Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий Кремлівський палац (рос. Большой Кремлевский дворец) — один з палаців Московського кремля, з радянських часів виконує роль парадної резиденції глави російської держави. У ньому проходять церемонії вступу Президента на посаду, вручення державних нагород, вірчих грамот, святкові прийоми.
| Великий Кремлівський палац | |
|---|---|
|
| |
| 55°45′00″ пн. ш. 37°36′57″ сх. д. / 55.750000000028° пн. ш. 37.61583333336110968° сх. д.Координати: 55°45′00″ пн. ш. 37°36′57″ сх. д. / 55.750000000028° пн. ш. 37.61583333336110968° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1], Російська імперія і  СРСР |
| Розташування | Тверський |
| Тип | палац пам'ятка і пам'ятка архітектури[d] |
| Стиль | неовізантійська архітектура і псевдоросійський стиль |
| Архітектор | Тон Костянтин Андрійович |
| Засновник | Микола I |
| Дата заснування | 1838 |
  Великий Кремлівський палац Великий Кремлівський палац (Росія)  Великий Кремлівський палац Великий Кремлівський палац (СРСР) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Палац побудований за наказом імператора Миколи I знаменитим петербурзьким архітектором Костянтином Тоном в 1838-1849. У споруді палацу брали участь видні московські архітектори: Ф. Ріхтер, Н. Чичагов, П. Герасимов. До оформлення інтер'єрів були залучені відомі художники і скульптори: Ф. Солнцев, І. Віталі, П. Клодт, О. Логановський.
Головним фасадом палац виходить на Москву-ріку. Фасад прикрашений різьбленими білокам'яними фронтонами, вікна — різьбленими наличниками з подвійними арками і гиркою посередині, як в теремах XVII століття. На Кремля виходить Благовіщенський під'їзд Великого Кремлівського палацу.
Палац, як його замислював Микола I, став пам'яткою російської історії і слави російського воїнства. П'ять парадних залів на другому поверсі палацу — Андріївський, Олександрівський, Георгіївський, Володимирський, Єкатерининський — присвячені російським орденам, елементи яких включені в ліпний декор оформлення кожного залу.
У XIX столітті головним залом Великого Кремлівського палацу був Андріївський (тронний) зал. В середині 1990-х Андріївський зал відновлений в своїй первозданній пишності. Зал прикрашають 10 позолочених пілонів і позолочені двері з орденськими хрестами і ланцюгами Андріївського ордена, установленого імператором Петром I. Стіни обтягнуті блакитним, кольору Андріївської стрічки, шовковим муаром, прикрашені ланцюгами і знаками ордена. Над вікнами поміщаються герби губерній і областей Росії. 10 бронзових люстр і 35 бра освітлюють зал. Гідна прикраса інтер'єру залу і всього палацу — два каміни з сіро-фіолетової яшми. Біля східної стіни відновлено три тронні місця під горностаєм. У особливо урочистих випадках тут збиралися вищі військові чини. Сьогодні це — місце проведення найурочистіших заходів державного значення.
Олександрівський зал, що примикає до Андріївського, створений на честь ордена святого Олександра Невського, установленого в 1725 імператрицею Катериною I. Стіни залу оброблені рожевим штучним мармуром. Уздовж них стоять позолочені стільці, обиті оксамитом кольору орденської стрічки з витканою на їхніх спинках орденською зіркою. Вітрильні зводи несуть сферичний купол, також прикрашений орденськими знаками і державними гербами. По стінах залу розвішені картини Моллера на сюжети з житія Олександра Невського.
Георгіївський — найбільший і урочистий зал Великого Кремлівського палацу. Зал присвячений одній з найпочесніших царських нагород — військовому ордену святого Георгія, установленому в 1769 імператрицею Катериною II. Величезна склепінчаста стеля Георгіївського залу покоїться на вісімнадцяти масивних пілонах, прикрашених фігурами роботи скульптура Івана Віталі. Білосніжні стіни і зводи залу декоровані рельєфним орнаментом, в який вписані зображення знаків ордена. На мармурових стінах і дошках, що покривають стіни і пілони, золотими літерами висічені назви полків, нагороджених орденом св. Георгія, і імена Георгіївських кавалерів. У півколах поперечних стін — горельєфні статуї св. Георгія на коні скульптора Петра Клодта.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий Кремлівський палац |
- Державний історико-культурний музей-заповідник «Московський Кремль». Великий Кремлівський палац [Архівовано 28 лютого 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Kremlivskij palac ros Bolshoj Kremlevskij dvorec odin z palaciv Moskovskogo kremlya z radyanskih chasiv vikonuye rol paradnoyi rezidenciyi glavi rosijskoyi derzhavi U nomu prohodyat ceremoniyi vstupu Prezidenta na posadu vruchennya derzhavnih nagorod virchih gramot svyatkovi prijomi Velikij Kremlivskij palac55 45 00 pn sh 37 36 57 sh d 55 750000000028 pn sh 37 61583333336110968 sh d 55 750000000028 37 61583333336110968 Koordinati 55 45 00 pn sh 37 36 57 sh d 55 750000000028 pn sh 37 61583333336110968 sh d 55 750000000028 37 61583333336110968Krayina Rosiya 1 Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannya TverskijTip palac pam yatka i pam yatka arhitekturi d Stil neovizantijska arhitektura i psevdorosijskij stilArhitektor Ton Kostyantin AndrijovichZasnovnik Mikola IData zasnuvannya 1838Velikij Kremlivskij palacVelikij Kremlivskij palac Rosiya Pokazati na mapi RosiyaVelikij Kremlivskij palacVelikij Kremlivskij palac SRSR Pokazati na mapi SRSR Mediafajli u Vikishovishi Golovnij fasad Velikogo Kremlivskogo palacuIstoriyaPalac pobudovanij za nakazom imperatora Mikoli I znamenitim peterburzkim arhitektorom Kostyantinom Tonom v 1838 1849 U sporudi palacu brali uchast vidni moskovski arhitektori F Rihter N Chichagov P Gerasimov Do oformlennya inter yeriv buli zalucheni vidomi hudozhniki i skulptori F Solncev I Vitali P Klodt O Loganovskij Golovnim fasadom palac vihodit na Moskvu riku Fasad prikrashenij rizblenimi bilokam yanimi frontonami vikna rizblenimi nalichnikami z podvijnimi arkami i girkoyu poseredini yak v teremah XVII stolittya Na Kremlya vihodit Blagovishenskij pid yizd Velikogo Kremlivskogo palacu Palac yak jogo zamislyuvav Mikola I stav pam yatkoyu rosijskoyi istoriyi i slavi rosijskogo voyinstva P yat paradnih zaliv na drugomu poversi palacu Andriyivskij Oleksandrivskij Georgiyivskij Volodimirskij Yekaterininskij prisvyacheni rosijskim ordenam elementi yakih vklyucheni v lipnij dekor oformlennya kozhnogo zalu Andriyivskij paradnij zal na akvareli K Uhtomskogo 1849 U XIX stolitti golovnim zalom Velikogo Kremlivskogo palacu buv Andriyivskij tronnij zal V seredini 1990 h Andriyivskij zal vidnovlenij v svoyij pervozdannij pishnosti Zal prikrashayut 10 pozolochenih piloniv i pozolocheni dveri z ordenskimi hrestami i lancyugami Andriyivskogo ordena ustanovlenogo imperatorom Petrom I Stini obtyagnuti blakitnim koloru Andriyivskoyi strichki shovkovim muarom prikrasheni lancyugami i znakami ordena Nad viknami pomishayutsya gerbi gubernij i oblastej Rosiyi 10 bronzovih lyustr i 35 bra osvitlyuyut zal Gidna prikrasa inter yeru zalu i vsogo palacu dva kamini z siro fioletovoyi yashmi Bilya shidnoyi stini vidnovleno tri tronni miscya pid gornostayem U osoblivo urochistih vipadkah tut zbiralisya vishi vijskovi chini Sogodni ce misce provedennya najurochistishih zahodiv derzhavnogo znachennya Oleksandrivskij zal sho primikaye do Andriyivskogo stvorenij na chest ordena svyatogo Oleksandra Nevskogo ustanovlenogo v 1725 imperatriceyu Katerinoyu I Stini zalu obrobleni rozhevim shtuchnim marmurom Uzdovzh nih stoyat pozolocheni stilci obiti oksamitom koloru ordenskoyi strichki z vitkanoyu na yihnih spinkah ordenskoyu zirkoyu Vitrilni zvodi nesut sferichnij kupol takozh prikrashenij ordenskimi znakami i derzhavnimi gerbami Po stinah zalu rozvisheni kartini Mollera na syuzheti z zhitiya Oleksandra Nevskogo Georgiyivskij najbilshij i urochistij zal Velikogo Kremlivskogo palacu Zal prisvyachenij odnij z najpochesnishih carskih nagorod vijskovomu ordenu svyatogo Georgiya ustanovlenomu v 1769 imperatriceyu Katerinoyu II Velichezna sklepinchasta stelya Georgiyivskogo zalu pokoyitsya na visimnadcyati masivnih pilonah prikrashenih figurami roboti skulptura Ivana Vitali Bilosnizhni stini i zvodi zalu dekorovani relyefnim ornamentom v yakij vpisani zobrazhennya znakiv ordena Na marmurovih stinah i doshkah sho pokrivayut stini i piloni zolotimi literami visicheni nazvi polkiv nagorodzhenih ordenom sv Georgiya i imena Georgiyivskih kavaleriv U pivkolah poperechnih stin gorelyefni statuyi sv Georgiya na koni skulptora Petra Klodta PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikij Kremlivskij palac Derzhavnij istoriko kulturnij muzej zapovidnik Moskovskij Kreml Velikij Kremlivskij palac Arhivovano 28 lyutogo 2012 u WebCite