Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вра́нє (серб. Врање, Vranje; МФА: ) — місто та муніципалітет на півдні Сербії, адміністративний центр .
| Місто Вранє | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Сербія | ||
| Регіон | |||
| Агломерація | 83 524 (2011) | ||
| Населення | 55 138 (2011) | ||
| Площа | 860 км² | ||
| Поштові індекси | 17500 | ||
| Часовий пояс | |||
| Літній час | влітку | ||
| Автомобільний код | VR | ||
| Географічні координати | 42°33′15″ пн. ш. 21°53′50″ сх. д. / 42.55417° пн. ш. 21.89722° сх. д.Координати: 42°33′15″ пн. ш. 21°53′50″ сх. д. / 42.55417° пн. ш. 21.89722° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 487 м | ||
| Місцева влада | |||
| Мер міста | Слободан Міленкович | ||
| Вебсторінка | www.vranje.org.rs | ||
| Карта | |||
  Вранє | |||
|
| |||
У місті, за переписом 2011 року, проживає 55 138 жителів. Уперше згадується в 1093 році, але до складу сербської держави увійшло в 1207 році. У 1455 році завойоване османською армією. В епоху панування турків місто мало стратегічне значення: перебувало на перетині торгових шляхів Сербія — Македонія — Болгарія. Визволене в 1878 році. Після Другої світової війни місто стало промисловим осередком, а також залізничним вузлом. Нині місто — економічний, політичний та культурний центр Пчинського округу. Місто лежить на лівому березі Південної Морави. В місті дислокується штаб 4-ї бригади Сухопутних військ Сербії.
Історія
Першу письмову згадку про місто Вранє залишила Анна Комніна, візантійська принцеса, старша дочка імператора Візантії Олексія I Комніна і Ірини Дукенище, описуючи завоювання свого батька.
Інша згадка датована 1193 роком, коли великий жупан Рашки Стефан Неманя проголосив незалежність Сербії від Візантії. Однак до складу Сербської держави Вранє увійшло лише в 1207 році, коли Стефан II Неманич взяв під контроль це місто.
Після розпаду середньовічної сербської держави, Вранє стало самостійною державою під управлінням кесаря Угліше — Господаря Вранє, Пряшева і Куманова. Ця держава проіснувала аж до битви на Косовому полі, після якої Вранє включили до складу залежної від Османської імперії Сербської держави під орудою Стефана Лазаревича. 14 червня 1445 року турки захопили місто і тримали його під своїм контролем аж до 31 січня 1878 року, коли його зайняла сербська армія під командуванням Йована Белімарковіча. На початку XX століття населення міста налічувало близько 12 000 мешканців.
У ході Балканських і двох світових воєн Вранє знову був об'єктом для завоювань. Під час Першої балканської війни в 1912 році тут проводилася військова операція проти османської армії під особистим командуванням короля Петра I Карагеоргійовича. У Першу світову війну болгари окупували Вранє в ніч проти 17 жовтня 1918 року. Через два роки місто визволили.
Під час Другої світової війни німці захопили Вранє та передали його під управління тоді ще союзної болгарської держави. За чотири роки окупації в місті розстріляли близько 700 осіб. У бойових діях при визволенні міста брали участь 12 000 солдатів. Місто визволили 7 вересня 1944 року.
Населення
У етнічному складі населення Вранє більшість становлять серби — за даними останнього перепису (2011), їхня питома частка становила 91,7 %. Численною є громада ромів (4,99 % загалу). Також у місті проживають болгари, македонці, чорногорці, хорвати, албанці, словаки, словенці, українці та представники інших етносів.
Більшість вірян належать до православних церков. У місті діє єпархіальне управління Сербської православної церкви.
Динаміку зміни чисельності міського населення демонструє таблиця, наведена нижче:
| Рік/Роки | Населення, мешканців | Рік | Населення, мешканців | Рік/Роки | Населення, мешканців | Рік | Населення, мешканців |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1093 | 3900 | 1386 | 5800 | 1800 | 10 564 | 1878 | 15 875 |
| 1900 | 27 586 | 1905 | 34 110 | 1910 | 39 487 | 1921 | 48 817 |
| 1948 | 11 252 | 1953 | 13 465 | 1961 | 17 999 | 1971 | 28 613 |
| 1981 | 44 094 | 1991 | 51 818 | 2002 | 56 458 | 2011 | 55 138 |
Адміністративний поділ
Місто Вранє складається з двох муніципальних утворень: муніципалітета Вранє та селища міського типу Вранска-Баня. До їх муніципальних районів входять такі населені пункти:
| Муніципалітет Вранє |
|---|
|
| смт Вранска-Баня |
|---|
|
Клімат
Вранє має помірно-континентальний клімат. Найтеплішим місяцем є липень (з середньою температурою 22° C), а найхолоднішим — січень (з середньою температурою 3° С).
| Клімат Вранє | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 16,1 | 21,7 | 26,0 | 31,5 | 32,4 | 37,0 | 39,7 | 38,0 | 35,6 | 30,6 | 25,0 | 16,0 | 39,7 |
| Середній максимум, °C | 3,0 | 6,2 | 11,3 | 16,7 | 21,6 | 24,8 | 27,3 | 27,6 | 24,0 | 18,0 | 10,6 | 4,6 | 16,3 |
| Середній мінімум, °C | −3,9 | −1,8 | 1,3 | 5,4 | 9,6 | 12,6 | 13,9 | 13,8 | 10,5 | 6,0 | 1,8 | −2,2 | 5,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25 | −22 | −13 | −4,3 | 0,0 | 2,3 | 5,0 | 4,5 | −2,4 | −7 | −12,6 | −17,7 | −25 |
| Норма опадів, мм | 41.4 | 43.4 | 46.0 | 51.7 | 65.0 | 70.9 | 50.4 | 38.7 | 45.4 | 46.2 | 62.9 | 52 | 614 |
| Джерело: Сербський гідрометеорологічний центр | |||||||||||||
Відомі люди, пов'язані з містом
- Радоє Доманович — сербський сатирик
- Борисав Станкович — сербський письменник
- Миролюб Євтич — сербський політолог
Міста-побратими
Галерея
-
![image]()
Церква Святого Миколи -
![image]()
Пам'ятник Бориславу Станковичу -
![image]()
Біля дому Борислава Станковича -
![image]()
Карта-мозаїка на площі міста -
![image]()
Національний музей у місті Вранє -
![image]()
Хамам
Примітки
- «Књига 9». Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. .
- . Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2019. Процитовано 22 березня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 22 березня 2017.
- . Курир. 2. 10. 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1. 12. 2013.
- Лазић, Никола (Октобар 2010). . Врањске. Врање. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1. 12. 2013.
- . Југмедиа. 19. 9. 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1. 12. 2013.
- . Urząd Miasta Nowego Sącza (пољском) . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 1. 8. 2013..
- . 19. 3. 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 1. 12. 2013.
- Село Брјуховецко добило српског побратима. 9tv.ru. Руска реч. Процитовано 1. 12. 2013..
Література
- (1978). Врање - етничка историја и културна баштина врањског гравитационог подручја у доба ослобођења од Турака 1878. . с. 4—5. (серб.)
- М. Костић (1969). Јужно Поморавље - Економско-географске одлике. књ. 9. с. 195—202. (серб.)
- Ј. Ф. Трифуновски. Врањска котлина, књ. 1. с. 11. (серб.)
- О. Костић. Грделичка клисура и Врањска котлина. Природни услови, ерозија и шумска привреда. с. 45. (серб.)
- М. Костић (1968). Врањско-Бујановачка котлина, књ. 4. . с. 185—186. (серб.)
- Ј. Ф. Трифуновски (1954). Врање. Годишен зборник на Филозовскитот факултет на Универзитетот во Скопје, кн. 7. с. 123. (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vra nye serb Vraњe Vranje MFA misto ta municipalitet na pivdni Serbiyi administrativnij centr Misto Vranye Gerb Vranye Osnovni dani Krayina Serbiya Region Aglomeraciya 83 524 2011 Naselennya 55 138 2011 Plosha 860 km Poshtovi indeksi 17500 Chasovij poyas UTC 1 Litnij chas vlitku UTC 2 Avtomobilnij kod VR Geografichni koordinati 42 33 15 pn sh 21 53 50 sh d 42 55417 pn sh 21 89722 sh d 42 55417 21 89722 Koordinati 42 33 15 pn sh 21 53 50 sh d 42 55417 pn sh 21 89722 sh d 42 55417 21 89722 Visota nad rivnem morya 487 m Misceva vlada Mer mista Slobodan Milenkovich Vebstorinka www vranje org rs Karta Vranye Vranye u Vikishovishi U misti za perepisom 2011 roku prozhivaye 55 138 zhiteliv Upershe zgaduyetsya v 1093 roci ale do skladu serbskoyi derzhavi uvijshlo v 1207 roci U 1455 roci zavojovane osmanskoyu armiyeyu V epohu panuvannya turkiv misto malo strategichne znachennya perebuvalo na peretini torgovih shlyahiv Serbiya Makedoniya Bolgariya Vizvolene v 1878 roci Pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto stalo promislovim oseredkom a takozh zaliznichnim vuzlom Nini misto ekonomichnij politichnij ta kulturnij centr Pchinskogo okrugu Misto lezhit na livomu berezi Pivdennoyi Moravi V misti dislokuyetsya shtab 4 yi brigadi Suhoputnih vijsk Serbiyi IstoriyaPershu pismovu zgadku pro misto Vranye zalishila Anna Komnina vizantijska princesa starsha dochka imperatora Vizantiyi Oleksiya I Komnina i Irini Dukenishe opisuyuchi zavoyuvannya svogo batka Insha zgadka datovana 1193 rokom koli velikij zhupan Rashki Stefan Nemanya progolosiv nezalezhnist Serbiyi vid Vizantiyi Odnak do skladu Serbskoyi derzhavi Vranye uvijshlo lishe v 1207 roci koli Stefan II Nemanich vzyav pid kontrol ce misto Pislya rozpadu serednovichnoyi serbskoyi derzhavi Vranye stalo samostijnoyu derzhavoyu pid upravlinnyam kesarya Uglishe Gospodarya Vranye Pryasheva i Kumanova Cya derzhava proisnuvala azh do bitvi na Kosovomu poli pislya yakoyi Vranye vklyuchili do skladu zalezhnoyi vid Osmanskoyi imperiyi Serbskoyi derzhavi pid orudoyu Stefana Lazarevicha 14 chervnya 1445 roku turki zahopili misto i trimali jogo pid svoyim kontrolem azh do 31 sichnya 1878 roku koli jogo zajnyala serbska armiya pid komanduvannyam Jovana Belimarkovicha Na pochatku XX stolittya naselennya mista nalichuvalo blizko 12 000 meshkanciv U hodi Balkanskih i dvoh svitovih voyen Vranye znovu buv ob yektom dlya zavoyuvan Pid chas Pershoyi balkanskoyi vijni v 1912 roci tut provodilasya vijskova operaciya proti osmanskoyi armiyi pid osobistim komanduvannyam korolya Petra I Karageorgijovicha U Pershu svitovu vijnu bolgari okupuvali Vranye v nich proti 17 zhovtnya 1918 roku Cherez dva roki misto vizvolili Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci zahopili Vranye ta peredali jogo pid upravlinnya todi she soyuznoyi bolgarskoyi derzhavi Za chotiri roki okupaciyi v misti rozstrilyali blizko 700 osib U bojovih diyah pri vizvolenni mista brali uchast 12 000 soldativ Misto vizvolili 7 veresnya 1944 roku NaselennyaU etnichnomu skladi naselennya Vranye bilshist stanovlyat serbi za danimi ostannogo perepisu 2011 yihnya pitoma chastka stanovila 91 7 Chislennoyu ye gromada romiv 4 99 zagalu Takozh u misti prozhivayut bolgari makedonci chornogorci horvati albanci slovaki slovenci ukrayinci ta predstavniki inshih etnosiv Bilshist viryan nalezhat do pravoslavnih cerkov U misti diye yeparhialne upravlinnya Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Dinamiku zmini chiselnosti miskogo naselennya demonstruye tablicya navedena nizhche Rik Roki Naselennya meshkanciv Rik Naselennya meshkanciv Rik Roki Naselennya meshkanciv Rik Naselennya meshkanciv 1093 3900 1386 5800 1800 10 564 1878 15 875 1900 27 586 1905 34 110 1910 39 487 1921 48 817 1948 11 252 1953 13 465 1961 17 999 1971 28 613 1981 44 094 1991 51 818 2002 56 458 2011 55 138 Etnichnij sklad za perepisom 2011 go roku Nacionalnist Serbi 91 70 Romi 4 99 Bolgari 0 83 Makedonci 0 39 Chornogorci 0 08 Goranci 0 08 Horvati 0 05 Yugoslavi 0 03 Musulmani 0 03 Albanci 0 02 Slovaki 0 01 Slovenci 0 01 Ugorci 0 01 Bosnyaki 0 01 Bunyevci 0 01 Nimci 0 01 Rusini 0 01 Rumuni 0 01 Ukrayinci 0 01 Inshi 0 07 Nevidomo 1 77 Razom 55 138Administrativnij podilMisto Vranye skladayetsya z dvoh municipalnih utvoren municipaliteta Vranye ta selisha miskogo tipu Vranska Banya Do yih municipalnih rajoniv vhodyat taki naseleni punkti Municipalitet Vranye Aleksandrovac Barbarushince Barelich Beli Breg Bodzhin Del Bresnica Bulyesovce Bushtranye Vishevce Vlase Vranye Vrtogosh Golyemo Selo Gorna Otuљa Gorna Zhapsko Gorna Punoshevce Gorna Trebeshiњe Gorna Neradovac Gradna Gumyerishte Davidovac Dobrezhance Dona Otulya Dona Zhapsko Dona Punoshevce Dona Trebeshinye Dona Neradovac Dragobuzhde Dryenovac Dubnica Dulan Dupelyevo Zlatokop Katun Klashnice Kopanyane Kochura Krusheva Kupinince Lalince Lyepchince Lukovo Margance Myechkovac Midzhakovce Midzhovce Milanovo Milivozhce Moshtanica Nastavce Nova Brezovica Oblichka Syena Ostra Glava Pavlovac Plyechkovica Ranutovac Ratazh Ribince Ristovac Rozhdace Rusce Sikirzhe Smilyevich Soderce Srednye Del Stance Stara Brezovica Strishak Stropsko Struganica Studena Suvi Dol Surdul Tesovishte Tibuzhde Trstena Tumba Fukovac Furkovica Urmanica Ushevce Crni Lug Chestelin smt Vranska Banya Babina Polyana Buyanovac Vranska Banya Duga Luka Izumno Klisurica Korbyevac Korbul Kriva Fezha Kumaryevo Lyeva Rika Lipovac Nyesvrta Panevlya Prvonek Pryevalac Sebevranye Slivnica Starij Glog Toplac Crni VrhKlimatVranye maye pomirno kontinentalnij klimat Najteplishim misyacem ye lipen z serednoyu temperaturoyu 22 C a najholodnishim sichen z serednoyu temperaturoyu 3 S Klimat Vranye Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 16 1 21 7 26 0 31 5 32 4 37 0 39 7 38 0 35 6 30 6 25 0 16 0 39 7 Serednij maksimum C 3 0 6 2 11 3 16 7 21 6 24 8 27 3 27 6 24 0 18 0 10 6 4 6 16 3 Serednij minimum C 3 9 1 8 1 3 5 4 9 6 12 6 13 9 13 8 10 5 6 0 1 8 2 2 5 6 Absolyutnij minimum C 25 22 13 4 3 0 0 2 3 5 0 4 5 2 4 7 12 6 17 7 25 Norma opadiv mm 41 4 43 4 46 0 51 7 65 0 70 9 50 4 38 7 45 4 46 2 62 9 52 614 Dzherelo Serbskij gidrometeorologichnij centrVidomi lyudi pov yazani z mistomRadoye Domanovich serbskij satirik Borisav Stankovich serbskij pismennik Mirolyub Yevtich serbskij politologMista pobratimiCetinye Chornogoriya Pozharevac Serbiya Kumanovo Makedoniya Trebinye Bosniya i Gercegovina Velenye Sloveniya Novij Sonch Polsha Kavala Greciya Volos Greciya Trikala Greciya Grac Avstriya Leverkuzen Nimechchina Ulm Nimechchina Pardubice Chehiya Pomilyano d Arko Italiya Bryuhovecka RosiyaGalereyaCerkva Svyatogo Mikoli Pam yatnik Borislavu Stankovichu Bilya domu Borislava Stankovicha Karta mozayika na ploshi mista Nacionalnij muzej u misti Vranye Hamam Panorama mistaPrimitki Kњiga 9 Stanovnishtvo uporedni pregled broјa stanovnika 1948 1953 1961 1971 1981 1991 2002 podaci po naseљima webrzs stat gov rs Beograd Republichki zavod za statistiku maј 2004 ISBN 86 84433 14 9 Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2019 Procitovano 22 bereznya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2017 Kurir 2 10 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 12 2013 Laziћ Nikola Oktobar 2010 Vraњske Vraњe Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 12 2013 Јugmedia 19 9 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 12 2013 Urzad Miasta Nowego Sacza poљskom Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 1 8 2013 19 3 2012 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 1 12 2013 Selo Brјuhovecko dobilo srpskog pobratima 9tv ru Ruska rech Procitovano 1 12 2013 Literatura 1978 Vraњe etnichka istoriјa i kulturna bashtina vraњskog gravitacionog podruchјa u doba osloboђeњa od Turaka 1878 s 4 5 serb M Kostiћ 1969 Јuzhno Pomoravљe Ekonomsko geografske odlike kњ 9 s 195 202 serb Ј F Trifunovski Vraњska kotlina kњ 1 s 11 serb O Kostiћ Grdelichka klisura i Vraњska kotlina Prirodni uslovi eroziјa i shumska privreda s 45 serb M Kostiћ 1968 Vraњsko Buјanovachka kotlina kњ 4 s 185 186 serb Ј F Trifunovski 1954 Vraњe Godishen zbornik na Filozovskitot fakultet na Univerzitetot vo Skopјe kn 7 s 123 serb