Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх Генріх Людвіг Прусський (нім. Friedrich Heinrich Ludwig von Preußen 18 січня 1726 ,Берлін— 3 серпня 1802,Рейнсберг) — принц і воєначальник Прусського королівства, молодший брат Фрідріха Великого, один з видатних полководців XVIII століття, кандидат в монархи Сполучених Штатів (1786).
| Генріх Прусський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Heinrich von Preußen | |||||
 | |||||
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Heinrich Ludwig von Preußen | ||||
| Народження | 18 січня 1726[1][2][3] Берлін,Королівство Пруссія | ||||
| Смерть | 3 серпня 1802[1][2][3] (76 років) Бранденбург, Королівство Пруссія | ||||
| Поховання | d | ||||
| Країна |  Королівство Пруссія | ||||
| Приналежність | Королівство Пруссія | ||||
| Рід військ | Прусська армія | ||||
| Звання | Генерал-майор | ||||
| Війни / битви | Перша Сілезька війна Друга Сілезька війна Семилітня війна | ||||
| Титул | принц | ||||
| Рід | Гогенцоллерни | ||||
| Автограф |  | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Генріх Прусський у Вікісховищі | |||||
Біографія
Передостанній із 14 дітей (5-й з 6 синів) «короля-солдата» Фрідріха Вільгельма I і Софії Доротеї Ганноверської. З отроцтва прилучався до солдатської науки під керівництвом наставника — полковника фон Штилє. У 14 років — вже полковник, брав участь у битві при Хотузіці в Першій Сілезькій війні, поки, в якості ад'ютанта. У травні 1744 року одержав, нарешті, дозвіл командувати своїм 35-м піхотним полком, командиром якого доти був лише номінально.
Учасник Другої Сілезької війни, де зміг виправдати очікування брата, відзначившись при Гогенфрідберзі і ар'єргардному бою при Траутенау. Ледь не потрапив в полон під Табором. Захворівши віспою, змушений залишити діючу армію до закінчення війни. З 1745 року — генерал-майор.
З початком Семирічної війни Генріх очолив одну з колон армії вторгнення в Саксонію. У лютому 1757 отримав звання генерал-лейтенанта. Відзначився в битві під Прагою, очоливши загін, який обійшов австрійські позиції і атакував їх з тилу. Це обхідний рух став одним з вирішальних моментів битви. За розповідями, під час цього обходу, коли солдати Генріха зупинилися перед потоком, що перегороджував їм шлях, не наважуючись увійти в воду, Генріх першим, спішившись, увійшов в нього, ледь, через свій малий зріст, не пішовши з головою під воду, і вибрався на інший берег, переконавши своїх солдатів особистим прикладом. Учасник битви при Коліні, під час відступу з Сілезії відзначився в ар'єргардному бою при Ляйтмеріце, при Росбасі очолив праве крило прусської армії.
У 1758—1759 роках командує окремою армією в Саксонії, діючи проти австрійців, французів і імперської армії. Майстерно маневруючи, змушує противника залишити Брауншвейг. В кінці 1759 розбив два австрійських корпуси в Саксонії — при Хойерсверді 25 вересня і при Претчі 29 жовтня. У 1760 році командує прусською армією в Сілезії, з 1761 року — знову в Саксонії, де в 1762 року виграє останній бій Семирічної війни — битва при Фрайберзі.
Після закінчення війни залучається Фрідріхом до виконання ряду важливих дипломатичних місій, перед першим розділом Речі Посполитої, зокрема, відвідує Санкт-Петербург, де під його покої було відведено Воронцовський палац. Заслуга Генріха в досягненні угоди з приводу першого поділу Речі Посполитої відзначається Катериною II в особистому листі до принца.
У 1778 році, під час Війни за баварську спадщину, знову на чолі армії. Піддається критиці за пасивність з боку Фрідріха.
Постійно перебуваючи в тіні брата, Генріх протягом усього життя перебував в пошуках корони для себе, сподіваючись, таким чином, отримати довгоочікувану незалежність. Однак з усіх планів (двічі він намагався стати королем Польщі, а також, королем Валахії (це держава існувала лише в проекті) і, нарешті, британським намісником в Америці) нічого не вийшло. Не здійснилася і надія Генріха зайняти більш високе положення в Пруссії за спадкоємця Фрідріха. Лише при Фрідріху Вільгельму III, який правив з 1797 року його вплив при дворі дещо зростає.
Відносини з братами
З царственим братом його пов'язували складні відносини: вони рідко зустрічалися в інтимному колі, Генріх був більше прив'язаний до іншого свого брата, Августа Вільгельма (1722—1758), в ранній смерті якого він звинувачував Фрідріха і його фаворита фон Вінтерфельда. Під час Семирічної війни і пізніше навколо Генріха групувалися критики Фрідріха (Ретц, Беренхорст, Калькройт та інші). Він і сам неодноразово виступав з критикою старшого брата, в тому числі, друкованої, під псевдонімом Maréchal Gessler. Наскільки Фрідріх був схильний ризикувати, при першій-ліпшій можливості намагався закінчити справу вирішальною битвою, настільки брат його був розважливий, уникав марного кровопролиття, був майстром маневрування, «стратегії змору». Свою першу і єдину битву Генріх дав в самому кінці Семирічної війни і виграв її переконливо і з (відносно) малими втратами. У 1764 році, після закінчення війни, Фрідріх всерйоз, однак, і з домішкою частки іронії, офіційно іменував Генріха «полководцем, що ніколи не помиляється». У той же час, не варто перебільшувати відмінностей між братами, в рішучі моменти і той і інший завжди виступали спільно, представляючи єдиний, «сімейний» інтерес: у 1759 році Генріх багато зробив для полегшення становища Фрідріха, який зазнав страшної поразки при Кунерсдорфі, в наступному, 1760 році, Фрідріх поспішає на допомогу братові, ризикуючи при цьому потрапити у пастку при Лігніці.
Приватне життя
«Непоказної зовнішності, начисто позбавлений зовнішньої чарівності. Від природи холодний і мовчазний, тим не менш, може час від часу справити приємне враження жвавістю своєї промови», — характеризував Генріха англієць Н. Рексол.
У 1752 році принц Генріх одружився з принцесою Вільгельміною Гессен-Кассельською, але подружніх відносин не підтримував. Дітей у них не було. У той же час широкого розголосу отримали інтимні зв'язки Генріха з чоловіками — майором Капхенгстом, актором Бленвіля, французьким графом Ларош-Емоном.
З 1744 року основною резиденцією Генріха служив Рейнсберзький палац в 100 км від Берліну, подарований йому братом. Тут він звів храм Дружби, прикрашений французькими написами на славу своїх улюбленців. Принц Генріх, що віддавав перевагу висловлюватися французькою і мав репутацію франкофіла, після початку Французької революції оточив себе знатними французькими емігрантами. Рейнсберзький придворний театр регулярно ставив комічні опери французькою мовою; концертмейстерами його двору служили композитори Саломон і Шульц.
Свій палац був у Генріха і в столиці, на Унтер-ден-Лінден ; нині це головна будівля Університету імені Гумбольдта. Переживши брата на 16 років, він помер в Рейнсберзі, де і був похований в пірамідальній гробниці.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11870978X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- Kurzbiografie [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Verein für die Geschichte Berlins]
- Eugen Wilhem, «Die Homosexualitat des Prinzen Heinrich von Preussen, des Bruders Friedrichs des Grossen», Zeitschrift fur Sexualwissenschaft 15 (1929).
Література
- Engelmann, Joachim / Dorn, Günter: Friedrich der Große und seine Generale, Podzun-Pallas, Friedberg 1988,
- Krockow, Christian Graf von: Die preußischen Brüder. Prinz Heinrich und Friedrich der Große. Ein Doppelportrait, Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 2002
- Böthling, Gerhard: Friedrich der Große und sein Bruder Heinrich in ihrem Verhältnis als Feldherren. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde …, Eduard Klinz Buchdruck-Werkstätten, Halle (Saale) 1929
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Genrih Lyudvig Prusskij nim Friedrich Heinrich Ludwig von Preussen 18 sichnya 1726 17260118 Berlin 3 serpnya 1802 Rejnsberg princ i voyenachalnik Prusskogo korolivstva molodshij brat Fridriha Velikogo odin z vidatnih polkovodciv XVIII stolittya kandidat v monarhi Spoluchenih Shtativ 1786 Genrih Prusskijnim Heinrich von PreussenIm ya pri narodzhenninim Friedrich Heinrich Ludwig von PreussenNarodzhennya18 sichnya 1726 1726 01 18 1 2 3 Berlin Korolivstvo PrussiyaSmert3 serpnya 1802 1802 08 03 1 2 3 76 rokiv Brandenburg Korolivstvo PrussiyaPohovannyadKrayina Korolivstvo PrussiyaPrinalezhnistKorolivstvo PrussiyaRid vijskPrusska armiyaZvannyaGeneral majorVijni bitviPersha Silezka vijna Druga Silezka vijna Semilitnya vijnaTitulprincRidGogencollerniAvtografNagorodiOrden Chornogo orla Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Genrih Prusskij u Vikishovishi Grobnicya Genriha PruskogoBiografiyaPeredostannij iz 14 ditej 5 j z 6 siniv korolya soldata Fridriha Vilgelma I i Sofiyi Doroteyi Gannoverskoyi Z otroctva priluchavsya do soldatskoyi nauki pid kerivnictvom nastavnika polkovnika fon Shtilye U 14 rokiv vzhe polkovnik brav uchast u bitvi pri Hotuzici v Pershij Silezkij vijni poki v yakosti ad yutanta U travni 1744 roku oderzhav nareshti dozvil komanduvati svoyim 35 m pihotnim polkom komandirom yakogo doti buv lishe nominalno Uchasnik Drugoyi Silezkoyi vijni de zmig vipravdati ochikuvannya brata vidznachivshis pri Gogenfridberzi i ar yergardnomu boyu pri Trautenau Led ne potrapiv v polon pid Taborom Zahvorivshi vispoyu zmushenij zalishiti diyuchu armiyu do zakinchennya vijni Z 1745 roku general major Z pochatkom Semirichnoyi vijni Genrih ocholiv odnu z kolon armiyi vtorgnennya v Saksoniyu U lyutomu 1757 otrimav zvannya general lejtenanta Vidznachivsya v bitvi pid Pragoyu ocholivshi zagin yakij obijshov avstrijski poziciyi i atakuvav yih z tilu Ce obhidnij ruh stav odnim z virishalnih momentiv bitvi Za rozpovidyami pid chas cogo obhodu koli soldati Genriha zupinilisya pered potokom sho peregorodzhuvav yim shlyah ne navazhuyuchis uvijti v vodu Genrih pershim spishivshis uvijshov v nogo led cherez svij malij zrist ne pishovshi z golovoyu pid vodu i vibravsya na inshij bereg perekonavshi svoyih soldativ osobistim prikladom Uchasnik bitvi pri Kolini pid chas vidstupu z Sileziyi vidznachivsya v ar yergardnomu boyu pri Lyajtmerice pri Rosbasi ocholiv prave krilo prusskoyi armiyi U 1758 1759 rokah komanduye okremoyu armiyeyu v Saksoniyi diyuchi proti avstrijciv francuziv i imperskoyi armiyi Majsterno manevruyuchi zmushuye protivnika zalishiti Braunshvejg V kinci 1759 rozbiv dva avstrijskih korpusi v Saksoniyi pri Hojersverdi 25 veresnya i pri Pretchi 29 zhovtnya U 1760 roci komanduye prusskoyu armiyeyu v Sileziyi z 1761 roku znovu v Saksoniyi de v 1762 roku vigraye ostannij bij Semirichnoyi vijni bitva pri Frajberzi Pislya zakinchennya vijni zaluchayetsya Fridrihom do vikonannya ryadu vazhlivih diplomatichnih misij pered pershim rozdilom Rechi Pospolitoyi zokrema vidviduye Sankt Peterburg de pid jogo pokoyi bulo vidvedeno Voroncovskij palac Zasluga Genriha v dosyagnenni ugodi z privodu pershogo podilu Rechi Pospolitoyi vidznachayetsya Katerinoyu II v osobistomu listi do princa U 1778 roci pid chas Vijni za bavarsku spadshinu znovu na choli armiyi Piddayetsya kritici za pasivnist z boku Fridriha Postijno perebuvayuchi v tini brata Genrih protyagom usogo zhittya perebuvav v poshukah koroni dlya sebe spodivayuchis takim chinom otrimati dovgoochikuvanu nezalezhnist Odnak z usih planiv dvichi vin namagavsya stati korolem Polshi a takozh korolem Valahiyi ce derzhava isnuvala lishe v proekti i nareshti britanskim namisnikom v Americi nichogo ne vijshlo Ne zdijsnilasya i nadiya Genriha zajnyati bilsh visoke polozhennya v Prussiyi za spadkoyemcya Fridriha Lishe pri Fridrihu Vilgelmu III yakij praviv z 1797 roku jogo vpliv pri dvori desho zrostaye Vidnosini z bratamiTri princi Fridrih Avgust Vilgelm i Genrih v polovomu tabori Z carstvenim bratom jogo pov yazuvali skladni vidnosini voni ridko zustrichalisya v intimnomu koli Genrih buv bilshe priv yazanij do inshogo svogo brata Avgusta Vilgelma 1722 1758 v rannij smerti yakogo vin zvinuvachuvav Fridriha i jogo favorita fon Vinterfelda Pid chas Semirichnoyi vijni i piznishe navkolo Genriha grupuvalisya kritiki Fridriha Retc Berenhorst Kalkrojt ta inshi Vin i sam neodnorazovo vistupav z kritikoyu starshogo brata v tomu chisli drukovanoyi pid psevdonimom Marechal Gessler Naskilki Fridrih buv shilnij rizikuvati pri pershij lipshij mozhlivosti namagavsya zakinchiti spravu virishalnoyu bitvoyu nastilki brat jogo buv rozvazhlivij unikav marnogo krovoprolittya buv majstrom manevruvannya strategiyi zmoru Svoyu pershu i yedinu bitvu Genrih dav v samomu kinci Semirichnoyi vijni i vigrav yiyi perekonlivo i z vidnosno malimi vtratami U 1764 roci pislya zakinchennya vijni Fridrih vserjoz odnak i z domishkoyu chastki ironiyi oficijno imenuvav Genriha polkovodcem sho nikoli ne pomilyayetsya U toj zhe chas ne varto perebilshuvati vidminnostej mizh bratami v rishuchi momenti i toj i inshij zavzhdi vistupali spilno predstavlyayuchi yedinij simejnij interes u 1759 roci Genrih bagato zrobiv dlya polegshennya stanovisha Fridriha yakij zaznav strashnoyi porazki pri Kunersdorfi v nastupnomu 1760 roci Fridrih pospishaye na dopomogu bratovi rizikuyuchi pri comu potrapiti u pastku pri Lignici Privatne zhittyaKolishnij palac princa Genriha v Berlini Nepokaznoyi zovnishnosti nachisto pozbavlenij zovnishnoyi charivnosti Vid prirodi holodnij i movchaznij tim ne mensh mozhe chas vid chasu spraviti priyemne vrazhennya zhvavistyu svoyeyi promovi harakterizuvav Genriha angliyec N Reksol U 1752 roci princ Genrih odruzhivsya z princesoyu Vilgelminoyu Gessen Kasselskoyu ale podruzhnih vidnosin ne pidtrimuvav Ditej u nih ne bulo U toj zhe chas shirokogo rozgolosu otrimali intimni zv yazki Genriha z cholovikami majorom Kaphengstom aktorom Blenvilya francuzkim grafom Larosh Emonom Z 1744 roku osnovnoyu rezidenciyeyu Genriha sluzhiv Rejnsberzkij palac v 100 km vid Berlinu podarovanij jomu bratom Tut vin zviv hram Druzhbi prikrashenij francuzkimi napisami na slavu svoyih ulyublenciv Princ Genrih sho viddavav perevagu vislovlyuvatisya francuzkoyu i mav reputaciyu frankofila pislya pochatku Francuzkoyi revolyuciyi otochiv sebe znatnimi francuzkimi emigrantami Rejnsberzkij pridvornij teatr regulyarno staviv komichni operi francuzkoyu movoyu koncertmejsterami jogo dvoru sluzhili kompozitori Salomon i Shulc Svij palac buv u Genriha i v stolici na Unter den Linden nini ce golovna budivlya Universitetu imeni Gumboldta Perezhivshi brata na 16 rokiv vin pomer v Rejnsberzi de i buv pohovanij v piramidalnij grobnici PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11870978X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Kurzbiografie 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na Verein fur die Geschichte Berlins Eugen Wilhem Die Homosexualitat des Prinzen Heinrich von Preussen des Bruders Friedrichs des Grossen Zeitschrift fur Sexualwissenschaft 15 1929 LiteraturaEngelmann Joachim Dorn Gunter Friedrich der Grosse und seine Generale Podzun Pallas Friedberg 1988 ISBN 3 7909 0340 X Krockow Christian Graf von Die preussischen Bruder Prinz Heinrich und Friedrich der Grosse Ein Doppelportrait Deutscher Taschenbuch Verlag Munchen 2002 ISBN 3 423 30659 9 Bothling Gerhard Friedrich der Grosse und sein Bruder Heinrich in ihrem Verhaltnis als Feldherren Inaugural Dissertation zur Erlangung der Doktorwurde Eduard Klinz Buchdruck Werkstatten Halle Saale 1929