Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Пацюками гризунами роду Rattus У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Щур значення Щур Час іс

Щур

Щур
Не плутати з Пацюками — гризунами роду Rattus.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щур (значення).
Щур
Час існування: ранній плейстоцен — сучасність
image
Щур водяний Arvicola amphibius
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Надродина: Мишовиді (Myomorpha)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Підродина: Щурові (Arvicolinae)
Триба: Arvicolini
Рід: Щур (Arvicola)
Lacépède, 1799
види

див. текст

Посилання
image Вікісховище: Arvicola
image Віківиди: Arvicola
image EOL: 111244
image ITIS: 203509
image NCBI: 10049
Fossilworks: 41738

Щур (Arvicola) — рід гризунів з родини Cricetidae (у вужчому розумінні — родини Arvicolidae), надродини Muroidea, типовий рід триби Arvicolini.

Про назву

Номен «щур» здавна й широко застосовують для позначення будь-яких норових тварин, і окрім «щур» у розумінні роду Arvicola назву застосовують і до берегових ластівок (щурики), і для бджолоїдок (щурки), які риють нори і влаштовують в тих норах свої гнізда. Зі значенням «в землі» пов'язано і формування номену «пращур».

Щурами часто називають дуже різні групи гризунів — зазвичай тих, які помітно більші за мишей, але мають «мишоподібний» вигляд, тобто фактично у значенні «великі миші» (така традиція особливо виразна в британській зооніміці).

В обсязі фауни України «щурами», окрім щурів водяних (Arvicola) і птахів, інколи називають також і пацюків, подібних за розмірами гризунів з родини Muridae, особливо в медичній літературі, проте у стосунку до роду Arvicola знаходимо застосування у зведеннях В. Храневича, О. Мигуліна, К. Татаринова, І. Сокура, А. Волоха, І. Загороднюка, А. Булахова та ін. Номен «щур» є дуже давнім і сформувався в українців задовго (фактично за тисячі років)[] до появи пацюків на теренах України: назва «щур» відома з найдавніших джерел[], а перші пацюки Rattus norvegicus вселилися в Україну, зокрема в Криму, Буковині, Галичині, в середині XIX ст., а в Києві — в 1849 році. Нині рідкісний чорний пацюк (Rattus rattus), якого витіснив пацюк сірий, також потрапив торговельними шляхами та був звичайним видом за часів середньовіччя.

Використання назви «водяний пацюк» або «водяна криса», які поширені в окремих джерелах, не є доцільним, оскільки назви «пацюк» і «криса» (напр.) стосуються іншого роду гризунів — роду Rattus з родини мишевих (Muridae). Так само недоцільно заміщати назву «щур» значно більш новими назвами, які сформовані для позначення інших родів родини Arvicolidae — полівка (рід Microtus) та нориця (рід Myodes).

Систематичне положення

Нерідко рід Arvicola (і всю трибу Arvicolini) розглядають у складі родини хом'якових (Cricetidae). У класифікаціях ссавців світу ранг групи, що включає щурів, знижують до підродини або триби у складі родини мишеві (Muridae). У класифікаціях радянської доби і пострадянського простору (відповідно до оглядів І. Громова як провідного фахівця у систематиці цієї групи) — навпаки піднімають до самостійної від хом'яків і мишей родини Arvicolidae.

Видовий склад

Традиційно у фауні світу рід представлений трьома близькими видами:

За новими даними рід містить 4 види:

  • Arvicola amphibius (у т. ч. A. scherman) — Євразія від Великої Британії до східного Сибіру
  • Arvicola italicus — Італія, Швейцарія
  • — Іран
  • Arvicola sapidus — Португалія, Іспанія, Франція

Описано приблизно 10 викопних форм, які жили упродовж пліоцену та плейстоцену, у тому числі:

  • ,
  • ,
  • та ін.

Найвідомішим видом цього роду є щур водяний [1] — вид з найширшим серед родини ареалом, величезним епідеміологічним значенням, складною і детально описаною історією еволюції, надзвичайною широкою екоморфологічною і географічною мінливістю (проявляється в розмірах, забарвленні, рівні гідробіонтності тощо).

Щура гірського, відомого також в Карпатах під місцевою назвою «повх», а в літературі як «нориця земляна» або «щур водяний малий», довгий час розглядали у числі рідкісних і зникаючих видів (Червона книга України 1994 року). Тепер цей вид відносять до видів-шкідників на сільськогосподарських угіддях гірських районів Карпат.

Використання назви для інших груп

Інколи «щурами» називають пацюків (рід Rattus) та багатьох інших середньорозмірних гризунів найрізніших родин майже всіх підрядів.

В українській теріологічній літературі назва «щур» давно і однозначно закріпилася за родом Arvicola. Поширення назви на інші групи пов'язано з формуванням асоціативних назв для маловідомих в Україні тварин, які не мають в українській мові власних родових назв (наприклад, Африканський скельний щур, Деревний шиншиловий щур Ашанінки тощо).

Наукову назву роду — Arvicola — довгий час використовували для позначення багатьох видів нориць, полівок, щурів тощо (родина Arvicolidae = Microtidae). Особливо тривалий час назву Arvicola використовували для групи «сірих нориць» (Microtus s. lato), тобто триби Arvicolini.

Див. також

Примітки

  1. Загороднюк І. В. & Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30.
  2. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  3. Приклади вживання назви «щур» в медичній літературі — за гугл-академією.
  4. Загороднюк І. Адвентивна теріофауна України і значення інвазій в історичних змінах фауни та угруповань [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Фауна в антропогенному середовищі. — Луганськ, 2006. — С. 18–47. — (Праці Теріологічної школи, випуск 8).
  5. Володимирович З. І. Номен «щур» як українська назва ссавців роду Arvicola : історичні й етимологічні дослідження // Вісник Львівського університету. Серія біологічна — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. — вип. 84. — С. 21. — ISSN 0206-5657; 2075-5236 — doi:10.30970/VLUBS.2021.84.02
    d:Track:Q12105245d:Track:Q116830535d:Track:Q12167054d:Track:Q12093477d:Track:Q36036
  6. Загороднюк, І. Природна історія пацюка чорного (Rattus rattus) в Україні : [ 22 квітня 2022] / За ред. В. Костюшина // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини. — Київ, 1996. — С. 228.
  7. Зубаровський М. Водяна криса і промисел її в УСРР. Збірник праць зоологічного музею. 1935. № 14. С. 91–119.
  8. Ставлення тубільців до цього виду завжди було негативним, особливо у зв'язку з культивуванням на присадибних ділянках різноманітних коренеплодів.

Посилання

  • Загороднюк И. В. Номенклатура и система рода Arvicola // Водяная полевка. Образ вида / Под ред. П. А. Пантелеева. — Москва: Наука, 2001. — С. 174—192. [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • рід Arvicola // Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed), Johns Hopkins University Press, 2,142 pp. [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1997. — 60 c. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. — 426 с.
  • Полушина Н. А., Кушнірук В. А. До систематичного положення і екології малого водяного щура Arvicola terrestris scherman // Вісник Львів. держ. ун-ту. Сер. біол. — 1962. — вип. 1. — с. 83-91.
  • Хоєцький П. Б. До аналізу списку мисливських звірів України // Науковий вісник НЛТУ України / Національний лісотехнічний університет України. — 2010. ? Вип. 20.9. — С. 30-39.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Pacyukami grizunami rodu Rattus U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shur znachennya Shur Chas isnuvannya rannij plejstocen suchasnist Shur vodyanij Arvicola amphibius Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Nadrodina Mishovidi Myomorpha Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Shurovi Arvicolinae Triba Arvicolini Rid Shur Arvicola Lacepede 1799 vidi div tekst Posilannya Vikishovishe Arvicola Vikividi Arvicola EOL 111244 ITIS 203509 NCBI 10049 Fossilworks 41738 Shur Arvicola rid grizuniv z rodini Cricetidae u vuzhchomu rozuminni rodini Arvicolidae nadrodini Muroidea tipovij rid tribi Arvicolini Pro nazvuNomen shur zdavna j shiroko zastosovuyut dlya poznachennya bud yakih norovih tvarin i okrim shur u rozuminni rodu Arvicola nazvu zastosovuyut i do beregovih lastivok shuriki i dlya bdzholoyidok shurki yaki riyut nori i vlashtovuyut v tih norah svoyi gnizda Zi znachennyam v zemli pov yazano i formuvannya nomenu prashur Shurami chasto nazivayut duzhe rizni grupi grizuniv zazvichaj tih yaki pomitno bilshi za mishej ale mayut mishopodibnij viglyad tobto faktichno u znachenni veliki mishi taka tradiciya osoblivo virazna v britanskij zoonimici V obsyazi fauni Ukrayini shurami okrim shuriv vodyanih Arvicola i ptahiv inkoli nazivayut takozh i pacyukiv podibnih za rozmirami grizuniv z rodini Muridae osoblivo v medichnij literaturi prote u stosunku do rodu Arvicola znahodimo zastosuvannya u zvedennyah V Hranevicha O Migulina K Tatarinova I Sokura A Voloha I Zagorodnyuka A Bulahova ta in Nomen shur ye duzhe davnim i sformuvavsya v ukrayinciv zadovgo faktichno za tisyachi rokiv koli do poyavi pacyukiv na terenah Ukrayini nazva shur vidoma z najdavnishih dzherel yakih a pershi pacyuki Rattus norvegicus vselilisya v Ukrayinu zokrema v Krimu Bukovini Galichini v seredini XIX st a v Kiyevi v 1849 roci Nini ridkisnij chornij pacyuk Rattus rattus yakogo vitisniv pacyuk sirij takozh potrapiv torgovelnimi shlyahami ta buv zvichajnim vidom za chasiv serednovichchya Vikoristannya nazvi vodyanij pacyuk abo vodyana krisa yaki poshireni v okremih dzherelah ne ye docilnim oskilki nazvi pacyuk i krisa napr stosuyutsya inshogo rodu grizuniv rodu Rattus z rodini mishevih Muridae Tak samo nedocilno zamishati nazvu shur znachno bilsh novimi nazvami yaki sformovani dlya poznachennya inshih rodiv rodini Arvicolidae polivka rid Microtus ta noricya rid Myodes Sistematichne polozhennyaNeridko rid Arvicola i vsyu tribu Arvicolini rozglyadayut u skladi rodini hom yakovih Cricetidae U klasifikaciyah ssavciv svitu rang grupi sho vklyuchaye shuriv znizhuyut do pidrodini abo tribi u skladi rodini mishevi Muridae U klasifikaciyah radyanskoyi dobi i postradyanskogo prostoru vidpovidno do oglyadiv I Gromova yak providnogo fahivcya u sistematici ciyeyi grupi navpaki pidnimayut do samostijnoyi vid hom yakiv i mishej rodini Arvicolidae Vidovij skladTradicijno u fauni svitu rid predstavlenij troma blizkimi vidami Shur pirenejskij Arvicola sapidus Shur vodyanij abo noricya vodyana Arvicola amphibius Shur girskij abo noricya girska abo povh Arvicola scherman Za novimi danimi rid mistit 4 vidi Arvicola amphibius u t ch A scherman Yevraziya vid Velikoyi Britaniyi do shidnogo Sibiru Arvicola italicus Italiya Shvejcariya Iran Arvicola sapidus Portugaliya Ispaniya Franciya Opisano priblizno 10 vikopnih form yaki zhili uprodovzh pliocenu ta plejstocenu u tomu chisli ta in Najvidomishim vidom cogo rodu ye shur vodyanij 1 vid z najshirshim sered rodini arealom velicheznim epidemiologichnim znachennyam skladnoyu i detalno opisanoyu istoriyeyu evolyuciyi nadzvichajnoyu shirokoyu ekomorfologichnoyu i geografichnoyu minlivistyu proyavlyayetsya v rozmirah zabarvlenni rivni gidrobiontnosti tosho Shura girskogo vidomogo takozh v Karpatah pid miscevoyu nazvoyu povh a v literaturi yak noricya zemlyana abo shur vodyanij malij dovgij chas rozglyadali u chisli ridkisnih i znikayuchih vidiv Chervona kniga Ukrayini 1994 roku Teper cej vid vidnosyat do vidiv shkidnikiv na silskogospodarskih ugiddyah girskih rajoniv Karpat Vikoristannya nazvi dlya inshih grupInkoli shurami nazivayut pacyukiv rid Rattus ta bagatoh inshih serednorozmirnih grizuniv najriznishih rodin majzhe vsih pidryadiv V ukrayinskij teriologichnij literaturi nazva shur davno i odnoznachno zakripilasya za rodom Arvicola Poshirennya nazvi na inshi grupi pov yazano z formuvannyam asociativnih nazv dlya malovidomih v Ukrayini tvarin yaki ne mayut v ukrayinskij movi vlasnih rodovih nazv napriklad Afrikanskij skelnij shur Derevnij shinshilovij shur Ashaninki tosho Naukovu nazvu rodu Arvicola dovgij chas vikoristovuvali dlya poznachennya bagatoh vidiv noric polivok shuriv tosho rodina Arvicolidae Microtidae Osoblivo trivalij chas nazvu Arvicola vikoristovuvali dlya grupi sirih noric Microtus s lato tobto tribi Arvicolini Div takozhGrizuni zemleriyi Kerovanij shurPrimitkiZagorodnyuk I V amp Yemelyanov I G Taksonomiya i nomenklatura ssavciv Ukrayini Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2012 Vip 10 S 5 30 Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Prikladi vzhivannya nazvi shur v medichnij literaturi za gugl akademiyeyu Zagorodnyuk I Adventivna teriofauna Ukrayini i znachennya invazij v istorichnih zminah fauni ta ugrupovan 12 listopada 2020 u Wayback Machine Fauna v antropogennomu seredovishi Lugansk 2006 S 18 47 Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 8 Volodimirovich Z I Nomen shur yak ukrayinska nazva ssavciv rodu Arvicola istorichni j etimologichni doslidzhennya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya biologichna Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2021 vip 84 S 21 ISSN 0206 5657 2075 5236 doi 10 30970 VLUBS 2021 84 02 d Track Q12105245d Track Q116830535d Track Q12167054d Track Q12093477d Track Q36036 Zagorodnyuk I Prirodna istoriya pacyuka chornogo Rattus rattus v Ukrayini 22 kvitnya 2022 Za red V Kostyushina Urbanizovane navkolishnye seredovishe ohorona prirodi ta zdorov ya lyudini Kiyiv 1996 S 228 Zubarovskij M Vodyana krisa i promisel yiyi v USRR Zbirnik prac zoologichnogo muzeyu 1935 14 S 91 119 Stavlennya tubilciv do cogo vidu zavzhdi bulo negativnim osoblivo u zv yazku z kultivuvannyam na prisadibnih dilyankah riznomanitnih koreneplodiv PosilannyaZagorodnyuk I V Nomenklatura i sistema roda Arvicola Vodyanaya polevka Obraz vida Pod red P A Panteleeva Moskva Nauka 2001 S 174 192 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine rid Arvicola Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Johns Hopkins University Press 2 142 pp 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Zagorodnyuk I Pokinchereda V Kiselyuk O Dovganich Ya Teriofauna Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Kiyiv Institut zoologiyi NAN Ukrayini 1997 60 c 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Migulin O O Zviri URSR materiali do fauni Kiyiv Vid vo AN URSR 1938 426 s Polushina N A Kushniruk V A Do sistematichnogo polozhennya i ekologiyi malogo vodyanogo shura Arvicola terrestris scherman Visnik Lviv derzh un tu Ser biol 1962 vip 1 s 83 91 Hoyeckij P B Do analizu spisku mislivskih zviriv Ukrayini Naukovij visnik NLTU Ukrayini Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini 2010 Vip 20 9 S 30 39

Дата публікації:
Топ