); (відкриття руху на ділянці Тамбов — Умьот 9 серпня 1870 року, на ділянці Умьот — Аткарськ 14 січня 1871 року, на ділянці Аткарськ — Саратов 4 липня 1871 року); Бековська гілка (22 лютого 1874 року); гілки — Данков і — Лебедянь (17 листопада 1890 року).
Першими локомотивами, що надійшли на залізницю в 1866 році, були паровози типу 0-3-0, вироблені у Німеччині.
У 1891 році товариство Рязансько-Козловської залізниці виступає з ініціативою об'єднання всіх перерахованих ліній у єдине товариство «Рязансько-Уральської дороги» і спорудження нових залізничих доріг: від Рассказова до Камишина, від Лебедяні до Єльця, від Покровської Слободи до Уральська, від Богоявленська до Сосновки, гілок до населених пунктів Власюк, Петровськ, , Баланда, Миколаївськ, Александров Гай. А також пропонує створити пароплавну флотилію на річці Урал. 11 січня 1892 року такий дозвіл було отримано. Також товариство мало право на будівництво ліній від Раненбург до Павельця з гілкою на Астапово і від Пензи до Таволжанки.
У 1897 році товариство Рязано-Уральської залізниці отримує дозвіл на будівництво лінії від станції Данков до Смоленська, а також від Павельця до Москви. У 1898 році товариству дозволено будувати гілку від Іноковки до села і прокласти другу колію на ділянці Москва — Кашира.
Ще в 1881 році висувався на обговорення проєкт спорудження лінії від Покровської Слободи до Ельтона, призначеної головним чином для вивезення солі. Проєкт не був здійснений, але породив інші численні проєкти. Один з таких проєктів був прийнятий до виконання 26 квітня 1903 року: від станції Красний Кут (гілка Урбах — Александров Гай) дорога будувалася через Верхній Баскунчак до Астрахані. Рух відкрито на дільниці Красний Кут — Бузань-пристань — 9 липня 1907, на ділянці Бузань — Астрахань — 15 грудня 1909.
Примітки
- Рязанско-Уральская железная дорога и ея район СПБ. Общество РУЖД, 1913—395 с.
- Локомотивы Рязанско-Уральской железной дороги (рос.)
- Завод Борзиг (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryazano Uralska zaliznicya ros Ryazano Uralskaya zheleznaya doroga takozh pravilno Ryazansko Uralska abreviatura R U zh d odna z najbilshih zaliznic sho isnuvali v Rosiyi na rubezhi XIX i XX storich Ryazano Uralska zaliznicyaData stvorennya zasnuvannya1871Krayina Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannya shtab kvartiriSaratovChas data pripinennya isnuvannya1953 Nazva dorogi pohodit vid yiyi krajnih punktiv Ryazani na pivnochi i Uralska na shodi Pershoyu lankoyu dorig sho sklali R U zh d stala Ryazansko Kozlovska zaliznicya pobudovana za iniciativi rosijskogo pidpriyemcya 4 veresnya 1866 roku za starim stilem Potim do ciyeyi dilnici buli pribudovani inshi liniyi ta gilki vidkrittya ruhu 22 grudnya 1869 roku za starim stilem vidkrittya ruhu na dilyanci Tambov Umot 9 serpnya 1870 roku na dilyanci Umot Atkarsk 14 sichnya 1871 roku na dilyanci Atkarsk Saratov 4 lipnya 1871 roku Bekovska gilka 22 lyutogo 1874 roku gilki Dankov i Lebedyan 17 listopada 1890 roku Pershimi lokomotivami sho nadijshli na zaliznicyu v 1866 roci buli parovozi tipu 0 3 0 virobleni u Nimechchini U 1891 roci tovaristvo Ryazansko Kozlovskoyi zaliznici vistupaye z iniciativoyu ob yednannya vsih pererahovanih linij u yedine tovaristvo Ryazansko Uralskoyi dorogi i sporudzhennya novih zaliznichih dorig vid Rasskazova do Kamishina vid Lebedyani do Yelcya vid Pokrovskoyi Slobodi do Uralska vid Bogoyavlenska do Sosnovki gilok do naselenih punktiv Vlasyuk Petrovsk Balanda Mikolayivsk Aleksandrov Gaj A takozh proponuye stvoriti paroplavnu flotiliyu na richci Ural 11 sichnya 1892 roku takij dozvil bulo otrimano Takozh tovaristvo malo pravo na budivnictvo linij vid Ranenburg do Pavelcya z gilkoyu na Astapovo i vid Penzi do Tavolzhanki U 1897 roci tovaristvo Ryazano Uralskoyi zaliznici otrimuye dozvil na budivnictvo liniyi vid stanciyi Dankov do Smolenska a takozh vid Pavelcya do Moskvi U 1898 roci tovaristvu dozvoleno buduvati gilku vid Inokovki do sela i proklasti drugu koliyu na dilyanci Moskva Kashira She v 1881 roci visuvavsya na obgovorennya proyekt sporudzhennya liniyi vid Pokrovskoyi Slobodi do Eltona priznachenoyi golovnim chinom dlya vivezennya soli Proyekt ne buv zdijsnenij ale porodiv inshi chislenni proyekti Odin z takih proyektiv buv prijnyatij do vikonannya 26 kvitnya 1903 roku vid stanciyi Krasnij Kut gilka Urbah Aleksandrov Gaj doroga buduvalasya cherez Verhnij Baskunchak do Astrahani Ruh vidkrito na dilnici Krasnij Kut Buzan pristan 9 lipnya 1907 na dilyanci Buzan Astrahan 15 grudnya 1909 PrimitkiRyazansko Uralskaya zheleznaya doroga i eya rajon SPB Obshestvo RUZhD 1913 395 s Lokomotivy Ryazansko Uralskoj zheleznoj dorogi ros Zavod Borzig ros