Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астраха́нський ордена Трудового Червоного Прапора державний природний біосферний заповідник (рос. Астраханский ордена Трудового Красного Знамени государственный природный биосферный заповедник) — Російський природний біосферний заповідник, розташований в нижній течії річки Волга на території Астраханської області Південного федерального округу.
 | |
| 45°45′00″ пн. ш. 48°16′48″ сх. д. / 45.750000000028° пн. ш. 48.28000000002777625° сх. д.Координати: 45°45′00″ пн. ш. 48°16′48″ сх. д. / 45.750000000028° пн. ш. 48.28000000002777625° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1] |
|---|---|
| Розташування |  Росія |
| Площа | 67 917 га |
| Засновано | 11 квітня 1919 |
| Оператор | |
| Вебсторінка | astrakhanzapoved.ru |
 | |
  Астраханський заповідник (Росія) | |
 Астраханський заповідник у Вікісховищі | |
Географія
Рельєф
Заповідник розташований у межах нижньої зони дельти та мілководної пригирлової ділянки Волги, які включають в себе 3 зони: нижню, култучну та авандельтову.
Нижня зона представлена сильно роздрібненою мережею рукавів, чергуванням ділянок розгалуження і з'єднання русел та активним водним перерозподілом між ними. Тут виділяються області відносно підвищеного та зниженого рельєфу. Пониження представлені улоговинами уздовж русел рукавів, численними дрібними зниженнями, зайнятими ільменями та старицями. До підвищень відносяться прируслові вали уздовж рукавів висотою 1,5-2 м на півночі та 0,4-0,7 м на півдні, а також алювіальні гриви (колишні гирлові коси) висотою до 2 м та морські гриви (колишні морські острови).
Култучна зона — наймолодший та динамічний район дельти. Тут під дією акумулятивних процесів проходить формування сучасного рельєфу. Наявні просторі мілководдя, які поросли надводною та підводної рослинністю, відкриті та ізольовані затоки ().
В авандельті наявні мілководні частини передгирлової ділянки з глибинами до 1,5-2,5 м при рівні моря −27 м, протяжність яких становить 35-50 км. Вони являють собою широкі, слабко нахилені у бік моря, платформи. Плаский рельєф цієї частини складений численними мілинами та островами, природними борознами, штучними каналами та відвалами ґрунту уздовж їхніх берегів. На цих мілководдях проходить повільний стік річкової води, внаслідок чого зона змішування прісної та солоної води віддалена на десятки кілометрів від дельти.
Клімат
Клімат заповідника формується під дією азійського антициклону. Сумарність сонячного сяяння становить 2400 годин за рік, сумарна кількість радіації досягає 118 ккал\см². Сума температур повітря вище +10 °C становить 3500-3600 °C. Теплий період становить понад 250 днів. В середньому за рік випадає 180–200 мм опадів, головним чином влітку у вигляді злив. Загальна річна випаровуваність становить 1177 мм. Всі ці фактори визначають сухість повітря та ґрунтів, призводять до частих посух. Вплив на клімат з боку Каспійського моря проявляється у підвищенні нічних температур повітря на 1-2 °C у порівнянні з денними. Повітря також на 10-14% вологіше, аніж на іншій території дельти. Внаслідок цього безморозний період довший на 15-30 днів.
Ґрунти
Ґрунтоутворення проходить на сучасних алювіальних відкладах різного гранулометричного складу. Ґрунти заповідника представлені алювіальними лучними насиченими, алювіальними лучними карбонатними, алювіальними лучно-болотними, алювіальними болотними муловато-перегноє-глеєвими типами, а також солончаками гідроморфними. Засолені ґрунти, включаючи солончаки, поширені на відносно старих дельтових островах на півночі заповідника.
Мета
Метою створення заповідника була охорона, збереження, накопичення та вивчення природних комплексів і ресурсів та генетичних фондів дельти Волги, однієї з найбільших дельт світу, та узбережжя Каспійського моря. Іншими задачами існування заповідника є дослідження динаміки дельтоутворення та життя її ценозів з метою використання природних виробничих сил дельти та охорони місць гніздування і перельоту водоплавних птахів, рибних нерестовищ та ям, а також рідкісних видів рослин.
Історія
Астраханський заповідник не лише перший створений в області, але й перший створений у країні після революції. Він був організований 11 квітня 1919 року рішенням громадської Вченої комісії при . Статус державного значення був наданий згідно з постановою Ради Народних Комісарів РРФСР від 24 листопада 1927 року. Тоді ж було затверджене перше положення, яке визначило структуру та територію заповідника загальною площею 22800 га.
Постановою ВЦВК від 10 лютого 1935 року було введено нове положення про Астраханський заповідник, за яким враховувалось динаміку південних кордонів по мірі відступу Каспійського моря. В результаті цього площі території зросла до 63400 га, а пізніше і до 66816 га. 1975 року територія заповідника була віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. 1984 року заповіднику був наданий статус біосферного, він був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів.
Склад
Заповідник розташований на території трьох районів Астраханської області: Камизяцького, Ікрянинського та Володарського; складається із 3 кластерів (ділянок):
- Дамчицький — розташований на заході дельти. Площа 30050 га, з яких акваторія — 9430 га;
- Обжорівський — розташований на сході дельти. Площа 28407 га, з яих акваторія — 2550 га;
- Трьохізбинський — розташований в центральній частині дельти. Площа 9460 га, з яких акваторія — 232 га.
Загальна площа заповіднику становить 67917 га, з яких на акваторію припадає 12212 га.
Охоронна зона заповідника проходить уздовж східної водної межі Обжорівського кластера (15000 га) та південної водної межі Дамчицького кластера (6000 га). Ці межі були затверджені рішенням Астраханського облвиконкому від 1 червня 1976 року № 342. Сухопутна межа проходить уздовж кордонів всіх трьох кластерів (10000 га) і затверджена рішенням Астраханського облвиконкому від 6 грудня 1982 року № 713. Загальна площа охоронної зони становить 31000 га.
Біоценоз
Флора
Рослинний світ заповідника унікальний через свою різноманітність рослинних угрупувань, які сформувались в інтразональних умовах. На сьогодні резерват є місцем збереженням флористичного та ценотичного багатства рослинного світу, він забезпечує оптимальне функціонування рослинних угрупувань. Всього флора заповідника представлена 314 видами судинних рослин, з яких 4 види занесені до — (Nelumbo speciosum), водяний горіх(rápa nátans), (Marsilea aegyptiaca) та (Aldrovanda vesiculosa). У великих кількостях зростають також рдесник, очерет та рогіз.
Фауна
Всього на території заповідника мешкає 280 видів птахів, з яких 72 види є рідкісними. Серед рідкісних 40 видів гніздиться, 22 види зустрічається під час перельотів і 10 видів є залітними і з'являються зрідка. Основу місцевої орнітофауни складають водно-болотні птахи, які гніздяться на деревах або в очеретно-рогозових заростях. Понад 30 видів представлені лісовими птахами і лише 3 види належать до лучних екосистем та синантропів. Під час перельотів тут зупиняються птахи, занесені до Міжнародної Червоної книги: журавель білий (Grus leucogeranus), пелікан кучерявий (Pelecanus crispus), баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus), косар, чапля єгипетська (Bubulcus ibis).
У водоймах на території резервату водиться 60 видів риб: осетрові (білуга, осетер, севрюга), оселедцеві (пузанок каспійський (Alosa caspia), оселедець волзький (Alosa volgensis), (Alosa kessleri)), коропові (вобла, лящ, сазан, краснопірка звичайна, головень європейський, жерех, чехоня, карась сріблястий), щука, судак, окунь, бички, колючка триголкова.
Ссавців у заповіднику нараховується всього 17 видів, з яких звичними є лише 12: кабан, вовк, лисиця, видра, горностай, щур водяний, миша-крихітка.
Примітки
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+05&mode=all
- За районуванням Є. Ф. Белєвича, 1963
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - За Чуйковим та Мошонкіним, 2001
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 7 серпня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Заповедники СССР. Т. 1. М.: Гос. Изд-во Геогр. лит-ры. 1951. 455 с.
Джерела
- Житков Б. М. Астраханский заповедник // К двадцатилетию Астраханского госзаповедника. — М., 1940. — 80 с.
- Г. А. Кривоносов, А. Ф. Живогляд. Астраханский заповедник // Заповедники европейской части РСФСР. II / Под ред. В. В. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — С. 264–292.
- Заповедники СССР. Т. 1. М.: Гос. Изд-во Геогр. лит-ры. 1951. 455 с.
Посилання
- Офіційний сайт Астраханського державного природного біосферного заповідника [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- На сайті Особливо-охоронних природних території Росії [ 5 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- На сайті «Росія Велика» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astraha nskij ordena Trudovogo Chervonogo Prapora derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnik ros Astrahanskij ordena Trudovogo Krasnogo Znameni gosudarstvennyj prirodnyj biosfernyj zapovednik Rosijskij prirodnij biosfernij zapovidnik roztashovanij v nizhnij techiyi richki Volga na teritoriyi Astrahanskoyi oblasti Pivdennogo federalnogo okrugu Astrahanskij derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnik45 45 00 pn sh 48 16 48 sh d 45 750000000028 pn sh 48 28000000002777625 sh d 45 750000000028 48 28000000002777625 Koordinati 45 45 00 pn sh 48 16 48 sh d 45 750000000028 pn sh 48 28000000002777625 sh d 45 750000000028 48 28000000002777625Krayina Rosiya 1 Roztashuvannya RosiyaPlosha67 917 gaZasnovano11 kvitnya 1919OperatorVebstorinkaastrakhanzapoved ruAstrahanskij zapovidnik Rosiya Astrahanskij zapovidnik u VikishovishiGeografiyaRelyef Zapovidnik roztashovanij u mezhah nizhnoyi zoni delti ta milkovodnoyi prigirlovoyi dilyanki Volgi yaki vklyuchayut v sebe 3 zoni nizhnyu kultuchnu ta avandeltovu Nizhnya zona predstavlena silno rozdribnenoyu merezheyu rukaviv cherguvannyam dilyanok rozgaluzhennya i z yednannya rusel ta aktivnim vodnim pererozpodilom mizh nimi Tut vidilyayutsya oblasti vidnosno pidvishenogo ta znizhenogo relyefu Ponizhennya predstavleni ulogovinami uzdovzh rusel rukaviv chislennimi dribnimi znizhennyami zajnyatimi ilmenyami ta staricyami Do pidvishen vidnosyatsya priruslovi vali uzdovzh rukaviv visotoyu 1 5 2 m na pivnochi ta 0 4 0 7 m na pivdni a takozh alyuvialni grivi kolishni girlovi kosi visotoyu do 2 m ta morski grivi kolishni morski ostrovi Kultuchna zona najmolodshij ta dinamichnij rajon delti Tut pid diyeyu akumulyativnih procesiv prohodit formuvannya suchasnogo relyefu Nayavni prostori milkovoddya yaki porosli nadvodnoyu ta pidvodnoyi roslinnistyu vidkriti ta izolovani zatoki V avandelti nayavni milkovodni chastini peredgirlovoyi dilyanki z glibinami do 1 5 2 5 m pri rivni morya 27 m protyazhnist yakih stanovit 35 50 km Voni yavlyayut soboyu shiroki slabko nahileni u bik morya platformi Plaskij relyef ciyeyi chastini skladenij chislennimi milinami ta ostrovami prirodnimi boroznami shtuchnimi kanalami ta vidvalami gruntu uzdovzh yihnih beregiv Na cih milkovoddyah prohodit povilnij stik richkovoyi vodi vnaslidok chogo zona zmishuvannya prisnoyi ta solonoyi vodi viddalena na desyatki kilometriv vid delti Klimat Klimat zapovidnika formuyetsya pid diyeyu azijskogo anticiklonu Sumarnist sonyachnogo syayannya stanovit 2400 godin za rik sumarna kilkist radiaciyi dosyagaye 118 kkal sm Suma temperatur povitrya vishe 10 C stanovit 3500 3600 C Teplij period stanovit ponad 250 dniv V serednomu za rik vipadaye 180 200 mm opadiv golovnim chinom vlitku u viglyadi zliv Zagalna richna viparovuvanist stanovit 1177 mm Vsi ci faktori viznachayut suhist povitrya ta gruntiv prizvodyat do chastih posuh Vpliv na klimat z boku Kaspijskogo morya proyavlyayetsya u pidvishenni nichnih temperatur povitrya na 1 2 C u porivnyanni z dennimi Povitrya takozh na 10 14 vologishe anizh na inshij teritoriyi delti Vnaslidok cogo bezmoroznij period dovshij na 15 30 dniv Grunti Gruntoutvorennya prohodit na suchasnih alyuvialnih vidkladah riznogo granulometrichnogo skladu Grunti zapovidnika predstavleni alyuvialnimi luchnimi nasichenimi alyuvialnimi luchnimi karbonatnimi alyuvialnimi luchno bolotnimi alyuvialnimi bolotnimi mulovato peregnoye gleyevimi tipami a takozh solonchakami gidromorfnimi Zasoleni grunti vklyuchayuchi solonchaki poshireni na vidnosno starih deltovih ostrovah na pivnochi zapovidnika MetaBrandvahta Metoyu stvorennya zapovidnika bula ohorona zberezhennya nakopichennya ta vivchennya prirodnih kompleksiv i resursiv ta genetichnih fondiv delti Volgi odniyeyi z najbilshih delt svitu ta uzberezhzhya Kaspijskogo morya Inshimi zadachami isnuvannya zapovidnika ye doslidzhennya dinamiki deltoutvorennya ta zhittya yiyi cenoziv z metoyu vikoristannya prirodnih virobnichih sil delti ta ohoroni misc gnizduvannya i perelotu vodoplavnih ptahiv ribnih nerestovish ta yam a takozh ridkisnih vidiv roslin IstoriyaAstrahanskij zapovidnik ne lishe pershij stvorenij v oblasti ale j pershij stvorenij u krayini pislya revolyuciyi Vin buv organizovanij 11 kvitnya 1919 roku rishennyam gromadskoyi Vchenoyi komisiyi pri Status derzhavnogo znachennya buv nadanij zgidno z postanovoyu Radi Narodnih Komisariv RRFSR vid 24 listopada 1927 roku Todi zh bulo zatverdzhene pershe polozhennya yake viznachilo strukturu ta teritoriyu zapovidnika zagalnoyu plosheyu 22800 ga Postanovoyu VCVK vid 10 lyutogo 1935 roku bulo vvedeno nove polozhennya pro Astrahanskij zapovidnik za yakim vrahovuvalos dinamiku pivdennih kordoniv po miri vidstupu Kaspijskogo morya V rezultati cogo ploshi teritoriyi zrosla do 63400 ga a piznishe i do 66816 ga 1975 roku teritoriya zapovidnika bula vidnesena do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya za Ramsarskoyu konvenciyeyu 1984 roku zapovidniku buv nadanij status biosfernogo vin buv vklyuchenij do mizhnarodnoyi merezhi biosfernih rezervativ SkladZapovidnik roztashovanij na teritoriyi troh rajoniv Astrahanskoyi oblasti Kamizyackogo Ikryaninskogo ta Volodarskogo skladayetsya iz 3 klasteriv dilyanok Damchickij roztashovanij na zahodi delti Plosha 30050 ga z yakih akvatoriya 9430 ga Obzhorivskij roztashovanij na shodi delti Plosha 28407 ga z yaih akvatoriya 2550 ga Trohizbinskij roztashovanij v centralnij chastini delti Plosha 9460 ga z yakih akvatoriya 232 ga Zagalna plosha zapovidniku stanovit 67917 ga z yakih na akvatoriyu pripadaye 12212 ga Ohoronna zona zapovidnika prohodit uzdovzh shidnoyi vodnoyi mezhi Obzhorivskogo klastera 15000 ga ta pivdennoyi vodnoyi mezhi Damchickogo klastera 6000 ga Ci mezhi buli zatverdzheni rishennyam Astrahanskogo oblvikonkomu vid 1 chervnya 1976 roku 342 Suhoputna mezha prohodit uzdovzh kordoniv vsih troh klasteriv 10000 ga i zatverdzhena rishennyam Astrahanskogo oblvikonkomu vid 6 grudnya 1982 roku 713 Zagalna plosha ohoronnoyi zoni stanovit 31000 ga BiocenozFlora Vodyanij gorih Roslinnij svit zapovidnika unikalnij cherez svoyu riznomanitnist roslinnih ugrupuvan yaki sformuvalis v intrazonalnih umovah Na sogodni rezervat ye miscem zberezhennyam floristichnogo ta cenotichnogo bagatstva roslinnogo svitu vin zabezpechuye optimalne funkcionuvannya roslinnih ugrupuvan Vsogo flora zapovidnika predstavlena 314 vidami sudinnih roslin z yakih 4 vidi zaneseni do Nelumbo speciosum vodyanij gorih rapa natans Marsilea aegyptiaca ta Aldrovanda vesiculosa U velikih kilkostyah zrostayut takozh rdesnik ocheret ta rogiz Fauna Chaplya yegipetska Vsogo na teritoriyi zapovidnika meshkaye 280 vidiv ptahiv z yakih 72 vidi ye ridkisnimi Sered ridkisnih 40 vidiv gnizditsya 22 vidi zustrichayetsya pid chas perelotiv i 10 vidiv ye zalitnimi i z yavlyayutsya zridka Osnovu miscevoyi ornitofauni skladayut vodno bolotni ptahi yaki gnizdyatsya na derevah abo v ocheretno rogozovih zarostyah Ponad 30 vidiv predstavleni lisovimi ptahami i lishe 3 vidi nalezhat do luchnih ekosistem ta sinantropiv Pid chas perelotiv tut zupinyayutsya ptahi zaneseni do Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi zhuravel bilij Grus leucogeranus pelikan kucheryavij Pelecanus crispus baklan malij Phalacrocorax pygmaeus kosar chaplya yegipetska Bubulcus ibis U vodojmah na teritoriyi rezervatu voditsya 60 vidiv rib osetrovi biluga oseter sevryuga oseledcevi puzanok kaspijskij Alosa caspia oseledec volzkij Alosa volgensis Alosa kessleri koropovi vobla lyash sazan krasnopirka zvichajna goloven yevropejskij zhereh chehonya karas sriblyastij shuka sudak okun bichki kolyuchka trigolkova Ssavciv u zapovidniku narahovuyetsya vsogo 17 vidiv z yakih zvichnimi ye lishe 12 kaban vovk lisicya vidra gornostaj shur vodyanij misha krihitka Primitkihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 05 amp mode all Za rajonuvannyam Ye F Belyevicha 1963 Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 7 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Za Chujkovim ta Moshonkinim 2001 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 grudnya 2012 Procitovano 7 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Procitovano 7 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zapovedniki SSSR T 1 M Gos Izd vo Geogr lit ry 1951 455 s DzherelaZhitkov B M Astrahanskij zapovednik K dvadcatiletiyu Astrahanskogo goszapovednika M 1940 80 s G A Krivonosov A F Zhivoglyad Astrahanskij zapovednik Zapovedniki evropejskoj chasti RSFSR II Pod red V V Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 S 264 292 Zapovedniki SSSR T 1 M Gos Izd vo Geogr lit ry 1951 455 s PosilannyaOficijnij sajt Astrahanskogo derzhavnogo prirodnogo biosfernogo zapovidnika 27 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Na sajti Osoblivo ohoronnih prirodnih teritoriyi Rosiyi 5 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Na sajti Rosiya Velika 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros