Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Австрія значення Німецька Австрія нім Republik Deutschösterreich аб

Німецька Австрія

Німецька Австрія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Австрія (значення).

Німецька Австрія (нім. Republik Deutschösterreich або нім. Deutsch-Österreich) — відламкова держава, правонаступниця Австро-Угорської імперії після Першої світової війни, утворена з районів із переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн чоловік, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Боцен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки.

Deutsch-Österreich
Німецька Австрія
Відламкова держава після розпаду Австро-Угорщини
↓ 1918 – 1919 ↓
image image
Прапор Герб
image
Австрії: історичні кордони на карті
Провінції у складі Німецької Австрії, кордони Першої Австрійської республіки позначені червоним
Столиця Відень
H G O
Мови німецька. Також чеська та польська
Релігії Римо-Католицька Церква
Форма правління Республіка
Президент Австрії
 - 5 березня 1919 to
     9 грудня 1920 		 
Карл Зайтц
Канцлер Австрії
 - 30 жовтня 1918
     7 липня 1920 		 
Реннер Карл
Законодавчий орган Рейхсрат
 - Upper house
(верхня палата)
 - Lower house
(нижня палата)
Історичний період Міжвоєнний період
 - Абдикація 11 листопада 1918
 - Декларація республіки 12 листопада 1918
 - Рейхсрат приймає декларацію про об'єднання всіх земель
     Цислейтанії 		22 листопада 1918
 - Сен-Жерменський мирний договір 1919 10 вересня 1919
 - Ратифікація Рейхсратом 21 жовтня 1919
Валюта Австро-Угорська крона
Попередник		 Наступник
image Австро-Угорщина
image Цислейтанія
Перша Австрійська Республіка image
Перша Чехословацька республіка image
Королівство Італія (1861–1946) image
Держава словенців, хорватів і сербів image
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Німецька Австрія

Історія

За часів Габсбургів в Австро-Угорщині «Німецька Австрія» був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед дедалі ближчим крахом імперії, наприкінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat), обраного в 1911 році, прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання «тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія». У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.

11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина» (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях Тироль і Зальцбург більшість (98 і 99 %) висловилась за об'єднання з Німеччиною, водночас жителі Форарльбергу висловилися за приєднання до Швейцарії. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була в значній мірі безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.

10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецької Австрії» на «Австрія» і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що «незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй.» [1] Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої Австрійської Республіки.

Адміністративний поділ

Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі:

Німецька меншина в Моравії, у тому числі німецьке населення в Brünn (Брно), Iglau (Їглава), і Olmütz (Оломоуц) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачу. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість в районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було прийнято до уваги, зараз це земля Бургенланд.

Див. також

Джерела

  • Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 — 23. Oktober 1919
  • Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914—1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961)
  • Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968
  • Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land — freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957
  • Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971

Література

  • О. С. Пархомчук. Женевські протоколи про позику для Австрії та про заборону аншлюсу 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstriya znachennya Nimecka Avstriya nim Republik Deutschosterreich abo nim Deutsch Osterreich vidlamkova derzhava pravonastupnicya Avstro Ugorskoyi imperiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni utvorena z rajoniv iz perevazhno etnichnim nimeckim naselennyam Z plosheyu 118 311 km ta naselennyam 10 4 mln cholovik vklyuchayuchi ninishni oblasti Avstrijskoyi Respubliki ta inshih nimeckomovnih rajoniv sho buli avstrijskimi imperatorskimi zemlyami Cislejtaniyi v skladi Avstro Ugorshini U yihnomu chisli provinciyi Bolcano Bocen i misto Tarvizio sho nini u skladi Italiyi pivdenna Karintiya i pivdenna Shtiriya yaki zaraz u skladi Sloveniyi i Sudetska oblast Sudetenland sho nalezhala do Nimeckoyi Chehiyi zgodom takozh chastina Sudetskoyi oblasti a zaraz u skladi Cheskoyi Respubliki Deutsch Osterreich Nimecka Avstriya Vidlamkova derzhava pislya rozpadu Avstro Ugorshini 1918 1919 Prapor Gerb Avstriyi istorichni kordoni na kartiProvinciyi u skladi Nimeckoyi Avstriyi kordoni Pershoyi Avstrijskoyi respubliki poznacheni chervonim Stolicya Viden 48 13 pn sh 16 22 sh d H G O Movi nimecka Takozh cheska ta polska Religiyi Rimo Katolicka Cerkva Forma pravlinnya Respublika Prezident Avstriyi 5 bereznya 1919 to 9 grudnya 1920 Karl Zajtc Kancler Avstriyi 30 zhovtnya 1918 7 lipnya 1920 Renner Karl Zakonodavchij organ Rejhsrat Upper house verhnya palata Lower house nizhnya palata Istorichnij period Mizhvoyennij period Abdikaciya 11 listopada 1918 Deklaraciya respubliki 12 listopada 1918 Rejhsrat prijmaye deklaraciyu pro ob yednannya vsih zemel Cislejtaniyi 22 listopada 1918 Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 10 veresnya 1919 Ratifikaciya Rejhsratom 21 zhovtnya 1919 Valyuta Avstro Ugorska krona Poperednik Nastupnik Avstro Ugorshina Cislejtaniya Persha Avstrijska Respublika Persha Chehoslovacka respublika Korolivstvo Italiya 1861 1946 Derzhava slovenciv horvativ i serbiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka AvstriyaIstoriyaZa chasiv Gabsburgiv v Avstro Ugorshini Nimecka Avstriya buv neoficijnim terminom i vikoristovuvavsya dlya zaznachennya oblastej imperiyi naselenih etnichnimi nimcyami Pered dedali blizhchim krahom imperiyi naprikinci 1918 roku etnichni nimecki deputati z Cislejtaniyi avstrijskogo parlamentu Reichsrat obranogo v 1911 roci pragnuli stvoriti novu Nimecku Avstriyu Voni zayavili pro sklikannya timchasovoyi Nacionalnoyi asambleyi nezalezhnoyi derzhavi Nimecka Avstriya U zborah vzyali uchast predstavniki Chehiyi Moraviyi i Avstrijskoyi Sileziyi yaki vidmovilisya priyednatisya do novoyi derzhavi Chehoslovachchini yaku bulo progolosheno 28 zhovtnya 1918 roku 11 listopada 1918 roku imperator Karl I sklav povnovazhennya i 12 listopada Nimecka Avstriya oficijno progolosila respubliku Nacionalna asambleya zayavila sho Nimecka Avstriya ye demokratichnoyu respublikoyu stattya 1 i Nimecka Avstriya ye chastinoyu Respubliki Nimechchina stattya 2 Piznishe na plebisciti v provinciyah Tirol i Zalcburg bilshist 98 i 99 vislovilas za ob yednannya z Nimechchinoyu vodnochas zhiteli Forarlbergu vislovilisya za priyednannya do Shvejcariyi 22 listopada Nacionalna asambleya oficijno progolosila sho vsi etnichni rajoni Cislejtaniyi pidporyadkovuyutsya Nimechchini Prote Antanta vistupila proti takogo ob yednannya i Nimecka Avstriya bula v znachnij miri bezsila protistoyati vijskam Italiyi Chehoslovachchini i Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv 10 veresnya 1919 roku kancler Karl Renner pidpisav Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 yakij buv ratifikovanij Nacionalnimi Zborami 21 zhovtnya Zgidno z jogo polozhennyami nazva respubliki bula zminena z Nimeckoyi Avstriyi na Avstriya i bud yaki sprobi krayini ob yednannya z Nimechchinoyu buli zaboroneni Stattya 88 dogovoru yaku inkoli nazivayut Zaborona Anshlyusu govorit sho nezalezhnist Avstriyi ye nevid yemnoyu inakshe nizh z vidoma Radi Ligi Nacij 1 Krim togo u Versalskomu dogovori yakij obumovlyuye mir z Nimechchinoyu buv punkt pro zaboronu na ob yednannya Z vrahuvannyam cih zmin rozpochalas epoha Pershoyi Avstrijskoyi Respubliki Administrativnij podilNimecka Avstriya spochatku skladalasya z dev yati provincij Provinzen u tomu chisli Verhnya Avstriya Oberosterreich suchasna avstrijska zemlya Verhnya Avstriya plyus Shumavskij kraj Bohmerwaldgau v nash chas koli ce Pivdennocheskij kraj Chehiyi Nizhnya Avstriya Niederosterreich suchasna avstrijska zemlya Nizhnya Avstriya a takozh Deutschsudmahren v nash chas koli rozpodileni mizh regionami Chehiyi Pivdennocheskij kraj ta Pivdennomoravskij kraj Nimecka Bogemiya Deutschbohmen rajoni zahidnoyi Bogemiyi yaki piznishe buli chastinoyu Sudetskoyi oblasti z 1938 45 nini chastina Chehiyi Sudetska oblast Sudetenland istorichni cheski regioni pivnichnoyi Moraviyi i Cheskoyi Sileziyi Avstrijska Sileziya Shtiriya Steiermark majzhe vsya istorichna Shtiriya u tomu chisli suchasna avstrijska zemlya Shtiriya i pivnichno shidna chastina Sloveniyi Nizhnya Shtiriya Zalcburg suchasna avstrijska zemlya Zalcburg Karintiya Karnten vsya istorichna Karintiya u tomu chisli suchasna avstrijska zemlya Karintiya slovenskij neoficijnij region Karintiya slovenskij municipalitet i sogodenni italijski komuni Malborgetto Valbruna i Pontebba Deutschtirol majzhe ves istorichnij Tirol u tomu chisli suchasna avstrijska zemlya Tirol i italijska provinciya Bolcano ale bez Forarlberg suchasna avstrijska zemlya Forarlberg Nimecka menshina v Moraviyi u tomu chisli nimecke naselennya v Brunn Brno Iglau Yiglava i Olmutz Olomouc takozh sprobuvali progolositi svij soyuz z Nimeckoyu Avstriyeyu ale zaznali nevdachu Z inshogo boku etnichni nimci v zahidnij chastini Korolivstva Ugorshini yaki utvoryuyut bilshist v rajoni vidomomu yak Nimecka Zahidna Ugorshina progolosuvali za priyednannya do Avstriyi i ce bazhannya bulo prijnyato do uvagi zaraz ce zemlya Burgenland Div takozhIstoriya AvstriyiDzherelaStaatsgesetzblatt fur den Staat Deutschosterreich 15 November 1918 23 Oktober 1919 Zbynek A Zeman Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914 1918 Verlag fur Geschichte und Politik Wien 1963 Original The Break Up of the Habsburg Empire Oxford University Press 1961 Rudolf Neck Hrsg Osterreich im Jahre 1918 Berichte und Dokumente R Ouldenburg Munchen 1968 Bundesministerium fur Unterricht Hrsg Osterreich freies Land freies Volk Dokumente Osterr Bundesverlag Wien 1957 Friedrich Funder Vom Gestern ins Heute Aus dem Kaiserreich in die Republik Herold Wien 1971LiteraturaO S Parhomchuk Zhenevski protokoli pro poziku dlya Avstriyi ta pro zaboronu anshlyusu 1922 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X

Дата публікації:
Топ