Калмицький військовий уряд (рос. Калмыцкое войсковое правительство) — орган влади калмицького народу в 1917–1919 роках.
Перший з'їзд калмицького народу
Через місяць після Лютневої революції, 26-27 березня 1917 в Астрахані відбувся перший з'їзд представників калмицького народу. Були представлені тільки калмики Астраханської губернії, де проживала більша частина народу.
На з'їзді було обрано Центральний (виконавчий) комітет з управління калмицьким народом (ЦК УКН, ЦИК УКН) у складі п'яти членів і п'яти кандидатів, який мав замінити царське Управління калмицьким народом.
Були прийняті рішення про рух за створення самостійної калмицької губернської області, утворювалися виборні улусні та аймачні виконкоми. Заявлялося, що «Центральний комітет є повністю самостійним у справах управління калмицьким народом, але у справах загальногубернських бере участь через своїх представників у губернському комітеті».
Член Комітету князь Данзан Тундутов, батько якого обирався депутатом Державної думи в 1906 році, так характеризував дві течії в Комітеті: «одна, очолювана Баяновим, кадетом за переконаннями, інша — Очіровим — калмицьким націоналістом, до другої прилучався і я».
Радянські історики Калмикії стверджували, що одна течія в калмицькому національному русі виступала за введення земств і демократизацію громадського життя Калмикії, друга — за переведення калмиків у стан козаків та за конституційно-монархічну Росію.
Демонстрація та символіка
Після з'їзду його учасники під звуки «Марсельєзи» урочистою ходою пройшли до Астраханської міської думи. На прапорі процесії «було прикріплене зображення бурхана», тобто Будди або одного з божеств тибетського буддизму. Про колір прапора та форму «бурхана» не повідомляється.
- Міська дума Астрахані, перед якою відбувся калмицький мітинг
- Сучасна буддійська скульптура в Калмикії
- Монгольська тхангка
- "Калмицька молільня" Василя Верещагіна з розвішаними тхангками
- Сучасна буддійська скульптура в Калмикії
Подальші з'їзди калмиків
Очіров та Тундутов у травні перебували в Петербурзі, щоби заявити протест щодо запланованого розділу Астраханської губернії та запропонувати створення калмицької автономії, однак не знайшли тоді підтримки в Тимчасовому уряді.
6-7 червня в Астрахані відбувся з'їзд калмиків усіх областей — Астраханської губернії, Області Війська Донського, Ставропольської губернії та Терської області, 24-25 липня — ще один з'їзд.
На з'їздах були ухвалені рішення про перехід калмиків до козацького стану та організацію земств.
1 липня рішенням Тимчасового уряду території астраханських і терських калмиків були виділені в окрему одиницю самоврядування під назвою «Калмицьке степове земське управління».
Калмицький військовий уряд
Процес включення калмиків до складу Астраханського козацького війська розтягнувся на всю другу половину 1917 року, пройшло декілька спільних і окремих засідань козаків та калмиків.
В листопаді 1917 року збирається калмицьке козацьке коло, яке перейменовує ЦК УКН у Калмицький військовий уряд. Під час кругу була затверджена «козацька конституція» та договір про входження до Південно-Східного Союзу.
У грудні 1917 відбулося засідання Малого законодавчого кола, на якому Данзан Тундутов обирається отаманом Калмицького козацького війська.
З листопада також починається видання газети «Ойратські вісті» (редактор — Номто Очіров). Виходить шість випусків газети, останній з яких — 11 січня, перед початком антибільшовицького повстання у Астрахані.
У січні 1918 року починається повстання астраханських козаків проти більшовиків, у якому беруть участь декілька новосформованих сотень калмицьких козаків. Повстання зазнало поразки після двох тижнів вуличних боїв, і Калмицькій військовий уряд відступив до Калмицького степу та Дону.
У березні-квітні Тундутов перебував у Батумі, де разом з урядом Південно-Східного Союзу вів перемовини з Німеччиною, яка в той час допомагала УНР звільнити Східну Україну від більшовиків.
У квітні 1918 року на запрошення Німеччини делегація кавказьких республік і козацьких військ відвідує Берлін. Тундутов зустрічається в Німеччині з військовими лідерами (Пауль фон Гінденбург, Еріх Людендорф) та кайзером Вільгельмом ІІ.
Як писали пізніше у калмицькому емігрантському журналі «Ковильні хвилі», на зустрічі з імператором Тундутов заявляв, що «козаки, не вважаючи себе росіянами, відчувають до більшовиків непримиренну ворожнечу». Як стверджує історик У. Б. Очіров, «у його описі майбутній козацько-калмицький бунт набував характер не тільки антирадянського, але і національного сепаратистського руху».
Калмицький військовий уряд та білий рух
З Німеччини на Кавказ Тундутов повертається через Київ, однак, як він сам стверджував у «Сповіді», написаній пізніше у радянській в'язниці, не мав у місті справ та перебував у ньому тільки кілька годин. А проте після прибуття на вже визволений від більшовиків Дон Тундутов за сприяння гетьмана Скоропадського починає формувати Астраханську армію (пізніше — Астраханський корпус, Астраханська бригада, Астраханська дивізія).
Відновлюється робота калмицького уряду. На визволених калмицьких землях Тундутов призначає улусних отаманів. У травні 1919 року в рамках боротьби з автономістськими рухами Денікін усуває Тундутова від керівництва Астраханським козацьким військом, а Очірова виводить зі складу Калмицького військового уряду.
У відповідь Тундутов організував новий з'їзд калмицького народу у калмицьких степах та намагався створити окреме калмицьке Волзьке козацьке військо. Після цього деякий час він був вимушений перебувати закордоном в Азербайджанській Демократичній Республіці, пізніше повернувся до Калмикії, евакуювався з білими військами до Криму і далі до Стамбулу.
Еміграція
Після евакуації Військових сил Півдня Росії з Криму до Туреччини близько тисячі калмиків опинилися в еміграції. Вони оселилися в Сербії, Чехії, а також інших країнах Центральної і Західної Європи.
Данзан Тундутов, повіривши обіцянкам про амністію, у 1923 році повернувся до СРСР і був розстріляний.
У Белграді калмицькі емігранти заснували буддійський храм, у Празі діяла політична організація Хальмг Тангчін Туґ, видавався журнал «Ковильні хвилі» та інші часописи.
Частина емігрантів взяла участь у створенні Калмицького національного комітету в нацистській Німеччині та Калмицького кавалерійського корпусу.
Див. також
Примітки
- Очерки истории Калмыцкой АССР. Дооктябрьский период [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.] / гл. ред.: Н. В. Устюгов, И. Я. Златкин, Е. Н. Кущева и др. — М.: Наука, 1967. — 479 с.
- В. В. Маркович. Три атамана [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Очерки истории Калмыцкой АССР. Эпоха социализма [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. А. Чугаев. — М.: Наука, 1970. — 432 с.
- М. К. Фадеев. Попытки создания системы казачьего управления в Калмыкии и первых калмыцких казачьих частей (октябрь 1917г.- январь 1918г.) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- А. И. Наберухин. Номто Очиров (к 105 летию со дня рождения) [ 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- У. Б. Очиров. КАЛМЫЦКИЕ ПОЛКИ АСТРАХАНСКОГО КАЗАЧЬЕГО ВОЙСКА В 1917–1920 гг. [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
- О. О. Антропов. АСТРАХАНСКАЯ АРМИЯ: ВОЙНА И ПОЛИТИКА [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalmikiya Kalmickij vijskovij uryad ros Kalmyckoe vojskovoe pravitelstvo organ vladi kalmickogo narodu v 1917 1919 rokah Kalmikiya u suchasnih kordonahPershij z yizd kalmickogo naroduCherez misyac pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 26 27 bereznya 1917 v Astrahani vidbuvsya pershij z yizd predstavnikiv kalmickogo narodu Buli predstavleni tilki kalmiki Astrahanskoyi guberniyi de prozhivala bilsha chastina narodu Na z yizdi bulo obrano Centralnij vikonavchij komitet z upravlinnya kalmickim narodom CK UKN CIK UKN u skladi p yati chleniv i p yati kandidativ yakij mav zaminiti carske Upravlinnya kalmickim narodom Buli prijnyati rishennya pro ruh za stvorennya samostijnoyi kalmickoyi gubernskoyi oblasti utvoryuvalisya viborni ulusni ta ajmachni vikonkomi Zayavlyalosya sho Centralnij komitet ye povnistyu samostijnim u spravah upravlinnya kalmickim narodom ale u spravah zagalnogubernskih bere uchast cherez svoyih predstavnikiv u gubernskomu komiteti Chlen Komitetu knyaz Danzan Tundutov batko yakogo obiravsya deputatom Derzhavnoyi dumi v 1906 roci tak harakterizuvav dvi techiyi v Komiteti odna ocholyuvana Bayanovim kadetom za perekonannyami insha Ochirovim kalmickim nacionalistom do drugoyi priluchavsya i ya Radyanski istoriki Kalmikiyi stverdzhuvali sho odna techiya v kalmickomu nacionalnomu rusi vistupala za vvedennya zemstv i demokratizaciyu gromadskogo zhittya Kalmikiyi druga za perevedennya kalmikiv u stan kozakiv ta za konstitucijno monarhichnu Rosiyu Demonstraciya ta simvolikaPislya z yizdu jogo uchasniki pid zvuki Marselyezi urochistoyu hodoyu projshli do Astrahanskoyi miskoyi dumi Na prapori procesiyi bulo prikriplene zobrazhennya burhana tobto Buddi abo odnogo z bozhestv tibetskogo buddizmu Pro kolir prapora ta formu burhana ne povidomlyayetsya Miska duma Astrahani pered yakoyu vidbuvsya kalmickij miting Suchasna buddijska skulptura v Kalmikiyi Mongolska thangka Kalmicka molilnya Vasilya Vereshagina z rozvishanimi thangkami Suchasna buddijska skulptura v KalmikiyiPodalshi z yizdi kalmikivNomto Ochirov Ochirov ta Tundutov u travni perebuvali v Peterburzi shobi zayaviti protest shodo zaplanovanogo rozdilu Astrahanskoyi guberniyi ta zaproponuvati stvorennya kalmickoyi avtonomiyi odnak ne znajshli todi pidtrimki v Timchasovomu uryadi 6 7 chervnya v Astrahani vidbuvsya z yizd kalmikiv usih oblastej Astrahanskoyi guberniyi Oblasti Vijska Donskogo Stavropolskoyi guberniyi ta Terskoyi oblasti 24 25 lipnya she odin z yizd Na z yizdah buli uhvaleni rishennya pro perehid kalmikiv do kozackogo stanu ta organizaciyu zemstv 1 lipnya rishennyam Timchasovogo uryadu teritoriyi astrahanskih i terskih kalmikiv buli vidileni v okremu odinicyu samovryaduvannya pid nazvoyu Kalmicke stepove zemske upravlinnya Kalmickij vijskovij uryadDanzan Tundutov Proces vklyuchennya kalmikiv do skladu Astrahanskogo kozackogo vijska roztyagnuvsya na vsyu drugu polovinu 1917 roku projshlo dekilka spilnih i okremih zasidan kozakiv ta kalmikiv V listopadi 1917 roku zbirayetsya kalmicke kozacke kolo yake perejmenovuye CK UKN u Kalmickij vijskovij uryad Pid chas krugu bula zatverdzhena kozacka konstituciya ta dogovir pro vhodzhennya do Pivdenno Shidnogo Soyuzu U grudni 1917 vidbulosya zasidannya Malogo zakonodavchogo kola na yakomu Danzan Tundutov obirayetsya otamanom Kalmickogo kozackogo vijska Z listopada takozh pochinayetsya vidannya gazeti Ojratski visti redaktor Nomto Ochirov Vihodit shist vipuskiv gazeti ostannij z yakih 11 sichnya pered pochatkom antibilshovickogo povstannya u Astrahani U sichni 1918 roku pochinayetsya povstannya astrahanskih kozakiv proti bilshovikiv u yakomu berut uchast dekilka novosformovanih soten kalmickih kozakiv Povstannya zaznalo porazki pislya dvoh tizhniv vulichnih boyiv i Kalmickij vijskovij uryad vidstupiv do Kalmickogo stepu ta Donu Berlinski spivrozmovniki Tundutova Gindenburg Vilgelm II Lyudendorf U berezni kvitni Tundutov perebuvav u Batumi de razom z uryadom Pivdenno Shidnogo Soyuzu viv peremovini z Nimechchinoyu yaka v toj chas dopomagala UNR zvilniti Shidnu Ukrayinu vid bilshovikiv U kvitni 1918 roku na zaproshennya Nimechchini delegaciya kavkazkih respublik i kozackih vijsk vidviduye Berlin Tundutov zustrichayetsya v Nimechchini z vijskovimi liderami Paul fon Gindenburg Erih Lyudendorf ta kajzerom Vilgelmom II Yak pisali piznishe u kalmickomu emigrantskomu zhurnali Kovilni hvili na zustrichi z imperatorom Tundutov zayavlyav sho kozaki ne vvazhayuchi sebe rosiyanami vidchuvayut do bilshovikiv neprimirennu vorozhnechu Yak stverdzhuye istorik U B Ochirov u jogo opisi majbutnij kozacko kalmickij bunt nabuvav harakter ne tilki antiradyanskogo ale i nacionalnogo separatistskogo ruhu Kalmickij vijskovij uryad ta bilij ruhKalmikiya na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyi Z Nimechchini na Kavkaz Tundutov povertayetsya cherez Kiyiv odnak yak vin sam stverdzhuvav u Spovidi napisanij piznishe u radyanskij v yaznici ne mav u misti sprav ta perebuvav u nomu tilki kilka godin A prote pislya pributtya na vzhe vizvolenij vid bilshovikiv Don Tundutov za spriyannya getmana Skoropadskogo pochinaye formuvati Astrahansku armiyu piznishe Astrahanskij korpus Astrahanska brigada Astrahanska diviziya Vidnovlyuyetsya robota kalmickogo uryadu Na vizvolenih kalmickih zemlyah Tundutov priznachaye ulusnih otamaniv U travni 1919 roku v ramkah borotbi z avtonomistskimi ruhami Denikin usuvaye Tundutova vid kerivnictva Astrahanskim kozackim vijskom a Ochirova vivodit zi skladu Kalmickogo vijskovogo uryadu U vidpovid Tundutov organizuvav novij z yizd kalmickogo narodu u kalmickih stepah ta namagavsya stvoriti okreme kalmicke Volzke kozacke vijsko Pislya cogo deyakij chas vin buv vimushenij perebuvati zakordonom v Azerbajdzhanskij Demokratichnij Respublici piznishe povernuvsya do Kalmikiyi evakuyuvavsya z bilimi vijskami do Krimu i dali do Stambulu EmigraciyaKalmickij buddijskij hram u Belgradi Pislya evakuaciyi Vijskovih sil Pivdnya Rosiyi z Krimu do Turechchini blizko tisyachi kalmikiv opinilisya v emigraciyi Voni oselilisya v Serbiyi Chehiyi a takozh inshih krayinah Centralnoyi i Zahidnoyi Yevropi Danzan Tundutov povirivshi obicyankam pro amnistiyu u 1923 roci povernuvsya do SRSR i buv rozstrilyanij U Belgradi kalmicki emigranti zasnuvali buddijskij hram u Prazi diyala politichna organizaciya Halmg Tangchin Tug vidavavsya zhurnal Kovilni hvili ta inshi chasopisi Chastina emigrantiv vzyala uchast u stvorenni Kalmickogo nacionalnogo komitetu v nacistskij Nimechchini ta Kalmickogo kavalerijskogo korpusu Div takozhKalmicki kozaki Astrahanski kozaki Pivdenno Shidnij Soyuz Kubanska Narodna Respublika Donska Respublika Karakorum Altajskij okrugPrimitkiOcherki istorii Kalmyckoj ASSR Dooktyabrskij period 15 lipnya 2015 u Wayback Machine gl red N V Ustyugov I Ya Zlatkin E N Kusheva i dr M Nauka 1967 479 s V V Markovich Tri atamana 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Ocherki istorii Kalmyckoj ASSR Epoha socializma 15 lipnya 2015 u Wayback Machine otv red D A Chugaev M Nauka 1970 432 s M K Fadeev Popytki sozdaniya sistemy kazachego upravleniya v Kalmykii i pervyh kalmyckih kazachih chastej oktyabr 1917g yanvar 1918g 5 bereznya 2016 u Wayback Machine A I Naberuhin Nomto Ochirov k 105 letiyu so dnya rozhdeniya 28 veresnya 2016 u Wayback Machine U B Ochirov KALMYCKIE POLKI ASTRAHANSKOGO KAZAChEGO VOJSKA V 1917 1920 gg 17 lipnya 2015 u Wayback Machine O O Antropov ASTRAHANSKAYa ARMIYa VOJNA I POLITIKA 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine