Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Миколайович Комаров (нар. 10 грудня 1904, Москва — 14 грудня 1976, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник. Герой Радянського Союзу (29.05.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань (з 1958 по 1966 роки).
| Комаров Володимир Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 10 грудня 1904 Москва, Російська імперія |
| Смерть | 14 грудня 1976 (72 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-полковник |
| Командування | 13-а гвардійська стрілецька дивізія, 2-га мотострілецька дивізія, d, d, Приволзький військовий округ і Білоруський військовий округ |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
Початкова біографія
Народився у родині робітників. До 1917 року осиротів. Закінчив п'ятикласне міське училище і з 1916 року працював учнем у депо і вагонних майстернях на залізничній станції Підмосковна, з 1919 року — працював у комітеті профспілки залізничної станції. З 1921 року — помічник кочегара на Московському заводі «Ізолятор», а з 1922 року — вантажник елеватора на станції Ельхотово (Північно-Кавказька залізниця).
З серпня 1924 по липень 1925 року — вихованець 82-го стрілецького полку, але через хворобу був відрахований і повернувся працювати на елеватор.
У 1926 році був призваний до лав Червоної армії і проходив строкову службу червоноармійцем у тому ж 82-му стрілецькому полку у місті Грозному і у 1929 році закінчив там же полкову школу молодших командирів.
Після закінчення у 1930 році Об'єднаної військової школи імені Каменєва у Києві служив у військах ОДПУ СРСР у 1934 році перетвореного в НКВС СРСР. У 1931 році був призначений на посаду помічника начальника застави 5-го прикордонного загону ОДПУ в місті Сестрорецьку, потім служив на посаді командира взводу Окружної школи молодшого начальницького складу військ ОДПУ Ленінградського округу, наприкінці 1931 року був переведений в Прикордонну школу НКВС у Москві, де служив інструктором з бойової підготовки та помічником командира кавалерійського дивізіону.
У 1937 році закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна і з 1937 року командував 8-м мотострілецьким полком оперативних військ НКВС СРСР у місті Тбілісі.
З березня 1939 року служив у Харківському прикордонному військовому училищі НКВС імені Дзержинського на посадах помічника начальника училища із автобронетанкової частини і начальника автобронетанкового відділення училища.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив на посадах командира стрілецького полку і начальника штабу стрілецької дивізії на Північно-Західному, Калінінському, Степовому, 1-му, 2-му і 3-му Українських фронтах. У квітні 1944 року був призначений на посаду заступника начальника оперативного відділу штабу 57-ї армії (3-й Український фронт). У 1941 і 1942 роках був поранений.
З жовтня 1944 року командував 13-ю гвардійською стрілецькою дивізією (5-а гвардійська армія, 1-й Український фронт).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року за успішне керівництво військовими з'єднаннями і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії полковнику Володимиру Миколайовичу Комарову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11530).
Після закінченням війни продовжував командувати дивізією, що увійшла до складу Центральної групи військ і дислокувалася на території Австрії. З 1947 по 1950 роки командував 2-ю гвардійською Таманською стрілецькою дивізією.
У 1951 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.
З 1952 року командував 28-м гвардійським стрілецьким корпусом (8-а гвардійська армія, Група радянських військ у Німеччині), з 1953 року — командувач 4-ї гвардійської механізованої армії (Група радянських військ у Німеччині).
У січні 1955 — червні 1957 року — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округу.
У червні 1957 — квітні 1960 року — командувач військ Приволзького військового округу.
У червні 1957 — квітні 1960 року — командувач військ Приволзького військового округу.
У квітні 1960 — липні 1961 року — командувач військ Білоруського військового округу.
З липня 1961 року перебував на відповідальній роботі в центральному апараті Міністерства оборони СРСР: начальник Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ — заступник командувача Сухопутних військ із бойової підготовки.
У травні 1969 року вийшов у відставку. Жив у Москві. Помер 14 грудня 1976 року. Похований на Кунцевському кладовищі.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» (29.05.1945)
- п'ять орденів Леніна
- три ордени Червоного Прапора (1944, 1944,)
- орден Суворова 2-го ст. (1944)
- орден Кутузова 2-го ст. (1945)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1943)
- медалі;
- ордени Польщі, Чехословаччини, Угорщини.
- Почесний громадянин міста Літомержіце (Чехословаччина).
Звання
- генерал-майор (27.06.1945)
- генерал-лейтенант (11.05.1949)
- генерал-полковник (8.08.1955).
Джерела
Комаров Володимир Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Komarov nar 10 grudnya 1904 19041210 Moskva 14 grudnya 1976 Moskva radyanskij vijskovij diyach general polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 29 05 1945 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 go i 6 go sklikan z 1958 po 1966 roki Komarov Volodimir MikolajovichNarodzhennya10 grudnya 1904 1904 12 10 Moskva Rosijska imperiyaSmert14 grudnya 1976 1976 12 14 72 roki Moskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSROsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoPartiyaKPRSZvannyageneral polkovnikKomanduvannya13 a gvardijska strilecka diviziya 2 ga motostrilecka diviziya d d Privolzkij vijskovij okrug i Biloruskij vijskovij okrugVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiRadyanska gvardiya dPochatkova biografiyaNarodivsya u rodini robitnikiv Do 1917 roku osirotiv Zakinchiv p yatiklasne miske uchilishe i z 1916 roku pracyuvav uchnem u depo i vagonnih majsternyah na zaliznichnij stanciyi Pidmoskovna z 1919 roku pracyuvav u komiteti profspilki zaliznichnoyi stanciyi Z 1921 roku pomichnik kochegara na Moskovskomu zavodi Izolyator a z 1922 roku vantazhnik elevatora na stanciyi Elhotovo Pivnichno Kavkazka zaliznicya Z serpnya 1924 po lipen 1925 roku vihovanec 82 go strileckogo polku ale cherez hvorobu buv vidrahovanij i povernuvsya pracyuvati na elevator U 1926 roci buv prizvanij do lav Chervonoyi armiyi i prohodiv strokovu sluzhbu chervonoarmijcem u tomu zh 82 mu strileckomu polku u misti Groznomu i u 1929 roci zakinchiv tam zhe polkovu shkolu molodshih komandiriv Pislya zakinchennya u 1930 roci Ob yednanoyi vijskovoyi shkoli imeni Kamenyeva u Kiyevi sluzhiv u vijskah ODPU SRSR u 1934 roci peretvorenogo v NKVS SRSR U 1931 roci buv priznachenij na posadu pomichnika nachalnika zastavi 5 go prikordonnogo zagonu ODPU v misti Sestrorecku potim sluzhiv na posadi komandira vzvodu Okruzhnoyi shkoli molodshogo nachalnickogo skladu vijsk ODPU Leningradskogo okrugu naprikinci 1931 roku buv perevedenij v Prikordonnu shkolu NKVS u Moskvi de sluzhiv instruktorom z bojovoyi pidgotovki ta pomichnikom komandira kavalerijskogo divizionu U 1937 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni Stalina i z 1937 roku komanduvav 8 m motostrileckim polkom operativnih vijsk NKVS SRSR u misti Tbilisi Z bereznya 1939 roku sluzhiv u Harkivskomu prikordonnomu vijskovomu uchilishi NKVS imeni Dzerzhinskogo na posadah pomichnika nachalnika uchilisha iz avtobronetankovoyi chastini i nachalnika avtobronetankovogo viddilennya uchilisha Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Sluzhiv na posadah komandira strileckogo polku i nachalnika shtabu strileckoyi diviziyi na Pivnichno Zahidnomu Kalininskomu Stepovomu 1 mu 2 mu i 3 mu Ukrayinskih frontah U kvitni 1944 roku buv priznachenij na posadu zastupnika nachalnika operativnogo viddilu shtabu 57 yi armiyi 3 j Ukrayinskij front U 1941 i 1942 rokah buv poranenij Z zhovtnya 1944 roku komanduvav 13 yu gvardijskoyu strileckoyu diviziyeyu 5 a gvardijska armiya 1 j Ukrayinskij front Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 travnya 1945 roku za uspishne kerivnictvo vijskovimi z yednannyami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi polkovniku Volodimiru Mikolajovichu Komarovu bulo prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 11530 Pislya zakinchennyam vijni prodovzhuvav komanduvati diviziyeyu sho uvijshla do skladu Centralnoyi grupi vijsk i dislokuvalasya na teritoriyi Avstriyi Z 1947 po 1950 roki komanduvav 2 yu gvardijskoyu Tamanskoyu strileckoyu diviziyeyu U 1951 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova Z 1952 roku komanduvav 28 m gvardijskim strileckim korpusom 8 a gvardijska armiya Grupa radyanskih vijsk u Nimechchini z 1953 roku komanduvach 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi Grupa radyanskih vijsk u Nimechchini U sichni 1955 chervni 1957 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U chervni 1957 kvitni 1960 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U chervni 1957 kvitni 1960 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U kvitni 1960 lipni 1961 roku komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu Z lipnya 1961 roku perebuvav na vidpovidalnij roboti v centralnomu aparati Ministerstva oboroni SRSR nachalnik Golovnogo upravlinnya bojovoyi pidgotovki Suhoputnih vijsk zastupnik komanduvacha Suhoputnih vijsk iz bojovoyi pidgotovki U travni 1969 roku vijshov u vidstavku Zhiv u Moskvi Pomer 14 grudnya 1976 roku Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi Nagorodimedal Zolota Zirka 29 05 1945 p yat ordeniv Lenina tri ordeni Chervonogo Prapora 1944 1944 orden Suvorova 2 go st 1944 orden Kutuzova 2 go st 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 1943 medali ordeni Polshi Chehoslovachchini Ugorshini Pochesnij gromadyanin mista Litomerzhice Chehoslovachchina Zvannyageneral major 27 06 1945 general lejtenant 11 05 1949 general polkovnik 8 08 1955 DzherelaKomarov Volodimir Mikolajovich Sajt Geroi strany ros