Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сова вухата | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Asio otus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Ареал вухатої сови Гніздування Осіле проживання Зимування Сезонність невизначена | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Asio wilsonianus | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Сова вухата (Asio otus) — вид птахів роду вухата сова (Asio) родини совові (Strigidae) ряду совоподібні (Strigiformes).
Зовнішній вигляд
Це сова середнього розміру (менша за ворону сіру). Забарвлення досить строкате з домінуванням рудих тонів. Спина сірувато-бура з рудим відтінком, груди і черевце руді або жовтуваті з довгастими чорними смугами, які перекреслені плоскими поперечними штрихами. Низ черевця і підхвістя білі. Хвіст знизу жовтуватий з рівномірною темною смугастістю. Очі жовто-помаранчеві. Дзьоб темно-сірий або чорнуватий. Лицевий диск рудо-сіруватий, обрамлений білою і чорною смугами. Довкола очей чорні півмісяці зі сторони дзьоба. Під дзьобом чорне пір'я. Між очима білі валики у вигляді півмісяців. Пір'яні «вушка» довгі. Коли птаха сидить, вона добре відрізняється від інших своєю манерою сидіння — стовпчиком з піднятими вертикально пір'яними вушками.
Самки більші від самців, але забарвлені так само.
Маса самців сови вухатої — 0,16-0,33 кг, самок — 0,18-0,43 кг, довжина 35-37 см, крило самців — 27,6-31,0 см, самок — 28,2-32,2 см, розмах — 84-95 см.
Пташенята в першому пуховому вбранні білі, мають білий дзьоб з легким сірим нальотом, який з віком темніє, в другому пуховому вбранні — світло-сірі з рудим відтінком і деякою рябизною, великими чорними полями довкола очей, що з'єднуються під дзьобом, білим пір'ям між очима над наддзьобком, сірим дзьобом і добре вираженими пуховими «вушками».
Крила доволі довгі (довші, ніж у сичів), знизу світлі, але не білі, як у сови болотяної (Asio flammeus), з рудим відтінком, чорними плямами на згинах. Знизу на хвості 7 темних смуг і ще 2-3 приховані (у сови болотяної 3 смуги і 1-2 приховані).
Шлюбний сигнал самця — монотонне низьке «укання». Під час токування в проміжках між звуками часто літає і б'є крилами. Самка видає плакучий звук «няяя», часто в дуеті з самцем. Крик хвилювання — різке «квяк», «квяк-квяк». Пташенята тонко свистять, при чому інтонація свисту залежить від віку.
Поширення
Поширені вухаті сови в Європі та Північній Азії, на північ від межі високостовбурового лісу до Охотського узбережжя, Примор'я та Японії (Хоккайдо), на південь до Іраку, Середньої Азії, Гімалаїв, Китаю. Мешкає також в Північній Африці на Канарських островах, у Північній Америці.
Спосіб життя
Сова вухата — типовий лісовий вид. Однак для полювання вухатій сові потрібні відкриті простори, а тому, суцільних лісів вона уникає. Максимальної чисельності досягає, як правило, в заплавних лісах, особливо в степовій і тайговій зоні. Більшість птахів гніздиться в заплавних або водороздільних лісосмугах площею від 0,01 до 100 га або шириною близько 10-100 м, рідше на галявинах великих лісових масивів, в групах з 2-5 дерев і, дуже рідко, на поодиноких деревах. У останні десятиріччя почала оселятися у парках населених пунктів.
Гнізда влаштовує в основному в спорудах ворон сірих (Corvus cornix) і сорок (Pica pica), рідше граків (Corvus frugilegus). Дуже рідко займає гнізда інших птахів. Займаючи гнізда сорок, сова зазвичай злегка розбирає їхній дах. У кладці від 3 до 9, частіше 4-6 яєць білого забарвлення. Під час висиджування деякі яйця забруднюються і стають брудно-білі. Відстань між гніздами різних пар у щільних гніздових угрупуваннях коливається від 100 до 800 м, у менш насичених — від 0,8 до 3 км.
Характерною рисою сов вухатих є збирання у групи на денний відпочинок. Найчастіше групи сов, що відпочиваю, можна зустріти у осінньо-зимовий період. Інколи в них нараховується до 100 і більше особин.
Вухаті сови полюють літаючи низько і досить повільно, часто лише ≈ 150 см над землею. Вважається, що вухаті сови частіше знаходять свою здобич на слух, ніж візуально. У деяких американських експериментах вухаті сови навіть перевершували в цьому плані сипух, які мають гострий слух. Як тільки здобич помічається, політ вухатої сови раптово зупиняється, потім вони швидко падають з розчепіреними кігтями, щоб накинутися на здобич, особливо, яка виходить на відкрите місце. Середовище існування може бути навіть більш ключовим, ніж кількість здобичі, для вибору мисливських угідь. Часто, коли чисельність здобичі більша в лісистих місцях ближче до сідалищ або багатих болотистих місцевостях поблизу, вухаті сови все одно часто прилітають до бідних здобиччю місць, таких як старі поля, щоб вони могли виявити здобич на відкритому ґрунті. Загалом було знайдено 478 видів здобичі, з яких 180 були видами ссавців, 191 видом птахів, 83 були різними видами безхребетних, 15 були рептиліями, 7 були земноводними і, як повідомляється, лише кілька видів риб. Однак при найближчому розгляді вухата сова переважно, часто майже повністю, живиться дрібними ссавцями, напр. гризунами, майже в кожній частині свого ареалу. Зазвичай складається загальна картина, що від 80 до 99% раціону складають ссавці за однією оцінкою для всієї Європи. Однак у більш теплих, острівних або більш урбанізованих середовищах більший відсоток або, рідко, навіть більша частина раціону може бути місцевою здобиччю, не ссавцями. Середні розміри здобичі були ретельно вивчені й майже завжди перебувають у дуже вузькому діапазоні. У Європі середній оціночний розмір жертви становив 32,2 г. у Північній Америці середні розміри здобичі варіюються між 30,7 і 37 г за двома оцінками. Загалом, у всьому ареалі середній розмір здобичі становить від 20 до 50 г
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Voous, K.H. (1988). Owls of the Northern Hemisphere. The MIT Press, .
- König, Claus; Weick, Friedhelm (2008). Owls of the World (вид. 2nd). London: Christopher Helm. ISBN .
- Hume, R. (1991). Owls of the world. Running Press, Philadelphia.
- Marti, C. D. (1974). Feeding ecology of four sympatric owls. The Condor, 76(1), 45–61.
- Dice, L. R. (1945). Minimum intensities of illumination under which owls can find dead prey by sight. The American Naturalist, 79(784), 385–416.
- Aschwanden, J., Birrer, S., & Jenni, L. (2005). Are ecological compensation areas attractive hunting sites for common kestrels (Falco tinnunculus) and long-eared owls (Asio otus)? Journal of Ornithology, 146(3), 279–286.
- Getz, L. L. (1961) Hunting areas of the long-eared owl. The Wilson Bulletin, 79–82.
- Birrer, S. (2009). Synthesis of 312 studies on the diet of the Long-eared Owl Asio otus. Ardea, 97(4), 615–625.
- Marti, C. D. (1976). A review of prey selection by the Long-eared Owl. The Condor, 78(3), 331–336.
- Cramp, S.; Simmons, K.E.L. (1980). Birds of the Western Palearctic. Т. 2. Oxford: Oxford University Press.
Посилання
- Сова вухата
- Зимовки ушастых сов в Украине
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sova vuhata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Vuhata sova Asio Vid Sova vuhata Binomialna nazva Asio otus Linnaeus 1758 Areal vuhatoyi sovi Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Sezonnist neviznachena Sinonimi Asio wilsonianus Posilannya Vikishovishe Category Asio otus Vikividi Asio otus MSOP 22689507 Fossilworks 369163 Sova vuhata Asio otus vid ptahiv rodu vuhata sova Asio rodini sovovi Strigidae ryadu sovopodibni Strigiformes Zovnishnij viglyadCe sova serednogo rozmiru mensha za voronu siru Zabarvlennya dosit strokate z dominuvannyam rudih toniv Spina siruvato bura z rudim vidtinkom grudi i cherevce rudi abo zhovtuvati z dovgastimi chornimi smugami yaki perekresleni ploskimi poperechnimi shtrihami Niz cherevcya i pidhvistya bili Hvist znizu zhovtuvatij z rivnomirnoyu temnoyu smugastistyu Ochi zhovto pomaranchevi Dzob temno sirij abo chornuvatij Licevij disk rudo siruvatij obramlenij biloyu i chornoyu smugami Dovkola ochej chorni pivmisyaci zi storoni dzoba Pid dzobom chorne pir ya Mizh ochima bili valiki u viglyadi pivmisyaciv Pir yani vushka dovgi Koli ptaha sidit vona dobre vidriznyayetsya vid inshih svoyeyu maneroyu sidinnya stovpchikom z pidnyatimi vertikalno pir yanimi vushkami Samki bilshi vid samciv ale zabarvleni tak samo Masa samciv sovi vuhatoyi 0 16 0 33 kg samok 0 18 0 43 kg dovzhina 35 37 sm krilo samciv 27 6 31 0 sm samok 28 2 32 2 sm rozmah 84 95 sm Ptashenyata v pershomu puhovomu vbranni bili mayut bilij dzob z legkim sirim nalotom yakij z vikom temniye v drugomu puhovomu vbranni svitlo siri z rudim vidtinkom i deyakoyu ryabiznoyu velikimi chornimi polyami dovkola ochej sho z yednuyutsya pid dzobom bilim pir yam mizh ochima nad naddzobkom sirim dzobom i dobre virazhenimi puhovimi vushkami Krila dovoli dovgi dovshi nizh u sichiv znizu svitli ale ne bili yak u sovi bolotyanoyi Asio flammeus z rudim vidtinkom chornimi plyamami na zginah Znizu na hvosti 7 temnih smug i she 2 3 prihovani u sovi bolotyanoyi 3 smugi i 1 2 prihovani Shlyubnij signal samcya monotonne nizke ukannya Pid chas tokuvannya v promizhkah mizh zvukami chasto litaye i b ye krilami Samka vidaye plakuchij zvuk nyayaya chasto v dueti z samcem Krik hvilyuvannya rizke kvyak kvyak kvyak Ptashenyata tonko svistyat pri chomu intonaciya svistu zalezhit vid viku PoshirennyaPoshireni vuhati sovi v Yevropi ta Pivnichnij Aziyi na pivnich vid mezhi visokostovburovogo lisu do Ohotskogo uzberezhzhya Primor ya ta Yaponiyi Hokkajdo na pivden do Iraku Serednoyi Aziyi Gimalayiv Kitayu Meshkaye takozh v Pivnichnij Africi na Kanarskih ostrovah u Pivnichnij Americi Sposib zhittyaYajcya sovi vuhatoyi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Sova vuhata tipovij lisovij vid Odnak dlya polyuvannya vuhatij sovi potribni vidkriti prostori a tomu sucilnih lisiv vona unikaye Maksimalnoyi chiselnosti dosyagaye yak pravilo v zaplavnih lisah osoblivo v stepovij i tajgovij zoni Bilshist ptahiv gnizditsya v zaplavnih abo vodorozdilnih lisosmugah plosheyu vid 0 01 do 100 ga abo shirinoyu blizko 10 100 m ridshe na galyavinah velikih lisovih masiviv v grupah z 2 5 derev i duzhe ridko na poodinokih derevah U ostanni desyatirichchya pochala oselyatisya u parkah naselenih punktiv Gnizda vlashtovuye v osnovnomu v sporudah voron sirih Corvus cornix i sorok Pica pica ridshe grakiv Corvus frugilegus Duzhe ridko zajmaye gnizda inshih ptahiv Zajmayuchi gnizda sorok sova zazvichaj zlegka rozbiraye yihnij dah U kladci vid 3 do 9 chastishe 4 6 yayec bilogo zabarvlennya Pid chas visidzhuvannya deyaki yajcya zabrudnyuyutsya i stayut brudno bili Vidstan mizh gnizdami riznih par u shilnih gnizdovih ugrupuvannyah kolivayetsya vid 100 do 800 m u mensh nasichenih vid 0 8 do 3 km Harakternoyu risoyu sov vuhatih ye zbirannya u grupi na dennij vidpochinok Najchastishe grupi sov sho vidpochivayu mozhna zustriti u osinno zimovij period Inkoli v nih narahovuyetsya do 100 i bilshe osobin Vuhati sovi polyuyut litayuchi nizko i dosit povilno chasto lishe 150 sm nad zemleyu Vvazhayetsya sho vuhati sovi chastishe znahodyat svoyu zdobich na sluh nizh vizualno U deyakih amerikanskih eksperimentah vuhati sovi navit perevershuvali v comu plani sipuh yaki mayut gostrij sluh Yak tilki zdobich pomichayetsya polit vuhatoyi sovi raptovo zupinyayetsya potim voni shvidko padayut z rozchepirenimi kigtyami shob nakinutisya na zdobich osoblivo yaka vihodit na vidkrite misce Seredovishe isnuvannya mozhe buti navit bilsh klyuchovim nizh kilkist zdobichi dlya viboru mislivskih ugid Chasto koli chiselnist zdobichi bilsha v lisistih miscyah blizhche do sidalish abo bagatih bolotistih miscevostyah poblizu vuhati sovi vse odno chasto prilitayut do bidnih zdobichchyu misc takih yak stari polya shob voni mogli viyaviti zdobich na vidkritomu grunti Zagalom bulo znajdeno 478 vidiv zdobichi z yakih 180 buli vidami ssavciv 191 vidom ptahiv 83 buli riznimi vidami bezhrebetnih 15 buli reptiliyami 7 buli zemnovodnimi i yak povidomlyayetsya lishe kilka vidiv rib Odnak pri najblizhchomu rozglyadi vuhata sova perevazhno chasto majzhe povnistyu zhivitsya dribnimi ssavcyami napr grizunami majzhe v kozhnij chastini svogo arealu Zazvichaj skladayetsya zagalna kartina sho vid 80 do 99 racionu skladayut ssavci za odniyeyu ocinkoyu dlya vsiyeyi Yevropi Odnak u bilsh teplih ostrivnih abo bilsh urbanizovanih seredovishah bilshij vidsotok abo ridko navit bilsha chastina racionu mozhe buti miscevoyu zdobichchyu ne ssavcyami Seredni rozmiri zdobichi buli retelno vivcheni j majzhe zavzhdi perebuvayut u duzhe vuzkomu diapazoni U Yevropi serednij ocinochnij rozmir zhertvi stanoviv 32 2 g u Pivnichnij Americi seredni rozmiri zdobichi variyuyutsya mizh 30 7 i 37 g za dvoma ocinkami Zagalom u vsomu areali serednij rozmir zdobichi stanovit vid 20 do 50 gPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Voous K H 1988 Owls of the Northern Hemisphere The MIT Press ISBN 0262220350 Konig Claus Weick Friedhelm 2008 Owls of the World vid 2nd London Christopher Helm ISBN 9781408108840 Hume R 1991 Owls of the world Running Press Philadelphia Marti C D 1974 Feeding ecology of four sympatric owls The Condor 76 1 45 61 Dice L R 1945 Minimum intensities of illumination under which owls can find dead prey by sight The American Naturalist 79 784 385 416 Aschwanden J Birrer S amp Jenni L 2005 Are ecological compensation areas attractive hunting sites for common kestrels Falco tinnunculus and long eared owls Asio otus Journal of Ornithology 146 3 279 286 Getz L L 1961 Hunting areas of the long eared owl The Wilson Bulletin 79 82 Birrer S 2009 Synthesis of 312 studies on the diet of the Long eared Owl Asio otus Ardea 97 4 615 625 Marti C D 1976 A review of prey selection by the Long eared Owl The Condor 78 3 331 336 Cramp S Simmons K E L 1980 Birds of the Western Palearctic T 2 Oxford Oxford University Press PosilannyaSova vuhata Zimovki ushastyh sov v Ukraine