Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Григорович Павловський (11 (24) лютого 1909 — 27 квітня 1999) — радянський воєначальник українського походження, Головнокомандувач Сухопутними військами — заступник Міністра оборони СРСР (1967-1980). Генерал армії (1967). Герой Радянського Союзу (1969). Головнокомандувач об’єднаним угрупуванням військ країн Варшавського договору під час вторгнення до Чехословаччини у 1968 році. Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1966—1971). Член ЦК КПРС (1971—1981). Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань (1962-1984).
| Іван Григорович Павловський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Народження | 11 (24) лютого 1909 Теремківці | |||||||||||||||
| Смерть | 27 квітня 1999 (90 років) Москва | |||||||||||||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | |||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||||||||
| Роки служби | 1931—1992 | |||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||
| Член | ЦК КПРС | |||||||||||||||
| Звання |  Генерал армії | |||||||||||||||
| Командування | Приволзький військовий округ, Далекосхідний військовий округ і сухопутні війська | |||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна Вторгнення у Чехословаччину | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Біографія
Народився 11 (24) лютого 1909 року в селі Теремківці нині Чемеровецького району Хмельницької області. Українець. У 1929 році закінчив сільськогосподарську професійну школу, працював агрономом в Кам'янець-Подільському окружному колгоспному союзі, потім в Грушецькій МТС.
У листопаді 1931 призваний в Червону Армію. Був червоноармійцем, курсантом команди однорічників 9-го стрілецького полку 3-й Кримської стрілецької дивізії. З 1932 року командир кулеметного взводу і роти 285-го стрілецького полку 95-ї стрілецької дивізії, командир 57-го окремого кулеметного батальйону в Рибницькому укріпрайоні. У 1941 році закінчив перший курс Військової академії РСЧА імені М.В. Фрунзе.
На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. З червня 1941 по серпень 1942 року І.Г. Павловский обіймав посаду начальника штабу і командира 962-го стрілецького полку 296-ї стрілецької дивізії на Південному фронті. З серпня 1942 по травень 1943 року – заступник командира і командир (з вересня 1942) 9-ї гвардійської стрілецької бригади на Закавказькому і Північно-Кавказькому фронтах, брав участь в оборонних боях битви за Кавказ, в Північно-Кавказькій і Краснодарській наступальних операціях у січні-травні 1943 року. З червня 1943 року й до кінця війни командир 328-ї стрілецької дивізії у складі Північно-Кавказького, Південного, 1-го Українського і 1-го Білоруського фронтів. Дивізія під командуванням І.Г. Павловского пройшла бойовий шлях від Північного Кавказу до Берліна.
За прорив оборони німецько-фашистських військ у районі Ковеля в червні 1944 року, дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора, за прорив глибоко ешелонованої оборони ворога під Варшавою і за участь у звільненні столиці Польщі в січні 1945 року отримала почесне найменування «Варшавська».
У післявоєнний період І.Г. Павловський командував дивізією, потім відбув на навчання. У 1948 році закінчив Вищу військову академію імені К.Є. Ворошилова. Командував стрілецьким корпусом і армією.
У квітні 1958 призначений першим заступником командувача військами Закавказького військового округу, в червні 1961 року – командувачем військами Приволзького військового округу, а в листопаді 1963 року – командувачем військами Далекосхідного військового округу.
З квітня 1967 року – заступник Міністра оборони СРСР, а з листопада 1967 по листопад 1980 року – головнокомандувач Сухопутними військами – заступник Міністра оборони СРСР.
У серпні 1968 року був призначений командувачем об'єднаними військами держав Варшавського договору в майбутній операції по введенню військ до Чехословаччини (Опера́ція «Дуна́й»). Вторгнення армій п'яти держав було вироблено 20-21 серпня 1968 року. Загальна чисельність введених військ склала до 500 тисяч чоловік, близько 5 тисяч танків і одиниць бронетехніки.
21 лютого 1969 за мужність і відвагу, проявлені в боях з захисту Радянської держави, і заслуги в будівництві та зміцненні Збройних Сил СРСР генералу армії Павловському Івану Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 10712).
У серпні-листопаді 1979 року перебував в Афганістані у складі високопоставленої радянської місії. Крім офіційного завдання з надання практичної допомоги в реорганізації афганської армії, вивчав ситуацію в країні перед введенням радянських військ до Афганістану. За підсумками роботи надав Міністру оборони СРСР Д.Ф. Устинову та начальнику Генерального штабу М.В. Огаркову письмову доповідь з категоричними запереченнями проти введення радянських військ в Афганістан. В результаті Главкомат Сухопутних військ був відсторонений від розробки операції по вторгненню до Афганістану, а сам 71-річний генерал армії І.Г. Павловський через кілька місяців був переведений до Групи генеральних інспекторів МО СРСР.
З грудня 1980 по січень 1992 – військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
З січня 1992 року у відставці. Жив у Москві. Помер 27 квітня 1999 року. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві (ділянка 10).
Посилання
- Біографія І. Г. Павловського на сайті «Герои страны» [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття пам'яті І. Г. Павловського на сайті Хмельницького університету управління і права [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття «Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини» [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 224
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlovskij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Pavlovskij Ivan Ivan Grigorovich Pavlovskij 11 24 lyutogo 1909 19090224 27 kvitnya 1999 radyanskij voyenachalnik ukrayinskogo pohodzhennya Golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami zastupnik Ministra oboroni SRSR 1967 1980 General armiyi 1967 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1969 Golovnokomanduvach ob yednanim ugrupuvannyam vijsk krayin Varshavskogo dogovoru pid chas vtorgnennya do Chehoslovachchini u 1968 roci Chlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi KPRS 1966 1971 Chlen CK KPRS 1971 1981 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 9 go sklikan 1962 1984 Ivan Grigorovich PavlovskijNarodzhennya 11 24 lyutogo 1909 1909 02 24 TeremkivciSmert 27 kvitnya 1999 1999 04 27 90 rokiv MoskvaPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi 1931 1992Partiya KPRSChlen CK KPRSZvannya General armiyiKomanduvannya Privolzkij vijskovij okrug Dalekoshidnij vijskovij okrug i suhoputni vijskaVijni bitvi Nimecko radyanska vijna Vtorgnennya u ChehoslovachchinuNagorodiBiografiyaNarodivsya 11 24 lyutogo 1909 roku v seli Teremkivci nini Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayinec U 1929 roci zakinchiv silskogospodarsku profesijnu shkolu pracyuvav agronomom v Kam yanec Podilskomu okruzhnomu kolgospnomu soyuzi potim v Grusheckij MTS U listopadi 1931 prizvanij v Chervonu Armiyu Buv chervonoarmijcem kursantom komandi odnorichnikiv 9 go strileckogo polku 3 j Krimskoyi strileckoyi diviziyi Z 1932 roku komandir kulemetnogo vzvodu i roti 285 go strileckogo polku 95 yi strileckoyi diviziyi komandir 57 go okremogo kulemetnogo bataljonu v Ribnickomu ukriprajoni U 1941 roci zakinchiv pershij kurs Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M V Frunze Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Z chervnya 1941 po serpen 1942 roku I G Pavlovskij obijmav posadu nachalnika shtabu i komandira 962 go strileckogo polku 296 yi strileckoyi diviziyi na Pivdennomu fronti Z serpnya 1942 po traven 1943 roku zastupnik komandira i komandir z veresnya 1942 9 yi gvardijskoyi strileckoyi brigadi na Zakavkazkomu i Pivnichno Kavkazkomu frontah brav uchast v oboronnih boyah bitvi za Kavkaz v Pivnichno Kavkazkij i Krasnodarskij nastupalnih operaciyah u sichni travni 1943 roku Z chervnya 1943 roku j do kincya vijni komandir 328 yi strileckoyi diviziyi u skladi Pivnichno Kavkazkogo Pivdennogo 1 go Ukrayinskogo i 1 go Biloruskogo frontiv Diviziya pid komanduvannyam I G Pavlovskogo projshla bojovij shlyah vid Pivnichnogo Kavkazu do Berlina Za proriv oboroni nimecko fashistskih vijsk u rajoni Kovelya v chervni 1944 roku diviziya nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora za proriv gliboko eshelonovanoyi oboroni voroga pid Varshavoyu i za uchast u zvilnenni stolici Polshi v sichni 1945 roku otrimala pochesne najmenuvannya Varshavska U pislyavoyennij period I G Pavlovskij komanduvav diviziyeyu potim vidbuv na navchannya U 1948 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Ye Voroshilova Komanduvav strileckim korpusom i armiyeyu U kvitni 1958 priznachenij pershim zastupnikom komanduvacha vijskami Zakavkazkogo vijskovogo okrugu v chervni 1961 roku komanduvachem vijskami Privolzkogo vijskovogo okrugu a v listopadi 1963 roku komanduvachem vijskami Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1967 roku zastupnik Ministra oboroni SRSR a z listopada 1967 po listopad 1980 roku golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami zastupnik Ministra oboroni SRSR U serpni 1968 roku buv priznachenij komanduvachem ob yednanimi vijskami derzhav Varshavskogo dogovoru v majbutnij operaciyi po vvedennyu vijsk do Chehoslovachchini Opera ciya Duna j Vtorgnennya armij p yati derzhav bulo virobleno 20 21 serpnya 1968 roku Zagalna chiselnist vvedenih vijsk sklala do 500 tisyach cholovik blizko 5 tisyach tankiv i odinic bronetehniki 21 lyutogo 1969 za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah z zahistu Radyanskoyi derzhavi i zaslugi v budivnictvi ta zmicnenni Zbrojnih Sil SRSR generalu armiyi Pavlovskomu Ivanu Grigorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 10712 U serpni listopadi 1979 roku perebuvav v Afganistani u skladi visokopostavlenoyi radyanskoyi misiyi Krim oficijnogo zavdannya z nadannya praktichnoyi dopomogi v reorganizaciyi afganskoyi armiyi vivchav situaciyu v krayini pered vvedennyam radyanskih vijsk do Afganistanu Za pidsumkami roboti nadav Ministru oboroni SRSR D F Ustinovu ta nachalniku Generalnogo shtabu M V Ogarkovu pismovu dopovid z kategorichnimi zaperechennyami proti vvedennya radyanskih vijsk v Afganistan V rezultati Glavkomat Suhoputnih vijsk buv vidstoronenij vid rozrobki operaciyi po vtorgnennyu do Afganistanu a sam 71 richnij general armiyi I G Pavlovskij cherez kilka misyaciv buv perevedenij do Grupi generalnih inspektoriv MO SRSR Z grudnya 1980 po sichen 1992 vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Z sichnya 1992 roku u vidstavci Zhiv u Moskvi Pomer 27 kvitnya 1999 roku Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi v Moskvi dilyanka 10 PosilannyaBiografiya I G Pavlovskogo na sajti Geroi strany 7 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Stattya pam yati I G Pavlovskogo na sajti Hmelnickogo universitetu upravlinnya i prava 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Stattya Stezhkami pam yati operaciya Dunaj okupaciya Chehoslovachchini 15 veresnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1988 stor 224 Poperednik posada likvidovana Golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR 1967 1980 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Petrov Vasil Ivanovich 1980 1985