Тама́нська затока (рос. Таманский залив) — невелика затока на заході Таманського півострова в межах Краснодарського краю Російської Федерації.
Береги Таманської затоки в районі Тамані | |
45°31′ пн. ш. 37°02′ сх. д. / 45.517° пн. ш. 37.033° сх. д.Координати: 45°31′ пн. ш. 37°02′ сх. д. / 45.517° пн. ш. 37.033° сх. д. | |
Розташування | Таманський півострів |
---|---|
Частина від | Азовське море |
Море | Керченська протока |
Прибережні країни | Росія |
Довжина | 32 км |
Ширина | 13 км |
Середня глибина | 4 м |
Максимальна глибина | 4,8 м |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 484665 |
Таманська затока Таманська затока (Росія) | |
Таманська затока у Вікісховищі |
Положення
Затока є частиною акваторії Керченської протоки, що з'єднує Азовське та Чорне моря. Від протоки затока відокремлена косами Чушка з півночі та Тузлинська з півдня. Остання раніше була частиною Таманського півострова, але пізніше була розмита хвилями вод протоки.
Затока умовно складається з трьох частин:
- основна західна частина — простяглась від Тузлинської коси та станиці Тамань на півдні і майже до основи коси Чушка на півночі;
- вузька східна частина — витягнута ділянка довжиною 18 км та шириною 7 км відокремлена від західної частини підводним валом між косами на півночі та на півдні;
- Дінська затока — знаходиться на крайньому півночі затоки розмірами 6х3 км.
Історія
На стародавніх картах Таманської затоки не зображено, оскільки вона була утворена не так давно. Згідно з однією з версій, із надр майбутньої затоки через розташовані на Таманському півострові грязьові вулкани видавилась напіврідка маса піску та грязі. Центральна ж частина в цей час просіла і була затоплена водами моря. Однак залишається загадкою причина виходу на поверхню суміші піску та грязі. За однією зі спроб пояснити це явище причиною став метан, який накопичувався при утворенні грязі, адже останні утворені з перегнилих органічних часток. Доказом цього може слугувати видобуток природного газу в Криму за схожих умов.
Взявши до уваги історію походження затоки, можна стверджувати про існування грецьких стародавніх міст на узбережжі. Історики вказують про існування на берегах затоки міста , важливого портового поліса, який слугував воротами до Азії. Доказами цього є записи російських офіцерів після закінчення російсько-турецької війни про оголені водами затоки мармурові стовби. Окрім того, на берегах затоки існували також грецькі міста Гермонасса та Фанагорія. Руїни першого знаходяться в районі сучасної станиці Тамань, а другого між селищами та . Дослідження полісів ведуться з 1930 року і вони є важливим історичним надбанням усієї країни. Так Фанагорія є найбільшим старогрецьким полісом на території Росії, а Гермонасса має статус пам'ятки федерального значення і є частиною археологічного комплексу .
Характеристика
За солоністю вода в затоці менш солона, аніж у Чорному морі, та більш солона, ніж у Азовському. Вона збільшує свою солоність зі сходу на захід. Цьому доказом є поширення очерету, який зростає в основному на східному узбережжі. Затока багата на водорості, яких після штормів на береги хвилями викидає велику кількість. При гнитті вони виділяють сірководень, який при диханні є корисним для здоров'я. Багаторічні накопичення водоростей місцеві називають камкою. Це є одним із пунктів відвідування берегів затоки туристами. Окрім того, затока є популярним місцем для рибалок, береги мають просторі піщані пляжі для відпочинку. Через свою незначну глибину затока прогрівається швидко і купальний сезон тут відкриваються вже у травні.
У зимовий період, починаючи з середини грудня і до початку березня, затока вкривається льодом. Береги Таманської затоки складено нестійкими гірськими породами і схильні до сильної руйнації морем. Особливо це помітно в межах археологічного комплексу Гермонасси, де під час розкопок відбувається розмивання берега хвилями. На північному заході, біля узбережжя коси Чушка, розташовані низькі, зарослі очеретом, острівці. Найбільшими з них є Дзендзик та . Береги затоки, особливо на півночі, полюблять пташині базари, тут гніздяться та виводять своє потомство багато видів водоплавних птахів. У затоці спостерігаються відпливи й припливи.
Узбережжя затоки заселене, тут розміщенні такі поселення, у яких проживає понад 22,5 тисячі осіб (2010):
- станиця Тамань (10 027 осіб) на півдні;
- селища Сінний (3735 осіб), Приморський (1616 осіб), (1422 особи), (493 особи) та Гаркуша (1066 осіб) на сході;
- селища Чушка (109 осіб), Ілліч (1675 осіб), Батарейка (640 осіб), (203 особи) та станиця Запорозька (1524 особи) на півночі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 23 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Відпочинок на Кубані
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama nska zatoka ros Tamanskij zaliv nevelika zatoka na zahodi Tamanskogo pivostrova v mezhah Krasnodarskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi Tamanska zatokaBeregi Tamanskoyi zatoki v rajoni Tamani45 31 pn sh 37 02 sh d 45 517 pn sh 37 033 sh d 45 517 37 033 Koordinati 45 31 pn sh 37 02 sh d 45 517 pn sh 37 033 sh d 45 517 37 033Roztashuvannya Tamanskij pivostrivChastina vid Azovske moreMore Kerchenska protokaPriberezhni krayini RosiyaDovzhina 32 kmShirina 13 kmSerednya glibina 4 mMaksimalna glibina 4 8 midentifikatori i posilannyaGeoNames 484665Tamanska zatokaTamanska zatoka Rosiya Tamanska zatoka u VikishovishiPolozhennyaZatoka ye chastinoyu akvatoriyi Kerchenskoyi protoki sho z yednuye Azovske ta Chorne morya Vid protoki zatoka vidokremlena kosami Chushka z pivnochi ta Tuzlinska z pivdnya Ostannya ranishe bula chastinoyu Tamanskogo pivostrova ale piznishe bula rozmita hvilyami vod protoki Zatoka umovno skladayetsya z troh chastin osnovna zahidna chastina prostyaglas vid Tuzlinskoyi kosi ta stanici Taman na pivdni i majzhe do osnovi kosi Chushka na pivnochi vuzka shidna chastina vityagnuta dilyanka dovzhinoyu 18 km ta shirinoyu 7 km vidokremlena vid zahidnoyi chastini pidvodnim valom mizh kosami na pivnochi ta na pivdni Dinska zatoka znahoditsya na krajnomu pivnochi zatoki rozmirami 6h3 km IstoriyaRozkopki Germonassi Rozkopki Fanagoriyi Na starodavnih kartah Tamanskoyi zatoki ne zobrazheno oskilki vona bula utvorena ne tak davno Zgidno z odniyeyu z versij iz nadr majbutnoyi zatoki cherez roztashovani na Tamanskomu pivostrovi gryazovi vulkani vidavilas napivridka masa pisku ta gryazi Centralna zh chastina v cej chas prosila i bula zatoplena vodami morya Odnak zalishayetsya zagadkoyu prichina vihodu na poverhnyu sumishi pisku ta gryazi Za odniyeyu zi sprob poyasniti ce yavishe prichinoyu stav metan yakij nakopichuvavsya pri utvorenni gryazi adzhe ostanni utvoreni z peregnilih organichnih chastok Dokazom cogo mozhe sluguvati vidobutok prirodnogo gazu v Krimu za shozhih umov Vzyavshi do uvagi istoriyu pohodzhennya zatoki mozhna stverdzhuvati pro isnuvannya greckih starodavnih mist na uzberezhzhi Istoriki vkazuyut pro isnuvannya na beregah zatoki mista vazhlivogo portovogo polisa yakij sluguvav vorotami do Aziyi Dokazami cogo ye zapisi rosijskih oficeriv pislya zakinchennya rosijsko tureckoyi vijni pro ogoleni vodami zatoki marmurovi stovbi Okrim togo na beregah zatoki isnuvali takozh grecki mista Germonassa ta Fanagoriya Ruyini pershogo znahodyatsya v rajoni suchasnoyi stanici Taman a drugogo mizh selishami ta Doslidzhennya polisiv vedutsya z 1930 roku i voni ye vazhlivim istorichnim nadbannyam usiyeyi krayini Tak Fanagoriya ye najbilshim starogreckim polisom na teritoriyi Rosiyi a Germonassa maye status pam yatki federalnogo znachennya i ye chastinoyu arheologichnogo kompleksu HarakteristikaVhid do zatoki vid iz Tuzli Za solonistyu voda v zatoci mensh solona anizh u Chornomu mori ta bilsh solona nizh u Azovskomu Vona zbilshuye svoyu solonist zi shodu na zahid Comu dokazom ye poshirennya ocheretu yakij zrostaye v osnovnomu na shidnomu uzberezhzhi Zatoka bagata na vodorosti yakih pislya shtormiv na beregi hvilyami vikidaye veliku kilkist Pri gnitti voni vidilyayut sirkovoden yakij pri dihanni ye korisnim dlya zdorov ya Bagatorichni nakopichennya vodorostej miscevi nazivayut kamkoyu Ce ye odnim iz punktiv vidviduvannya beregiv zatoki turistami Okrim togo zatoka ye populyarnim miscem dlya ribalok beregi mayut prostori pishani plyazhi dlya vidpochinku Cherez svoyu neznachnu glibinu zatoka progrivayetsya shvidko i kupalnij sezon tut vidkrivayutsya vzhe u travni U zimovij period pochinayuchi z seredini grudnya i do pochatku bereznya zatoka vkrivayetsya lodom Beregi Tamanskoyi zatoki skladeno nestijkimi girskimi porodami i shilni do silnoyi rujnaciyi morem Osoblivo ce pomitno v mezhah arheologichnogo kompleksu Germonassi de pid chas rozkopok vidbuvayetsya rozmivannya berega hvilyami Na pivnichnomu zahodi bilya uzberezhzhya kosi Chushka roztashovani nizki zarosli ocheretom ostrivci Najbilshimi z nih ye Dzendzik ta Beregi zatoki osoblivo na pivnochi polyublyat ptashini bazari tut gnizdyatsya ta vivodyat svoye potomstvo bagato vidiv vodoplavnih ptahiv U zatoci sposterigayutsya vidplivi j priplivi Uzberezhzhya zatoki zaselene tut rozmishenni taki poselennya u yakih prozhivaye ponad 22 5 tisyachi osib 2010 stanicya Taman 10 027 osib na pivdni selisha Sinnij 3735 osib Primorskij 1616 osib 1422 osobi 493 osobi ta Garkusha 1066 osib na shodi selisha Chushka 109 osib Illich 1675 osib Batarejka 640 osib 203 osobi ta stanicya Zaporozka 1524 osobi na pivnochi Primitki Arhiv originalu za 14 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 serpnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 sichnya 2011 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 travnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 serpnya 2011 Procitovano 23 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVidpochinok na Kubani