Таємна рада (нім. Geheimrat) — найвищий дорадчий орган при правителях німецькомовних країн у XVII — XX ст. Існувала у Священній Римській імперії, Пруссії, Саксонії, Австрії, Німецькій імперії тощо. Складалася з таємних радників (нім. Geheimer Rat, нім. Geheimrat).
Створена за взірцем [fr]. Попередником Таємної ради була [de] — інституція, заснована імператором Максиміліаном I Габсбургом. У Австрії титул нім. Hofrat (придворний радник) залишився у вжитку до сьогодні.
Бранденбург-Пруссія
Таємна рада в Брандебурзькому курфюрстві була заснована 1604 року за правління Йоахіма-Фрідріха. Вона називалася Колегія Таємної ради (нім. Geheime Ratskollegium), або Таємна державна рада (нім. Geheimer Staatsrat). Рада замінила собою старий уряд. Таємні радники займалися вирішенням державних справ і представляли курфюрста за його відсутності. Рішення на раді приймалися колегіально й затверджувалися канцлером, головою ради. Підсумки засідання ради записувалися і подавалися курфюрсту.
1651 року курфюрст Фрідріх-Вільгельм реорганізував Таємну раду, перебравши на себе питання зовнішньої політики і війни. Раду збільшили до 19 відділів, якими керували 10 таємних радників (по 2 на кожний відділ). З 1712 року до компетенції ради також входили питання господарювання і податків.
1723 року прусський король Фрідріх-Вільгельм I реформував Таємну раду, залишивши їй лише питання церкви і освіти. 1808 року раду скасували внаслідок запровадження міністерської системи управління в Пруссії.
Протягом 1817—1918 років (нім. Preußischer Staatsrat) виконувала первісні функції Таємної ради як дорадчого органу при монархові.
Примітки
- Зашкільняк 2001, С. 99.
Див. також
Бібліографія
- Історія Центрально-Східної Європи / ред. Зашкільняк Л. Львів: ЛНУ Франка, 2001.
- Geheimer Rat // Meyers Großes Konversations-Lexikon, Band 7. Leipzig 1907, S. 461–462. [1] [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Klaproth, C.; Cosmar, I. Der königl. Preußische und Churfürstl. Brandenburgische Wirklich Geheime Staats-Rat an Seinem zweihundertjährigen Stiftungstage den 5ten Januar 1805. Berlin, 1805.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tayemna rada Tayemna rada nim Geheimrat najvishij doradchij organ pri pravitelyah nimeckomovnih krayin u XVII XX st Isnuvala u Svyashennij Rimskij imperiyi Prussiyi Saksoniyi Avstriyi Nimeckij imperiyi tosho Skladalasya z tayemnih radnikiv nim Geheimer Rat nim Geheimrat Stvorena za vzircem fr Poperednikom Tayemnoyi radi bula de instituciya zasnovana imperatorom Maksimilianom I Gabsburgom U Avstriyi titul nim Hofrat pridvornij radnik zalishivsya u vzhitku do sogodni Brandenburg PrussiyaTayemna rada v Brandeburzkomu kurfyurstvi bula zasnovana 1604 roku za pravlinnya Joahima Fridriha Vona nazivalasya Kolegiya Tayemnoyi radi nim Geheime Ratskollegium abo Tayemna derzhavna rada nim Geheimer Staatsrat Rada zaminila soboyu starij uryad Tayemni radniki zajmalisya virishennyam derzhavnih sprav i predstavlyali kurfyursta za jogo vidsutnosti Rishennya na radi prijmalisya kolegialno j zatverdzhuvalisya kanclerom golovoyu radi Pidsumki zasidannya radi zapisuvalisya i podavalisya kurfyurstu 1651 roku kurfyurst Fridrih Vilgelm reorganizuvav Tayemnu radu perebravshi na sebe pitannya zovnishnoyi politiki i vijni Radu zbilshili do 19 viddiliv yakimi keruvali 10 tayemnih radnikiv po 2 na kozhnij viddil Z 1712 roku do kompetenciyi radi takozh vhodili pitannya gospodaryuvannya i podatkiv 1723 roku prusskij korol Fridrih Vilgelm I reformuvav Tayemnu radu zalishivshi yij lishe pitannya cerkvi i osviti 1808 roku radu skasuvali vnaslidok zaprovadzhennya ministerskoyi sistemi upravlinnya v Prussiyi Protyagom 1817 1918 rokiv nim Preussischer Staatsrat vikonuvala pervisni funkciyi Tayemnoyi radi yak doradchogo organu pri monarhovi PrimitkiZashkilnyak 2001 S 99 Div takozhTayemnij radnik Dijsnij tayemnij radnikBibliografiyaIstoriya Centralno Shidnoyi Yevropi red Zashkilnyak L Lviv LNU Franka 2001 Geheimer Rat Meyers Grosses Konversations Lexikon Band 7 Leipzig 1907 S 461 462 1 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Klaproth C Cosmar I Der konigl Preussische und Churfurstl Brandenburgische Wirklich Geheime Staats Rat an Seinem zweihundertjahrigen Stiftungstage den 5ten Januar 1805 Berlin 1805