Кі верці місто у Луцькому районі Волинської області райцентр Ківерцівського району до 2020 року Населення 14 9 тис мешка

Кі́верці — місто у Луцькому районі Волинської області, райцентр Ківерцівського району до 2020 року. Населення – 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою Р14.

Ківерці


Герб Ківерців	Прапор Ківерців

Залізнична станція.

Основні дані

Ківерцівська міська громада

Засноване

1870

Статус міста

від 1951 року

Населення

▼ 13 798 (01.01.2022)

- повне

▼ 13 798 (01.01.2022)

8,48 км²

1759 осіб/км²

45200-45204

+380-3365

50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д.Координати: 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д.

Висота над рівнем моря

150 м

Водойма

р. Прудник

Назва мешканців

ківерча́нин, ківерча́нка, ківерча́ни

День міста

Друга неділя вересня

Відстань

Найближча залізнична станція

Ківерці

До обл./респ. центру

- фізична

12 км

- залізницею

13 км

- автошляхами

15,8 км

До Києва

- фізична

369 км

- залізницею

456 км

- автошляхами

417 км

Міська влада

Адреса

45200, Волинська обл., Луцький р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14

Вебсторінка

Міська рада Ківерців

Ківерці у Вікісховищі

Мапа
Ківерці

Походження назви

Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.

Історія

Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.

У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на Луцьк, Львів. Містечко стало важливим залізничним вузлом.

У 1929 р. на Ківерці поширені правила міської забудови.

Визволення Ківерцівщини, як і всієї Волині, здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції 27 січня — 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов) 1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).

У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.

Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.

Начальник оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: «Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом».

В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись, відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, у районі нинішнього луцького повороту, і знищені.

В бою за селище і станцію Ківерці фашисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами.

На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.

Серед переселених забужан багато було мешканців з Черничина.

Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.

27 липня 2014 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив нову церкву Рівноапостольної княгині Ольги в Ківерцях, потім очолив першу Божественну Літургію.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Ківерцях проживала 9691 особа.

Динаміка населення

1959	1970	1979	1989	1992	2001	2006	2011	2016	2021
9 383	13 027	15 215	16 722	17,6 тис.	16 678	16 145	14 916	13 971	13 917

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	96,49%
росіяни	2,81%
білоруси	0,21%
поляки	0,12%
інші/не вказали	0,37%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,05 %
російська	2,71 %
білоруська	0,06 %
румунська	0,05 %
польська	0,04 %
циганська	0,03 %
болгарська	0,01 %
вірменська	0,01 %
угорська	0,01 %

Економіка

Підприємства міста

ВАТ «Ківерціспецлісмаш» м. Ківерці — верстати для первинної обробки деревини, лісопильні верстати, торцювальні верстати, верстати для розпилювання брусів; чисельність — 96;

ТзОВ «Тартак» м. Ківерці — клепки для заливних бочок, ліжка дерев'яні, матраци, паркет дерев'яний, фреза дубова; чисельність — 74;

ДП «Ківерцівське лісове господарство» м. Ківерці- заготовки дубові, мягколистяні, ясенові; ламель дубова; палети; пиломатеріали; вагонка; столярні вироби (дверні блоки, дверні полотна), паркет штучний; щити меблеві і фанеровані; консервна продукція; хвойний екстракт; скипидар; каніфоль; чисельність — 273;

ПП «Станколіс» м. Ківерці- верстати круглопильні, торцювальні, транспортери, відсікач колод; чисельність — 43;

ТзОВ «Волиньагропродукт» м. Ківерці — хлібобулочні вироби; чисельність — 62;

ТзОВ «Лозня» м. Ківерці — морква та зелень сушені; чисельність — 26;

ТзОВ «Стелла-Пак-Україна» м. Ківерці- виробництво виробів з поліетилену; чисельність — 50;

ТзОВ «Атлант Плюс» м. Ківерці- виробництво металопластикових вікон та дверей; чисельність — 16;

ПП «Бетонотехніка» м. Ківерці- виробництво піноблоків, форм та змішувачів пінобетону; чисельність — 12.

Культура

Релігія

Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 50 членів церкви.

Природно-заповідний фонд

На околицях міста Ківерці, у межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:

Ботанічні пам'ятки природи

Ділянка лісу-1, Дубовик, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Чистий дубняк.

Заповідні урочища

Діброва, Діброва-1, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське.

Відомі люди

Ярмольчук Григорій Іванович (1923—2015) — вояк УПА, почесний громадянин Ківерців.

Народилися

Ольга Бельська (1922—1996) — польська актриса українського походження.
Камінський Маріс Айдинович (1990—2017) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кралюк Петро Михайлович — український філософ, письменник, публіцист.
Коболев Володимир Павлович — відомий український вчений-геофізик, доктор геологічних наук, професор.
Криворучко Юрій Іванович — начальник управління архітектури, голова архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури, головний архітектор Львова.
Лонський Владислав Олегович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).
Мандрика Віктор Полікарпович — український військовик, журналіст. Капітан 2-го рангу. Головний редактор газети Флот України (1994—1998).
Мельник Тетяна Миколаївна — український економіст.
Михайленко Віталій Ігорович (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Музичук Олександр Миколайович (* 1973) — український юрист.
Опанасюк Олександр Петрович — композитор, музикознавець, педагог.
^[pl] — польська стоматолог і політик, посланниця до Сейму першої каденції (нар. 1930).
^[pl] — польський письменник, есеїст та кіносценарист (1926—1978).
Павлюк Ігор Зиновійович — український письменник і науковець, у місті пройшло його дитинство.
Скіра Ігор Антонович (1961—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Струцюк Йосип Георгійович — письменник, заслужений діяч мистецтв України, із 1982 по 1987 роки працював кінорежисером у Ківерцях у самодіяльній народній кіностудії «Джерела».
Романчук Вікторія Олександрівна — українська художниця.
Гринюк Володимир Володимирович (1986) — майор Збройних сил України, Герой України (2015), учасник російсько-української війни.

Галерея

Церква московського патріархату
Церква Київського патріархату

Примітки

Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
. Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347^{[недоступне посилання]}(пол.)
. Архів оригіналу за 13 березня 2019.
. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2014.
Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014.

Література

М. М. Наумчик, Р. Н. Оксенюк. Кі́верці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.271-280

Посилання

Офіційний сайт Ківерцівської районної державної адміністрації [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт Ківерцівської міської ради [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
Облікова картка м. Ківерці на сайті ВРУ
Неформатний сайт міста Ківерці [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Про новий національний парк «Цуманський»: Нові заповідники та національні парки Північної України З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
У м. Ківерці на Волині освячено нову церкву на честь Рівноапостольної княгині Ольги [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]

[ukr-ukrstat-2022-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)

[2] . Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.

[3] Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347^{[недоступне посилання]}(пол.)

[4] . Архів оригіналу за 13 березня 2019.

[Нас-5] . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2014.

[ukr-ethnic-cities-6] Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[7] . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014.