Соціал демократична партія Австрії нім Sozialdemokratische Partei österreichs SPö до 1934 Соціал демократична робітнича

«Соціал-демократична партія Австрії» (нім. Sozialdemokratische Partei Österreichs, SPÖ, до 1934 Соціал-демократична робітнича партія Австрії, нім. Sozialdemokratische Arbeiterpartei Österreichs; у 1945–1991 — Соціалістична партія Австрії, нім. Sozialistische Partei Österreichs) — соціал-демократична лівоцентристська політична партія в Австрії. Заснована в 1889 році, це найстаріша політична партія Австрії. Разом з Австрійською народною партією (ÖVP) це одна з двох традиційних провідних партій країни.

Соціал-демократична партія Австрії нім. Sozialdemokratische Partei Österreichs


Країна	Австрія
Голова партії
Засновник	Віктор Адлер
Дата заснування	1 січня 1884
Штаб-квартира	Відень

Ідеологія	Соціал-демократія
Молодіжна організація	Соціалістична молодь Австрії
Членство в міжнародних організаціях
Кількість членів (2023)	140,000
Місць у Національраті	40 / 183
Місць у Бундесраті	19 / 61
Місць у Європарламенті	5 / 19

Офіційний колір (кольори)	Червоний
Офіційний сайт	spoe.at

СДПА підтримує членство Австрії в Європейському Союзі і є членом Соціалістичного інтернаціоналу, ^[en] та Партії європейських соціалістів. У Європарламенті входить до фракції Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. Партія має тісні зв’язки з ^[en] (ÖGB) і ^[en] (AK).

З 5 червня 2023 року партію очолює ^[en].

CДРПА була другою за величиною партією в Імперській раді Австро-Угорської імперії в 1890-х—1910-ті рр. Після Першої світової війни партія недовго керувала Першою Австрійською Республікою, але згодом повернулась до опозиції. У 1934 році СДРПА була заборонена після громадянської війни в Австрії та придушена впродовж австрофашистського та нацистського періодів. Партію було відновлено як Соціалістичну партію Австрії в 1945 році. До 1966 року в урядах АНП була молодшим партнером по коаліці. В 1970 році СПА стала найбільшою партією вперше в післявоєнній історії, а Бруно Крайський став канцлером, перемігши три послідовні більшості на виборах 1971, 1975 і 1979 років. З 1987 по 2000 рік С(Д)ПА очолювала велику коаліцію з АНП, перш ніж повернутися до опозиції вперше за 30 років. Партія знову очолювала уряд в 2007—2017 рр. З 2017 року СДПА була основною опозицією до урядів АНП Себастьяна Курца, Александeра Шалленберга та Карла Негаммера.

Вибори до Національрату

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1920	1,072,709	36.0 (#2)	69 / 183	▼ 3	Опозиція
1923	1,311,870	39.6 (#2)	68 / 165	▼ 1	Опозиція
1927	1,539,635	43.3 (#2)	71 / 165	▲ 3	Опозиція
1930	1,517,146	41.1 (#1)	72 / 165	▲ 1	Опозиція
1945	1,434,898	44.6 (#2)	76 / 165	▲ 4	АНП-СПА-КПА
1949	1,623,524	38.7 (#2)	67 / 165	▼ 9	АНП-СПА
1953	1,818,517	42.1 (#1)	73 / 165	▲ 6	АНП-СПА
1956	1,873,295	43.0 (#2)	74 / 165	▲ 1	АНП-СПА
1959	1,953,935	44.8 (#1)	78 / 165	▲ 4	АНП-СПА
1962	1,960,685	44.0 (#2)	76 / 165	▼ 2	АНП-СПА
1966	1,928,985	42.6 (#2)	74 / 165	▼ 2	Опозиція
1970	2,221,981	48.4 (#1)	81 / 165	▲ 7	Меншість СПА з підтримкою АПС
1971	2,280,168	50.0 (#1)	93 / 183	▲ 12	СПА
1975	2,326,201	50.1 (#1)	93 / 183	▬	СПА
1979	2,413,226	51.0 (#1)	95 / 183	▲ 2	СПА
1983	2,312,529	47.6 (#1)	90 / 183	▼ 5	СПА–АПС
1986	2,092,024	43.1 (#1)	80 / 183	▼ 10	СПА–АНП
1990	2,012,787	42.8 (#1)	80 / 183	▬	СПА–АНП
1994	1,617,804	34.9 (#1)	65 / 183	▼ 15	СПА–АНП
1995	1,843,474	38.1 (#1)	71 / 183	▲ 6	СПА–АНП
1999	1,532,448	33.2 (#1)	65 / 183	▼ 6	Опозиція
2002	1,792,499	36.5 (#2)	69 / 183	▲ 4	Опозиція
2006	1,663,986	35.3 (#1)	68 / 183	▼ 1	СПА–АНП
2008	1,430,206	29.3 (#1)	57 / 183	▼ 9	СПА–АНП
2013	1,258,605	26.8 (#1)	52 / 183	▼ 5	СПА–АНП
2017	1,351,918	26.9 (#2)	52 / 183	▬	Опозиція
2019	1,011,868	21.2 (#2)	40 / 183	▼ 12	Опозиція

Див. також

Віденська партійна школа

Примітки

Dimitri Almeida (27 квітня 2012). The Impact of European Integration on Political Parties: Beyond the Permissive Consensus. CRC Press. с. 71. ISBN . Процитовано 14 липня 2013.
Parties and Elections in Europe: The database about parliamentary elections and political parties in Europe, by Wolfram Nordsieck
Connolly, Kate; Oltermann, Philip; Henley, Jon (23 травня 2016). Austria elects Green candidate as president in narrow defeat for far right. The Guardian. Процитовано 10 квітня 2018.
The Latest: Election tally shows Austria turning right. The Washington Times. Associated Press. 15 жовтня 2017. Процитовано 24 квітня 2018.
Oliphant, Roland; Csekö, Balazs (5 грудня 2016). Austrian far-right defiant as Freedom Party claims 'pole position' for general election: 'Our time comes'. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2018.
(PDF) (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. (458 KiB) Party platform, see articles I.(1) and III.7.(1): "strive for a society that overcomes class antagonisms", "only the advancement of political to economic, and therefore social, democracy establishes the precondition for the realization of our basic principles".^{[недоступне посилання з 01.06.2017]}

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sozialdemokratische Partei Österreichs

Офіційна сторінка партії

Це незавершена стаття про політику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Almeida-1] Dimitri Almeida (27 квітня 2012). The Impact of European Integration on Political Parties: Beyond the Permissive Consensus. CRC Press. с. 71. ISBN . Процитовано 14 липня 2013.

[Nordsieck2-2] Parties and Elections in Europe: The database about parliamentary elections and political parties in Europe, by Wolfram Nordsieck

[3] Connolly, Kate; Oltermann, Philip; Henley, Jon (23 травня 2016). Austria elects Green candidate as president in narrow defeat for far right. The Guardian. Процитовано 10 квітня 2018.

[4] The Latest: Election tally shows Austria turning right. The Washington Times. Associated Press. 15 жовтня 2017. Процитовано 24 квітня 2018.

[5] Oliphant, Roland; Csekö, Balazs (5 грудня 2016). Austrian far-right defiant as Freedom Party claims 'pole position' for general election: 'Our time comes'. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2018.

[6] (PDF) (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2012. (458 KiB) Party platform, see articles I.(1) and III.7.(1): "strive for a society that overcomes class antagonisms", "only the advancement of political to economic, and therefore social, democracy establishes the precondition for the realization of our basic principles".^{[недоступне посилання з 01.06.2017]}