Васи́ль Іва́нович Кузнецо́в (3 (15) січня 1894, село Усть-Усолка, Солікамський повіт, Пермська губернія — 20 червня 1964, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник (1943), Герой Радянського Союзу (29 травня 1945).
Василь Іванович Кузнецов | |
---|---|
Народження | 3 (15) січня 1894 с. Усть-Усолка (зараз — Пермський край) |
Смерть | 20 червня 1964 (70 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1918–1960 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | 3-тя армія, 21-ша армія, 58-ма армія, 1-ша ударна армія, 63-тя армія, 1-ша гвардійська армія, 3-тя ударна армія |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | |
Кузнецов Василь Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Учасник Першої світової війни. 1916 року скінчив школу прапорщиків, підпоручник.
З 1918 року — в Червоній Армії. Під час Громадянської війни командував ротою, батальйоном, стрілецьким полком. Після війни командував полком, дивізією, корпусом, Вітебською армейською групою.
Скінчив курси командирського составу «Постріл» (1920), Військову академію ім. Фрунзе (1936). З 1940 року — генерал-лейтенант.
У вересні 1939 року на чолі 3-ї армії брав участь в Польському поході Червоної армії.
На початковому етапі Німецько-радянської війни його 3-тя армія потрапила в оточення під Гродно. Наприкінці липня 1941 року армія вийшла з оточення в районі , штаб 3-ї армії об'єднав під своїм командуванням військові частини в районі Мозира. У серпні того ж року Кузнецов очолив 21-шу армію Центрального фронту, згодом — Південно-Західного фронту. Після розгрому фронту в ході очолив новостворену 58-му армію (листопад 1941 року). Протягом листопада 1941 року — травня 1942 року командував 1-ю ударною армією Західного фронту (згодом — Північно-Західного фронту. Армія брала участь в битві за Москву та загальному контрнаступі радянських військ взимку-навесні 1942 року.
В липні 1942 року очолив новостворену 63-ю армію Сталінградського фронту, брав участь в Сталінградській битві. З грудня 1942 року по грудень 1943 року командував 1-ю гвардійською армією, в травні 1943 року отримав військове звання генерал-полковник. З грудня 1943 року по березень 1945 року — заступник командувача військами Першого Прибалтійського фронту.
З березня 1945 року — командувач 3-ю ударною армією 1-го Білоруського фронту. Під командуванням Кузнецова армія брала участь в Битві за Берлін, 1 травня 1945 року бійці 3-ї ударної армії встановили червоний прапор на будівлі Рейхстагу в Берліні.
По завершенні війни продовжував командувати 3-ю ударною армією. У 1948—1953 роках — голова Центрального Комітету ДТСААФ, у 1953—1957 роках — командувач військ Приволзького військового округу, пізніже — робота в апараті Міністерства оборони СРСР.
Депутат Верховної Ради СРСР 1946—50, 1954—58 років. з 1960 року — у відставці.
Вшанування пам'яті
Іменем Василя Кузнецова названі вулиці:
- у Солікамську Пермської області;
- у Москві (з 1995 року).
Нагороди
- Герой Радянського Союзу
- 2 ордени Леніна
- 5 орденів Червоного Прапора
- 2 ордени Суворова 1-го ступеня
- радянські медалі та 4 іноземних ордени
Посилання
- Кузнецов В. І. Спогади про Московську битву [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznecov Vasi l Iva novich Kuzneco v 3 15 sichnya 1894 18940115 selo Ust Usolka Solikamskij povit Permska guberniya 20 chervnya 1964 Moskva radyanskij voyenachalnik general polkovnik 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 29 travnya 1945 Vasil Ivanovich KuznecovNarodzhennya 3 15 sichnya 1894 1894 01 15 s Ust Usolka zaraz Permskij kraj Smert 20 chervnya 1964 1964 06 20 70 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1918 1960Partiya VKP b Zvannya General polkovnikKomanduvannya 3 tya armiya 21 sha armiya 58 ma armiya 1 sha udarna armiya 63 tya armiya 1 sha gvardijska armiya 3 tya udarna armiyaVijni bitvi Druga svitova vijnaNagorodi Kuznecov Vasil Ivanovich u VikishovishiBiografiyaUchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 1916 roku skinchiv shkolu praporshikiv pidporuchnik Z 1918 roku v Chervonij Armiyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni komanduvav rotoyu bataljonom strileckim polkom Pislya vijni komanduvav polkom diviziyeyu korpusom Vitebskoyu armejskoyu grupoyu Skinchiv kursi komandirskogo sostavu Postril 1920 Vijskovu akademiyu im Frunze 1936 Z 1940 roku general lejtenant U veresni 1939 roku na choli 3 yi armiyi brav uchast v Polskomu pohodi Chervonoyi armiyi Na pochatkovomu etapi Nimecko radyanskoyi vijni jogo 3 tya armiya potrapila v otochennya pid Grodno Naprikinci lipnya 1941 roku armiya vijshla z otochennya v rajoni shtab 3 yi armiyi ob yednav pid svoyim komanduvannyam vijskovi chastini v rajoni Mozira U serpni togo zh roku Kuznecov ocholiv 21 shu armiyu Centralnogo frontu zgodom Pivdenno Zahidnogo frontu Pislya rozgromu frontu v hodi ocholiv novostvorenu 58 mu armiyu listopad 1941 roku Protyagom listopada 1941 roku travnya 1942 roku komanduvav 1 yu udarnoyu armiyeyu Zahidnogo frontu zgodom Pivnichno Zahidnogo frontu Armiya brala uchast v bitvi za Moskvu ta zagalnomu kontrnastupi radyanskih vijsk vzimku navesni 1942 roku V lipni 1942 roku ocholiv novostvorenu 63 yu armiyu Stalingradskogo frontu brav uchast v Stalingradskij bitvi Z grudnya 1942 roku po gruden 1943 roku komanduvav 1 yu gvardijskoyu armiyeyu v travni 1943 roku otrimav vijskove zvannya general polkovnik Z grudnya 1943 roku po berezen 1945 roku zastupnik komanduvacha vijskami Pershogo Pribaltijskogo frontu Z bereznya 1945 roku komanduvach 3 yu udarnoyu armiyeyu 1 go Biloruskogo frontu Pid komanduvannyam Kuznecova armiya brala uchast v Bitvi za Berlin 1 travnya 1945 roku bijci 3 yi udarnoyi armiyi vstanovili chervonij prapor na budivli Rejhstagu v Berlini Po zavershenni vijni prodovzhuvav komanduvati 3 yu udarnoyu armiyeyu U 1948 1953 rokah golova Centralnogo Komitetu DTSAAF u 1953 1957 rokah komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu piznizhe robota v aparati Ministerstva oboroni SRSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1946 50 1954 58 rokiv z 1960 roku u vidstavci Vshanuvannya pam yatiImenem Vasilya Kuznecova nazvani vulici u Solikamsku Permskoyi oblasti u Moskvi z 1995 roku NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 2 ordeni Lenina 5 ordeniv Chervonogo Prapora 2 ordeni Suvorova 1 go stupenya radyanski medali ta 4 inozemnih ordeniPosilannyaKuznecov V I Spogadi pro Moskovsku bitvu 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros