Верховна Рада СРСР (рос. Верховный Совет СССР) — двопалатний парламент СРСР, вищий орган державної влади в СРСР. Складався з двох рівноправних палат — Ради Союзу і Ради Національностей.
Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік рос. Верховный Совет СССР | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | СРСР | ||
Тип: | двопалатний парламент | ||
Палати: | Рада Союзу Верховної Ради СРСР Рада Національностей Верховної Ради СРСР | ||
Дата заснування: | 12 січня 1938 | ||
Дата ліквідації: | 26 грудня 1991 | ||
Попередник: | З'їзд рад СРСР | ||
Наступник: | З'їзд народних депутатів СРСР | ||
Структура: | |||
Депутатів: | 542 | ||
Політичні групи: | КПРС | ||
Голова Верховної Ради СРСР: | Анатолій Лук'янов (КПРС) | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Великий Кремлівський палац | ||
|
Окрім Верховної Ради СРСР, в Радянському Союзі діяли також Верховні Ради в кожній з (союзних республік і автономних республік), проте всі вони були однопалатними.
Представництво республік у Верховній Раді СРСР
Стаття 110 Конституції СРСР 1977 року свідчила:
Рада Союзу і Рада Національностей складаються з рівного числа депутатів. Рада Союзу обирається по виборчих округах з рівною чисельністю населення. Рада Національностей обирається по нормі: 32 депутати від кожної союзної республіки, 11 депутатів від кожної автономної республіки, 5 депутатів від кожної автономної області й один депутат від кожного автономного округу.
Виборча система була організована таким чином, що забезпечувала певний рівень захисту прав республік з меншою численістю населення. Наприклад, Таджицька РСР з населенням 4,8 мільйона людей (до кінця існування СРСР), або Естонська РСР з населенням 1,5 мільйона мали таку ж кількість представників у Раді Національностей, що і Російська РФСР з населенням 145 мільйонів людей — по 32 з 750. Проте РРФСР все одно отримувала більшу кількість голосів, бо в Раду Національностей обиралися також представники автономних республік, областей і округів, яких у складі інших союзних республік, наприклад Естонської РСР, зазвичай, не було.
Склад Ради союзу (рівний за чисельністю Раді національностей) обиралася пропорційно чисельності населення.
Вибори та скликання
Голови Президії Верховної Ради СРСР | |
---|---|
Голова | Роки урядування |
Михайло Калінін | 1938–1946 |
Микола Шверник | 1946–1953 |
Климент Ворошилов | 1953–1960 |
Леонід Брежнєв | 1960–1964 |
Анастас Мікоян | 1964–1965 |
Микола Підгорний | 1965–1977 |
Леонід Брежнєв | 1977–1982 |
Василь Кузнєцов (в. о.) | 1982–1983 |
Юрій Андропов | 1983–1984 |
Василь Кузнєцов (в. о.) | 1984–1984 |
Костянтин Черненко | 1984–1985 |
Василь Кузнєцов (в. о.) | 1985–1985 |
Андрій Громико | 1985–1988 |
Михайло Горбачов | 1988–1989 |
Голови Верховної Ради СРСР | |
Голова | Роки урядування |
Михайло Горбачов | 1989–1990 |
Анатолій Лук'янов | 1990–1991 |
- Верховна Рада СРСР 1 скликання — обрана 12 грудня 1937, засідала з 1938 по 1946 роки (під час Німецько-радянської війни вибори не проводились);
- Верховна Рада СРСР 2 скликання — обрана 10 лютого 1946, засідала з 1946 по 1950 роки;
- Верховна Рада СРСР 3 скликання — обрана 12 березня 1950, засідала з 1950 по 1954 роки;
- Верховна Рада СРСР 4 скликання — обрана 14 березня 1954, засідала з 1954 по 1958 роки;
- Верховна Рада СРСР 5 скликання — обрана 16 березня 1958, засідала з 1958 по 1962 роки;
- Верховна Рада СРСР 6 скликання — обрана 18 березня 1962, засідала з 1962 по 1966 роки;
- Верховна Рада СРСР 7 скликання — обрана 12 червня 1966, засідала з 1966 по 1970 роки;
- Верховна Рада СРСР 8 скликання — обрана 14 червня 1970, засідала з 1970 по 1974 роки;
- Верховна Рада СРСР 9 скликання — обрана 16 червня 1974, засідала з 1974 по 1979 роки;
- Верховна Рада СРСР 10 скликання — обрана 4 березня 1979, засідала з 1979 по 1984 роки;
- Верховна Рада СРСР 11 скликання — обрана 4 березня 1984, засідала з 1984 по 1989 роки;
- Верховна Рада СРСР 12 скликання — обрана з'їздом народних депутатів СРСР, засідала з 1989 по 1991 роки.
Див. також
Посилання
- Верховна Рада СРСР // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- С. С. Падалка. Верховна Рада СРСР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 490. — .
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (березень 2008) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhovna Rada SRSR ros Verhovnyj Sovet SSSR dvopalatnij parlament SRSR vishij organ derzhavnoyi vladi v SRSR Skladavsya z dvoh rivnopravnih palat Radi Soyuzu i Radi Nacionalnostej Verhovna Rada Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik ros Verhovnyj Sovet SSSR Zagalna informaciya Yurisdikciya SRSRTip dvopalatnij parlamentPalati Rada Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR Rada Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSRData zasnuvannya 12 sichnya 1938Data likvidaciyi 26 grudnya 1991Poperednik Z yizd rad SRSRNastupnik Z yizd narodnih deputativ SRSRStruktura Deputativ 542Politichni grupi KPRSGolova Verhovnoyi Radi SRSR Anatolij Luk yanov KPRS Adresa Adresa Velikij Kremlivskij palacVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Verhovna Rada Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Okrim Verhovnoyi Radi SRSR v Radyanskomu Soyuzi diyali takozh Verhovni Radi v kozhnij z soyuznih respublik i avtonomnih respublik prote vsi voni buli odnopalatnimi Verhovna Rada SRSR diyala u 1938 1991 rokah Predstavnictvo respublik u Verhovnij Radi SRSRStattya 110 Konstituciyi SRSR 1977 roku svidchila Rada Soyuzu i Rada Nacionalnostej skladayutsya z rivnogo chisla deputativ Rada Soyuzu obirayetsya po viborchih okrugah z rivnoyu chiselnistyu naselennya Rada Nacionalnostej obirayetsya po normi 32 deputati vid kozhnoyi soyuznoyi respubliki 11 deputativ vid kozhnoyi avtonomnoyi respubliki 5 deputativ vid kozhnoyi avtonomnoyi oblasti j odin deputat vid kozhnogo avtonomnogo okrugu Viborcha sistema bula organizovana takim chinom sho zabezpechuvala pevnij riven zahistu prav respublik z menshoyu chislenistyu naselennya Napriklad Tadzhicka RSR z naselennyam 4 8 miljona lyudej do kincya isnuvannya SRSR abo Estonska RSR z naselennyam 1 5 miljona mali taku zh kilkist predstavnikiv u Radi Nacionalnostej sho i Rosijska RFSR z naselennyam 145 miljoniv lyudej po 32 z 750 Prote RRFSR vse odno otrimuvala bilshu kilkist golosiv bo v Radu Nacionalnostej obiralisya takozh predstavniki avtonomnih respublik oblastej i okrugiv yakih u skladi inshih soyuznih respublik napriklad Estonskoyi RSR zazvichaj ne bulo Sklad Radi soyuzu rivnij za chiselnistyu Radi nacionalnostej obiralasya proporcijno chiselnosti naselennya Vibori ta sklikannya Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSRGolova Roki uryaduvannyaMihajlo Kalinin 1938 1946Mikola Shvernik 1946 1953Kliment Voroshilov 1953 1960Leonid Brezhnyev 1960 1964Anastas Mikoyan 1964 1965Mikola Pidgornij 1965 1977Leonid Brezhnyev 1977 1982Vasil Kuznyecov v o 1982 1983Yurij Andropov 1983 1984Vasil Kuznyecov v o 1984 1984Kostyantin Chernenko 1984 1985Vasil Kuznyecov v o 1985 1985Andrij Gromiko 1985 1988Mihajlo Gorbachov 1988 1989Golovi Verhovnoyi Radi SRSRGolova Roki uryaduvannyaMihajlo Gorbachov 1989 1990Anatolij Luk yanov 1990 1991Verhovna Rada SRSR 1 sklikannya obrana 12 grudnya 1937 zasidala z 1938 po 1946 roki pid chas Nimecko radyanskoyi vijni vibori ne provodilis Verhovna Rada SRSR 2 sklikannya obrana 10 lyutogo 1946 zasidala z 1946 po 1950 roki Verhovna Rada SRSR 3 sklikannya obrana 12 bereznya 1950 zasidala z 1950 po 1954 roki Verhovna Rada SRSR 4 sklikannya obrana 14 bereznya 1954 zasidala z 1954 po 1958 roki Verhovna Rada SRSR 5 sklikannya obrana 16 bereznya 1958 zasidala z 1958 po 1962 roki Verhovna Rada SRSR 6 sklikannya obrana 18 bereznya 1962 zasidala z 1962 po 1966 roki Verhovna Rada SRSR 7 sklikannya obrana 12 chervnya 1966 zasidala z 1966 po 1970 roki Verhovna Rada SRSR 8 sklikannya obrana 14 chervnya 1970 zasidala z 1970 po 1974 roki Verhovna Rada SRSR 9 sklikannya obrana 16 chervnya 1974 zasidala z 1974 po 1979 roki Verhovna Rada SRSR 10 sklikannya obrana 4 bereznya 1979 zasidala z 1979 po 1984 roki Verhovna Rada SRSR 11 sklikannya obrana 4 bereznya 1984 zasidala z 1984 po 1989 roki Verhovna Rada SRSR 12 sklikannya obrana z yizdom narodnih deputativ SRSR zasidala z 1989 po 1991 roki Div takozhPrezidiya Verhovnoyi Radi SRSR Rada Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR Rada Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR Uryad Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Centralnij vikonavchij komitet SRSRPosilannyaVerhovna Rada SRSR Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 S S Padalka Verhovna Rada SRSR Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 490 ISBN 966 00 0734 5 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2008