Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стефан I Нема́ня (1113—1199) — великий жупан Рашки (Сербії) з 1166 до 1196 року. Засновник династії Неманичів.
| Стефан I Неманя Стефан Немања | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1166 рік — 1196 рік | ||
| Попередник: | Тихомир Завидович | |
| Спадкоємець: | Стефан II Неманич | |
| Народження: | 1113 d, Дукля | |
| Смерть: | 1199 Монастир Хіландар, Айон-Орос[d], Греція | |
| Поховання: | монастир Студениця , Сербія | |
| Релігія: | православ'я і Сербська православна церква | |
| Рід: | Неманичі | |
| Батько: | d | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | Сава Сербський, Вукан Неманич і Стефан II Неманич[1] | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Життєпис
Молоді роки
Народився у місті Рибниця в князівстві Зета, поблизу Подгориці в сучасній Чорногорії. Він був сином Завида (Давида), князя Захумля. Після конфлікту з братами — Тихомиром, Стацимиром та Мирославом Стефан Неманя вимушений був вдовольнитися володінням Рибниці.
Після смерті в 1167 році свого батька, Стефан Неманя почав боротьбу з братами й незабаром оволодів князівством Захумлє. Після цього Неманя розпочав боротьбу за пануванням над Рашкою. 1170 року він оволодів усією територією цього князівства, основою майбутньої Сербії.
Володар Сербії
Мапи Сербії при Стефані Неманя
1183-1196
Ставши жупаном Рашки, Стефан Неманя поставив собі за мету стати незалежним від Візантії. Проте зробити це було важко. В цей час імператором був Мануїл I Комнін (1143—1180), який мав значну військову й політичну потугу. Тому Неманя вимушений був йому поступитися й знову визнати себе васалом візантійського імператора. Тільки після смерті Мануїла у 1180 році Стефан Неманя знову розпочав боротьбу з Візантією. В цьому він покладався на допомогу Бели III Арпада, короля Угорщини й Хорватії (1172—1196). Спочатку Неманя захопив королівство Дуклю (Діоклею), яке була на той час під зверхністю Візантійської імперії. Після цього оволодів містами Ульциніум, Антибарі та Котор на Адріатиці. Здобувши ці значні перемоги, Стефан Неманя оголосив себе великим жупаном Рашки. Для зміцнення своїх позицій на Балканському півострові Неманя уклав угоди з Сицилійським королівством, яким володіли нормандці та Рагузькою республікою. Своєю столицею він зробив місто Рас.
1186 року Стефан Неманя уклав військовий й політичний союз з новоутвореним Болгарським царством на чолі із братами Петром і Асенем. Скориставшись тим, що сили Візантії були спрямовані проти болгар, Стефан захопив землі до міста Ниш. Щоб утримати ці володіння Неманя вирішив укласти угоду з Фрідріхом I Гогенштауфеном, імператором Священної Римської імперії, який збирався на той час у Хрестовий похід. Стефан Неманя пропонував свою допомогу імператорові, пропонував захопити Константинополь. Водночас просив Гогенштауфена коронувати себе як короля Греції.
Прибувши на Балкани, Фрідріх I не виправдав сподівань Стефана Немані й уклав союз з Візантією. Сербія залишилася сам на сам з візантійською армією. 1191 року Стефан Неманя зазнав поразки від Візантії на річці Мораві. Внаслідок цього великий жупан поступився візантійському імператору містами Ниш, Белград, Равно, Скоплє, Призрень, Круя, Алессіо. Для поліпшення свого становища Неманя уклав угоду з Ісааком II Ангелом при допомозі Бели III, короля Угорщини. Було влаштовано шлюб між спадкоємцем Немані й небогою імператора Євдокією. Як посаг Сербія повернула собі міста Призрень, Ниш й Равно.
Зрозумівши неможливість на деякий час протидіяти Візантії, Стефан Неманя почав встановлювати політичні зв'язки з папством. Неманя надсилав багаті дари всім храмам на Сході й на Заході: св. Димитрія у Фессалоніках, св. Петра і Павла у Римі, св. Миколая у Барі.
1196 року Стефан Неманя передав титул великого жупана й владу над Рашкою своєму середньому синові Стефану, підпорядкувавши йому старшого сина Вука (Вукана), як жупана провінції Діоклеї. Після цього Стефан Неманя вступив до монастиря Студениця, який сам же заснував. Він прийняв ім'я Симеон. Пізніше, разом з сином Саввою, заснував на горі Афон сербський монастир Хіландарі. Тут Неманя й помер 13 лютого 1199 року.
Родина
Дружина — Ганна.
Діти:
- Стефан (1167—1228), великий жупан з 1196 до 1202 року, з 1203 до 1217 року, король з 1217 до 1228 року
- Растко (Ростилав) (1171—1236), як Савва, архієпископ Раський
- Вукан (1172—1207) — жупан діоклеї з 1196 до 1202 року, великий жупан з 1202 до 1203 року
- Євфімія (?-1241)
Джерела
- John V.A. Fine. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефан I Неманя |
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan I Nema nya 1113 1199 velikij zhupan Rashki Serbiyi z 1166 do 1196 roku Zasnovnik dinastiyi Nemanichiv Stefan I Nemanya Stefan NemaњaStefan I Nemanya Velikij zhupan Rashki Serbiyi 1166 rik 1196 rik Poperednik Tihomir Zavidovich Spadkoyemec Stefan II Nemanich Narodzhennya 1113 1113 d DuklyaSmert 1199 1199 Monastir Hilandar Ajon Oros d GreciyaPohovannya monastir Studenicya SerbiyaReligiya pravoslav ya i Serbska pravoslavna cerkvaRid NemanichiBatko dShlyub dDiti Sava Serbskij Vukan Nemanich i Stefan II Nemanich 1 Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Stefan I Nemanya Stefan Nemanya freska v monastiri StudenicyaZhittyepisMolodi roki Narodivsya u misti Ribnicya v knyazivstvi Zeta poblizu Podgorici v suchasnij Chornogoriyi Vin buv sinom Zavida Davida knyazya Zahumlya Pislya konfliktu z bratami Tihomirom Stacimirom ta Miroslavom Stefan Nemanya vimushenij buv vdovolnitisya volodinnyam Ribnici Pislya smerti v 1167 roci svogo batka Stefan Nemanya pochav borotbu z bratami j nezabarom ovolodiv knyazivstvom Zahumlye Pislya cogo Nemanya rozpochav borotbu za panuvannyam nad Rashkoyu 1170 roku vin ovolodiv usiyeyu teritoriyeyu cogo knyazivstva osnovoyu majbutnoyi Serbiyi Volodar Serbiyi Ruyini Stari Ras stolici velikogo zhupana Stefana Nemanya 1167 1183Mapi Serbiyi pri Stefani Nemanya1183 1196 Stavshi zhupanom Rashki Stefan Nemanya postaviv sobi za metu stati nezalezhnim vid Vizantiyi Prote zrobiti ce bulo vazhko V cej chas imperatorom buv Manuyil I Komnin 1143 1180 yakij mav znachnu vijskovu j politichnu potugu Tomu Nemanya vimushenij buv jomu postupitisya j znovu viznati sebe vasalom vizantijskogo imperatora Tilki pislya smerti Manuyila u 1180 roci Stefan Nemanya znovu rozpochav borotbu z Vizantiyeyu V comu vin pokladavsya na dopomogu Beli III Arpada korolya Ugorshini j Horvatiyi 1172 1196 Spochatku Nemanya zahopiv korolivstvo Duklyu Diokleyu yake bula na toj chas pid zverhnistyu Vizantijskoyi imperiyi Pislya cogo ovolodiv mistami Ulcinium Antibari ta Kotor na Adriatici Zdobuvshi ci znachni peremogi Stefan Nemanya ogolosiv sebe velikim zhupanom Rashki Dlya zmicnennya svoyih pozicij na Balkanskomu pivostrovi Nemanya uklav ugodi z Sicilijskim korolivstvom yakim volodili normandci ta Raguzkoyu respublikoyu Svoyeyu stoliceyu vin zrobiv misto Ras Serbiya Rashka za chasiv Stefana I Nemanya 1186 roku Stefan Nemanya uklav vijskovij j politichnij soyuz z novoutvorenim Bolgarskim carstvom na choli iz bratami Petrom i Asenem Skoristavshis tim sho sili Vizantiyi buli spryamovani proti bolgar Stefan zahopiv zemli do mista Nish Shob utrimati ci volodinnya Nemanya virishiv uklasti ugodu z Fridrihom I Gogenshtaufenom imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakij zbiravsya na toj chas u Hrestovij pohid Stefan Nemanya proponuvav svoyu dopomogu imperatorovi proponuvav zahopiti Konstantinopol Vodnochas prosiv Gogenshtaufena koronuvati sebe yak korolya Greciyi Pribuvshi na Balkani Fridrih I ne vipravdav spodivan Stefana Nemani j uklav soyuz z Vizantiyeyu Serbiya zalishilasya sam na sam z vizantijskoyu armiyeyu 1191 roku Stefan Nemanya zaznav porazki vid Vizantiyi na richci Moravi Vnaslidok cogo velikij zhupan postupivsya vizantijskomu imperatoru mistami Nish Belgrad Ravno Skoplye Prizren Kruya Alessio Dlya polipshennya svogo stanovisha Nemanya uklav ugodu z Isaakom II Angelom pri dopomozi Beli III korolya Ugorshini Bulo vlashtovano shlyub mizh spadkoyemcem Nemani j nebogoyu imperatora Yevdokiyeyu Yak posag Serbiya povernula sobi mista Prizren Nish j Ravno Zrozumivshi nemozhlivist na deyakij chas protidiyati Vizantiyi Stefan Nemanya pochav vstanovlyuvati politichni zv yazki z papstvom Nemanya nadsilav bagati dari vsim hramam na Shodi j na Zahodi sv Dimitriya u Fessalonikah sv Petra i Pavla u Rimi sv Mikolaya u Bari 1196 roku Stefan Nemanya peredav titul velikogo zhupana j vladu nad Rashkoyu svoyemu serednomu sinovi Stefanu pidporyadkuvavshi jomu starshogo sina Vuka Vukana yak zhupana provinciyi Diokleyi Pislya cogo Stefan Nemanya vstupiv do monastirya Studenicya yakij sam zhe zasnuvav Vin prijnyav im ya Simeon Piznishe razom z sinom Savvoyu zasnuvav na gori Afon serbskij monastir Hilandari Tut Nemanya j pomer 13 lyutogo 1199 roku RodinaDruzhina Ganna Diti Stefan 1167 1228 velikij zhupan z 1196 do 1202 roku z 1203 do 1217 roku korol z 1217 do 1228 roku Rastko Rostilav 1171 1236 yak Savva arhiyepiskop Raskij Vukan 1172 1207 zhupan diokleyi z 1196 do 1202 roku velikij zhupan z 1202 do 1203 roku Yevfimiya 1241 DzherelaJohn V A Fine 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest The University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stefan I NemanyaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Posilannya