Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх Еміль Фердинанд Генріх фон Кляйст, з 1814 граф Кляйст фон Ноллендорф (9 квітня 1762, Берлін — 17 лютого 1823, там само), був прусським фельдмаршалом. У 1806 році він брав участь у битві під Єною та Ауерштедтом як полковник і генерал-ад'ютант короля Фрідріха Вільгельма III, тоді як генерал-ад'ютантом головнокомандуючого герцога Брауншвейґу був полковник .
| Фрідріх фон Кляйст | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 квітня 1762[1][2] Берлін, Королівство Пруссія[1] |
| Помер | 17 лютого 1823[1][2] (60 років) Берлін, Німецький союз[1] |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
| Учасник | Наполеонівські війни |
| Титул | граф[d] |
| Військове звання | генерал |
| Діти | d |
| Нагороди |        |
| |
Життєпис
Походження
Фрідріх був сином Таємного радника, призначеного в 1754 році деканом кафедральної капітули Бранденбурга Фрідріха Конрада Дітріха Адріана фон Кляйста (1726-1808) і його дружина Луїзи Юліани Шарлотти, уродженої фон Шверін (1736-1779), доньки прусського генерал-лейтенанта Раймара Юлуса фон Шверіна.
Військова кар'єра
У 1774 році Кляйст став пажем при дворі принца Генріха Прусського, а 2. липня 1778 прийнятий фенріхом у , з яким брав участь у війні за Баварську спадщину. Пізніше Кляйст служив ад'ютантом фельдмаршала фон Меллендорфа, а в 1790 році - квартирмейстером-лейтенантом у Генеральному штабі, де він воював у чині капітана в кампанії 1793/95 проти Франції. Тут він брав участь у боях при Оберурзелі, Оттанґе, Франкфурті-на-Майні, Гохгаймі, Альсгаймі, Цвайбрюккені та Кайзерсляутерні. За свої заслуги Кляйст отримав 4 грудня 1792 нагороду - Орден Pour le Mérite.
Після кількох років командування гренадерським батальйоном у піхотному полку «фон Арніма», він був генерал-ад’ютантом короля з 1803 до 1807 року. Наприкінці 1808 року, будучи генерал-майором, він отримав командування Нижньосілезькою бригадою у Франкфурті (на Одері), а в 1809 році комендатуру Берліна.
У війні проти Росії в 1812 році Кляйст командував піхотою прусського допоміжного корпусу під командуванням Людвіґа Йорка фон Вартенбурґа, а на початку визвольної війни в 1813 році в чині генерал-лейтенанта пруссько-російським корпусом, з яким воював вночі на 17 квітня, постаравшись захопити французів зненацька у Віттенберзі, здійснив успішну битву. Коли армія коаліційних військ форсувала Ельбу біля Дрездена, Кляйст зайняв переправу Заале біля Галле. Тут він протримався до 28 квітня, але наступного дня відступив через Шкойдіц. У Баутцені він обороняв 20 травня з невеликими силами переправу через Шпрее біля Берка так довго, що дозволив Милорадовичу зміг евакуюватися без втрат.з Баутцена. Як повноважний представник Пруссії, він підписав 4 червня .
Після його закінчення Кляйст командував II прусським армійським корпусом, який приєднався до основної армії коаліції в Богемії. У битві під Дрезденом він очолював другу наступальну колону. Під час відступу він пройшов через гребінь гір до Ноллендорфа в тилу Вандамма і вирішив своєю атакою 30 серпня результат битви під Кульмом. За заслуги в битвах під Кульмом і Ноллендорфом 1 червня 1814 прусський король підніс його до спадкового статусу графа з титулом «фон Ноллендорф».
У Битві народів під Ляйпціґом він успішно бився на лівому крилі великої армії під Марклеберґом, потім блокував місто Ерфурт з його цитаделлю Петерсберґ разом з ІІ прусським армійським корпусом, а пізніше пішов з армією до Франції, де в Етожі 14 лютого 1814 бився під командуванням Блюхера. Перемога під Лаоном була здобута, зокрема, завдяки рішучості його та Йорка розпочати наступ увечері. Перед Парижем Кляйст брав участь у битві при Віллетті. У 1814 році король зробив його генералом від інфантерії.
Після укладення миру Кляйст отримав загальне командування провінцією Саксонія в Мерзебурзі. Маєток Штеттерлінґенбурґ поблизу Гальберштадта був переданий йому як подарунок. У 1821 році після від'їзду він був призначений фельдмаршалом. Після цього він перебував у своїх маєтках, включаючи Вюльпероде.
Відзнаки
Кляйст був кавалером французького ордена Почесного легіону, кавалером ордена Святого Іоанна, кавалером ордена Червоного Орла I ступеня та Великого хреста Залізного хреста (для Ляйпціґа) та ордена Святого Володимира II класу. За переможний результат битви під Кульмом Кляйст став 30 вересня 1813 Кавалером ордена Чорного Орла.
Гренадерський полк «Граф Кляйст фон Ноллендорф» (1. Західна Пруссія) № 6 носив його ім’я на знак пам'яті, поки не був розпущений наприкінці 1918 року. Ноллендорфпляц і в Берліні вшановують його пам'ять.
7 червня 1821 року місто Мерзебурґ присвоїло йому статус першого почесного громадянина.
Сім'я
Кляйст одружився з Герміною Кароліною Шарлоттою фон Ретцов (1767–1838) у Берліні в 1787 році. Вона була дочкою лицарського радника Вільгельма Леопольда фон Ретцова (1729-1803) та його дружини Генрієтти Крістін Фрідеріке, уродженої фон Тіле, і була онукою генерала Вольфа Фрідріха фон Ретцова. У пари народилося двоє синів і дочка. Один із синів рано помер, інший син Герман (1804-1870) став окружним адміністратором у Гальберштадті і був одружений з Генрієттою фон Ґустедт (* 1809). Дочка Герміна Генрієтта Гелен Леопольдіна (1785-1840) вийшла заміж за підполковника Тімона Віктора Барона фон Лав'єра.
Література
- Georg von Kleist: Das Leben des Generalfeldmarschalls Grafen Kleist von Nollendorf. (1. Auflage von 1887) In: Geschichte des Geschlechts v. Kleist Dritter Teil – Biographien bis 1880 Fünfte Abteilung. Neu herausgegeben von Sigurd von Kleist, Bergisch Gladbach 2013 (PDF; 2,1 MB)
- Ferdinand von Meerheimb. Kleist von Nollendorf, Friedrich Heinrich Graf // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1882, Band 16, S. 124–127.
- [de]: Das preußische Heer und die Norddeutschen Bundestruppen unter General v. Kleist 1815, Gotha 1911 (Digitalisat)
- [de]: [de]. Band 3, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1937], {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : ., S. 311–320, Nr. 1145.
- Günter Richter. Kleist von Nollendorf, Friedrich Heinrich Graf. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1980, Band 12, S. 27 f. (Digitalisat).
- Friedrich von Kleist in [de] 1823, Band 1, Teil 1. Ilmenau 1824. S. 185 f.
Вебпосилання
- Меморіал у Мерзебурзі
Зауваження
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11622004X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Так склалося, що з боями 1806 року пов'язаний іще один — , військовий комендант міста Маґдебурґа, укріплення якого він здав без бою місяцем пізніше після битви
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Emil Ferdinand Genrih fon Klyajst z 1814 graf Klyajst fon Nollendorf 9 kvitnya 1762 Berlin 17 lyutogo 1823 tam samo buv prusskim feldmarshalom U 1806 roci vin brav uchast u bitvi pid Yenoyu ta Auershtedtom yak polkovnik i general ad yutant korolya Fridriha Vilgelma III todi yak general ad yutantom golovnokomanduyuchogo gercoga Braunshvejgu buv polkovnik Fridrih fon KlyajstNarodivsya 9 kvitnya 1762 1762 04 09 1 2 Berlin Korolivstvo Prussiya 1 Pomer 17 lyutogo 1823 1823 02 17 1 2 60 rokiv Berlin Nimeckij soyuz 1 Krayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist oficer vijskovosluzhbovecUchasnik Napoleonivski vijniTitul graf d Vijskove zvannya generalDiti dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya Fridrih buv sinom Tayemnogo radnika priznachenogo v 1754 roci dekanom kafedralnoyi kapituli Brandenburga Fridriha Konrada Ditriha Adriana fon Klyajsta 1726 1808 i jogo druzhina Luyizi Yuliani Sharlotti urodzhenoyi fon Shverin 1736 1779 donki prusskogo general lejtenanta Rajmara Yulusa fon Shverina Vijskova kar yera Figura Grafa Klyajsta fon Nollendorfa bilya osnovi kelnskogo pam yatnika korolyu Fridrihu Vilgelmu III Pogruddya Fridriha Klyajsta fon Nollendorfa v palacovih sadah Merzeburga U 1774 roci Klyajst stav pazhem pri dvori princa Genriha Prusskogo a 2 lipnya 1778 prijnyatij fenrihom u z yakim brav uchast u vijni za Bavarsku spadshinu Piznishe Klyajst sluzhiv ad yutantom feldmarshala fon Mellendorfa a v 1790 roci kvartirmejsterom lejtenantom u Generalnomu shtabi de vin voyuvav u chini kapitana v kampaniyi 1793 95 proti Franciyi Tut vin brav uchast u boyah pri Oberurzeli Ottange Frankfurti na Majni Gohgajmi Alsgajmi Cvajbryukkeni ta Kajzerslyauterni Za svoyi zaslugi Klyajst otrimav 4 grudnya 1792 nagorodu Orden Pour le Merite Pislya kilkoh rokiv komanduvannya grenaderskim bataljonom u pihotnomu polku fon Arnima vin buv general ad yutantom korolya z 1803 do 1807 roku Naprikinci 1808 roku buduchi general majorom vin otrimav komanduvannya Nizhnosilezkoyu brigadoyu u Frankfurti na Oderi a v 1809 roci komendaturu Berlina U vijni proti Rosiyi v 1812 roci Klyajst komanduvav pihotoyu prusskogo dopomizhnogo korpusu pid komanduvannyam Lyudviga Jorka fon Vartenburga a na pochatku vizvolnoyi vijni v 1813 roci v chini general lejtenanta prussko rosijskim korpusom z yakim voyuvav vnochi na 17 kvitnya postaravshis zahopiti francuziv znenacka u Vittenberzi zdijsniv uspishnu bitvu Koli armiya koalicijnih vijsk forsuvala Elbu bilya Drezdena Klyajst zajnyav perepravu Zaale bilya Galle Tut vin protrimavsya do 28 kvitnya ale nastupnogo dnya vidstupiv cherez Shkojdic U Bautceni vin oboronyav 20 travnya z nevelikimi silami perepravu cherez Shpree bilya Berka tak dovgo sho dozvoliv Miloradovichu zmig evakuyuvatisya bez vtrat z Bautcena Yak povnovazhnij predstavnik Prussiyi vin pidpisav 4 chervnya Pislya jogo zakinchennya Klyajst komanduvav II prusskim armijskim korpusom yakij priyednavsya do osnovnoyi armiyi koaliciyi v Bogemiyi U bitvi pid Drezdenom vin ocholyuvav drugu nastupalnu kolonu Pid chas vidstupu vin projshov cherez grebin gir do Nollendorfa v tilu Vandamma i virishiv svoyeyu atakoyu 30 serpnya rezultat bitvi pid Kulmom Za zaslugi v bitvah pid Kulmom i Nollendorfom 1 chervnya 1814 prusskij korol pidnis jogo do spadkovogo statusu grafa z titulom fon Nollendorf U Bitvi narodiv pid Lyajpcigom vin uspishno bivsya na livomu krili velikoyi armiyi pid Marklebergom potim blokuvav misto Erfurt z jogo citadellyu Petersberg razom z II prusskim armijskim korpusom a piznishe pishov z armiyeyu do Franciyi de v Etozhi 14 lyutogo 1814 bivsya pid komanduvannyam Blyuhera Peremoga pid Laonom bula zdobuta zokrema zavdyaki rishuchosti jogo ta Jorka rozpochati nastup uvecheri Pered Parizhem Klyajst brav uchast u bitvi pri Villetti U 1814 roci korol zrobiv jogo generalom vid infanteriyi Pislya ukladennya miru Klyajst otrimav zagalne komanduvannya provinciyeyu Saksoniya v Merzeburzi Mayetok Shtetterlingenburg poblizu Galbershtadta buv peredanij jomu yak podarunok U 1821 roci pislya vid yizdu vin buv priznachenij feldmarshalom Pislya cogo vin perebuvav u svoyih mayetkah vklyuchayuchi Vyulperode Vidznaki Klyajst buv kavalerom francuzkogo ordena Pochesnogo legionu kavalerom ordena Svyatogo Ioanna kavalerom ordena Chervonogo Orla I stupenya ta Velikogo hresta Zaliznogo hresta dlya Lyajpciga ta ordena Svyatogo Volodimira II klasu Za peremozhnij rezultat bitvi pid Kulmom Klyajst stav 30 veresnya 1813 Kavalerom ordena Chornogo Orla Grenaderskij polk Graf Klyajst fon Nollendorf 1 Zahidna Prussiya 6 nosiv jogo im ya na znak pam yati poki ne buv rozpushenij naprikinci 1918 roku Nollendorfplyac i v Berlini vshanovuyut jogo pam yat 7 chervnya 1821 roku misto Merzeburg prisvoyilo jomu status pershogo pochesnogo gromadyanina Sim ya Klyajst odruzhivsya z Germinoyu Karolinoyu Sharlottoyu fon Retcov 1767 1838 u Berlini v 1787 roci Vona bula dochkoyu licarskogo radnika Vilgelma Leopolda fon Retcova 1729 1803 ta jogo druzhini Genriyetti Kristin Friderike urodzhenoyi fon Tile i bula onukoyu generala Volfa Fridriha fon Retcova U pari narodilosya dvoye siniv i dochka Odin iz siniv rano pomer inshij sin German 1804 1870 stav okruzhnim administratorom u Galbershtadti i buv odruzhenij z Genriyettoyu fon Gustedt 1809 Dochka Germina Genriyetta Gelen Leopoldina 1785 1840 vijshla zamizh za pidpolkovnika Timona Viktora Barona fon Lav yera LiteraturaGeorg von Kleist Das Leben des Generalfeldmarschalls Grafen Kleist von Nollendorf 1 Auflage von 1887 In Geschichte des Geschlechts v Kleist Dritter Teil Biographien bis 1880 Funfte Abteilung Neu herausgegeben von Sigurd von Kleist Bergisch Gladbach 2013 PDF 2 1 MB Ferdinand von Meerheimb Kleist von Nollendorf Friedrich Heinrich Graf Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1882 Band 16 S 124 127 de Das preussische Heer und die Norddeutschen Bundestruppen unter General v Kleist 1815 Gotha 1911 Digitalisat de de Band 3 Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg o O Hamburg o J 1937 first last Dictionary of National Biography L S 311 320 Nr 1145 Gunter Richter Kleist von Nollendorf Friedrich Heinrich Graf Neue Deutsche Biographie Berlin 1980 Band 12 S 27 f Digitalisat Friedrich von Kleist in de 1823 Band 1 Teil 1 Ilmenau 1824 S 185 f VebposilannyaMemorial u MerzeburziZauvazhennyaDeutsche Nationalbibliothek Record 11622004X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Tak sklalosya sho z boyami 1806 roku pov yazanij ishe odin vijskovij komendant mista Magdeburga ukriplennya yakogo vin zdav bez boyu misyacem piznishe pislya bitvi