Кі́верцівський райо́н — колишній район Волинської області. Районний центр: Ківерці. Утворений район 27 січня 1940 року, в сучасних межах згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 року. Населених пунктів — 75, сільських рад — 24, селищних — 2, міська — 1, районна — 1. Був розташований на південному сході області, територія становила 1,4 тис.кв.км, що становило 7 % від загальної території області.
Ківерцівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Волинська область | ||||
Код КОАТУУ: | 0721800000 | ||||
Утворений: | 1940 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▬ 63837 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 1414 км² | ||||
Густота: | 45.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3365 | ||||
Поштові індекси: | 45200—45273 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Ківерці | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 72 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Недопад Григорій Вікторович | ||||
Голова РДА: | Гонтар Алла Анатоліївна | ||||
Вебсторінка: | Ківерцівська РДА | ||||
Адреса: | 45200, Волинська обл., Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Незалежності, 20 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ківерцівський район у Вікісховищі |
Історія
Ківерцівщина — це маленька частина України. З прадавніх часів жили наші предки на просторах Волинської землі. На берегах Стиру, Путилівки, Конопельки, їх численних притоках, над озерами, в лісових урочищах і по крутих пагорбах збереглись сліди доісторичних поселень і городищ, залишки староруських городів. Пам'ятки Палеоліту і Неоліту збереглися біля Липно, Носович, Кульчина, Цумані. В глибині століть замулились витоки давньоруських городів Олики, Чемерчина, Жидичина, Городищ і Хорлуп.
В 1149 році потрапляє на сторінки Іпатіївського літопису княже місто Чемерчин на річці Оличі.
Літопис Руський за 1227 рік згадує про поїздку Данила Галицького до Жидичинського монастиря на прощу до чудотворної ікони Святого Миколая.
Архітектурною перлиною середньовіччя називали хроністи Олику — родинне гніздо князів Радзивілів. Тут знаходиться найдавніша кам'яна споруда католицизму на Волині — храм Петра і Павла 1445 року, могутній оборонний замок 1564 року і величний костел 1640 року. Під Оликою та Цуманню тривали запеклі бої повстанських загонів під проводом Северина Наливайка з польськими військами в 1596 році.
Селянство краю активно підтримувало козацькі загони Богдана Хмельницького, допомагало козакам отамана Колодки штурмувати Олику в 1648 році та відкрило міську браму полковнику Максиму Кривоносу, який в 1651 році захопив Олицький замок.
Серед олицьких місцин, по навколишніх селах пропагував ідеї свободи великий український патріот і поет Данило Братковський.
Великими центрами ремесел і торгівлі в часи середньовіччя стали поряд з Оликою містечка Жидичин, Хорлупи, села Ківерці, Сильне, Дерно. В 40-х роках минулого століття в селі Омельне проживав відомий польський письменник Юзеф Крашевський, а в Ківерцях (нині — Прилуцьке) пройшли дитячі роки письменниці Габріели Запольської.
Заснування Ківерець пов'язане з будівництвом у 70-х роках XIX століття залізниці Київ — Ковель.
До 1939 р. сучасна територія району належала до Луцького повіту Волинського воєводства, яке було другим за площею серед тодішніх 17 воєводств Другої Речі Посполитої. Населені пункти входили до семи гмін з 12 Луцького повіту, а саме: Ківерці, Олика, Сильно, Тростянець, Піддубці, Рожище, Колки. З 1940 року на території були Олицький район /ліквідований 23.01.1957 року/, Цуманський район /ліквідований 30.12.1962 року/. Найбільший район на площі був з 01.01.1963 р. по 04.01.1965 р.
В 1964 році перейменовано багато населених пунктів, з 1965 року знято з обліку ряд хутірських поселень.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району.
З 14.09.1989 р. відновлено с. Йосипівка колишню назву — с.Яромель. З 25.06.1990 р. взято на облік с. Заброди, об'єднано села Гавчиці і Муравище в с. Муравище. З 15.06.1992 р. повернуте колишнє найменування с. Макаревичі — Омельне.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Н22, Р14, Т 0309 та Т 0312.
У районі є три залізничні станції: Дачне, Олика та Цумань. Також низка зупинних пунктів: 271 км, , Арматнюв, Веснянка, Жабки, Звірів, Пальче та Прилуцька.
Адміністративний устрій
Район поділяється на 1 міську, 2 селищні і 24 сільських ради, що об'єднують 75 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Ківерці.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ківерцівського району було створено 77 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,63 % (проголосували 36 230 із 48 548 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,94 % (18 094 виборців); Юлія Тимошенко — 19,93 % (7 222 виборців), Олег Ляшко — 14,92 % (5 404 виборців), Анатолій Гриценко — 5,20 % (1 885 виборців), Олег Тягнибок — 3,60 % (1 305 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,65 %.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки:
- Цуманська Пуща (загальнодержавного значення)
Ботанічні заказники:
Загальнозоологічні заказники:
Ландшафтні заказники:
- Кормин (загальнодержавного значення)
Лісові заказники:
Орнітологічні заказники:
Ботанічні пам'ятки природи:
- Богуславський ялинник, Городищенські дуби, Ділянка лісу-1, Ділянка лісу-2, Дуб-велетень, Дуби-велетні, Дубове урочище «Рудочка», Дубовик, Дубово-соснове насадження, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Меморіальна діброва, Муравищенська діброва, Сокиричі, Чистий дубняк, Ясен звичайний
Гідрологічні пам'ятки природи:
Зоологічні пам'ятки природи:
Комплексні пам'ятки природи:
- Горинські Крутосхили (загальнодержавного значення)
Заповідні урочища:
- Божетарня і Культура, Діброва, Діброва-1, Дубово-сосновий ліс-1, Дубово-сосновий ліс-2, Дубово-сосновий ліс-3, Дубово-сосновий ліс-4, Дубово-сосновий ліс-5, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське, Мощаницька Дача, Насадження сосни, Папики, Цуманська Пуща
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 24 березня 2020 року № 211/2020-рп «Про призначення А.Гонтар головою Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 14 березня 2022.
- Адміністративно-територіальний устрій Волинської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
Література
- Ківерцівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.271-313, 280
Пам'ятки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ківерцівський район |
- Перелік пам'яток історії Ківерцівського району
- Перелік пам'яток археології Ківерцівського району
- Перелік пам'яток монументального мистецтва Ківерцівського району
- Пам'ятки архітектури Ківерцівського району
- Про новий національний парк «Цуманський»: Нові заповідники та національні парки північної України. З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Маневицький район | ||
Рожищенський район | Рівненська область (Костопільський район) | |
Луцький район Луцьк | Рівненська область (Млинівський район) | Рівненська область (Рівненський район) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki vercivskij rajo n kolishnij rajon Volinskoyi oblasti Rajonnij centr Kiverci Utvorenij rajon 27 sichnya 1940 roku v suchasnih mezhah zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 8 grudnya 1966 roku Naselenih punktiv 75 silskih rad 24 selishnih 2 miska 1 rajonna 1 Buv roztashovanij na pivdennomu shodi oblasti teritoriya stanovila 1 4 tis kv km sho stanovilo 7 vid zagalnoyi teritoriyi oblasti Kivercivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Volinska oblastKod KOATUU 0721800000Utvorenij 1940Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 63837 na 1 1 2019 Plosha 1414 km Gustota 45 3 osib km Tel kod 380 3365Poshtovi indeksi 45200 45273Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m KiverciMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 24Mista 1Smt 2Sela 72Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Nedopad Grigorij ViktorovichGolova RDA Gontar Alla AnatoliyivnaVebstorinka Kivercivska RDAAdresa 45200 Volinska obl Kivercivskij rajon m Kiverci vul Nezalezhnosti 20MapaKivercivskij rajon u VikishovishiIstoriyaKivercivshina ce malenka chastina Ukrayini Z pradavnih chasiv zhili nashi predki na prostorah Volinskoyi zemli Na beregah Stiru Putilivki Konopelki yih chislennih pritokah nad ozerami v lisovih urochishah i po krutih pagorbah zbereglis slidi doistorichnih poselen i gorodish zalishki staroruskih gorodiv Pam yatki Paleolitu i Neolitu zbereglisya bilya Lipno Nosovich Kulchina Cumani V glibini stolit zamulilis vitoki davnoruskih gorodiv Oliki Chemerchina Zhidichina Gorodish i Horlup V 1149 roci potraplyaye na storinki Ipatiyivskogo litopisu knyazhe misto Chemerchin na richci Olichi Litopis Ruskij za 1227 rik zgaduye pro poyizdku Danila Galickogo do Zhidichinskogo monastirya na proshu do chudotvornoyi ikoni Svyatogo Mikolaya Arhitekturnoyu perlinoyu serednovichchya nazivali hronisti Oliku rodinne gnizdo knyaziv Radziviliv Tut znahoditsya najdavnisha kam yana sporuda katolicizmu na Volini hram Petra i Pavla 1445 roku mogutnij oboronnij zamok 1564 roku i velichnij kostel 1640 roku Pid Olikoyu ta Cumannyu trivali zapekli boyi povstanskih zagoniv pid provodom Severina Nalivajka z polskimi vijskami v 1596 roci Selyanstvo krayu aktivno pidtrimuvalo kozacki zagoni Bogdana Hmelnickogo dopomagalo kozakam otamana Kolodki shturmuvati Oliku v 1648 roci ta vidkrilo misku bramu polkovniku Maksimu Krivonosu yakij v 1651 roci zahopiv Olickij zamok Sered olickih miscin po navkolishnih selah propaguvav ideyi svobodi velikij ukrayinskij patriot i poet Danilo Bratkovskij Velikimi centrami remesel i torgivli v chasi serednovichchya stali poryad z Olikoyu mistechka Zhidichin Horlupi sela Kiverci Silne Derno V 40 h rokah minulogo stolittya v seli Omelne prozhivav vidomij polskij pismennik Yuzef Krashevskij a v Kivercyah nini Prilucke projshli dityachi roki pismennici Gabrieli Zapolskoyi Zasnuvannya Kiverec pov yazane z budivnictvom u 70 h rokah XIX stolittya zaliznici Kiyiv Kovel Do 1939 r suchasna teritoriya rajonu nalezhala do Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva yake bulo drugim za plosheyu sered todishnih 17 voyevodstv Drugoyi Rechi Pospolitoyi Naseleni punkti vhodili do semi gmin z 12 Luckogo povitu a same Kiverci Olika Silno Trostyanec Piddubci Rozhishe Kolki Z 1940 roku na teritoriyi buli Olickij rajon likvidovanij 23 01 1957 roku Cumanskij rajon likvidovanij 30 12 1962 roku Najbilshij rajon na ploshi buv z 01 01 1963 r po 04 01 1965 r V 1964 roci perejmenovano bagato naselenih punktiv z 1965 roku znyato z obliku ryad hutirskih poselen 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Holonevichivsku silradu Manevickogo rajonu do skladu Kivercivskogo rajonu Z 14 09 1989 r vidnovleno s Josipivka kolishnyu nazvu s Yaromel Z 25 06 1990 r vzyato na oblik s Zabrodi ob yednano sela Gavchici i Muravishe v s Muravishe Z 15 06 1992 r povernute kolishnye najmenuvannya s Makarevichi Omelne TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N22 R14 T 0309 ta T 0312 U rajoni ye tri zaliznichni stanciyi Dachne Olika ta Cuman Takozh nizka zupinnih punktiv 271 km Armatnyuv Vesnyanka Zhabki Zviriv Palche ta Prilucka Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kivercivskogo rajonu Rajon podilyayetsya na 1 misku 2 selishni i 24 silskih radi sho ob yednuyut 75 naselenih punktiv Administrativnij centr misto Kiverci Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kivercivskogo rajonu bulo stvoreno 77 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 74 63 progolosuvali 36 230 iz 48 548 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 49 94 18 094 viborciv Yuliya Timoshenko 19 93 7 222 viborciv Oleg Lyashko 14 92 5 404 viborciv Anatolij Gricenko 5 20 1 885 viborciv Oleg Tyagnibok 3 60 1 305 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 65 Prirodno zapovidnij fondNacionalni prirodni parki Cumanska Pusha zagalnoderzhavnogo znachennya Botanichni zakazniki Lisova aleya Zagalnozoologichni zakazniki Berestyanskij Zubr Kempa Riznolissya Landshaftni zakazniki Kormin zagalnoderzhavnogo znachennya Lisovi zakazniki Moshanickij Syankiv Lug Cumanskij Ornitologichni zakazniki Muravishe 1 Muravishe 2 Botanichni pam yatki prirodi Boguslavskij yalinnik Gorodishenski dubi Dilyanka lisu 1 Dilyanka lisu 2 Dub veleten Dubi veletni Dubove urochishe Rudochka Dubovik Dubovo sosnove nasadzhennya Dubososnina Dub patriarh Lisodub Memorialna dibrova Muravishenska dibrova Sokirichi Chistij dubnyak Yasen zvichajnij Gidrologichni pam yatki prirodi Gor yanivski dzherela Ozero Ozerce Putilivka Cumanski dzherela Zoologichni pam yatki prirodi Urochishe Revni Kompleksni pam yatki prirodi Gorinski Krutoshili zagalnoderzhavnogo znachennya Zapovidni urochisha Bozhetarnya i Kultura Dibrova Dibrova 1 Dubovo sosnovij lis 1 Dubovo sosnovij lis 2 Dubovo sosnovij lis 3 Dubovo sosnovij lis 4 Dubovo sosnovij lis 5 Zozulini cherevichki Kivercivska Dacha 1 Kivercivska Dacha 6 Kivercivske Moshanicka Dacha Nasadzhennya sosni Papiki Cumanska Pusha Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva MakarevichivskijPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 24 bereznya 2020 roku 211 2020 rp Pro priznachennya A Gontar golovoyu Kivercivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinskoyi oblasti Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 14 bereznya 2022 Administrativno teritorialnij ustrij Volinskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 7 bereznya 2016 LiteraturaKivercivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 271 313 280Pam yatkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kivercivskij rajonPerelik pam yatok istoriyi Kivercivskogo rajonu Perelik pam yatok arheologiyi Kivercivskogo rajonu Perelik pam yatok monumentalnogo mistectva Kivercivskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Kivercivskogo rajonu Pro novij nacionalnij park Cumanskij Novi zapovidniki ta nacionalni parki pivnichnoyi Ukrayini Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine Manevickij rajonRozhishenskij rajon Rivnenska oblast Kostopilskij rajon Luckij rajon Luck Rivnenska oblast Mlinivskij rajon Rivnenska oblast Rivnenskij rajon