Астраха́нська о́бласть — суб'єкт Російської Федерації, входить до Південного федерального округу.
- Адміністративний центр області — місто Астрахань.
- Астраханська область за територією (44,1 тис. км²) посідає 6 місце серед 8-ми регіонів Надволжя.
- Область була утворена 27 грудня 1943.
Астраханська область | |||
---|---|---|---|
рос. Астраханская область | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Південний | ||
Адмін. центр | Астрахань | ||
Глава | d | ||
Дата утворення | 27 грудня 1943 | ||
Оф. вебсайт | astrobl.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 47°14′ пн. ш. 47°14′ сх. д. / 47.233° пн. ш. 47.233° сх. д. | ||
Площа | 44 100 км² () | ||
• внутр. вод | 8,5 % | ||
Часовий пояс | MSK () | ||
Населення | |||
Чисельність | 1010407 (01.01.2011) (55-а) (2011) | ||
Густота | 22.9 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська | ||
Економіка | |||
Економ. район | Поволзький | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-AST | ||
ЗКАТО | 12 | ||
Суб'єкта РФ | 30 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Астраханська область у Вікісховищі |
Історія
Територія області входила до складу кочових імперій євразійського степу. У VIII—X ст. на її території знаходилась хозарська столиця Ітиль, зруйнована у 960-х роках під час східного походу військ київського князя Святослава Хороброго. Після монгольських завоювань на території області була заснована золотоординська столиця Сарай-Бату. Після розпаду Золотої Орди Астраханщину контролюють , Ногайська орда та Астраханське ханство.
Астраханське ханство було завойоване Московським царством у XVI столітті, Ногайська орда була розбита калмиками у XVII-му. На території області утверджується союзне Москві, а пізніше — залежне від неї Калмицьке ханство, яке зникає після відходу більшості калмиків на історичну батьківщину (Джунгарію) наприкінці XVIII століття. Калмики залишаються на правобережжі Волги, на лівобережжі з дозволу російського уряду починають кочувати казахи.
Астрахань стає головним портом Російської імперії на Каспійському морі, ключовим торговим центром у зв'язках зі Східним Кавказом, Персією та Індією. У 1717 році в рамках адміністративної реформи Петра І утворюється Астраханська губернія. У 1734—1777 роках існує Волзьке козацьке військо, з 1817 року і до встановлення більшовицької влади — Астраханське козацьке військо.
Влітку 1917 року Астраханське козацьке військо увійшло до складу державного утворення під назвою «Південно-Східний Союз козацьких військ, горців та вільних народів степів». У січні 1918 року відбулося астраханських козаків та калмиків проти більшовиків, яке зазнало поразки після двох тижнів вуличних боїв.
У перші роки радянської влади територія Астраханської губернії була розділена між Калмикією, Казахстаном та Нижньо-Волзькою областю. Астраханська область утворена у 1943 році унаслідок депортації калмиків до Сибіру та розформування Калмицької АРСР. Після повернення калмиків у 1959—1958 роках та відновлення їхньої автономії Астраханська область набула сучасних кордонів, хоч і включила до свого складу кілька районів на Південному Заході області, не повернутих Калмицькій АРСР.
Природа
Область розташована на Прикаспійській низовині, при впаданні річки Волги в Каспійське море. Більшу частину території області займає напівпустеля. Клімат різко посушливий з наростанням посушливості із заходу на схід. Напівпустельні території використовують в основному як пасовища. Особливий природний ареал представляє , що переходить у велику дельту. Що заливаються порожніми водами на тривалий період простору дельти служать нерестовищем для важливих промислових риб — осетра, севрюги, білуги й ін.
Населення
За населенням (998 тис. осіб на 1 січня 2005 р.) — 52-е місце в Росії, за густотою населення (22,6 осіб/км²) Астраханська область — 41-й регіон у РФ (без Москви й Санкт-Петербурга), 7-е місце у Надволжі. У дельті Волги густота населення набагато вища. За рівнем урбанізації (питома вага міського населення — 67 %) — 6-е місце в Надволжі й 45-е місце в РФ (без автономних округів) (2005). Більшість населення області (70 %) становлять росіяни.
Інші корінні народи області:
- Казахи (російські) — нащадки населення Букеївської орди. У Астраханської області проживає понад 142 тисячі казахів, що є найбільшою казахською громадою серед суб'єктів федерації.
- Ногайці, зокрема — нащадки населення Ногайської орди.
- Татари (астраханські, у тому числі юртові) — нащадки населення Астраханського ханства.
- Калмики на правобережжі Волги.
- Туркмени, переселені в цей район ханами калмиків, як і трухмени Ставропольського краю.
Народ | чисельність у 2002 році, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]) |
---|---|
Росіяни | 700,6 (70,0 %) |
Казахи | 142,6 (14,3 %) |
Татари | 70,6 (7,0 %) |
Українці | 12,6 (1,2 %) |
Чеченці | 10,0 (1 %) |
Азербайджанці | 8,2 |
Вірмени | 6,3 |
показані народи з чисельністю понад 5 000 осіб |
Корисні копалини
Природні ресурси: природний газ, нафта, сіль, гіпс. Запаси нафти можна оцінити приблизно в 300 млн т, глибина залягання — від 2 до 5 км.
Основні галузі промисловості
Галузь паливної промисловості є головною галуззю спеціалізації Астраханської області (близько 60 % виробництва в РФ), тому що тут перебуває Астраханське газоконденсатне родовище, найбільше в європейській частині Росії. На базі цього газоконденсатного родовища працює , що включає газові промисли й газоперероблювальний завод. Комплекс спеціалізований на випуску технічної газової сірки, автомобільного бензину, дизельного й казанового палива, пропан-бутанової фракції. В області розвинене машинобудування (суднобудування, виробництво ковальсько-пресового устаткування, компресорів тощо), тому що м. Астрахань — найбільший центр суднобудування й судноремонту.
Проти 1990-х років, до 2003 року значно збільшилася частка продукції паливної промисловості Астраханської області в РФ (з 8 % до 60 %) і електроенергетики (з 2 % до 11 %), за рахунок критичного стану промислових запасів Каспійського басейну помітно скоротилася частка продукції харчової промисловості (з 36 % до 9 %), а також відбулося скорочення частки продукції легкої промисловості (з 22 % до 1 %). Найкращі середньодушові коефіцієнти з виробництва металорізальних верстатів — 4 (четверте місце серед всіх ураховуваних видів промислової продукції за регіонами РФ), газ природний — 2.4, первинна переробка нафти — 1.7, крупи — 1.7.
Внутрішні відмінності, спеціалізація міст
Астрахань (заснована в 1558, близько 500 тис. oc. (2005) — головний промисловий центр області. Промисловий комплекс міста представлений суднобудуванням, целюлозно-паперовим виробництвом, рибопереробною промисловістю. Лідируючі галузі промисловості — машинобудування, електроенергетика, харчова промисловість. У регіоні практично невичерпні запаси газу, нафти, сірки. У цілому промисловість міста залишається збитковою. В основному це внаслідок впливу паливної промисловості, на частку якої припадає третина збитків промисловості, а також підгалузі машинобудування і електроенергетики. При цьому збитки промисловості в порівнянні з 2002 скоротилися на 28,9 %.
Ахтубінський район (близько 44,2 тис. oc.) розташований у північно-східній частині області. На його території розташовано два найбільші в Росії військових полігони, філії підприємств оборонної промисловості. Основні підприємства — ВАТ «Бассоль» (виробництво харчової продукції), ВАТ (виробництво будматеріалів), ВАТ (машинобудування), ВАТ «Консервний завод» і ЗАТ .
Камизякський район (близько 51 тис. oc.) займає провідні позиції в Астраханській області з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції. Основні напрямки сільського господарства — овочівництво, баштанництво, рисівництво, . Промисловість району представлена такими галузями: суднобудівна (одне з найстарших підприємств — ВАТ ), легка, поліграфічна, борошномельно-круп'яна, виробництво будівельних матеріалів і ін.
Адміністративний поділ
Область розділена на міста обласного значення — Астрахань, Ахтубінськ і закрите адміністративно-територіальне утворення місто Знаменськ, а також 11 муніципальних районів:
- Ахтубінський район
- Володарський район
- Єнотаєвський район
- Ікрянинський район
- Камизяцький район
- Красноярський район
- Лиманський район
- Нарімановський район
- Приволзький район
- Харабалінський район
- Чорноярський район
Міста
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Astrakhan Oblast |
- Адміністрація Астраханської області [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Губернатор Астраханської області [ 27 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
- Астрахань. Регіональний домен Астраханської області [ 28 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Портал Астрахань.WS [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — історія, географія області, фотографії (рос.)
Примітки
- Бабушкин побеждает на выборах губернатора Астраханской области с 75,64% голосов // Коммерсантъ — Коммерсантъ, 2019. — 125000 экз. — ISSN 1563-6380; 1561-347X
- . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011.
Волгоградська область | Казахстан | |
Калмикія | Каспійське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astraha nska o blast sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do Pivdennogo federalnogo okrugu Administrativnij centr oblasti misto Astrahan Astrahanska oblast za teritoriyeyu 44 1 tis km posidaye 6 misce sered 8 mi regioniv Nadvolzhya Oblast bula utvorena 27 grudnya 1943 Astrahanska oblastros Astrahanskaya oblast Prapor Astrahanskoyi oblasti Gerb Astrahanskoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrug PivdennijAdmin centr AstrahanGlava dData utvorennya 27 grudnya 1943Of vebsajt astrobl ru ros GeografiyaKoordinati 47 14 pn sh 47 14 sh d 47 233 pn sh 47 233 sh d 47 233 47 233Plosha 44 100 km vnutr vod 8 5 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 1010407 01 01 2011 55 a 2011 Gustota 22 9 osib km Of movi rosijskaEkonomikaEkonom rajon PovolzkijKodiISO 3166 2 RU ASTZKATO 12Sub yekta RF 30Telefonnij 7 Karti Astrahanska oblast u VikishovishiIstoriyaTeritoriya oblasti vhodila do skladu kochovih imperij yevrazijskogo stepu U VIII X st na yiyi teritoriyi znahodilas hozarska stolicya Itil zrujnovana u 960 h rokah pid chas shidnogo pohodu vijsk kiyivskogo knyazya Svyatoslava Horobrogo Pislya mongolskih zavoyuvan na teritoriyi oblasti bula zasnovana zolotoordinska stolicya Saraj Batu Pislya rozpadu Zolotoyi Ordi Astrahanshinu kontrolyuyut Nogajska orda ta Astrahanske hanstvo Astrahanske hanstvo bulo zavojovane Moskovskim carstvom u XVI stolitti Nogajska orda bula rozbita kalmikami u XVII mu Na teritoriyi oblasti utverdzhuyetsya soyuzne Moskvi a piznishe zalezhne vid neyi Kalmicke hanstvo yake znikaye pislya vidhodu bilshosti kalmikiv na istorichnu batkivshinu Dzhungariyu naprikinci XVIII stolittya Kalmiki zalishayutsya na pravoberezhzhi Volgi na livoberezhzhi z dozvolu rosijskogo uryadu pochinayut kochuvati kazahi Astrahan staye golovnim portom Rosijskoyi imperiyi na Kaspijskomu mori klyuchovim torgovim centrom u zv yazkah zi Shidnim Kavkazom Persiyeyu ta Indiyeyu U 1717 roci v ramkah administrativnoyi reformi Petra I utvoryuyetsya Astrahanska guberniya U 1734 1777 rokah isnuye Volzke kozacke vijsko z 1817 roku i do vstanovlennya bilshovickoyi vladi Astrahanske kozacke vijsko Vlitku 1917 roku Astrahanske kozacke vijsko uvijshlo do skladu derzhavnogo utvorennya pid nazvoyu Pivdenno Shidnij Soyuz kozackih vijsk gorciv ta vilnih narodiv stepiv U sichni 1918 roku vidbulosya astrahanskih kozakiv ta kalmikiv proti bilshovikiv yake zaznalo porazki pislya dvoh tizhniv vulichnih boyiv U pershi roki radyanskoyi vladi teritoriya Astrahanskoyi guberniyi bula rozdilena mizh Kalmikiyeyu Kazahstanom ta Nizhno Volzkoyu oblastyu Astrahanska oblast utvorena u 1943 roci unaslidok deportaciyi kalmikiv do Sibiru ta rozformuvannya Kalmickoyi ARSR Pislya povernennya kalmikiv u 1959 1958 rokah ta vidnovlennya yihnoyi avtonomiyi Astrahanska oblast nabula suchasnih kordoniv hoch i vklyuchila do svogo skladu kilka rajoniv na Pivdennomu Zahodi oblasti ne povernutih Kalmickij ARSR Astrahanske hanstvo Astrahanske kozacke vijsko Astrahanska guberniyaPrirodaOblast roztashovana na Prikaspijskij nizovini pri vpadanni richki Volgi v Kaspijske more Bilshu chastinu teritoriyi oblasti zajmaye napivpustelya Klimat rizko posushlivij z narostannyam posushlivosti iz zahodu na shid Napivpustelni teritoriyi vikoristovuyut v osnovnomu yak pasovisha Osoblivij prirodnij areal predstavlyaye sho perehodit u veliku deltu Sho zalivayutsya porozhnimi vodami na trivalij period prostoru delti sluzhat nerestovishem dlya vazhlivih promislovih rib osetra sevryugi bilugi j in NaselennyaGrupi astrahanskih tatar ta nogajciv na karti etnichnih grup tatarRozselennya kazahiv v Rosiyi Za naselennyam 998 tis osib na 1 sichnya 2005 r 52 e misce v Rosiyi za gustotoyu naselennya 22 6 osib km Astrahanska oblast 41 j region u RF bez Moskvi j Sankt Peterburga 7 e misce u Nadvolzhi U delti Volgi gustota naselennya nabagato visha Za rivnem urbanizaciyi pitoma vaga miskogo naselennya 67 6 e misce v Nadvolzhi j 45 e misce v RF bez avtonomnih okrugiv 2005 Bilshist naselennya oblasti 70 stanovlyat rosiyani Inshi korinni narodi oblasti Kazahi rosijski nashadki naselennya Bukeyivskoyi ordi U Astrahanskoyi oblasti prozhivaye ponad 142 tisyachi kazahiv sho ye najbilshoyu kazahskoyu gromadoyu sered sub yektiv federaciyi Nogajci zokrema nashadki naselennya Nogajskoyi ordi Tatari astrahanski u tomu chisli yurtovi nashadki naselennya Astrahanskogo hanstva Kalmiki na pravoberezhzhi Volgi Turkmeni pereseleni v cej rajon hanami kalmikiv yak i truhmeni Stavropolskogo krayu Narod chiselnist u 2002 roci tis Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 700 6 70 0 Kazahi 142 6 14 3 Tatari 70 6 7 0 Ukrayinci 12 6 1 2 Chechenci 10 0 1 Azerbajdzhanci 8 2Virmeni 6 3pokazani narodi z chiselnistyu ponad 5 000 osibKorisni kopaliniPrirodni resursi prirodnij gaz nafta sil gips Zapasi nafti mozhna ociniti priblizno v 300 mln t glibina zalyagannya vid 2 do 5 km Osnovni galuzi promislovostiGaluz palivnoyi promislovosti ye golovnoyu galuzzyu specializaciyi Astrahanskoyi oblasti blizko 60 virobnictva v RF tomu sho tut perebuvaye Astrahanske gazokondensatne rodovishe najbilshe v yevropejskij chastini Rosiyi Na bazi cogo gazokondensatnogo rodovisha pracyuye sho vklyuchaye gazovi promisli j gazopereroblyuvalnij zavod Kompleks specializovanij na vipusku tehnichnoyi gazovoyi sirki avtomobilnogo benzinu dizelnogo j kazanovogo paliva propan butanovoyi frakciyi V oblasti rozvinene mashinobuduvannya sudnobuduvannya virobnictvo kovalsko presovogo ustatkuvannya kompresoriv tosho tomu sho m Astrahan najbilshij centr sudnobuduvannya j sudnoremontu Proti 1990 h rokiv do 2003 roku znachno zbilshilasya chastka produkciyi palivnoyi promislovosti Astrahanskoyi oblasti v RF z 8 do 60 i elektroenergetiki z 2 do 11 za rahunok kritichnogo stanu promislovih zapasiv Kaspijskogo basejnu pomitno skorotilasya chastka produkciyi harchovoyi promislovosti z 36 do 9 a takozh vidbulosya skorochennya chastki produkciyi legkoyi promislovosti z 22 do 1 Najkrashi serednodushovi koeficiyenti z virobnictva metalorizalnih verstativ 4 chetverte misce sered vsih urahovuvanih vidiv promislovoyi produkciyi za regionami RF gaz prirodnij 2 4 pervinna pererobka nafti 1 7 krupi 1 7 Vnutrishni vidminnosti specializaciya mistAstrahan zasnovana v 1558 blizko 500 tis oc 2005 golovnij promislovij centr oblasti Promislovij kompleks mista predstavlenij sudnobuduvannyam celyulozno paperovim virobnictvom ribopererobnoyu promislovistyu Lidiruyuchi galuzi promislovosti mashinobuduvannya elektroenergetika harchova promislovist U regioni praktichno nevicherpni zapasi gazu nafti sirki U cilomu promislovist mista zalishayetsya zbitkovoyu V osnovnomu ce vnaslidok vplivu palivnoyi promislovosti na chastku yakoyi pripadaye tretina zbitkiv promislovosti a takozh pidgaluzi mashinobuduvannya i elektroenergetiki Pri comu zbitki promislovosti v porivnyanni z 2002 skorotilisya na 28 9 Ahtubinskij rajon blizko 44 2 tis oc roztashovanij u pivnichno shidnij chastini oblasti Na jogo teritoriyi roztashovano dva najbilshi v Rosiyi vijskovih poligoni filiyi pidpriyemstv oboronnoyi promislovosti Osnovni pidpriyemstva VAT Bassol virobnictvo harchovoyi produkciyi VAT virobnictvo budmaterialiv VAT mashinobuduvannya VAT Konservnij zavod i ZAT Kamizyakskij rajon blizko 51 tis oc zajmaye providni poziciyi v Astrahanskij oblasti z virobnictva j pererobki silskogospodarskoyi produkciyi Osnovni napryamki silskogo gospodarstva ovochivnictvo bashtannictvo risivnictvo Promislovist rajonu predstavlena takimi galuzyami sudnobudivna odne z najstarshih pidpriyemstv VAT legka poligrafichna boroshnomelno krup yana virobnictvo budivelnih materialiv i in Administrativnij podilOblast rozdilena na mista oblasnogo znachennya Astrahan Ahtubinsk i zakrite administrativno teritorialne utvorennya misto Znamensk a takozh 11 municipalnih rajoniv Ahtubinskij rajon Volodarskij rajon Yenotayevskij rajon Ikryaninskij rajon Kamizyackij rajon Krasnoyarskij rajon Limanskij rajon Narimanovskij rajon Privolzkij rajon Harabalinskij rajon Chornoyarskij rajonMista Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2007Astrahan 500 2 Liman 9 1Ahtubinsk 42 6 Verhnij Baskunchak 8 4Znamensk 32 3 Yenotayevka 8 0 2003 Harabali 18 1 Chornij Yar 8 0 2003 Kamizyak 16 1 Krasni Barikadi 6 4Krasnij Yar 10 9 2003 Kapustin Yar 6 0 2005 Narimnov 10 9 Starokucherganovka 5 7 2003 Ikryane 9 9 2003 Nikolske 5 3 2003 Volodarskij 9 6DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Astrakhan OblastAdministraciya Astrahanskoyi oblasti 25 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Gubernator Astrahanskoyi oblasti 27 zhovtnya 2005 u Wayback Machine ros Astrahan Regionalnij domen Astrahanskoyi oblasti 28 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Portal Astrahan WS 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine istoriya geografiya oblasti fotografiyi ros PrimitkiBabushkin pobezhdaet na vyborah gubernatora Astrahanskoj oblasti s 75 64 golosov Kommersant Kommersant 2019 125000 ekz ISSN 1563 6380 1561 347X d Track Q4229784d Track Q1780189 Arhiv originalu za 15 03 2012 Procitovano 14 12 2011 Volgogradska oblast Kazahstan Kalmikiya Kaspijske more