Регіони древньої «Римської імперії» Норик | |
| |
Розташування | на південь від верхньої течії Дунаю |
Окрема держава: | IV століття до н. е. — 16 до н. е. |
Римська провінція: | 16 до н. е. — 476 н.е |
Населення | Кельти, Норики, іллірійці, Тевриски, Ambisonti, Sevati, Laianci, Ambitravi, ambil, Uberach |
Норик (лат. Noricum) — царство племені теврисків (IV ст. до н. е. — 16 р. до н. е.) і потім давньоримська провінція між верхньою течією Драви і Дунаєм (з 16 р. до н. е. — до 460-х років). Провінція Норик межувала на сході і південному сході з Паннонією, на заході з Рецією і (підкорені Тиберієм в 15 р. до н. е.), Італією (лат. Venetia et Histria) на півдні.
Ця територія приблизно відповідає сучасним Штирії і Каринтії (Австрія) та прилеглих районів Баварії на схід від річки Інн (Німеччина) і Словенії.
Царство Норик
Суспільство
Згідно з латинськими джерелами в IV столітті до н. е. іллірійське плем'я нориків об'єднало під своєю владою кілька кельтських, іллірійських племен і плем'я венетів, утворивши власну державу у північно-східних Альпах. Столицею королівства була Норея (можливо, сучасний Клагенфурт).
На теренах Норика розвинулася змішана кельто-іллірійська . Тут вживалася своя оригінальна писемність, а також венетське і іллірійське алфавітне письмо.
Відомо лише два божества Норика — «Великий батько Белін», який іменувався «великим богом», «царем Туата», і богиня Норея, «велика мати народу». У римський час поклоніння Беліну трансформувався у культ Марса Латобія.
Нориком тривалий час керували верховні вожді. Засновиками державності вважаються (бл. 210–180-х роках до н. е.) і його наступники Борон та Тінеон, що керували як співправителі.
Географія
Страбон у своїй "Географії" вказує на наявність в Альпах двох великих груп, які іноді конфліктували між собою — жителів плодючих долин і власне горців, яких він описує як розбійників. Активність останніх згодом дала римлянам привід до підкорення Норику. Говорячи про карнів та таурисків ("деяких з нориків"), він зазначає:
Тиберій та брат його Друз протягом однієї літньої кампанії змусили всіх їх припинити свої свавільні набіги, так що вже йде 33-й рік, як вони живуть мирно і релулярно платять данину.
Горці вимінювали необхідне продовольство на власні товари — смолу і лучину, воск, мед, сир.
Незважаючи на складні умови для землеробства, розвитку регіону сприяли поклади заліза, золота і кольорових металів. Розвинена металургія сформувалася туту вже у ІІ тисячолітті до н. е.
Основним осередком видобутку заліза були гори Ерцберг. В районі сучасного Магдаленсбурга існувало значне поселення, що спеціалізувалося на зброярстві та інших металічних промислах. Звідси вже у ІІ ст. до н. е. високоякісне норицьке залізо та готова зброя широко експортувалися до Римської республіки, а в Аквілеї існувала колонія купців з цієї країни. Водночас, римським купцям і копачам золота працювати в Норику було заборонено. Російський лінгвіст Олександр Черняк стверджує, що саме Норик контролював знаменний «Бурштиновий шлях».
Таким чином, у царстві накопичується значне багатство, що також сприяє формуванню держави. Зокрема, починається карбування власної золотої монети за зразком римської (так звана східнонорицька монета). Монетний двір розташовувався в районі сучасного Цельє.
Що стосується чисельності населення, то Карл Юліус Белох аргументував для придунайських територій щільність населення бл. 5 людей на 1 км2. Норик, попри складний рельєф мав перевагу в опадах (700-1200 мм в горах проти 350-500 мм на Паннонській рівнині), а також завдяки розвиненій металообробці. Таким чином, щільність населення могла бути навіть вище середньої, а загальна його чисельність на території понад 50 тис. км2 сягати 250-300 тис. осіб.
Відносини з Римською республікою
129 році до н. е. римляни завдали поразки норикам, та невдовзі уклали союзницький договір. За царя Немета Рим гарантував королівству захист в обмін на безпеку і поставки зброї. Вже у 113 р. до н. е. консул Гней Папірій Карбон вирушив на допомогу Норику у боротьбі з тевтонським вторгненням. У битві під Нореєю германці були розбиті, а цілісність царства — відновлено.
Наступні правителі Норика, Андаманта та Ексінгома (початок I ст. до н. е.) вели подвійну гру, зберігаючи союз з Римом та дотримуючись дружніх відносин з германськими та галльськими племенами. Донька Ексінгома вийшла заміж за короля свевів Аріовіста, а сини — (60–45 до н. е.) та (60–45 до н. е.) — підтримали супротивників Гая Юлія Цезаря під час Галльської війни. Лише після поразки у 51 році до н. е. основних сил галлів Воккіон переходить на бік Цезаря та надсилає йому 300 кіннотників. Останні брали участь у громадянській війні 49–45 років до н. е. проти помпеянців.
Саме з ім'ям Воккіона пов'язано розквіт держави Норик. Ще у 60 році до н. е. відбив напад дакійського володаря Буребісти. Згодом заснував нову столицю Вірунум (район сучасного ). Тут він заснував новий монетний двір, де почав карбувати також срібну монету (західнонорицька монета). Відроджуються збори знаті на кшталт римського сенату. В 45 році до н. е. Воккіон визнає зверхність Риму.
Останній повновладний цар (ім'я вказує на родинні зв'язки з галльською знатю) в цілому продовжував політику Воккіона. Перед смертю у 16 році до н. е. він заповідав свою країну "Римському сенату і народові".
Аннексія Римом
Зацікавленість Риму у приєднанні Норика мала низку причин. Як вказує Страбон, існувала потреба умиротворення гірських племен. Окрім того, посилення германських племенних союзів створювало загрозу як окупації союзного царства, так і створення антиримської коаліції з дунайськими племенами (чого в Римі особливо остерігалися під час Іллірійського повстання 6-9 рр.). Певну роль відігравали і економічні мотиви: Норик мав поклади золота і, до того ж, накопичував мав переваги у торгівля завдяки експорту металлів та зброї.
У 17-16 р. до н. е. намісник Іллірика Публій Сілій Нерва здійснив похід проти альпійських племен. Тоді ж Тиберій та Друз підкорили ретів та вінделіків, утворивши провінцію Реція. Норик опинився в оточенні римських володінь, тож передача царства Римові гарантувало його елітам безпеку.
У складі Імперії Норик зберігав вільний статус, фактично лишався трибутним царством. Повноцінною провінцією ця територія стала на початку 40-х років І ст. у рамках політики імператора Клавдія по інкорпорації залежних територій у склад Римської держави (тоді ж було скасовано державність Мавретанії та залишків Фракійського царства).
Провінція Норик
Утворення та розвиток
Аннексія царства та створення провінції зберігало привілеї місцевої аристократії. Незмінною лишилася і столиця, місто Вірунум. Норик став імператорською провінцією і управлявся прокуратором зі стану вершників. Основні центри провінції (Вірунум, Агунтум, Ювавум, Целея) одразу ж отримали права муніципія. Це могло бути частиною угоди між Римом та тубільною елітою, адже навіть у розвиненій та романізованій Іспанії більшість громад отримали відповідний статус на 30 років пізніше.
Норик не лишився осторонь економічного та демографічного піднесення європейських провінцій у І-ІІ ст. та загалом наслідки римського панування (романізація, урбанізація, громадське будівництво) тут були значно скромнішими, ніж в інших дунайських провінціях. У Норику домінувало дрібне землеволодіння, тоді як власники вілл не були настільки численними, щоб дозволити собі грандіозні споруди. Но навіть столиця Вірунум так і не знайшла змоги замостити вулиці міста каменем.
Виходячи з оцінок МакЕведі та Джонса для цілої Австрії бл. 200 року, населення Норика в римський період могло складати бл. 400-500 тисяч людей, тобто майже удвічі більше, ніж у царський період. Найбільший прогрес відбувся у придунайській частині провінції: поблизу військових гарнізонів утворювалися поселення з ремісників, співмешканок солдат. Самі солдати після служби засновували дрібні господарства.
Після вторгнення маркоманнів у 167-168 рр. Марк Аврелій реорганізував управління. Тепер Нориком керували пропретори, які за сумісництвом ставали легатами новоствореного Legio II Italica. Центр легіону, Лауріакум, стає столицею провінції.
Криза ІІІ ст. зачепила Норик менше, ніж сусідні провінції, Рецію та Паннонію. Втім, близько 275 р. алеманнам вдалося пройти всю провінцію і зруйнувати альпійське місто Агунтум.
Під час адміністративної реформи Діоклетіана Норик було поділено на дві частини — Норик Ріпенсе (Noricum ripense, буквально "прирічний"), та Норик Медітерранеум (Noricum mediterraneum, "середземний"). Їх столицями стали, відповідно, Лауріакум та Вірунум.
Обидві провінції були віднесені до діоцезу Іллирик преторіанської префектури Італія. Також Діоклетіан створив новий легіон, Legio I Noricorum.
Занепад
Хоча війська стримували атаки германців на кордонах до кінця IV століття, становище населення дуже погіршилось через довготривалі зміни клімату. На зміну римському кліматичному оптимуму, у Центральній Європі розпочався холодний і вологий період. На відповідній території це призвело до неврожаїв, загибелі свійських тварин, голоду та епідемій у періоди 326-340, 349-360, 368-370, 388-390 років.
На початку V ст. прикордонні гарнізони були зменшені для забезпечення кращої оборони Італії. Але й ці війська населенню було усе важче підтримувати. Приблизно у 430/431 роках у Норику спалахнуло повстання через високі податки. Виступ було жорстоко придушено військами Аеція.
У 433 р. гірський Норик прийняв велику кількість втікачів зі спустошеноі гуннами Паннонії. В середині V ст. його столиця переноситься з Вірунуму до Теурнії.
У 439 р. через остаточну втрату відносно багатих африканських провінцій, Рим знову послабив свою військову присутність на Дунаї. Остаточно війська в Норику були розпущені наприкінці 460-х років. Безпеку вдається підтримувати завдяки зусиллям абата Северина, який проводив перемовини з ругіями та іншими племенами, що жили на північ від Дунаю.
У 488 році Одоакр наказує мешканцям північної провінції Ріпенсе звільнити землі для того, щоб оселити на них герулів та ругів. Цей наказ було здійснено лише частково, про що свідчать рето-романські імена і надписи наступних століть. До Королівства остготів Норик входить автоматично, визнаючи владу в Римі.
Римські міста
Вірунум. Столиця царства і провінції до сер. ІІ ст. Клавдій надав місту права муніципія і побудував тут театр. Місто мало форум, капітолій і терми, але обходилося без водогону. Площа - 47 га. Амфітеатр на 5 тис. глядачів.
Лауріакум. До 175 р. - містечко на переправі через ріку Еннс. Згодом - центр Legio II Italica та столиця провінції. При цьому лишився невеликим містом.
Овілава (Вельс). Найбільше місто Норика. Статус муніципія від Адріана, колонії - від Каракалли. Овілава мала водогін та невеликий амфітеатр. Площа - 83-90 га. Населення - максимум 12-14 тис. осіб.
Флавія Сольва. Права муніципія отримав від Веспасіана, колонії - від Адріана. Амфітеатр ІІ ст. на 3,5 тис. глядачів. Площа міста - 17 га. Населення до 3 тис. осіб.
Целея. Торговий центр на шляхах до Паннонії та Італії. Права муніципія отримало за Клавдія. Центр культу Марса.
Агунтум. Римське місто неподалік від старого поселення (оппідума). Отримав римських поселенців та права муніципія за Клавдія. Мав базиліку, форум та розкішні терми часів Тиберія з кількома мармуровими басейнами. Поблизу Агунтума знайдено рештки вілли площею 3 тис. м2.
Ювавум (Зальцбург). Заснований у 45 р. н. е. на місці кельтського поселення. Місто отримало регулярний план, колоністів і права муніципія.
Цетіум (Санкт-Пельтен) - військове поселення. Статус муніципія отримав від Адріана. Зруйнований під час Маркомманських воєн і згодом відновлений.
Теурнія. Заснована Клавдієм і одразу отримала статус муніципія. Площа 8 га. Місто мало капітолій, форум, базиліку, терми і кілька храмів.
Використання топоніма
Як топонім та етнонім слова "норик", "норики" використовуються до кінця середніх віків. Зокрема, норики згадуються в Повісті временних літ:
"По раздрушеніи же столпа и по раздЂлении языкъ, прияша сынове Симовы въсточныя страны, а Хамовы же сынове полуденныя страны; Афетови же сынове западъ прияша и полунощьныя страны. Оть сихъ же 70 и дву языку бысть языкъ Словенескъ отъ племени же Афетова, нарицаемЂи Норци, иже суть СловенЂ."
Норик згадується і у іншому літописі:
“Року Божого 477 Одоацер, король Рутенів, Гепідів, Готів, Унгарів та Герулів, виступаючи проти церкви божої, благочестивого Максима з його 50 учнями, що молилися з ним в цій печері, за сповідання віри жорстоко мучено та скинуто вниз, а провінцію Норикум мечем і вогнем спустошивши”.
Цей напис вигравіюваний на мармуровій плиті, встановленій у катакомбах «Монашої Гори» колишнього м. лат. Claudium Iuvavum (нині Зальцбург) — фортеці в провінції Норик.
Існує теорія О. М. Трубачова про прабатьківщину слов'ян на Середньому Дунаї, в Західному Норику. Гальштатська культура в етнічному відношенні вважається також культурою нориків.
Новий час
У 1919 році останній прем'єр-міністр імператорської Австрії — (англ. Heinrich Lammasch) — висував ідею, щоб дати молодій республіці назву «Norische Republik» або «Noric Republic», оскільки древні кордони були аналогічні новим, територія на той час, не хотіла вважати себе спадкоємцем Габсбурзької монархії, а бути незалежною, нейтральною і мирною державою.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Норик |
Примітки
- Я. І. Онищук Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя [ 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Археологія і давня історія України Збірник наукових праць. — 2010, Вип. 2.
- (рос.)Черняк А. Б., Тацит о венедах (Germ. 46 : 2) // Вестник древней истории. — М., 1991. — № 12. — С.56.
- О.Гуцуляк, П.Дрогомирецький, Б.Томенчук, Королівство священних вершин (Scando-Slavica у верхньому Подністров'ї) / Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис «Галичина» Науковий журнал. — 2006—2007, Вип. 12-13.
- Beloch, Karl Julius (1886). Die Bevölkerung der griechish-römischen Welt (deutsch) . Leiptzig: Verlag von Duncker und Humblot. с. 463.
- Colin McEvedy, Richard Jones (1978). Atlas of World Population History (english) . London: Penguin Books LTD. с. 89. ISBN .
- Hanson, J. W. (2016). An urban geography of the Roman World (english) . Oxford: Archeopress. с. 718—723. ISBN .
- (рос.)ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 1-21. // «Ізборник»
- Літопис Готфріда Вінтерберського ХІІ ст. [240. 13–14].
- (рос.)Трубачев О. Н., Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистические исследования / 2-е изд., дополн.. — М.: Наука, 2003. — С.389.
- Словник-довідник з археології / Під ред. Н. О. Гаврилюк. — К., 1996
- Anna Maria Drabek, Der Österreichbegriff und sein Wandel im Lauf der Geschichte, in: Marktgemeinde Neuhofen/Ybbs (ed.): Ostarrichi Gedenkstätte Neuhofen/Ybbs, no date (1980), pp. 32–4
- Dieter Köberl, Zum Wohle Österreichs. Vor 90 Jahren starb Heinrich Lammasch [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.], в: Die Furche, 18 February 2010
Джерела
- (рос.)Из стихов Альцима Экдиция Авита. Публикация по изданию: Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н. э. // Вестник древней истории. 1941. № 1.
- Норик // / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885. — С. 926.(нім.)(рос.)
- Норик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXI. — С. 366—367. (рос. дореф.)
- Норик // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- (рос.) / С. А. Иванов: вступление, текст, перевод, комментарий, Е. Ч. Скржинская: комментарий // Свод древнейших письменных известий о славянах: в 2-х томах / Сост. и ред. Л. А. Гиндин, С. А. Иванов, Г. Г. Литаврин. — М.: «Восточная литература РАН», 1994. — Т. 1 (I—VI вв.).
- (рос.)Татищев В. Н., История российская… Часть первая. Глава 14: Сказание Плиния Секунда Старшего.
Посилання
- Формування зовнішньополітичного курсу Римської імперії в кінці І ст. до н. е. [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- (нім.)Римська провінція Норик [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.)А. В. Воронцов, «Тайна Графенштайнской надписи», изд. «Вече», г. Москва [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.) Из предыстории народов Европы [ 23 лютого 2010 у Wayback Machine.] // журнал «Золотой Лев»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Norik znachennya Regioni drevnoyi Rimskoyi imperiyi Norik Roztashuvannya na pivden vid verhnoyi techiyi Dunayu Okrema derzhava IV stolittya do n e 16 do n e Rimska provinciya 16 do n e 476 n e Naselennya Kelti Noriki illirijci Tevriski Ambisonti Sevati Laianci Ambitravi ambil Uberach Norik lat Noricum carstvo plemeni tevriskiv IV st do n e 16 r do n e i potim davnorimska provinciya mizh verhnoyu techiyeyu Dravi i Dunayem z 16 r do n e do 460 h rokiv Provinciya Norik mezhuvala na shodi i pivdennomu shodi z Pannoniyeyu na zahodi z Reciyeyu i pidkoreni Tiberiyem v 15 r do n e Italiyeyu lat Venetia et Histria na pivdni Cya teritoriya priblizno vidpovidaye suchasnim Shtiriyi i Karintiyi Avstriya ta prileglih rajoniv Bavariyi na shid vid richki Inn Nimechchina i Sloveniyi Carstvo NorikKorolivstvo Norik do zavoyuvannya Rimu Suspilstvo Zgidno z latinskimi dzherelami v IV stolitti do n e illirijske plem ya norikiv ob yednalo pid svoyeyu vladoyu kilka keltskih illirijskih plemen i plem ya venetiv utvorivshi vlasnu derzhavu u pivnichno shidnih Alpah Stoliceyu korolivstva bula Noreya mozhlivo suchasnij Klagenfurt Na terenah Norika rozvinulasya zmishana kelto illirijska Tut vzhivalasya svoya originalna pisemnist a takozh venetske i illirijske alfavitne pismo Vidomo lishe dva bozhestva Norika Velikij batko Belin yakij imenuvavsya velikim bogom carem Tuata i boginya Noreya velika mati narodu U rimskij chas pokloninnya Belinu transformuvavsya u kult Marsa Latobiya Norikom trivalij chas keruvali verhovni vozhdi Zasnovikami derzhavnosti vvazhayutsya bl 210 180 h rokah do n e i jogo nastupniki Boron ta Tineon sho keruvali yak spivpraviteli Geografiya Strabon u svoyij Geografiyi vkazuye na nayavnist v Alpah dvoh velikih grup yaki inodi konfliktuvali mizh soboyu zhiteliv plodyuchih dolin i vlasne gorciv yakih vin opisuye yak rozbijnikiv Aktivnist ostannih zgodom dala rimlyanam privid do pidkorennya Noriku Govoryachi pro karniv ta tauriskiv deyakih z norikiv vin zaznachaye Tiberij ta brat jogo Druz protyagom odniyeyi litnoyi kampaniyi zmusili vsih yih pripiniti svoyi svavilni nabigi tak sho vzhe jde 33 j rik yak voni zhivut mirno i relulyarno platyat daninu Gorci viminyuvali neobhidne prodovolstvo na vlasni tovari smolu i luchinu vosk med sir Nezvazhayuchi na skladni umovi dlya zemlerobstva rozvitku regionu spriyali pokladi zaliza zolota i kolorovih metaliv Rozvinena metalurgiya sformuvalasya tutu vzhe u II tisyacholitti do n e Osnovnim oseredkom vidobutku zaliza buli gori Ercberg V rajoni suchasnogo Magdalensburga isnuvalo znachne poselennya sho specializuvalosya na zbroyarstvi ta inshih metalichnih promislah Zvidsi vzhe u II st do n e visokoyakisne noricke zalizo ta gotova zbroya shiroko eksportuvalisya do Rimskoyi respubliki a v Akvileyi isnuvala koloniya kupciv z ciyeyi krayini Vodnochas rimskim kupcyam i kopacham zolota pracyuvati v Noriku bulo zaboroneno Rosijskij lingvist Oleksandr Chernyak stverdzhuye sho same Norik kontrolyuvav znamennij Burshtinovij shlyah Takim chinom u carstvi nakopichuyetsya znachne bagatstvo sho takozh spriyaye formuvannyu derzhavi Zokrema pochinayetsya karbuvannya vlasnoyi zolotoyi moneti za zrazkom rimskoyi tak zvana shidnonoricka moneta Monetnij dvir roztashovuvavsya v rajoni suchasnogo Celye Sho stosuyetsya chiselnosti naselennya to Karl Yulius Beloh argumentuvav dlya pridunajskih teritorij shilnist naselennya bl 5 lyudej na 1 km2 Norik popri skladnij relyef mav perevagu v opadah 700 1200 mm v gorah proti 350 500 mm na Pannonskij rivnini a takozh zavdyaki rozvinenij metaloobrobci Takim chinom shilnist naselennya mogla buti navit vishe serednoyi a zagalna jogo chiselnist na teritoriyi ponad 50 tis km2 syagati 250 300 tis osib Vidnosini z Rimskoyu respublikoyu 129 roci do n e rimlyani zavdali porazki norikam ta nevdovzi uklali soyuznickij dogovir Za carya Nemeta Rim garantuvav korolivstvu zahist v obmin na bezpeku i postavki zbroyi Vzhe u 113 r do n e konsul Gnej Papirij Karbon virushiv na dopomogu Noriku u borotbi z tevtonskim vtorgnennyam U bitvi pid Noreyeyu germanci buli rozbiti a cilisnist carstva vidnovleno Nastupni praviteli Norika Andamanta ta Eksingoma pochatok I st do n e veli podvijnu gru zberigayuchi soyuz z Rimom ta dotrimuyuchis druzhnih vidnosin z germanskimi ta gallskimi plemenami Donka Eksingoma vijshla zamizh za korolya sveviv Ariovista a sini 60 45 do n e ta 60 45 do n e pidtrimali suprotivnikiv Gaya Yuliya Cezarya pid chas Gallskoyi vijni Lishe pislya porazki u 51 roci do n e osnovnih sil galliv Vokkion perehodit na bik Cezarya ta nadsilaye jomu 300 kinnotnikiv Ostanni brali uchast u gromadyanskij vijni 49 45 rokiv do n e proti pompeyanciv Same z im yam Vokkiona pov yazano rozkvit derzhavi Norik She u 60 roci do n e vidbiv napad dakijskogo volodarya Burebisti Zgodom zasnuvav novu stolicyu Virunum rajon suchasnogo Tut vin zasnuvav novij monetnij dvir de pochav karbuvati takozh sribnu monetu zahidnonoricka moneta Vidrodzhuyutsya zbori znati na kshtalt rimskogo senatu V 45 roci do n e Vokkion viznaye zverhnist Rimu Ostannij povnovladnij car im ya vkazuye na rodinni zv yazki z gallskoyu znatyu v cilomu prodovzhuvav politiku Vokkiona Pered smertyu u 16 roci do n e vin zapovidav svoyu krayinu Rimskomu senatu i narodovi Anneksiya Rimom Rimski provinciyi pid chas Trayana 117 r n e Zacikavlenist Rimu u priyednanni Norika mala nizku prichin Yak vkazuye Strabon isnuvala potreba umirotvorennya girskih plemen Okrim togo posilennya germanskih plemennih soyuziv stvoryuvalo zagrozu yak okupaciyi soyuznogo carstva tak i stvorennya antirimskoyi koaliciyi z dunajskimi plemenami chogo v Rimi osoblivo osterigalisya pid chas Illirijskogo povstannya 6 9 rr Pevnu rol vidigravali i ekonomichni motivi Norik mav pokladi zolota i do togo zh nakopichuvav mav perevagi u torgivlya zavdyaki eksportu metalliv ta zbroyi U 17 16 r do n e namisnik Illirika Publij Silij Nerva zdijsniv pohid proti alpijskih plemen Todi zh Tiberij ta Druz pidkorili retiv ta vindelikiv utvorivshi provinciyu Reciya Norik opinivsya v otochenni rimskih volodin tozh peredacha carstva Rimovi garantuvalo jogo elitam bezpeku U skladi Imperiyi Norik zberigav vilnij status faktichno lishavsya tributnim carstvom Povnocinnoyu provinciyeyu cya teritoriya stala na pochatku 40 h rokiv I st u ramkah politiki imperatora Klavdiya po inkorporaciyi zalezhnih teritorij u sklad Rimskoyi derzhavi todi zh bulo skasovano derzhavnist Mavretaniyi ta zalishkiv Frakijskogo carstva Provinciya NorikUtvorennya ta rozvitok Anneksiya carstva ta stvorennya provinciyi zberigalo privileyi miscevoyi aristokratiyi Nezminnoyu lishilasya i stolicya misto Virunum Norik stav imperatorskoyu provinciyeyu i upravlyavsya prokuratorom zi stanu vershnikiv Osnovni centri provinciyi Virunum Aguntum Yuvavum Celeya odrazu zh otrimali prava municipiya Ce moglo buti chastinoyu ugodi mizh Rimom ta tubilnoyu elitoyu adzhe navit u rozvinenij ta romanizovanij Ispaniyi bilshist gromad otrimali vidpovidnij status na 30 rokiv piznishe Norik ne lishivsya ostoron ekonomichnogo ta demografichnogo pidnesennya yevropejskih provincij u I II st ta zagalom naslidki rimskogo panuvannya romanizaciya urbanizaciya gromadske budivnictvo tut buli znachno skromnishimi nizh v inshih dunajskih provinciyah U Noriku dominuvalo dribne zemlevolodinnya todi yak vlasniki vill ne buli nastilki chislennimi shob dozvoliti sobi grandiozni sporudi No navit stolicya Virunum tak i ne znajshla zmogi zamostiti vulici mista kamenem Vihodyachi z ocinok MakEvedi ta Dzhonsa dlya ciloyi Avstriyi bl 200 roku naselennya Norika v rimskij period moglo skladati bl 400 500 tisyach lyudej tobto majzhe udvichi bilshe nizh u carskij period Najbilshij progres vidbuvsya u pridunajskij chastini provinciyi poblizu vijskovih garnizoniv utvoryuvalisya poselennya z remisnikiv spivmeshkanok soldat Sami soldati pislya sluzhbi zasnovuvali dribni gospodarstva Pislya vtorgnennya markomanniv u 167 168 rr Mark Avrelij reorganizuvav upravlinnya Teper Norikom keruvali propretori yaki za sumisnictvom stavali legatami novostvorenogo Legio II Italica Centr legionu Lauriakum staye stoliceyu provinciyi Kriza III st zachepila Norik menshe nizh susidni provinciyi Reciyu ta Pannoniyu Vtim blizko 275 r alemannam vdalosya projti vsyu provinciyu i zrujnuvati alpijske misto Aguntum Pid chas administrativnoyi reformi Diokletiana Norik bulo podileno na dvi chastini Norik Ripense Noricum ripense bukvalno pririchnij ta Norik Mediterraneum Noricum mediterraneum seredzemnij Yih stolicyami stali vidpovidno Lauriakum ta Virunum Obidvi provinciyi buli vidneseni do diocezu Illirik pretorianskoyi prefekturi Italiya Takozh Diokletian stvoriv novij legion Legio I Noricorum Zanepad Hocha vijska strimuvali ataki germanciv na kordonah do kincya IV stolittya stanovishe naselennya duzhe pogirshilos cherez dovgotrivali zmini klimatu Na zminu rimskomu klimatichnomu optimumu u Centralnij Yevropi rozpochavsya holodnij i vologij period Na vidpovidnij teritoriyi ce prizvelo do nevrozhayiv zagibeli svijskih tvarin golodu ta epidemij u periodi 326 340 349 360 368 370 388 390 rokiv Na pochatku V st prikordonni garnizoni buli zmensheni dlya zabezpechennya krashoyi oboroni Italiyi Ale j ci vijska naselennyu bulo use vazhche pidtrimuvati Priblizno u 430 431 rokah u Noriku spalahnulo povstannya cherez visoki podatki Vistup bulo zhorstoko pridusheno vijskami Aeciya U 433 r girskij Norik prijnyav veliku kilkist vtikachiv zi spustoshenoi gunnami Pannoniyi V seredini V st jogo stolicya perenositsya z Virunumu do Teurniyi U 439 r cherez ostatochnu vtratu vidnosno bagatih afrikanskih provincij Rim znovu poslabiv svoyu vijskovu prisutnist na Dunayi Ostatochno vijska v Noriku buli rozpusheni naprikinci 460 h rokiv Bezpeku vdayetsya pidtrimuvati zavdyaki zusillyam abata Severina yakij provodiv peremovini z rugiyami ta inshimi plemenami sho zhili na pivnich vid Dunayu U 488 roci Odoakr nakazuye meshkancyam pivnichnoyi provinciyi Ripense zvilniti zemli dlya togo shob oseliti na nih geruliv ta rugiv Cej nakaz bulo zdijsneno lishe chastkovo pro sho svidchat reto romanski imena i nadpisi nastupnih stolit Do Korolivstva ostgotiv Norik vhodit avtomatichno viznayuchi vladu v Rimi Rimski mista Virunum Stolicya carstva i provinciyi do ser II st Klavdij nadav mistu prava municipiya i pobuduvav tut teatr Misto malo forum kapitolij i termi ale obhodilosya bez vodogonu Plosha 47 ga Amfiteatr na 5 tis glyadachiv Lauriakum Do 175 r mistechko na perepravi cherez riku Enns Zgodom centr Legio II Italica ta stolicya provinciyi Pri comu lishivsya nevelikim mistom Ovilava Vels Najbilshe misto Norika Status municipiya vid Adriana koloniyi vid Karakalli Ovilava mala vodogin ta nevelikij amfiteatr Plosha 83 90 ga Naselennya maksimum 12 14 tis osib Flaviya Solva Prava municipiya otrimav vid Vespasiana koloniyi vid Adriana Amfiteatr II st na 3 5 tis glyadachiv Plosha mista 17 ga Naselennya do 3 tis osib Celeya Torgovij centr na shlyahah do Pannoniyi ta Italiyi Prava municipiya otrimalo za Klavdiya Centr kultu Marsa Aguntum Rimske misto nepodalik vid starogo poselennya oppiduma Otrimav rimskih poselenciv ta prava municipiya za Klavdiya Mav baziliku forum ta rozkishni termi chasiv Tiberiya z kilkoma marmurovimi basejnami Poblizu Aguntuma znajdeno reshtki villi plosheyu 3 tis m2 Yuvavum Zalcburg Zasnovanij u 45 r n e na misci keltskogo poselennya Misto otrimalo regulyarnij plan kolonistiv i prava municipiya Cetium Sankt Pelten vijskove poselennya Status municipiya otrimav vid Adriana Zrujnovanij pid chas Markommanskih voyen i zgodom vidnovlenij Teurniya Zasnovana Klavdiyem i odrazu otrimala status municipiya Plosha 8 ga Misto malo kapitolij forum baziliku termi i kilka hramiv Vikoristannya toponimaYak toponim ta etnonim slova norik noriki vikoristovuyutsya do kincya serednih vikiv Zokrema noriki zgaduyutsya v Povisti vremennih lit Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvati Provinciyi i yeparhiyi Rimskoyi imperiyi u 400 r Po razdrushenii zhe stolpa i po razdЂlenii yazyk priyasha synove Simovy vstochnyya strany a Hamovy zhe synove poludennyya strany Afetovi zhe synove zapad priyasha i polunoshnyya strany Ot sih zhe 70 i dvu yazyku byst yazyk Slovenesk ot plemeni zhe Afetova naricaemЂi Norci izhe sut SlovenЂ Norik zgaduyetsya i u inshomu litopisi Roku Bozhogo 477 Odoacer korol Ruteniv Gepidiv Gotiv Ungariv ta Geruliv vistupayuchi proti cerkvi bozhoyi blagochestivogo Maksima z jogo 50 uchnyami sho molilisya z nim v cij pecheri za spovidannya viri zhorstoko mucheno ta skinuto vniz a provinciyu Norikum mechem i vognem spustoshivshi Cej napis vigraviyuvanij na marmurovij pliti vstanovlenij u katakombah Monashoyi Gori kolishnogo m lat Claudium Iuvavum nini Zalcburg forteci v provinciyi Norik Isnuye teoriya O M Trubachova pro prabatkivshinu slov yan na Serednomu Dunayi v Zahidnomu Noriku Galshtatska kultura v etnichnomu vidnoshenni vvazhayetsya takozh kulturoyu norikiv Novij chasU 1919 roci ostannij prem yer ministr imperatorskoyi Avstriyi angl Heinrich Lammasch visuvav ideyu shob dati molodij respublici nazvu Norische Republik abo Noric Republic oskilki drevni kordoni buli analogichni novim teritoriya na toj chas ne hotila vvazhati sebe spadkoyemcem Gabsburzkoyi monarhiyi a buti nezalezhnoyu nejtralnoyu i mirnoyu derzhavoyu Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Norik Kimvrska vijna Rugiyi Samo Karnunt Karintiya Horutani Burshtinovij shlyah Prabatkivshina slov yan Odoakr Dalmaciya Slavoniya Pannonski rusini Etnogenez slov yan de PrimitkiYa I Onishuk Provincijno rimski kulturni vplivi ta yih rol v etnichnij istoriyi Volino Podilskogo pogranichchya 4 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih prac 2010 Vip 2 ros Chernyak A B Tacit o venedah Germ 46 2 Vestnik drevnej istorii M 1991 12 S 56 O Guculyak P Drogomireckij B Tomenchuk Korolivstvo svyashennih vershin Scando Slavica u verhnomu Podnistrov yi Naukovij i kulturno prosvitnij krayeznavchij chasopis Galichina Naukovij zhurnal 2006 2007 Vip 12 13 Beloch Karl Julius 1886 Die Bevolkerung der griechish romischen Welt deutsch Leiptzig Verlag von Duncker und Humblot s 463 Colin McEvedy Richard Jones 1978 Atlas of World Population History english London Penguin Books LTD s 89 ISBN 0 87196 402 3 Hanson J W 2016 An urban geography of the Roman World english Oxford Archeopress s 718 723 ISBN 978 1 78491 473 8 ros LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 Stlb 1 21 Izbornik Litopis Gotfrida Vinterberskogo HII st 240 13 14 ros Trubachev O N Etnogenez i kultura drevnejshih slavyan Lingvisticheskie issledovaniya 2 e izd dopoln M Nauka 2003 S 389 Slovnik dovidnik z arheologiyi Pid red N O Gavrilyuk K 1996 Anna Maria Drabek Der Osterreichbegriff und sein Wandel im Lauf der Geschichte in Marktgemeinde Neuhofen Ybbs ed Ostarrichi Gedenkstatte Neuhofen Ybbs no date 1980 pp 32 4 Dieter Koberl Zum Wohle Osterreichs Vor 90 Jahren starb Heinrich Lammasch 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine v Die Furche 18 February 2010Dzherela ros Iz stihov Alcima Ekdiciya Avita Publikaciya po izdaniyu Drevnie slavyane v otryvkah greko rimskih i vizantijskih pisatelej po VII v n e Vestnik drevnej istorii 1941 1 Norik pod red chlenov F Zelinskogo i P Nikitina SPb 1885 S 926 nim ros Norik Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXI S 366 367 ros doref Norik Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros S A Ivanov vstuplenie tekst perevod kommentarij E Ch Skrzhinskaya kommentarij Svod drevnejshih pismennyh izvestij o slavyanah v 2 h tomah Sost i red L A Gindin S A Ivanov G G Litavrin M Vostochnaya literatura RAN 1994 T 1 I VI vv ros Tatishev V N Istoriya rossijskaya Chast pervaya Glava 14 Skazanie Pliniya Sekunda Starshego PosilannyaFormuvannya zovnishnopolitichnogo kursu Rimskoyi imperiyi v kinci I st do n e 12 serpnya 2011 u Wayback Machine nim Rimska provinciya Norik 24 listopada 2010 u Wayback Machine ros A V Voroncov Tajna Grafenshtajnskoj nadpisi izd Veche g Moskva 11 listopada 2014 u Wayback Machine ros Iz predystorii narodov Evropy 23 lyutogo 2010 u Wayback Machine zhurnal Zolotoj Lev