Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пе́рше Се́рбське королі́вство або Королівство Сербія (лат. Regnum Rasciae) — державне утворення сербів на Балканському півострові, що існувало з 1217 до 1346 року. З 1346 року — сербську державу прийнято іменувати як Царство Сербії та Ромеї. Засновниками й володарями його були представники династії Неманичів. Держава формувалася в процесі боротьби сербів з королівством Угорщиною, Болгарським царством, Візантійською імперією. В цей час Сербія стала містком між Заходом й Сходом. Її королі взаємодіяли з католицькими та православними державами.
| Перше Сербське королівство | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1217 |
|---|---|
| Посада керівника організації | d |
| Офіційна мова | сербська |
| Континент | Європа |
| Столиця | Старий Рас і Скоп'є |
| Форма правління | монархія |
| Спільний кордон із | Боснійський банат |
| На заміну | Рашка |
| Час/дата припинення існування | 1346 |
 | |
 Перше Сербське королівство у Вікісховищі | |
Історія
Становлення
Перші кроки щодо звільнення сербських земель від залежності з боку Візантії здійснювали володарі Рашки, як тоді звалася центральна частина сучасної Сербії, з роду Воїславичів. Проте справжній підйом розпочався після приходу до влади Стефана Немані, який став засновником могутньої династії Неманичів. До того ж він заклав основу політичній, військовій та економічній могутності Сербської держави.
Продовжив діяльність щодо зміцнення нової держави Стефан II Неманич. Саме завдяки гнучкій політиці цього володаря Сербія у 1217 році стала королівством Від цього моменту веде початок безпосередня історія Першого Сербського королівства. Стефан II продовжив розширення меж своїх володінь, змагаючись з Епіром, Візантією, Дубровником. В цей же час розвиваються стосунки з Папським престолом, королівством Сицилія, Венецією. Водночас Сербська православна церква стає самостійною. Місцем перебування нового архієпископа стає столиця Сербії — Рас, а потім монастир Жич.
Розквіт
Наступні Сербські королі багато зробили для розбудови економіки (розробляються срібні копальні, карбуються нові срібні монети, збільшується торговельний обіг через Дубровник, Котор та Дуррес), культури, піднесення військової потуги. Особливо багато для цього зробили королі Стефан Урош II Мілутін, Стефан Урош III, Стефан Душан.
Відбувається піднесення православної церкви, яка у 1346 році стала патріахією. В цьому ж році оголошено про створення Імперії Сербії та Ромеї.
Руйнація
Проте вже за Стефана Уроша V держава почалася розпадатися на окремі князівства. Фактично королівство перетворилося на федерацію напівнезалежних володарів. Підконтрольною королю залишилася лише провінція Рашка. У 1371 році османи при річці Мариці розбили володаря Македонії — Вукашина, після чого оволоділи більшою частиною Македонії та Фессалії. Син Вукашина Марко (1371—1394) продовжував носити королівський титул, але був усього лише турецьким васалом. Він загинув, б'ючись у Волощині в складі турецького війська.
Із смертю короля Стефана Уроша V у 1371 році Перше Сербське королівство офіційно припинило своє існування. рід Балша. що утвердився в Зеті, проголосив цю провінцію окремим князівством. Наступником Неманичів в Сербії став Лазар I Гребелянович (1371—1389), який вдовольнився титулом князя. Йому вдалося подолати непорозуміння з імператором Візантії та патріархом Константинополя, яке виникло після проголошення Душана імператором і заснування Сербського патріархата. У 1375 році Константинополь визнав Сербський патріархат і скасував анафему Стефанові Душану.
Лазар, однак, не зміг зберегти незалежність. У 1386 році, поступившись м. Ніш на користь турків, він був змушений визнати верховну владу султана Мурада.
Частину західної Сербії захопив Твртко I, бан Боснії (1353—1391), який прийняв титул король Сербії, Боснії, Далмації, Хорватії та узбережжя.
Після Битви на Косовому полі у 1389 році Сербія остаточно втратила незалежність, а Лазаря I було страчено. Син лазаря — Стефан Лазаревич (1389—1427) став турецьким васалом, очоливши Сербську деспотовіну.
Джерела
- John V. A. Fine (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. . Retrieved 2010-07-25.
 | Це незавершена стаття з історії Сербії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pe rshe Se rbske koroli vstvo abo Korolivstvo Serbiya lat Regnum Rasciae derzhavne utvorennya serbiv na Balkanskomu pivostrovi sho isnuvalo z 1217 do 1346 roku Z 1346 roku serbsku derzhavu prijnyato imenuvati yak Carstvo Serbiyi ta Romeyi Zasnovnikami j volodaryami jogo buli predstavniki dinastiyi Nemanichiv Derzhava formuvalasya v procesi borotbi serbiv z korolivstvom Ugorshinoyu Bolgarskim carstvom Vizantijskoyu imperiyeyu V cej chas Serbiya stala mistkom mizh Zahodom j Shodom Yiyi koroli vzayemodiyali z katolickimi ta pravoslavnimi derzhavami Pershe Serbske korolivstvoPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1217Posada kerivnika organizaciyidOficijna movaserbskaKontinentYevropaStolicyaStarij Ras i Skop yeForma pravlinnyamonarhiyaSpilnij kordon izBosnijskij banatNa zaminuRashkaChas data pripinennya isnuvannya1346 Pershe Serbske korolivstvo u VikishovishiIstoriyaStanovlennya Serbski knyazivstva u XII st Pershi kroki shodo zvilnennya serbskih zemel vid zalezhnosti z boku Vizantiyi zdijsnyuvali volodari Rashki yak todi zvalasya centralna chastina suchasnoyi Serbiyi z rodu Voyislavichiv Prote spravzhnij pidjom rozpochavsya pislya prihodu do vladi Stefana Nemani yakij stav zasnovnikom mogutnoyi dinastiyi Nemanichiv Do togo zh vin zaklav osnovu politichnij vijskovij ta ekonomichnij mogutnosti Serbskoyi derzhavi Prodovzhiv diyalnist shodo zmicnennya novoyi derzhavi Stefan II Nemanich Same zavdyaki gnuchkij politici cogo volodarya Serbiya u 1217 roci stala korolivstvom Vid cogo momentu vede pochatok bezposerednya istoriya Pershogo Serbskogo korolivstva Stefan II prodovzhiv rozshirennya mezh svoyih volodin zmagayuchis z Epirom Vizantiyeyu Dubrovnikom V cej zhe chas rozvivayutsya stosunki z Papskim prestolom korolivstvom Siciliya Veneciyeyu Vodnochas Serbska pravoslavna cerkva staye samostijnoyu Miscem perebuvannya novogo arhiyepiskopa staye stolicya Serbiyi Ras a potim monastir Zhich Rozkvit Nastupni Serbski koroli bagato zrobili dlya rozbudovi ekonomiki rozroblyayutsya sribni kopalni karbuyutsya novi sribni moneti zbilshuyetsya torgovelnij obig cherez Dubrovnik Kotor ta Durres kulturi pidnesennya vijskovoyi potugi Osoblivo bagato dlya cogo zrobili koroli Stefan Urosh II Milutin Stefan Urosh III Stefan Dushan najvishij pidjom Serbskogo korolivstva Vidbuvayetsya pidnesennya pravoslavnoyi cerkvi yaka u 1346 roci stala patriahiyeyu V comu zh roci ogolosheno pro stvorennya Imperiyi Serbiyi ta Romeyi Rujnaciya Prote vzhe za Stefana Urosha V derzhava pochalasya rozpadatisya na okremi knyazivstva Faktichno korolivstvo peretvorilosya na federaciyu napivnezalezhnih volodariv Pidkontrolnoyu korolyu zalishilasya lishe provinciya Rashka U 1371 roci osmani pri richci Marici rozbili volodarya Makedoniyi Vukashina pislya chogo ovolodili bilshoyu chastinoyu Makedoniyi ta Fessaliyi Sin Vukashina Marko 1371 1394 prodovzhuvav nositi korolivskij titul ale buv usogo lishe tureckim vasalom Vin zaginuv b yuchis u Voloshini v skladi tureckogo vijska Serbska derzhava u XIV st Iz smertyu korolya Stefana Urosha V u 1371 roci Pershe Serbske korolivstvo oficijno pripinilo svoye isnuvannya rid Balsha sho utverdivsya v Zeti progolosiv cyu provinciyu okremim knyazivstvom Nastupnikom Nemanichiv v Serbiyi stav Lazar I Grebelyanovich 1371 1389 yakij vdovolnivsya titulom knyazya Jomu vdalosya podolati neporozuminnya z imperatorom Vizantiyi ta patriarhom Konstantinopolya yake viniklo pislya progoloshennya Dushana imperatorom i zasnuvannya Serbskogo patriarhata U 1375 roci Konstantinopol viznav Serbskij patriarhat i skasuvav anafemu Stefanovi Dushanu Lazar odnak ne zmig zberegti nezalezhnist U 1386 roci postupivshis m Nish na korist turkiv vin buv zmushenij viznati verhovnu vladu sultana Murada Chastinu zahidnoyi Serbiyi zahopiv Tvrtko I ban Bosniyi 1353 1391 yakij prijnyav titul korol Serbiyi Bosniyi Dalmaciyi Horvatiyi ta uzberezhzhya Pislya Bitvi na Kosovomu poli u 1389 roci Serbiya ostatochno vtratila nezalezhnist a Lazarya I bulo stracheno Sin lazarya Stefan Lazarevich 1389 1427 stav tureckim vasalom ocholivshi Serbsku despotovinu DzherelaJohn V A Fine 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest ISBN 978 0 472 08260 5 Retrieved 2010 07 25 Ce nezavershena stattya z istoriyi Serbiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi