Ка́рл Ре́ннер (нім. Karl Renner; 14 грудня 1870, , Австро-Угорщина — 31 грудня 1950, Відень, Австрія) — видатний австрійський політичний діяч, один із лідерів Соціал-демократичної партії Австрії й II Інтернаціоналу, теоретик австромарксизму. Перший федеральний канцлер Австрії після розпаду Австро-Угорської імперії й перший президент Австрії після Другої світової війни. Один з авторів програми культурно-національної автономії.
Карл Реннер Karl Renner | ||
Карл Реннер у 1905 | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Австрія була анексована, попередній президент - Вільгельм Міклас | |
Наступник: | Теодор Кернер | |
| ||
Попередник: | Посаду започатковано | |
Наступник: | Міхаель Майр | |
| ||
Попередник: | Австрія була анексована, попередній канцлер — Артур Зейсс-Інкварт | |
Наступник: | Леопольд Фігль | |
Ім'я при народженні: | нім. Carl Renner | |
Народження: | 14 грудня 1870[1][2][…] d[4] | |
Смерть: | 31 грудня 1950[5][2][…] (80 років) Відень, Окупація Австрії союзниками[5] | |
Поховання: | Віденський центральний цвинтар | |
Національність: | чех | |
Країна: | Австро-Угорщина→ Австрія | |
Релігія: | католицька церква | |
Освіта: | Віденський університет | |
Ступінь: | докторський ступінь[1] | |
Партія: | Соціал-демократична партія Австрії | |
Шлюб: | d | |
Діти: | d[1] | |
Нагороди: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Син чеського селянина. Вивчав право у Відні.
У 1894 став членом соціал-демократичної партії.
З 1907 — Був членом австрійського парламенту за часів Габсбурзької монархії. Брав участь у створенні першої Австрійської республіки.
У 1918-1920 був канцлером і главою Державної ради, виступав за приєднання Австрії до Німеччини. Був головою австрійської делегації на Сен-Жерменській конференції.
З 1930 обраний головою парламенту, скасованого у 1933 урядом Дольфуса. Провадив антифашистську діяльність, після звільнення Австрії став канцлером першого загальнокоаліційного тимчасового уряду; за згодою усіх партій обраний президентом.
У 1938 році схвалив захоплення Австрії та Судетської області.
Був лідером австрійської соціал-демократії та II Інтернаціоналу, а також видатним теоретиком австромарксизму. Автор кількох робіт з проблеми національного питання. Дотримувався ідеї багатонаціональної держави у вигляді демократичної федерації на основі політичного й культурного рівноправ'я меншин.
У 1945-1950 роках — президент Австрії.
Твори
- Держава і нація
- Національна проблема
- Боротьба національностей за державу в Австрії
- Нація як правна ідея й інтернаціонал
Почесні звання
28 жовтня 1948 присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118599739 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- Реннер Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- В. Остудін. Реннер Карл // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.633
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rl Re nner nim Karl Renner 14 grudnya 1870 Avstro Ugorshina 31 grudnya 1950 Viden Avstriya vidatnij avstrijskij politichnij diyach odin iz lideriv Social demokratichnoyi partiyi Avstriyi j II Internacionalu teoretik avstromarksizmu Pershij federalnij kancler Avstriyi pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi j pershij prezident Avstriyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Odin z avtoriv programi kulturno nacionalnoyi avtonomiyi Karl Renner Karl RennerKarl RennerKarl Renner u 1905 4 j federalnij prezident Avstriyi Poperednik Avstriya bula aneksovana poperednij prezident Vilgelm Miklas Nastupnik Teodor Kerner 1 j Federalnij kancler Avstriyi Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Mihael Majr 1 j Federalnij kancler Avstriyi Poperednik Avstriya bula aneksovana poperednij kancler Artur Zejss Inkvart Nastupnik Leopold Figl Im ya pri narodzhenni nim Carl RennerNarodzhennya 14 grudnya 1870 1870 12 14 1 2 d 4 Smert 31 grudnya 1950 1950 12 31 5 2 80 rokiv Viden Okupaciya Avstriyi soyuznikami 5 Pohovannya Videnskij centralnij cvintarNacionalnist chehKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaReligiya katolicka cerkvaOsvita Videnskij universitetStupin doktorskij stupin 1 Partiya Social demokratichna partiya AvstriyiShlyub dDiti d 1 Nagorodi d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisSin cheskogo selyanina Vivchav pravo u Vidni U 1894 stav chlenom social demokratichnoyi partiyi Z 1907 Buv chlenom avstrijskogo parlamentu za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi Brav uchast u stvorenni pershoyi Avstrijskoyi respubliki U 1918 1920 buv kanclerom i glavoyu Derzhavnoyi radi vistupav za priyednannya Avstriyi do Nimechchini Buv golovoyu avstrijskoyi delegaciyi na Sen Zhermenskij konferenciyi Z 1930 obranij golovoyu parlamentu skasovanogo u 1933 uryadom Dolfusa Provadiv antifashistsku diyalnist pislya zvilnennya Avstriyi stav kanclerom pershogo zagalnokoalicijnogo timchasovogo uryadu za zgodoyu usih partij obranij prezidentom U 1938 roci shvaliv zahoplennya Avstriyi ta Sudetskoyi oblasti Buv liderom avstrijskoyi social demokratiyi ta II Internacionalu a takozh vidatnim teoretikom avstromarksizmu Avtor kilkoh robit z problemi nacionalnogo pitannya Dotrimuvavsya ideyi bagatonacionalnoyi derzhavi u viglyadi demokratichnoyi federaciyi na osnovi politichnogo j kulturnogo rivnoprav ya menshin U 1945 1950 rokah prezident Avstriyi Renner KarlTvoriDerzhava i naciya Nacionalna problema Borotba nacionalnostej za derzhavu v Avstriyi Naciya yak pravna ideya j internacionalPochesni zvannya28 zhovtnya 1948 prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Vidnya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118599739 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OAW d Track Q25666d Track Q299015 Renner Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaV Ostudin Renner Karl Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 633 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaPoperednik Vilgelm Miklas Federalnij prezident Avstriyi 1945 1950 Nastupnik Teodor Kerner Poperednik Federalnij kancler Avstriyi 1918 1920 Nastupnik Mihael Majr Poperednik Artur Zejss Inkvart Federalnij kancler Avstriyi 1945 Nastupnik Leopold Figl