Старокошарська волость — адміністративно-територіальна одиниця Ковельського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Старі Кошари.
Старокошарська волость | ||||
Центр | Старі Кошари | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 18 894 (1885) | |||
Населення | 6046 осіб (1885) | |||
Густота | 29.3 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Старе Кошари | |||
Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 13 сільських горомад, Населення — 6046 осіб (2963 чоловічої статі та 3083 — жіночої), 730 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Старі Кошари — колишнє власницьке село, за 11 верст від повітового міста, 571 особа, 91 двір; волосне правління, 2 православних церкви, школа, постоялий будинок, кузня, вітряк. За 6 верст - колишнє державне містечко Миляновичі із 677 жителями, із православною церквою, 2 постоялими будинками. За 6 верст - цегельний завод.
- Городилець — колишнє власницьке село, 167 осіб, 26 дворів, водяний млин.
- Залісці — колишнє власницьке село, 150 осіб, 20 дворів, каплиця, вітряк.
- Клевецьк — колишнє державне село, 302 особи, 37 дворів, кладовищенська православна церква.
- Кругель — колишнє власницьке село, 336 осіб, 59 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 вітряки.
- Нові Кошари (Магир) — колишнє власницьке село, 312 осіб, 52 двори, православна церква.
- Ружин — колишнє власницьке село, 488 осіб, 65 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий буинок, водяний млин, вітряк.
- Тупали — колишнє власницьке село, 220 осіб, 30 дворів, православна церква, кладовищенська каплиця, школа, постоялий будинок, 2 вітряки.
- Шайно — колишнє державне село, 843 особи, 131 двір, православна церква, школа, 2 вітряки.
Під владою Польщі
Гміна Старе Кошари | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Ковельський |
Адмінцентр гміни | Старі Кошари |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 29 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Старе Кошари. Волость входила до Ковельського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
На 1936 рік ґміна складалася з 29 громад:
- Черкаси — село: Черкаси та фільварок: Черкаси;
- Довгоноси — село: Довгоноси;
- Городилець — село: Городилець;
- Городище — село: Городище, маєток: Городище, урочише: Городище та ферма: Хвощон;
- Гредьки — село: Гредьки та маєток: Гредьки;
- Кругель — село: Кругель та військове селище: Кругель;
- Кошари Старі — село: Старі Кошари, залізнична станція: Старі Кошари, маєток: Старі Кошари, військове селище: Старі Кошари та колонія: Деменщина;
- Кошари Нові — село: Нові Кошари та маєток: Нові Кошари;
- Клевецьк — село: Клевецьк;
- Кличковичі — село: Кличковичі та маєток: Кличковичі;
- Калинівка — село: Калинівка;
- Красноволя — село: Красноволя;
- Краснодуб'я — село: Краснодуб'я;
- Люблинець — село: Люблинець та маєток: Люблинець;
- Люблинець — колонія: Люблинець;
- Миляновичі — село: Миляновичі, маєток: Миляновичі та військове селище: Миляновичі;
- Мощена — село: Мощена та колонія: Мощена;
- Вільшанка — село: Вільшанка;
- Рудники — село: Рудники;
- Перевісся — село: Перевісся;
- Ружин — село: Ружин;
- Ружин — колонія: Ружин;
- Шайно — село: Шайно;
- Туровичі — село: Туровичі;
- Троскоти — село: Троскоти;
- Тупали — село: Тупали та маєток: Тупали;
- Вілька Ковельська — село: Вілька Ковельська;
- Залісці — село: Залісці;
- Зілове — село: Зілове.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 38-39 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starokosharska volost administrativno teritorialna odinicya Kovelskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Stari Koshari Starokosharska volostCentr Stari KoshariPlosha 18 894 1885 Naselennya 6046 osib 1885 Gustota 29 3 osib km Nastupniki gmina Stare Koshari Stanom na 1885 rik skladalasya z 18 poselen 13 silskih goromad Naselennya 6046 osib 2963 cholovichoyi stati ta 3083 zhinochoyi 730 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Stari Koshari kolishnye vlasnicke selo za 11 verst vid povitovogo mista 571 osoba 91 dvir volosne pravlinnya 2 pravoslavnih cerkvi shkola postoyalij budinok kuznya vitryak Za 6 verst kolishnye derzhavne mistechko Milyanovichi iz 677 zhitelyami iz pravoslavnoyu cerkvoyu 2 postoyalimi budinkami Za 6 verst cegelnij zavod Gorodilec kolishnye vlasnicke selo 167 osib 26 dvoriv vodyanij mlin Zalisci kolishnye vlasnicke selo 150 osib 20 dvoriv kaplicya vitryak Kleveck kolishnye derzhavne selo 302 osobi 37 dvoriv kladovishenska pravoslavna cerkva Krugel kolishnye vlasnicke selo 336 osib 59 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok 2 vitryaki Novi Koshari Magir kolishnye vlasnicke selo 312 osib 52 dvori pravoslavna cerkva Ruzhin kolishnye vlasnicke selo 488 osib 65 dvoriv pravoslavna cerkva katolicka kaplicya shkola postoyalij buinok vodyanij mlin vitryak Tupali kolishnye vlasnicke selo 220 osib 30 dvoriv pravoslavna cerkva kladovishenska kaplicya shkola postoyalij budinok 2 vitryaki Shajno kolishnye derzhavne selo 843 osobi 131 dvir pravoslavna cerkva shkola 2 vitryaki Pid vladoyu PolshiGmina Stare Koshari 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit KovelskijAdmincentr gmini Stari KoshariTip gmini SilskaGromadi 29 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin okupovana Polsheyu Volosti bulo peretvoreno na gmini vidpovidno administrativna odinicya otrimala nazvu gmina Stare Koshari Volost vhodila do Kovelskogo povitu Volinskogo voyevodstva Mezhi ta sklad kolishnoyi volosti zbereglisya sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi Na 1936 rik gmina skladalasya z 29 gromad Cherkasi selo Cherkasi ta filvarok Cherkasi Dovgonosi selo Dovgonosi Gorodilec selo Gorodilec Gorodishe selo Gorodishe mayetok Gorodishe urochishe Gorodishe ta ferma Hvoshon Gredki selo Gredki ta mayetok Gredki Krugel selo Krugel ta vijskove selishe Krugel Koshari Stari selo Stari Koshari zaliznichna stanciya Stari Koshari mayetok Stari Koshari vijskove selishe Stari Koshari ta koloniya Demenshina Koshari Novi selo Novi Koshari ta mayetok Novi Koshari Kleveck selo Kleveck Klichkovichi selo Klichkovichi ta mayetok Klichkovichi Kalinivka selo Kalinivka Krasnovolya selo Krasnovolya Krasnodub ya selo Krasnodub ya Lyublinec selo Lyublinec ta mayetok Lyublinec Lyublinec koloniya Lyublinec Milyanovichi selo Milyanovichi mayetok Milyanovichi ta vijskove selishe Milyanovichi Moshena selo Moshena ta koloniya Moshena Vilshanka selo Vilshanka Rudniki selo Rudniki Perevissya selo Perevissya Ruzhin selo Ruzhin Ruzhin koloniya Ruzhin Shajno selo Shajno Turovichi selo Turovichi Troskoti selo Troskoti Tupali selo Tupali ta mayetok Tupali Vilka Kovelska selo Vilka Kovelska Zalisci selo Zalisci Zilove selo Zilove Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 38 39 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi