Микола Григорович Лященко (16 травня 1910, станція Зіма Іркутської губернії, тепер місто Зіма Іркутської області, Російська Федерація — 10 жовтня 2000, місто Москва) — радянський воєначальник, генерал армії (19.02.1968), Герой Радянського Союзу (4.10.1990). Член Бюро ЦК КП Узбекистану в 1966—1971 роках, член Бюро ЦК КП Казахстану в 1971—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.
Лященко Микола Григорович | |
---|---|
Народився | 3 (16) травня 1910 Зима, Іркутська губернія, Російська імперія |
Помер | 10 жовтня 2000 (90 років) Москва, Росія |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Громадянство | Росія, СРСР, Росія |
Національність | росіянин |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Знання мов | російська |
Учасник | Басмацтво, громадянська війна в Іспанії, німецько-радянська війна і Прикордонний конфлікт на озері Жаланашколь |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал армії |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в родині засланця родом із України. Ще до 1917 року разом із родиною переїхав до Киргизії в місто Пржевальськ (тепер Каракол).
З 1919 року працював конюхом, наїзником, молотобійцем, помічником коваля на Урюктинському кінному заводі, з 1925 року — ковалем села Сазановка Іссик-Кульського району. Закінчив вечірню школу. З 1927 року працював головою волосного комітету профспілки сільськогосподарських робітників в селі Ананьєво Киргизької АРСР. З 1928 по вересень 1929 року — член профкому, голова заводського комітету Урюктинського кінного заводу в місті Караколі. З лютого 1929 року — інструктор профспілкового комітету сільськогосподарських робітників в селі Сазановка Киргизької РСР, інструктор районного відділення профспілки сільськогосподарських робітників в місті Караколі.
У жовтні 1929 року добровільно вступив до Червоної армії.
У 1932 році закінчив Об'єднану Середньоазіатську військову школу імені Леніна в Ташкенті. У період навчання в складі зведених курсантських загонів неодноразово брав участь в бойових операціях проти басмацтва в Середній Азії. За відзнаку в боях нагороджений іменною зброєю.
З 1932 року служив у 217-му стрілецькому полку 73-й стрілецької дивізії Сибірського військового округу (Омськ): командир стрілецького взводу, помічник командира і командир стрілецької роти, заступник командира батальйону, начальник команди снайперів, начальник полкової школи молодших командирів.
З травня 1937 року по жовтень 1938 майор Лященко брав участь в Громадянській війні в Іспанії, був військовим радником командирів дивізії і корпусу республіканської армії. Відразу після повернення в СРСР направлений на навчання.
У 1941 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе.
З травня 1941 року — заступник командира 737-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії Одеського військового округу в місті Запоріжжі.
Учасник німецько-радянської війни. З 25 червня 1941 року — командир 2-го запасного стрілецького полку 11-ї стрілецької бригади у місті Дніпропетровську, з 13 липня 1941 року — командир 972-го стрілецького полку 255-ї стрілецької дивізії 11-ї стрілецької бригади.
З 1 лютого 1942 року служив заступником командира 255-ї стрілецької дивізії на Південному фронті. З 7 березня 1942 року — командир 106-ї стрілецької дивізії. Декілька разів потрапляв в оточення. У вересні 1942 року призначений заступником командира 18-ї стрілецької дивізії на Волховському фронті. З 3 березня 1943 року — командир 73-ї окремої морської стрілецької бригади на Ленінградському фронті. З 29 травня 1943 по лютий 1946 року командував 90-ю стрілецькою дивізією в складі 2-ї ударної армії на Ленінградському і 2-му Білоруському фронтах.
У лютому 1948 року закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова, а в 1957 і в 1970 роках — Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу ЗС СРСР імені Ворошилова.
З травня 1948 року — командир 10-ї механізованої дивізії 39-ї армії в Забайкаллі.
У жовтні 1953 — червні 1956 року — командир 11-го гвардійського стрілецького корпусу Московського військового округу.
У червні 1956 — грудні 1957 року — командир 12-го стрілецького корпусу Північно-Кавказького військового округу.
24 грудня 1957 — листопад 1963 року — 1-й заступник командувача військ Туркестанського військового округу.
У листопаді 1963 — грудні 1965 року — командувач військ Приволзького військового округу.
У грудні 1965 — серпні 1969 року — командувач військ Туркестанського військового округу.
У серпні 1969 — листопаді 1977 року — командувач військ Середньоазіатського військового округу.
З листопада 1977 по травень 1992 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Був членом Головного штабу юнармійського руху в СРСР.
Указом Президента СРСР від 4 жовтня 1990 року за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, генералу армії Лященку Миколі Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
З травня 1992 року — у відставці в Москві.
Помер 10 жовтня 2000 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.
Військові звання
- Полковник (1942)
- Генерал-майор (3.04.1944)
- Генерал-лейтенант (3.08.1953)
- Генерал-полковник (9.05.1961)
- Генерал армії (19.02.1968)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (4.10.1990)
- п'ять орденів Леніна (22.06.1944; 26.10.1955; 22.02.1968; 21.02.1978; 4.10.1990)
- орден Жовтневої Революції (4.05.1972)
- чотири ордени Червоного Прапора (2.03.1938; 1.10.1944; 2.06.1945; 15.11.1950)
- орден Суворова ІІ ступеня (21.02.1944)
- орден Кутузова ІІ ступеня (10.04.1945)
- орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985)
- три ордени Червоної Зірки (16.08.1936; 17.03.1942; 3.11.1944)
- орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня
- орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня (30.04.1975)
- орден Жукова (Російська Федерація, 25.04.1995)
- орден «Легіон Пошани» (США, 26.06.1944)
- орден «Відродження Польщі» (Польща)
- орден «Хрест Грюнвальда» (Польща)
- медалі
- Почесний громадянин міст Грейфсвальд (Німеччина), Цеханув (Польща), Кіровськ (Ленінградська область)
Посилання
- Лященко Николай Григорьевич [ 17 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Grigorovich Lyashenko 16 travnya 1910 19100516 stanciya Zima Irkutskoyi guberniyi teper misto Zima Irkutskoyi oblasti Rosijska Federaciya 10 zhovtnya 2000 misto Moskva radyanskij voyenachalnik general armiyi 19 02 1968 Geroj Radyanskogo Soyuzu 4 10 1990 Chlen Byuro CK KP Uzbekistanu v 1966 1971 rokah chlen Byuro CK KP Kazahstanu v 1971 1976 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1966 1971 rokah Chlen CK KPRS u 1971 1981 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 9 go sklikan Lyashenko Mikola GrigorovichNarodivsya3 16 travnya 1910 Zima Irkutska guberniya Rosijska imperiyaPomer10 zhovtnya 2000 2000 10 10 90 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaKuncevskij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistvijskovosluzhbovec politikAlma materVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZnannya movrosijskaUchasnikBasmactvo gromadyanska vijna v Ispaniyi nimecko radyanska vijna i Prikordonnij konflikt na ozeri ZhalanashkolChlenstvoCK KPRSPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral armiyiPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyashenko ZhittyepisNarodivsya v rodini zaslancya rodom iz Ukrayini She do 1917 roku razom iz rodinoyu pereyihav do Kirgiziyi v misto Przhevalsk teper Karakol Z 1919 roku pracyuvav konyuhom nayiznikom molotobijcem pomichnikom kovalya na Uryuktinskomu kinnomu zavodi z 1925 roku kovalem sela Sazanovka Issik Kulskogo rajonu Zakinchiv vechirnyu shkolu Z 1927 roku pracyuvav golovoyu volosnogo komitetu profspilki silskogospodarskih robitnikiv v seli Ananyevo Kirgizkoyi ARSR Z 1928 po veresen 1929 roku chlen profkomu golova zavodskogo komitetu Uryuktinskogo kinnogo zavodu v misti Karakoli Z lyutogo 1929 roku instruktor profspilkovogo komitetu silskogospodarskih robitnikiv v seli Sazanovka Kirgizkoyi RSR instruktor rajonnogo viddilennya profspilki silskogospodarskih robitnikiv v misti Karakoli U zhovtni 1929 roku dobrovilno vstupiv do Chervonoyi armiyi Chlen VKP b z 1931 roku U 1932 roci zakinchiv Ob yednanu Serednoaziatsku vijskovu shkolu imeni Lenina v Tashkenti U period navchannya v skladi zvedenih kursantskih zagoniv neodnorazovo brav uchast v bojovih operaciyah proti basmactva v Serednij Aziyi Za vidznaku v boyah nagorodzhenij imennoyu zbroyeyu Z 1932 roku sluzhiv u 217 mu strileckomu polku 73 j strileckoyi diviziyi Sibirskogo vijskovogo okrugu Omsk komandir strileckogo vzvodu pomichnik komandira i komandir strileckoyi roti zastupnik komandira bataljonu nachalnik komandi snajperiv nachalnik polkovoyi shkoli molodshih komandiriv Z travnya 1937 roku po zhovten 1938 major Lyashenko brav uchast v Gromadyanskij vijni v Ispaniyi buv vijskovim radnikom komandiriv diviziyi i korpusu respublikanskoyi armiyi Vidrazu pislya povernennya v SRSR napravlenij na navchannya U 1941 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze Z travnya 1941 roku zastupnik komandira 737 go strileckogo polku 206 yi strileckoyi diviziyi Odeskogo vijskovogo okrugu v misti Zaporizhzhi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z 25 chervnya 1941 roku komandir 2 go zapasnogo strileckogo polku 11 yi strileckoyi brigadi u misti Dnipropetrovsku z 13 lipnya 1941 roku komandir 972 go strileckogo polku 255 yi strileckoyi diviziyi 11 yi strileckoyi brigadi Z 1 lyutogo 1942 roku sluzhiv zastupnikom komandira 255 yi strileckoyi diviziyi na Pivdennomu fronti Z 7 bereznya 1942 roku komandir 106 yi strileckoyi diviziyi Dekilka raziv potraplyav v otochennya U veresni 1942 roku priznachenij zastupnikom komandira 18 yi strileckoyi diviziyi na Volhovskomu fronti Z 3 bereznya 1943 roku komandir 73 yi okremoyi morskoyi strileckoyi brigadi na Leningradskomu fronti Z 29 travnya 1943 po lyutij 1946 roku komanduvav 90 yu strileckoyu diviziyeyu v skladi 2 yi udarnoyi armiyi na Leningradskomu i 2 mu Biloruskomu frontah U lyutomu 1948 roku zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni Voroshilova a v 1957 i v 1970 rokah Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu ZS SRSR imeni Voroshilova Z travnya 1948 roku komandir 10 yi mehanizovanoyi diviziyi 39 yi armiyi v Zabajkalli U zhovtni 1953 chervni 1956 roku komandir 11 go gvardijskogo strileckogo korpusu Moskovskogo vijskovogo okrugu U chervni 1956 grudni 1957 roku komandir 12 go strileckogo korpusu Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu 24 grudnya 1957 listopad 1963 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Turkestanskogo vijskovogo okrugu U listopadi 1963 grudni 1965 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu U grudni 1965 serpni 1969 roku komanduvach vijsk Turkestanskogo vijskovogo okrugu U serpni 1969 listopadi 1977 roku komanduvach vijsk Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1977 po traven 1992 roku vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Buv chlenom Golovnogo shtabu yunarmijskogo ruhu v SRSR Ukazom Prezidenta SRSR vid 4 zhovtnya 1990 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv generalu armiyi Lyashenku Mikoli Grigorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Z travnya 1992 roku u vidstavci v Moskvi Pomer 10 zhovtnya 2000 roku v Moskvi Pohovanij na Kuncevskomu cvintari Vijskovi zvannyaPolkovnik 1942 General major 3 04 1944 General lejtenant 3 08 1953 General polkovnik 9 05 1961 General armiyi 19 02 1968 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 4 10 1990 p yat ordeniv Lenina 22 06 1944 26 10 1955 22 02 1968 21 02 1978 4 10 1990 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 05 1972 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 2 03 1938 1 10 1944 2 06 1945 15 11 1950 orden Suvorova II stupenya 21 02 1944 orden Kutuzova II stupenya 10 04 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 11 03 1985 tri ordeni Chervonoyi Zirki 16 08 1936 17 03 1942 3 11 1944 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR II stupenya orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III stupenya 30 04 1975 orden Zhukova Rosijska Federaciya 25 04 1995 orden Legion Poshani SShA 26 06 1944 orden Vidrodzhennya Polshi Polsha orden Hrest Gryunvalda Polsha medali Pochesnij gromadyanin mist Grejfsvald Nimechchina Cehanuv Polsha Kirovsk Leningradska oblast PosilannyaLyashenko Nikolaj Grigorevich 17 grudnya 2017 u Wayback Machine ros