Микола Михайлович Шверник (7 (19 травня) 1888, Санкт-Петербург — 24 грудня 1970, Москва) — радянський політичний діяч, голова Президії Верховної Ради СРСР у 1946—1953 роках. Герой Соціалістичної Праці (17.05.1958). Член ВЦВК (1927—1938) і Президії ЦВК СРСР (1935—1938). Депутат Верховної Ради СРСР 1—6-го скликань (1937—1966). Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1925 роках. Член ЦК КПРС в 1925—1970 роках. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 17 листопада 1929 по 26 червня 1930 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 9 квітня 1926 по 17 лютого 1927 та з 13 липня 1930 по 18 березня 1946 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК ВКП(б) з 13 липня 1930 по 26 січня 1934 року. Кандидат у члени Політичного бюро (Президії) ЦК ВКП(б) (ЦК КПРС) з 22 березня 1939 по 5 жовтня 1952 та з 5 березня 1953 по 29 червня 1957 року. Член Президії ЦК КПРС з 16 жовтня 1952 по 5 березня 1953 та з 29 червня 1957 по 29 березня 1966 року.
Шверник Микола Михайлович | |
---|---|
рос. Николай Шверник | |
![]() | |
Народився | 19 травня 1888 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Помер | 24 грудня 1970[1] (82 роки) Москва, СРСР, Російська СФРР[1] |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | політик, профспілковий діяч |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Політичне бюро ЦК КПРС, Всеросійський центральний виконавчий комітет і Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d], голова Президії Верховної Ради СРСР[3][4] і d |
Партія | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія |
Діти | d і (Ганієва Зіба Паша-кизи) |
Автограф | ![]() |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в багатодітній робітничій родині Михайла Шверникова на околиці Санкт-Петербургу. Закінчив чотирикласну церковноприходську школу, а потім ремісниче училище в Санкт-Петербурзі. Чотирнадцятирічним підлітком, з 1902 року, почав працювати підручним токаря на електромеханічному заводі «Дюфлон і Костянтинович» в Санкт-Петербурзі.
У 1905 році вступив до РСДРП, став членом Санкт-Петербурзького комітету РСДРП. Вів партійну агітацію в Петербурзі, Миколаєві, Тулі, Самарі. У 1907 році працював у просвітницькому товаристві «Сампсонієвське товариство освіти»
У 1910—1911 роках — член правління Спілки металістів у Санкт-Петербурзі. З 1910 по 1913 рік працював робітником телефонного заводу «Еріксон», робітником машинобудівного заводу «Айваз» у Санкт-Петербурзі.
У 1913 році, щоб уникнути арешту, покинув Санкт-Петербург та влаштувався робітником на заводі міста Тули. Потім повернувся до Санкт-Петербурга, працював на заводі Еріксона і продовжував антиурядову пропаганду, за що був заарештований у листопаді 1913 року і висланий назад в Тулу. У Тулі знайомиться з робітницею заводу «Айваз» Марією Федорівною Улазовською, теж засланою під негласний нагляд поліції, яка стала його дружиною.
Навесні 1915 року Шверник разом з дружиною відбував поселення в Самарі, де з 1915 по 1917 рік працював токарем-лекальником Самарського трубкового (артилерійського) заводу, відновив зв'язок з більшовиками і включився в революційну роботу. Закінчив міське училище в Самарі.
За активну антивоєнну агітацію і революційні заклики в лютому 1917 року його засилають в Саратов, де його застає звістка про Лютневу революцію, незабаром він повернувся із Саратова в Самару. У Самарі був обраний у квітні 1917 головою заводського комітету трубкового заводу, потім головою Трубкового районного комітету РСДРП(б), членом президії виконавчого комітету Самарської міської ради.
З листопада 1917 — голова Всеросійського комітету робітників артилерійських заводів і член Правління артилерійських заводів.
У червні 1918 року брав участь у боях проти Чехословацького корпусу. У липні — жовтні 1918 року — військовий комісар 2-го Симбірського стрілецького полку 1-ї зведеної Симбірської дивізії РСЧА на Східному фронті.
У жовтні 1918 — березні 1919 року — співробітник Головного артилерійського управління Червоної армії.
28 березня — жовтень 1919 року — голова виконавчого комітету Самарської міської ради.
У листопаді 1919 — травні 1921 року — заступник надзвичайного уповноваженого Ради Оборони РРФСР із постачання армій Кавказького фронту. У травні — жовтні 1921 року — надзвичайний уповноважений Ради Оборони РРФСР із постачання армій Кавказького фронту.
Одночасно, в квітні 1921 — лютому 1922 року — заступник голови Економічної ради Південного-Сходу Росії.
У березні 1922 — 1923 року — голова Донецької губернської Спілки металістів.
26 квітня 1923 — 23 травня 1924 року — кандидат у члени Президії Центральної контрольної комісії РКП(б).
2 лютого 1924 — 30 листопада 1925 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції Російської РФСР.
2 червня 1924 — 18 грудня 1925 року — член Президії та кандидат у члени Секретаріату Центральної контрольної комісії РКП(б).
У 1925—1926 роках — секретар Ленінградського губернського комітету ВКП(б) і секретар Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б).
9 квітня 1926 — 17 лютого 1927 року — секретар ЦК ВКП(б).
У березні 1927 — січні 1929 року — 1-й секретар Уральського обласного комітету ВКП(б).
1 червня 1929 — 19 травня 1930 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС) у складі секретаріату з п'яти осіб. Одночасно, 1 червня 1929 — 15 березня 1944 року — член Президії ВЦРПС. У листопаді 1929 — 1930 року — голова ЦК Спілки металістів.
19 травня 1930 — 15 березня 1944 року — 1-й секретар (ВЦРПС).
12 січня 1938 — 12 березня 1946 року — Голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
28 березня 1940 — 21 березня 1941 року — член Економічної Ради при РНК СРСР. 15 травня 1941 — 6 вересня 1945 року — член Бюро РНК СРСР.
24 червня — 3 липня 1941 року — заступник голови Ради із евакуації при РНК СРСР. 3 липня — 25 грудня 1941 року — голова Ради із евакуації при РНК СРСР.
2 листопада 1942 — 9 червня 1951 року — голова Надзвичайної державної комісії із встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників.
1 лютого 1944 — 12 березня 1946 року — 1-й заступник голови Президії Верховної ради СРСР.
4 березня 1944 — 25 червня 1946 року — голова Президії Верховної ради Російської РФСР.
19 березня 1946 — 15 березня 1953 року — голова Президії Верховної ради СРСР.
12 березня 1953 — 17 березня 1956 року — голова (ВЦРПС) і член Президії (ВЦРПС).
У лютому 1956 — 23 листопада 1962 року — голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.
23 листопада 1962 — 6 грудня 1965 року — голова Партійної комісії при ЦК КПРС.
6 грудня 1965 — 8 квітня 1966 року — голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.
З квітня 1966 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.
Помер 24 грудня 1970 року в Москві. Похований біля Кремлівської стіни на Красній площі Москви.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (17.05.1958)
- П'ять орденів Леніна (15.07.1938; 24.01.1946; 18.05.1948; 17.05.1958; 17.05.1968)
- Медалі
Примітки
- Шверник Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Відомості Верховної Ради СРСР — Верховный Совет СССР, 1946. — вып. 10. — ISSN 0235-9936
- Відомості Верховної Ради СРСР — Верховный Совет СССР, 1953. — вып. 3. — ISSN 0235-9936
Посилання
- Шверник [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет