Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ко вель МФА kovɛʎ місто в Україні адміністративний центр Ковельської міської громади та Ковельського району Волинської о

Ковель

Ковель

Ко́вель (МФА: [kovɛʎ]) — місто в Україні, адміністративний центр Ковельської міської громади та Ковельського району Волинської області. У 2008 та 2011 роках Ковель перемагав у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» серед міст із населенням до 100 тисяч мешканців.

Ковель
image image
Герб Ковеля Прапор Ковеля
image
image
image
image
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Волинська область
Район Ковельський район
Громада Ковельська міська громада
Код КАТОТТГ UA07060190010068509
Засноване 24 грудня 1518
Перша згадка 1518 (506 років)
Магдебурзьке право 1518
Статус міста від 1518 року
Населення ▼ 67 575 (01.01.2022)
 - повне ▼ 67 575 (01.01.2022)
Площа 47,3 км²
Густота населення 1441 осіб/км²
Поштові індекси 45000—45014
Телефонний код +380-3352
Координати 51°13′09″ пн. ш. 24°41′16″ сх. д. / 51.21917° пн. ш. 24.68778° сх. д. / 51.21917; 24.68778Координати: 51°13′09″ пн. ш. 24°41′16″ сх. д. / 51.21917° пн. ш. 24.68778° сх. д. / 51.21917; 24.68778
Висота над рівнем моря 172 м
Водойма р. Турія
Назва мешканців ковельча́нин, ковельча́нка, ковельча́ни
Міста-побратими image Барзінгхаузен (2008)

image Бжег Дольний (2005)
image Буча (2001)
image Вальсроде (2003)
image Краснистав (2008)
image Легіоново (2005)
image Ленчна (2006)
image Сміла (2006)
image Утена (2005)
image Холм (1995)
image Шамблі (2022)

День міста 6 липня (офіційно),
перша неділя липня (фактично)
Відстань
Найближча залізнична станція Ковель
До обл./респ. центру
 - фізична 67 км
 - залізницею 84 км
 - автошляхами 72,7 км
До Києва
 - фізична 420 км
 - залізницею 453 км
 - автошляхами 442 км
Міська влада
Адреса 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73
Вебсторінка Ковельська міська рада

image Ковель у Вікісховищі

Мапа
image
image
Ковель
image
image
Ковель
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковель (значення).

Географія

Місто Ковель розташоване за 70 км від обласного центру, за 65 км від автопереходу Ягодин — Дорогуськ та 69 км — від автопереходу «Доманове».

Фізична географія

Ковель розташований на Поліській низовині, яка належить до Східноєвропейської рівнини. У геологічному ракурсі Ковель, як і вся північна частина області, лежить на Ковельському виступі, який є частиною древньої дорифейської Східноєвропейської платформи.

У тектонічнічній будові відповідає Волино-Подільській плиті. За рельєфом — низовина має невеликі підвищення. Для неї характерна висока лісистість, заболочені площі та значна кількість торфовищ. Місто розташоване у зоні мішаних лісів.

Територією міста тече річка Турія, у напрямку з півдня на північ та є притокою Прип'яті (басейн Дніпра). Ширина — 8—10 м, глибина — 0,6—1,7 м, заплава — 1,5—2,5 м, швидкість течії — не більше 0,5 м/сек. На руслі річки Турії збудовано міське водосховище: площа дзеркала — 5,55 км², об'єм повний — 1,27 млн м3, об'єм корисний — 0,45 млн м³, розташоване в південній частині міста.

Поблизу міста Ковеля існує джерело з хлоридно-натрієво-йодо-бромними водами. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Просвердлено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м³/добу на 25-річний термін.

З півночі місто обмежене лугами і болотами, а з півдня до нього примикають пісковики та ліси.

Клімат

Ковель належить до зони мішаних лісів. Клімат міста помірно континентальний. Направлення висотних вітрів 280—340 град. 6 серпня 2012 року у місті був відмічений абсолютний максимум температури — +37,1 °C. Абсолютний мінімум температури: −34,6 °C (12.01.1950). Середньорічні температури: середній максимум +10 °C, середній мінімум +3 °C. Опади: середньорічна норма — 586 мм, найбільше за рік — 806,7 мм (1948), найменше за рік — 331,6 мм (1961).

Клімат Ковеля
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2 −1 3 11 18 20 22 22 17 11 4 0 10
Середня температура, °C −4,5 −3,8 0,8 7,2 13,8 16,8 18,5 17,1 12,8 7,6 2,0 −2,2 7,1
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 3 8 11 14 12 9 4 0 −4 3
Норма опадів, мм 29 26 28 40 51 83 78 80 50 39 46 36 586
Джерело: http://meteo.gov.ua/ua/33173/climate/climate_stations/18/3/

Історія

Історія Ковеля надзвичайно багатогранна. Її торкнулося литовсько-руське управління і панування Речі Посполитої, царсько-російська колонізація і Друга Річ Посполита, сталінська диктатура й гітлерівська окупація, комуністично-радянська система й становлення незалежності України. У міському історичному музеї зберігається та експонується понад три тисячі експонатів з історії міста Ковеля. Ковель пережив злети й падіння, досягав розквіту й дощенту руйнувався, але його завжди відбудовували.

Давнина

Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам'яної доби (середина III тис. до н. е.). Є різні свідчення про багату та давню історію Ковеля, зокрема крем'яні сокири, списи, серпи, що були віднайдені на Ковельщині. У ті стародавні часи Волинь вкривалася людськими поселеннями, або «стоянками». Як правило, наші предки селилися в захищених місцях, біля водоймищ. Олександр Цинкаловський, досліджуючи перші поселення на Волині, підкреслював, що на місці, де постав Ковель, було виявлено багато камінного знаряддя, а також бронзових наконечників списів, римських монет. У «старому місті» було знайдено декілька видовбаних колод—трун, у яких лежали кістяки, а на високому березі знайшлася кераміка з XII—XIV століть. За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер—коваль, тому і село, де він жив, назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву — Ковель.

Середньовіччя

На середньовічному гербі Ковеля поряд з іншою геральдичною атрибутикою — контури веж замку і підкови — давнього символу щастя і достатку. Ці зображення відповідають тогочасній дійсності. На жаль, слідів старовинного замку не збереглося. Вчені-історики твердять, що Ковель знаходився під захистом укріпленого замку з кількома воротами та вежами, який, імовірно, був розташований на острові, оточеному річкою Турією та її притоками. Навколо замку згодом і формувався центр міста, де оселялась знать, ремісники, шляхта. Замок мав гідрологічні споруди, що утримували воду, яка падала на великі колеса і крутила борошномельний механізм. Така споруда виконувала водночас і захисну функцію, і господарську — використовувалась, як млин. Старожили пам'ятають про цей замок за переказами, у яких йдеться про те, що він був знищений пожежею. Вцілілі від пожежі ворота з вежею, як останній свідок Ковельського замку, простояли до 1805 року і були зруйновані за наказом російського генерала, графа Сергія Каменського.

Через східні ворота й міст був вихід на дамбу, яка пролягала до вулиці в напрямку Луцька. На дамбі були влаштовані винні погреби, котрі давали відчутний прибуток до казни міста й замку. Дерев'яні шлюзи утримували потрібний рівень води, яка, падаючи, крутила колеса млина.

image
Царські врата з Введенської церкви (XVI—XVII століття)

24 грудня 1518 року в Бересті, своєю грамотою польський король Сигізмунд І дозволив князю Василю Сангушку (див. Сангушки) утворити з села Ковле місто з наданням йому магдебурзького права. Він також дозволив проводити там два ярмарки щороку — на свято Воздвиження Хреста Господнього та на четвертий день Різдва. У 1536 році Ковель перейшов до королеви Бони. На той час місто мало уже багато населення. Там також знаходилася «Митна комора».

1518 рік тривалий час вважався першою писемною згадкою про місто. Згодом було віднайдено запис, датований 1310 роком про народження польського короля Казимира Великого. А в 2004 році з'ясувалося, що ця дата належить іншому місту, що має схожу історичну долю. Це польське місто Коваль, Влоцлавського повіту. Саме тут, а не у Ковелі, народився польський король Казимир III Великий. Підтвердженням цього історичного факту стали матеріали, привезені краєзнавцем Анатолієм Суліком із міста Коваля. Понад 100 років ковельчани вважали своєю історію іншого міста. Вперше дата 1310 рік, як перша писемна згадка про Ковель, зустрічається у шостому томі «Энциклопедического словаря» видання Карла Крайя (Санкт-Петербург) у 1847 році, редактором якого був . Цю історичну помилку, яка, на жаль, була продубльована у виданні 1897 року «Живописная Россия» (Санкт-Петербург), можна пояснити співзвучністю назв обох міст (давня назва Коваля — Ковалє, а Ковеля — Ковлє), а також схожістю географічних та історичних даних. Наприклад, на захід від Коваля є місто Брест-Куявський, від Ковеля в тому ж напрямку також є Брест-Литовський, як його називали в давнину. І Коваль, і Ковель були засновані на островах серед боліт та річок.

У XVI столітті у Ковелі був кравецький цех, також пекарський, гарбарський, шаповальський, панчошний, м'ясницький і кушнірський. Завдяки розвиткові ремісництва та торгівлі, місто швидко розвинулося. Про це свідчить і Ковельська волость, до якої належали два містечка — Жижва і Миляновичі, та села — Гриновичі, Шайно, Хотешів, Куйно, Красна Воля, Мощане, Дубова, Облапи, Вербка, Гойшино, Бахова, Скулин і багато інших.

У 1543 році місто перейшло в управління ковельських старост, котрі турбувались про його благоустрій, були розпорядниками королівських прибутків, чинили суд і розправу над шляхтою і селянами.

Основу економіки міста становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку.

4 червня 1564 року Ковель зі своєю волостю перейшов до Андрія Курбського — князя з Московії, з вимогою що той має дотримуватися литовського статусу і місцевих законів, не порушувати прав ковельських міщан. Коли князь Курбський помер, його тіло було поховано в церкві святого Миколая в селі Вербка. Після проведених у 1848 році археологічних досліджень, членами Київської археологічної комісії не було знайдено ні кісток, ні труни Курбського.

У першій половині XVI століття у Ковелі існувала школа, де учитель отримував «третій гріш» (зарплату) від місцевих церковних треб. У місті був притулок для пристарілих та бідних.

У Ковелі знаходилося декілька дерев'яних православних церков — Воскресенська, Благовіщенська та інші.

У XVII столітті і на початку XVIII століття, Ковель почав занепадати, польські королі віддали місто в оренду як свою власність. У 1770 році отримав Ковель Дмитро Яблоновський (див. Яблоновські) за 18 000 золотих і 24 гроша. Через два роки Ковель перейшов до краківського воєводи — Вацлава Пйотра Жевуського (пол. Wacław Piotr Rzewuski).

XVIII—XIX століття

У XVIII столітті Ковель був значним ремісничим і торговельним центром Волині, у якому утвердилися товарно-грошові відносини.

image
Герб Ковеля періоду царської Росії (1852)
image
Вулиця Вокзальна, (приблизно 1918 року)
image
Залізничний вокзал Ковель в ході Першої світової війни

У 1795 році, коли вся західна Волинь, а з нею і Ковель під час третього поділу Польщі відійшли до Російської імперії, місто було оголошено «уездным городом Волынской губернии» і стало центром Ковельського повіту. Кількість населення міста з року в рік зменшувалося, життя завмирало, і вже 1863 року це колись велике і торговельне місто з усіма передмістями нараховувало ледве 3646 жителів.

Мало кому відома подорож Тараса Шевченка Волинню, і перебування його в Ковелі у 1846 році. Поет змалював чимало пам'ятних будинків, могил, та зібрав багато народних оповідань, пісень і казок. Про цю подорож по Волині Шевченко написав у творі «Варнак».

У першій половині XIX століття ковельські міщани, з браку заробітків, кидали центр міста — займались рільництвом і городництвом. Бурхливий економічний розвиток міста випав на другу половину XIX століття. Реформи 1861 року дали поштовх для нового піднесення. Цьому також посприяло прокладення у 1873 році через Ковель залізниці Берестя — Київ, та лінії з Ковеля до Любліна та Варшави у 1877 році. Символом міста, як міста залізничників, став вокзал, збудований 1907 року за проектом відомого українського архітектора О. Вербицького. Ковель за значимістю стає третім у Волинській губернії містом після Житомира та Рівного.

На той час зросла продуктивність і торгівля. За даними 1893 року нараховувала в Ковелі 15116 мешканців: шляхти — 696, міщан — 13032 та селян — 1266. Православних церков було 4, костелів — 1, синагог — 1, єврейських домів молитви — 7. У місті Ковелі було також дві школи — одна хлоп'яча, друга дівоча; дві лікарні, вісім лікарів і дві аптеки. Крім того був один єврейський притулок для дітей, 1 друкарня, 2 фотостудії. Міські доходи того ж року нараховували 41122 руб. Зареєстрованих ремісників було 384, робітників — 269, челядників — 75. Видано 1097 торговельних свідоцтв та налічувалось 194 крамниці.

Головним предметом торгівлі у Ковелі було дерево, яке сплавляли річкою Турією до Гданська. Ця торгівля привела до винищення великих просторів лісу, збагачуючи шляхту, місцеве населення і купців.

Початок XX століття

Див. також: Перелік пам'яток історії Ковеля
Див. також: Назавжди втрачені пам'ятники Ковеля
image
Король Людвіг III Баварський відвідує польовий авіаційний дивізіон 4b в Ковелі (3 листопада 1916)

Під впливом революційного руху у великих промислових регіонах російської імперії ковельчани почали ставати на шлях організованої боротьби. У жовтні 1903 року відбувався страйк залізничників Ковеля, які вимагали «повалення царизму і встановлення демократичної республіки». У Ковелі, як і всюди на Волині, все частіше поширюються соціалістичні ідеї. Через місто проходив шлях, по якому переправлялась з-за кордону в Росію нелегальна література, зокрема газета «Искра». У жовтні 1904 року начальник жандармського губернського управління доповідав, що в Ковелі і Ковельському повіті знайдено 30 номерів газети «Искра», а також матеріали другого з'їзду РСДРП та іншу нелегальну літературу, вагою до восьми пудів. У цей час тут поширились революційні прокламації житомирської організації РСДРП. У них закликались маси «до збройної боротьби проти самодержавства за встановлення влади трудящих».

Міжвоєнний період

Під час Україно-польської війни 1918—1919 років відбулася битва за Ковель, у ході якої УГА та армія УНР оволоділи містом, але згодом змушені були відступити. Після укладення Ризького миру в 1921 році Ковель майже два десятиріччя перебував під владою Польщі. За переписом 1921 року, у місті було близько 21 тисячі жителів, основна частина яких займалася ремеслами, торгівлею, сільським господарством, працювала на залізничному вузлі.

Ще не встигли висохнути чорнила, яким польський уряд підписав Ризький мирний договір, як уже 21 травня 1921 року волинський воєвода Кжаковський видав наказ про заборону української мови в навчальних закладах і установах воєводства. На Волині, як і по всій Західній Україні, ліквідуються школи, українські газети, закриваються навіть церкви. Українців не приймали на службу в державні установи. Українське слово всюди переслідується, все українське проголошується ворожим польській державі.

1 жовтня 1933 року місто було розширене за рахунок:

Радянська окупація

Уночі з 20 на 21 вересня 1939 року розвідувальний батальйон 45-ї стрілецької дивізії без бою здобув місто, а 2000 польських вояків утекли на захід.

У вересні 1939 року революційний комітет було реорганізовано в тимчасове управління Ковельського повіту. Підприємства і магазини було взято під робітничий контроль. На виробництві запроваджено восьмигодинний робочий день, ліквідовано безробіття. За порівняно короткий час у місті встановився належний революційний порядок. Налагоджувалась робота підприємств, магазинів, лікарень, шкіл. Продовольчий відділ Тимчасового управління забезпечив безперебійне постачання місту продуктів харчування. Значні перетворення сталися і в культурному житті. Почала виходити газета «Прапор Леніна» (орган тимчасового управління). Відновили роботу кінотеатри, де відтепер показували радянські кінострічки.

Єврейська громада

У 1939 році єврейське населення Ковеля становило близько 50 % населення — 17 тисяч осіб. Невдовзі після приєднання Західної України до Радянського Союзу у вересні 1939 році в Ковелі припинилося всяке організоване єврейське громадське життя.

Тільки незначна частина єврейського населення Ковеля встигла евакуюватися до 28 червня 1941 року, коли місто було окуповане частинами німецької армії. У перші дні окупації було знищено близько тисячі євреїв. За розпорядженням окупаційної влади був створений юденрат з 12 осіб. 21 травня 1942 року було створено два гетто. Одне для працездатних і членів їх сімей (коло 8 тисяч осіб), а друге для всіх інших євреїв куди було поміщено близько 6 тисяч осіб. З 2 по 4 липня 1942 року всі мешканці з другого гетто були вивезені за межі міста і знищені. 19 серпня 1942 року окупаційна влада почала знищення мешканців із першого гетто.

У травні 1942 року, за допомогою двох представників єврейського підпілля, що прибули з Варшави, у гетто була створена група опору. Останні мешканці гетто Ковеля були знищені 6 жовтня 1942 року.

6 липня 1944 року радянські війська звільнили Ковель. У місто повернулося всього близько 40 євреїв. У 1970 році в Ковелі жило близько 250 євреїв (50 сімей). Відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 року євреїв у місті немає.

Німецька окупація

29 червня (у неділю) 1941 року Ковель був тимчасово окупований німецько-фашистськими військами. Вулицями міста гітлерівці гнали військовополонених. Всередині колони ковельчани кидали харчі. Більшість конвоїрів на це не звертали уваги, проте окремі з них кричали, погрожували зброєю та стріляли вгору. Полонених відводили на територію зруйнованого заводу «Монополь», який був огороджений колючим дротом. Згодом їх перевели на вулицю Брестську, де знаходився концентраційний табір «Штандк» № 301 та в район «Горки». Тут щодня від виснаження й голоду вмирали 150—200 бійців та офіцерів. З жовтня 1941 по 1942 роки було розстріляно 12 тисяч військовополонених.

Вся влада в Ковелі відтепер належала німецькому гебітскомісаріату та поліцейському гарнізону.

6 квітня 1943 року (або 27 березня 1943 року) співробітники української допоміжної поліції Ковеля дезертирували, звільнивши при цьому з концтабору всіх ув'язнених. При спробі покинути місто виникла перестрілка між дезертирами та німцями, внаслідок якої загинуло 18 окупантів. Вибравшись із міста, дезертири приєдналися до загонів УПА.

Відбудова Ковеля

Докладніше: Битва за Ковель (1944)

За три роки окупації гітлерівці знищили у місті (за офіційними даними) 35 тисяч мирних жителів та військовополонених, зруйнували три тисячі будинків із чотирьох тисяч.

Відразу ж після звільнення міста відновили свою діяльність партійні і радянські органи. Почалося відродження міста та його господарства. Першочерговим завданням було забезпечити відбудову залізничного вузла, через який йшли військові ешелони для Червоної армії. Завдяки спільних зусиллям воїнів та робітників вже на шостий день станція приймала і відправляла поїзди. На одинадцятий день приступили до ремонту паровозів і вагонів. Незабаром почали працювати пошта, млин, маслозавод, 2 пекарні, їдальня. Місто дістало воду. Жителі розчищали вулиці, ремонтували будинки. Особливо відзначилися на відбудовних роботах жіночі бригади. Споруджувалися нові будинки, у першу чергу — для залізничників. Навколо залізничної станції почав формуватися житловий мікрорайон, який згодом назвали «Ковелем-2», або «другим Ковелем».

На шляху демократичних перетворень

Початок 1990-х років — один із найдраматичніших і найцікавіших періодів у житті Ковеля. Руйнування тоталітарної системи, демократичний рух, який із Москви і Києва перемістився на периферію, не могли не викликати аналогічних процесів на місцях.

У 1989 році в місті розпочинається робота по створенню місцевого осередку Народного Руху України. Її наполегливо проводив інженер-геолог Ковельської геологорозвідувальної партії Андрій Мостиський. Ряд активістів виступили за створення міського Товариства української мови, яке згодом очолив Адам Поляк. Почав формуватися осередок асоціації «Зелений світ», ініціатором якого виступила Марія Хотинська. Діяла філія Української Гельсінської Спілки (Володимир Осіюк).

В умовах розбудови державності

Крах тоталітарної системи, розпад СРСР, проголошення державної незалежності України мали великий вплив на перебіг подій у країні. Вперше обраний народом Президент України Леонід Кравчук проголосив курс на розбудову держави, здійснення економічних реформ, соціальний захист населення. Новий 1992 рік ознаменувався підвищенням цін, зростанням вартості послуг, введенням купонів багаторазового використання, що викликало певну напругу в суспільстві. Ця напруга передалася й на місця. Але навіть і в таких важких умовах переважна більшість ковельчан була налаштована на продуктивну працю в ім'я розбудови незалежної держави, зміцнення її економіки. Над вирішенням важливих економічних і соціальних питань працювала міська влада. Зокрема, для того, щоб зменшити невдоволення людей нестачею деяких товарів, захистити їх від перекупників і спекулянтів, було відновлено торгівлю продовольчими і промисловими товарами за талонами.

У 2018 році в Україні відзначено на державному рівні 500-та річниця з часу надання магдебурзького права місту Ковелю (1518). Проєкт Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.

Символіка міста

Герб Ковеля XVIII століття
Докладніше: Герб Ковеля та Прапор Ковеля

Річ Посполита, у складі якої перебував тоді Ковель, надавала важливого значення символіці. Герб міста, затверджений у 1782 році, зображає собою золоту кулю на червоному щиті, увінчану срібним косим хрестом, супроводжувану внизу срібною укороченою з обох сторін хвилястою балкою.

Після створення Волинської губернії спеціальна геральдична комісія розробила новий герб міста. Ковельчани внесли свої пропозиції, у яких пропонувалось помістити тут земну кулю з хрестом і синю стрічку — символ річки Турії. Враховуючи, що в цих пропозиціях не знаходив місця символ Російської імперії — двоголовий орел і не було використано деталей походження назви міста (згідно з легендою, назва міста пішла від слова «коваль»), комісія не використала цих пропозицій і не прийняла герба.

Лише 20 липня 1852 року затверджено новий герб Ковеля — щит, поділений горизонтально на дві частини. У верхній частині на золотому полі розміщений герб Волинського намісництва з двоголовим орлом (символ імперії), на грудях якого знаходився щит червоного кольору з білим (срібним) хрестом. У нижній частині, на червоному тлі, зображено срібну підкову, повернуту шипами донизу і оточену трьома золотими хрестами. Щит увінчувала корона. Як пізніше виявилось, комісія допустила грубу помилку — у верхній частині замість герба Волинської губернії був вміщений герб Новограда-Волинського або Волинського намісництва.

У 1863 році геральдична комісія розробила новий символ міста. На червоному щиті розташована підкова, оточена трьома хрестами. У верхній частині, у правому кутку, вміщено герб Волині — срібний хрест на червоному полі. Герб увінчаний тризубцевою короною, а по боках — золотим колоссям, яке обплетене Олександрійською стрічкою. Але цей герб, який відповідав усім законам геральдики, не був затверджений, і місто 100 років не мало свого символу.

image
Проект Б. Кене затвердження не отримав

За радянського періоду спроба створити герб Ковеля з погляду геральдики виявилася не зовсім вдалою. Розроблений головним архітектором міста Юрієм Чеханюком і затверджений міськрадою 24 січня 1980 року, герб перенасичувався багатьма елементами, які відображали не стільки історію або майбутнє, а переважно соціалістичне сьогодення. На щиті були зображені економічні символи: локомотив, рейки, напівшестерня, яка переходить у житній колосок. Не забули й історичні елементи символіки: у нижній частині була підкова. На щиті вказана дата першої писемної згадки — 1310 рік (зараз ця дата спростована). Герб розділявся надвоє кольорами: червоним зверху і синім знизу — під колір прапора тодішньої УРСР.

За часів Незалежності України життя вимагало створення нового герба, що відображав би геральдичні елементи сучасного Ковеля. У 1993 році був оголошений конкурс на його найкращий проект. Участь у конкурсі взяли фахівці з Рівного, Луцька, Львова і Ковеля.

Перемогу здобув проект львів'янина Андрія Гречила, який і був затверджений міськрадою 16 вересня 1993 року.

Населення

Населення Ковеля — 69 342 мешканців (1 січня 2015 року). Місто є другим за населенням (після Луцька) і перше за площею в області.

Наявне населення 69, 4 тис. осіб
Постійне населення 68,8 тис. осіб
Щільність населення на 1 км² 1467,2 осіб
Народжуваність на 1000 жителів 13,9
Смертність на 1000 жителів 10,1
Природний приріст на 1000 жителів 3,8

[1] [ 5 Травня 2016 у Wayback Machine.]

image

Архів населення Ковеля [ 23 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Триває процес природного приросту населення — народжуваність переважає над смертністю (за 2013 рік — на 204 особи, за 2014 рік — на 262 особи).

image

Гендерний розподіл у Ковелі станом на 2012 рік цілком типовий для України та Європи в цілому — кількість жінок 36 011 (53,27 %) суттєво більша за кількість чоловіків 31 587 (46,73 %) (в державі — 53,85 % і 46,15 %). У віковій групі до 29 років переважають чоловіки, 51,23 % супроти 48,77 %. У групі старшій 30 років більше жінок, 56,50 % супроти 43,50 %.

Вікова структура міста і держави в цілому є майже типовою, як для розвинених економік «золотого мільярду» — I тип відтворення. Середній вік населення — 36,8 років (загалом по області — 37,4 років).

Етнічна картина станом на 2012 рік Ковель є монокультурним містом, де українці складають 91,2 % населення. З-поміж інших національностей росіяни — 3,5 %, білоруси — 0,5 %, поляки — 0,1 %. Століттям раніше із загального населення міста 17 697, згідно з євреї становили 48,0 %, росіяни — 27,3 %, українці — 11,8 %, поляки — 9,3 %, білоруси — 0,7 %.

Зайнятість населення

За сприянням служби зайнятості на вільні та новостворені робочі місця протягом 2014 року працевлаштовано 2495 жителів міста Ковеля, з них мали статус безробітного 881 особа. Протягом 2014 року 33 безробітних отримало одноразову грошову допомогу з безробіття для організації підприємницької діяльності.

Станом на 01.01.2015 р. статус безробітного в місті мали 898 осіб, що на 1,2 % більше порівняно з 01.01.2014 р. (887 безробітних осіб). Із них: 61,4 % — жінки і 38,6 % — чоловіки; 19,7 % — молоді люди у віці до 35 років включно і 80,3 % — особи старші 35 років.

У 2014 році середньомісячна заробітна плата штатних працівників міста становила 2849 грн. (у 2013 році — 2629 грн). За рівнем заробітків місто займало четверту позицію в переліку найвищих серед регіонів області.

Національний і мовний склад

Національність % Належна мова %
українці 95,42 % українська 95,77 %
росіяни 3,65 % російська 3,93 %

Пам'ятники й архітектурні споруди

Докладніше: Пам'ятники Ковеля
Докладніше: Перелік пам'яток історії Ковеля
Докладніше: Назавжди втрачені пам'ятники Ковеля
image
Меморіальний комплекс Слави.
image
Колишня аптека Фрідріксона, зараз — міський культурно-просвітницький центр та піцерія.

Від часу заснування місто було багатим на пам'ятки старовини, архітектурні споруди. На жаль, чимало з них зруйновано у полум'ї численних воєн. Цінною в архітектурному, а особливо в історичному сенсі, окрасою міста є приміщення колишньої аптеки Фрідріксона XIX століття, послугами якої користувалися Косачі, міської поліклініки (1910), Промінвестбанку (поч. XX століття). Вони зберегли елементи стилістики національного модерну і вирізняються із сучасної фонової забудови. Наразі в місті збережено 24 таких споруди. Тривають реставраційні роботи в приміщенні художньої галереї, однієї з найцікавіших споруд міста.

Відлунням історичного минулого і культурної спадщини Ковеля є 28 пам'ятників, що перебувають під охороною держави. Зокрема, у місті споруджено пам'ятник Богдану Хмельницькому (1954), Меморіал Слави (1977), пам'ятник Лесі Українці (1991), Монумент на честь пам'яті жертв Другої світової війни (1996), Стелу пам'яті воїнам — інтернаціоналістам (2001), пам'ятник Тарасу Шевченку (2005), пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС (2008).

Релігія і культові споруди

image
Свято-Михайлівська церква

У Ковелі діють такі християнські громади:

Докладніше: Список храмів Ковеля
Докладніше: Назавжди втрачені храми

У Ковелі збереглося кілька храмів, які є історичними пам'ятками. Також з ініціативи релігійних громад міста відкрито нові храми.

Костел Святої Анни

image
Костел святої Анни
Докладніше: Костел Святої Анни (Ковель)

Найстарішим дерев'яним храмом Ковеля є римо-католицький костел Святої Анни побудований у 1771 році, привезений із села Вишеньки Рожищенського району. Унікальною є двовежева форма храму, що властиво більше для мурованої архітектури. В Україні дерев'яних двовежевих костелів, датованих 18 століттям, збереглось лише два і один із них — у місті Ковелі.

Благовіщенська церква

image
Воскресенський собор
Докладніше: Благовіщенська церква (Ковель)

Церква, що знаходиться практично в центрі міста, має понад 500-літню історію. Належить до пам'яток архітектури.

Воскресенський собор

Докладніше: Воскресенський собор (Ковель)

З православних храмів до наших днів зберігся Свято-Воскресенський собор (1877). У центрі «старого міста» стоїть собор в ім'я світлого воскресіння Христового. У грамоті королеви Бони від 17 серпня 1549 року згадується, що на основі клопотання священика Благовіщенської церкви Олексія Трішниці І старости Ковельського Семашка останній призначається завідувати Воскресенською соборною церквою.

Інші культові споруди

image
Велика ковельська синагога

До пам'яток старовини належить споруда по вул. Незалежності, 125 (Велика ковельська синагога). Це колишня єврейська синагога (сер. XIX століття). Незважаючи на певні зміни в плануванні, будинок залишився унікальним зразком конструктивного рішення, зберіг характерні риси культової споруди.

До числа цінних в архітектурно-художньому плані зразків сакральної архітектури належить Свято-Михайлівська церква (1903), що належать до цінних архітектурно-художніх зразків Волинської монументальної архітектури. Також є храм великомученика Пантелеймона, Собор Святого Дмитрія Солунського, греко-католицький храм Блаженного Миколая Чарнецького.

Транспорт

image
Залізничний вокзал

Місто розташоване в центральній частині Волинської області, належить до історичної землі Волинь. За 60—70 км від Ковеля пролягають державні кордони: на півночі з Білоруссю, на заході з Польщею.

Місто є одним із найбільших залізничних вузлів Західної України, який має вагоме стратегічне значення для України, з'єднуючи її з багатьма європейськими країнами. Від Ковеля розходяться залізниці в шести напрямках. До Сарн (на Київ), до Ківерець (на Луцьк та Рівне), до Володимира (на Львів), до Холму (на Варшаву та Берлін), до Берестя та до Камінь-Каширського. До Холма також йде європейська колія. Залізниця в напрямку Ківерець електрифікована. Станція Ковель належить до Львівської залізниці. До 1953 року існувала Ковельська залізниця. Також у Ковелі знаходиться залізничний пункт контролю «Ковель» через державний кордон України та Республіки Білорусь.

Через Ковель проходить низка автошляхів загально-європейського, національного та регіонального значення. Зокрема проходить автошлях E373, у межах України має номер М07, та з'єднує Київ і Люблін у народі носить назву «Варшавка», а також автошлях E85 (в межах України М19) простягся на 2300 км від Александруполіса, через Бухарест, Чернівці, Тернопіль, Луцьк, Вільнюс до Клайпеди.

Станом на 01.01.2015 в місті функціонує 39 міських автобусних маршрутів.

В обслуговуванні маршрутів беруть участь 23 підприємці-перевізники та 1 юридична особа.

Автотранспортними підприємствами міста протягом 2014 року перевезено 132,5 тис. тонн вантажів і виконано 39,9 млн тонно-кілометрів. У порівнянні до 2013 року вантажооборот зменшився на 2,6 %, а обсяг вантажних перевезень збільшився на 3,7 %. Кількість перевезених пасажирів порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2,2 % і пасажирооборот збільшився на 8,6 %.[2] [ 21 Лютого 2010 у Wayback Machine.]

Засоби масової інформації

FM-радіостанції

№п/п Частота, МГц Назва Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 87.7 Львівська хвиля 0.3 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
2 88.1 Радіо Культура 0.2 вул. Відродження 1-ж ТОВ «Телемережі України»
3 91.0 Мелодія FM 0.25 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
4 91.8 Українське радіо / Українське радіо. Луцьк 0.5 вул. Відродження 1-ж ТОВ «Телемережі України»
5 92.7 Наше радіо (план) 0.5 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
6 95.4 Аверс FM 0.5 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
7 102.7 Radio Relax 1 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
8 103.9 Радіо Промінь 1 вул. Відродження 1-ж ТОВ «Телемережі України»
9 106.0 Хіт FM 0.25 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ
10 107.9 Радіо Байрактар 0.1 вул. Варшавська 5 ВФКРРТ

Міста-побратими

image
Ліхтар у центрі міста, де вказані напрям і відстань до усіх міст-побратимів

Ковель має 12 міст-побратимів:

Колишні міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Про підсумки щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» за 2008 рік
  3. Про підсумки щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» за 2011 рік
  4. . Архів оригіналу за 5 Травня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  5. . www.kovelrada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  6. http://zik.ua/ua/news/2012/08/09/363008 [ 3 Травня 2015 у Wayback Machine.] У Ковелі на Волині встановлений температурний рекорд за всю історію спостережень
  7. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . Температура повітря, с. 99
  8. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — . Опади, с. 108
  9. . Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 19 травня 2006.
  10. Сміян П. К. Ковель. Історико-краєзнавчий нарис. — Львів: Каменяр, 1968. — С. 10
  11. ДАЖО. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 104. — Арк. 27.
  12. ДАЖО. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 927. — Арк. 190
  13. Rocznik Wolynski. T. 5-6. — Rowne, 1939. — S. 354—355
  14. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 września 1933 r. o zmianie granic miasta Kowla w powiecie kowelskim, województwie wołyńskiem. [ 8 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  15. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  16. Жгун М. Тривога і біль тих днів // Вісті Ковельщини. — 2002. — 20 червня
  17. Нацистские документы об УПА: разночтение — Одесса: Астропринт, 2003. — С. 175.
  18. ВЫПИСКА из разведсводки штаба партизанского отряда Житомирской области (Сабуров) 24ЛУ.43 г. Карта 1:200 000 № 4 Ковель. 6.4.43. В местечке произошел бой немцев с полицией (националистами). Полиция убила 18 немцев, выпустила арестованных из тюрьмы и распустила лагеря трудовой повинности. После боя гарнизон немцев увеличился до 4000 человек 14.4.43. Шитов, Хроленко. … (данные штаба т. Шитова). Верно; подпись 30 июня 1943 года. Копіи. Машинопись. (ЦДАГО, ф.62, оп.1, спр.1387, арк.3-5)
  19. Історія міст і сіл УРСР: Волинська область. — К., 1970. — С. 326
  20. Місто над Турією. Історико-краєзнавчий нарис / Упоряд. М. Вельма. — Луцьк: Надстир'я, 1995. — С. 18
  21. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  22. Вельма М. То коли ж був заснований Ковель? // Вісті Ковельщини. — 2007. — 3 квітня
  23. Tim Bespyatov. . Зведена таблиця. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 25 вересня 2012.
  24. . Ковельська міськрада. Архів оригіналу (DOC файл, в RAR архіві) за 13 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2012.
  25. Tim Bespyatov. Мовний розподіл міст Російської імперії 1897 року. Зведена таблиця. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012.
  26. . сайт "Про Ковель". 8 лютого 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2011.
  27. http://www.kovelrada.gov.ua/partners.html [ 4 Вересня 2018 у Wayback Machine.] Міста партнери
  28. Saarbrücken zeigt Herz: Solidaritätspartnerschaft mit Kowel in der Ukraine (нім.). 28 березня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  29. Віталіївна, Семерей Руслана (26 жовтня 2022). Ковель та американське місто Шамблі уклали Договір про партнерство - Ковель (укр.). Процитовано 3 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  30. . Архів оригіналу за 14 Грудня 2016. Процитовано 11 Грудня 2016.
  31. . Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.

Джерела

Література

  • Баховець О. С. Колима. — Черкаси, 2007.
  • Богданьок В. О. Є каяття, та нема вороття: Публіцистика. — Луцьк: Надстир'я, 2008. — 48 с. — .
  • Вельма М. Г. Ковель. — Львів : Каменяр, 1990. — 70 с.
  • Вельма М. Г. Миті життя: Спогади. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — 184 с. + вкладка. — .
  • Вельма М. Г. Минуло двадцять літ…: Нотатки редактора. — Луцьк : Надстир'я, 2006. — 88 с. + 8 с. кольорова вкладка. .
  • Вельма М. Г. Ковельщина повоєнна. Люди. Поді. Факти: Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк : Надстир'я, 2009. — 96 с. — .
  • Гаврилюк Я. М. Останній заповіт Георгія Остап'юка: Документально-публіцистичний нарис. — Луцьк : Вісник і К, 2003. — 88 с. — .
  • Гаврилюк Я. М. «А у нас на Волині…» (За лаштунками резонансних справ): Публіцистика. — Луцьк : Твердиня, 2007. — 204 с. — .
  • Гнедаш Т. К. Воля к жизни. — К. : Политиздат Украины, 1988. — 156 с.
  • Горбатко И. И. Взвод пешей разведки. — Луцк : Надстырье, 1999. — 104 с.
  • Горбатко И. И. Горечь полыни. — Луцк: Надстырье, 2000. — 160 с. — .
  • Горбатко И. И. Война глазами солдата. — Орел : Труд, 2005. — 544.
  • Клоков В. И. Ковельский узел. — К. : Политиздат Украины, 1981. — 238 с.
  • Ковель / Упоряд. Р. С. Ємчик, М. Г. Вельма. — К. : Мистецтво, 1976. — 46 с.
  • Ковельський календар: Дати. Події. Факти / Упоряд. М. Вельма, А. Семенюк. — Луцьк : Надстир'я, 1996. — 64 с.
  • Корнелюк Д. П. Ковельщини славні імена: Нариси. — Луцьк : Надстир'я, 2001. — 212 с. — .
  • Корнелюк Д. П. Духовне небо Волині: Презентаційний альманах. — Луцьк: Надстир'я, 2008. — 308 с. — .
  • Корнелюк Д. П. Наша віра, наша правда: Презентаційний альманах. — Луцьк: Надстир'я, 2009. — 240 с. .
  • Лавренко Я. Я. Пробуджений сквер: Замітки з натури. — Луцьк: Надстир'я, 2004. — 180 с. .
  • Лавренко Я. Я. Вибір: Сторінки із щоденника. — Луцьк: Надстир'я, 2005. — 180 с. .
  • Лавренко Я. Я. Жили не так: Художньо-публіцистична реалістично-містична повість. — Луцьк: Твердиня, 2007. — 168 с. .
  • Лавренко Я. Я. Боротьба на Ковельщині за незалежність української нації. — Луцьк: Твердиня, 2007. — 132 с. .
  • Матвіюк А. Рушив поїзд в далекий Сибір. — Борислав, 2008. — 364 с.
  • Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Ч. 1. — Луцьк: Надстир'я, 2003. — 342 с. .
  • Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині. Збірник наукових праць. — Луцьк: Надстир'я, 2008. — 356 с. .
  • Місто над Турією: Історико-краєзнавчий нарис / Упоряд. М. Вельма. — Луцьк: Надстир'я, 1995. — 56 с.
  • Пошук веде до мети: Нариси, статті. — Луцьк: Надстир'я, 2002. — 88 с. + 16 с. кольорова вкладка. .
  • Роман Шухевич в документах Радянських органів Державної Безпеки (1940—1950). Т. 1., С. 12.
  • Семенюк А. В. Ковель: минуле і сучасне: Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир'я, 2000. — 314 с. .
  • Семенюк А. В. Благодать Божа: Нариси з історії ковельських святинь. Поезії. — Луцьк: Надстир'я, 2001. — 104 с.
  • Семенюк А. В. Легенди Ковеля: Бувальщини, народні перекази. — Луцьк: Надстир'я, 2009. — 124 с. .
  • Семенюк А. В. Ковель: шлях через віки: Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Надстир'я, 2010. — 552 с. .
  • Скоклюк С. А. Нечімле: Повість. — Луцьк: Надстир'я, 1996. — 144 с.
  • Скоклюк С. А. Олена Пчілка: Роман-есе. — Луцьк: Надстир'я, 1999. — 252 с.
  • Сміян П. К. Ковель. — Львів: Каменяр, 1968. — 45 с.
  • Федоров А. Ф. Подпольный обком действует. — М.: Воениздат, 1955. — 684 с.
  • Федоров А. Ф. Последняя зима. — М.: Советский писатель, 1981. — 368 с.
  • Хотинська М. Я. Минуле стукає у серце: Біографічно-публіцистичний нарис. — Луцьк: Надстир'я, 2009. — 280 с. .
  • Худопаров П. Й. Родовід Худопарових та Левчуків протягом шести поколінь (1848—1996). — Львів: Кобзар, 1997.
  • Худопаров П. Й. Наша родина. Спогади. — Львів: Кобзар, 2000. — 240 с. ISBN 966—559-205-Х.
  • Яхненко Н. Від бюра до Бригідок. — Мюнхен, 1986. — 236 с.
  • Rachwalski E. Kowel. — Wroclaw, 2004.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковель

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ko vel MFA kovɛʎ misto v Ukrayini administrativnij centr Kovelskoyi miskoyi gromadi ta Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti U 2008 ta 2011 rokah Kovel peremagav u vseukrayinskomu konkursi Naselenij punkt najkrashogo blagoustroyu i pidtrimki gromadskogo poryadku sered mist iz naselennyam do 100 tisyach meshkanciv KovelGerb Kovelya Prapor KovelyaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Volinska oblastRajon Kovelskij rajonGromada Kovelska miska gromadaKod KATOTTG UA07060190010068509Zasnovane 24 grudnya 1518Persha zgadka 1518 506 rokiv Magdeburzke pravo 1518Status mista vid 1518 rokuNaselennya 67 575 01 01 2022 povne 67 575 01 01 2022 Plosha 47 3 km Gustota naselennya 1441 osib km Poshtovi indeksi 45000 45014Telefonnij kod 380 3352Koordinati 51 13 09 pn sh 24 41 16 sh d 51 21917 pn sh 24 68778 sh d 51 21917 24 68778 Koordinati 51 13 09 pn sh 24 41 16 sh d 51 21917 pn sh 24 68778 sh d 51 21917 24 68778Visota nad rivnem morya 172 mVodojma r TuriyaNazva meshkanciv kovelcha nin kovelcha nka kovelcha niMista pobratimi Barzinghauzen 2008 Bzheg Dolnij 2005 Bucha 2001 Valsrode 2003 Krasnistav 2008 Legionovo 2005 Lenchna 2006 Smila 2006 Utena 2005 Holm 1995 Shambli 2022 Den mista 6 lipnya oficijno persha nedilya lipnya faktichno VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KovelDo obl resp centru fizichna 67 km zalizniceyu 84 km avtoshlyahami 72 7 kmDo Kiyeva fizichna 420 km zalizniceyu 453 km avtoshlyahami 442 kmMiska vladaAdresa 45000 Volinska obl m Kovel vul Nezalezhnosti 73Vebstorinka Kovelska miska rada Kovel u Vikishovishi MapaKovelKovelU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kovel znachennya GeografiyaMisto Kovel roztashovane za 70 km vid oblasnogo centru za 65 km vid avtoperehodu Yagodin Dorogusk ta 69 km vid avtoperehodu Domanove Fizichna geografiya Kovel roztashovanij na Poliskij nizovini yaka nalezhit do Shidnoyevropejskoyi rivnini U geologichnomu rakursi Kovel yak i vsya pivnichna chastina oblasti lezhit na Kovelskomu vistupi yakij ye chastinoyu drevnoyi dorifejskoyi Shidnoyevropejskoyi platformi U tektonichnichnij budovi vidpovidaye Volino Podilskij pliti Za relyefom nizovina maye neveliki pidvishennya Dlya neyi harakterna visoka lisistist zabolocheni ploshi ta znachna kilkist torfovish Misto roztashovane u zoni mishanih lisiv Teritoriyeyu mista teche richka Turiya u napryamku z pivdnya na pivnich ta ye pritokoyu Prip yati basejn Dnipra Shirina 8 10 m glibina 0 6 1 7 m zaplava 1 5 2 5 m shvidkist techiyi ne bilshe 0 5 m sek Na rusli richki Turiyi zbudovano miske vodoshovishe plosha dzerkala 5 55 km ob yem povnij 1 27 mln m3 ob yem korisnij 0 45 mln m roztashovane v pivdennij chastini mista Poblizu mista Kovelya isnuye dzherelo z hloridno natriyevo jodo bromnimi vodami Ekspluatacijnij vodonosnij gorizont zalyagaye na glibini ponad 1300 m Prosverdleno dvi sverdlovini ekspluatacijni zapasi yakih ocineni v kilkosti 90 m dobu na 25 richnij termin Z pivnochi misto obmezhene lugami i bolotami a z pivdnya do nogo primikayut piskoviki ta lisi Klimat Kovel nalezhit do zoni mishanih lisiv Klimat mista pomirno kontinentalnij Napravlennya visotnih vitriv 280 340 grad 6 serpnya 2012 roku u misti buv vidmichenij absolyutnij maksimum temperaturi 37 1 C Absolyutnij minimum temperaturi 34 6 C 12 01 1950 Serednorichni temperaturi serednij maksimum 10 C serednij minimum 3 C Opadi serednorichna norma 586 mm najbilshe za rik 806 7 mm 1948 najmenshe za rik 331 6 mm 1961 Klimat KovelyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 1 3 11 18 20 22 22 17 11 4 0 10Serednya temperatura C 4 5 3 8 0 8 7 2 13 8 16 8 18 5 17 1 12 8 7 6 2 0 2 2 7 1Serednij minimum C 7 6 1 3 8 11 14 12 9 4 0 4 3Norma opadiv mm 29 26 28 40 51 83 78 80 50 39 46 36 586Dzherelo http meteo gov ua ua 33173 climate climate stations 18 3 IstoriyaIstoriya Kovelya nadzvichajno bagatogranna Yiyi torknulosya litovsko ruske upravlinnya i panuvannya Rechi Pospolitoyi carsko rosijska kolonizaciya i Druga Rich Pospolita stalinska diktatura j gitlerivska okupaciya komunistichno radyanska sistema j stanovlennya nezalezhnosti Ukrayini U miskomu istorichnomu muzeyi zberigayetsya ta eksponuyetsya ponad tri tisyachi eksponativ z istoriyi mista Kovelya Kovel perezhiv zleti j padinnya dosyagav rozkvitu j doshentu rujnuvavsya ale jogo zavzhdi vidbudovuvali Davnina Arheologichnimi rozkopkami dovedeno isnuvannya tut poselennya midno kam yanoyi dobi seredina III tis do n e Ye rizni svidchennya pro bagatu ta davnyu istoriyu Kovelya zokrema krem yani sokiri spisi serpi sho buli vidnajdeni na Kovelshini U ti starodavni chasi Volin vkrivalasya lyudskimi poselennyami abo stoyankami Yak pravilo nashi predki selilisya v zahishenih miscyah bilya vodojmish Oleksandr Cinkalovskij doslidzhuyuchi pershi poselennya na Volini pidkreslyuvav sho na misci de postav Kovel bulo viyavleno bagato kaminnogo znaryaddya a takozh bronzovih nakonechnikiv spisiv rimskih monet U staromu misti bulo znajdeno dekilka vidovbanih kolod trun u yakih lezhali kistyaki a na visokomu berezi znajshlasya keramika z XII XIV stolit Za davnoyu legendoyu pershim poselencem u tuteshnij miscevosti buv vpravnij majster koval tomu i selo de vin zhiv nazvali Kovle Z chasom ce slovo transformuvalos u suchasnu nazvu Kovel Serednovichchya Na serednovichnomu gerbi Kovelya poryad z inshoyu geraldichnoyu atributikoyu konturi vezh zamku i pidkovi davnogo simvolu shastya i dostatku Ci zobrazhennya vidpovidayut togochasnij dijsnosti Na zhal slidiv starovinnogo zamku ne zbereglosya Vcheni istoriki tverdyat sho Kovel znahodivsya pid zahistom ukriplenogo zamku z kilkoma vorotami ta vezhami yakij imovirno buv roztashovanij na ostrovi otochenomu richkoyu Turiyeyu ta yiyi pritokami Navkolo zamku zgodom i formuvavsya centr mista de oselyalas znat remisniki shlyahta Zamok mav gidrologichni sporudi sho utrimuvali vodu yaka padala na veliki kolesa i krutila boroshnomelnij mehanizm Taka sporuda vikonuvala vodnochas i zahisnu funkciyu i gospodarsku vikoristovuvalas yak mlin Starozhili pam yatayut pro cej zamok za perekazami u yakih jdetsya pro te sho vin buv znishenij pozhezheyu Vcilili vid pozhezhi vorota z vezheyu yak ostannij svidok Kovelskogo zamku prostoyali do 1805 roku i buli zrujnovani za nakazom rosijskogo generala grafa Sergiya Kamenskogo Cherez shidni vorota j mist buv vihid na dambu yaka prolyagala do vulici v napryamku Lucka Na dambi buli vlashtovani vinni pogrebi kotri davali vidchutnij pributok do kazni mista j zamku Derev yani shlyuzi utrimuvali potribnij riven vodi yaka padayuchi krutila kolesa mlina Carski vrata z Vvedenskoyi cerkvi XVI XVII stolittya 24 grudnya 1518 roku v Beresti svoyeyu gramotoyu polskij korol Sigizmund I dozvoliv knyazyu Vasilyu Sangushku div Sangushki utvoriti z sela Kovle misto z nadannyam jomu magdeburzkogo prava Vin takozh dozvoliv provoditi tam dva yarmarki shoroku na svyato Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo ta na chetvertij den Rizdva U 1536 roci Kovel perejshov do korolevi Boni Na toj chas misto malo uzhe bagato naselennya Tam takozh znahodilasya Mitna komora 1518 rik trivalij chas vvazhavsya pershoyu pisemnoyu zgadkoyu pro misto Zgodom bulo vidnajdeno zapis datovanij 1310 rokom pro narodzhennya polskogo korolya Kazimira Velikogo A v 2004 roci z yasuvalosya sho cya data nalezhit inshomu mistu sho maye shozhu istorichnu dolyu Ce polske misto Koval Vloclavskogo povitu Same tut a ne u Koveli narodivsya polskij korol Kazimir III Velikij Pidtverdzhennyam cogo istorichnogo faktu stali materiali privezeni krayeznavcem Anatoliyem Sulikom iz mista Kovalya Ponad 100 rokiv kovelchani vvazhali svoyeyu istoriyu inshogo mista Vpershe data 1310 rik yak persha pisemna zgadka pro Kovel zustrichayetsya u shostomu tomi Enciklopedicheskogo slovarya vidannya Karla Krajya Sankt Peterburg u 1847 roci redaktorom yakogo buv Cyu istorichnu pomilku yaka na zhal bula produblovana u vidanni 1897 roku Zhivopisnaya Rossiya Sankt Peterburg mozhna poyasniti spivzvuchnistyu nazv oboh mist davnya nazva Kovalya Kovalye a Kovelya Kovlye a takozh shozhistyu geografichnih ta istorichnih danih Napriklad na zahid vid Kovalya ye misto Brest Kuyavskij vid Kovelya v tomu zh napryamku takozh ye Brest Litovskij yak jogo nazivali v davninu I Koval i Kovel buli zasnovani na ostrovah sered bolit ta richok U XVI stolitti u Koveli buv kraveckij ceh takozh pekarskij garbarskij shapovalskij panchoshnij m yasnickij i kushnirskij Zavdyaki rozvitkovi remisnictva ta torgivli misto shvidko rozvinulosya Pro ce svidchit i Kovelska volost do yakoyi nalezhali dva mistechka Zhizhva i Milyanovichi ta sela Grinovichi Shajno Hoteshiv Kujno Krasna Volya Moshane Dubova Oblapi Verbka Gojshino Bahova Skulin i bagato inshih U 1543 roci misto perejshlo v upravlinnya kovelskih starost kotri turbuvalis pro jogo blagoustrij buli rozporyadnikami korolivskih pributkiv chinili sud i rozpravu nad shlyahtoyu i selyanami Osnovu ekonomiki mista stanovilo dribne tovarne virobnictvo sho zabezpechuvalo potrebi miscevogo rinku 4 chervnya 1564 roku Kovel zi svoyeyu volostyu perejshov do Andriya Kurbskogo knyazya z Moskoviyi z vimogoyu sho toj maye dotrimuvatisya litovskogo statusu i miscevih zakoniv ne porushuvati prav kovelskih mishan Koli knyaz Kurbskij pomer jogo tilo bulo pohovano v cerkvi svyatogo Mikolaya v seli Verbka Pislya provedenih u 1848 roci arheologichnih doslidzhen chlenami Kiyivskoyi arheologichnoyi komisiyi ne bulo znajdeno ni kistok ni truni Kurbskogo U pershij polovini XVI stolittya u Koveli isnuvala shkola de uchitel otrimuvav tretij grish zarplatu vid miscevih cerkovnih treb U misti buv pritulok dlya pristarilih ta bidnih U Koveli znahodilosya dekilka derev yanih pravoslavnih cerkov Voskresenska Blagovishenska ta inshi U XVII stolitti i na pochatku XVIII stolittya Kovel pochav zanepadati polski koroli viddali misto v orendu yak svoyu vlasnist U 1770 roci otrimav Kovel Dmitro Yablonovskij div Yablonovski za 18 000 zolotih i 24 grosha Cherez dva roki Kovel perejshov do krakivskogo voyevodi Vaclava Pjotra Zhevuskogo pol Waclaw Piotr Rzewuski XVIII XIX stolittya U XVIII stolitti Kovel buv znachnim remisnichim i torgovelnim centrom Volini u yakomu utverdilisya tovarno groshovi vidnosini Gerb Kovelya periodu carskoyi Rosiyi 1852 Vulicya Vokzalna priblizno 1918 roku Zaliznichnij vokzal Kovel v hodi Pershoyi svitovoyi vijni U 1795 roci koli vsya zahidna Volin a z neyu i Kovel pid chas tretogo podilu Polshi vidijshli do Rosijskoyi imperiyi misto bulo ogolosheno uezdnym gorodom Volynskoj gubernii i stalo centrom Kovelskogo povitu Kilkist naselennya mista z roku v rik zmenshuvalosya zhittya zavmiralo i vzhe 1863 roku ce kolis velike i torgovelne misto z usima peredmistyami narahovuvalo ledve 3646 zhiteliv Malo komu vidoma podorozh Tarasa Shevchenka Volinnyu i perebuvannya jogo v Koveli u 1846 roci Poet zmalyuvav chimalo pam yatnih budinkiv mogil ta zibrav bagato narodnih opovidan pisen i kazok Pro cyu podorozh po Volini Shevchenko napisav u tvori Varnak U pershij polovini XIX stolittya kovelski mishani z braku zarobitkiv kidali centr mista zajmalis rilnictvom i gorodnictvom Burhlivij ekonomichnij rozvitok mista vipav na drugu polovinu XIX stolittya Reformi 1861 roku dali poshtovh dlya novogo pidnesennya Comu takozh pospriyalo prokladennya u 1873 roci cherez Kovel zaliznici Berestya Kiyiv ta liniyi z Kovelya do Lyublina ta Varshavi u 1877 roci Simvolom mista yak mista zaliznichnikiv stav vokzal zbudovanij 1907 roku za proektom vidomogo ukrayinskogo arhitektora O Verbickogo Kovel za znachimistyu staye tretim u Volinskij guberniyi mistom pislya Zhitomira ta Rivnogo Na toj chas zrosla produktivnist i torgivlya Za danimi 1893 roku narahovuvala v Koveli 15116 meshkanciv shlyahti 696 mishan 13032 ta selyan 1266 Pravoslavnih cerkov bulo 4 kosteliv 1 sinagog 1 yevrejskih domiv molitvi 7 U misti Koveli bulo takozh dvi shkoli odna hlop yacha druga divocha dvi likarni visim likariv i dvi apteki Krim togo buv odin yevrejskij pritulok dlya ditej 1 drukarnya 2 fotostudiyi Miski dohodi togo zh roku narahovuvali 41122 rub Zareyestrovanih remisnikiv bulo 384 robitnikiv 269 chelyadnikiv 75 Vidano 1097 torgovelnih svidoctv ta nalichuvalos 194 kramnici Golovnim predmetom torgivli u Koveli bulo derevo yake splavlyali richkoyu Turiyeyu do Gdanska Cya torgivlya privela do vinishennya velikih prostoriv lisu zbagachuyuchi shlyahtu misceve naselennya i kupciv Pochatok XX stolittya Div takozh Perelik pam yatok istoriyi Kovelya Div takozh Nazavzhdi vtracheni pam yatniki Kovelya Korol Lyudvig III Bavarskij vidviduye polovij aviacijnij divizion 4b v Koveli 3 listopada 1916 Pid vplivom revolyucijnogo ruhu u velikih promislovih regionah rosijskoyi imperiyi kovelchani pochali stavati na shlyah organizovanoyi borotbi U zhovtni 1903 roku vidbuvavsya strajk zaliznichnikiv Kovelya yaki vimagali povalennya carizmu i vstanovlennya demokratichnoyi respubliki U Koveli yak i vsyudi na Volini vse chastishe poshiryuyutsya socialistichni ideyi Cherez misto prohodiv shlyah po yakomu perepravlyalas z za kordonu v Rosiyu nelegalna literatura zokrema gazeta Iskra U zhovtni 1904 roku nachalnik zhandarmskogo gubernskogo upravlinnya dopovidav sho v Koveli i Kovelskomu poviti znajdeno 30 nomeriv gazeti Iskra a takozh materiali drugogo z yizdu RSDRP ta inshu nelegalnu literaturu vagoyu do vosmi pudiv U cej chas tut poshirilis revolyucijni proklamaciyi zhitomirskoyi organizaciyi RSDRP U nih zaklikalis masi do zbrojnoyi borotbi proti samoderzhavstva za vstanovlennya vladi trudyashih Mizhvoyennij period Pid chas Ukrayino polskoyi vijni 1918 1919 rokiv vidbulasya bitva za Kovel u hodi yakoyi UGA ta armiya UNR ovolodili mistom ale zgodom zmusheni buli vidstupiti Pislya ukladennya Rizkogo miru v 1921 roci Kovel majzhe dva desyatirichchya perebuvav pid vladoyu Polshi Za perepisom 1921 roku u misti bulo blizko 21 tisyachi zhiteliv osnovna chastina yakih zajmalasya remeslami torgivleyu silskim gospodarstvom pracyuvala na zaliznichnomu vuzli She ne vstigli visohnuti chornila yakim polskij uryad pidpisav Rizkij mirnij dogovir yak uzhe 21 travnya 1921 roku volinskij voyevoda Kzhakovskij vidav nakaz pro zaboronu ukrayinskoyi movi v navchalnih zakladah i ustanovah voyevodstva Na Volini yak i po vsij Zahidnij Ukrayini likviduyutsya shkoli ukrayinski gazeti zakrivayutsya navit cerkvi Ukrayinciv ne prijmali na sluzhbu v derzhavni ustanovi Ukrayinske slovo vsyudi peresliduyetsya vse ukrayinske progoloshuyetsya vorozhim polskij derzhavi 1 zhovtnya 1933 roku misto bulo rozshirene za rahunok chastin gromadi Vulka Kovelska gmini Stare Koshari koloniyi Malinivshina hutora Yuridika urochish Kolodne Hvosti Pidbushe i Grudi chastin sela Dubova gmini Nesuhojzhe hutir Mokri Nivki chastin sela Verbka gmini Nesuhojzhe hutir Girka Radyanska okupaciya Unochi z 20 na 21 veresnya 1939 roku rozviduvalnij bataljon 45 yi strileckoyi diviziyi bez boyu zdobuv misto a 2000 polskih voyakiv utekli na zahid U veresni 1939 roku revolyucijnij komitet bulo reorganizovano v timchasove upravlinnya Kovelskogo povitu Pidpriyemstva i magazini bulo vzyato pid robitnichij kontrol Na virobnictvi zaprovadzheno vosmigodinnij robochij den likvidovano bezrobittya Za porivnyano korotkij chas u misti vstanovivsya nalezhnij revolyucijnij poryadok Nalagodzhuvalas robota pidpriyemstv magaziniv likaren shkil Prodovolchij viddil Timchasovogo upravlinnya zabezpechiv bezperebijne postachannya mistu produktiv harchuvannya Znachni peretvorennya stalisya i v kulturnomu zhitti Pochala vihoditi gazeta Prapor Lenina organ timchasovogo upravlinnya Vidnovili robotu kinoteatri de vidteper pokazuvali radyanski kinostrichki Yevrejska gromada U 1939 roci yevrejske naselennya Kovelya stanovilo blizko 50 naselennya 17 tisyach osib Nevdovzi pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do Radyanskogo Soyuzu u veresni 1939 roci v Koveli pripinilosya vsyake organizovane yevrejske gromadske zhittya Tilki neznachna chastina yevrejskogo naselennya Kovelya vstigla evakuyuvatisya do 28 chervnya 1941 roku koli misto bulo okupovane chastinami nimeckoyi armiyi U pershi dni okupaciyi bulo znisheno blizko tisyachi yevreyiv Za rozporyadzhennyam okupacijnoyi vladi buv stvorenij yudenrat z 12 osib 21 travnya 1942 roku bulo stvoreno dva getto Odne dlya pracezdatnih i chleniv yih simej kolo 8 tisyach osib a druge dlya vsih inshih yevreyiv kudi bulo pomisheno blizko 6 tisyach osib Z 2 po 4 lipnya 1942 roku vsi meshkanci z drugogo getto buli vivezeni za mezhi mista i znisheni 19 serpnya 1942 roku okupacijna vlada pochala znishennya meshkanciv iz pershogo getto U travni 1942 roku za dopomogoyu dvoh predstavnikiv yevrejskogo pidpillya sho pribuli z Varshavi u getto bula stvorena grupa oporu Ostanni meshkanci getto Kovelya buli znisheni 6 zhovtnya 1942 roku 6 lipnya 1944 roku radyanski vijska zvilnili Kovel U misto povernulosya vsogo blizko 40 yevreyiv U 1970 roci v Koveli zhilo blizko 250 yevreyiv 50 simej Vidpovidno do Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku yevreyiv u misti nemaye Nimecka okupaciya 29 chervnya u nedilyu 1941 roku Kovel buv timchasovo okupovanij nimecko fashistskimi vijskami Vulicyami mista gitlerivci gnali vijskovopolonenih Vseredini koloni kovelchani kidali harchi Bilshist konvoyiriv na ce ne zvertali uvagi prote okremi z nih krichali pogrozhuvali zbroyeyu ta strilyali vgoru Polonenih vidvodili na teritoriyu zrujnovanogo zavodu Monopol yakij buv ogorodzhenij kolyuchim drotom Zgodom yih pereveli na vulicyu Brestsku de znahodivsya koncentracijnij tabir Shtandk 301 ta v rajon Gorki Tut shodnya vid visnazhennya j golodu vmirali 150 200 bijciv ta oficeriv Z zhovtnya 1941 po 1942 roki bulo rozstrilyano 12 tisyach vijskovopolonenih Vsya vlada v Koveli vidteper nalezhala nimeckomu gebitskomisariatu ta policejskomu garnizonu 6 kvitnya 1943 roku abo 27 bereznya 1943 roku spivrobitniki ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi Kovelya dezertiruvali zvilnivshi pri comu z konctaboru vsih uv yaznenih Pri sprobi pokinuti misto vinikla perestrilka mizh dezertirami ta nimcyami vnaslidok yakoyi zaginulo 18 okupantiv Vibravshis iz mista dezertiri priyednalisya do zagoniv UPA Vidbudova Kovelya Dokladnishe Bitva za Kovel 1944 Za tri roki okupaciyi gitlerivci znishili u misti za oficijnimi danimi 35 tisyach mirnih zhiteliv ta vijskovopolonenih zrujnuvali tri tisyachi budinkiv iz chotiroh tisyach Vidrazu zh pislya zvilnennya mista vidnovili svoyu diyalnist partijni i radyanski organi Pochalosya vidrodzhennya mista ta jogo gospodarstva Pershochergovim zavdannyam bulo zabezpechiti vidbudovu zaliznichnogo vuzla cherez yakij jshli vijskovi esheloni dlya Chervonoyi armiyi Zavdyaki spilnih zusillyam voyiniv ta robitnikiv vzhe na shostij den stanciya prijmala i vidpravlyala poyizdi Na odinadcyatij den pristupili do remontu parovoziv i vagoniv Nezabarom pochali pracyuvati poshta mlin maslozavod 2 pekarni yidalnya Misto distalo vodu Zhiteli rozchishali vulici remontuvali budinki Osoblivo vidznachilisya na vidbudovnih robotah zhinochi brigadi Sporudzhuvalisya novi budinki u pershu chergu dlya zaliznichnikiv Navkolo zaliznichnoyi stanciyi pochav formuvatisya zhitlovij mikrorajon yakij zgodom nazvali Kovelem 2 abo drugim Kovelem Na shlyahu demokratichnih peretvoren Pochatok 1990 h rokiv odin iz najdramatichnishih i najcikavishih periodiv u zhitti Kovelya Rujnuvannya totalitarnoyi sistemi demokratichnij ruh yakij iz Moskvi i Kiyeva peremistivsya na periferiyu ne mogli ne viklikati analogichnih procesiv na miscyah U 1989 roci v misti rozpochinayetsya robota po stvorennyu miscevogo oseredku Narodnogo Ruhu Ukrayini Yiyi napoleglivo provodiv inzhener geolog Kovelskoyi geologorozviduvalnoyi partiyi Andrij Mostiskij Ryad aktivistiv vistupili za stvorennya miskogo Tovaristva ukrayinskoyi movi yake zgodom ocholiv Adam Polyak Pochav formuvatisya oseredok asociaciyi Zelenij svit iniciatorom yakogo vistupila Mariya Hotinska Diyala filiya Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Spilki Volodimir Osiyuk V umovah rozbudovi derzhavnosti Krah totalitarnoyi sistemi rozpad SRSR progoloshennya derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini mali velikij vpliv na perebig podij u krayini Vpershe obranij narodom Prezident Ukrayini Leonid Kravchuk progolosiv kurs na rozbudovu derzhavi zdijsnennya ekonomichnih reform socialnij zahist naselennya Novij 1992 rik oznamenuvavsya pidvishennyam cin zrostannyam vartosti poslug vvedennyam kuponiv bagatorazovogo vikoristannya sho viklikalo pevnu naprugu v suspilstvi Cya napruga peredalasya j na miscya Ale navit i v takih vazhkih umovah perevazhna bilshist kovelchan bula nalashtovana na produktivnu pracyu v im ya rozbudovi nezalezhnoyi derzhavi zmicnennya yiyi ekonomiki Nad virishennyam vazhlivih ekonomichnih i socialnih pitan pracyuvala miska vlada Zokrema dlya togo shob zmenshiti nevdovolennya lyudej nestacheyu deyakih tovariv zahistiti yih vid perekupnikiv i spekulyantiv bulo vidnovleno torgivlyu prodovolchimi i promislovimi tovarami za talonami U 2018 roci v Ukrayini vidznacheno na derzhavnomu rivni 500 ta richnicya z chasu nadannya magdeburzkogo prava mistu Kovelyu 1518 Proyekt Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2018 roci reyestr 7274 vid 10 11 2017 podanij Narodnimi deputatami Ukrayini Yelenskim V Ye Knyazhickim M L Lesyukom Ya V Simvolika mistaGerb Kovelya XVIII stolittyaDokladnishe Gerb Kovelya ta Prapor Kovelya Rich Pospolita u skladi yakoyi perebuvav todi Kovel nadavala vazhlivogo znachennya simvolici Gerb mista zatverdzhenij u 1782 roci zobrazhaye soboyu zolotu kulyu na chervonomu shiti uvinchanu sribnim kosim hrestom suprovodzhuvanu vnizu sribnoyu ukorochenoyu z oboh storin hvilyastoyu balkoyu Pislya stvorennya Volinskoyi guberniyi specialna geraldichna komisiya rozrobila novij gerb mista Kovelchani vnesli svoyi propoziciyi u yakih proponuvalos pomistiti tut zemnu kulyu z hrestom i sinyu strichku simvol richki Turiyi Vrahovuyuchi sho v cih propoziciyah ne znahodiv miscya simvol Rosijskoyi imperiyi dvogolovij orel i ne bulo vikoristano detalej pohodzhennya nazvi mista zgidno z legendoyu nazva mista pishla vid slova koval komisiya ne vikoristala cih propozicij i ne prijnyala gerba Lishe 20 lipnya 1852 roku zatverdzheno novij gerb Kovelya shit podilenij gorizontalno na dvi chastini U verhnij chastini na zolotomu poli rozmishenij gerb Volinskogo namisnictva z dvogolovim orlom simvol imperiyi na grudyah yakogo znahodivsya shit chervonogo koloru z bilim sribnim hrestom U nizhnij chastini na chervonomu tli zobrazheno sribnu pidkovu povernutu shipami donizu i otochenu troma zolotimi hrestami Shit uvinchuvala korona Yak piznishe viyavilos komisiya dopustila grubu pomilku u verhnij chastini zamist gerba Volinskoyi guberniyi buv vmishenij gerb Novograda Volinskogo abo Volinskogo namisnictva U 1863 roci geraldichna komisiya rozrobila novij simvol mista Na chervonomu shiti roztashovana pidkova otochena troma hrestami U verhnij chastini u pravomu kutku vmisheno gerb Volini sribnij hrest na chervonomu poli Gerb uvinchanij trizubcevoyu koronoyu a po bokah zolotim kolossyam yake obpletene Oleksandrijskoyu strichkoyu Ale cej gerb yakij vidpovidav usim zakonam geraldiki ne buv zatverdzhenij i misto 100 rokiv ne malo svogo simvolu Proekt B Kene zatverdzhennya ne otrimav Za radyanskogo periodu sproba stvoriti gerb Kovelya z poglyadu geraldiki viyavilasya ne zovsim vdaloyu Rozroblenij golovnim arhitektorom mista Yuriyem Chehanyukom i zatverdzhenij miskradoyu 24 sichnya 1980 roku gerb perenasichuvavsya bagatma elementami yaki vidobrazhali ne stilki istoriyu abo majbutnye a perevazhno socialistichne sogodennya Na shiti buli zobrazheni ekonomichni simvoli lokomotiv rejki napivshesternya yaka perehodit u zhitnij kolosok Ne zabuli j istorichni elementi simvoliki u nizhnij chastini bula pidkova Na shiti vkazana data pershoyi pisemnoyi zgadki 1310 rik zaraz cya data sprostovana Gerb rozdilyavsya nadvoye kolorami chervonim zverhu i sinim znizu pid kolir prapora todishnoyi URSR Za chasiv Nezalezhnosti Ukrayini zhittya vimagalo stvorennya novogo gerba sho vidobrazhav bi geraldichni elementi suchasnogo Kovelya U 1993 roci buv ogoloshenij konkurs na jogo najkrashij proekt Uchast u konkursi vzyali fahivci z Rivnogo Lucka Lvova i Kovelya Peremogu zdobuv proekt lviv yanina Andriya Grechila yakij i buv zatverdzhenij miskradoyu 16 veresnya 1993 roku NaselennyaNaselennya Kovelya 69 342 meshkanciv 1 sichnya 2015 roku Misto ye drugim za naselennyam pislya Lucka i pershe za plosheyu v oblasti Nayavne naselennya 69 4 tis osibPostijne naselennya 68 8 tis osibShilnist naselennya na 1 km 1467 2 osibNarodzhuvanist na 1000 zhiteliv 13 9Smertnist na 1000 zhiteliv 10 1Prirodnij pririst na 1000 zhiteliv 3 8 1 5 Travnya 2016 u Wayback Machine Arhiv naselennya Kovelya 23 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine Trivaye proces prirodnogo prirostu naselennya narodzhuvanist perevazhaye nad smertnistyu za 2013 rik na 204 osobi za 2014 rik na 262 osobi Gendernij rozpodil u Koveli stanom na 2012 rik cilkom tipovij dlya Ukrayini ta Yevropi v cilomu kilkist zhinok 36 011 53 27 suttyevo bilsha za kilkist cholovikiv 31 587 46 73 v derzhavi 53 85 i 46 15 U vikovij grupi do 29 rokiv perevazhayut choloviki 51 23 suproti 48 77 U grupi starshij 30 rokiv bilshe zhinok 56 50 suproti 43 50 Vikova struktura mista i derzhavi v cilomu ye majzhe tipovoyu yak dlya rozvinenih ekonomik zolotogo milyardu I tip vidtvorennya Serednij vik naselennya 36 8 rokiv zagalom po oblasti 37 4 rokiv Etnichna kartina stanom na 2012 rik Kovel ye monokulturnim mistom de ukrayinci skladayut 91 2 naselennya Z pomizh inshih nacionalnostej rosiyani 3 5 bilorusi 0 5 polyaki 0 1 Stolittyam ranishe iz zagalnogo naselennya mista 17 697 zgidno z yevreyi stanovili 48 0 rosiyani 27 3 ukrayinci 11 8 polyaki 9 3 bilorusi 0 7 Zajnyatist naselennya Za spriyannyam sluzhbi zajnyatosti na vilni ta novostvoreni robochi miscya protyagom 2014 roku pracevlashtovano 2495 zhiteliv mista Kovelya z nih mali status bezrobitnogo 881 osoba Protyagom 2014 roku 33 bezrobitnih otrimalo odnorazovu groshovu dopomogu z bezrobittya dlya organizaciyi pidpriyemnickoyi diyalnosti Stanom na 01 01 2015 r status bezrobitnogo v misti mali 898 osib sho na 1 2 bilshe porivnyano z 01 01 2014 r 887 bezrobitnih osib Iz nih 61 4 zhinki i 38 6 choloviki 19 7 molodi lyudi u vici do 35 rokiv vklyuchno i 80 3 osobi starshi 35 rokiv U 2014 roci serednomisyachna zarobitna plata shtatnih pracivnikiv mista stanovila 2849 grn u 2013 roci 2629 grn Za rivnem zarobitkiv misto zajmalo chetvertu poziciyu v pereliku najvishih sered regioniv oblasti Nacionalnij i movnij sklad Nacionalnist Nalezhna mova ukrayinci 95 42 ukrayinska 95 77 rosiyani 3 65 rosijska 3 93 Pam yatniki j arhitekturni sporudiDokladnishe Pam yatniki Kovelya Dokladnishe Perelik pam yatok istoriyi Kovelya Dokladnishe Nazavzhdi vtracheni pam yatniki Kovelya Memorialnij kompleks Slavi Kolishnya apteka Fridriksona zaraz miskij kulturno prosvitnickij centr ta piceriya Vid chasu zasnuvannya misto bulo bagatim na pam yatki starovini arhitekturni sporudi Na zhal chimalo z nih zrujnovano u polum yi chislennih voyen Cinnoyu v arhitekturnomu a osoblivo v istorichnomu sensi okrasoyu mista ye primishennya kolishnoyi apteki Fridriksona XIX stolittya poslugami yakoyi koristuvalisya Kosachi miskoyi polikliniki 1910 Prominvestbanku poch XX stolittya Voni zberegli elementi stilistiki nacionalnogo modernu i viriznyayutsya iz suchasnoyi fonovoyi zabudovi Narazi v misti zberezheno 24 takih sporudi Trivayut restavracijni roboti v primishenni hudozhnoyi galereyi odniyeyi z najcikavishih sporud mista Vidlunnyam istorichnogo minulogo i kulturnoyi spadshini Kovelya ye 28 pam yatnikiv sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Zokrema u misti sporudzheno pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu 1954 Memorial Slavi 1977 pam yatnik Lesi Ukrayinci 1991 Monument na chest pam yati zhertv Drugoyi svitovoyi vijni 1996 Stelu pam yati voyinam internacionalistam 2001 pam yatnik Tarasu Shevchenku 2005 pam yatnik zhertvam avariyi na ChAES 2008 Religiya i kultovi sporudiSvyato Mihajlivska cerkva U Koveli diyut taki hristiyanski gromadi PCU UGKC greko katoliki RKC rimo katoliki VSC YeHB baptisti Cerkva adventistiv somogo dnya adventisti Svidkiv YegoviDokladnishe Spisok hramiv Kovelya Dokladnishe Nazavzhdi vtracheni hrami U Koveli zbereglosya kilka hramiv yaki ye istorichnimi pam yatkami Takozh z iniciativi religijnih gromad mista vidkrito novi hrami Kostel Svyatoyi Anni Kostel svyatoyi AnniDokladnishe Kostel Svyatoyi Anni Kovel Najstarishim derev yanim hramom Kovelya ye rimo katolickij kostel Svyatoyi Anni pobudovanij u 1771 roci privezenij iz sela Vishenki Rozhishenskogo rajonu Unikalnoyu ye dvovezheva forma hramu sho vlastivo bilshe dlya murovanoyi arhitekturi V Ukrayini derev yanih dvovezhevih kosteliv datovanih 18 stolittyam zbereglos lishe dva i odin iz nih u misti Koveli Blagovishenska cerkva Voskresenskij soborDokladnishe Blagovishenska cerkva Kovel Cerkva sho znahoditsya praktichno v centri mista maye ponad 500 litnyu istoriyu Nalezhit do pam yatok arhitekturi Voskresenskij sobor Dokladnishe Voskresenskij sobor Kovel Z pravoslavnih hramiv do nashih dniv zberigsya Svyato Voskresenskij sobor 1877 U centri starogo mista stoyit sobor v im ya svitlogo voskresinnya Hristovogo U gramoti korolevi Boni vid 17 serpnya 1549 roku zgaduyetsya sho na osnovi klopotannya svyashenika Blagovishenskoyi cerkvi Oleksiya Trishnici I starosti Kovelskogo Semashka ostannij priznachayetsya zaviduvati Voskresenskoyu sobornoyu cerkvoyu Inshi kultovi sporudi Velika kovelska sinagoga Do pam yatok starovini nalezhit sporuda po vul Nezalezhnosti 125 Velika kovelska sinagoga Ce kolishnya yevrejska sinagoga ser XIX stolittya Nezvazhayuchi na pevni zmini v planuvanni budinok zalishivsya unikalnim zrazkom konstruktivnogo rishennya zberig harakterni risi kultovoyi sporudi Do chisla cinnih v arhitekturno hudozhnomu plani zrazkiv sakralnoyi arhitekturi nalezhit Svyato Mihajlivska cerkva 1903 sho nalezhat do cinnih arhitekturno hudozhnih zrazkiv Volinskoyi monumentalnoyi arhitekturi Takozh ye hram velikomuchenika Pantelejmona Sobor Svyatogo Dmitriya Solunskogo greko katolickij hram Blazhennogo Mikolaya Charneckogo TransportZaliznichnij vokzal Misto roztashovane v centralnij chastini Volinskoyi oblasti nalezhit do istorichnoyi zemli Volin Za 60 70 km vid Kovelya prolyagayut derzhavni kordoni na pivnochi z Bilorussyu na zahodi z Polsheyu Misto ye odnim iz najbilshih zaliznichnih vuzliv Zahidnoyi Ukrayini yakij maye vagome strategichne znachennya dlya Ukrayini z yednuyuchi yiyi z bagatma yevropejskimi krayinami Vid Kovelya rozhodyatsya zaliznici v shesti napryamkah Do Sarn na Kiyiv do Kiverec na Luck ta Rivne do Volodimira na Lviv do Holmu na Varshavu ta Berlin do Berestya ta do Kamin Kashirskogo Do Holma takozh jde yevropejska koliya Zaliznicya v napryamku Kiverec elektrifikovana Stanciya Kovel nalezhit do Lvivskoyi zaliznici Do 1953 roku isnuvala Kovelska zaliznicya Takozh u Koveli znahoditsya zaliznichnij punkt kontrolyu Kovel cherez derzhavnij kordon Ukrayini ta Respubliki Bilorus Cherez Kovel prohodit nizka avtoshlyahiv zagalno yevropejskogo nacionalnogo ta regionalnogo znachennya Zokrema prohodit avtoshlyah E373 u mezhah Ukrayini maye nomer M07 ta z yednuye Kiyiv i Lyublin u narodi nosit nazvu Varshavka a takozh avtoshlyah E85 v mezhah Ukrayini M19 prostyagsya na 2300 km vid Aleksandrupolisa cherez Buharest Chernivci Ternopil Luck Vilnyus do Klajpedi Stanom na 01 01 2015 v misti funkcionuye 39 miskih avtobusnih marshrutiv V obslugovuvanni marshrutiv berut uchast 23 pidpriyemci perevizniki ta 1 yuridichna osoba Avtotransportnimi pidpriyemstvami mista protyagom 2014 roku perevezeno 132 5 tis tonn vantazhiv i vikonano 39 9 mln tonno kilometriv U porivnyanni do 2013 roku vantazhooborot zmenshivsya na 2 6 a obsyag vantazhnih perevezen zbilshivsya na 3 7 Kilkist perevezenih pasazhiriv porivnyano z vidpovidnim periodom minulogo roku zbilshilas na 2 2 i pasazhirooborot zbilshivsya na 8 6 2 21 Lyutogo 2010 u Wayback Machine Zasobi masovoyi informaciyiFM radiostanciyi p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 87 7 Lvivska hvilya 0 3 vul Varshavska 5 VFKRRT2 88 1 Radio Kultura 0 2 vul Vidrodzhennya 1 zh TOV Telemerezhi Ukrayini 3 91 0 Melodiya FM 0 25 vul Varshavska 5 VFKRRT4 91 8 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Luck 0 5 vul Vidrodzhennya 1 zh TOV Telemerezhi Ukrayini 5 92 7 Nashe radio plan 0 5 vul Varshavska 5 VFKRRT6 95 4 Avers FM 0 5 vul Varshavska 5 VFKRRT7 102 7 Radio Relax 1 vul Varshavska 5 VFKRRT8 103 9 Radio Promin 1 vul Vidrodzhennya 1 zh TOV Telemerezhi Ukrayini 9 106 0 Hit FM 0 25 vul Varshavska 5 VFKRRT10 107 9 Radio Bajraktar 0 1 vul Varshavska 5 VFKRRTMista pobratimiLihtar u centri mista de vkazani napryam i vidstan do usih mist pobratimiv Kovel maye 12 mist pobratimiv Saarbryuken Nimechchina 2023 Shambli Spolucheni Shtati Ameriki 2022 Barzinggauzen Nimechchina 2008 Bzheg Dolnij Polsha 2005 Bucha Ukrayina 2001 Valsrode Nimechchina 2003 Krasnostav Polsha 2008 Legonovo Polsha 2005 Lenchna Polsha 2006 Smila Ukrayina 2006 Utena Litva 2005 Holm Polsha 1995 Kolishni mista pobratimi Rzhev Rosiya 2003 2016 Pinsk Bilorus 2003 2022 Div takozhPochesni gromadyani Kovelya Lyudi pov yazani z Kovelem Kovelska teleshoglaPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Pro pidsumki shorichnogo vseukrayinskogo konkursu Naselenij punkt najkrashogo blagoustroyu i pidtrimki gromadskogo poryadku za 2008 rik Pro pidsumki shorichnogo vseukrayinskogo konkursu Naselenij punkt najkrashogo blagoustroyu i pidtrimki gromadskogo poryadku za 2011 rik Arhiv originalu za 5 Travnya 2016 Procitovano 4 travnya 2016 www kovelrada gov ua Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 4 travnya 2016 http zik ua ua news 2012 08 09 363008 3 Travnya 2015 u Wayback Machine U Koveli na Volini vstanovlenij temperaturnij rekord za vsyu istoriyu sposterezhen Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Temperatura povitrya s 99 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Opadi s 108 Arhiv originalu za 6 sichnya 2006 Procitovano 19 travnya 2006 Smiyan P K Kovel Istoriko krayeznavchij naris Lviv Kamenyar 1968 S 10 DAZhO F 1 Op 2 Spr 104 Ark 27 DAZhO F 1 Op 2 Spr 927 Ark 190 Rocznik Wolynski T 5 6 Rowne 1939 S 354 355 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 13 wrzesnia 1933 r o zmianie granic miasta Kowla w powiecie kowelskim wojewodztwie wolynskiem 8 Listopada 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 Zhgun M Trivoga i bil tih dniv Visti Kovelshini 2002 20 chervnya Nacistskie dokumenty ob UPA raznochtenie Odessa Astroprint 2003 S 175 VYPISKA iz razvedsvodki shtaba partizanskogo otryada Zhitomirskoj oblasti Saburov 24LU 43 g Karta 1 200 000 4 Kovel 6 4 43 V mestechke proizoshel boj nemcev s policiej nacionalistami Policiya ubila 18 nemcev vypustila arestovannyh iz tyurmy i raspustila lagerya trudovoj povinnosti Posle boya garnizon nemcev uvelichilsya do 4000 chelovek 14 4 43 Shitov Hrolenko dannye shtaba t Shitova Verno podpis 30 iyunya 1943 goda Kopii Mashinopis CDAGO f 62 op 1 spr 1387 ark 3 5 Istoriya mist i sil URSR Volinska oblast K 1970 S 326 Misto nad Turiyeyu Istoriko krayeznavchij naris Uporyad M Velma Luck Nadstir ya 1995 S 18 http w1 c1 rada gov ua pls zweb2 webproc4 1 pf3511 62855 4 lyutogo 2018 u Wayback Machine Velma M To koli zh buv zasnovanij Kovel Visti Kovelshini 2007 3 kvitnya Tim Bespyatov Zvedena tablicya Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 25 veresnya 2012 Kovelska miskrada Arhiv originalu DOC fajl v RAR arhivi za 13 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2012 Tim Bespyatov Movnij rozpodil mist Rosijskoyi imperiyi 1897 roku Zvedena tablicya Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2012 sajt Pro Kovel 8 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 veresnya 2011 http www kovelrada gov ua partners html 4 Veresnya 2018 u Wayback Machine Mista partneri Saarbrucken zeigt Herz Solidaritatspartnerschaft mit Kowel in der Ukraine nim 28 bereznya 2023 Procitovano 7 chervnya 2023 Vitaliyivna Semerej Ruslana 26 zhovtnya 2022 Kovel ta amerikanske misto Shambli uklali Dogovir pro partnerstvo Kovel ukr Procitovano 3 kvitnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 14 Grudnya 2016 Procitovano 11 Grudnya 2016 Arhiv originalu za 3 travnya 2022 Procitovano 28 kvitnya 2022 DzherelaKalishuk A P Skulinec P M Smiyan P K Ko vel Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747 s S 314 331 Kosharuk S M Kovel 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Rudij G Ya Kovel 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 389 ISBN 978 966 00 0692 8 LiteraturaBahovec O S Kolima Cherkasi 2007 Bogdanok V O Ye kayattya ta nema vorottya Publicistika Luck Nadstir ya 2008 48 s ISBN 978 966 517 627 5 Velma M G Kovel Lviv Kamenyar 1990 70 s Velma M G Miti zhittya Spogadi Luck Nadstir ya 2004 184 s vkladka ISBN 966 517 426 6 Velma M G Minulo dvadcyat lit Notatki redaktora Luck Nadstir ya 2006 88 s 8 s kolorova vkladka ISBN 966 517 533 5 Velma M G Kovelshina povoyenna Lyudi Podi Fakti Istoriko krayeznavchi narisi Luck Nadstir ya 2009 96 s ISBN 978 966 517 655 8 Gavrilyuk Ya M Ostannij zapovit Georgiya Ostap yuka Dokumentalno publicistichnij naris Luck Visnik i K 2003 88 s ISBN 966 8273 05 2 Gavrilyuk Ya M A u nas na Volini Za lashtunkami rezonansnih sprav Publicistika Luck Tverdinya 2007 204 s ISBN 978 966 8770 84 5 Gnedash T K Volya k zhizni K Politizdat Ukrainy 1988 156 s Gorbatko I I Vzvod peshej razvedki Luck Nadstyre 1999 104 s Gorbatko I I Gorech polyni Luck Nadstyre 2000 160 s ISBN 966 517 163 1 Gorbatko I I Vojna glazami soldata Orel Trud 2005 544 Klokov V I Kovelskij uzel K Politizdat Ukrainy 1981 238 s Kovel Uporyad R S Yemchik M G Velma K Mistectvo 1976 46 s Kovelskij kalendar Dati Podiyi Fakti Uporyad M Velma A Semenyuk Luck Nadstir ya 1996 64 s Kornelyuk D P Kovelshini slavni imena Narisi Luck Nadstir ya 2001 212 s ISBN 966 517 322 7 Kornelyuk D P Duhovne nebo Volini Prezentacijnij almanah Luck Nadstir ya 2008 308 s ISBN 966 517 523 8 Kornelyuk D P Nasha vira nasha pravda Prezentacijnij almanah Luck Nadstir ya 2009 240 s ISBN 978 966 517 648 0 Lavrenko Ya Ya Probudzhenij skver Zamitki z naturi Luck Nadstir ya 2004 180 s ISBN 966 517 444 4 Lavrenko Ya Ya Vibir Storinki iz shodennika Luck Nadstir ya 2005 180 s ISBN 966 517 491 6 Lavrenko Ya Ya Zhili ne tak Hudozhno publicistichna realistichno mistichna povist Luck Tverdinya 2007 168 s ISBN 978 966 8770 67 8 Lavrenko Ya Ya Borotba na Kovelshini za nezalezhnist ukrayinskoyi naciyi Luck Tverdinya 2007 132 s ISBN 978 966 2115 03 1 Matviyuk A Rushiv poyizd v dalekij Sibir Borislav 2008 364 s Minule i suchasne Volini ta Polissya Kovel i kovelchani v istoriyi Ukrayini ta Volini Zbirnik naukovih prac Ch 1 Luck Nadstir ya 2003 342 s ISBN 966 517 420 7 Minule i suchasne Volini ta Polissya Kovel i kovelchani v istoriyi Ukrayini ta Volini Zbirnik naukovih prac Luck Nadstir ya 2008 356 s ISBN 978 966 517 637 4 Misto nad Turiyeyu Istoriko krayeznavchij naris Uporyad M Velma Luck Nadstir ya 1995 56 s Poshuk vede do meti Narisi statti Luck Nadstir ya 2002 88 s 16 s kolorova vkladka ISBN 966 517 193 3 Roman Shuhevich v dokumentah Radyanskih organiv Derzhavnoyi Bezpeki 1940 1950 T 1 S 12 Semenyuk A V Kovel minule i suchasne Istoriko krayeznavchij naris Luck Nadstir ya 2000 314 s ISBN 966 517 233 6 Semenyuk A V Blagodat Bozha Narisi z istoriyi kovelskih svyatin Poeziyi Luck Nadstir ya 2001 104 s Semenyuk A V Legendi Kovelya Buvalshini narodni perekazi Luck Nadstir ya 2009 124 s ISBN 978 966 517 639 8 Semenyuk A V Kovel shlyah cherez viki Istoriko krayeznavchi narisi Luck Nadstir ya 2010 552 s ISBN 978 966 517 685 5 Skoklyuk S A Nechimle Povist Luck Nadstir ya 1996 144 s Skoklyuk S A Olena Pchilka Roman ese Luck Nadstir ya 1999 252 s Smiyan P K Kovel Lviv Kamenyar 1968 45 s Fedorov A F Podpolnyj obkom dejstvuet M Voenizdat 1955 684 s Fedorov A F Poslednyaya zima M Sovetskij pisatel 1981 368 s Hotinska M Ya Minule stukaye u serce Biografichno publicistichnij naris Luck Nadstir ya 2009 280 s ISBN 978 966 517 647 3 Hudoparov P J Rodovid Hudoparovih ta Levchukiv protyagom shesti pokolin 1848 1996 Lviv Kobzar 1997 Hudoparov P J Nasha rodina Spogadi Lviv Kobzar 2000 240 s ISBN 966 559 205 H Yahnenko N Vid byura do Brigidok Myunhen 1986 236 s Rachwalski E Kowel Wroclaw 2004 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KovelKovel dovidnik mista Oficijnij sajt Kovelskoyi miskoyi radi 11 Kvitnya 2011 u Wayback Machine Karta Kovelya 2 Lipnya 2020 u Wayback Machine Novini Kovelya 3 Lipnya 2020 u Wayback Machine Kovelskij katalog 23 Lipnya 2020 u Wayback Machine Internet vidannya Pro Kovel 19 Listopada 2011 u Wayback Machine Forum mista 28 Bereznya 2022 u Wayback Machine Kovel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Foto Kovelya 5 Chervnya 2008 u Wayback Machine Televizijnij Centr Kovel Video novini mista Kovelya 6 Bereznya 2022 u Wayback Machine Kovelska centralna rajonna biblioteka 24 Bereznya 2022 u Wayback Machine Kowel Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 516 pol

Дата публікації:
Топ