Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волгогра дська область рос Волгогра дская о бласть область в Росії на південно сході Східно Європейської рівнини суб єкт

Сталінградська область

Сталінградська область

Волгогра́дська область (рос. Волгогра́дская о́бласть) — область в Росії, на південно-сході Східно-Європейської рівнини, суб'єкт Російської Федерації.

Волгоградська область
рос. Волгоградская область
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Південний
Адмін. центр Волгоград
Глава d
Дата утворення 5 грудня 1936
Оф. вебсайт volgograd.ru​(рос.)
Географія
Координати 49°44′ пн. ш. 44°07′ сх. д. / 49.733° пн. ш. 44.117° сх. д. / 49.733; 44.117
Площа 113 900 км² ()
  • внутр. вод 23,3 %
  • найвища точка Serpokrylovskaya
Часовий пояс MSK ()
Населення
Чисельність 2608500 (01.01.2011) (17-я) (2011)
Густота 22,9/км²
Економіка
Економ. район Поволзький
Коди
ISO 3166-2 RU-VGG
ЗКАТО 18
Суб'єкта РФ 34
Телефонний (+7)
Карти

image

image Волгоградська область у Вікісховищі

Географія

З півночі на південь і із заходу на схід область простягнулася більш ніж на 400 км. Загальна довжина границь області — 2221,9 км, у тому числі із Саратовською областю 29,9%, Ростовською 26,8%, Астраханською 11,4%, Воронезькою 11,3% областями, Республікою Калмикією 10,9% і Казахстаном 9,7%.

Волгоградська область має вигідне географічне положення, будучи головними воротами на південь Росії з виходом на Іран, Ірак, Кавказ і Казахстан.

Займає площу 112,9 тис. км² (78% становлять землі сільськогосподарського призначення). На території області 1506 населених пунктів, що перебувають у складі 39 муніципальних утворень (6 міст обласного підпорядкування й 33 сільських району). Вони об'єднані в 8 регіональних округів (Волзький, Іловлінський, Калачевський, Михайлівський, Новоаннінський, Палласовський, Урюпинський і Фроловський).

Кліматичні умови

Клімат області посушливий, з різко вираженою контінентальністю. Північно-західна частина перебуває в зоні лісостепу, східна — у зоні напівпустель, наближаючись до справжніх пустель. Середня температура січня становить від -8 до -12, липня - від +22 до +24. Середньорічна кількість опадів випадає на північному заході до 500 мм, на південному сході — менш 300 мм. Абсолютний максимум (+42 °C … +45 °C тепла) спостерігається звичайно в липні — серпні. Абсолютний мінімум температури повітря становить −36 °C … −41 °C морозу й спостерігається в січні — лютому.

Середньобагаторічні строки утворення стійкого сніжного покриву в північних районах — 11-17 грудня, у південних — 20-25 грудня. Сніжний покрив зберігається від 90 до 110 днів. Середні значення висоти сніжного покриву коливаються від 13 до 22 см.

Зима у Волгоградській області, як правило, починається в листопаді й триває 130–150 днів. Весна звичайно коротка, настає в березні — квітні. У травні часто бувають заморозки, наносячи великий збиток сільськогосподарським культурам і плодоносним садам. Літо встановлюється в травні, іноді в червні й триває біля 3-х місяців. Осінь триває із середини вересня до середини листопада. У вересні часто бувають заморозки.

Ґрунти

Рельєф різноманітний, від безстічної низинної рівнини в Заволжя до піднесеної розчленованої території на півночі й заході області. Область розташована в межах 2-х ґрунтових зон — чорноземної й каштанової. Ґрунти чорноземного типу займають близько 22 % площі, каштанового — 44 %, інтразональні (з перевагою солонців) — 14 %. За умовами тепло- і вологозабезпеченості й особливостям складу ґрунтів територія Волгоградської області ділиться на чотири агрокліматічні зони: степова, сухостепова, пустельна й напівпустельна.

Розташована в зоні сухих степів і напівпустель, Волгоградську область відносять до малолісних регіонів. При загальній площі 113 тис. км², ліси в області займають лише 4,3 %. Загальна площа лісів Волгоградської області становить 699,0 тис. га.

Гідрографія

По території області протікає близько 200 річок різної величини. Вони відносяться до басейнів Азовського й Каспійського морів, Прикаспійського й Сарпінського безстічним басейнам. Більша частина території регіону дренується Доном з його притоками: Хопром, Медедіцею, Іловлею, Чиром, Донською Царицею, Мишковою, Аксаєм, Курмоярським Аксаєм — усього 165 річок. Волзький басейн займає вузьку смугу уздовж долини Волги й включає 30 водотоків.

На великій території Прикаспійського безстічного району (22 172 км²) річок мало, вони впадають в озеро Ельтон (, Хара, ). Річки, що відносяться до Сарпінського безстічного басейну, стікають зі східного схилу Єргенінської височини й впадають в озера й .

Загальна довжина річок, що протікають по території Волгоградської області, становить 7 981 км, 9 з них мають довжину більше 200 км, їхня сумарна довжина в межах області — 1947 км. Живлення річок відбувається за рахунок атмосферних опадів (80—90 % усього обсягу) і ґрунтових вод.

Транспорт

Через територію області проходять важливі залізничні, автомобільні, водні й повітряні траси. Загальна довжина залізничних колій становить 1,6 тис. км, внутрішніх судноплавних шляхів — 1,5 тис. км, автомобільних доріг — понад 14 тис. км (83 % доріг загального користування мають тверде покриття). Низов'я Волги й Дону, сполучені Волго-Донським судноплавним каналом, створюють сприятливі умови для транспортування різних вантажів через область із портів держав Європи в зони судноплавства Африки, Близького й Середнього Сходу.

Флора й фауна

Тваринний світ області досить багатий і своєрідний, що обумовлене особливостями її географічного положення й клімату, різноманітністю й контрастністю ландшафтів. За попередніми оцінками, на території області живе більше 15 тисяч видів безхребетних і близько 500 видів хребетних тварин, у тому числі близько 9 тисяч видів комах, 80 видів риб, 8 видів земноводних, 15 видів плазунів, 300 видів птахів і 80 видів ссавців.

Широкий спектр екологічних умов і багатий набір місцеперебувань від болотних до напівпустельних, вкраплених в основне тло степового ландшафту, забезпечують можливість для існування тварин з різними типами ареалів і екологічними вимогами до середовища перебування.

Більшість степових і напівпустельних тварин — мешканці відкритих просторів. Серед ссавців найрізноманітніші й найчисельніші представники загону гризунів. Характерними представниками степової фауни є ховрах малий, ховрах крапчастий, сліпачок степовий, полівка звичайна, мишівка південна, тушкан великий, строкатка степова, а також заєць-русак (єдиний представник загону зайцеподібних), їжак вухатий і мідицеві (надряд комахоїдних). З будівельниками нір повв'язане життя практично всіх степових хижаків — степового тхора, лисиці, корсака. Іноді на території області можна зустріти шакала, степового, очеретяного, лісового кота.

Деякі види ссавців живуть лише на частині території області. Так Волга є західною межею ареалу білозубки білочеревої, жовтого ховраха. З півдня й зі сходу на територію області іноді заходять невеликі групи сагайдаків.

Із птахів типовими мешканцями відкритих просторів є жайворонки (польовий і степовий), денні хижі птахи (кібчик, боривітер звичайний, чорний шуліка, курганник, степовий орел і ін.), курині (сіра куріпка й перепілка звичайна), журавлеподібні (журавель степовий), дрохвові (дрохва, хохітва). Із плазунів найзвичайніші ящірка прудка та ящурка піщана, полози; повсюдна, хоча й більше рідка, степова гадюка; з безхребетних тварин — багатоніжки, павуки, гамазові й панцирні кліщі, жуки, напівтвердокрилі й ін.

Фауна лісів і штучних лісонасаджень набагато багатша й різноманітніша. Однак через те, що площа, зайнята під лісами порівняно невелика, чисельність більшості лісових тварин невелика. Зі ссавців типовими мешканцями лісів є звичайний їжак, землерийка — білозубка мала, соня лісова, миша-крихітка, єнот уссурійський, лісовий тхір, лісова й польова миші, кажани, звичайний кабан і лось; із птахів — сорокопудові, дятли, дрозди, кропив'янки, мухоловкові, синиці, пугачі, сови й ін.

Водойми області і їхні узбережжя характеризуються великою видовою різноманітністю фауни, високою продуктивністю й наявністю значного числа рідкісних видів. Зі ссавців у водоймах зустрічається 6 видів (бобер, ондатра, хохуля, водяна полівка, рясоніжка й норка), хоча ступінь їхньої адаптації до перебування у воді різний. Останні три види значну частину часу проводять поза водоймами. За винятком ондатри й норки, що зустрічаються майже повсюдно (хоча й з невеликою чисельністю), решта водяні ссавці мають локальне поширення.

Істотне значення у функціонуванні водних і навколоводних екосистем грають лімнофільні птахи, які становлять більше 30 % від загального числа птахів, що зустрічаються на території області. Частіше інших водойми заселяють річкові качки — крижень, чирки, а з ниркових — червоноголовий і білоокий. Повсюдно зустрічаються також поганки (більша й сірощіка), аїстоподібні (сіра чапля, кваква, ). Із земноводних найзвичайнішим мешканцем водойм є озерна жаба, із плазунів — болотна черепаха й вужі (звичайний і водяний).

Багата й різноманітна іхтіофауна водойм, у складі якої налічується 78 видів, що належать 15 загонам, серед яких найбільшою видовою різноманітністю відрізняються коропоподібні, що становлять значну частину виловів риби. У водоймах Донського басейну зустрічаються такі цінні види риб як , чехоня, рибець, синець; у басейні Волги — осетер російський, білуга, стерлядь, севрюга, оселедець волзький, білорибиця. Найпоширеніші види — чорноморсько-каспійська тюлька (найчисленніша риба у Волгоградській області), верховодка, плоскирка, срібний карась, бичок бабка, лящ, окунь звичайний і гірчак. У складі іхтіофауни області є ряд видів, які акліматизувалися і вселилися по іригаційним каналах з інших басейнів (білий амур, строкатий і білий товстолобики, буфало великоротий, веслоніс, піленгас та інші).

Склад фауни водних безхребетних тварин особливо багатий і нараховує більш ніж 1200 видів, що ставляться до 19 класів і більш ніж 60 загонам. Гнітюча частина фауни — види, звичайні для прісних вод Європейської частини Росії (п'явки; двостулкові й черевоногі молюски; твистоусі й веслонігі ракоподібні, мізиди, бокоплави, річкові раки; лялечки бабок і ; водні клопи-гребляки, гладуни, водомірки; водні жуки-водолюби, плавунці).

Рибний промисел і полювання — найважливіші види природокористування. У водоймах Волгоградської області добувається близько 30 видів риб; основними об'єктами промислу є лящ звичайний, плоскирка, карась срібний, плітка, товстолобик, судак звичайний, Синець звичайний, короп звичайний, чехоня, сом звичайний, щука звичайна, жерех.

Загальна площа мисливських угідь області становить близько 1 млн 172 тис. га. Видобуток мисливських тварин планується на підставі даних по чисельності з розрахунком збереження поголів'я, необхідного для розширення відтворення. До мисливських тварин відноситься більше 20 видів. Основні об'єкти промислу — заєць-русак, лисиця, ондатра, корсак, кабан, чирки, нирки, лисуха, сірий гусак.

Оранка земель, корінні перетворення гідрографічної мережі, вирубка лісів, будівництво доріг, нерегульований промисел і браконьєрство, а рекреаційне навантаження, що також підсилюється, істотно змінюють умови життя багатьох видів тварин. Однією із загальноприйнятих форм охорони біорізноманіття є занесення видів у Червоні книги. За станом на 1 січня 2004 р. до занесено 134 .

Корисні копалини

Волгоградська область має високий потенціал природних ресурсів для розвитку мінерально-сировинної бази на основі зосереджених у надрах різноманітних корисних копалин: вуглеводневої сировини (нафта, конденсат, газ), хімічного (калійні, магнієві, натрієві солі, фосфорити) і цементної сировини для металургійної промисловості (формувальні піски), промисловості будматеріалів (карбонатні породи й пісковики для виробництва щебенів і бутового каменю, піски й глини різного призначення), залізних руд, кольорових і рідких металів (титано-цирконієві розсипи) і т. д. Значні запаси підземних вод, у тому числі мінеральних.

Адміністративний поділ

Населення

Чисельність населення — 2635,6 тис. осіб (2006) (2655,2 — 2005). Щільність населення: 23,3 oc./км² (2006) (23,3 — 2005), питома вага міського населення: 75,4% (2006) (75,3% — 2005).

Росіяни 2 399,3 (88,9%)
Українці 56,3 (2,1%)
Казахи 45,3 (1,7%)
Татари 28,6 (1,1%)
Вірмени 27,0 (1,0%)
Німці 17,1
Азербайджанці 14,3
Чеченці 12,3
Білоруси 12,2
Чуваші 8,4
Цигани 7,3
Корейці 6,1
Марійці 6,0
показані народи з чисельністю більше 5 000 людин

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волгоградська область
  • Офіційний сайт адміністрації Волгоградської області [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Волгоград.ру [ 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] — міський портал Волгограда, каталог організацій Волгоградської області (рос.)
  • cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=34 Волгоградська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Volgopages [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — пошукова система Волгоградської області (рос.)
image Воронезька область image Саратовська область
image Ростовська область image image Казахстан
image Ростовська область image Калмикія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volgogra dska oblast ros Volgogra dskaya o blast oblast v Rosiyi na pivdenno shodi Shidno Yevropejskoyi rivnini sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr misto Volgograd Vhodit do skladu Pivdennogo federalnogo okrugu Rosijskoyi FederaciyiVolgogradska oblastros Volgogradskaya oblast Prapor Volgogradskoyi oblasti Gerb Volgogradskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug PivdennijAdmin centr VolgogradGlava dData utvorennya 5 grudnya 1936Of vebsajt volgograd ru ros GeografiyaKoordinati 49 44 pn sh 44 07 sh d 49 733 pn sh 44 117 sh d 49 733 44 117Plosha 113 900 km vnutr vod 23 3 najvisha tochka SerpokrylovskayaChasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 2608500 01 01 2011 17 ya 2011 Gustota 22 9 km EkonomikaEkonom rajon PovolzkijKodiISO 3166 2 RU VGGZKATO 18Sub yekta RF 34Telefonnij 7 Karti Volgogradska oblast u VikishovishiGeografiyaZ pivnochi na pivden i iz zahodu na shid oblast prostyagnulasya bilsh nizh na 400 km Zagalna dovzhina granic oblasti 2221 9 km u tomu chisli iz Saratovskoyu oblastyu 29 9 Rostovskoyu 26 8 Astrahanskoyu 11 4 Voronezkoyu 11 3 oblastyami Respublikoyu Kalmikiyeyu 10 9 i Kazahstanom 9 7 Volgogradska oblast maye vigidne geografichne polozhennya buduchi golovnimi vorotami na pivden Rosiyi z vihodom na Iran Irak Kavkaz i Kazahstan Zajmaye ploshu 112 9 tis km 78 stanovlyat zemli silskogospodarskogo priznachennya Na teritoriyi oblasti 1506 naselenih punktiv sho perebuvayut u skladi 39 municipalnih utvoren 6 mist oblasnogo pidporyadkuvannya j 33 silskih rajonu Voni ob yednani v 8 regionalnih okrugiv Volzkij Ilovlinskij Kalachevskij Mihajlivskij Novoanninskij Pallasovskij Uryupinskij i Frolovskij Klimatichni umovi Klimat oblasti posushlivij z rizko virazhenoyu kontinentalnistyu Pivnichno zahidna chastina perebuvaye v zoni lisostepu shidna u zoni napivpustel nablizhayuchis do spravzhnih pustel Serednya temperatura sichnya stanovit vid 8 do 12 lipnya vid 22 do 24 Serednorichna kilkist opadiv vipadaye na pivnichnomu zahodi do 500 mm na pivdennomu shodi mensh 300 mm Absolyutnij maksimum 42 C 45 C tepla sposterigayetsya zvichajno v lipni serpni Absolyutnij minimum temperaturi povitrya stanovit 36 C 41 C morozu j sposterigayetsya v sichni lyutomu Serednobagatorichni stroki utvorennya stijkogo snizhnogo pokrivu v pivnichnih rajonah 11 17 grudnya u pivdennih 20 25 grudnya Snizhnij pokriv zberigayetsya vid 90 do 110 dniv Seredni znachennya visoti snizhnogo pokrivu kolivayutsya vid 13 do 22 sm Zima u Volgogradskij oblasti yak pravilo pochinayetsya v listopadi j trivaye 130 150 dniv Vesna zvichajno korotka nastaye v berezni kvitni U travni chasto buvayut zamorozki nanosyachi velikij zbitok silskogospodarskim kulturam i plodonosnim sadam Lito vstanovlyuyetsya v travni inodi v chervni j trivaye bilya 3 h misyaciv Osin trivaye iz seredini veresnya do seredini listopada U veresni chasto buvayut zamorozki Grunti Relyef riznomanitnij vid bezstichnoyi nizinnoyi rivnini v Zavolzhya do pidnesenoyi rozchlenovanoyi teritoriyi na pivnochi j zahodi oblasti Oblast roztashovana v mezhah 2 h gruntovih zon chornozemnoyi j kashtanovoyi Grunti chornozemnogo tipu zajmayut blizko 22 ploshi kashtanovogo 44 intrazonalni z perevagoyu solonciv 14 Za umovami teplo i vologozabezpechenosti j osoblivostyam skladu gruntiv teritoriya Volgogradskoyi oblasti dilitsya na chotiri agroklimatichni zoni stepova suhostepova pustelna j napivpustelna Roztashovana v zoni suhih stepiv i napivpustel Volgogradsku oblast vidnosyat do malolisnih regioniv Pri zagalnij ploshi 113 tis km lisi v oblasti zajmayut lishe 4 3 Zagalna plosha lisiv Volgogradskoyi oblasti stanovit 699 0 tis ga Gidrografiya Po teritoriyi oblasti protikaye blizko 200 richok riznoyi velichini Voni vidnosyatsya do basejniv Azovskogo j Kaspijskogo moriv Prikaspijskogo j Sarpinskogo bezstichnim basejnam Bilsha chastina teritoriyi regionu drenuyetsya Donom z jogo pritokami Hoprom Medediceyu Ilovleyu Chirom Donskoyu Cariceyu Mishkovoyu Aksayem Kurmoyarskim Aksayem usogo 165 richok Volzkij basejn zajmaye vuzku smugu uzdovzh dolini Volgi j vklyuchaye 30 vodotokiv Na velikij teritoriyi Prikaspijskogo bezstichnogo rajonu 22 172 km richok malo voni vpadayut v ozero Elton Hara Richki sho vidnosyatsya do Sarpinskogo bezstichnogo basejnu stikayut zi shidnogo shilu Yergeninskoyi visochini j vpadayut v ozera j Zagalna dovzhina richok sho protikayut po teritoriyi Volgogradskoyi oblasti stanovit 7 981 km 9 z nih mayut dovzhinu bilshe 200 km yihnya sumarna dovzhina v mezhah oblasti 1947 km Zhivlennya richok vidbuvayetsya za rahunok atmosfernih opadiv 80 90 usogo obsyagu i gruntovih vod TransportCherez teritoriyu oblasti prohodyat vazhlivi zaliznichni avtomobilni vodni j povitryani trasi Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij stanovit 1 6 tis km vnutrishnih sudnoplavnih shlyahiv 1 5 tis km avtomobilnih dorig ponad 14 tis km 83 dorig zagalnogo koristuvannya mayut tverde pokrittya Nizov ya Volgi j Donu spolucheni Volgo Donskim sudnoplavnim kanalom stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya transportuvannya riznih vantazhiv cherez oblast iz portiv derzhav Yevropi v zoni sudnoplavstva Afriki Blizkogo j Serednogo Shodu Flora j faunaTvarinnij svit oblasti dosit bagatij i svoyeridnij sho obumovlene osoblivostyami yiyi geografichnogo polozhennya j klimatu riznomanitnistyu j kontrastnistyu landshaftiv Za poperednimi ocinkami na teritoriyi oblasti zhive bilshe 15 tisyach vidiv bezhrebetnih i blizko 500 vidiv hrebetnih tvarin u tomu chisli blizko 9 tisyach vidiv komah 80 vidiv rib 8 vidiv zemnovodnih 15 vidiv plazuniv 300 vidiv ptahiv i 80 vidiv ssavciv Shirokij spektr ekologichnih umov i bagatij nabir misceperebuvan vid bolotnih do napivpustelnih vkraplenih v osnovne tlo stepovogo landshaftu zabezpechuyut mozhlivist dlya isnuvannya tvarin z riznimi tipami arealiv i ekologichnimi vimogami do seredovisha perebuvannya Bilshist stepovih i napivpustelnih tvarin meshkanci vidkritih prostoriv Sered ssavciv najriznomanitnishi j najchiselnishi predstavniki zagonu grizuniv Harakternimi predstavnikami stepovoyi fauni ye hovrah malij hovrah krapchastij slipachok stepovij polivka zvichajna mishivka pivdenna tushkan velikij strokatka stepova a takozh zayec rusak yedinij predstavnik zagonu zajcepodibnih yizhak vuhatij i midicevi nadryad komahoyidnih Z budivelnikami nir povv yazane zhittya praktichno vsih stepovih hizhakiv stepovogo thora lisici korsaka Inodi na teritoriyi oblasti mozhna zustriti shakala stepovogo ocheretyanogo lisovogo kota Deyaki vidi ssavciv zhivut lishe na chastini teritoriyi oblasti Tak Volga ye zahidnoyu mezheyu arealu bilozubki bilocherevoyi zhovtogo hovraha Z pivdnya j zi shodu na teritoriyu oblasti inodi zahodyat neveliki grupi sagajdakiv Iz ptahiv tipovimi meshkancyami vidkritih prostoriv ye zhajvoronki polovij i stepovij denni hizhi ptahi kibchik boriviter zvichajnij chornij shulika kurgannik stepovij orel i in kurini sira kuripka j perepilka zvichajna zhuravlepodibni zhuravel stepovij drohvovi drohva hohitva Iz plazuniv najzvichajnishi yashirka prudka ta yashurka pishana polozi povsyudna hocha j bilshe ridka stepova gadyuka z bezhrebetnih tvarin bagatonizhki pavuki gamazovi j pancirni klishi zhuki napivtverdokrili j in Fauna lisiv i shtuchnih lisonasadzhen nabagato bagatsha j riznomanitnisha Odnak cherez te sho plosha zajnyata pid lisami porivnyano nevelika chiselnist bilshosti lisovih tvarin nevelika Zi ssavciv tipovimi meshkancyami lisiv ye zvichajnij yizhak zemlerijka bilozubka mala sonya lisova misha krihitka yenot ussurijskij lisovij thir lisova j polova mishi kazhani zvichajnij kaban i los iz ptahiv sorokopudovi dyatli drozdi kropiv yanki muholovkovi sinici pugachi sovi j in Vodojmi oblasti i yihni uzberezhzhya harakterizuyutsya velikoyu vidovoyu riznomanitnistyu fauni visokoyu produktivnistyu j nayavnistyu znachnogo chisla ridkisnih vidiv Zi ssavciv u vodojmah zustrichayetsya 6 vidiv bober ondatra hohulya vodyana polivka ryasonizhka j norka hocha stupin yihnoyi adaptaciyi do perebuvannya u vodi riznij Ostanni tri vidi znachnu chastinu chasu provodyat poza vodojmami Za vinyatkom ondatri j norki sho zustrichayutsya majzhe povsyudno hocha j z nevelikoyu chiselnistyu reshta vodyani ssavci mayut lokalne poshirennya Istotne znachennya u funkcionuvanni vodnih i navkolovodnih ekosistem grayut limnofilni ptahi yaki stanovlyat bilshe 30 vid zagalnogo chisla ptahiv sho zustrichayutsya na teritoriyi oblasti Chastishe inshih vodojmi zaselyayut richkovi kachki krizhen chirki a z nirkovih chervonogolovij i bilookij Povsyudno zustrichayutsya takozh poganki bilsha j siroshika ayistopodibni sira chaplya kvakva Iz zemnovodnih najzvichajnishim meshkancem vodojm ye ozerna zhaba iz plazuniv bolotna cherepaha j vuzhi zvichajnij i vodyanij Bagata j riznomanitna ihtiofauna vodojm u skladi yakoyi nalichuyetsya 78 vidiv sho nalezhat 15 zagonam sered yakih najbilshoyu vidovoyu riznomanitnistyu vidriznyayutsya koropopodibni sho stanovlyat znachnu chastinu viloviv ribi U vodojmah Donskogo basejnu zustrichayutsya taki cinni vidi rib yak chehonya ribec sinec u basejni Volgi oseter rosijskij biluga sterlyad sevryuga oseledec volzkij biloribicya Najposhirenishi vidi chornomorsko kaspijska tyulka najchislennisha riba u Volgogradskij oblasti verhovodka ploskirka sribnij karas bichok babka lyash okun zvichajnij i girchak U skladi ihtiofauni oblasti ye ryad vidiv yaki aklimatizuvalisya i vselilisya po irigacijnim kanalah z inshih basejniv bilij amur strokatij i bilij tovstolobiki bufalo velikorotij veslonis pilengas ta inshi Sklad fauni vodnih bezhrebetnih tvarin osoblivo bagatij i narahovuye bilsh nizh 1200 vidiv sho stavlyatsya do 19 klasiv i bilsh nizh 60 zagonam Gnityucha chastina fauni vidi zvichajni dlya prisnih vod Yevropejskoyi chastini Rosiyi p yavki dvostulkovi j cherevonogi molyuski tvistousi j veslonigi rakopodibni mizidi bokoplavi richkovi raki lyalechki babok i vodni klopi greblyaki gladuni vodomirki vodni zhuki vodolyubi plavunci Ribnij promisel i polyuvannya najvazhlivishi vidi prirodokoristuvannya U vodojmah Volgogradskoyi oblasti dobuvayetsya blizko 30 vidiv rib osnovnimi ob yektami promislu ye lyash zvichajnij ploskirka karas sribnij plitka tovstolobik sudak zvichajnij Sinec zvichajnij korop zvichajnij chehonya som zvichajnij shuka zvichajna zhereh Zagalna plosha mislivskih ugid oblasti stanovit blizko 1 mln 172 tis ga Vidobutok mislivskih tvarin planuyetsya na pidstavi danih po chiselnosti z rozrahunkom zberezhennya pogoliv ya neobhidnogo dlya rozshirennya vidtvorennya Do mislivskih tvarin vidnositsya bilshe 20 vidiv Osnovni ob yekti promislu zayec rusak lisicya ondatra korsak kaban chirki nirki lisuha sirij gusak Oranka zemel korinni peretvorennya gidrografichnoyi merezhi virubka lisiv budivnictvo dorig neregulovanij promisel i brakonyerstvo a rekreacijne navantazhennya sho takozh pidsilyuyetsya istotno zminyuyut umovi zhittya bagatoh vidiv tvarin Odniyeyu iz zagalnoprijnyatih form ohoroni bioriznomanittya ye zanesennya vidiv u Chervoni knigi Za stanom na 1 sichnya 2004 r do zaneseno 134 Korisni kopaliniVolgogradska oblast maye visokij potencial prirodnih resursiv dlya rozvitku mineralno sirovinnoyi bazi na osnovi zoseredzhenih u nadrah riznomanitnih korisnih kopalin vuglevodnevoyi sirovini nafta kondensat gaz himichnogo kalijni magniyevi natriyevi soli fosforiti i cementnoyi sirovini dlya metalurgijnoyi promislovosti formuvalni piski promislovosti budmaterialiv karbonatni porodi j piskoviki dlya virobnictva shebeniv i butovogo kamenyu piski j glini riznogo priznachennya zaliznih rud kolorovih i ridkih metaliv titano cirkoniyevi rozsipi i t d Znachni zapasi pidzemnih vod u tomu chisli mineralnih Administrativnij podilAleksyeyevskij rajon Bikovskij rajon Danilovskij rajon Dubovskij rajon Gorodishenskij rajon Yelanskij rajon Zhirnovskij rajon Ilovlinskij rajon Kalachevskij rajon Kamishinskij rajon Kikvidzenskij rajon Kletskij rajon Kotelnikovskij rajon Kotovskij rajon Kumilzhenskij rajon Leninskij rajon Mihajlivskij rajon Nehayevskij rajon Mikolayivskij rajon Novoanninskij rajon Novomikolayivskij rajon Oktyabrskij rajon Olhovskij rajon Pallasovskij rajon Rudnyanskij rajon Svitloyarskij rajon Serafimovickij rajon Serednoahtubinskij rajon Staropoltavskij rajon Surovikinskij rajon Uryupinskij rajon Frolovskij rajon Chernishkovskij rajon Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 10 tisyach 2007 Volgograd 986 4 16 4 Volzkij 307 3 16 0 Kamishin 120 0 Leninsk 15 3 59 1 Nikolayevsk 15 1 Uryupinsk 40 7 Yelan 15 0 Frolovo 39 5 14 9 Kalach na Donu 26 6 Krasnoslobodsk 14 6 Kotovo 25 8 Serednya Ahtuba 14 1 Gorodishe 20 3 Petrov Val 13 6 Surovikino 20 0 12 4 Kotelnikovo 19 7 Ilovlya 12 0 18 4 Krasnooktyabrskij 10 9 Zhirnovsk 16 7NaselennyaChiselnist naselennya 2635 6 tis osib 2006 2655 2 2005 Shilnist naselennya 23 3 oc km 2006 23 3 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 75 4 2006 75 3 2005 Rosiyani 2 399 3 88 9 Ukrayinci 56 3 2 1 Kazahi 45 3 1 7 Tatari 28 6 1 1 Virmeni 27 0 1 0 Nimci 17 1 Azerbajdzhanci 14 3 Chechenci 12 3 Bilorusi 12 2 Chuvashi 8 4 Cigani 7 3 Korejci 6 1 Marijci 6 0 pokazani narodi z chiselnistyu bilshe 5 000 lyudinPrimitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volgogradska oblast Oficijnij sajt administraciyi Volgogradskoyi oblasti 3 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Volgograd ru 8 grudnya 2020 u Wayback Machine miskij portal Volgograda katalog organizacij Volgogradskoyi oblasti ros cgi bin allrussia v3 index pl act reg amp id 34 Volgogradska oblast u dovidniku katalozi Usya Rosiya 13 listopada 2007 u Wayback Machine ros Volgopages 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine poshukova sistema Volgogradskoyi oblasti ros Voronezka oblast Saratovska oblast Rostovska oblast Kazahstan Rostovska oblast Kalmikiya

Дата публікації:
Топ