Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полівка звичайна, нориця звичайна, житник (Microtus ex grex arvalis) — надвид гризунів (Rodentia) роду полівок (Microtus) родини щурові (Arvicolidae). Включає кілька морфологічно близьких видів і видів-двійників, у тому числі три види, поширені в Україні: полівка лучна, полівка алтайська і полівка європейська.
| Полівка звичайна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Полівка (Microtus) |
| Підрід: | Microtus |
| Вид: | Полівка звичайна (M. arvalis) |
| Біноміальна назва | |
| Microtus arvalis | |
 | |
Зовнішній вигляд
Звичайна полівка — тваринка невеликих розмірів; довжина тіла мінлива, зазвичай 9-14 см. Вага зазвичай не перевищує 45 г. Хвіст становить 30-40% від довжини тіла — до 49 мм. Забарвлення хутра на спині може варіювати від світло-бурого до темнувато-сіро-бурого іноді з домішкою коричнево-іржавих тонів. Черевце звичайне світліше: брудно-сіре, іноді з жовтувато-вохристим нальотом. Хвіст або одноколірний, або слабо двобарвний.
Таксономія і надійність описів
Під назвою «звичайна полівка — Microtus arvalis» довгий час розуміли більшість видів дрібних полівок, морфологічно подібних до Microtus arvalis (s. str.), у тому числі полівку європейську (Microtus arvalis s. str.), полівку алтайську (Microtus obscurus), полівку лучну (Microtus levis), , полівку монгольську, та низку інших видів.
Більшість описів «звичайних» полівок у працях до 1970 р. (і нерідко до 2000 р.), вкл. описи підвидової систематики, морфології, мінливості, екології тощо належить до надвиду в цілому, тобто всіх перелічених вище видів [це стосується і всього поданого нижче тексту, що видно з наведеного далі ареалу].
Східна межа поширення типового виду (Microtus arvalis у вузькому сучасному розумінні) проходить приблизно уздовж лінії Одеса-Кременчук-Суми-Москва-Твер, і до цього виду можна впевнено зараховувати лише описи «звичайних» полівок із західної і центральної Європи, а на сході Європи — з Польщі та західної частини України й Білорусі. Далі на схід до зазначеної лінії полівка звичайна утворює зону симпатрії зі своїм видом-двійником — полівкою лучною (Microtus levis).
Розповсюдження надвиду
Поширена в біоценозах і агроценозах лісової, лісостепової і степової зон материкової Європи від Атлантичного узбережжя на заході до Монгольського Алтаю на сході.
На півночі межа ареалу проходить узбережжям Балтійського моря, південною Фінляндією, південною Карелією, Середнім Уралом і Західним Сибіром, на півдні — по Балканам, узбережжю Чорного моря, Криму, захоплює і північ Малої Азії.
Водиться також на Кавказі і в Закавказзі, на півночі Казахстану, на південному сході Середньої Азії, на території Монголії. Зустрічається на Оркнейських островах.
Спосіб життя
На своєму широкому ареалі полівка тяжіє переважно до польових і лугових екосистем, а також до сільськогосподарських земель, городів, садів, парків. Суцільних лісових масивів уникає, хоч і зустрічається на вирубках, галявинах і узліссях, в рідколіссях, в надрічкових чагарниках, лісосмугах. Віддає перевагу місцям з добре розвиненим трав'яним покривом. У південній частині свого ареалу, тяжіє до вологіших районів: заплавних луків, балок, річкових долин, хоча зустрічається і на сухих степових ділянках, на закріплених пісках за межами пустель. У горах підіймається до субальпійських і альпійських луків на висоті 1800-3000 м над рівнем моря. Уникає територій, схильних до інтенсивного антропогенного навантаження і трансформації.
У теплий час польова полівка активна в основному у сутінках і вночі, взимку активність цілодобова, але переривиста. Живе сімейними поселеннями що, як правило, складаються з 1-5 споріднених самок і їх потомства 3-4 поколінь. Ділянки дорослих самців посідають 1200–1500 м² і охоплюють ділянки кількох самок. У своїх поселеннях полівки риють складну систему нір і протоптують мережу стежок, які взимку перетворюються на підсніжні ходи. Тваринки рідко покидають стежини, які дозволяють їм швидше пересуватися і легше орієнтуватися. Глибина нір невелика, всього 20-30 см. Ці тваринки захищають власні терени від прийшлих особин свого й інших видів полівок аж до вбивства. У періоди високої чисельності на полях зернових й в інших кормових місцях, часто утворюються колонії з декількох сімей.
Звичайну полівку відрізняє територіальний консерватизм, але за потреби, під час збирання врожаю і оранки полів вона може переселятися в інші райони, зокрема в скирди, стоги, в овоче- і зерносховища, іноді в житлові споруди людини. Взимку робить під снігом гнізда, сплетені з сухої трави.
Полівка — типово травоїдний гризун, до раціону якого входить широкий набір кормів. Характерна сезонна зміна страв. У теплу пору року віддає перевагу зеленим частинам тонконогових, айстрових і бобових; зрідка їсть молюсків, комах і їх личинок. Взимку обгризає кору чагарників і дерев, зокрема ягідних і плодових; поїдає насіння і підземні частини рослин. Робить харчові запаси, що досягають 3 кг на особину.
Розмножується звичайна полівка протягом всієї теплої пори року — з березня-квітня по вересень-листопад. Взимку зазвичай настає пауза, але в закритих місцях (стоги, скирти, господарські споруди) за наявності достатнього корму може розмножуватися далі. За один шлюбний сезон самка може принести 2-4 виводки, максимум в середній смузі — 7, на півдні ареалу — до 10. Вагітність триває 16-24 дні. У виводку в середньому 5 дитинчат, хоча їх число може досягати 15; дитинчата важать 1-3,1 р. Молоді полівки стають самостійні на 20 день життя. статева зрілість настає на 2 місяці життя. Іноді молоді самки вагітніють вже на 13 день життя і приносять перший виводок в 33 дні.
Середня тривалість життя становить всього 4,5 місяця; до жовтня більшість полівок вмирають, молоді останніх виводків зимують і навесні вступають в розмноження. Полівки є одним з основних джерел їжі для безлічі хижаків — сов, боривітерів, ласок, горностаїв, тхорів, лисиць і кабанів.
Охоронний статус
Звичайна полівка — дуже поширений і численний надвид, що легко пристосовується до господарської діяльності людини і антропогенного перетворення природних угідь. Чисельність, як і у багатьох плодовитих тварин, дуже різниться за сезонами і роками. Характерні спалахи чисельності, що змінялися тривалими депресіями. В цілому, коливання виглядають як 3— або 5-річні цикли. У роки найбільшої чисельності щільність популяцій може досягати 2000 особин на Га, в роки депресій падає до 100 особин на Га.
Звичайна полівка є одним з найсерйозніших шкідників сільського господарства, городництва і садівництва, особливо в роки численного розмноження. Шкодить зерновим й іншим культурам на кореню і в скиртах, обгризає кору плодових дерев і чагарників. Є основним природним носієм збудників чуми, туляремії, лептоспірозу, сальмонельозу, токсоплазмозу й інших небезпечних для людини захворювань.
Див. також
Примітки
- Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури (хребетні тварини). — К., 1927.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Microtus arvalis |
- Грызуны бывшего СССР: Обыкновенная полёвка (рос.)
- Ареал распространения надвида обыкновенной полёвки (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polivka zvichajna noricya zvichajna zhitnik Microtusex grex arvalis nadvid grizuniv Rodentia rodu polivok Microtus rodini shurovi Arvicolidae Vklyuchaye kilka morfologichno blizkih vidiv i vidiv dvijnikiv u tomu chisli tri vidi poshireni v Ukrayini polivka luchna polivka altajska i polivka yevropejska Polivka zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Shurovi Arvicolinae Rid Polivka Microtus Pidrid Microtus Vid Polivka zvichajna M arvalis Binomialna nazva Microtus arvalis Pallas 1778 Zovnishnij viglyadZvichajna polivka tvarinka nevelikih rozmiriv dovzhina tila minliva zazvichaj 9 14 sm Vaga zazvichaj ne perevishuye 45 g Hvist stanovit 30 40 vid dovzhini tila do 49 mm Zabarvlennya hutra na spini mozhe variyuvati vid svitlo burogo do temnuvato siro burogo inodi z domishkoyu korichnevo irzhavih toniv Cherevce zvichajne svitlishe brudno sire inodi z zhovtuvato vohristim nalotom Hvist abo odnokolirnij abo slabo dvobarvnij Taksonomiya i nadijnist opisivPid nazvoyu zvichajna polivka Microtus arvalis dovgij chas rozumili bilshist vidiv dribnih polivok morfologichno podibnih do Microtus arvalis s str u tomu chisli polivku yevropejsku Microtus arvalis s str polivku altajsku Microtus obscurus polivku luchnu Microtus levis polivku mongolsku ta nizku inshih vidiv Istoriya podilu na vidi i shema rodinnih stosunkiv Microtus ex gr arvalis Bilshist opisiv zvichajnih polivok u pracyah do 1970 r i neridko do 2000 r vkl opisi pidvidovoyi sistematiki morfologiyi minlivosti ekologiyi tosho nalezhit do nadvidu v cilomu tobto vsih perelichenih vishe vidiv ce stosuyetsya i vsogo podanogo nizhche tekstu sho vidno z navedenogo dali arealu Shidna mezha poshirennya tipovogo vidu Microtus arvalis u vuzkomu suchasnomu rozuminni prohodit priblizno uzdovzh liniyi Odesa Kremenchuk Sumi Moskva Tver i do cogo vidu mozhna vpevneno zarahovuvati lishe opisi zvichajnih polivok iz zahidnoyi i centralnoyi Yevropi a na shodi Yevropi z Polshi ta zahidnoyi chastini Ukrayini j Bilorusi Dali na shid do zaznachenoyi liniyi polivka zvichajna utvoryuye zonu simpatriyi zi svoyim vidom dvijnikom polivkoyu luchnoyu Microtus levis Rozpovsyudzhennya nadviduAreal nadvidu zvichajna polivka konturi arealiv alovidiv 46 hromosomnih Microtus arvalis livoruch ta M obscurus pravoruch Poshirena v biocenozah i agrocenozah lisovoyi lisostepovoyi i stepovoyi zon materikovoyi Yevropi vid Atlantichnogo uzberezhzhya na zahodi do Mongolskogo Altayu na shodi Na pivnochi mezha arealu prohodit uzberezhzhyam Baltijskogo morya pivdennoyu Finlyandiyeyu pivdennoyu Kareliyeyu Serednim Uralom i Zahidnim Sibirom na pivdni po Balkanam uzberezhzhyu Chornogo morya Krimu zahoplyuye i pivnich Maloyi Aziyi Voditsya takozh na Kavkazi i v Zakavkazzi na pivnochi Kazahstanu na pivdennomu shodi Serednoyi Aziyi na teritoriyi Mongoliyi Zustrichayetsya na Orknejskih ostrovah Sposib zhittyaNa svoyemu shirokomu areali polivka tyazhiye perevazhno do polovih i lugovih ekosistem a takozh do silskogospodarskih zemel gorodiv sadiv parkiv Sucilnih lisovih masiviv unikaye hoch i zustrichayetsya na virubkah galyavinah i uzlissyah v ridkolissyah v nadrichkovih chagarnikah lisosmugah Viddaye perevagu miscyam z dobre rozvinenim trav yanim pokrivom U pivdennij chastini svogo arealu tyazhiye do vologishih rajoniv zaplavnih lukiv balok richkovih dolin hocha zustrichayetsya i na suhih stepovih dilyankah na zakriplenih piskah za mezhami pustel U gorah pidijmayetsya do subalpijskih i alpijskih lukiv na visoti 1800 3000 m nad rivnem morya Unikaye teritorij shilnih do intensivnogo antropogennogo navantazhennya i transformaciyi U teplij chas polova polivka aktivna v osnovnomu u sutinkah i vnochi vzimku aktivnist cilodobova ale pererivista Zhive simejnimi poselennyami sho yak pravilo skladayutsya z 1 5 sporidnenih samok i yih potomstva 3 4 pokolin Dilyanki doroslih samciv posidayut 1200 1500 m i ohoplyuyut dilyanki kilkoh samok U svoyih poselennyah polivki riyut skladnu sistemu nir i protoptuyut merezhu stezhok yaki vzimku peretvoryuyutsya na pidsnizhni hodi Tvarinki ridko pokidayut stezhini yaki dozvolyayut yim shvidshe peresuvatisya i legshe oriyentuvatisya Glibina nir nevelika vsogo 20 30 sm Ci tvarinki zahishayut vlasni tereni vid prijshlih osobin svogo j inshih vidiv polivok azh do vbivstva U periodi visokoyi chiselnosti na polyah zernovih j v inshih kormovih miscyah chasto utvoryuyutsya koloniyi z dekilkoh simej Hodi polivki v snigu Zvichajnu polivku vidriznyaye teritorialnij konservatizm ale za potrebi pid chas zbirannya vrozhayu i oranki poliv vona mozhe pereselyatisya v inshi rajoni zokrema v skirdi stogi v ovoche i zernoshovisha inodi v zhitlovi sporudi lyudini Vzimku robit pid snigom gnizda spleteni z suhoyi travi Polivka tipovo travoyidnij grizun do racionu yakogo vhodit shirokij nabir kormiv Harakterna sezonna zmina strav U teplu poru roku viddaye perevagu zelenim chastinam tonkonogovih ajstrovih i bobovih zridka yist molyuskiv komah i yih lichinok Vzimku obgrizaye koru chagarnikiv i derev zokrema yagidnih i plodovih poyidaye nasinnya i pidzemni chastini roslin Robit harchovi zapasi sho dosyagayut 3 kg na osobinu Rozmnozhuyetsya zvichajna polivka protyagom vsiyeyi teployi pori roku z bereznya kvitnya po veresen listopad Vzimku zazvichaj nastaye pauza ale v zakritih miscyah stogi skirti gospodarski sporudi za nayavnosti dostatnogo kormu mozhe rozmnozhuvatisya dali Za odin shlyubnij sezon samka mozhe prinesti 2 4 vivodki maksimum v serednij smuzi 7 na pivdni arealu do 10 Vagitnist trivaye 16 24 dni U vivodku v serednomu 5 ditinchat hocha yih chislo mozhe dosyagati 15 ditinchata vazhat 1 3 1 r Molodi polivki stayut samostijni na 20 den zhittya stateva zrilist nastaye na 2 misyaci zhittya Inodi molodi samki vagitniyut vzhe na 13 den zhittya i prinosyat pershij vivodok v 33 dni Serednya trivalist zhittya stanovit vsogo 4 5 misyacya do zhovtnya bilshist polivok vmirayut molodi ostannih vivodkiv zimuyut i navesni vstupayut v rozmnozhennya Polivki ye odnim z osnovnih dzherel yizhi dlya bezlichi hizhakiv sov boriviteriv lasok gornostayiv thoriv lisic i kabaniv Ohoronnij statusZvichajna polivka duzhe poshirenij i chislennij nadvid sho legko pristosovuyetsya do gospodarskoyi diyalnosti lyudini i antropogennogo peretvorennya prirodnih ugid Chiselnist yak i u bagatoh plodovitih tvarin duzhe riznitsya za sezonami i rokami Harakterni spalahi chiselnosti sho zminyalisya trivalimi depresiyami V cilomu kolivannya viglyadayut yak 3 abo 5 richni cikli U roki najbilshoyi chiselnosti shilnist populyacij mozhe dosyagati 2000 osobin na Ga v roki depresij padaye do 100 osobin na Ga Zvichajna polivka ye odnim z najserjoznishih shkidnikiv silskogo gospodarstva gorodnictva i sadivnictva osoblivo v roki chislennogo rozmnozhennya Shkodit zernovim j inshim kulturam na korenyu i v skirtah obgrizaye koru plodovih derev i chagarnikiv Ye osnovnim prirodnim nosiyem zbudnikiv chumi tulyaremiyi leptospirozu salmonelozu toksoplazmozu j inshih nebezpechnih dlya lyudini zahvoryuvan Div takozhPolivka Noricya ruda Lisicya zvichajnaPrimitkiSharleman M Tatarko K Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi hrebetni tvarini K 1927 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Microtus arvalis Gryzuny byvshego SSSR Obyknovennaya polyovka ros Areal rasprostraneniya nadvida obyknovennoj polyovki ros