Тама́нський піво́стрів, або Тама́нь — півострів у західній низовинній частині Кубані (Краснодарський край, Російська Федерація), північно-західне продовження Кавказьких гір. Омивається Чорним і Азовським морями на заході. На заході закінчується двома довгими і вузькими косами Тузла і Чушка. Керченська протока відокремлює Таманський півострів і Таманську затоку від Керченського півострова, подібного до нього своєю природою. Площа 2000 км², з них майже 900 км² припадає на лимани та плавні. Протяжність із півдня на північ близько 40 км, із заходу на схід 66 км. Умовна межа може бути проведена по лінії західні околиці Анапи, де абсолютно згладжуються Кавказькі гори — південна околиця Курчанського лиману.
Таманський півострів Тамань | |
---|---|
Координати: 45°11′ пн. ш. 36°48′ сх. д. / 45.183° пн. ш. 36.800° сх. д. | |
Місцезнаходження | Чорне море, Азовське море |
Площа | 2 000 км² |
Найвища точка | 164 м |
Країна | Росія |
Регіон | Краснодарський край |
| |
Таманський півострів у Вікісховищі |
Рельєф
Тамань лежить на заході Кубанської низовини. Приблизно 6—8 тисяч років тому замість Таманського півострова котились хвилі величезної затоки, що тягнулась до сучасної станиці Мар'янівська. Ще на початку нашої ери на його місці було 5—6 островів, які у V столітті були сполучені між собою морськими і (щорічно більше ніж 10 млн тонн піску з мулом) Кубані та хвилеприбійною діяльністю моря, що створила піщані узбережжя у ряді місць, і утворили півострів. Тіло півострова складене з алювію (гравій, пісок, суглинок), вкритого чорноземами.
Грязьові вулкани
Колишні острови становлять горби заввишки до 164 м; на них розташовані 25 грязьових вулканів (найбільший Тіздар), з яких деякі діють донині. Холодний мул (сопкова брекчія), що викидається вулканами, містить у собі дрібні уламки різноманітних осадових порід і має складний хімічний склад.
Лимани та плавні
Таманський півострів прорізується багатьма рукавами Кубані, а також . Важливий вплив на формування рельєфу, флори і фауни має дельта Кубані — незліченні болота та озера. Між горбами розташовані озера — лимани з гірко-солоною водою:
- Ахтанизовський
- Бугазький
- Витязевський
- Кизилтаський
- Курчанський
- Старотитарівський
- (Цокурський).
Від Кубані відходить , що впадає до Ахтанизівського лиману і опріснює його.
Узбережжя
Береги Таманського півострова досить різноманітні. Береги на півдні та заході низькі плоскі , розчленовані затоками (Таманська, Темрюцька). Вони сформувалися з піщано-глинистих відкладень у результаті діяльності морських хвиль і течій. На значному протязі обривисті , що утворилися в результаті руйнівної діяльності морських хвиль, складаються з вапнякових порід і черепашнику. Загальна протяжність узбережжя близько 250 км. Загальна протяжність піщаних чорноморських та мушлево-кварцових азовських пляжів 220 км, площа більше 7000 км².
Берег Таманської затоки від рогу Тузла аж до станиці Тамань, високий і крутий. У середньому висота його коливається від 15 до 30 м. На схід від Тамані берег знижується і залишається низьким на всьому протязі південного і східного узбережжя. Північний берег затоки піднесений і де-не-де круто обривається до моря. Коса Чушка, складена значною мірою із кварцового піску і битою черепашки, має низькі береги.
Берег Таманського півострова на сході має східчастий зсувний характер. Складений із лесовидних глин і облямований смугою пляжу, що складається з піщано-глинистих відкладень, місцями з домішкою черепашок, гальки, щебеню. До станиці Голубицької берег Азовського моря то знижується, то підвищується. Але від станиці він стає низьким, а в районі дельти Кубані набуває болотистого характеру. Східну частину півострова займає Кубанська дельта, сучасне її гирло.
Мінеральні ресурси
Родовища залізної руди (подібні до тих, що в Керченському залізорудному басейні) (зокрема, представлені мінералом азовськітом), мінеральні грязі, в озерах — кухонна сіль. На півострові відкриті поклади нафти та природного газу.
Клімат
М'який клімат утворюється вологим повітрям із широких просторів двох морів.
Клімат Темрюка | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,3 | 19,5 | 24,7 | 28,8 | 31,7 | 35,5 | 38,0 | 37,1 | 33,5 | 30,0 | 25,2 | 18,0 | 38,0 |
Середня температура, °C | −2,4 | 0,9 | 4,2 | 11,3 | 16,6 | 21,1 | 23,2 | 22,5 | 17,6 | 10,4 | 6,6 | 2,6 | 11,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −25,2 | −28,7 | −12,6 | −2,7 | 1,0 | 8,8 | 12,2 | 7,9 | 2,7 | −3,9 | −19 | −23,5 | −28,7 |
Температура води, °C | 1,2 | 1,2 | 3,4 | 10,2 | 17,1 | 22,3 | 25,1 | 24,2 | 19,7 | 13,3 | 7,7 | 3,2 | 12,4 |
Норма опадів, мм | 49.1 | 40.0 | 32.6 | 38.1 | 44.3 | 41.1 | 33.9 | 42.7 | 42.6 | 32.2 | 55.1 | 67.3 | 519.1 |
Температура
Середня річна температура повітря +14 °C, а за кількістю сонячних днів Тамань (курорт Кучугури 280 днів) перевершує Геленджик, Сочі, Сухумі. Однак, амплітуда температурних коливань досить велика. Особливо значно вони проявляються у сезонних показниках. Так, у березні місяці може спостерігатися як спека 25 °C, так і морози −13 °C, хоч норма для цього місяця 4,2 °C. За останні 80 років найсильніші морози були в лютому 1954 року (−28,7 °C), а найбільша спека — у липні 1999 року, коли температура повітря доходила до +38,0 °C. Температура води в порту Темрюка (Азовське море) може сягати 31 °C. Узимку, природно, не знижується нижче −0,9 °C.
Опади
За спостереженнями з 1946 по 2000 рік річна норма опадів для Темрюка становить 519 мм. У багаторічному розрізі щомісячна кількість опадів коливається мало. В окремі роки трапляються посухи, трапляються зливи з інтенсивністю до 150 мм на годину.
Вологість
Середньорічна величина вологості становить 79 %, але в окремі дні вона доходить до 100 %. Це відбувається загалом восени при сильних туманах, коли холодні потоки повітря з півночі накривають ще теплі води Азовського моря. Зміни середньомісячних і річних значень абсолютної вологості від року до року вельми невеликі. Відхилення середньомісячних значень як влітку, так і взимку не перевищують 3—5 мм.
Вітровий режим
Найбільшу повторюваність мають вітри протилежних напрямків: північно-східного — східного і південно-західного . Максимальна швидкість вітру, що спостерігалась з 1946 року, склала 35 м/с при катастрофічній повені 28 жовтня 1969 року. Середня кількість штормів зі швидкістю вітру понад 15 м/с (8—10 балів за шкалою Бофорта) становить понад 20. При цьому кількість штормів силою 9 балів коливається від 2 до 8 на рік, і в середньому становить 5. Значніші шторми силою в 10 балів спостерігаються раз на 5 років. Середня тривалість штормів коливається від 12 годин (серпень) до 28 годин (березень, грудень), середньорічна становить — 20 годин.
Біорізноманіття
Ще років 150 назад, Таманський півострів вражав великою кількістю тваринного і рослинного світу. У дубових гаях і лісах, поміж плавнями і ковилово-різнотравним степом, водилося безліч диких гусей (Anser), качок, різної дичини, паслися табуни диких коней-тарпанів (Equus ferus ferus) і стада сайгаків (Saiga tatarica). Зустрічалися навіть лосі (Alces alces) та зубри (Bison bonasus). Зайців (Lepus) козаки взагалі не стріляли: в огородженому дворі на ніч накидали сіна. Вранці ж, захлопнувши хвіртку, палицями набивали скільки їм треба.
Рослинність
Природна рослинність — сухий степ, тепер під посівами пшениці і кукурудзи. Рослинність переважно антропогенна, проте у ряді місць уздовж берегових урвищ збереглася первинна степова рослинність. Плавні заросли високою тростиною, очеретом (Phragmitess), рогозом, осокою (Carex). Зустрічається інтродукований рожевий індійський лотос (Nelumbo nucifera). Багато садів і виноградників (18 000 га на початку 1960-х років), що дають цінні сорти вин.
Тваринний світ
Дерева зустрічаються лише в лісосмугах, тому дикий тваринний світ зберігся в плавнях: кабани (Suidae scrofa), єноти (Procyon lotor), борсуки (Meles meles L.), лисиці (Vulpes vulpes), ондатри (Ondatra zibethicus) і водоплавні птахи. Море і лимани ще досить багаті рибою частикових порід (судак (Sander lucioperca), лящі (Abramis), тарань (Ratilus rutilus heckeli), короп (Cyprinus carpio), карась (Carassius), піленгас (Mugil soiuy) тощо), однак безконтрольний хижацький вилов майже повністю підірвав стадо осетрових риб. Зараз ікряний осетер (Acipenser) — велика рідкість.
Етимологія
Одна з версій походження назви «Тамань» стверджує черкеське його походження від «темен» — болото, що відповідає характеру місцевості. Неглибокі опріснені озера, лимани, населені рибою і дичиною, порослі густим очеретом берега, створювали мальовничу картину заболоченої непрохідної місцевості.
Історія
На Таманському півострові віднайдена стоянка первісної людини. У давнину півострів був населений скіфськими племенами.
Античні часи
В античні часи півострів став частиною Боспорського царства, в якому жили греки, сармати, євреї та інші народи. На Таманському півострові знаходилися грецькі колонії Гермонаса (592 рік до н. е.) і Фанагорія. У IV столітті півострів завоювали гуни, пізніше він був центром Великої Болгарії і в середині VII століття перейшов до хозарів.
До Німецько-радянської війни у краєзнавчому музеї Тамані знаходився рідкісний саркофаг із білого мармуру. Його викопали в 1916 році поблизу станиці в одному з курганів. У дні війни саркофаг викрали військові вермахту, але доправити його до Німеччини не вдалося. Відступаючи під ударами радянських військ, окупанти кинули гробницю в Керчі. Нині ця пам'ятка еллінської культури виставлений в античному відділі в Москві. Близько селища , на місці колишньої Фанагорії, археологи розкопали головки давньогрецької богині землеробства Деметри та богині кохання і краси Афродіти (названою Таманською).
Київська Русь
Після розгрому Хозарського каганату київським князем Святославом у 969 році, на Таманському півострові близько двадцяти років існувала юдейська держава на чолі з .
Наприкінці 980-х півострів був завойований Київською Руссю і на ньому розташовувалось Тмутороканське князівство. Керував ним син Володимира Великого Мстислав Володимировичем. Приблизно в 1100 році Тамань потрапила під владу половців. Столиця цього князівства Тмуторокань, найбільше торгове місто і морський порт, знаходилася на місці нинішньої станиці Тамань. У місті тривалий час жив літописець Никон. У лютому 1067 року, після смерті князя Ростислава, він вирушив до Чернігова до Святослава просити в нього на князювання сина Гліба, на що той погодився. Гліб, в 1068 році зміряв відстань від Тмуторокані до Корчева по кризі протоки. Про що й розповідає напис на Тмутороканському камені, знайденому наприкінці XVIII століття. Зараз він зберігається в Ермітажі (Санкт-Петербург).
Тюркська епоха
У 1239 році півострів розорили монголи, після чого на ньому, як і в Криму, влаштувалися генуезці (італ. Repubblica di Genova), що володіли півостровом до 1483 року. Генуезців витіснило новоутворене Кримське ханство. Після 1783 року протягом короткого періоду часу Таманський півострів входив до складу Османської імперії.
Російська імперія
Під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років Тамань відійшла до Російської імперії. Уже у 1792 році тут були засновані поселення чорноморських козаків. У 1793 році збудована перша православна церква Покрова. Територія району входила в Таманський (пізніше названий Темрюкським) відділ Кубанської області.
Населення
З майже 150 тисяч населення півострова, ще у 1926 році 70 % становили етнічні українці, що населяли козачі станиці. Найбільше місто Темрюк (37 тисяч мешканців) — адміністративний центр Темрюцького району Краснодарського краю лежить у північно-східній частині півострова. Південно-східна частина адміністративно належить Анапському району, проте місто Анапа лежить на узбережжі Чорного моря по той бік відрогів Кавказького пасма. Ще у першій половині XIX століття півострів був мало заселений. Найбільшим поселенням була козача станиця Тамань.
Економіка
На півострові збудовано два міжнародних морських порти — Темрюк та Кавказ. У стадії будівництва на розі знаходиться порт Тамань, який має стати одним із найбільших на півдні Росії. У сільському господарстві головні площі відведені під пшеницю та виноградники з садами.
Курорти
Активно розвивається курортний туризм. Курорти місцевого значення — Голубицька, Пересип, Кучугури, Ілліч на Азовському морі та Сінний, Тамань, Веселівка на Чорному морі.
Кучугури
Селище Кучугури лежить на березі Азовського моря. Тут рівний рельєф місцевості, пологий берег. Пляжна зона з чистого кварцового піску тягнеться на 6 км. Близькість Таманської затоки і Керченської протоки забезпечує постійний обмін води з Чорним морем. Тому в районі селища морська вода чиста, її температура вже в травні досягає 22—28 °C. Морська бухта напіввідкрита, дно позбавлене водоростей, мулу й каменів. Найбільша кількість сонячних днів у році — 280.
Станиця Голубицька
Станиця Голубицька, розташована на Азовському узбережжі, в безпосередній близькості (8 км) від Темрюка. Мілководне море дуже зручне для дитячого та сімейного відпочинку. Середня температура води доходить до 28 °C. Купальний сезон триває з травня по жовтень. На центральному пляжі чистий пісок, водні атракціони. Головна визначна пам'ятка — грязьове озеро, невелика лагуна довжиною 600 м і глибиною 1,5—2 м, відокремлена від моря піщано-черепашниковим пересипом. Лікувальний мул із вмістом брому і йоду, допомагає при схильності на кістково-м'язові захворювання.
Пересип
Пляж у Пересипі (9 км від станиці Голубицької) піщано-черепашковий. Море мілке і вода швидко прогрівається (середня температура в купальний сезон становить 24—28 °C). Селище оточене з усіх боків морем і лиманами, має особливий мікроклімат. Повітря насичене киснем, дрібними частками хлористого натрію, брому і йоду. Пересипське гирло з'єднує Ахтанизівський лиман з Азовським морем. У селищі «За Батьківщину» розташована грязьова сопка Тіздар. Вона має кратер діаметром 15—20 м, глибиною 25 м із рідким мулом сірого кольору, велика питома вага якого не дає потонути в ній любителям грязьових ванн.
Культура
На теренах Тамані є близько 1000 історико-культурних пам'яток. Півострів змалював 1839 року Михайло Лермонтовим у творі «Герой нашого часу». На півострові, у станиці Тамань, є дім-музей поета. У Таманському археологічному музеї широко представлена культура античного поселення Гермонаси — Тмуторокані.
У Темрюцькому історико-археологічному музеї в будівлі Полуніна (XIX століття) зібрано унікальні експонати античних часів, Тмутороканського князівства, освоєння Тамані козаками. Окремі експозиції присвячено флорі й фауні. Музей відкрився в 1920 році.
Музей бойової військової техніки просто неба на високому пагорбі — згаслому вулкані Миска в центрі Темрюка і є його візитною карткою. Широко представлена бойова техніка: стрілецька зброя, танки, літаки, торпедні катери, ракети.
Малиновий клин
У центрі станиці Старотитарівській є музей історії козацтва. Експозиції присвячено історії та побуту кубанських козаків. Після відвідування виставки обов'язкове запрошення на козацьке подвір'я. Дорослих пригощають горілкою із салом та огірками, дітей — домашнім квасом і пиріжками.
Атамань — етнотуристичний комплекс в натуральну величину просто неба, відкрито в серпні 2009 року біля Таманської станиці.
Примітки
- За даними давньогрецького вченого-географа Гекатея з Мілету, що жив близько 500 року до н. е., а також ряду географів більш пізнішого часу, на місці Таманського півострова існували Кімерійський, Синдський, Тірамба, Фанагорія і Темрюкський острови.
- Залишки на сопці у вигляді низьких хирлявих зарості кустарного дубняка.
- Таманський археологічний музей[недоступне посилання з травня 2019]. (рос.)
- Темрюцький історико-археологічний музей [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Лотышев И. П. География Кубани. Энциклопедический словарь. Майкоп, 2006. (рос.)
Посилання
- Тамань. Кубанська Україна. [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- . (рос.)
- Таманський півострів [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] на порталі Wikimapia [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]. (укр.) (рос.)
- Неофіційний портал Темрюцького району [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]. (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama nskij pivo striv abo Tama n pivostriv u zahidnij nizovinnij chastini Kubani Krasnodarskij kraj Rosijska Federaciya pivnichno zahidne prodovzhennya Kavkazkih gir Omivayetsya Chornim i Azovskim moryami na zahodi Na zahodi zakinchuyetsya dvoma dovgimi i vuzkimi kosami Tuzla i Chushka Kerchenska protoka vidokremlyuye Tamanskij pivostriv i Tamansku zatoku vid Kerchenskogo pivostrova podibnogo do nogo svoyeyu prirodoyu Plosha 2000 km z nih majzhe 900 km pripadaye na limani ta plavni Protyazhnist iz pivdnya na pivnich blizko 40 km iz zahodu na shid 66 km Umovna mezha mozhe buti provedena po liniyi zahidni okolici Anapi de absolyutno zgladzhuyutsya Kavkazki gori pivdenna okolicya Kurchanskogo limanu Tamanskij pivostriv TamanDnipro Krim Azovske more ta Tamanskij pivostriv pravoruch Kompilyaciya suputnikovih znimkivKoordinati 45 11 pn sh 36 48 sh d 45 183 pn sh 36 800 sh d 45 183 36 800Misceznahodzhennya Chorne more Azovske morePlosha 2 000 km Najvisha tochka 164 mKrayina RosiyaRegion Krasnodarskij kraj Tamanskij pivostriv u VikishovishiRelyefTaman lezhit na zahodi Kubanskoyi nizovini Priblizno 6 8 tisyach rokiv tomu zamist Tamanskogo pivostrova kotilis hvili velicheznoyi zatoki sho tyagnulas do suchasnoyi stanici Mar yanivska She na pochatku nashoyi eri na jogo misci bulo 5 6 ostroviv yaki u V stolitti buli spolucheni mizh soboyu morskimi i shorichno bilshe nizh 10 mln tonn pisku z mulom Kubani ta hvilepribijnoyu diyalnistyu morya sho stvorila pishani uzberezhzhya u ryadi misc i utvorili pivostriv Tilo pivostrova skladene z alyuviyu gravij pisok suglinok vkritogo chornozemami Gryazovi vulkani Blyuvak gryazovij vulkan bilya TamaniGryazovij vulkan Tizdar Kolishni ostrovi stanovlyat gorbi zavvishki do 164 m na nih roztashovani 25 gryazovih vulkaniv najbilshij Tizdar z yakih deyaki diyut donini Holodnij mul sopkova brekchiya sho vikidayetsya vulkanami mistit u sobi dribni ulamki riznomanitnih osadovih porid i maye skladnij himichnij sklad Limani ta plavni Tamanskij pivostriv prorizuyetsya bagatma rukavami Kubani a takozh Vazhlivij vpliv na formuvannya relyefu flori i fauni maye delta Kubani nezlichenni bolota ta ozera Mizh gorbami roztashovani ozera limani z girko solonoyu vodoyu Ahtanizovskij Bugazkij Vityazevskij Kiziltaskij Kurchanskij Starotitarivskij Cokurskij Vid Kubani vidhodit sho vpadaye do Ahtanizivskogo limanu i oprisnyuye jogo Uzberezhzhya Uzberezhzhya Temryuckoyi zatokiRig kosa ta chastina livoruch viddal ostrova Tuzla Beregi Tamanskogo pivostrova dosit riznomanitni Beregi na pivdni ta zahodi nizki ploski rozchlenovani zatokami Tamanska Temryucka Voni sformuvalisya z pishano glinistih vidkladen u rezultati diyalnosti morskih hvil i techij Na znachnomu protyazi obrivisti sho utvorilisya v rezultati rujnivnoyi diyalnosti morskih hvil skladayutsya z vapnyakovih porid i cherepashniku Zagalna protyazhnist uzberezhzhya blizko 250 km Zagalna protyazhnist pishanih chornomorskih ta mushlevo kvarcovih azovskih plyazhiv 220 km plosha bilshe 7000 km Bereg Tamanskoyi zatoki vid rogu Tuzla azh do stanici Taman visokij i krutij U serednomu visota jogo kolivayetsya vid 15 do 30 m Na shid vid Tamani bereg znizhuyetsya i zalishayetsya nizkim na vsomu protyazi pivdennogo i shidnogo uzberezhzhya Pivnichnij bereg zatoki pidnesenij i de ne de kruto obrivayetsya do morya Kosa Chushka skladena znachnoyu miroyu iz kvarcovogo pisku i bitoyu cherepashki maye nizki beregi Bereg Tamanskogo pivostrova na shodi maye shidchastij zsuvnij harakter Skladenij iz lesovidnih glin i oblyamovanij smugoyu plyazhu sho skladayetsya z pishano glinistih vidkladen miscyami z domishkoyu cherepashok galki shebenyu Do stanici Golubickoyi bereg Azovskogo morya to znizhuyetsya to pidvishuyetsya Ale vid stanici vin staye nizkim a v rajoni delti Kubani nabuvaye bolotistogo harakteru Shidnu chastinu pivostrova zajmaye Kubanska delta suchasne yiyi girlo Mineralni resursiRodovisha zaliznoyi rudi podibni do tih sho v Kerchenskomu zalizorudnomu basejni zokrema predstavleni mineralom azovskitom mineralni gryazi v ozerah kuhonna sil Na pivostrovi vidkriti pokladi nafti ta prirodnogo gazu KlimatM yakij klimat utvoryuyetsya vologim povitryam iz shirokih prostoriv dvoh moriv Klimat TemryukaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 16 3 19 5 24 7 28 8 31 7 35 5 38 0 37 1 33 5 30 0 25 2 18 0 38 0Serednya temperatura C 2 4 0 9 4 2 11 3 16 6 21 1 23 2 22 5 17 6 10 4 6 6 2 6 11 2Absolyutnij minimum C 25 2 28 7 12 6 2 7 1 0 8 8 12 2 7 9 2 7 3 9 19 23 5 28 7Temperatura vodi C 1 2 1 2 3 4 10 2 17 1 22 3 25 1 24 2 19 7 13 3 7 7 3 2 12 4Norma opadiv mm 49 1 40 0 32 6 38 1 44 3 41 1 33 9 42 7 42 6 32 2 55 1 67 3 519 1Temperatura Serednya richna temperatura povitrya 14 C a za kilkistyu sonyachnih dniv Taman kurort Kuchuguri 280 dniv perevershuye Gelendzhik Sochi Suhumi Odnak amplituda temperaturnih kolivan dosit velika Osoblivo znachno voni proyavlyayutsya u sezonnih pokaznikah Tak u berezni misyaci mozhe sposterigatisya yak speka 25 C tak i morozi 13 C hoch norma dlya cogo misyacya 4 2 C Za ostanni 80 rokiv najsilnishi morozi buli v lyutomu 1954 roku 28 7 C a najbilsha speka u lipni 1999 roku koli temperatura povitrya dohodila do 38 0 C Temperatura vodi v portu Temryuka Azovske more mozhe syagati 31 C Uzimku prirodno ne znizhuyetsya nizhche 0 9 C Opadi Za sposterezhennyami z 1946 po 2000 rik richna norma opadiv dlya Temryuka stanovit 519 mm U bagatorichnomu rozrizi shomisyachna kilkist opadiv kolivayetsya malo V okremi roki traplyayutsya posuhi traplyayutsya zlivi z intensivnistyu do 150 mm na godinu Vologist Serednorichna velichina vologosti stanovit 79 ale v okremi dni vona dohodit do 100 Ce vidbuvayetsya zagalom voseni pri silnih tumanah koli holodni potoki povitrya z pivnochi nakrivayut she tepli vodi Azovskogo morya Zmini serednomisyachnih i richnih znachen absolyutnoyi vologosti vid roku do roku velmi neveliki Vidhilennya serednomisyachnih znachen yak vlitku tak i vzimku ne perevishuyut 3 5 mm Vitrovij rezhim Najbilshu povtoryuvanist mayut vitri protilezhnih napryamkiv pivnichno shidnogo shidnogo i pivdenno zahidnogo Maksimalna shvidkist vitru sho sposterigalas z 1946 roku sklala 35 m s pri katastrofichnij poveni 28 zhovtnya 1969 roku Serednya kilkist shtormiv zi shvidkistyu vitru ponad 15 m s 8 10 baliv za shkaloyu Boforta stanovit ponad 20 Pri comu kilkist shtormiv siloyu 9 baliv kolivayetsya vid 2 do 8 na rik i v serednomu stanovit 5 Znachnishi shtormi siloyu v 10 baliv sposterigayutsya raz na 5 rokiv Serednya trivalist shtormiv kolivayetsya vid 12 godin serpen do 28 godin berezen gruden serednorichna stanovit 20 godin BioriznomanittyaPlavni Zarosti rozhevogo lotosa She rokiv 150 nazad Tamanskij pivostriv vrazhav velikoyu kilkistyu tvarinnogo i roslinnogo svitu U dubovih gayah i lisah pomizh plavnyami i kovilovo riznotravnim stepom vodilosya bezlich dikih gusej Anser kachok riznoyi dichini paslisya tabuni dikih konej tarpaniv Equus ferus ferus i stada sajgakiv Saiga tatarica Zustrichalisya navit losi Alces alces ta zubri Bison bonasus Zajciv Lepus kozaki vzagali ne strilyali v ogorodzhenomu dvori na nich nakidali sina Vranci zh zahlopnuvshi hvirtku palicyami nabivali skilki yim treba Roslinnist Prirodna roslinnist suhij step teper pid posivami pshenici i kukurudzi Roslinnist perevazhno antropogenna prote u ryadi misc uzdovzh beregovih urvish zbereglasya pervinna stepova roslinnist Plavni zarosli visokoyu trostinoyu ocheretom Phragmitess rogozom osokoyu Carex Zustrichayetsya introdukovanij rozhevij indijskij lotos Nelumbo nucifera Bagato sadiv i vinogradnikiv 18 000 ga na pochatku 1960 h rokiv sho dayut cinni sorti vin Tvarinnij svit Dereva zustrichayutsya lishe v lisosmugah tomu dikij tvarinnij svit zberigsya v plavnyah kabani Suidae scrofa yenoti Procyon lotor borsuki Meles meles L lisici Vulpes vulpes ondatri Ondatra zibethicus i vodoplavni ptahi More i limani she dosit bagati riboyu chastikovih porid sudak Sander lucioperca lyashi Abramis taran Ratilus rutilus heckeli korop Cyprinus carpio karas Carassius pilengas Mugil soiuy tosho odnak bezkontrolnij hizhackij vilov majzhe povnistyu pidirvav stado osetrovih rib Zaraz ikryanij oseter Acipenser velika ridkist EtimologiyaOdna z versij pohodzhennya nazvi Taman stverdzhuye cherkeske jogo pohodzhennya vid temen boloto sho vidpovidaye harakteru miscevosti Negliboki oprisneni ozera limani naseleni riboyu i dichinoyu porosli gustim ocheretom berega stvoryuvali malovnichu kartinu zabolochenoyi neprohidnoyi miscevosti IstoriyaNa Tamanskomu pivostrovi vidnajdena stoyanka pervisnoyi lyudini U davninu pivostriv buv naselenij skifskimi plemenami Antichni chasi Dokladnishe Davnogrecki koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya Arheologichni rozkopki Germonasi V antichni chasi pivostriv stav chastinoyu Bosporskogo carstva v yakomu zhili greki sarmati yevreyi ta inshi narodi Na Tamanskomu pivostrovi znahodilisya grecki koloniyi Germonasa 592 rik do n e i Fanagoriya U IV stolitti pivostriv zavoyuvali guni piznishe vin buv centrom Velikoyi Bolgariyi i v seredini VII stolittya perejshov do hozariv Do Nimecko radyanskoyi vijni u krayeznavchomu muzeyi Tamani znahodivsya ridkisnij sarkofag iz bilogo marmuru Jogo vikopali v 1916 roci poblizu stanici v odnomu z kurganiv U dni vijni sarkofag vikrali vijskovi vermahtu ale dopraviti jogo do Nimechchini ne vdalosya Vidstupayuchi pid udarami radyanskih vijsk okupanti kinuli grobnicyu v Kerchi Nini cya pam yatka ellinskoyi kulturi vistavlenij v antichnomu viddili v Moskvi Blizko selisha na misci kolishnoyi Fanagoriyi arheologi rozkopali golovki davnogreckoyi bogini zemlerobstva Demetri ta bogini kohannya i krasi Afroditi nazvanoyu Tamanskoyu Kiyivska Rus Tmutorokanskij kamin Pislya rozgromu Hozarskogo kaganatu kiyivskim knyazem Svyatoslavom u 969 roci na Tamanskomu pivostrovi blizko dvadcyati rokiv isnuvala yudejska derzhava na choli z Naprikinci 980 h pivostriv buv zavojovanij Kiyivskoyu Russyu i na nomu roztashovuvalos Tmutorokanske knyazivstvo Keruvav nim sin Volodimira Velikogo Mstislav Volodimirovichem Priblizno v 1100 roci Taman potrapila pid vladu polovciv Stolicya cogo knyazivstva Tmutorokan najbilshe torgove misto i morskij port znahodilasya na misci ninishnoyi stanici Taman U misti trivalij chas zhiv litopisec Nikon U lyutomu 1067 roku pislya smerti knyazya Rostislava vin virushiv do Chernigova do Svyatoslava prositi v nogo na knyazyuvannya sina Gliba na sho toj pogodivsya Glib v 1068 roci zmiryav vidstan vid Tmutorokani do Korcheva po krizi protoki Pro sho j rozpovidaye napis na Tmutorokanskomu kameni znajdenomu naprikinci XVIII stolittya Zaraz vin zberigayetsya v Ermitazhi Sankt Peterburg Tyurkska epoha Tamanskij pivostriv na karti 1870 roku U 1239 roci pivostriv rozorili mongoli pislya chogo na nomu yak i v Krimu vlashtuvalisya genuezci ital Repubblica di Genova sho volodili pivostrovom do 1483 roku Genuezciv vitisnilo novoutvorene Krimske hanstvo Pislya 1783 roku protyagom korotkogo periodu chasu Tamanskij pivostriv vhodiv do skladu Osmanskoyi imperiyi Rosijska imperiya Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv Taman vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Uzhe u 1792 roci tut buli zasnovani poselennya chornomorskih kozakiv U 1793 roci zbudovana persha pravoslavna cerkva Pokrova Teritoriya rajonu vhodila v Tamanskij piznishe nazvanij Temryukskim viddil Kubanskoyi oblasti NaselennyaZ majzhe 150 tisyach naselennya pivostrova she u 1926 roci 70 stanovili etnichni ukrayinci sho naselyali kozachi stanici Najbilshe misto Temryuk 37 tisyach meshkanciv administrativnij centr Temryuckogo rajonu Krasnodarskogo krayu lezhit u pivnichno shidnij chastini pivostrova Pivdenno shidna chastina administrativno nalezhit Anapskomu rajonu prote misto Anapa lezhit na uzberezhzhi Chornogo morya po toj bik vidrogiv Kavkazkogo pasma She u pershij polovini XIX stolittya pivostriv buv malo zaselenij Najbilshim poselennyam bula kozacha stanicya Taman EkonomikaNa pivostrovi zbudovano dva mizhnarodnih morskih porti Temryuk ta Kavkaz U stadiyi budivnictva na rozi znahoditsya port Taman yakij maye stati odnim iz najbilshih na pivdni Rosiyi U silskomu gospodarstvi golovni ploshi vidvedeni pid pshenicyu ta vinogradniki z sadami Kurorti Azovske more Aktivno rozvivayetsya kurortnij turizm Kurorti miscevogo znachennya Golubicka Peresip Kuchuguri Illich na Azovskomu mori ta Sinnij Taman Veselivka na Chornomu mori Kuchuguri Selishe Kuchuguri lezhit na berezi Azovskogo morya Tut rivnij relyef miscevosti pologij bereg Plyazhna zona z chistogo kvarcovogo pisku tyagnetsya na 6 km Blizkist Tamanskoyi zatoki i Kerchenskoyi protoki zabezpechuye postijnij obmin vodi z Chornim morem Tomu v rajoni selisha morska voda chista yiyi temperatura vzhe v travni dosyagaye 22 28 C Morska buhta napivvidkrita dno pozbavlene vodorostej mulu j kameniv Najbilsha kilkist sonyachnih dniv u roci 280 Stanicya Golubicka Gryazove ozero v stanici Golubicka Stanicya Golubicka roztashovana na Azovskomu uzberezhzhi v bezposerednij blizkosti 8 km vid Temryuka Milkovodne more duzhe zruchne dlya dityachogo ta simejnogo vidpochinku Serednya temperatura vodi dohodit do 28 C Kupalnij sezon trivaye z travnya po zhovten Na centralnomu plyazhi chistij pisok vodni atrakcioni Golovna viznachna pam yatka gryazove ozero nevelika laguna dovzhinoyu 600 m i glibinoyu 1 5 2 m vidokremlena vid morya pishano cherepashnikovim peresipom Likuvalnij mul iz vmistom bromu i jodu dopomagaye pri shilnosti na kistkovo m yazovi zahvoryuvannya Peresip Plyazh u Peresipi 9 km vid stanici Golubickoyi pishano cherepashkovij More milke i voda shvidko progrivayetsya serednya temperatura v kupalnij sezon stanovit 24 28 C Selishe otochene z usih bokiv morem i limanami maye osoblivij mikroklimat Povitrya nasichene kisnem dribnimi chastkami hloristogo natriyu bromu i jodu Peresipske girlo z yednuye Ahtanizivskij liman z Azovskim morem U selishi Za Batkivshinu roztashovana gryazova sopka Tizdar Vona maye krater diametrom 15 20 m glibinoyu 25 m iz ridkim mulom sirogo koloru velika pitoma vaga yakogo ne daye potonuti v nij lyubitelyam gryazovih vann KulturaMalyunok M Yu Lermontova Taman 1837 rik Muzej vijskovoyi tehniki Na terenah Tamani ye blizko 1000 istoriko kulturnih pam yatok Pivostriv zmalyuvav 1839 roku Mihajlo Lermontovim u tvori Geroj nashogo chasu Na pivostrovi u stanici Taman ye dim muzej poeta U Tamanskomu arheologichnomu muzeyi shiroko predstavlena kultura antichnogo poselennya Germonasi Tmutorokani U Temryuckomu istoriko arheologichnomu muzeyi v budivli Polunina XIX stolittya zibrano unikalni eksponati antichnih chasiv Tmutorokanskogo knyazivstva osvoyennya Tamani kozakami Okremi ekspoziciyi prisvyacheno flori j fauni Muzej vidkrivsya v 1920 roci Muzej bojovoyi vijskovoyi tehniki prosto neba na visokomu pagorbi zgaslomu vulkani Miska v centri Temryuka i ye jogo vizitnoyu kartkoyu Shiroko predstavlena bojova tehnika strilecka zbroya tanki litaki torpedni kateri raketi Malinovij klin Pam yatnik Zaporizkim kozakam U centri stanici Starotitarivskij ye muzej istoriyi kozactva Ekspoziciyi prisvyacheno istoriyi ta pobutu kubanskih kozakiv Pislya vidviduvannya vistavki obov yazkove zaproshennya na kozacke podvir ya Doroslih prigoshayut gorilkoyu iz salom ta ogirkami ditej domashnim kvasom i pirizhkami Ataman etnoturistichnij kompleks v naturalnu velichinu prosto neba vidkrito v serpni 2009 roku bilya Tamanskoyi stanici PrimitkiZa danimi davnogreckogo vchenogo geografa Gekateya z Miletu sho zhiv blizko 500 roku do n e a takozh ryadu geografiv bilsh piznishogo chasu na misci Tamanskogo pivostrova isnuvali Kimerijskij Sindskij Tiramba Fanagoriya i Temryukskij ostrovi Zalishki na sopci u viglyadi nizkih hirlyavih zarosti kustarnogo dubnyaka Tamanskij arheologichnij muzej nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Temryuckij istoriko arheologichnij muzej 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lotyshev I P Geografiya Kubani Enciklopedicheskij slovar Majkop 2006 ros PosilannyaTaman Kubanska Ukrayina 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Tamanskij pivostriv Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite na portali Wikimapia Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite ukr ros Neoficijnij portal Temryuckogo rajonu 22 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi