Сухопу́тні війська́ Збройних сил СРСР (СВ ЗС СРСР) — вид збройних сил колишньої Радянської армії, що був призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі, найчисленніший і різноманітний за озброєнням і способами ведення бойових дій. За своїми бойовими можливостями був здатний самостійно або у взаємодії з іншими видами збройних сил вести наступ з метою розгрому угруповань військ противника і оволодіння його територією, завдавати вогневих ударів на велику глибину, відбивати вторгнення противника, його великі повітряні і морські десанти, міцно утримувати займані території, райони і рубежі. У своєму складі СВ ЗС СРСР мали різні роди військ, спеціальні війська, частини і з'єднання спеціального призначення (СпП) і служби. В організаційному відношенні СВ складалися з підрозділів, частин, з'єднань і об'єднань.
Сухопутні війська ЗС СРСР | |
---|---|
Прапор Сухопутних військ Збройних сил Радянського Союзу | |
На службі | 1946–1991 |
Країна | СРСР |
Вид | сухопутні війська |
Тип | Збройні сили СРСР |
Роль | для ведення бойових дій переважно на суходолі |
Чисельність | ~2,3 млн чол. (1948) — ~4,6 млн чол. (1954) — 1,596 млн чол. (1989) |
У складі | Міністерство оборони СРСР |
Штандарт | червоний |
Війни/битви | Придушення Угорської революції Операція «Дунай» Конфлікт на острові Даманський Війна в Афганістані |
Командування | |
Визначні командувачі | Маршал Радянського Союзу Жуков Г. К. Маршал Радянського Союзу Конєв І. С. Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. |
Історія, призначення та склад
Сухопутні війська ЗС СРСР організаційно входили до складу Збройних сил СРСР разом з Ракетними військами стратегічного призначення, Військово-повітряними силами, Військами Протиповітряної оборони (ППО), Військово-Морським Флотом, , а також військами, що не входили до складу видів й родів військ, тобто окремі роди військ, як то — (ЦО).
Радянські Сухопутні війська були оснащені ядерною і ракетною зброєю, звичайними видами зброї та бойової техніки, засобами зв'язку та транспорту. Вони складалися з родів військ і спеціальних військ. Родами військ у СВ ЗС СРСР були: ракетні війська сухопутних військ, артилерія, мотострілецькі війська, танкові війська, повітрянодесантні війська, війська протиповітряної оборони сухопутних військ.
Ракетні війська складають основу бойової могутності Сухопутні війська Вони призначені для нанесення потужних ядерних ударів по будь цілям, розташованим в тактичній і оперативній глибині оборони противника.
Артилерія була здатна здійснювати надійне вогневе забезпечення загальновійськових з'єднань в усіх видах бою і операції.
Мотострілецькі війська разом з танковими військами були головною ударною силою Сухопутних військ, які були здатні здійснювати марші на великі відстані, проривати глибоко ешелоновану оборону, насичену великою кількістю протитанкових засобів, гнучко маневрувати на полі бою, у високих темпах розвивати наступ вслід за або потужним вогнем артилерії, успішно вести боротьбу з противником, який застосовує сучасні засоби боротьби.
Повітрянодесантні війська були призначені для захоплення та утримання районів в тактичній і оперативній глибині противника і успішно діяти у великому відриві від основних угруповань Сухопутних військ.
Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ здатні забезпечити прикриття з'єднань і частин на малих, середніх і великих висотах. До спеціальних військ належать: інженерні війська, хімічні війська, радіотехнічні війська, війська зв'язку, автомобільні війська, , різні служби, а також частини і установи тилу.
Організаційно радянські Сухопутні війська були зведені в підрозділи, частини, з'єднання та об'єднання. У мирний час вищим військово-адміністративним об'єднанням був військовий округ (група військ). На чолі Сухопутні війська стояв головнокомандувач-заступник міністра оборони СРСР. Йому підпорядковувався Головний штаб Сухопутних військ, командувачі (начальники) родів військ, начальники спеціальних військ, головних управлінь, військово-навчальних закладів та науково-дослідних установ.
Після німецько-радянської війни 1941–1945 Сухопутні війська країни розвивалися на базі набутого бойового досвіду і подальшого вдосконалення зброї та бойової техніки. Вони були повністю моторизовані та механізовані. Стрілецькі війська (піхота) отримали нові види озброєння й броньовані бойові машини, що збільшило їх рухомість і створило можливість для ведення бою не тільки в пішому порядку, але й безпосередньо на бойових машинах. У Радянських Збройних силах в 1957 стрілецькі та механізовані дивізії були перетворені на мотострілецькі. Кавалерія до цього часу як рід військ втратила своє значення у всіх країнах і була розформована.
На початку 60-х рр. Сухопутні війська отримали на озброєння , досконалішу звичайну зброю і бойову техніку, сучасні засоби управління. На базі нової зброї і техніки та згідно з новими умовами ведення військових дій змінилися організаційна структура частин, з'єднань, об'єднань Сухопутних військ, способи їх застосування в бою і операції, а також методи навчання. Поява ядерної зброї викликала зміни в співвідношенні видів збройних сил. На перше місце вийшли Ракетні війська стратегічного призначення (стратегічні сили), але, попри це, Сухопутні війська продовжували залишатися одним з провідних і найбільш численним видом збройних сил. Подальший розвиток Сухопутних військ йшов з урахуванням вдосконалення їх організаційної структури, збільшення вогневої потужності і підвищення маневреності.
Поділ Сухопутних військ ЗС СРСР
За територіальним принципом СВ ЗС СРСР поділялися на військові округи (групи військ), військові гарнізони:
- Московський військовий округ (МВО)
- Ленінградський військовий округ (ЛенВО)
- Прибалтійський військовий округ (ПрибВО)
- Білоруський військовий округ (БВО)
- Київський військовий округ (КВО)
- Прикарпатський військовий округ (ПрикВО)
- Одеський військовий округ (ОдВО)
- Північно-Кавказький військовий округ (СКВО)
- Закавказький військовий округ (ЗакВО)
- Приволзький військовий округ (ПриВО)
- Середньоазіатський військовий округ (САВО)
- Туркестанський військовий округ (ТуркВО)
- Уральський військовий округ (УрВО)
- Сибірський військовий округ (СибВО)
- Забайкальський військовий округ (ЗабВО)
- Далекосхідний військовий округ (ДВО)
- Північна група військ (СГВ)
- Центральна група військ (ЦГВ)
- Група радянських військ у Німеччині (ГРВН), пізніше — Західна група військ (ЗГВ)
- Південна група військ (ЮГВ)
- (ГСВСК)
Головнокомандування Сухопутних військ ЗС СРСР
- Головнокомандувачі:
- Маршал Радянського Союзу Жуков Г. К. (1946);
- Маршал Радянського Союзу Конєв І. С. (1946–1950, 1955–1956);
- Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. (1956–1957);
- Маршал Радянського Союзу Гречко А. А. (1957–1960);
- Маршал Радянського Союзу Чуйков В. І. (1960–1964);
- генерал армії Павловський І. Г. (1967–1980);
- Маршал Радянського Союзу Петров В. І. (1980–1985);
- генерал армії Івановський Є. П. (1985–1989);
- генерал армії Варенников В. І. (1989–1991).
Сухопутні війська інших країн світу
- США — Армія США
- Україна — Сухопутні війська Збройних Сил України
- Японія — Сухопутні Сили Самооборони Японії
- Велика Британія — Британська армія
- Греція — Сухопутні війська Греції
- Італія — Сухопутні війська Італії
- Німеччина — Сухопутні війська Німеччини
- Франція — Сухопутні війська Франції
- Росія — Сухопутні війська Російської Федерації
Див. також
Примітки
- використовувався неофіційно
- Советская военная мощь образца 80-х
Посилання
- Соединения Сухопутных Войск, части и подразделения специального назначения Вооруженных Сил СССР в 80-е гг. XX-го века [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Униформа. Сухопутные войска [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Сухопутные войска (БСЭ) [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Вооружённые Силы СССР [ 24 січня 2013 у Wayback Machine.]
Література
- И. Г. Павловский. Сухопутные войска СССР. Зарождение. Развитие. Современность. — М. : Воениздат, 1985. — 320 с. — 27000 прим. (рос.)
- Штеменко С.М. Советские сухопутные войска. — М. : ДОСААФ, 1968. — 84 с. (рос.)
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhopu tni vijska Zbrojnih sil SRSR SV ZS SRSR vid zbrojnih sil kolishnoyi Radyanskoyi armiyi sho buv priznachenij dlya vedennya bojovih dij perevazhno na suhodoli najchislennishij i riznomanitnij za ozbroyennyam i sposobami vedennya bojovih dij Za svoyimi bojovimi mozhlivostyami buv zdatnij samostijno abo u vzayemodiyi z inshimi vidami zbrojnih sil vesti nastup z metoyu rozgromu ugrupovan vijsk protivnika i ovolodinnya jogo teritoriyeyu zavdavati vognevih udariv na veliku glibinu vidbivati vtorgnennya protivnika jogo veliki povitryani i morski desanti micno utrimuvati zajmani teritoriyi rajoni i rubezhi U svoyemu skladi SV ZS SRSR mali rizni rodi vijsk specialni vijska chastini i z yednannya specialnogo priznachennya SpP i sluzhbi V organizacijnomu vidnoshenni SV skladalisya z pidrozdiliv chastin z yednan i ob yednan Suhoputni vijska ZS SRSRPrapor Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Radyanskogo SoyuzuNa sluzhbi 1946 1991Krayina SRSRVid suhoputni vijskaTip Zbrojni sili SRSRRol dlya vedennya bojovih dij perevazhno na suhodoliChiselnist 2 3 mln chol 1948 4 6 mln chol 1954 1 596 mln chol 1989 U skladi Ministerstvo oboroni SRSRShtandart chervonijVijni bitvi Pridushennya Ugorskoyi revolyuciyi Operaciya Dunaj Konflikt na ostrovi Damanskij Vijna v AfganistaniKomanduvannyaViznachni komanduvachi Marshal Radyanskogo Soyuzu Zhukov G K Marshal Radyanskogo Soyuzu Konyev I S Marshal Radyanskogo Soyuzu Malinovskij R Ya Istoriya priznachennya ta skladSuhoputni vijska ZS SRSR organizacijno vhodili do skladu Zbrojnih sil SRSR razom z Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya Vijskovo povitryanimi silami Vijskami Protipovitryanoyi oboroni PPO Vijskovo Morskim Flotom a takozh vijskami sho ne vhodili do skladu vidiv j rodiv vijsk tobto okremi rodi vijsk yak to CO Radyanski Suhoputni vijska buli osnasheni yadernoyu i raketnoyu zbroyeyu zvichajnimi vidami zbroyi ta bojovoyi tehniki zasobami zv yazku ta transportu Voni skladalisya z rodiv vijsk i specialnih vijsk Rodami vijsk u SV ZS SRSR buli raketni vijska suhoputnih vijsk artileriya motostrilecki vijska tankovi vijska povitryanodesantni vijska vijska protipovitryanoyi oboroni suhoputnih vijsk Raketni vijska skladayut osnovu bojovoyi mogutnosti Suhoputni vijska Voni priznacheni dlya nanesennya potuzhnih yadernih udariv po bud cilyam roztashovanim v taktichnij i operativnij glibini oboroni protivnika Artileriya bula zdatna zdijsnyuvati nadijne vogneve zabezpechennya zagalnovijskovih z yednan v usih vidah boyu i operaciyi Motostrilecki vijska razom z tankovimi vijskami buli golovnoyu udarnoyu siloyu Suhoputnih vijsk yaki buli zdatni zdijsnyuvati marshi na veliki vidstani prorivati gliboko eshelonovanu oboronu nasichenu velikoyu kilkistyu protitankovih zasobiv gnuchko manevruvati na poli boyu u visokih tempah rozvivati nastup vslid za abo potuzhnim vognem artileriyi uspishno vesti borotbu z protivnikom yakij zastosovuye suchasni zasobi borotbi Povitryanodesantni vijska buli priznacheni dlya zahoplennya ta utrimannya rajoniv v taktichnij i operativnij glibini protivnika i uspishno diyati u velikomu vidrivi vid osnovnih ugrupovan Suhoputnih vijsk Vijska protipovitryanoyi oboroni Suhoputnih vijsk zdatni zabezpechiti prikrittya z yednan i chastin na malih serednih i velikih visotah Do specialnih vijsk nalezhat inzhenerni vijska himichni vijska radiotehnichni vijska vijska zv yazku avtomobilni vijska rizni sluzhbi a takozh chastini i ustanovi tilu Organizacijno radyanski Suhoputni vijska buli zvedeni v pidrozdili chastini z yednannya ta ob yednannya U mirnij chas vishim vijskovo administrativnim ob yednannyam buv vijskovij okrug grupa vijsk Na choli Suhoputni vijska stoyav golovnokomanduvach zastupnik ministra oboroni SRSR Jomu pidporyadkovuvavsya Golovnij shtab Suhoputnih vijsk komanduvachi nachalniki rodiv vijsk nachalniki specialnih vijsk golovnih upravlin vijskovo navchalnih zakladiv ta naukovo doslidnih ustanov Pislya nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 Suhoputni vijska krayini rozvivalisya na bazi nabutogo bojovogo dosvidu i podalshogo vdoskonalennya zbroyi ta bojovoyi tehniki Voni buli povnistyu motorizovani ta mehanizovani Strilecki vijska pihota otrimali novi vidi ozbroyennya j bronovani bojovi mashini sho zbilshilo yih ruhomist i stvorilo mozhlivist dlya vedennya boyu ne tilki v pishomu poryadku ale j bezposeredno na bojovih mashinah U Radyanskih Zbrojnih silah v 1957 strilecki ta mehanizovani diviziyi buli peretvoreni na motostrilecki Kavaleriya do cogo chasu yak rid vijsk vtratila svoye znachennya u vsih krayinah i bula rozformovana Na pochatku 60 h rr Suhoputni vijska otrimali na ozbroyennya doskonalishu zvichajnu zbroyu i bojovu tehniku suchasni zasobi upravlinnya Na bazi novoyi zbroyi i tehniki ta zgidno z novimi umovami vedennya vijskovih dij zminilisya organizacijna struktura chastin z yednan ob yednan Suhoputnih vijsk sposobi yih zastosuvannya v boyu i operaciyi a takozh metodi navchannya Poyava yadernoyi zbroyi viklikala zmini v spivvidnoshenni vidiv zbrojnih sil Na pershe misce vijshli Raketni vijska strategichnogo priznachennya strategichni sili ale popri ce Suhoputni vijska prodovzhuvali zalishatisya odnim z providnih i najbilsh chislennim vidom zbrojnih sil Podalshij rozvitok Suhoputnih vijsk jshov z urahuvannyam vdoskonalennya yih organizacijnoyi strukturi zbilshennya vognevoyi potuzhnosti i pidvishennya manevrenosti Podil Suhoputnih vijsk ZS SRSRZa teritorialnim principom SV ZS SRSR podilyalisya na vijskovi okrugi grupi vijsk vijskovi garnizoni Moskovskij vijskovij okrug MVO Leningradskij vijskovij okrug LenVO Pribaltijskij vijskovij okrug PribVO Biloruskij vijskovij okrug BVO Kiyivskij vijskovij okrug KVO Prikarpatskij vijskovij okrug PrikVO Odeskij vijskovij okrug OdVO Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug SKVO Zakavkazkij vijskovij okrug ZakVO Privolzkij vijskovij okrug PriVO Serednoaziatskij vijskovij okrug SAVO Turkestanskij vijskovij okrug TurkVO Uralskij vijskovij okrug UrVO Sibirskij vijskovij okrug SibVO Zabajkalskij vijskovij okrug ZabVO Dalekoshidnij vijskovij okrug DVO Pivnichna grupa vijsk SGV Centralna grupa vijsk CGV Grupa radyanskih vijsk u Nimechchini GRVN piznishe Zahidna grupa vijsk ZGV Pivdenna grupa vijsk YuGV GSVSK Golovnokomanduvannya Suhoputnih vijsk ZS SRSR Golovnokomanduvachi Marshal Radyanskogo Soyuzu Zhukov G K 1946 Marshal Radyanskogo Soyuzu Konyev I S 1946 1950 1955 1956 Marshal Radyanskogo Soyuzu Malinovskij R Ya 1956 1957 Marshal Radyanskogo Soyuzu Grechko A A 1957 1960 Marshal Radyanskogo Soyuzu Chujkov V I 1960 1964 general armiyi Pavlovskij I G 1967 1980 Marshal Radyanskogo Soyuzu Petrov V I 1980 1985 general armiyi Ivanovskij Ye P 1985 1989 general armiyi Varennikov V I 1989 1991 Suhoputni vijska inshih krayin svitu SShA Armiya SShA Ukrayina Suhoputni vijska Zbrojnih Sil Ukrayini Yaponiya Suhoputni Sili Samooboroni Yaponiyi Velika Britaniya Britanska armiya Greciya Suhoputni vijska Greciyi Italiya Suhoputni vijska Italiyi Nimechchina Suhoputni vijska Nimechchini Franciya Suhoputni vijska Franciyi Rosiya Suhoputni vijska Rosijskoyi FederaciyiDiv takozhChervona armiya Radyanska armiya Suhoputni vijska Horvatiyi Vijsko Polske Suhoputni vijska Turechchini Suhoputni vijska KitayuPrimitkivikoristovuvavsya neoficijno Sovetskaya voennaya mosh obrazca 80 hPosilannyaSoedineniya Suhoputnyh Vojsk chasti i podrazdeleniya specialnogo naznacheniya Vooruzhennyh Sil SSSR v 80 e gg XX go veka 17 sichnya 2013 u Wayback Machine Uniforma Suhoputnye vojska 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Suhoputnye vojska BSE 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Vooruzhyonnye Sily SSSR 24 sichnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaI G Pavlovskij Suhoputnye vojska SSSR Zarozhdenie Razvitie Sovremennost M Voenizdat 1985 320 s 27000 prim ros Shtemenko S M Sovetskie suhoputnye vojska M DOSAAF 1968 84 s ros Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi