Камизя́цький район (рос. Камызякский район) — адміністративна одиниця, муніципальний район Російської Федерації, у складі Астраханської області. Адміністративний центр району — місто Камизяк.
Камизяцький район | |||
---|---|---|---|
рос. Камызякский район | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Астраханська область | ||
Утворений: | 14 липня 1925 року | ||
Населення: | 48 668 осіб (2012) | ||
Площа: | 3493,43 км² | ||
Густота населення: | 13,9 осіб/км² | ||
Телефонний код: | 7-81845 | ||
Населені пункти та поселення | |||
Адміністративний центр: | місто Камизяк | ||
Кількість міських поселень: | 3 | ||
Кількість сільських поселень: | 17 | ||
Міських населених пунктів: | 3 | ||
Сільських населених пунктів: | 44 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://www.kamyziak.org | ||
Голова місцевої думи: | Мартинов Ігор Олександрович |
Географія
Район розташований у межах Прикаспійської низовини на півдні Астраханської області у дельті річки Волга. Рельєф представлений пласкою дельтовою рівниною. На півночі район межує з Приволзьким районом, на сході — з Володарським, на заході — з Ікрянинським районом. На півдні район виходить до Каспійського моря. Площа району становить 3493,43 км², земельний фонд 5204,43 км², з яких під водоймами 3014,47 км², під сільськогосподарськими угіддями 1362,97 км², під болотами 432,09 км², ліси займають всього 93,16 км².
Територія району знаходиться у зоні, яка підлягає впливу процесів, пов'язаних із трансгресією Каспійського моря, і має статус «зони підвищеного ризику». Територія помережана великою кількістю рукавів та проток річки Волга, які за принципом опахала розбиваються на дрібніші по мірі наближення до моря. Найбільшими водними артеріями є річки Кізань, , , .
Серед корисних копалин видобувається цегляна глина, район має запаси мінеральних вод. Останнім часом почались пошуково-розвідувальні роботи на Полдневсько-Промисловській структурі та перехід до промислового видобутку вуглеводневої сировини.
Острови
До складу району адміністративно входить ряд островів розташованих у дельті Волги:
Історія
У межах району знаходиться Самосдельське городище — пам'ятка архітектури, залишки середньовічного поселення, на якому активно проводяться археологічні розкопки.
Район був утворений 14 липня 1925 року згідно з постановами Астраханського губернського виконкому та президії Всеросійського ЦВК від 6 липня. До складу новоутвореного району увійшли повністю , частково , та . На момент утворення району до його складу входили 49 населених пункти з населенням 28852 особи. Діяло 15 шкіл, дитячий будинок, 2 лікарні, суд, міліція, 2 поштових відділення. Першими керівниками були М. П. Зверєв, І. І. Шорохов, В. П. Шашунов. До кінця 1927 року у районі були створені перші 2 колгоспи, наступного 1928 року — ще 32, які займались в основному рибальством.
У травні 1944 Камизяцький район був розукрупнений, частини передані до та . Населення меншого району становило 22072 особи, він складався з 10 сільрад і мав площу 1083,06 км². У районі діяло 14 колгоспів, МТС, 7 підприємств, 26 шкіл, 4 дитячих садочки, 4 лікарні, кінотеатр, 3 бібліотеки, будинок культури, готель. В роки Другої світової війни понад 11 тисяч жителів району брали участь у боях, не повернулось близько 4 тисяч. Звання Героя Радянського Союзу отримали 4 осіб — Кононенко А. А., Кошманов М. М., Смірнов П. М. та Ніконов К. П.
З 1961 року у районі почались створюватись радгоспи, першим був «Травінський» у селі Самосделка. До початку 1970-их років вже було створено 9 радгоспів. У лютому 1963 року Травінський район був ліквідований і переданий назад до складу Камизяцького.
Склад населення
У цьому районі проживає суттєва казахська національна меншина, яка становить 32,7 %.
До складу району входять 3 міських та 17 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 2 смт та 44 сільських населених пункти (26 сіл та 18 селищ). Станом на 2010 рік існувало Каспійське сільське поселення, яке складалось з одного селища Каспій, але воно було включене до складу .
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2012) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|
- | 16314 | 16289 | Камизяк | 1 | |
- | 2581 | 2532 | Волго-Каспійський | 1 | |
- | 2249 | 2221 | Кіровський | 1 | |
Верхньокалиновська сільська рада | - | 1345 | 1349 | Верхньокалиновський | 2 |
Жан-Аульська сільська рада | - | 1036 | 1036 | Жан-Аул | 2 |
Іванчузька сільська рада | - | 1890 | 1912 | Іванчуг | 2 |
Каралатська сільська рада | - | 1468 | 1447 | Каралат | 2 |
Караулинська сільська рада | - | 2269 | 2278 | 6 | |
Леб'яжинська сільська рада | - | 953 | 970 | Леб'яже | 2 |
Ніколо-Комаровська сільська рада | - | 1402 | 1387 | Нікольське | 3 |
Новотузуклейська сільська рада | - | 3001 | 2963 | 4 | |
Образцово-Травінська сільська рада | - | 3386 | 3405 | Образцово-Травіно | 3 |
Полдневська сільська рада | - | 1086 | 1077 | Полдневе | 2 |
Раздорська сільська рада | - | 2287 | 2335 | Раздор | 5 |
Самосдельська сільська рада | - | 1692 | 1709 | Самосделка | 5 |
Семибугоринська сільська рада | - | 2555 | 2626 | Семибугри | 3 |
Уваринська сільська рада | - | 1219 | 1212 | Увари | 2 |
Чаганська сільська рада | - | 1464 | 1478 | Чаган | 1 |
Чапаєвська сільська рада | - | 450 | 442 | Чапаєво | 1 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2012) |
---|---|---|---|
1 | Камизяк | 16 314 | 16 289 |
2 | Образцово-Травіно | 2 730 | 2 755 |
3 | Волго-Каспійський | 2 581 | 2 532 |
4 | 2 273 | 2 247 | |
5 | Кіровський | 2 249 | 2 221 |
6 | Семибугри | 1 778 | 1 814 |
7 | Чаган | 1 464 | 1 478 |
8 | Іванчуг | 1 423 | 1 444 |
9 | Верхньокалиновський | 1 331 | 1 335 |
10 | Самосделка | 1 240 | 1 229 |
Господарство
Промисловість та сільське господарство
Район займає третє місце в області за кількістю підприємств. Тут діє 34 промислових та 14 сільськогосподарських підприємства. Найбільшими є , завод «Камос» (обробка овочів), ТОВ «Рис», 2 цегляних заводи, лісгосп, друкарня, хлібопекарня. З 1980 року район є основним постачальником рису та овочів.
Транспорт
Основними шляхами району є автомобільні та річкові. Автошляхи мають розгалужену систему з півночі на південь, загальна їхня довжина 295,12 км. Складністю будівництва доріг є наявність водної мережі річок та перетин водних перешкод за допомогою поромів та мості. На сьогодні у районі збудовано 25 мостів загальною протяжністю 2,177 км, діє 3 понтони та 6 поромних переправ. Основними автомобільними напрямками району є Астрахань — Камизяк — Кіровський з відгалуженням Камизяк — Каралат та Астрахань — Чаган — Образцово-Травіно.
Соціальна сфера
Серед закладів освіти у районі діє 44 школи, у місті Камизяк є сільськогосподарський коледж та ПТУ № 24, центр дитячої творчості, клуб юних моряків, 2 ДЮСШ, ліцей. Медицина представлена 2 районними та 4 дільничими лікарнями, 2 амбулаторіями та 35 ФАПами. За культуру в районі відповідають 43 клуби, 29 бібліотек, громадський музей «Із історії Камизяцького краю».
Астраханський заповідник
В межах району знаходяться Дамчицький та Трьохізбинський кластери Астраханського державного заповідника. На території першої ділянки знаходиться музей природи.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камизяцький район |
- Офіційний сайт району [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Про розкопки на Самосдельському городищі [ 11 липня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamizya ckij rajon ros Kamyzyakskij rajon administrativna odinicya municipalnij rajon Rosijskoyi Federaciyi u skladi Astrahanskoyi oblasti Administrativnij centr rajonu misto Kamizyak Kamizyackij rajonros Kamyzyakskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Astrahanska oblastUtvorenij 14 lipnya 1925 rokuNaselennya 48 668 osib 2012 Plosha 3493 43 km Gustota naselennya 13 9 osib km Telefonnij kod 7 81845Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr misto KamizyakKilkist miskih poselen 3Kilkist silskih poselen 17Miskih naselenih punktiv 3Silskih naselenih punktiv 44VladaVebstorinka http www kamyziak orgGolova miscevoyi dumi Martinov Igor OleksandrovichGeografiyaViglyad z visoti polotu Rajon roztashovanij u mezhah Prikaspijskoyi nizovini na pivdni Astrahanskoyi oblasti u delti richki Volga Relyef predstavlenij plaskoyu deltovoyu rivninoyu Na pivnochi rajon mezhuye z Privolzkim rajonom na shodi z Volodarskim na zahodi z Ikryaninskim rajonom Na pivdni rajon vihodit do Kaspijskogo morya Plosha rajonu stanovit 3493 43 km zemelnij fond 5204 43 km z yakih pid vodojmami 3014 47 km pid silskogospodarskimi ugiddyami 1362 97 km pid bolotami 432 09 km lisi zajmayut vsogo 93 16 km Teritoriya rajonu znahoditsya u zoni yaka pidlyagaye vplivu procesiv pov yazanih iz transgresiyeyu Kaspijskogo morya i maye status zoni pidvishenogo riziku Teritoriya pomerezhana velikoyu kilkistyu rukaviv ta protok richki Volga yaki za principom opahala rozbivayutsya na dribnishi po miri nablizhennya do morya Najbilshimi vodnimi arteriyami ye richki Kizan Sered korisnih kopalin vidobuvayetsya ceglyana glina rajon maye zapasi mineralnih vod Ostannim chasom pochalis poshukovo rozviduvalni roboti na Poldnevsko Promislovskij strukturi ta perehid do promislovogo vidobutku vuglevodnevoyi sirovini Ostrovi Do skladu rajonu administrativno vhodit ryad ostroviv roztashovanih u delti Volgi Konevskij Batkachnij Lihachov Nizhnij Malij Setnij Velikij Setnij Malij Zyudostinskij Velikij ZyudostinskijIstoriyaSamosdelske gorodishe U mezhah rajonu znahoditsya Samosdelske gorodishe pam yatka arhitekturi zalishki serednovichnogo poselennya na yakomu aktivno provodyatsya arheologichni rozkopki Rajon buv utvorenij 14 lipnya 1925 roku zgidno z postanovami Astrahanskogo gubernskogo vikonkomu ta prezidiyi Vserosijskogo CVK vid 6 lipnya Do skladu novoutvorenogo rajonu uvijshli povnistyu chastkovo ta Na moment utvorennya rajonu do jogo skladu vhodili 49 naselenih punkti z naselennyam 28852 osobi Diyalo 15 shkil dityachij budinok 2 likarni sud miliciya 2 poshtovih viddilennya Pershimi kerivnikami buli M P Zveryev I I Shorohov V P Shashunov Do kincya 1927 roku u rajoni buli stvoreni pershi 2 kolgospi nastupnogo 1928 roku she 32 yaki zajmalis v osnovnomu ribalstvom U travni 1944 Kamizyackij rajon buv rozukrupnenij chastini peredani do ta Naselennya menshogo rajonu stanovilo 22072 osobi vin skladavsya z 10 silrad i mav ploshu 1083 06 km U rajoni diyalo 14 kolgospiv MTS 7 pidpriyemstv 26 shkil 4 dityachih sadochki 4 likarni kinoteatr 3 biblioteki budinok kulturi gotel V roki Drugoyi svitovoyi vijni ponad 11 tisyach zhiteliv rajonu brali uchast u boyah ne povernulos blizko 4 tisyach Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu otrimali 4 osib Kononenko A A Koshmanov M M Smirnov P M ta Nikonov K P Z 1961 roku u rajoni pochalis stvoryuvatis radgospi pershim buv Travinskij u seli Samosdelka Do pochatku 1970 ih rokiv vzhe bulo stvoreno 9 radgospiv U lyutomu 1963 roku Travinskij rajon buv likvidovanij i peredanij nazad do skladu Kamizyackogo Sklad naselennyaATP rajonu U comu rajoni prozhivaye suttyeva kazahska nacionalna menshina yaka stanovit 32 7 Do skladu rajonu vhodyat 3 miskih ta 17 silskih poselen yaki ob yednuyut 1 misto 2 smt ta 44 silskih naselenih punkti 26 sil ta 18 selish Stanom na 2010 rik isnuvalo Kaspijske silske poselennya yake skladalos z odnogo selisha Kaspij ale vono bulo vklyuchene do skladu Poselennya Plosha km Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2012 Centr Naseleni punkti 16314 16289 Kamizyak 1 2581 2532 Volgo Kaspijskij 1 2249 2221 Kirovskij 1Verhnokalinovska silska rada 1345 1349 Verhnokalinovskij 2Zhan Aulska silska rada 1036 1036 Zhan Aul 2Ivanchuzka silska rada 1890 1912 Ivanchug 2Karalatska silska rada 1468 1447 Karalat 2Karaulinska silska rada 2269 2278 6Leb yazhinska silska rada 953 970 Leb yazhe 2Nikolo Komarovska silska rada 1402 1387 Nikolske 3Novotuzuklejska silska rada 3001 2963 4Obrazcovo Travinska silska rada 3386 3405 Obrazcovo Travino 3Poldnevska silska rada 1086 1077 Poldneve 2Razdorska silska rada 2287 2335 Razdor 5Samosdelska silska rada 1692 1709 Samosdelka 5Semibugorinska silska rada 2555 2626 Semibugri 3Uvarinska silska rada 1219 1212 Uvari 2Chaganska silska rada 1464 1478 Chagan 1Chapayevska silska rada 450 442 Chapayevo 1Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2012 1 Kamizyak 16 314 16 2892 Obrazcovo Travino 2 730 2 7553 Volgo Kaspijskij 2 581 2 5324 2 273 2 2475 Kirovskij 2 249 2 2216 Semibugri 1 778 1 8147 Chagan 1 464 1 4788 Ivanchug 1 423 1 4449 Verhnokalinovskij 1 331 1 33510 Samosdelka 1 240 1 229GospodarstvoPromislovist ta silske gospodarstvo Rajon zajmaye tretye misce v oblasti za kilkistyu pidpriyemstv Tut diye 34 promislovih ta 14 silskogospodarskih pidpriyemstva Najbilshimi ye zavod Kamos obrobka ovochiv TOV Ris 2 ceglyanih zavodi lisgosp drukarnya hlibopekarnya Z 1980 roku rajon ye osnovnim postachalnikom risu ta ovochiv Transport Cerkva Smolenskoyi ikoni Bozhoyi Materi u misti Kamizyak Osnovnimi shlyahami rajonu ye avtomobilni ta richkovi Avtoshlyahi mayut rozgaluzhenu sistemu z pivnochi na pivden zagalna yihnya dovzhina 295 12 km Skladnistyu budivnictva dorig ye nayavnist vodnoyi merezhi richok ta peretin vodnih pereshkod za dopomogoyu poromiv ta mosti Na sogodni u rajoni zbudovano 25 mostiv zagalnoyu protyazhnistyu 2 177 km diye 3 pontoni ta 6 poromnih pereprav Osnovnimi avtomobilnimi napryamkami rajonu ye Astrahan Kamizyak Kirovskij z vidgaluzhennyam Kamizyak Karalat ta Astrahan Chagan Obrazcovo Travino Socialna sferaSered zakladiv osviti u rajoni diye 44 shkoli u misti Kamizyak ye silskogospodarskij koledzh ta PTU 24 centr dityachoyi tvorchosti klub yunih moryakiv 2 DYuSSh licej Medicina predstavlena 2 rajonnimi ta 4 dilnichimi likarnyami 2 ambulatoriyami ta 35 FAPami Za kulturu v rajoni vidpovidayut 43 klubi 29 bibliotek gromadskij muzej Iz istoriyi Kamizyackogo krayu Astrahanskij zapovidnik V mezhah rajonu znahodyatsya Damchickij ta Trohizbinskij klasteri Astrahanskogo derzhavnogo zapovidnika Na teritoriyi pershoyi dilyanki znahoditsya muzej prirodi Primitki Arhiv originalu za 18 veresnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kamizyackij rajonOficijnij sajt rajonu 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pro rozkopki na Samosdelskomu gorodishi 11 lipnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi