Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Щур водяний, або Нориця водяна, або водяна полівка (Arvicola amphibius, раніше застосовувалась назва Arvicola terrestris) — вид гризунів роду Щур (Arvicola) з родини хом'якові (Cricetidae).
| Щур водяний Період існування: плейстоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Щур (Arvicola) |
| Вид: | Щур водяний (A. amphibius) |
| Біноміальна назва | |
| Arvicola amphibius (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Синоніми | |
| Arvicola terrestris (Linnaeus 1758) | |
Таксономія
Щур водяний — типовий вид роду Arvicola, один з трьох сучасних (загалом разом з викопними близько 10) видів цього роду.
Середовище проживання
Мешкає в Євразійській Палеарктиці. Цей гризун адаптується і виживає в ряді місць проживання навколо річок, струмків і боліт в низинах і горах. Це сильний плавець і верхолаз. Надає перевагу районам із хорошим рослинним покривом. Тварини риють довгі нори, від 34 м в зимовий період до 74 м в літню пору. Ходи містять одне або два гнізда і взимку містять камери для зберігання харчів.
В Україні цей вид — один з двох наявних у фауні Східної Європи сучасних видів роду Arvicola (також є щур гірський — Arvicola scherman, поширений в Карпатах і Прикарпатті).
Морфологія
Один з найбільших за розмірами тіла вид підродини щурових (більше тільки ондатра):
- довжина тіла 160–220 мм,
- хвіст сягає 60–80% від довжини тіла,
- задня лапка 26–32 мм,
- вага 70–250 г.
Волосяний покрив густий, простягається від голови до кінця хвоста. Вуха малі закруглені. Хвіст короткий. Кігті добре розвинені. Забарвлення варіюється від світло до темно коричневого зверху (іноді чорного); від білого до шиферно-сірого знизу.
Спосіб життя
Хоча іноді водяні щури живуть у безпосередній близькості від великої кількості інших особин, як правило, вони живуть сім'ями. Зазвичай в цих сім'ях є доросле покоління і до двох поколінь молодих. Тварини в основному активні вдень або в сутінках. Крім того, вони схильні обмежувати ступінь своєї активності певним „домашнім діапазоном“. Території розмежовують запаховим маркування за допомогою бокових залоз — вони протирають ногами бокові залози, а потім приступають до утрамбування землі. Характерним є будівництво вбиралень для дефекації.
Раціон складається переважно з різних форм рослинності — трави, плоди, насіння, коріння, цибулини, бруньки. Іноді водяні щури доповнюють свій раціон водяними равликами, прісноводними мідіями та молюсками.
Вороги: лунь, норка європейська, візон річковий, видрові, канюк звичайний, чаплеві, щука.
Відтворення
Оселище самців частково збігається з оселищами кількох самиць і самці постійно конкурують за доступ до самиць. Тварини ведуть безладне статеве життя. Існує один період спаровування на рік, як правило, починаючи з ранньої весни (квітень / березень) до кінця літа / початку осені (серпень / жовтень). Протягом цього часу самиці можуть мати до чотирьох виводків у середньому від 4 до 6 щуренят кожен. Період вагітності короткий, 21 днів, і в післяпологовий період тічки та спаровування зазвичай відбувається незабаром після народження. Вага новонароджених, як правило, 5 грамів; очі дитинчат відкриваються у близько 5 днів, годування молоком припиняється у 14–21 днів після народження. Молодь народжуються безпорадною, але швидко розвивається і стає незалежною. Статева зрілість настає протягом першого літа, якщо вони народилися на початку сезону або в наступному сезоні розмноження.
Ці тварини недовговічні, ймовірно, мають найвищі показники смертності в перший рік життя. Вони можуть жити до 5 років в неволі, але середня тривалість життя становить менш ніж 1 рік у дикій природі.
Примітки
- . The IUCN Red List of Threatened Species. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- Arvicola terrestris (Linnaeus 1758). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 2 липня 2015.
- Arvicola terrestris amphibius (Linnaeus 1758). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 2 липня 2015.
Джерела
- . PESI portal. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- Загороднюк И. В. Номенклатура и система рода Arvicola // Водяная полевка. Образ вида / Под ред. П. А. Пантелеева. — Москва: Наука, 2001. — С. 174–192. [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- рід Arvicola // Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed), Johns Hopkins University Press, 2,142 pp. [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Oliphant, M. "Arvicola amphibius" // Animal Diversity Web. — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shur vodyanij abo Noricya vodyana abo vodyana polivka Arvicola amphibius ranishe zastosovuvalas nazva Arvicola terrestris vid grizuniv rodu Shur Arvicola z rodini hom yakovi Cricetidae Shur vodyanij Period isnuvannya plejstocen suchasnist Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Shurovi Arvicolinae Rid Shur Arvicola Vid Shur vodyanij A amphibius Binomialna nazva Arvicola amphibius Linnaeus 1758 Sinonimi Arvicola terrestris Linnaeus 1758 Mus terrestris Linnaeus 1758 Mus amphibius Linnaeus 1758TaksonomiyaShur vodyanij tipovij vid rodu Arvicola odin z troh suchasnih zagalom razom z vikopnimi blizko 10 vidiv cogo rodu Seredovishe prozhivannyaMeshkaye v Yevrazijskij Palearktici Cej grizun adaptuyetsya i vizhivaye v ryadi misc prozhivannya navkolo richok strumkiv i bolit v nizinah i gorah Ce silnij plavec i verholaz Nadaye perevagu rajonam iz horoshim roslinnim pokrivom Tvarini riyut dovgi nori vid 34 m v zimovij period do 74 m v litnyu poru Hodi mistyat odne abo dva gnizda i vzimku mistyat kameri dlya zberigannya harchiv V Ukrayini cej vid odin z dvoh nayavnih u fauni Shidnoyi Yevropi suchasnih vidiv rodu Arvicola takozh ye shur girskij Arvicola scherman poshirenij v Karpatah i Prikarpatti MorfologiyaOdin z najbilshih za rozmirami tila vid pidrodini shurovih bilshe tilki ondatra dovzhina tila 160 220 mm hvist syagaye 60 80 vid dovzhini tila zadnya lapka 26 32 mm vaga 70 250 g Volosyanij pokriv gustij prostyagayetsya vid golovi do kincya hvosta Vuha mali zakrugleni Hvist korotkij Kigti dobre rozvineni Zabarvlennya variyuyetsya vid svitlo do temno korichnevogo zverhu inodi chornogo vid bilogo do shiferno sirogo znizu Sposib zhittyaHocha inodi vodyani shuri zhivut u bezposerednij blizkosti vid velikoyi kilkosti inshih osobin yak pravilo voni zhivut sim yami Zazvichaj v cih sim yah ye dorosle pokolinnya i do dvoh pokolin molodih Tvarini v osnovnomu aktivni vden abo v sutinkah Krim togo voni shilni obmezhuvati stupin svoyeyi aktivnosti pevnim domashnim diapazonom Teritoriyi rozmezhovuyut zapahovim markuvannya za dopomogoyu bokovih zaloz voni protirayut nogami bokovi zalozi a potim pristupayut do utrambuvannya zemli Harakternim ye budivnictvo vbiralen dlya defekaciyi Racion skladayetsya perevazhno z riznih form roslinnosti travi plodi nasinnya korinnya cibulini brunki Inodi vodyani shuri dopovnyuyut svij racion vodyanimi ravlikami prisnovodnimi midiyami ta molyuskami Vorogi lun norka yevropejska vizon richkovij vidrovi kanyuk zvichajnij chaplevi shuka VidtvorennyaOselishe samciv chastkovo zbigayetsya z oselishami kilkoh samic i samci postijno konkuruyut za dostup do samic Tvarini vedut bezladne stateve zhittya Isnuye odin period sparovuvannya na rik yak pravilo pochinayuchi z rannoyi vesni kviten berezen do kincya lita pochatku oseni serpen zhovten Protyagom cogo chasu samici mozhut mati do chotiroh vivodkiv u serednomu vid 4 do 6 shurenyat kozhen Period vagitnosti korotkij 21 dniv i v pislyapologovij period tichki ta sparovuvannya zazvichaj vidbuvayetsya nezabarom pislya narodzhennya Vaga novonarodzhenih yak pravilo 5 gramiv ochi ditinchat vidkrivayutsya u blizko 5 dniv goduvannya molokom pripinyayetsya u 14 21 dniv pislya narodzhennya Molod narodzhuyutsya bezporadnoyu ale shvidko rozvivayetsya i staye nezalezhnoyu Stateva zrilist nastaye protyagom pershogo lita yaksho voni narodilisya na pochatku sezonu abo v nastupnomu sezoni rozmnozhennya Ci tvarini nedovgovichni jmovirno mayut najvishi pokazniki smertnosti v pershij rik zhittya Voni mozhut zhiti do 5 rokiv v nevoli ale serednya trivalist zhittya stanovit mensh nizh 1 rik u dikij prirodi Primitki The IUCN Red List of Threatened Species Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 Arvicola terrestris Linnaeus 1758 Fauna Europaea http www faunaeur org Procitovano 2 lipnya 2015 Arvicola terrestris amphibius Linnaeus 1758 Fauna Europaea http www faunaeur org Procitovano 2 lipnya 2015 Dzherela PESI portal Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 Zagorodnyuk I V Nomenklatura i sistema roda Arvicola Vodyanaya polevka Obraz vida Pod red P A Panteleeva Moskva Nauka 2001 S 174 192 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine rid Arvicola Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Johns Hopkins University Press 2 142 pp 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Oliphant M Arvicola amphibius Animal Diversity Web 2003