Артилері́йський вого́нь — вплив на противника артилерійськими снарядами різного призначення з нанесенням йому втрат в живій силі, озброєнні і техніці, морального придушення, руйнування оборонних споруд, а також виконання спеціальних завдань — створення осередків пожеж, освітлення або задимлення місцевості, мінування місцевості, залистування агітаційними матеріалами тощо.
Ведеться прямою наводкою, із закритих і напівзакритих вогневих позицій. Найбільша ефективність артилерійського вогню досягається його масуванням, раптовістю, своєчасністю, точністю.
Велике значення мають маневр вогнем, гнучкість і стійкість управління ним. Артилерійський вогонь ведеться окремими гарматами, взводами, батареями або одночасно декількома артилерійськими підрозділами і частинами по одній або групі цілей, як спостережуваних, так і не спостережуваних з наземних спостережних пунктів.
Артилерійський вогонь може вестися на знищення, руйнування, придушення або виснаження.
- Знищення — завдання такої поразки противникові, при якому він повністю втрачає боєздатність.
- Руйнування — приведення оборонних споруджень противника в непридатний для подальшого бойового використання стан.
- Придушення — тимчасове позбавлення противника боєздатності.
- Виснаження — турбуючий вогонь з метою морально-психологічної дії на живу силу противника.
Для ураження застосовують різні види артилерійського вогню:
- вогонь по цілі,
- зосереджений вогонь,
- нерухомий загороджувальний вогонь,
- рухомий загороджувальний вогонь
- послідовне зосередження вогню,
- вогневий вал
- масований вогонь.
Залежно від темпу, розрізняють стрільбу одиночними пострілами, методичним вогнем, швидким вогнем (з максимальним темпом, але не в збиток точності наведення) і залпами.
Вогонь на враження може вестися після попередньої пристрілки або без неї; на однією або декількома установках прицілу і кутоміра; батареями, дивізіонами внакладку або з розподілами по цілях. Для швидкого ураження цілей застосовуються вогневі нальоти.
Артилерійський вогонь готується завчасно або в ході бою, у міру виявлення цілей і відкривається за викликом загальновійськових або артилерійських командирів.
Див. також
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 269. — ISBN 00101-030. (рос.)
Посилання
- Артиллерийский огонь [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artileri jskij vogo n vpliv na protivnika artilerijskimi snaryadami riznogo priznachennya z nanesennyam jomu vtrat v zhivij sili ozbroyenni i tehnici moralnogo pridushennya rujnuvannya oboronnih sporud a takozh vikonannya specialnih zavdan stvorennya oseredkiv pozhezh osvitlennya abo zadimlennya miscevosti minuvannya miscevosti zalistuvannya agitacijnimi materialami tosho 155 mm gaubici M198 vedut artilerijskij vogon SShA Vedetsya pryamoyu navodkoyu iz zakritih i napivzakritih vognevih pozicij Najbilsha efektivnist artilerijskogo vognyu dosyagayetsya jogo masuvannyam raptovistyu svoyechasnistyu tochnistyu Velike znachennya mayut manevr vognem gnuchkist i stijkist upravlinnya nim Artilerijskij vogon vedetsya okremimi garmatami vzvodami batareyami abo odnochasno dekilkoma artilerijskimi pidrozdilami i chastinami po odnij abo grupi cilej yak sposterezhuvanih tak i ne sposterezhuvanih z nazemnih sposterezhnih punktiv Artilerijskij vogon mozhe vestisya na znishennya rujnuvannya pridushennya abo visnazhennya Znishennya zavdannya takoyi porazki protivnikovi pri yakomu vin povnistyu vtrachaye boyezdatnist Rujnuvannya privedennya oboronnih sporudzhen protivnika v nepridatnij dlya podalshogo bojovogo vikoristannya stan Pridushennya timchasove pozbavlennya protivnika boyezdatnosti Visnazhennya turbuyuchij vogon z metoyu moralno psihologichnoyi diyi na zhivu silu protivnika Dlya urazhennya zastosovuyut rizni vidi artilerijskogo vognyu vogon po cili zoseredzhenij vogon neruhomij zagorodzhuvalnij vogon ruhomij zagorodzhuvalnij vogon poslidovne zoseredzhennya vognyu vognevij val masovanij vogon Zalezhno vid tempu rozriznyayut strilbu odinochnimi postrilami metodichnim vognem shvidkim vognem z maksimalnim tempom ale ne v zbitok tochnosti navedennya i zalpami Vogon na vrazhennya mozhe vestisya pislya poperednoyi pristrilki abo bez neyi na odniyeyu abo dekilkoma ustanovkah pricilu i kutomira batareyami divizionami vnakladku abo z rozpodilami po cilyah Dlya shvidkogo urazhennya cilej zastosovuyutsya vognevi naloti Artilerijskij vogon gotuyetsya zavchasno abo v hodi boyu u miru viyavlennya cilej i vidkrivayetsya za viklikom zagalnovijskovih abo artilerijskih komandiriv Div takozhReaktivna zbroya Minomet Mortira Bojovij komplekt Greckij vogonDzherelaRadyanska vijskova enciklopediya A BYuRO Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza A A GREChKO predsedatel M Voenizdat 1976 T 1 S 269 ISBN 00101 030 ros PosilannyaArtillerijskij ogon 21 travnya 2011 u Wayback Machine