Полівка алтайська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Microtus obscurus Eversmann, 1840 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Полівка алтайська (Microtus obscurus Eversmann, 1840) — гризун роду полівок (Microtus), вид-двійник «звичайних полівок», представник надвиду «полівка звичайна», Microtus ex gr. «arvalis» (s. lato).
Таксономія
Від полівки європейської (Microtus arvalis s. str.) відрізняється морфологією хромосом, на підставі чого й був обґрунтований статус окремого виду. На початку цитогенетичних ревізій форму «obscurus» розглядали у складі «полівки звичайної» як групу 46-хромосомних рас з малим числом хромосомних плечей (NF=70-74).
Видовий статус обґрунтовано на підставі цитогенетичних і біогеографічних даних. Полівка алтайська (до 1991 р. як Microtus arvalis forma «obscurus») відрізняється примітивнішим каріотипом з 10-11 парами дрібних акроцентричних хромосом, поширеною в більшості популяцій інверсією у 5-й парі хромосом (в нормі — субтелоцентрична, інвертована — акроцентрична) та відокремленим ареалом. Зона контакту між Microtus arvalis та Microtus obscurus розглядається як вторинне явище, яке сформувалося внаслідок сходження видових ареалів завдяки розселенню видів (назустріч один одному) мережею сільськогосподарських угідь та інших створених людиною елементів штучної екомережі (придорожні смуги, лісосмуги тощо). В місцях контакту виявляють обмежену гібридизацію між цими видами, що підтверджено даними каріологічного аналізу.
Поширення
Ареал цього виду не перекривається з ареалом полівки звичайної, проте на терені постгляціальної інвазії (центр східноєвропейської рівнини) ці два види формують зону контакту, в якій в кількох місцях виявлено гібриди між ними.
В Україні вид поширений у двох ізольованих один від одного регіонах — у Криму та на Луганщині. У фауні Криму він відомий як відокремлений від інших, географічно ізольований підвид Microtus obscurus iphigenia Heptner. Ця форма поширена переважно в Гірському Криму та по долинах річок, що стікають з гір у напрямку Сивашів. На сході України вид виявлений тільки у Стрільцівському степу, проте очевидно, що тут він є типовим для фауни Придінців'я загалом.
Припускається, що вид наразі відновлює свій колишній (перед тим фрагментований) ареал на заході і знаходиться тут у процесі розселення. Про це свідчить аналіз даних про його знахідки у часі: з кожним новим дослідженням видів-двійників групи Microtus «arvalis» виявляються все західніші місця знаходження полівки алтайської. У працях 1970–1990 рр. тут знаходили тільки полівку лучну (Гайченко, Малигін, 1975[1]; Загороднюк, Тесленко, 1986[2]).
Біологія
Біологія цього виду докладно не досліджена, а всі давні описи стосуються полівок алтайської і лучної разом. У кожному разі всі біологічні і екологічні особливості цього виду є дуже подібними до описаних для полівки звичайної, у склад якої включали довгий час полівку алтайську.
Переважна кількість знахідок пов'язана з лісовими районами, у тому числі з лісами гірського Криму, Північного Кавказу та байраками Степу. Вид не є лісовим, а тяжіє до узлісь, лісових галявин, рідколісся, а також штучних міжпольових та придорожніх лісосмуг та природних лісо-чагарникових смуг уздовж потоків.
Джерела
- Карта за: Загороднюк, 2007 [ 2007-04-22 у Wayback Machine.]
- Загороднюк И. В. Кариотипическая изменчивость 46-хромосомных форм полевок группы Microtus arvalis (Rodentia): таксономическая оценка // Вестник зоологии. — 1991. — Том 25, № 1. — С. 36-45. [3]
- Загороднюк І. Узгоджена генетична, біогеографічна та морфологічна диференціація у еволюційно молодих видів: аналіз групи Microtus «arvalis» (Mammalia) // Доповіді Національної академії наук України. — 2007. — № 3. — С. 175–181. [4]
- Загороднюк І. В. Нориці (Arvicolidae) в басейні Сіверського Дінця: криптичне різноманіття, біотопний розподіл та динаміка ареалів // Вісник Харківського національного університету. Серія «Біологія», 2008. — № 7 (814). — С. 74-93. [5]
- Малыгин В. М. Систематика обыкновенной полевки. — М.: Наука, 1983. — 206 с.
- Мейер М. Н., Голенищев Ф. Н., Раджабли С. И., Саблина О. Л. Серые полевки фауны России и сопредельных территорий. — СПб., 1996. — 320 с.
- TOUGARD Ch., MONTUIRE S., VOLOBOUEV V. et al. Exploring phylogeography and species limits in the Altai vole (Rodentia: Cricetidae)[недоступне посилання з липня 2019] // Biological Journal of the Linnean Society. — 2013. — Vol. 108. — P. 434–452.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polivka altajska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Rid Polivka Microtus Pidrid Microtus Vid Polivka altajska Binomialna nazva Microtus obscurus Eversmann 1840 Posilannya Vikishovishe Microtus obscurus ITIS 632885 NCBI 523745 Polivka altajska Microtus obscurus Eversmann 1840 grizun rodu polivok Microtus vid dvijnik zvichajnih polivok predstavnik nadvidu polivka zvichajna Microtus ex gr arvalis s lato TaksonomiyaVid polivki yevropejskoyi Microtus arvalis s str vidriznyayetsya morfologiyeyu hromosom na pidstavi chogo j buv obgruntovanij status okremogo vidu Na pochatku citogenetichnih revizij formu obscurus rozglyadali u skladi polivki zvichajnoyi yak grupu 46 hromosomnih ras z malim chislom hromosomnih plechej NF 70 74 Vidovij status obgruntovano na pidstavi citogenetichnih i biogeografichnih danih Polivka altajska do 1991 r yak Microtus arvalis forma obscurus vidriznyayetsya primitivnishim kariotipom z 10 11 parami dribnih akrocentrichnih hromosom poshirenoyu v bilshosti populyacij inversiyeyu u 5 j pari hromosom v normi subtelocentrichna invertovana akrocentrichna ta vidokremlenim arealom Zona kontaktu mizh Microtus arvalis ta Microtus obscurus rozglyadayetsya yak vtorinne yavishe yake sformuvalosya vnaslidok shodzhennya vidovih arealiv zavdyaki rozselennyu vidiv nazustrich odin odnomu merezheyu silskogospodarskih ugid ta inshih stvorenih lyudinoyu elementiv shtuchnoyi ekomerezhi pridorozhni smugi lisosmugi tosho V miscyah kontaktu viyavlyayut obmezhenu gibridizaciyu mizh cimi vidami sho pidtverdzheno danimi kariologichnogo analizu PoshirennyaKonturi arealiv alovidiv 46 hromosomnih Microtus arvalis livoruch ta M obscurus pravoruch Areal cogo vidu ne perekrivayetsya z arealom polivki zvichajnoyi prote na tereni postglyacialnoyi invaziyi centr shidnoyevropejskoyi rivnini ci dva vidi formuyut zonu kontaktu v yakij v kilkoh miscyah viyavleno gibridi mizh nimi Poshirennya altajskoyi polivki Microtus obscurus chervoni kvadrati ta dvoh sumizhnih vidiv zvichajnoyi polivki na terenah Shidnoyi Yevropi polivki yevropejskoyi Microtus arvalis s str ta polivki luchnoyi Microtus levis V Ukrayini vid poshirenij u dvoh izolovanih odin vid odnogo regionah u Krimu ta na Luganshini U fauni Krimu vin vidomij yak vidokremlenij vid inshih geografichno izolovanij pidvid Microtus obscurus iphigenia Heptner Cya forma poshirena perevazhno v Girskomu Krimu ta po dolinah richok sho stikayut z gir u napryamku Sivashiv Na shodi Ukrayini vid viyavlenij tilki u Strilcivskomu stepu prote ochevidno sho tut vin ye tipovim dlya fauni Pridinciv ya zagalom Pripuskayetsya sho vid narazi vidnovlyuye svij kolishnij pered tim fragmentovanij areal na zahodi i znahoditsya tut u procesi rozselennya Pro ce svidchit analiz danih pro jogo znahidki u chasi z kozhnim novim doslidzhennyam vidiv dvijnikiv grupi Microtus arvalis viyavlyayutsya vse zahidnishi miscya znahodzhennya polivki altajskoyi U pracyah 1970 1990 rr tut znahodili tilki polivku luchnu Gajchenko Maligin 1975 1 Zagorodnyuk Teslenko 1986 2 BiologiyaBiologiya cogo vidu dokladno ne doslidzhena a vsi davni opisi stosuyutsya polivok altajskoyi i luchnoyi razom U kozhnomu razi vsi biologichni i ekologichni osoblivosti cogo vidu ye duzhe podibnimi do opisanih dlya polivki zvichajnoyi u sklad yakoyi vklyuchali dovgij chas polivku altajsku Perevazhna kilkist znahidok pov yazana z lisovimi rajonami u tomu chisli z lisami girskogo Krimu Pivnichnogo Kavkazu ta bajrakami Stepu Vid ne ye lisovim a tyazhiye do uzlis lisovih galyavin ridkolissya a takozh shtuchnih mizhpolovih ta pridorozhnih lisosmug ta prirodnih liso chagarnikovih smug uzdovzh potokiv DzherelaKarta za Zagorodnyuk 2007 2007 04 22 u Wayback Machine Zagorodnyuk I V Kariotipicheskaya izmenchivost 46 hromosomnyh form polevok gruppy Microtus arvalis Rodentia taksonomicheskaya ocenka Vestnik zoologii 1991 Tom 25 1 S 36 45 3 Zagorodnyuk I Uzgodzhena genetichna biogeografichna ta morfologichna diferenciaciya u evolyucijno molodih vidiv analiz grupi Microtus arvalis Mammalia Dopovidi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2007 3 S 175 181 4 Zagorodnyuk I V Norici Arvicolidae v basejni Siverskogo Dincya kriptichne riznomanittya biotopnij rozpodil ta dinamika arealiv Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu Seriya Biologiya 2008 7 814 S 74 93 5 Malygin V M Sistematika obyknovennoj polevki M Nauka 1983 206 s Mejer M N Golenishev F N Radzhabli S I Sablina O L Serye polevki fauny Rossii i sopredelnyh territorij SPb 1996 320 s TOUGARD Ch MONTUIRE S VOLOBOUEV V et al Exploring phylogeography and species limits in the Altai vole Rodentia Cricetidae nedostupne posilannya z lipnya 2019 Biological Journal of the Linnean Society 2013 Vol 108 P 434 452