Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодор Кернер, едлер (дворянський титул) фон Зігрінген (нім. Theodor Körner Edler von Siegringen, 23 квітня 1873, Уйсень, Комаром-Естергом, Угорщина, Австро-Угорщина — 4 січня 1957, Відень, Австрія) — австрійський політик, президент Австрії у 1951-1957.
| Теодор Кернер | ||
|---|---|---|
| нім. Theodor Körner | ||
 | ||
| 5-й федеральний президент Австрії | ||
| 21 червня 1951 — 4 січня 1957 | ||
| Попередник | Карл Реннер | |
| Наступник | Адольф Шерф | |
| Народився | 23 квітня 1873 Комаром, d, Комаром-Естерґом, Угорщина | |
| Помер | 4 січня 1957 (83 роки) Відень, Австрія[1] | |
| Похований | Віденський центральний цвинтар | |
| Відомий як | політик, військовослужбовець | |
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ Австрія | |
| Національність | австрієць | |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Австрії | |
| Нагороди |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Життєпис
Народився в Уйсені (передмісті сучасного Комарома), в родині офіцера австро-угорської армії.
Кернер відвідував воєнну школу, воєнну академію й у 1894 стає лейтенантом. Він вступає на службу як офіцер у місті Аграм (сучасний Загреб) й у 1904 отримує звання майора. Того ж року він вступив на службу до австрійського генерального штабу. У Першу світову він був одним з найактивніших командувачів на італійському фронті. Він завершив воєнну кар'єру 1924 року в чині генерала.
Кернер, що завжди цікавився політикою, став членом Соціал-демократичної партії й був обраний до парламенту 1924 року. Одночасно розпочав роботу над організацією Республіканського шуцбунду, в якому виступав за провадження незалежної та радикальної політики. Він був головою Бундесрату у період між груднем 1933 й лютим 1934 років.
Громадянська війна в Австрії і встановлення австрофашистської диктатури перервали кар'єру Кернера як політика. Його було заарештовано, як і багатьох його однопартійців, авторитарним урядом, який забороняв усі опозиційні партії. Після аншлюсу Австрії, під час Другої світової війни Кернер знову був заарештований, цього разу вже нацистами.
Після війни, 17 квітня 1945, Кернер був призначений радянськими окупаційними військами в Австрії тимчасовим бургомістром Відня.
Кернер відповідав за перебудову й відновлення столиці, яка сильно постраждала під час війни. Після смерті Карла Реннера його партія запропонувала Кернера кандидатом на пост президента Австрії, і Кернер виграв вибори, отримавши трохи більше за 51 відсоток. Він став першим президентом країни, обраним прямим голосуванням. Кернер помер під час перебування на посту президента.
Почесні звання
23 квітня 1948 присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Примітки
- Кёрнер Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Kerner edler dvoryanskij titul fon Zigringen nim Theodor Korner Edler von Siegringen 23 kvitnya 1873 Ujsen Komarom Estergom Ugorshina Avstro Ugorshina 4 sichnya 1957 Viden Avstriya avstrijskij politik prezident Avstriyi u 1951 1957 Teodor Kernernim Theodor Korner5 j federalnij prezident Avstriyi21 chervnya 1951 4 sichnya 1957PoperednikKarl RennerNastupnikAdolf SherfNarodivsya23 kvitnya 1873 1873 04 23 Komarom d Komarom Estergom UgorshinaPomer4 sichnya 1957 1957 01 04 83 roki Viden Avstriya 1 PohovanijVidenskij centralnij cvintarVidomij yakpolitik vijskovosluzhbovecGromadyanstvo Avstro Ugorshina AvstriyaNacionalnistavstriyecPolitichna partiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kerner ZhittyepisNarodivsya v Ujseni peredmisti suchasnogo Komaroma v rodini oficera avstro ugorskoyi armiyi Kerner vidviduvav voyennu shkolu voyennu akademiyu j u 1894 staye lejtenantom Vin vstupaye na sluzhbu yak oficer u misti Agram suchasnij Zagreb j u 1904 otrimuye zvannya majora Togo zh roku vin vstupiv na sluzhbu do avstrijskogo generalnogo shtabu U Pershu svitovu vin buv odnim z najaktivnishih komanduvachiv na italijskomu fronti Vin zavershiv voyennu kar yeru 1924 roku v chini generala Kerner sho zavzhdi cikavivsya politikoyu stav chlenom Social demokratichnoyi partiyi j buv obranij do parlamentu 1924 roku Odnochasno rozpochav robotu nad organizaciyeyu Respublikanskogo shucbundu v yakomu vistupav za provadzhennya nezalezhnoyi ta radikalnoyi politiki Vin buv golovoyu Bundesratu u period mizh grudnem 1933 j lyutim 1934 rokiv Gromadyanska vijna v Avstriyi i vstanovlennya avstrofashistskoyi diktaturi perervali kar yeru Kernera yak politika Jogo bulo zaareshtovano yak i bagatoh jogo odnopartijciv avtoritarnim uryadom yakij zaboronyav usi opozicijni partiyi Pislya anshlyusu Avstriyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kerner znovu buv zaareshtovanij cogo razu vzhe nacistami Pislya vijni 17 kvitnya 1945 Kerner buv priznachenij radyanskimi okupacijnimi vijskami v Avstriyi timchasovim burgomistrom Vidnya Kerner vidpovidav za perebudovu j vidnovlennya stolici yaka silno postrazhdala pid chas vijni Pislya smerti Karla Rennera jogo partiya zaproponuvala Kernera kandidatom na post prezidenta Avstriyi i Kerner vigrav vibori otrimavshi trohi bilshe za 51 vidsotok Vin stav pershim prezidentom krayini obranim pryamim golosuvannyam Kerner pomer pid chas perebuvannya na postu prezidenta Pochesni zvannya23 kvitnya 1948 prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Vidnya PrimitkiKyorner Teodor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Poperednik Karl Renner Federalnij prezident Avstriyi 1951 1957 Nastupnik Adolf Sherf