Куба́нь (дав.-гр. Ύπανις, трансліт. Гіпаніс, адиг. Псыжъ, лат. Hypanis, Vardanes) — річка в Росії, на Північному Кавказі (Карачаєво-Черкесія, Адигея, Ставропольський і Краснодарський краї). Земля басейну річки входить в історичний край Кубань, пов'язаний з запорозьким козацтвом.
Кубань | |
---|---|
Кубань в Краснодарі | |
Мапа басейну річки Кубань | |
43°27′39″ пн. ш. 42°05′45″ сх. д. / 43.46110000002777696° пн. ш. 42.09610000002777497° сх. д. | |
Витік | гора Ельбрус |
• координати | 43°27′39″ пн. ш. 42°05′45″ сх. д. / 43.46110000002777696° пн. ш. 42.09610000002777497° сх. д. |
Гирло | Азовське море |
• координати | 45°20′21″ пн. ш. 37°24′11″ сх. д. / 45.33920000002777329° пн. ш. 37.40310000002777713° сх. д. |
Країни: | Росія |
Регіон | Карачаєво-Черкесія Адигея Краснодарський край Краснодар Ставропольський край |
Довжина | 870 км (від витоку р. — 906 км) |
Площа басейну: | 57 900 км² |
Середньорічний стік | 425 м³/с |
Притоки: | d, Великий Зеленчук, Уруп, Лаба, Афіпс, d, Адагум, d, Карасун, Самойлова Балка, d, d, d, d, d, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Назва
Кубань (Кобан, Кубан, Губань тощо) — одна з близько трьохсот назв цієї річки. Існують припущення, що назва походить від карачаїво-балкарського швидкий, бурливий, непосидючий, переповнений, з давньотюркського перекладається «річка» або «потік», від половецького Куман. За деякими даними назва річки Кубань походить від давньогрецького Гопаніс (Гипаніс): «кінська річка», у сенсі «буйна, потужна річка». Адигейською назва Псиж означає «давня річка», або «мати-річка». З карачаївської мови Къобан перекладається «багато води» або «велика річка».
Гідрографія
Утворюється злиттям річок та , що витікають зі схилів Ельбрусу, з краю льодовика Уллукам. Якщо довжину річки Кубань вважати з її притокою Уллукамом, то вона збільшується до 906 км, а її падіння до 2970 м (від льодовикового язика Уллукам)
За висотним градієнтом сточище річки Кубань можна розділити на 4 головні частини:
- високогірну, понад 1000 м над рівнем моря
- гірську, від 500 до 1000 м
- передгірну, від 200 до 500 м
- рівнинну, до 200 м
Кубань за 111 км від Азовського моря відокремлює правобережний рукав Протоку (так званий Раздерський вузол), за яким майже половину своїх вод скидає в Азовське море неподалік робочого селища Ачуїво.
Впадає у Темрюцьку затоку Азовського моря (до початку XIX сторіччя впадала в Чорне море). Довжина річки — 870 км.
Водні ресурси, представлені повноводними лівобережними притоками середньої течії річки Кубань такими, як Афіпс, Псекупс, Біла, Лаба, Пшиш та їх притоками і правобережними притоками такими, як Мара, та утворюють річкову мережу довжиною 9482 км, усього в Кубань впадає понад 14000 великих і малих приток. За даними 100-річної низки спостережень середній річний стік річки Кубань, формується за рахунок дощового і снігового живлення (65 %), танення високогірних снігів і льодовиків (20 %) і ґрунтових вод (15 %), становить близько 13,5 км³. Сезонні коливання рівня в річці різні для різних ділянок Кубані, на приклад, у Армавіру вони досягали 2,8 м, у Краснодара 5 м, у 1,9 м. Льодовий покрив Кубані хисткий. За рік Кубань виносить в Азовське море близько 4 млн т розчинених солей.
Історія
Десятки тисяч років тому на місці сучасної дельти Кубані була величезна затока моря, яка простиралася від Таманського півострова до нинішнього Приморсько-Ахтарська і углиб аж до Краснодара. Поступово, в результаті діяльності річки й моря утворився пересип, який відокремив море від затоки і перетворив його в лагуну, яка згодом заповнилася річковими наносами і перетворилася в низинну дельту Кубані з численними мілководними лиманами, з'єднуючими їх протоками і великими болотистими плавнями. Грязьові вулкани Таманського півострова теж зіграли деяку роль у формуванні південної частини давньої дельти Кубані.
У XIX столітті половина стоку річки Кубань спрямовувалась гирлом Старої Кубані в причорноморський Кизилтаський лиман, а звідти в Чорне море. Потім було зроблено обвалування, і стік через Стару Кубань припинився. Відносно нещодавно прорито опріснювальний канал по річищу старого Чорноморського русла, за яким води Кубані знову надходять у Кизилтаський лиман для потреб створеного там кефалевого господарства. У 1973—1975 було заповнено Кубанське водосховище, яке поглинуло .
Топонімія
Одна з найдавніших назв річки — Антикінес (варіанти і спотворення: Антикатес, Антиката, Антикітос, Антикельт, Антикейт, Антикейта, Антисетас, Антисітес, Антицетас, Антиціта, Антицея, Аттика, Аттикітес, Ахтаціта і т. д.), з давньогрецького антикейт — «осетер», «осетрова річка», «осетер-річка». Таке визначення гідроніма не суперечить географічної реалії, оскільки не тільки за часів Боспорського царства, але і в середні століття ікра та балики осетрів, виловлених в низов'ях Кубані, були відомі далеко за межами Азово-Чорноморського басейну і вивозилися в Грецію, Італію та інші західноєвропейські країни . Хоча не виключено, що Кубань називалася Антикінес за назвою південнослов'янського племені антів, що жило на її берегах. Це характерне і для інших варіантів назв р. Кубані: Гіппомолгі — р. Гіпп; Валі — р. Вал; Апсарі — р. Апсар; Апсилія — р. Псі; Ахейці — р. Ахеунта; Калкан — р. Калкан; Купі-булгарі — р. Купі; Хазарі — Мала річка Хазареті і т. д. Пізніше назва р. Кубані — Гіпаніс. Вперше це ім'я зустрічається в 63 році до н. е. Під час війни, яку Боспор вів з аборигенами Кубані, цар Фарнак відвів течію Гипаніса в бік, і його води, розлившись по ницих рівнинах, затопили у дандарії все оброблені ними поля… Етимологія цього гідроніма сходить до старогрецького Гіпп (іппос) — «кінь», тому більшість коментаторів переводять цю назву, як «кінська річка», тим більше, що в нартському епосі простежується обожнювання цієї тварини. Аналогічні топоніми збереглися в ряді районів Причорномор'я майже до наших днів. У свою чергу, Л. Г. Гулієва допускає переклад цього гідроніма, як «велика», «сильна», «буйна» (як кінь), проводячи паралель з Карачаєво-балкарським К'обхан — «оскаженіла», «та, що мчить». В античні часи в низов'ях Кубані існувало місто Гіпаніс, що характерне і для інших варіантів назв р. Кубані: поселення Куманія — р. Куман; місто Кут — р. Кут; місто Стара Ахея — р. Ахеунта; місто Копа — р. Копа; місто Кубань — р. Кубань.
Економіка
Річка судноплавна від гирла до міста Тлюстенхабль. Судноплавство по Краснодарському водосховищу припинено через обміління.
На річці Кубань розташовані міста Карачаєвськ, Усть-Джегута, Черкеськ, Невинномиськ, Армавір, Новокубанськ, Кропоткін, Усть-Лабінськ, Краснодар, Слов'янськ-на-Кубані і Темрюк.
На річці розташовано Краснодарське водосховище.
Крім того річка використовується для накопичення і вироблення електроенергії на Кубанському каскаді (Зеленчуцькі, Куршавські, Барсучковські і ГЕС) сумарною потужністю понад 620 Мвт з перспективами збільшення на 220 Мвт.
Посилання
- . Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 2 квітня 2009.
- Верхів'я Кубані [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuba n dav gr Ypanis translit Gipanis adig Psyzh lat Hypanis Vardanes richka v Rosiyi na Pivnichnomu Kavkazi Karachayevo Cherkesiya Adigeya Stavropolskij i Krasnodarskij krayi Zemlya basejnu richki vhodit v istorichnij kraj Kuban pov yazanij z zaporozkim kozactvom KubanKuban v KrasnodariMapa basejnu richki Kuban43 27 39 pn sh 42 05 45 sh d 43 46110000002777696 pn sh 42 09610000002777497 sh d 43 46110000002777696 42 09610000002777497Vitik gora Elbrus koordinati 43 27 39 pn sh 42 05 45 sh d 43 46110000002777696 pn sh 42 09610000002777497 sh d 43 46110000002777696 42 09610000002777497Girlo Azovske more koordinati 45 20 21 pn sh 37 24 11 sh d 45 33920000002777329 pn sh 37 40310000002777713 sh d 45 33920000002777329 37 40310000002777713Krayini RosiyaRegion Karachayevo Cherkesiya Adigeya Krasnodarskij kraj Krasnodar Stavropolskij krajDovzhina 870 km vid vitoku r 906 km Plosha basejnu 57 900 km Serednorichnij stik 425 m sPritoki d Velikij Zelenchuk Urup Laba Afips d Adagum d Karasun Samojlova Balka d d d d d d i d Mediafajli u VikishovishiNazvaKuban Koban Kuban Guban tosho odna z blizko trohsot nazv ciyeyi richki Isnuyut pripushennya sho nazva pohodit vid karachayivo balkarskogo shvidkij burlivij neposidyuchij perepovnenij z davnotyurkskogo perekladayetsya richka abo potik vid poloveckogo Kuman Za deyakimi danimi nazva richki Kuban pohodit vid davnogreckogo Gopanis Gipanis kinska richka u sensi bujna potuzhna richka Adigejskoyu nazva Psizh oznachaye davnya richka abo mati richka Z karachayivskoyi movi Koban perekladayetsya bagato vodi abo velika richka GidrografiyaDiv takozh Delta Kubani Utvoryuyetsya zlittyam richok ta sho vitikayut zi shiliv Elbrusu z krayu lodovika Ullukam Yaksho dovzhinu richki Kuban vvazhati z yiyi pritokoyu Ullukamom to vona zbilshuyetsya do 906 km a yiyi padinnya do 2970 m vid lodovikovogo yazika Ullukam Za visotnim gradiyentom stochishe richki Kuban mozhna rozdiliti na 4 golovni chastini visokogirnu ponad 1000 m nad rivnem morya girsku vid 500 do 1000 m peredgirnu vid 200 do 500 m rivninnu do 200 m Kuban za 111 km vid Azovskogo morya vidokremlyuye pravoberezhnij rukav Protoku tak zvanij Razderskij vuzol za yakim majzhe polovinu svoyih vod skidaye v Azovske more nepodalik robochogo selisha Achuyivo Vpadaye u Temryucku zatoku Azovskogo morya do pochatku XIX storichchya vpadala v Chorne more Dovzhina richki 870 km Vodni resursi predstavleni povnovodnimi livoberezhnimi pritokami serednoyi techiyi richki Kuban takimi yak Afips Psekups Bila Laba Pshish ta yih pritokami i pravoberezhnimi pritokami takimi yak Mara ta utvoryuyut richkovu merezhu dovzhinoyu 9482 km usogo v Kuban vpadaye ponad 14000 velikih i malih pritok Za danimi 100 richnoyi nizki sposterezhen serednij richnij stik richki Kuban formuyetsya za rahunok doshovogo i snigovogo zhivlennya 65 tanennya visokogirnih snigiv i lodovikiv 20 i gruntovih vod 15 stanovit blizko 13 5 km Sezonni kolivannya rivnya v richci rizni dlya riznih dilyanok Kubani na priklad u Armaviru voni dosyagali 2 8 m u Krasnodara 5 m u 1 9 m Lodovij pokriv Kubani histkij Za rik Kuban vinosit v Azovske more blizko 4 mln t rozchinenih solej Istoriya Desyatki tisyach rokiv tomu na misci suchasnoyi delti Kubani bula velichezna zatoka morya yaka prostiralasya vid Tamanskogo pivostrova do ninishnogo Primorsko Ahtarska i uglib azh do Krasnodara Postupovo v rezultati diyalnosti richki j morya utvorivsya peresip yakij vidokremiv more vid zatoki i peretvoriv jogo v lagunu yaka zgodom zapovnilasya richkovimi nanosami i peretvorilasya v nizinnu deltu Kubani z chislennimi milkovodnimi limanami z yednuyuchimi yih protokami i velikimi bolotistimi plavnyami Gryazovi vulkani Tamanskogo pivostrova tezh zigrali deyaku rol u formuvanni pivdennoyi chastini davnoyi delti Kubani U XIX stolitti polovina stoku richki Kuban spryamovuvalas girlom Staroyi Kubani v prichornomorskij Kiziltaskij liman a zvidti v Chorne more Potim bulo zrobleno obvaluvannya i stik cherez Staru Kuban pripinivsya Vidnosno neshodavno prorito oprisnyuvalnij kanal po richishu starogo Chornomorskogo rusla za yakim vodi Kubani znovu nadhodyat u Kiziltaskij liman dlya potreb stvorenogo tam kefalevogo gospodarstva U 1973 1975 bulo zapovneno Kubanske vodoshovishe yake poglinulo ToponimiyaKuban v mezhah Krasnodara Odna z najdavnishih nazv richki Antikines varianti i spotvorennya Antikates Antikata Antikitos Antikelt Antikejt Antikejta Antisetas Antisites Anticetas Anticita Anticeya Attika Attikites Ahtacita i t d z davnogreckogo antikejt oseter osetrova richka oseter richka Take viznachennya gidronima ne superechit geografichnoyi realiyi oskilki ne tilki za chasiv Bosporskogo carstva ale i v seredni stolittya ikra ta baliki osetriv vilovlenih v nizov yah Kubani buli vidomi daleko za mezhami Azovo Chornomorskogo basejnu i vivozilisya v Greciyu Italiyu ta inshi zahidnoyevropejski krayini Hocha ne viklyucheno sho Kuban nazivalasya Antikines za nazvoyu pivdennoslov yanskogo plemeni antiv sho zhilo na yiyi beregah Ce harakterne i dlya inshih variantiv nazv r Kubani Gippomolgi r Gipp Vali r Val Apsari r Apsar Apsiliya r Psi Ahejci r Aheunta Kalkan r Kalkan Kupi bulgari r Kupi Hazari Mala richka Hazareti i t d Piznishe nazva r Kubani Gipanis Vpershe ce im ya zustrichayetsya v 63 roci do n e Pid chas vijni yaku Bospor viv z aborigenami Kubani car Farnak vidviv techiyu Gipanisa v bik i jogo vodi rozlivshis po nicih rivninah zatopili u dandariyi vse obrobleni nimi polya Etimologiya cogo gidronima shodit do starogreckogo Gipp ippos kin tomu bilshist komentatoriv perevodyat cyu nazvu yak kinska richka tim bilshe sho v nartskomu eposi prostezhuyetsya obozhnyuvannya ciyeyi tvarini Analogichni toponimi zbereglisya v ryadi rajoniv Prichornomor ya majzhe do nashih dniv U svoyu chergu L G Guliyeva dopuskaye pereklad cogo gidronima yak velika silna bujna yak kin provodyachi paralel z Karachayevo balkarskim K obhan oskazhenila ta sho mchit V antichni chasi v nizov yah Kubani isnuvalo misto Gipanis sho harakterne i dlya inshih variantiv nazv r Kubani poselennya Kumaniya r Kuman misto Kut r Kut misto Stara Aheya r Aheunta misto Kopa r Kopa misto Kuban r Kuban EkonomikaRichka sudnoplavna vid girla do mista Tlyustenhabl Sudnoplavstvo po Krasnodarskomu vodoshovishu pripineno cherez obmilinnya Na richci Kuban roztashovani mista Karachayevsk Ust Dzheguta Cherkesk Nevinnomisk Armavir Novokubansk Kropotkin Ust Labinsk Krasnodar Slov yansk na Kubani i Temryuk Na richci roztashovano Krasnodarske vodoshovishe Krim togo richka vikoristovuyetsya dlya nakopichennya i viroblennya elektroenergiyi na Kubanskomu kaskadi Zelenchucki Kurshavski Barsuchkovski i GES sumarnoyu potuzhnistyu ponad 620 Mvt z perspektivami zbilshennya na 220 Mvt Isnuyut plani budivnictva v 2008 2009 rokah PosilannyaPortal Geografiya Arhiv originalu za 6 travnya 2008 Procitovano 2 kvitnya 2009 Verhiv ya Kubani 16 veresnya 2008 u Wayback Machine ros