Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша Австрійська Республіка (нім. Erste Österreichische Republik), офіційно Австрійська Республіка — держава, що виникла на руїнах Австро-Угорської імперії і що існувала в інтербеллум.
| Republik Österreich (німецька) Австрійська Республіка | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Гімн [en] "Німецька Австрія, ти чудова країно" (1920–1929) [en] (укр. "Будь благословенна без кінця") (1929–1934) | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Відень | ||||||||||
| Мови | Німецька | ||||||||||
| Релігії | християнство (католицизм, східне православ'я, протестантизм), [en] | ||||||||||
| Форма правління | федеративна парламентська республіка | ||||||||||
| Президент | |||||||||||
| - 1919–20 | Карл Зейц | ||||||||||
| - 1920–28 | Міхаель Гайніш | ||||||||||
| - 1928–38 | Вільгельм Міклас | ||||||||||
| Канцлер | |||||||||||
| - 1918–20 | Карл Реннер (перший) | ||||||||||
| - 1921–22, 1929-1930 | Йоганн Шобер | ||||||||||
| - 1922–24, 1926-1929 | Ігнац Зайпель | ||||||||||
| - 1932–34 (останній) | Енгельберт Дольфус | ||||||||||
| Законодавчий орган | Рейхсрат | ||||||||||
| - Upper house | |||||||||||
| - Lower house | |||||||||||
| Історичний період | Інтербеллум | ||||||||||
| - Утворення | 21 жовтня 1919 | ||||||||||
| - | 15 липня, 1927 | ||||||||||
| - Вбивство Дольфуса | 25 липня 1934 | ||||||||||
| Валюта | [en] (1919–1924) австрійський шилінг (1924–1938) | ||||||||||
| |||||||||||
Республікою Австрія була по суті лише де-факто, тому що, згідно з конституцією, країна офіційно іменувалася Федеративною Державою Австрія. Цей етап історія країни був відзначений постійними зіткненнями між ультра-угрупованнями лівого і правого спрямування, яскравим прикладом чого може служити . Австрійська конституція набрала чинності в 1920, а вже в 1929, була скасована. Перша Австрійська Республіка припинила своє існування у зв'язку з аншлюсом до Нацистської Німеччини. Деякі історики схильні вважати, що по суті республіканський лад було скасовано ще в 1933 — 34, з встановленням диктатури австрійських фашистів, які прийшли до влади після закінчення громадянської війнами. Згідно з новою конституцією, складеною фашистським урядом, Австрія отримала статус федеральної держави, де республіка ж не згадувалося зовсім.
В 1919, на підставі Сен-Жерменського мирного договору, держава Німецька Австрія було скасовано, в результаті чого, деякі землі з переважно німецьким населенням перейшли під юрисдикцію інших країн. Зокрема, Судетська область була передана Чехословацькій республіці, Тіроль — Королівству Італія, а частина південних територій — Королівству сербів, хорватів і словенців. Наслідки договору викликали обурення етнічних німців, голосно оголосивши про брутальне порушення принципів післявоєнного устрою Європи, висунутих американським президентом Вудро Вільсоном, і головним чином пункту, в якому гарантувалося право націй на самовизначення. Австрійській республіці вдалося зберегти в своєму складі лише дві спірні території. Однією з них була південно-східна частина провінції Каринтія, заселена переважно словенцями, претензії на яку мало Королівство сербів, хорватів і словенців. У результаті референдуму, що відбувся 20 жовтня 1920, більшість населення воліло залишитися в складі Австрійської республіці. Іншим регіоном, які уникли відділення від австрійської держави, став Бургенланд, відомий також під ім'ям Західна Угорщина. Ця провінція була частиною Угорського королівства, починаючи з 1647. Тут проживали головним чином німці, а також хорвати й угорці. Згідно з Сен-Жерменським договором, ця територія в 1921 увійшла до складу Австрійської Республіки. Тим не менше, за підсумками плебісциту, оскарженого австрійцями, одне з міст провінції — Шопрон все-таки залишився під юрисдикцією Угорського королівства.
У післявоєнний період Австрійською республікою керувала коаліція лівих і правих сил, якій вдалося видати цілу низку прогресивних соціально-економічних і трудових законів. У 1920 коаліційний уряд затвердив Конституцію Австрійської республіки. Тим не менше, країна відчувала істотну кризу, що багато в чому зумовлювалося втратою економічно важливих регіонів, які опинилися в складі інших новостворених країн. Ситуація ще більше ускладнювалася в результаті того, що багато з цих молодих держав були кредиторами віденських банків.
Уряд і політика в 1920—1932 рр
Після 1920, провідною силою в уряді стала , яка мала тісні зв'язки з римсько-католицькою церквою. Лідер партії Ігнац Зайпель, зайнявший пост канцлера, направив свої зусилля на створення політичної коаліції між провідними промисловцями і церквою. Незважаючи на довготривале перебування при владі однієї партії, стабільності це австрійській політиці аж ніяк не додало. Країну раз у раз непокоїли постійні сутички між лівою () і правою () політичними воєнізованими угрупованнями. У 1927, ліві провели масові акції протесту, приводом для яких послужило виправдання судом правих радикалів, звинувачених у вбивстві чоловіка і дитини. Ця масштабна акція лівих сил відома в історії, як Липневе повстання 1927. У підсумку заколот вдалося придушити лише за допомогою радикальних дій поліції, в результаті яких загинуло досить велике число протестантів. Але, незважаючи на всі урядові заходи, ескалація насильства в країні не припинялася до початку 1930-х, коли канцлером був обраний Енгельберт Дольфус.
Австрофашизм
Представник Християнсько-соціальної партії Енгельберт Дольфус прийшов до влади в 1932. Він став ініціатором введення в країні диктаторського правління, централізації влади і політики фашизму. Скориставшись в 1933, помилкою парламентарів при складанні закону, уряд Дольфуса проголосував за розпуск Національної Ради і оголосив про припинення діяльності парламенту. 12 лютого 1934 він перейменував країну на Федеративну Державу Австрію (нім. Bundesstaat Österreich), що проіснувала до 12 березня 1938 року.
Уряд знаходився в гострому суперництві з набираючими чинності Націонал-соціалістичною партією, метою якої було приєднання Австрії до Німеччини. Австрофашизм Дольфуса мав тенденцію до зміцнення зв'язків з католицькою церквою, і відкидав можливість входження до складу переважно протестантської Німеччини. Конфлікт вилився в громадянську війну між прихильниками нацистів, соціалістів і австрофашистів.
У 1934, Дольфус ввів однопартійний режим правління, провідну роль при цьому була віддана партії Патріотичний фронт. Держава встановила повний контроль над виробництвом і піддав репресіям прихильників Націонал-соціалістичної партії. Реакцією з боку нацистів стало вбивство 25 липня 1934, канцлера Дольфуса.
Ця подія викликала бурю емоцій у сусідній Італії, на чолі якої знаходився фашистський диктатор Беніто Муссоліні. Дуче підозрював Німеччину в організації вбивства Дольфуса і пообіцяв військову допомогу австрофашистському уряду в разі вторгнення німецький військ. Багато в чому стурбованість Муссоліні була викликана тим, що нацисти Німеччини висували претензії на італійську провінцію Тіроль, більшість в якій становили етнічні німці. Завдяки підтримці з боку Італії, австрійська держава уникнула загрози насильницького приєднання до Німеччини ще в 1934.
Наступним австрійським канцлером став Курт Шушніг. Він продовжив політику Дольфусу зі стримування нацистів, а в 1936, заборонив діяльність іншої радикальної організації — Внутрішньої оборони.
Аншлюс
У 1938, Гітлер домігся схвалення Італією його планів щодо анексії Австрії, і тут же відкрито заявив про намір взяти владу в сусідній державі в свої руки. Шушніг, який намагався будь-яким способом уникнути війни з німцями, призначив референдум з питання про приєднання до Німеччини. У нього залишалася остання надія на те, що думка народу зможе змінити ситуацію на користь збереження суверенітету Австрії. Гітлера явно не влаштовував такий хід подій, і він зажадав негайної відставки Шушніга, який був змушений у підсумку підкоритися. 11 березня канцлер передав свої повноваження лідеру австрійських нацистів Артуру Зейсс-Інкварт, а вже наступного дня в країну були введені німецькі війська. 13 березня 1938, Австрійська Республіка офіційно припинила своє існування і стала частиною Третього рейху.
Бібліографія
- Graham, Malbone W. : «Foreign Governments and Politics: The Constitutional Crisis in Austria». The American Political Science Review 24:1 (1930)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstriya znachennya Persha Avstrijska Respublika nim Erste Osterreichische Republik oficijno Avstrijska Respublika derzhava sho vinikla na ruyinah Avstro Ugorskoyi imperiyi i sho isnuvala v interbellum Republik Osterreich nimecka Avstrijska Respublika 1919 1934 Prapor Gerb Gimn en Nimecka Avstriya ti chudova krayino 1920 1929 source source en ukr Bud blagoslovenna bez kincya 1929 1934 Avstriyi istorichni kordoni na karti Stolicya Viden Movi Nimecka Religiyi hristiyanstvo katolicizm shidne pravoslav ya protestantizm en Forma pravlinnya federativna parlamentska respublika Prezident 1919 20 Karl Zejc 1920 28 Mihael Gajnish 1928 38 Vilgelm Miklas Kancler 1918 20 Karl Renner pershij 1921 22 1929 1930 Jogann Shober 1922 24 1926 1929 Ignac Zajpel 1932 34 ostannij Engelbert Dolfus Zakonodavchij organ Rejhsrat Upper house Lower house Istorichnij period Interbellum Utvorennya 21 zhovtnya 1919 15 lipnya 1927 Vbivstvo Dolfusa 25 lipnya 1934 Valyuta en 1919 1924 avstrijskij shiling 1924 1938 Poperednik Nastupnik Nimecka Avstriya Burgenland Federativna derzhava Avstriya Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvati Respublikoyu Avstriya bula po suti lishe de fakto tomu sho zgidno z konstituciyeyu krayina oficijno imenuvalasya Federativnoyu Derzhavoyu Avstriya Cej etap istoriya krayini buv vidznachenij postijnimi zitknennyami mizh ultra ugrupovannyami livogo i pravogo spryamuvannya yaskravim prikladom chogo mozhe sluzhiti Avstrijska konstituciya nabrala chinnosti v 1920 a vzhe v 1929 bula skasovana Persha Avstrijska Respublika pripinila svoye isnuvannya u zv yazku z anshlyusom do Nacistskoyi Nimechchini Deyaki istoriki shilni vvazhati sho po suti respublikanskij lad bulo skasovano she v 1933 34 z vstanovlennyam diktaturi avstrijskih fashistiv yaki prijshli do vladi pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijnami Zgidno z novoyu konstituciyeyu skladenoyu fashistskim uryadom Avstriya otrimala status federalnoyi derzhavi de respublika zh ne zgaduvalosya zovsim V 1919 na pidstavi Sen Zhermenskogo mirnogo dogovoru derzhava Nimecka Avstriya bulo skasovano v rezultati chogo deyaki zemli z perevazhno nimeckim naselennyam perejshli pid yurisdikciyu inshih krayin Zokrema Sudetska oblast bula peredana Chehoslovackij respublici Tirol Korolivstvu Italiya a chastina pivdennih teritorij Korolivstvu serbiv horvativ i slovenciv Naslidki dogovoru viklikali oburennya etnichnih nimciv golosno ogolosivshi pro brutalne porushennya principiv pislyavoyennogo ustroyu Yevropi visunutih amerikanskim prezidentom Vudro Vilsonom i golovnim chinom punktu v yakomu garantuvalosya pravo nacij na samoviznachennya Avstrijskij respublici vdalosya zberegti v svoyemu skladi lishe dvi spirni teritoriyi Odniyeyu z nih bula pivdenno shidna chastina provinciyi Karintiya zaselena perevazhno slovencyami pretenziyi na yaku malo Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv U rezultati referendumu sho vidbuvsya 20 zhovtnya 1920 bilshist naselennya volilo zalishitisya v skladi Avstrijskoyi respublici Inshim regionom yaki unikli viddilennya vid avstrijskoyi derzhavi stav Burgenland vidomij takozh pid im yam Zahidna Ugorshina Cya provinciya bula chastinoyu Ugorskogo korolivstva pochinayuchi z 1647 Tut prozhivali golovnim chinom nimci a takozh horvati j ugorci Zgidno z Sen Zhermenskim dogovorom cya teritoriya v 1921 uvijshla do skladu Avstrijskoyi Respubliki Tim ne menshe za pidsumkami plebiscitu oskarzhenogo avstrijcyami odne z mist provinciyi Shopron vse taki zalishivsya pid yurisdikciyeyu Ugorskogo korolivstva U pislyavoyennij period Avstrijskoyu respublikoyu keruvala koaliciya livih i pravih sil yakij vdalosya vidati cilu nizku progresivnih socialno ekonomichnih i trudovih zakoniv U 1920 koalicijnij uryad zatverdiv Konstituciyu Avstrijskoyi respubliki Tim ne menshe krayina vidchuvala istotnu krizu sho bagato v chomu zumovlyuvalosya vtratoyu ekonomichno vazhlivih regioniv yaki opinilisya v skladi inshih novostvorenih krayin Situaciya she bilshe uskladnyuvalasya v rezultati togo sho bagato z cih molodih derzhav buli kreditorami videnskih bankiv Uryad i politika v 1920 1932 rrPislya 1920 providnoyu siloyu v uryadi stala yaka mala tisni zv yazki z rimsko katolickoyu cerkvoyu Lider partiyi Ignac Zajpel zajnyavshij post kanclera napraviv svoyi zusillya na stvorennya politichnoyi koaliciyi mizh providnimi promislovcyami i cerkvoyu Nezvazhayuchi na dovgotrivale perebuvannya pri vladi odniyeyi partiyi stabilnosti ce avstrijskij politici azh niyak ne dodalo Krayinu raz u raz nepokoyili postijni sutichki mizh livoyu i pravoyu politichnimi voyenizovanimi ugrupovannyami U 1927 livi proveli masovi akciyi protestu privodom dlya yakih posluzhilo vipravdannya sudom pravih radikaliv zvinuvachenih u vbivstvi cholovika i ditini Cya masshtabna akciya livih sil vidoma v istoriyi yak Lipneve povstannya 1927 U pidsumku zakolot vdalosya pridushiti lishe za dopomogoyu radikalnih dij policiyi v rezultati yakih zaginulo dosit velike chislo protestantiv Ale nezvazhayuchi na vsi uryadovi zahodi eskalaciya nasilstva v krayini ne pripinyalasya do pochatku 1930 h koli kanclerom buv obranij Engelbert Dolfus AvstrofashizmDokladnishe Avstrofashizm Predstavnik Hristiyansko socialnoyi partiyi Engelbert Dolfus prijshov do vladi v 1932 Vin stav iniciatorom vvedennya v krayini diktatorskogo pravlinnya centralizaciyi vladi i politiki fashizmu Skoristavshis v 1933 pomilkoyu parlamentariv pri skladanni zakonu uryad Dolfusa progolosuvav za rozpusk Nacionalnoyi Radi i ogolosiv pro pripinennya diyalnosti parlamentu 12 lyutogo 1934 vin perejmenuvav krayinu na Federativnu Derzhavu Avstriyu nim Bundesstaat Osterreich sho proisnuvala do 12 bereznya 1938 roku Uryad znahodivsya v gostromu supernictvi z nabirayuchimi chinnosti Nacional socialistichnoyu partiyeyu metoyu yakoyi bulo priyednannya Avstriyi do Nimechchini Avstrofashizm Dolfusa mav tendenciyu do zmicnennya zv yazkiv z katolickoyu cerkvoyu i vidkidav mozhlivist vhodzhennya do skladu perevazhno protestantskoyi Nimechchini Konflikt vilivsya v gromadyansku vijnu mizh prihilnikami nacistiv socialistiv i avstrofashistiv U 1934 Dolfus vviv odnopartijnij rezhim pravlinnya providnu rol pri comu bula viddana partiyi Patriotichnij front Derzhava vstanovila povnij kontrol nad virobnictvom i piddav represiyam prihilnikiv Nacional socialistichnoyi partiyi Reakciyeyu z boku nacistiv stalo vbivstvo 25 lipnya 1934 kanclera Dolfusa Cya podiya viklikala buryu emocij u susidnij Italiyi na choli yakoyi znahodivsya fashistskij diktator Benito Mussolini Duche pidozryuvav Nimechchinu v organizaciyi vbivstva Dolfusa i poobicyav vijskovu dopomogu avstrofashistskomu uryadu v razi vtorgnennya nimeckij vijsk Bagato v chomu sturbovanist Mussolini bula viklikana tim sho nacisti Nimechchini visuvali pretenziyi na italijsku provinciyu Tirol bilshist v yakij stanovili etnichni nimci Zavdyaki pidtrimci z boku Italiyi avstrijska derzhava uniknula zagrozi nasilnickogo priyednannya do Nimechchini she v 1934 Nastupnim avstrijskim kanclerom stav Kurt Shushnig Vin prodovzhiv politiku Dolfusu zi strimuvannya nacistiv a v 1936 zaboroniv diyalnist inshoyi radikalnoyi organizaciyi Vnutrishnoyi oboroni AnshlyusDokladnishe Anshlyus U 1938 Gitler domigsya shvalennya Italiyeyu jogo planiv shodo aneksiyi Avstriyi i tut zhe vidkrito zayaviv pro namir vzyati vladu v susidnij derzhavi v svoyi ruki Shushnig yakij namagavsya bud yakim sposobom uniknuti vijni z nimcyami priznachiv referendum z pitannya pro priyednannya do Nimechchini U nogo zalishalasya ostannya nadiya na te sho dumka narodu zmozhe zminiti situaciyu na korist zberezhennya suverenitetu Avstriyi Gitlera yavno ne vlashtovuvav takij hid podij i vin zazhadav negajnoyi vidstavki Shushniga yakij buv zmushenij u pidsumku pidkoritisya 11 bereznya kancler peredav svoyi povnovazhennya lideru avstrijskih nacistiv Arturu Zejss Inkvart a vzhe nastupnogo dnya v krayinu buli vvedeni nimecki vijska 13 bereznya 1938 Avstrijska Respublika oficijno pripinila svoye isnuvannya i stala chastinoyu Tretogo rejhu BibliografiyaGraham Malbone W Foreign Governments and Politics The Constitutional Crisis in Austria The American Political Science Review 24 1 1930