Щур гірський | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Arvicola scherman (Shaw, 1801) | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Щур гірський, або земляний, або малий, або повх (Arvicola scherman) — вид гризунів роду Щур (Arvicola) з родини щурові (Arvicolidae).
Поширення
Країни поширення: Андорра, Австрія, Хорватія, Чехія, Франція, Угорщина, Німеччина, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна. В основному обмежується височинами, де будує великі підземні нори на луках (зокрема пасовища) або, рідше, в лісах, від рівня моря до альпійських луків 2400 метрів.
Морфологія
Статевий диморфізм відсутній. Хвіст короткий. Колір шерсті відрізняється навіть у межах популяції, починаючи від темно-коричневого або жовтувато-коричневого до сірого зверху, боки коричневі або коричнево-жовті, черево світло-сіре; хвіст, як правило, двоколірний.
Поведінка
Переважно травоїдний, живиться рослинами в літній час і коріннями, цибулинами й бульбами в зимовий час. Мешкає в складних норах, які зазвичай не глибше 1 м. Найчастіше стає здобиччю Asio otus і Tyto alba. Тісно пов'язані з водою.
Загрози та охорона
Гірського щура довгий час розглядали у числі рідкісних і зникаючих видів, вид був включений до Червоної книги України 1994 року. До останнього видання ЧКУ (2009) щура водяного не включено. Тепер цей вид відносять до видів-шкідників на сільськогосподарських угіддях гірських районів Карпат.
Примітки
- Загороднюк, І. В.; Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
Джерела
- Amori, G., Hutterer, R., Kryštufek, B., Yigit, N., Mitsain, G. & Muñoz, L.J.P 2008. Arvicola scherman [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Загороднюк І., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / За ред. І. Ємельянова. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1997. — 60 с. — (Вестник зоологии. Додаток 5).
- Киселюк О. І. Еколого-морфологічні особливості видів нориць роду Arvicola (Rodentia, Arvicolidae) фауни Східних Карпат // Вестник зоологии. — Том 31, № 5-6. — С. 86-89.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shur girskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Evkarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Nadrodina Mishovidi Myomorpha Rodina Shurovi Arvicolidae Rid Shur Arvicola Vid Shur girskij A scherman Binomialna nazva Arvicola scherman Shaw 1801 Posilannya Vikishovishe Arvicola scherman EOL 4463759 ITIS 970589 MSOP 136766 NCBI 1276134 Shur girskij abo zemlyanij abo malij abo povh Arvicola scherman vid grizuniv rodu Shur Arvicola z rodini shurovi Arvicolidae PoshirennyaKrayini poshirennya Andorra Avstriya Horvatiya Chehiya Franciya Ugorshina Nimechchina Italiya Polsha Portugaliya Rumuniya Slovachchina Sloveniya Ispaniya Shvejcariya Ukrayina V osnovnomu obmezhuyetsya visochinami de buduye veliki pidzemni nori na lukah zokrema pasovisha abo ridshe v lisah vid rivnya morya do alpijskih lukiv 2400 metriv MorfologiyaStatevij dimorfizm vidsutnij Hvist korotkij Kolir shersti vidriznyayetsya navit u mezhah populyaciyi pochinayuchi vid temno korichnevogo abo zhovtuvato korichnevogo do sirogo zverhu boki korichnevi abo korichnevo zhovti cherevo svitlo sire hvist yak pravilo dvokolirnij PovedinkaPerevazhno travoyidnij zhivitsya roslinami v litnij chas i korinnyami cibulinami j bulbami v zimovij chas Meshkaye v skladnih norah yaki zazvichaj ne glibshe 1 m Najchastishe staye zdobichchyu Asio otus i Tyto alba Tisno pov yazani z vodoyu Zagrozi ta ohoronaGirskogo shura dovgij chas rozglyadali u chisli ridkisnih i znikayuchih vidiv vid buv vklyuchenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 roku Do ostannogo vidannya ChKU 2009 shura vodyanogo ne vklyucheno Teper cej vid vidnosyat do vidiv shkidnikiv na silskogospodarskih ugiddyah girskih rajoniv Karpat PrimitkiZagorodnyuk I V Yemelyanov I G Taksonomiya i nomenklatura ssavciv Ukrayini Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2012 10 S 5 30 DzherelaAmori G Hutterer R Krystufek B Yigit N Mitsain G amp Munoz L J P 2008 Arvicola scherman 14 listopada 2012 u Wayback Machine Zagorodnyuk I Pokinchereda V Kiselyuk O Dovganich Ya Teriofauna Karpatskogo biosfernogo zapovidnika 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Za red I Yemelyanova Kiyiv Institut zoologiyi NAN Ukrayini 1997 60 s Vestnik zoologii Dodatok 5 Kiselyuk O I Ekologo morfologichni osoblivosti vidiv noric rodu Arvicola Rodentia Arvicolidae fauni Shidnih Karpat Vestnik zoologii Tom 31 5 6 S 86 89