Романівка — селище міського типу (з 1944) в Росії, муніципальне утворення у складі Романівський район Саратовської області.
селище Романівка | |
---|---|
рос. Романовка | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Саратовська область |
Муніципальний район | Романівський район |
Код ЗКАТУ: | 63240 |
Код ЗКТМО: | 63640151051 |
Основні дані | |
Час заснування | 1680 |
Статус селища | 1944 |
Населення | ▼ 6918 (2009) |
Поштові індекси | 412271 |
Географічні координати: | 51°44′39″ пн. ш. 42°45′10″ сх. д. / 51.74416666669477394° пн. ш. 42.75277777780577537° сх. д.Координати: 51°44′39″ пн. ш. 42°45′10″ сх. д. / 51.74416666669477394° пн. ш. 42.75277777780577537° сх. д. |
Часовий пояс | , влітку |
Мапа | |
Романівка | |
|
Населення — 6918 осіб.
Історія
Слобода Романівка заснована в 1680 році вільними вихідцями з Київської губернії на землі, подарованої графу Воронцову.
В 1827 році в Романівці з'явився перший з лже-Константинів, що викликав бунт місцевих селян і сховався на .
До будівництва залізниць, Романівка мала досить велике значення в торгівлі хлібом.
Після їх будівництва, які залишили Романівку осторонь, становище її змінилося до гіршого. З того часу і до споруди Тамбово-Камишинської лінії (1894 рік) головна торгівля в Романівці була соняшниковим насінням, яке відправлялося в Борисоглєбськ, Пензу і Ртищево гужем.
До початку XX століття в Романівці було 4 школи, читальня, лікарня, 3 церкви, поштово-телеграфне відділення.
В 1928 році Романівка стає центром Романівського району Балашовського округу Нижньо-Волзького краю (з 1936 року в складі Саратовської області).
Статус селища міського типу — з 1944 року.
Джерела
- Романовка // (c) Большая Саратовская Энциклопедия, 2010—2014.
- Романовка — слобода Саратовской губернии, [ru] // ЭСБЕ
- Романовка, слобода Саратовской губернии // ЭСБЕ. Материал из Викитеки — свободной библиотеки
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Romanivka Romanivka selishe miskogo tipu z 1944 v Rosiyi municipalne utvorennya u skladi Romanivskij rajon Saratovskoyi oblasti selishe Romanivkaros RomanovkaKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Saratovska oblastMunicipalnij rajon Romanivskij rajonKod ZKATU 63240Kod ZKTMO 63640151051Osnovni daniChas zasnuvannya 1680Status selisha 1944Naselennya 6918 2009 Poshtovi indeksi 412271Geografichni koordinati 51 44 39 pn sh 42 45 10 sh d 51 74416666669477394 pn sh 42 75277777780577537 sh d 51 74416666669477394 42 75277777780577537 Koordinati 51 44 39 pn sh 42 45 10 sh d 51 74416666669477394 pn sh 42 75277777780577537 sh d 51 74416666669477394 42 75277777780577537Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4MapaRomanivka Naselennya 6918 osib IstoriyaSloboda Romanivka zasnovana v 1680 roci vilnimi vihidcyami z Kiyivskoyi guberniyi na zemli podarovanoyi grafu Voroncovu V 1827 roci v Romanivci z yavivsya pershij z lzhe Konstantiniv sho viklikav bunt miscevih selyan i shovavsya na Do budivnictva zaliznic Romanivka mala dosit velike znachennya v torgivli hlibom Pislya yih budivnictva yaki zalishili Romanivku ostoron stanovishe yiyi zminilosya do girshogo Z togo chasu i do sporudi Tambovo Kamishinskoyi liniyi 1894 rik golovna torgivlya v Romanivci bula sonyashnikovim nasinnyam yake vidpravlyalosya v Borisoglyebsk Penzu i Rtishevo guzhem Do pochatku XX stolittya v Romanivci bulo 4 shkoli chitalnya likarnya 3 cerkvi poshtovo telegrafne viddilennya V 1928 roci Romanivka staye centrom Romanivskogo rajonu Balashovskogo okrugu Nizhno Volzkogo krayu z 1936 roku v skladi Saratovskoyi oblasti Status selisha miskogo tipu z 1944 roku DzherelaRomanovka c Bolshaya Saratovskaya Enciklopediya 2010 2014 Romanovka sloboda Saratovskoj gubernii ru ESBE Romanovka sloboda Saratovskoj gubernii ESBE Material iz Vikiteki svobodnoj bibliotekiDiv takozhZhovtij Klin